CC BY
50
Фшанси
УДК 336.13 (477)
В. Ф. Беседш,
доктор економ!чних наук,
В. Ф. Столяров,
доктор економ!чних наук,
В. I. Островецький,
кандидат економ!чних наук, Бердянський умверситет менеджменту 7 б1знесу
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РЕНТНИХ В1ДНОСИН В КОНТЕКСТ! СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Актуальшсть теми та постановка проблеми.
Розглядаючи стадий розвиток, як оргашчне цше та одночасно i дiадектично розчленовану eднiсть, що вкдючае взаeмодiю еколопчно1, сощально1 i еконо-мiчноl систем, видшяють три контури 1х взаемо-впдиву: соцiадьно-екодогiчний, сощадьно-еконо-мiчний i еколого-економiчний [1, с. 101-117].
В свою чергу, «при дослiдженнi взаемодп еко-лопчно1, сощально1 i економiчноl систем важдиво вiдокремлювати не дише пiдсистеми, що беруть без-посередньо участь у взаемодп, а й цш суб'ектiв взаемодп та в« мождивi канади тако! взаемодп. При цьому, результатившсть функщонування та розвит-ку вказаних систем необхвдно ощнювати як скдадовi стадого розвитку, !х взаемнi впдиви один на одного або ввдсутнють таких впливiв, 1хш сиду та причини» [2].
В Стратеги стадого розвитку «Украша - 2020», яку схвадено Указом Президента Украши вiд 12 ачня 2015 року №5/2015, буди визначен мета, вектори руху, дорожня карта, першочерговi прюри-тети та iндикатори забезпечення сощадьно-економь чних, органiзацiйних, полггико-правових умов становления та розвитку Укра1ни на перiод до 2020 року. Стратепя передбачае в рамках чотирьох век-торiв руху (розвитку, безпеки, вiдповiдадьностi, гордости) реалiзацiю 62 реформ та програм розвитку держави, серед яких визначена i Податкова реформа (в рамках вектору розвитку).
Вектор розвитку передбачае, по-перше, необ-хiднiсть вiдновления макроекономiчноl стабшьно-стi, по-друге, забезпечення с^йкого зростання еко-номiки екологiчно невиснаженим способом i, потрете, створення сприятливих умов для ведення господарсько1 дiяльностi та прозоро1 податково1 системи [3].
Тобто, наявн викдики та вимоги визначають необхiднiсть перегляду важелiв державного регулювання рацiонального використання природних ре-сурсiв в умовах надежного !х збереження для май-бутнiх поколiиь. Одним з найважливших важелiв державного регулювання е система рентних ввдно-син власнишв природних ресурсiв та !х користу-
вачiв на державному, регiональному та мюцевому рiвиях.
Природно-ресурсна рента та екоресурсн пла-тежi, в процесi !х перетворення на iнвестицiйнi ре-сурси та джерела фiнансування соцiальних видатшв Держави, стають потужним фiнансовим шструмен-том державного регулювання стадого розвитку Ук-ра1ни.
Актуадiзацil задачi щодо удосконалення орга-шзацшно1 ефективностi надрокористування в Укра-1ш сприяе практична реадiзацiя Концепцл реформу-вання мюцевого самоврядування та територiадьноl оргашзаци влади шляхом створення Об'еднаних те-рт^альних громад (ОТГ) [4].
Науково-методичне виршення ще1 задачi спри-ятиме досягненню узгодженостi та збадансуванню вiдтворювадьних процеив на всiх рiвнях державного регулювання нащонального господарства на основi всебiчного врахування економiчних iнтересiв бiзнесу, держави та суспiльства в цшому.
Стислий анал1з попередн1х досл1джень. В умовах глобадiзацil економiки, трансформаци еко-номiчних систем, активiзацil впровадження шнова-цiйних технологiй поступово змiщуються акценти у поглядах науковцiв i практишв на роль окремих факторiв виробництва у створенш нацiонадьного багатства. Розвиваеться й теорiя рентних вiдносин, зокрема, в частит видшення та перерозподщу рентних доходiв, отриманих в результат! використання у виробничих комбшащях факторiв виробництва природного походження.
Природно-ресурсна рента, що визначаеться як частка доходу вiл використання ввдновлюваних та невiдновлюваних факторiв виробництва природного походження (земля, лiсовi та водш ресурси, ко-рисн копалини тощо), вже розглядаеться не лише як джерело загальних доходiв бюджетов вiдповiдного рiвня. Рента, у процеа И перетворення на iнвести-щйш джерела, е потужним важелем державного регулювання нащонально1 економiки та шструментом забезпечення рацiонального використання природних ресурив, !х збереження для майбутшх поко-лiнь.
Основш положення теори рентних вiдносин розкриваються у працях класикiв економiчноl теори Дж. Андерсена, Ф, Кене, Д. Мшля, Т. Мальтуса, К. Маркса, А. Маршала, В. Парето, В. Пе-п, Д. Рь кардо, Н. Сенюра, А. Смгта, Ф. Уокера, Е. Уеста. Значний внесок у визначення сутносп i змiсту при-родно-ресурсно! ренти внесли i вгтчизняш вчеш-до-слiдники, зокрема, 1.П. Булеев, Б.М. Данилишин, Б.С. Кваснюк, е.А. Лапко, 1.Й. Малий, В.С. Мь щенко, С.В. Мочерний, М.А. Хвесик та шш.
У фундаментальних працях класишв та сучас-них авторiв рента розглядаеться як частина доходу ввд використання фактору виробництва або як структурна складова цiни, або вартост фактору виробництва, що сплачуеться користувачем на ко-ристь власника. Видiляють абсолютну ренту, що утворюеться на основi права власност на фактор виробництва; диференщальну ренту 1-го роду, яку пов'язують iз вiдмiнностями у геологiчних, геогра-фiчних, органiзацiйно-економiчних та iнших характеристиках фактору виробництва; диференщальну ренту 11-го роду, яка виникае в результат катталов-кладень, спрямованих на полшшення вiдповiдного фактору виробництва. Цей шдхвд до класифшацн рентних доходiв було свого часу запропоновано ще Карлом Марксом [5].
У свгтовш практищ завдання щодо вилучення державою ренти розв'язуються з урахуванням при-родно-ресурсного потенщалу, адмшстративно-те-риторiального устрою, ринковою часткою на свгто-вому та регюнальному ринках природних ресурсiв, а також досягненнями науково! думки i вагою рентних платежiв у доходах бюджету вщповщного рiв-ня. Держава, яка в багатьох випадках позицюнуе як власник природних ресурсiв та володiе податковим суверештетом, застосовуе рiзнi комбшацп фюкаль-них iнструментiв вилучення рентних доходiв iз по-дальшим !х розподiлом у бюджетнiй система
Методологiчнi засади розробки таких шстру-менпв засновуються на теори ренти, що характеризуют економiчнi ввдносини мiж власником природних ресурив та !х користувачем. Оптимiзацiя розпо-дiлу природно1 ренти мiж власником та користувачем, який стимулював би пропозицiю та попит на певш види природних ресурсiв на основi !х ращона-льного використання та збереження природного потенщалу для майбутшх поколiнь стало найактуаль-нiшою задачею сучасно1 економiчноl теори.
Постановка завдання та мета статтк Однiею iз найважливiших теоретичних проблем, результати виршення яко! мають велике прикладне значення, е економiчно обгрунтоване виокремлення ренти iз до-ходiв (прибутку), що виникае в результат! використання природних ресурав iз подальшим вилученням його на користь власника, держави зокрема, та ращ-ональним перерозподiлом, у тому чи^ для щлей мелюраци та захисту навколишнього середовища.
1нша проблема, яка е похвдною вiд першо1, по-лягае у забезпеченш оптимально1 для суспшьства
пропорцн розподiлу рентних платежiв з урахуван-ням стимулювання певно1 економiчноl дiяльностi. Перерозподiл рентних платежiв на джерела держав-них каттальних iнвестицiй та фiнансування сощ-ально1 сфери, !х вирiшення, дозволяе перетворити природно-ресурсну ренту на потужний чинник еко-номiчного зростання.
Означене обумовлюе актуальнють дослiджень, спрямованих на розкриття соцiально-економiчноl природи ренти, И ролi та значення в системi державного регулювання нацюнально1 економiки.
Вiдомо, що роль рентних платежiв не обмежу-еться наповненням державно1 казни. Одночасно, рентш платежi виконують регуляторну та ввдтворю-вальну функцн, а саме, сприяють рацiональному ви-користанню природних ресурив та створення кон-курентних умов господарювання через вилучення на користь держави надприбутшв тдприемств-мо-нополют!в iз подальшим !х перерозподiлом у бю-джетнiй системi.
Соцiального значення рентш платежi набува-ють в процеа використання природно-ресурсно1 ренти в штересах суспшьства. Адже, земля, И надра, атмосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси, якi знаходяться в межах територн Укра1ни, природш ресурси И континентального шельфу, виключно1 (морсько1) економiчноl зони, е об'ектами права власносп Укра1нського народу [6].
В табл. 1 представлеш основш форми прояву соцiально-економiчноl природи рентних платежiв.
Таблиця 1
Форми прояву сощально-економiчноT природи _рентних платеж1в*_
Форма прояву Характеристика
Фокальна Наповнення державно1 казни
Перерозподш ренти в бюджет-нш системi
Перетворення рентних плате-ж1в на джерела фiнансування соцiальних видатшв, кашталь-них вкладень держави
Охорона навколишнього середовища (ввдтворення i збереження природно-ре-сурсного потенщалу для майбутшх поко-лiнь Фшансування програм ввдтво-рення та збереження при-родно-ресурсного потенцiалу, а також програм шшо1 спрямо-ваносп (соцiальнi, швести-цiйнi тощо)
Запобпання входжен-ню на ринок недобро-совiсних (некомпете-нтних, несумлiнних) економiчних агентiв Регулювання доступу до використання природних ресурав та забезпечення його платно-стi i строковостi
* Розроблено авторами.
АналГзуючи форми прояву сощально-еконо-мГчно! природи рентних платежiв доцiльно видiляти три взаемопов'язаш проблеми:
- забезпечення економiчно обгрунтованого ви-окремлення рентно1 скдадово1 iз доходу (прибутку) користувача;
- додержання оптимально1 для суспiльства про-порцп розподiлу природно1 ренти в бюджетнш сис-темi;
- охорона навколишнього середовища та збереження природно-ресурсного потендiаду кра1ни для майбутнiх поколiнь.
Завдання щодо трансформаци рентних плате-жiв в iнвестицiйнi ресурси держави у свгтовш прак-тицi розв'язуються кожною кра1ною самостiйно. Дедалi бшьшо1 популярности набувають тенденцп щодо створення спещальних стабiлiзацiйних фон-дiв, джерелами формування яких е природно-ре-сурсна рента. Як правило, такi фонди переважно створюються кра1нами-експортерами природних ре-сурсiв. Щодо Укра1ни, то така практика може бути щкавою лише в частит ознайомлення, оскшьки Ук-ра1на по багатьох позицiях е iмпортером (спожива-чем) природних ресурсГв, передусiм, енергетичних (нафти та газу).
Поширення набула думка, що економiчнi ре-зультати дiяльностi добувно1 промисловост суттево впдивають на динамiку темтв зростання економГч-но! системи. В зв'язку з чим акумулювання природное' ренти саме в бюджетнш системi е одним iз прь оритетiв короткостроково1 бюджетно1 полiтики будь-яко1 кра1ни.
У бiльшостi кра1н свГту природнi ресурси (надра, земля, вода) переважно перебувають у влас-ност держави. В Укра1ш надра перебувають у влас-ност Укра1нського народу. А реалiзуеться таке право повноважними органами виконавчо1 влади на рiзних рiвнях управлiння: Верховною радою Укра-1'ни та ввдповвдними мiсцевими радам згiдно з влад-ними повноваженнями.
До основних об'ектГв рентоутворення в Укршш належать: земельнi ресурси; мшеральш ресурси та iншi ресурси надр; лiсовi та водн ресурси; природ-но-рекреацiйна сфера; морське природокористу-вання i морегосподарська дiяльнiсть, асимшяцшний потендiал навколишнього середовища [7].
Крiм звичайних податшв, видобувнi компанп сплачують спецiадьнi пдатежi: бонуси, ренталс, рентний податок на природнi ресурси (РППР) [8, с. 293-299]. Застосовуються рiзноманiтнi комбшацл таких пдатежiв. Видучення абсолютно1 ренти забез-печують бонуси та ренталс, а диференщальну ренту вилучають iз використанням роялт та РППР, а та-кож звичайних податшв, як то мито, податок на при-буток пiдприемств.
У розвинених кра1нах рентнi вiдносини регу-люються в рамках загального законодавчого поля i не вiдносяться до предметов домовленостей або тор-гiв мiж державою та користувачем (видобувною компашею). У той же час, у крашах iз нестабiльними полiтичною ситуащею та економiчною системою багато уваги придшяють переговорним процесам, у ходi яких формуються пропорци розподiлу рентних доходiв мiж державою та швестором. Найбiльш по-ширеною формою таких домовленостей у свгтовш практищ е Угоди про розподш продукци.
Диференщащя рентних пдатежiв вводиться з метою забезпечення вирiвнювання умов господарю-вання через запобiгання отримання надприбутк1в користувачем за рахунок використання однорвдних природних ресурив, що рГзняться за яшстю, геоло-гГчними та економiко-географiчними характеристиками. Тому, основним завданням, яке мае виршува-тися у ходГ органiзацil рентних вГдносин, е забезпечення економiчно обгрунтованого вилучення та ро-зподГлу природно-ресурсно1 ренти, у тому числГ, на основГ видшення И абсолютно1 та диферендiадьних складових.
Проте, у науковш лiтературi вiдзначаеться складнють вирiшення цього завдання, передусiм, через визначення нормативiв нормального прибутку [9]. Адже норма прибутку е зм1нною в часi за обста-вин, як1 не залежать ввд видобувного пiдприемства (коливання цГн, попиту тощо). Цю проблему пропо-нуеться вирiшувати шляхом впровадження системи коригуючих коефiцiентiв до роялт^, якГ враховувати-муть дек1лька факторiв, зокрема, мюцерозташу-вання та транспортну iнфраструктуру, виснажешсть родовища, якГсть корисно1 продукцП, глибину заля-гання покдадiв, характеристики грунту тощо.
1нший напрям дослiджень пов'язуеться Гз роз-робкою та впровадженням фГскадьних механГзмГв видучення надприбутк1в у користувачГв (видобув-них компанГй). РГзницю мГж нормальним прибутком та фактичними результатами господарювання, яку розглядають як диференщальну ренту, пропону-еться вилучати шляхом застосування диференцГаль-них ставок оподаткування. Базою оподаткування обирають вартють основних засобГв, що перемножу-еться на еталонну рентабельнГсть, яка розрахову-еться Гз врахуванням ефективностГ використання природних ресурсГв та специфГки галузГ [10]. Так1 механГзми застосовуються Гз використанням прогре-сивно1 шкали оподаткування на основГ Р-фактору5.
До недолтв таких пГдходГв видГляють строко-вють значення Р-фактору, яке мае тдлягати щорГч-ному коригуванню. У той же час ввдзначаеться, що Р-фактор не ввдповвдатиме поточному значенню рентабельности родовища в результатГ ендогенних та екзогенних скдадових, у тому числГ, реалГзацЛ
5 Показник, що характеризуе вщношення накопичених доходГв Г витрат вГдповГдно.
-107
ЕкономГчний вгсник Донбасу № 3(45), 2016
продукцп в умовах коливання цш на ввдповвдному рiвнi.
Економiчна рента у добувнш промисловостi мае дорiвнювати рiзницi мiж цiною реалiзацil видо-буто1 продукцп (Цр) та собiвартiстю продукцп без врахування абсолютно1 ренти (С) i нормального прибутку (Пн). У розрахунку не враховуються не-прямi податки, якi додаються до цiни реалiзацil продукцп i вiдповiдно до законодавства багатьох кра1н свiту утримуються продавцем iз подальшим перера-хуванням !х до вiдповiдного бюджету з урахуванням дозволених законодавством зменшень, як то подат-ковий кредит з податку на додану вартють.
Частина прибутку, що лишаеться у розпоря-дженш суб'екта господарювання шсля включення його до собiвартостi, у тому чи^ абсолютно1 ренти (Ра) та нормального прибутку (Пн), i становить над-прибуток (Нд), який в теори i розглядаеться як ди-ференщальна рента (Рд). Означенi спiввiдношення формалiзованi у рiвняннi
Ре= Ра + Рд = Цр - (С + Пн). (1)
У той же час, вартють продукцп, що реалiзу-еться користувачем природних ресурав, iз урахуванням рiвняння (1), може бути формалiзована на-ступним чином:
Цр = С + Пн + Ра + Рд. (2)
У цьому рiвняннi абсолютна рента (Ра) не включена до собiвартостi продукцп з метою фокусу-вання уваги на саме видшенш в«е1 економiчноl ренти у фшансових результатах шдприемств, що ви-користовують у власшй господарськш дiяльностi фактори виробництва природного походження, доступ до яких строковий та обмежений.
За сво1м економiчним змiстом рiвняння (2) е структурою цши реалiзацil продукцп без непрямих податшв, яка формуеться шд впливом попиту та пропозицп на цi фактори виробництва. Рентна скла-дова цiни коливаеться залежно вiд змiни умов господарювання та в результат! втручання держави у процес розподiлу рентних доходiв шляхом надання дозволiв на користування, з одного боку, та змши ставок вилучення рентних доходiв, з iншого, а також застосування користувачами рiзноманiтних спосо-бiв мiнiмiзацil обсяпв обов'язкових вiдрахувань до бюджетОв, у тому числ^ трансфертного щноутво-рення. Рiвняння (2) дозволяе зробити попередню оцiнку економiчноl обгрунтованост параметрiв вилучення рентних доходiв вiдносно до сукупно1 вар-тостi реалiзованоl продукцп.
Однак, незважаючи на значну кшькють досль джень i наукових публшацш, присвячених проблемам природно-ресурсно1 ренти, а також спроб прак-тично1 реалiзацil пропозицiй щодо вдосконалення мехашзму справляння платежiв за видобуток корис-них копалин, лишаеться ряд невиршених проблем-них питань, що потребують всебiчного, поглибле-
ного дослiдження для практичного впровадження результатов ïx розв'язань. Серед таких, зокрема, можна видшити проблемне питання щодо пщви-щення р1вмя ефективностi функцiонування сис-теми платеж1в за видобуток корисних копалин, приведення мехашзму ïx обчислення до принци-тв рентного доходу, що i е метою дано'1 статтк
Виклад основного матерiалу дослiдження. Одшею Î3 основних теоретичних проблем, вирь шення якоï залишаеться актуальним i мае виключне практичне значення для будь-якоï економiчноï сис-теми, е економiчно обгрунтоване видiлення рентноï складовоï iз доходу (прибутку), що утворюеться в результат^ використання фактора виробництва (природного ресурсу). Друга проблема, що фактично е похщною ввд першо1', полягае у забезпеченнi оптимально!' для суспшьства пропорцiï розподшу при-родно-ресурсноï ренти мiж державою та користувачем природних ресурав. Щ завдання, вирiшення яких спрямоване в концевому пiдсумку на забезпе-чення трансформацiï природно-ресурсноï ренти в ш-вестицiйнi ресурси держави та ïï поступове перетво-рення у потужний чинник економiчного зростання, як правило, реалiзуються у системi бюджетно-по-даткового регулювання.
В теорiï юнуе багато визначень економiчноï ренти. Це: щна, що сплачуеться за використання зе-млi та iншиx природних ресурав, к1льк1сть яких (1х запаси) строго обмежеш [11]; форма реалiзацiï влас-ност^ на тi природш ресурси, кшькють яких строго обмежена [12]; будь-яш платежi власнику прав на ресурси, що перевищують доходи, ям можна отри-мати при немонопольному використанш цих ресур-ав [13]; рiвень оплати певного фактору виробництва, що перевищуе розмiри мiнiмальноï оплати, не-обxiдноï для того, щоб отримати необxiдну пропо-зицiю цього фактору в рамках заданого способу його використання [14, с. 297]; будь-яка оплата, що припадае на долю окремого фактору виробництва та перевищуе його альтернативну вартють [15, с. 237]; рiзниця мiж реальною платою за використання фактору виробництва i т!ею мшмальною щною, яку не-обхщно сплатити, для того, щоб заохотити власника цього блага передати його у використання [16]; рiз-ниця мiж платежами за послуги виробничих ресур-сiв i мiнiмальною платою, в обмш на яку постачаль-ники цих послуг готовi ix надавати [17, с. 345]; плата «за будь-який ресурс, пропозицiя якого тдтриму-еться на незмiнному рiвнi без витрат, однак не може бути збшьшеною, а вiдповiдно, не залежить вiд цiни» [18, с. 724]; форма надприбутку (додаткового продукту), отриманого в результатi експлуатац^ об-межених ресурсiв рiзноï якост^ [19, с. 8].
Окремi вiтчизнянi дослвдники визначають ренту як плату за використання природних ресурав (або ïx щну), що е формою реалiзацiï економiчниx вiдносин мiж власником природних ресурав, дер-
жавою у тому числ^ i суб'ектами господарсько1 дь яльносп, що здiйснюють ïx експлуатацiю.
Вiдповiдно до методологiчниx передумов, як зазначають Б.М. Данилишин та В.С. Мщенко, така плата е засобом вилучення частини абсолютного i додаткового доxодiв надрокористувачiв, яка форму-еться при використаннi обмежених або (i) кращих за якiстю природних ресурив. Рента як економiчна ка-тегорiя, що вiдображае рiзницю в якост та значущо-ст природних ресурав, а також ïx абсолютну обме-женiсть, е визначальною при здшсненш економiч-них оцiнок [7].
Дохвд, який створюеться факторами виробництва: катталом, працею, землею та тдприемни-цькою дiяльнiстю, в теорп розглядаеться як фактор-ний. Оскшьки рента, виходячи з ïï найбшьш поши-реного визначення, розглядаеться як частка прибу-тку, утвореного в результат! використання певного фактору виробництва, вона фактично належить до категорiï факторних доxодiв. Отже, природно-ре-сурсна рента, яка е факторним доходом ввд вико-ристання певного природного ресурсу, вже сама по собi обумовлюе (передбачае) утворення доходу у певнiй виробничiй комбшацл, iз наступним його розподiлом та використанням.
Ввдповвдно, природно-ресурсна рента, як еко-номiчна категорiя, може розглядатися в системi «власник фактору виробництва - користувач фактору виробництва», оскшьки, в iншому випадку пи-тання щодо розподiлу ренти не виникало б.
Основними елементами ще1' системи е власник фактору виробництва та його користувач. За вадсут-ност! одного iз визначальних елеменпв системи рента не виникае. Як виключення, рента може вини-кати у випадку, коли власник фактору виробництва виступае одноосiбним користувачем свое1' власност!.
Для власника фактора виробництва, у разi якщо вiн передае у користування такий фактор певному користувачевi, залишаючи за собою право власност! на нього, рента може розглядатися як дохвд. А от, для користувача фактора виробництва, який докла-дае до природного ресурсу iншi фактори виробництва, як то праця, каттал та тдприемницьш здiбно-стi, природно-ресурсну ренту, на наш погляд, бшьш коректно розглядати як частку прибутку ввд використання певного фактору виробництва.
Оскшьки користувач, маючи на мет! отримати максимально можливi прибутки, змушений нести ще вiдповiднi фiнансовi витрати, як то катталовкла-дення (придбання основних фондiв та створення ш-фраструктури; придбання геолопчно1' iнформацiï тощо), оплату пращ найманих працiвникiв, а також застосувати сво1' таланти щодо створення умов найбшьш ефективного використання фактору виробництва, нарощування виробничих потужностей та збь льшення обсягiв продаж в умовах конкуренцп на
вщповвдних товарних ринках, застосування прогре-сивних управлiнськиx теxнологiй тощо. Вiдповiдно, користуючись категорiями ренти, запропонованими К. Марксом, доходом власника у цьому випадку буде абсолютна рента та диференщальна рента 1-го роду, яку буде присвоювати власник фактора виробництва. Прибутком користувача, в свою чергу, а точшше, складовою прибутку, - диференщальна рента II-го роду, яка мае залишатися у розпорядженш користувача фактора виробництва.
1з визначення рентного доходу, або економiч-но1' ренти, що застосовуеться на сьогодшшнш день у теорп, випливае, що рента виникае на основi права власностi на певний фактор виробництва (ресурс). Вiдповiдно, рентш вiдносини фактично е однiею iз характеристик вiдносин власностi, оскшьки першi виникають на основi останнix i дозволяють ïx ха-рактеризувати у кшькюному (у тому числi грошовому) вираз^
У випадку, коли фактори виробництва природного походження перебувають у державнш власно-сп, держава шляхом застосування економiчно обгрунтованого мехашзму розподiлу природно-ре-сурсноï ренти може сприяти рацiональному викори-станню природно-ресурсного потенцiалу, перетво-рювати природно-ресурсну ренту на держави ш-вестицiйнi ресурси, фiнансувати заходи щодо ввд-творювання та захисту природно-ресурсного потен-цiалу краïни, створювати умови щодо його збере-ження для майбутшх поколiнь.
На основi викладеного, маючи на мет^ визначи-тися iз змiстом основних принцип1в рентного доходу, вщповщно до яких мае будуватися система справляння платежiв за природокористування, доцi-льно видшити основi умови утворення природно-ре-сурсноï ренти. Серед таких визначальними, на наш погляд, можна вважати:
• наявнють фактора виробництва природного походження;
• юнування виробничоï комбiнацiï, що скла-даеться iз двох основних складових: «власник фактора виробництва — користувач фактора виробництва»;
• наявнють права власност! на певний фактор виробництва (наприклад, в Украш власником кори-сних копалин е народ, а здшснюють таке право вщ його iменi органи державного управлшня вiдповiд-ного рiвня);
• юнування певноï виробничоï комбiнацiï, у результат! залучення до якоï фактор виробництва буде приносити прибуток;
• юнування певного суб'екта господарюван-ня, який зацiкавлений у використанш такого фактору виробництва у свош господарськiй дiяльностi з метою отримання доходу, що сприяе залученню певного фактору виробництва у конкретну вироб-ничу сферу та його утримання у цiй сферi;
• наявнють шститущональних умов, що за-безпечують функдiонування мехашзму укладення та виконання угоди щодо використання фактора ви-робництва, а також розпод^ рентного доходу;
• обмежений доступ до використання певного фактору виробництва для суб'екпв господарю-вання - користувачiв, у тому чи^ через наявнiсть монополп на застосування такого фактору виробни-цтва;
• ввдсутшсть абсолютно1 еластичност пропо-зицл такого фактору виробництва на ринку;
• унжальнють (обмежешсть) фактору виробництва (неввдновлюваний, вичерпний, виключне мiсцерозташування тощо).
Визначившись iз основними умовами утво-рення природно-ресурсно1 ренти, що грунтуються на аналiзi результатiв дослiджень класишв еконо-мiчноl теорп та сучасних провiдних вiтчизняних та зарубiжних вчених, можна сформулювати основн принципи рентного доходу. Серед визначальних, на наш погляд, можна видшити [20, с.13-23]:
1. Принцип утворення. Природно-ресурсна рента представляе собою частину прибутку вiд ви-користання певного фактору виробництва природного походження, що перевищуе «нормальний» прибуток (як правило, середнш для певного виду економiчноl дiяльностi).
2. Принцип виокремлення. Природно-ресурс-на рента розкладаеться на основн И елементи, що мають рiзну природу утворення: абсолютну, яка утворюеться через право власносп на фактор виробництва; диференщальну 1-го роду, що виникае через вiдмiнностi у економiчних та геолого-геогра-фiчних особливостях використання певного фактору виробництва природного походження; диференщальну 11-го роду, яку пов'язують iз надприбут-ками, обумовленими додатковими каттальними вкладеннями у виробництва.
3. Принцип розподшу. Розподiл ренти здшс-нюеться у системi «власник фактора виробництва -користувач фактора виробництва». Абсолютна рента та диференщальна рента 1-го роду привласню-еться власником фактору виробництва. Диференщальна рента 11-го роду залишаеться у розпорядженш користувача фактора виробництва.
4. Принцип використання. Частина природ-но-ресурсно1 ренти (абсолютна рента та диференщальна рента 1-го роду) використовуеться в iнтересах суспшьства, у тому чи^ на:
• фiнансування заходiв, спрямованих на роз-виток, вщтворення, охорону та збереження для май-бутшх поколiнь природно-ресурсного потенцiалу кра!ни, мшерально-ресурсно! бази у тому числц
• здiйснення державних iнвестицiй (фшансу-вання державних капiталовкладень);
• фшансування бюджетного дефщиту, сощ-альних видатшв, а також заходiв державно1 економь чно! полiтики прiоритетного значення.
Виходячи з методологiчних передумов, рентн платежi застосовуються державою на основi права власносп на природн ресурси та для вилучення до-даткових доходiв надрокористувачiв. 1х диференщ-ацiя мае забезпечувати вирiвнювання умов господа-рювання та запобiгати одержанню надрокористува-чами невиправдано високих прибутшв за рахунок використання однорщних природних ресурсiв, що рiзняться за як1стю, геологiчними та економшо-гео-графiчними характеристиками, споживчою варть стю тощо.
Таким чином, основним завданням при оргаш-зацil рентних вiдносин мiж державою (власником корисних копалин) та видобувним п1дприемством (користувачем) у добувнш промисловостi е забезпе-чення функщонування економiчно обгрунтованого механ1зму видiлення та розподшу природно-ресурс-но! ренти.
Як ввдзначаеться у працях провiдних вчених, завдання щодо видiлення природно-ресурсно1 ренти ускладнюеться тим, що в процеа органiзацil та про-ведення робгт щодо видобутку корисних копалин суб'екти господарювання, окрiм використання фак-торiв виробництва природного походження докла-дають ще таи фактори, як працю, каттал та пiдпри-емницьк1 здiбностi. При цьому, як вiдмiчають про-вiднi вченi, виявляеться, що досить складно видь лити та ощнити внесок кожного окремого з них у ви-робництво готово1 продукцп.
Отже, з метою пiдготовки пропозицш щодо розподiлу природно-ресурсно1 ренти мiж державою та надрокористувачами необхiдно дослвдити свiто-вий досвiд, i передуем у тих кра1нах свiту, де питания розподiлу гiрничоl ренти вже давно i усп1шно вирiшуються.
У свiтовiй практицi завдання щодо вилучення державою природно-ресурсно1 ренти та И розподшу вирiшуються iз врахуванням особливостей, що ви-значаються природно-ресурсним потенцiалом окре-мо! кра1ни, И адмiнiстративно-територiальним уст-роем, роллю кра!ни на свiтових ринках факторiв виробництва, а також сучасними досягненнями еконо-мiчноl теорil i практичним значенням рентних пла-тежiв у системi бюджетно-податкового регулю-вання. Проте, загальною рисою механiзмiв вилучення природно-ресурсно! ренти е те, що вони буду-ються з урахуванням видшення абсолютно! та дифе-ренщально! складово! рентного доходу.
Держава, яка, як правило, е власником факторiв виробництва природного походження, володточи при цьому податковим суверен1тетом, може застосо-вувати будь-якi комбiнацi! з наявних у !! розпоря-дженнi фюкальних iнструментiв щодо вилучення та розподшу прничо! ренти. Методологiчнi засади щодо розробки таких iнструментiв зазвичай грунтуються на теорп ренти та рентних ввдносин, яка ви-св^люе концептуальн1 положення, на основi яких
будуються вщносиии мiж вдасииком фaктоpa ви-pобництвa та його коpистyвaчем. А pентa, яка вини-кae саме в pезyльтaтi цих вiдносин, e однieю iз кшь-кюиих xapaктеpистик штенсивносп, ефективностi та пpодyктивностi таких ввдносин.
У нayковiй та пpикдaднiй лiтеpaтypi визнaeться скдaднiсть пpaктичноï pеaлiзaцiï обчисдеиня обсягiв гipничоï pенти та пpопоpцiй ïï pозподiлy. Пеpш за все, це стосyeться видiлеиия дифеpенцiaдьноï скда-дово1' пpиpодно-pесypсноï pеити, i пов'язуються з тpyднощaми, що вииикають ^и визнaчеииi ноpмa-дьного пpибyткy по гaлyзi [9]. Адже, ноpмa ^ибут-ку може змшюватися з часом за обставин, що на-^яму не задежать вiд видобувного пiдпpиeмствa, нaпpикдaд, у pезyльтaтi piзкого кодивания щн на пpодyкцiю. До того ж, ^и yтвоpеииi пpиpодно-pе-сурсно1' pеити необxiдно вpaxовyвaти те, що в ^о-цесi викоpистaиия ^^одних pесypсiв у комеpцiй-иих щдях, видобутку коpисниx копадин зокpемa, до них застосовуються inmi фaктоpи виpобиицтвa, як то npau^, кaпiтaл та ид^^мни^и здiбностi. Озна-чене ютотно yскдaдиюe точне видiления саме ^и-pодно-pесypсноï pенти.
На пpaктицi застосовуються два основиих мо-дедьиих piшеиня. По-пеpше, це застосувания сис-теми коpигyючиx коефiцieнтiв, у тому чисд^ iз вpa-хуваиням ступеия виснаженост pодовищa коpисииx копадин. Сеpед недодтв системи коефiцieитiв, на якi пеpемножyються бaзовi ставки pоялтi, видiляють значш витpaти на ïï pозpобкy та ускдаднене адмшс-тpyвaиня, що обyмовлюeться ведикою кшькютю фaктоpiв, що впдивають на pентaбельиiсть pодо-вища, а також визначеиням ступеию впдиву цих фaктоpiв на таку pеитaбельиiсть.
!иший нaпpямок дослiджеиь пов'язyeться iз за-пpовaджениям так зваиих податшв на «над^^у-тки». Зокpемa, пpопоиyeться визначати дифеpеищ-адьиу pентy як piзиицю мiж фактичним та «ноpмa-дьиим» пpибyтком вiд дiядьностi, пов'язaноï iз ви-добутком коpисииx копадин. За базу ^и цьому може об^атися нaпpикдaд вapтiсть основиих засо-бiв, що пеpемножyeться на визначеиу (етадоину) pентaбельиiсть, яка pозpaxовyeться iз вpaxyвaиням коефiцieитa ефективностi викоpистaния фiнaнсовиx pесypсiв, скоpеговaного на коефiцieит, що вiдобpa-жae специфiкy гaдyзi (пpопоиyeться встановдювати на основi експеpтииx ощнок) [10].
Мехашзм видучеиня нaдпpибyткiв, мождивiсть в^ова^еи™ якого pозглядaлaся у Росiйськiй Фе-деpaцiï, пеpедбaчae пpогpесивиy шкаду оподатку-вания таких пpибyткiв на основi P-фaктоpy (показ-иик, що xapaктеpизye вiдношения накопичеиих до-xодiв до накопичеиих вш^ат). Аде пpи цьому видь дяють недолiки цieï системи, що подягають у тому, що значения P-фaктоpy встaновлюeться на prn i ви-знaчaeться за тдсумками попеpеднього звiтного пе-piодy (юку). Кpiм того, P-фaктоp може не ввдповь
дати значению pентaбельностi pодовищa внaслiдок змiни iишиx виyтpiшиix та зовшшшх фaктоpiв, зокpемa, чеpез виникиеиня пpоблем iз pеaлiзaцieю видобyтоï пpодyкцiï в pезyльтaтi змiни цiн на виут-piшньомy та свiтовомy pинкax, iишиx чиниишв, як можуть спотвоpювaти значения pенти, що пiдлягae видучеиню.
Способи pозподiлy пpиpодно-pесypсноï pенти мiж деpжaвою та пiдпpиeмствaми добyвноï ^омис-довост^ e достатиьо piзномaиiтиими. В економiчно pозвинениx кpaïнax пеpевaжaють подaтковi методи видучения, а в ^ашах, що pозвивaються, та кpaïнax iз зaкpитою економiкою шиpоко застосовуються не-подaтковi методи, нaпpикдaд, угоди ^о pозподiл пpодyкцiï. Зaстосовyeться дектька видiв пдaтежiв та ï^ комбiнaцiй. Окpiм звичайиих податшв, видо-бyвнi компанп спдачують на коpисть деpжaви спе-щадьш плaтежi: боиуси, pеитaдс, pоялтi, pеитиий податок на пpиpодиi pесypси (РППР) [В].
У piзниx ^ашах свiтy поpyшеиi питаиня в^ь шуються iз певиими особдивостями. Однак загадь-ною pисою ïx pозв'язaиь e те, що воии pеaдiзyються в систем бюджетно-податкового pегyлювaния.
Пpиpодно-pесypснa pентa, в свою чеpгy, пеpе-твоpюючись у щй системi на фiнaнсовi pесypси деp-жави, стae одним iз визначадьиих едемент^в бюд-жетно-податкового pегyлювaиня, i викоpистовy-eться не дише ддя фiнaнсyвaния пданових деpжaв-иих видaткiв. Адже в ^оце^ ïï pозподiлy за допомо-гою спещадьних фiскaдьииx iнстpyментiв забезпе-чyeться ще paцiонaльне викоpистaиня пpиpодно-pе-сурсного потенщаду кpaïии, його збеpежения ддя майбутшх поколiиь, часткове виpiшения ^обдеми погipшеиня екологiчноï ситyaцiï та pяд iишиx ^об-дем, що на^яму не пов'язaииi iз бюджетно-подат-ковим pегyлювaиням.
Питаниям pенти, ïï визначению та особдивос-тям вiдобpaжеиня у статистищ деpжaвниx фiнaнсiв окpемо пpидiляeться увага у Кеpiвиицrвi по статистищ деpжaвииx фiнaнсiв (КСДФ, видаиня МВФ). За визначеиням КСДФ, pеитa пpедстaвляe собою доxiд вiд вдасност^, що отpимyeться за певними угодами ^о оpеидy землi, pесypсiв нaдp та iишиx пpиpодииx aктивiв. Оpгaии деpжaвного yпpaвлiиня, до повно-важень яких вiдноситься pеaдiзaцiя пpaвa вдасносп деpжaви на pесypси нaдp, можуть укдадати угоди, згiдно з якими певи економiчиi агенти можуть осво-ювати тaкi pодовищa пpотягом визначеного rap^^ часу, спдачуючи пpи цьому один або декшька пда-тежiв. Цi плaтежi часто визначаються як pоялтi. Однак за своeю суттю вони e pентою, що пеpеpaxовy-eться вдасиикам aктивiв в обмш на пеpедaчy цих ак-тивiв у pозпоpяджеиня iишиx економiчниx aгентiв на узгоджеиий пеpiод.
П^^жм^в^ що здiйсиюють геологоpозвiдy-вaдьнi pоботи на земедьиих дiлянкax, що пеpебyвa-ють у деpжaвиiй влaсностi, можуть здшснювати
платежi за право пробного буршня або до^джу-вати наявнють та мiсце розташування ресурсiв надр будь яким iншим способом. Такi платежi також ввдображаються як рента, навiть у випадку, коли ви-добуток не здшснюеться.
До iнших видiв ренти КСДФ ввдносить платежi за право вирубки лiсу на некультивованих держав-них землях, використання неконтрольованих прос-торiв водойм для оргашзацп вiдпочинку або в ко-мерцiйних цiлях, включаючи рибальство, за право використання води для iригацi!, а також за право ви-пасу худоби на державних землях [21, с. 72].
Слад зазначити, що переважна кшькють кра!н-експортерiв корисних копалин для цшей видiлення та розподiлу природно-ресурсно! ренти використо-вують адвалернi ставки роялти [22] або вiдсоток ввд прибутку, що отримуе тдприемство за результатами власно! господарсько! дiяльностi. Зокрема, така модель застосовуеться в Австралп, Сполучених Штатах Америки, кра!нах Африки та Латинсько! Америки. У деяких кра!нах застосовуеться змiшана система ставок: специфiчнiроялтi + адвалерш. Пе-реважно, такий механiзм розподшу гiрничо! ренти використовуеться у кра!нах Азi!.
В Укра!ш рентн ввдносини реалiзуються шляхом передання у строкове та платне користування певних видiв природних ресурсiв окремим суб'ек-там господарювання за визначеними умовами, зокрема, щодо забезпечення охорони навколиш-нього середовища. Вилучення ренти здiйснюеться за допомогою декшькох фiскальних iнструментiв. Абсолютна рента стягуеться при сплат за дозвш на видобуток корисних копалин, а диференщальна -шляхом справляння спещальних платежiв [23]. В окремих випадках передбачаеться вилучення при-родно! ренти в процес виконання угод про розподш продукцi!, укладених в порядку, визначеному нацю-нальним законодавством [24].
За своею структурою мехашзм вилучення природно-ресурсно! ренти в Укра!ш схожий iз анало-гiчними системами, що застосовуються у багатьох кра!нах свiту. Рентнi та ресурсн платежi формують на рiвнi 6-8% сукупних доходiв зведеного бюджету Укра!ни, або на рiвнi 2% ВВП.
Укра!на належить до провiдних мшерально-си-ровинних держав свiту. В !! надрах вiдкрито близько 8 тис. родовищ, видобуваеться понад 90 видiв корисних копалин, виявлено близько 20 тис. рудопро-явiв з 200 видами мшеральних ресурсiв. За запасами й видобутком залiзних, марганцевих, титан-цирко-нiевих руд i багатьох видiв неметалево! сировини Укра!на посiдае одне з проввдних мiсць серед кра!н свiту.
В Укра!нi у значних обсягах видобуваеться до 2% свтового видобутку кам'яного вугiлля, 4% залiз-них та 10% марганцевих руд, 4% урану, титану, ци-рконiю, германiю. В кра!ш розробляються родо-
вища нафти та природного газу, бурого вугшля, торфу, цементно! сировини, тугоплавких та вогне-тривких глин, сировини для виробництва будматерь алiв, йоду, брому, рiзноманiтних мшеральних вод, дорогощнного та коштовного камiння, п'езокварцiв тощо. У вiдносно незначних обсягах добуваються нiкелевi руди, золото, скандш, гафнш, бурштин, це-олгти, фосфатна сировина тощо [25]. В цшому, мше-рально-сировинний комплекс забезпечуе Укра!нi до 5% свiтового видобутку корисних копалин i продуктов !хньо! переробки на суму понад $20 млрд.
Одночасно слад зазначити, що Укра!на належить до кра!н частково забезпечених традицiйними видами первинно! енергi!. За даними Державно! служби статистики Укра!ни майже третину iмпорту складають енергетичн матерiали; нафта та продукта !! переробки [26]. Укра!на за рахунок власного видобутку забезпечуе себе природним газом - на 2425% та нафтою - на 12%. Природний газ е головним джерелом енергозабезпечення держави. Щорiчне його споживання в Укра!ш в середньому становить 76 млрд м3. Природний газ власного видобутку пов-шстю спрямовуеться для задоволення потреб насе-лення [27].
Подiбною або близькою до укра!нсько! е енер-гозалежнють таких розвинутих кра!н Свропи, як Нь меччина, Франдiя, Австрiя. А багато кра!н свiту ма-ють значно нижчi показники забезпечення власними первинними енергоресурсами, зокрема Япошя - 7%, Iталiя - близько 18%. Отже, рiвень енергозалежностi Укра!ни е середньоевропейським. Однак вiн харак-теризуеться ввдсутнютю диверсифiкацi! джерел пос-тачання енергоносi!в, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива [28].
У зв'язку з чим, досягнення максимально мож-ливого рiвня забезпеченостi власними паливно-енергетичними ресурсами визначаеться одним iз прiоритетних завдань на середньо- та довгострокову перспективи, що вирiшуються в рамках державно! економiчно! полiтики Укра!ни. Вiдповiдно, пiдви-щену увагу в рамках реалiзацi! поточно! та перспективно! бюджетно-податково! полiтики, спрямовано! на подолання негативних наслiдкiв фiнансово-еко-номiчних криз необх1дно придiляти насамперед пи-танням розвитку пiдприемств добувно! промислово-стi, зокрема, в частин1 забезпечення рацюнального оподаткування результатiв !х господарсько! дiяль-ностi.
Актуальнiсть дослiджень, спрямованих на подготовку пропозицiй щодо тдвищення ефективностi функдiонування механ1зму справляння платежiв за користування надрами в Укра!ш визначаеться не лише !х значенням у системi бюджетно-податкового регулювання. Основною умовою утворення та фор-мування таких бюджетних надходжень е використання природно-ресурсного потендiалу Укра!ни, зокрема, промислове освоення родовищ корисних ко-
падин, що само по собГ породжуе низку проблем со-щадьно-економГчного та еколопчного характеру. Серед таких, в першу чергу, доцшьно видшити не-обхвдшсть забезпечення рацюнадьного викорис-тання природних мшерадьних ресурав, що обумов-люеться щншстю, невадновлюванютю, а також по-ступовою виснажешстю !х родовищ. Оскшьки роз-виток будь-яко1 економГчно! системи супроводжу-еться природним зростанням попиту на продукщю добувно1 промисловосп, яка е основним постачаль-ником переробно1 промисловостг
Роль платежГв за видобуток корисних копадин у доходах Зведеного та Державного бюджетов Укра-1'ни поступово зростае. Це ввдбуваеться за рахунок тдвищення ставок справляння рентно1 плати за видобуток вуглеводшв (нафта, природний газ та газо-вий конденсат), а також щорГчно! ГндексацЛ ставок пдатежГв за користування надрами та збору за гео-логорозвГдувадьш роботи. Зобов'язання зГ сплати пдатежГв по переважнш кшькосп видГв корисних копадин обчислюються у фшсованих сумах залежно вГд маси (об'ему) 1'х видобутку.
Разом з цим, вартють корисних копадин на внутрГшньому та свГтових ринках мае стаду тенден-щю до зростання, зокрема через поступове висна-ження !х родовищ, а також у зв'язку Гз тдвищенням попиту на них, обумовленим зростаючими потребами економГки у сировинних ресурсах. При цьому, слад ввдзначити, що темпи зростання вартост корисних копадин не завжди ввдповвдають змшам ди-намши щн на них на внутршньому та зовшшньому ринках.
Таким чином, з метою забезпечення ввдповвд-ност змши ринково! вартост корисних копадин та параметрГв обчислення зобов'язань зГ сплати плате-жГв за 1'х використання в рамках одного бюджетного перюду, а також приведення мехашзму обчислення зобов'язань добувних тдприемств до принцитв рентного доходу доцшьно поступово ввдмовлятися ввд практики обчислення зобов'язань зГ сплати пла-тежГв за використання надр у фшсованих сумах залежно ввд обсяпв 1'х видобутку.
На нашу думку, вдосконадення пдатежГв за використання надр в Укра!ш необхвдно здшснювати в напрямГ поступово! та послвдовно! замши чинно! системи справляння означених пдатежГв единим по-датком. Вилучення абсолютно! складово! природно-ресурсно! ренти може здшснюватися шляхом засто-сування фшсованих платежГв у виглядГ бонусГв та рентадсГв. А от диференцГадьна складова природно-ресурсно! ренти може вилучатися достатньо поши-реними способами:
- роялт Гз застосуванням системи коригуючих коефщГенпв, як враховують виснажешсть та ГншГ економГчш Г геолого-географГчш характеристики родовища корисних копадин. Серед недолтв тако! системи коефщенпв, як мають застосовуватися до
базово! ставки роялти, видшяють значн витрати на !! розробку та скдаднють адмшютрування, що об-умовлюеться значною кшькютю факторГв, як визна-чають рептабельнють родовища;
- податок на надприбуток, яким оподаткову-еться прибуток видобувного тдприемства у разГ, коли рентабельнють виробництва перевищуе серед-ню рептабельнють по гадузГ, або прибуток тдпри-емства перевищуе середшй прибуток по гадузГ, або ввдношення накопичених доходГв до накопичених витрат за звГтний перюд. Мехашзм вилучення над-прибуткГв може передбачати прогресивну шкаду оподаткування та бути реадГзованим в рамках системи оподаткування прибутку тдприемств Г розра-ховуватися як добуток стандартно! ставки оподаткування та коригуючих коефщенпв. Наприклад, у КоролГвствГ Норвепя прибутки тдприемств, що здшснюють видобуток вуглеводнево! сировини, оподатковуються за ставкою, що перевищуе стан-дартну ставку оподаткування.
Обмеженють мшерадьних ресурсГв, поступове виснаження !х родовищ в результат промислового освоення, призводить до природного зростання вартосп продукци добувно! промисловостг Особливо! актуальности ця проблема набувае з огляду на необ-хвднють забезпечення енергетично! безпеки Укра-1'ни, яка на сьогодт е потужним Гмпортером вугле-водневих корисних копадин. Разом з цим, як вщзна-чаеться у наукових публшатях [9], промислове освоення родовищ корисних копадин призводить до забруднення навколишнього природного середо-вища, Г, ввдповвдно - до попршення еколопчно! си-туацп як на певнш територп так Г в кра!ш в цшому.
Суб'екти господарювання, що здшснюють видобуток корисних копадин на територп Укра'ни та !! континентальному шельфу окрГм загадьнодержав-них податшв Г зборГв, здшснюють вГдрахування спе-щадьних зборГв та обов'язкових пдатежГв до бюджету вГдповГдного рГвня, тобто, задежно вГд того, на якому рГвн1 державного управлГння реадГзуеться право власностГ народу Укра'ни на корисш копа-лини [29]. Це пдатежГ за користування надрами, ввд-рахування на геологорозвГдувадьнГ роботи, виконаш за рахунок Державного бюджету, рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, що ви-добуваються в Укра'нГ, а також надходження коштГв вГд продажу на аукцюнах спецГадьних дозволГв (лГ-цензш) на користування надрами та збору за видачу таких дозволГв.
КрГм того, регулювання розподГлу природно-ресурсно! ренти в Укра!н1 здГйснюеться в процесГ оподаткування прибутку пГдприемств добувно! про-мисловостГ, Гз використанням спещальних правил обчислення та нарахування податково! амортизацЛ [23]. Окремо питання розподшу природно-ресурсно! ренти регулюються законом Укра'ни «Про угоди про розподГл продукцп» [24].
У сучасних умовах ринково! економiки рентнi ввдносини пов'язуються Оз законом вартосп. Най-важлившим фактором закону вартосп е щноутво-рення - процес утворення, формування щн на то-вари О послуги, що характеризуеться перш за все методами, способами встановлення щн у цшому, що ввдносяться до всОх товарОв. На процес встановлення щни впливае багато чиннишв, зокрема, собОвартють продукцп, щни конкурентов, стввщношення попиту та пропозицл тощо. Якщо розглядати рентн вщно-сини з позицш ринкового щноутворення, то виявля-еться, що попит на продукщю добувно! промисловосп е фактично похвдним, оскшьки вш формуеться на основО попиту на цю продукщю на Онших ринках товарОв та послуг. А враховуючи тенденцп щодо ро-звитку економОчних систем, як окремо взято! кра!ни, так О свОтово! системи, можна очОкувати, що попит на продукщю добувно! промисловосп в подаль-шому матиме загальний тренд до зростання. I це вщ-буватиметься, скорш за все, на фон вщносно стабь льних витрат виробництва та вщстаючому темп росту середньо! заробгтно! плати по галузо
Означене припущення можна пояснити таким чином. Виробники добувно! промисловосп, як О ре-шта суб'екпв господарювання, мають декшька ос-новних способОв забезпечення прибутковосп свое! господарсько! дОяльносп, що, по суп е основним ру-шшним мотивом !! здшснення. Це: збшьшення обся-пв реалОзацл вироблено! продукцп; тдвищення тни !! продажу; мшмОзацп витрат виробництва за рахунок отишзацп витрат на видобуток та за раху-нок стримування зростання оплати пращ найманих пратвнишв.
Виробники можуть комбОнувати означен спо-соби отримання прибутшв, реагуючи на змши «зов-тшнього середовища», як то запровадження заходОв щодо державного регулювання обсяпв видобутку та змш щни реалОзацл продукцп, активОзацп профст-лок щодо тдвищення заробгтно! плати найманих пратвнишв, змОни попиту на вироблену продуктю. Однак, за шших рОвних умов, найбшьш привабли-вим для виробника все ж таки лишаеться тдвищення щни реалОзацп вироблено! продукцп Оз одно-часним зменшенням витрат на видобуток та оплату пращ найманих пращвнишв.
Припущення щодо забезпечення прибутковосп свое! дОяльносп тдприемств добувно! промисловосп за рахунок тдвищення щни реалОзацп вироблено! продукцп Укра!ни тдтверджуеться в результат! аналОзу статистичних даних. Так, Ондекс щн вироб-нишв промислово! продукцп добувно! промисловосп протягом останшх дешлькох рошв випереджае шдекс цш виробнишв по обробнш промисловосп Укра!ни.
При цьому, слщ зазначити, що тдвищення щни реалОзацп продукцп видобувно! промисловосп при-зводить до збшьшення витрат тдприемств Онших га-
лузей економши Укра!ни. Остант, в свою чергу, ке-руючись природним бажанням максишзувати вла-ст прибутки, змушет реагувати подОбним чином, тобто, у тому числО, тдвищувати щну реалОзацп товарОв (послуг) власного виробництва. Така ситуащя негативно впливае на стабшьтсть розвитку еконо-мОчно! системи Укра!ни, оскшьки, обумовлюе наро-щування шфлящйно! складово! зростання ВВП.
Результати проведено! ощнки функщонування системи платежОв за видобуток корисних копалин, систему справляння платежОв за видобуток корисних копалин, що е чинною в Укра!т, можна охарак-теризувати як таку, що не повною мОрою забезпечуе досягнення прюритетних цшей та завдань державно! економОчно!, у тому числО бюджетно-податково!, полОтики Укра!ни, О особливо, в умовах фшансово-економОчних криз. Система е вщносно застаршою та недостатньо збалансованою, що проявляеться у по-спйних коливаннях шльшсних характеристик !! функщонування. Зокрема, означене проявляеться у неввдповвдносп змш параметрОв платежОв за видобуток корисних копалин та темтв зростання щн на них на свгтових ринках. Отже, серед основних недолив чинно! системи справляння платежОв за видобуток корисних копалин, ям обумовлюють необхвд-тсть !! вдосконалення, необхщно видшити таш:
• система недостатньо враховуе яшсть корисних копалин та Онш геолопчт та економшо-геогра-фОчн характеристики родовищ корисних копалин, а грунтуеться лише на врахуванн глибини залягання родовища, О то лише в частит справляння рентних платежОв за видобуток вуглеводнево! сировини;
• система не передбачае чгткого розмежу-вання шструменпв розподОлу природно-ресурсно! ренти мОж державою та суб'ектами господарювання, ям б дозволяли видшяти абсолютну та диференць альну ренти, як ввдрОзняються за природою утво-рення;
• нормативно-правове поле з питань справ-ляння платежОв за видобуток корисних копалин е складним О заплутаним, утворюеться головним чином тдзаконними актами, вОдповОдно, пОдлягае що-рОчному корегуванню при формуванн1 та затвер-дженнО бюджету на вщповщний бюджетний перОод;
• фОскальнО шструменти, що забезпечують ви-лучення абсолютно! ренти, не вдосконалюються, в той час, як вартють корисних копалин на свгтових ринках, вуглеводнОв зокрема, мае спйку тенденцОю до зростання;
• система мае зрОвняльний характер. НерОвно-мОрнОсть податкового навантаження, що виникае в результат! р1знищ у геологОчних та економшо-гео-графОчних характеристиках родовищ корисних копалин в умовах справляння платежОв за единими фОксованими нормативами створюе нер1вт умови для функцОонування суб'екпв господарювання в рамках одного виду економОчно! дОяльностО;
• видобувш тдприемства забезпечують при-бутковють свое! дГяльност! переважно за рахунок тдвищення щни реалГзацп вироблено! продукцп, що стимулюе прискорення темтв зростання шфля-щйно! скдадово! ВВП.
Визначеш вади та недолГки системи справ-ляння платежГв за видобуток корисних копалин до-зволяють сформулювати основш напрями !! вдоско-надення, в основу яких закдадаються пропозицп щодо приведення мехашзму обчислення зобов'я-зань до принцитв рентного доходу.
Реформування системи справляння платежГв за видобуток корисних копалин мае здшснюватися шляхом розробки та впровадження ефективного фь нансово-економГчного мехашзму управлГння при-родно-ресурсним потенщалом Укра'ни. Фшансово-економГчний мехашзм управлГння природно-ре-сурсним потенщалом Укра'ни мае бути утвореним в системГ бюджетно-податкового регулювання. Вш, зокрема, мае враховувати джерела формування фшансових ресурсГв та напрями !х витрачання Гз контролем за цшьовим використанням, системою штрафних та адмiиiстративиих санкщй за порушена основних правил природокористування.
Джерелами формування фшансових ресурсГв у цьому мехашзмГ мають бути платежГ за викорис-тання надр, порядок справляння яких ввдповвдатиме принципам рентного доходу, тобто на основГ видь лення частини прибутку, утвореного в результат! використання фактору виробництва природного по-ходження у певшй виробничш комбшацп Гз подадь-шим його перерахуванням до бюджету вадповадного рГвня Гз одночасним його розподшом на скдадовГ економГчно! ренти: абсолютну та диференщальну I-го роду.
Прюритетними напрямами вдосконалення системи справляння платежГв за видобуток корисних копалин в Укра!ш повинш стати:
— посилення ролГ пдатежГв за видобуток корисних копалин в системГ бюджетно-податкового ре-гулювання;
— розробка регуляторного мехашзму, що дасть можливють формувати доходи Державного та мюцевих бюджетов Укра!ни Гз одночасним забезпе-ченням ращонального використання та охорони природно-ресурсного потенщалу Украши;
— здГйснення переходу на нову систему справляння всГх природно-ресурсних пдатежГв, що базу-ватиметься на принцип рентного доходу;
тдвищення рГвня вадповадальносп та защ-
кавленостг оргашв мгсцевого самоврядування щодо повноти вилучення рентних пдатежГв на користь держави на основГ розподшу державно! частки при-родно-ресурсно! ренти мГж бюджетами вадповадного рГвня Гз урахуванням необх1дност! фшансування ре-гюнадьних еколопчних та iивестицiйно-iнновацiй-них програм;
— забезпечення компенсацп втрат оргашв мю-цевого самоврядування внаслвдок зменшення площ земельних упдь, поиршення еколопчно! ситуацп в регюнах у результат здГйснення видобутку вугле-воднево! сировини.
З метою вдосконалення системи справляння пдатежГв за видобуток корисних копалин на терито-рп Укра'ни, посилення !х ролГ у системГ бюджетно-податкового регулювання Укра'ни, необхвдно реадь зувати наступш напрями податково! полГтики:
— виокремлення рентно! скдадово! Гз прибутку, що утворюеться за результатами видобутку корисних копалин в Укра!ш на основГ формування структури рентних пдатежГв Гз чГтким вадшенням двох складових: абсолютно! та диференщадьно! ренти;
— вдосконалення мехашзму визначення варто-ст корисних копалин та абсолютно! скдадово! при-родно-ресурсно! ренти, що спдачуеться видобувним тдприемством на користь держави;
— запровадження спещального збору за кори-стування надрами на замГну плати за надра, збору за геологорозвГдувальш роботи, виконаш за рахунок кошт!в Державного бюджету Укра'ни та рентно! плати за видобуток вуглеводшв;
— вдосконалення порядку надання суб'ектам господарювання спещадьних дозволГв на користу-вання нафтогазоносними дшянками надр на терито-рп Украши та !! континентальному шельфц
— опрацювання доцшьносп запровадження додаткового збору, який сплачуватиметься видобувним тдприемством у разГ, коли рентабельшсть його операцшно! дГяльност! перевищуватиме нор-мативну величину, визначену за результатами змш показнишв даного виду дГяльност!.
Мехашзм оподаткування «додаткового» прибутку можна ефективно реадГзувати в рамках зако-нодавства Украши. При цьому, доцшьно ввести ди-ференщйну шкалу оподаткування, яка скдадаеться Гз ряду пГдвищуючих коефГцГентГв на ям перемно-жуеться стандартна ставка оподаткування прибутку пГдприемств у разГ, коли рентабельшсть господар-сько! дГяльностГ з видобутку корисних копалин пе-ревищуе певну межу.
Для цшей визначення податкового зо-бов'язання можна запропонувати розраховувати спецГальний показник рентабельности, що обчислю-ватиметься за формулою:
Д
Р =
— 1 I х 100%,
(3)
С + ПА
де Р - рентабельшсть; Д -доходи; С - собГвартють за виключенням податково! амортизацп; ПА - по-даткова амортизащя.
Значення рентабельности наприкдад, середне для добувно! промисловосп, можна регулювати Законом про Державний бюджет Укра'ни на ввдповвд-
ний бюджетний перiод на пiдставi прогнозних пока-знишв розвитку галузi. Диференцiацiю шкали опо-даткування пропонуеться здiйснювати залежно вiд збiльшення рентабельностi добувно! дiяльностi на кожнi 10%. Якщо прийняти, що «нормальний» рь вень рентабельности виробнищва буде дорiвнювати 20%, то можна запропонувати наступну шкалу ви-значення податкового зобов'язання (див. табл. 2). При цьому, необхiдно розробити та затвердити порядок визначення «нормального» рiвня рентабель-ностi.
Таблиця 2
Диференцшна шкала оподаткування надприбутку, що утворюеться в результатi видобутку корисних копалин
Переорiентацiя чинно! в Укра!ш системи спра-вляння рентних та ресурсних платежiв на обчис-лення зобов'язань як вiдсотка ввд вартост видобуто! продукцi! мае як значн переваги так i сути недо-лiки порiвняно iз дточою моделлю розподiлу при-родно-ресурсно! ренти.
До позитивних сторiн запровадження описано! моделi розподшу природно-ресурсно! ренти в Укра-!ш необхiдно вiднести те, що у цьому випадку ввд-падае необхвдшсть постiйного корегування пара-метрiв справляння платежiв за видобуток корисних копалин. А зростання цiни реалiзацi! видобуто! про-дукцi! буде автоматично призводити до ввдповвд-ного збiльшення бюджетних доходiв. З iншого боку, можна очiкувати уповiльнення темпiв зростання щни реалiзацi! продукцi! добувно! промисловостi. Оскшьки, видобувнi пiдприемства втрачатимуть таким чином можливють напряму компенсувати зростання ставок справляння рентних та ресурсних пла-тежiв шляхом тдвищення цiни реалiзацi! видобуто! продукцi!.
Крiм того, такий пiдхiд узгоджуеться iз основ-ними принципами побудови системи оподаткування в Укра!ш, а саме, забезпечення рiвнозначностi i про-порщйносп справляння податкiв у певнш частщ вiд отриманого прибутку i забезпечення сплати рiвних податшв i зборiв (обов'язкових платежiв) на рiвнi прибутшв i пропорцiйно бiльших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) - на бiльшi доходи, а також рiвностi, недопущения будь-яких проявiв податко-во! дискримiнацi! [24].
Серед негативних сторш необхiдно видiлити вь рогiднiсть застосування видобувними тдприем-ствами схем мiнiмiзацi! податкових зобов'язань, у тому чи^ iз використанням трансфертних цiн. Од-нак у цьому випадку з метою запобпання можливим втратам бюджетов Укра!ни вiдповiдного рiвня необ-хвдно вжити заходiв щодо активiзацi! шституту визначення звичайно! цiни для цшей оподаткування. А в рамках цих заходiв можна розробити та запрова-дити методолопю нормування витрат, тобто встано-влення граничних рiвнiв витрат для певного виду добувно! дiяльностi.
Пiдсумовуючи викладене, слiд зазначити, що запропонован напрями вдосконалення системи справляння платежiв за природокористування спри-яють наближенню механiзму !х обчислення до прин-ципiв рентного доходу. Крiм того, прийняття цих пропозицш дозволить спростити адмiнiстрування платежiв за видобуток корисних копалин, зробити його бшьш прозорим та менш заплутаним, як в час-тинi лщензування дiлянок надр, так i справляння спещальних податшв. Зокрема, механiзм враховува-тиме змiну рiвня цiн на корисш копалини на внут-ршньому та зовнiшнiх ринках, оскшьки параметри обчислення рентних платежiв засновуються на ввд-носних показниках. Запропонована схема вилу-чення надприбуткiв, що утворюеться у видобувних пiдприемств, сприятиме зростанню обсягiв !х надхо-джень до бюджетов Укра!ни вiдповiдного рiвня.
На жаль, ввдсутнють офiцiйних статистичних даних з питань рентабельностi видобувних тдпри-емств, обсягiв видобутку та вартост реалiзацi! видобуто! продукцi! за видами корисних копалин не до-зволяе зробити детальн розрахунки ефекту запро-понованих пропозицiй. Тому, у разi схвалення за-пропонованих пропозицш, а також додаткового опрацювання статистично! iнформацi! (поки що вона ввдсутня в офiцiйних статистичних виданнях), щ дослiдження можна поглибити та деталiзувати ок-ремi пропозицi!.
Запропонований варiант рiшення не е едино можливим та ввдповвдно i оптимальним. Рiзними мо-жуть бути тдходи щодо встановлення диференщ-ацi! ставок вилучення податку на додатковi доходи. Модель обчислення додаткового податку може бу-дуватися iз врахуванням податку на прибуток, який видобувне тдприемство повинно в обов'язковому випадку перераховувати до Державного бюджету Укра!ни за результатами свое! господарсько! дiяль-ност! У цьому випадку формула обчислення спещ-ального показника рентабельности набувае наступ-ного вигляду:
Р = Г д - (Д - С - ПА) - Т% -х 100%, (4)
^ С + ПА )
де Т% - стандартна ставка оподаткування податку на прибуток пiдприемств, що застосовуеться в Ук-ра!ш.
Рентабельшсть (Р), % Стандартна ставка оподаткування прибутку
20 Сх1,0
30 Сх1,3
40 Сх1,6
50 Сх1,9
60 Сх2,1
70 Сх2,4
Понад 70 Сх2,7
Такий шдхвд виявляеться схожим Гз практикою обчислення податку на додатковГ доходи, що засто-совуеться у Республщ Казахстан. Ввдмшносп у ро-зрахунках виникатимуть через розбгжност! у порядку обчислення податкових зобов'язань з податку на прибуток тдприемств, що застосовуються в Ук-ра!ш та Казахстана
На додаток до викдаденого зазначимо, що за-пропоноваш тдходи можна практично реадГзову-вати Г як у виглядГ окремого законодавчого акту або вадповадного роздГлу Податкового кодексу Укра'ни.
Висновки. У результат проведеного досль джеиня щодо сутностГ природно-ресурсно! реити, приицитв рентного доходу, а також свгтового до-свГду розподшу приичо! ренти мгж державою та надрокористувачами можна констатувати:
1. Природно-ресурсна рента, яка е факторним доходом вед використання певного природного ресурсу, виникае в системГ «власник фактору виробництва — користувач фактору виробництва». Реитш ввдносини е складовою вГдносин власностГ, оскшьки виникають на основГ права власностГ на пе-виий фактор виробництва та дозволяють характери-зувати остаиш у кшькюному (у тому числГ грошовому) виразГ.
До основних умов утвореиня природно-ресурс-но! ренти належать: наявиють фактору виробництва природного походження; юиувания виробиичо! комбшацп, що складаеться Гз двох основних складо-вих: «власник фактору виробництва — користувач фактору виробництва»; наявнють права власностГ на певний фактор виробництва; юиуваиня певно! виробничо! комбшацп, в результатГ залу-чення до яко! фактор виробництва буде приносити прибуток; наявиють iнституцiональиих умов, що за-безпечують функцГоиувания мехашзму укдадеиня та виконання угоди щодо використання фактору ви-робництва, а також розподшу рентного доходу; об-межений доступ до використання певного фактору виробництва для суб'екпв господарюваиня - корис-тувачГв, у тому числГ через наявнють монополп на застосувания такого фактору виробництва; ушкаль-шсть (обмеженГсть) фактору виробництва (неввдно-влюваний, вичерпиий, виключне мГсцерозташу-вання тощо).
2. ВидГлено три форми прояву сощадьно-еконо-мГчно! природи рентних пдатежГв, а саме:
фiскальну: наповнення державно! казни; пере-розподГл ренти в бюджетшй системГ; перетворения рентних пдатежГв на джерела фГнансуваиня сощаль-иих видатшв, капГтальиих вкдадеиь держави;
охорону навколишнього середовища: фшан-сування програм вГдтвореиня та збережеиня при-родно-ресурсного потеицГаду а також програм Гишо! спрямованостГ (соцГальнГ, швестицшш тощо);
запоб^ання входження на ринок недобро-совiсних економiчних агентiв: регулювания до-
ступу до використання природних ресурсГв та забез-печения його платности Г строковостГ.
АналГзуючи форми прояву сощально-еконо-мГчно! природи рентних пдатежГв доцшьно видГляти три взаемопов'язанГ проблеми: забезпечення еконо-мГчно обгруитованого виокремлення реитно! скда-дово! Гз доходу (прибутку) користувача; додер-жаиня оптимально! для суспшьства пропорцп розподшу природно! ренти в бюджетиш системГ; охо-рона навколишнього середовища та збереження природно-ресурсного потенцГалу кра!ии для май-бутшх поколГнь.
3. В результат! проведених дослГджеиь визна-чено чотири принципи рентного доходу.
Принцип утворення (природно-ресурсна рента е частиною прибутку ввд використаиня певного фактору виробництва природного походження, що перевищуе «нормальний» прибуток (як правило, се-редиш для певного виду економГчно! дГяльностГ).
Принцип виокремлення (природно-ресурсна рента розкладаеться на основш !! елементи, що ма-ють рГзиу природу утвореиня: абсолютиу, яка утво-рюеться через право власностГ на фактор виробництва; диференщальну Ьго роду, що вииикае через вГдмГниост! у економГчних та геолого-географГчних особливостях використаиня певного фактору виробництва природного походження; диференщальну П-го роду, яку пов'язують Гз надприбутками, обумовленими додатковими капГтальними вкдаден-иями у виробництва.)
Принцип розподiлу (розподш ренти здшсию-еться в системГ «власник фактору виробництва - користувач фактору виробництва». Абсолютна рента та диференщальна рента Ьго роду привласнюеться власником фактору виробництва. Диференщальна рента П-го роду залишаеться у розпорядженш користувача фактору виробництва).
Принцип використання (частина природно-ресурсно! ренти (абсолютна рента та диференщальна рента Ьго роду) використовуеться в Гитересах суспшьства).
4. Встановлено, що виходячи з методолопчних передумов, реитш платежГ застосовуються державою на основГ права власностГ на природш ресурси та для вилучення додаткових доходГв надрокористу-вачГв. 1х диференцГацГя мае забезпечувати вирГвию-вання умов господарюваиня та запобГгати одер-жаиню надрокористувачами невиправдано високих прибуткГв за рахунок використаиня однорГдиих природних ресурсГв, що рГзияться за якютю, геолопч-ними та економшо-географГчними характеристиками, споживчою вартГстю тощо.
Основним завдаиням при оргашзацп рентних вГдносин мГж державою (власииком корисних копа-лин) та видобувиим тдприемством (користувачем) у добувнГй промисловостГ е забезпечення функцГоиувания економГчно обгруитованого мехашзму ви-дшення та розподшу природно-ресурсно! ренти.
5. За результатами до^дження свгтового до-свiду справляння платежiв за видобуток корисних копалин встановлено, що в економiчно розвинених кра!нах переважають податковi методи вилучення, а в кра!нах, що розвиваються, та кра!нах iз закритою економшою широко застосовуються неподатковi методи, наприклад, угоди про розподiл продукцп. Застосовуеться декiлька видiв платежiв та !х комбь нацi!. Окрiм звичайних податшв, видобувн компанi! сплачують на користь держави спещальш платежi: бонуси, ренталс, роялтО, рентний податок на приро-днi ресурси (РППР).
Переважна кшькють кра!н-експортерiв корисних копалин для цшей видiлення та розподiлу при-родно-ресурсно! ренти використовують адвалерш ставки роялтi або вiдсоток ввд прибутку, що отримуе пiдприемство за результатами власно! господар-сько! дiяльностi. Така модель застосовуеться в Австралп, Сполучених Штатах Америки, кра!нах Африки та Латинсько! Америки. У деяких кра!нах застосовуеться змiшана система ставок: специфiчнi роялтi + адвалерш. Переважно такий мехашзм розподiлу гiрничо! ренти використовуеться у кра-!нах Азп.
6. На пiдставi результатов до^дження теорi! ренти та свiтового досвiду справляння платежiв за видобуток корисних копалин можна визначити, що вдосконалення платежiв за використання надр в Ук-ра!ш необхiдно здiйснювати в напрямi поступово! та послiдовно! замши чинно! системи !х справляння единим податком. Вилучення абсолютно! складово! природно-ресурсно! ренти може здiйснюватися шляхом застосування фiксованих платежiв у виглядi бонуав та ренталсiв. А от диференщальна складова природно-ресурсно! ренти мае вилучатися шляхом справляння роялтi, що встановлюються у ввдсотках до вартост видобуто! (реалiзовано!) продукцi! iз за-стосуванням системи коригуючих коефiцiентiв, як враховуватимуть виснажешсть та iншi економiчнi i геолого-географiчнi характеристики родовища ко-рисних копалин.
Альтернативою системi спецiальних коригуючих коефщенпв до ставки роялт може бути дифе-ренцiацiя ставок роялтi, наприклад, залежно вiд гли-бини залягання родовища корисних копалин. Одно-часно необхвдно вжити заходiв щодо органiзацi! та розвитку iнституту визначення цiни реалiзацi! видобуто! продукцi! для цшей оподаткування з метою за-побпання можливим зловживанням, що спрямоваш на заниження податкових зобов'язань.
7. З метою збереження ресурсно! бази для фь нансування геологорозвiдувальних робiт, що вико-нуються за рахунок коштОв Державного бюджету Укра!ни, а також iнших бюджетних програм, що в даний час фiнансуються за рахунок надходжень пла-тежiв за видобуток корисних копалин, пропонуемо розробити та впровадити у практику бюджетного процесу спещальний механiзм розподiлу грошових
коштОв, що акумулюватимуться у бюджетнiй сис-темi за рахунок справляння единого податку за видобуток корисних копалин. Цей мехашзм мае забез-печувати збалансований розподiл грошових коштiв мiж рiзними бюджетними програмами, у тому чи^ щодо фiнансування природоохоронних заходiв та вiдновлення мiнеральносировинно! бази.
Одночасно необхадно провести iнвентаризацiю виконання заходiв Загальнодержавно! програми розвитку мiнерально-сировинно! бази Укра!ни на перiод до 2010 року, затверджено! Законом Укра!ни ввд 22 лютого 2006 року № 3458-1У, на пiдставi яко! уточнити перелiк та обсяги фiнансування означених заходiв, визначивши при цьому джерела такого фь нансування, а також продовжити дiю цього Закону до 2020 року в уточненш редакцп.
8. У контекстi органiзацi! та розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш, а також залу-чення iнвесторiв до розробки родовищ корисних копалин, запаси яких зпдно законодавства Укра!ни квалiфiкуються як дотацшш, тобто ефективнiсть ви-добутку i використання таких корисних копалин пр-ничодобувним пiдприемством можлива тальки за умови надання користувачу надр податкових пшьг, субсидiй, дотацiй або шших видiв державно! шд-тримки та промислове освоення яких поки що не ро-зпочато, необхiдно вжити заходiв щодо активiзацi! застосування мехашзму розподiлу продукпi! мiж державою та надрокористувачами, параметри якого затверджуються в рамках ввдповвдних угод про роз-подiл продукцi!.
Основними напрямками подальших дослi-джень е обгрунтування перерозподiлу рентних пла-тежiв мiж державою, регюнальними i мiсцевими органами влади в умовах створення Об'еднаних тери-торiальних громад як оргашв мiсцевого самовряду-вання iз ввдповвдними правами та вiдповiдальнiстю. Частка рентних платежiв на мiсцевому та регюналь-ному рiвнях мае стати джерелом фiнансування захо-дiв з охорони навколишнього середовища та впрова-дження рацiонального природокористування, яке виключае шкiдливi викиди в повiтря, воду i землю.
Обгрунтування та впровадження цих заходiв повинно вiдбуватись при розробщ прiоритетних се-редньо- та довгострокових План1в i Програм сталого розвитку, збалансованого в межах соцiально-еконо-мiчного, соцiально-екологiчного та еколого-еконо-мiчного контурiв взаемодi! його складових.
Пiдставою для визначення цих контурiв по-винш стати Екологiчнi, Соцiальнi та 1нвестищйш паспорти вiдповiдних адмiнiстративно-територiаль-них одиниць Укра!ни. При цьому, Плани i Програми сталого розвитку на перюд до 2020 року на державному та регюнальному рiвнях повинш включати заходи щодо досягнення 7 цiлей, 15 завдань та 33 ш-дикаторiв Цiлей Розвитку Тисячолгття, локалiзова-них ООН для Укра!ни.
Л^ература 1. Урманцев Ю.А. Общая теория систем об отношениях взаимодействия, одностороннего действия и взаимонедействия / Ю.А. Урманцев // Проблема связей и отношений в материалистической диалектике. - М.: Наука, 1990. - 288 с. - С.101-137. 2. Антошкша Л.1. Фшансовий мехашзм забезпе-чення сталого розвитку соцiально-економiчних систем: монографiя / Л.1. Антошкiна, С.А. Навроцький та ш; за заг. ред. Л.1. Антошкшо!, С.А. Навроць-кого. - Бердянськ : Видавець Ткачук О.В., 2016. -283 с. 3. Стратепя сталого розвитку «Украша -2020»: Указ Президента Украши вiд 12 «чня 2015 року №5/2015 - [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/5/ 2015. 4. Про схвалення Концепцп реформування мiсцевого самоврядування та територiальноl ор-гашзацп влади в Укра!ш Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 01.04.2014 р. № 333-р - [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1% 80. 5. Маркс К. Капитал, том третий. - М.: Партийное издательство, 1932. - 639 с. 6. Конститущя Украши: Закон Украши ввд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/25 к/96-вр. 7. Mi-щенко В.С. Природно-ресурсна рента i ресурсна пол^ика в Укра!ш / В.С. Мщенко, Б.М. Данилишин // Економка Укра1ни. - 2003. - №12. - С.4-14. 8. Девид С.Л. Неллор. Налогообложение полезных ископаемых и нефтяных ресурсов: пособие по налоговой политике МВФ. - Вашингтон, 1995. - 383 с. 9. Лапко Е.А. Рента и проблемы её использования в Украине / Е.А. Лапко, С.Б. Педько // Налогообложение: проблемы науки и практики. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. - 232 с. 10. Разовский Ю. Горная рента / Ю. Разовский. - М. : Экономика, 2000. -270 с. 11. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: в 2 т. / К.Р. Макконнелл, С.Л.Брю. - М.: Республика, 1993. - 400 с. 12. Экономика: учебник / под ред. А.С.Булатова. - М. : БЕК, 1997. - 785 с. 13. Ослунд А. «Рентоориентиро-ванное поведение» в российской переходной экономике / А. Ослунд // Вопросы экономики. - 1996. -№8. - С. 99-108. 14. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи; пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 864 с. 15. Амбарцумов А.А. 1000 терминов рыночной экономики [Справ. учебное пособие] / А. А. Амбарцумов, Ф. Ф. Стерликов; Гос. ком. Рос. Федерации по высш. образованию, Меж-дунар. фонд "Культ. инициатива" (Фонд Дж. Сороса, США). - КРОН-пресс, 1993, Москва. - 299 с. 16. Гребнев Л.С. Экономика. Курс основ / Л.С. Гребнев, Р.М. Нуреев. - М.: Логос, 2013. - 240 с. 17. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. Т.2. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 384 с. 18. Итуэлл Дж. Экономичная теория /
Дж. Итуэлл, М. Милгрейт, П. Ньюмен; пер. с англ. -М.: ИНФРА-М, 2004. - 932 с. 19. Яковец Ю.В. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилиза-ционном измерении / Ю.В. Яковец. - М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. - 240 с. 20. Беседш В.Ф., Островецький В.1. Природно-ресурсна рента, як складова факторного доходу, частка прибутку ввд фактора ви-робництва / Економша Украши: проблеми розвитку галузей i регюшв: колективна монографiя. / Ввд. ред. В.Ф. Беседш, А.С. Музиченко. - К. : НДЕ1, - 2008. -400 с. 21. Руководство по статистике государственных финансов. - МВФ, 2001 г. - 239 с. 22. Hogan L. International minerals taxation: experience and issues. 2008. -27 р. [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/np/seminars/eng /2008/taxnatural/pdf/hogan.pdf. 23. Податковий кодекс Украши ввд 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 24. Про угоди про розподш продукцп: Закон Украши ввд 14.09.1999 № 1039-XIV [Електронний ресурс]. -2016. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1039-14. 25. Про затвердження Загаль-нодержавно! програми розвитку мшерально-сиро-винно! бази Украши на перюд до 2010 року: Закон Украши ввд 22 лютого 2006 року № 3458-IV [Елек-тронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3458-15. 26. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua. 27. Дiяк 1.В. Нафтогазова складова енергетично! безпеки/ 1.В. Дгяк // Голос Украши ввд 4 квгтня 2005 р. [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: www.gasunion.org.ua/publish/statya_ diyak_4.htm - 28k.2. 28. Нашональна еколопчна пол^ика Украши: ощнка i стратепя розвитку. Проект ПРООН / ГЕФ «Ощнка нащонального потен-щалу у сферi глобального еколопчного управлiння в Укра!ш», 2007. - 186 с. [Електронний ресурс]. -2016. - Режим доступу: http://www.un.kiev.ua/files/ national_ecology.pdf. 29. Кодекс Украши «Про надра» ввд 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80.
Беседш В.Ф., Столяров В.Ф., Островецький В.1. Методолопчш основи рентних вщносин в контекст сталого розвитку УкраТни
Розглянуто методолопчш основи рентних ввд-носин в контекст! сталого розвитку Украши. Видь лено три взаемопов'язаш проблеми, що е похщними з форм прояву соцiально-економiчноi природи рентних платежiв: забезпечення економiчно обгрунто-ваного виокремлення рентно! складово! iз доходу (прибутку) користувача; додержання оптимально! для суспшьства пропорцii розподiлу природно! рен-ти в бюджетнш системi; охорона навколишнього се-
редовища та збереження природно-ресурсного поте-нщалу кра!ни для майбутшх поколiнь. Встановлено основш умови утворення природно-ресурсно! ренти: наявнють фактору виробництва природного по-ходження, зокрема, наявнiсть фактору виробництва та права власност на нього. Визначено принципи рентного доходу: утворення, виокремлення, розпо-дiлу та використання. Обгрунтовано доцiльнiсть за-провадження ушфшовано! моделi справляння ресу-рсних платежiв на основi диференпiацi! оподатку-вання надприбуткiв у сферi природокористування. Запропоновано авторський варiант тако! моделi, ос-новними компонентами яко! е результати податко-вого облiку господарсько! дiяльностi тдприемств добувно! промисловосп, а саме, доходи, собiвар-тють та податкова амортизащя.
КлючовI слова: сталий розвиток, природокористування, економiчна рента, рентн вiдносини, дер-жавнi капiталовкладення, сощальш видатки, подат-ки, бюджет, доходи, собiвартiсть.
Беседин В. Ф., Столяров В. Ф., Островецкий В. И. Методологические основы рентных отношений в контексте устойчивого развития Украины
Рассмотрены методологические основы рентных отношений в контексте устойчивого развития Украины. Выделены три взаимосвязанные проблемы, которые являются производными из форм проявления социально-экономической природы рентных платежей: обеспечение экономически обоснованного выделения рентной составляющей из дохода (прибыли) пользователя; соблюдения оптимальной для общества пропорции распределения природной ренты в бюджетной системе; охрана окружающей среды и сохранение природно-ресурс-ного потенциала страны для будущих поколений. Установлены основные условия образования при-родно-ресурсной ренты: наличие фактора производства природного происхождения, в частности, наличие фактора производства и права собственности на него. Определены принципы рентного дохода: образование, выделение, распределение и использование. Обоснована целесообразность введения унифи-
цированной модели взимания ресурсных платежей на основе дифференциации налогообложения сверхдоходов в сфере природопользования. Предложен авторский вариант такой модели, основными компонентами которой являются результаты налогового учета хозяйственной деятельности предприятий добывающей промышленности, а именно, доходы, себестоимость и налоговая амортизация.
Ключевые слова: устойчивое развитие, природопользование, экономическая рента, рентные отношения, государственные капиталовложения, социальные расходы, налоги, бюджет, доходы, себестоимость.
Besedin V., Stolyarov V., Ostrovetskyy V. Methodological bases of rent relations in the context of sustainable development of Ukraine
In this article considered the methodological bases of rent relations in the context of sustainable development of Ukraine. It identifies three interrelated problems, which are derivatives of the manifestations of socio-economic nature of the rent payments: to ensure economically sound allocation of rent component of income (profit) of the user; compliance with optimal proportions of distribution to the public of the natural rent in the budget system; environmental protection and the preservation of the natural resource potential of the country for future generations. The basic conditions for the formation of natural resource rents: the presence of a naturally occurring factor of production, in particular, the presence of a factor of production and ownership of it. Defined principles of the rental income: education, allocation, distribution and use. Substantiated the expediency of introducing a unified model of collection of resource payments based on the differentiation of taxation of excess profit in the sphere of nature. Suggesting the author's version of this model, the main components of which are the result of tax accounting business activities of extractive industries, namely, income, costs and tax depreciation.
Keywords: sustainable development, environmental management, economic rent, rent relations, public investment, social spending, taxes, budget revenues, income, cost, tax depreciation.
Стаття надшшла до редакцп 16.08.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
