CC BY
43
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 7(184): 28-32
УДК 351
JEL Classification: A11, В41, D0, D5
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/184-7/4
А. Степанова, канд. екон. наук, асист.
Кшвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кшв
1НВЕСТУВАННЯ В СВ1ТОВУ ЕНЕРГЕТИКУ: ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦП
Висвтлено питання iнвеcmyвання енергетики в po3pi3i регiонiв ceimy, яке дозволило здйснити анал'з по pi3Hux видах виробництва енергй, зосередити увагу на енергозбережен та вiдновлювальнux джерелах енергп. Доведено зна-чущсть iнвеcmyвання сектору енергетики для всього цивлзованого свту та визначено проритети даного проце-су. Зазначено, що iнвеcmyвання в енергетичний сектор формуеться на оcновi державноi полimuкu, що дозволяе ви-значити можлuвi шляхи розв'язання енергетичноi залежноcmi Украни з врахуванням наявного свтового доcвiдy.
Ключовi слова: iнвеcmyвання свтовоi енергетики, енергоефективнсть, нвестици в енергопостачання, геогра-фiчна дuверcuфiкацiя, енергетичний нвестицйний кл1мат, енергозбереження.
Вступ. Розвиток свтовоТ економки здмснюеться за рахунок pi3H0MaHh>rnx фактов. Використання рiзних видiв енергетики, пщвищення попиту на енергоносп за рахунок зростання споживання стимулюе появу нових форм енергп, удосконалення технологш у використанн енергетичних ресурав, що, в свою чергу, впливае на змши свплвого енергетичного балансу, пошук альтерна-тивних джерел енергп та диверсифкацю вже юнуючих [5]. Тому все актуальншими постають питання сукупного iнвестування свплвоТ енергетики та вплив цих свппвих процесiв на вiтчизнянi енергоринок та економку.
Мета статтi - охарактеризувати головы напрями свь тових швестицш в сферi енергетики.
Предмет дослщження: процес iнвестування енергетичного сектору.
Об'ект дослщження: свппвий енергетичний сектор.
Огляд л1тератури. Дослiдженням свiтового енергетичного ринку та процесами швестування даного сектору займаються провщш мiжнароднi органiзацiТ та енер-гетичн компани [6-11]. Щодо вiтчизняних вчених-економiстiв, то над питаннями швестування в сферi свiтовоТ та в^чизняно'Т енергетики працюють З. Варна-лш, В. Геець, Т. Затонацька, М. Згуровський [2].
Методолог1я досл1джень. При проведен досль дження було застосовано методи аналiзу та синтезу (для висвтення основних суперечностей в енергетич-ному секторi), причинно-наслiдкового зв'язку (для вияв-лення передумов, що склалися в енергетичнiй сферi), системного, юторичного та логiчного аналiзiв (для ви-явлення особливостей еволюцiйного розвитку вщповщ-ноТ галузi економiки), метод аналогш (для побудови перспективних, для украТ'нських умов, напрямiв поста-чання та використання джерел енергй), графiчний метод (для наочного вщображення реального стану енергетично''' сфери), рiзнi прийоми статистичного аналiзу. lнформацiйною базою роботи е: законодавчi та нормативы акти, якi регламентують дiяльнiсть профiльних установ енергетичного сектору в Украшу перiодичнi та монографiчнi видання - вп"чизняш та зарубiжнi, дан статистичних щорiчникiв.
Основн1 результати. Проводячи дослщження щодо обсяпв свiтових швестицш в енергетичну галузь, з'ясу-валося, що до 2035 р. необхщно буде швестувати бли-зько 40 трлн. $ [4]. Одночасно швестування в енергое-фективнiсть прогнозуеться на рiвнi 8 трлн. $ [4]. Бтьше половини iнвестицiй необхiдно ттьки на пiдтримку виробництва на, вже дючих рiвнях, а саме: на вщшкоду-вання видобутку з родовищ, що е розробленими, на замшу старих електростанцш i обладнання, де закшчи-вся строк служби. З географiчноТ точки зору, майже двi
третини вкладень щодо постачання енергоресурав припаде на краТ'ни з ринковою економiкою. Однак, такi фактори, як старшня iнфраструктури та поточна шма-тична ситуацiя в краТнах, якi входять до ОрганiзацiТ еко-номiчного спiвробiтництва та розвитку, можуть стати причиною пщвищення рiвня швестування дано'Т сфери.
Для забезпечення впродовж 2011-2013 рр. спожи-вачiв вае'Т земноТ кулi енергiею, було швестовано понад 1,6 трлн. $ щорiчно. А з 2000 р. обсяги швестицш зрос-ли, в реальному виражеы, бiльше нiж у два рази [8]. Ще 130 млрд. $ було вкладено в пщвищення енергоефек-тивностi. Одночасно, варто в^^тити, зростання ролi вiдновлюваних джерел енергй. Так, швестицп в вщнов-люван джерела енергiТ збiльшилися з 60 млрд. $ у 2000 р. до близько 300 млрд. $ у 2011 р., однак, вже у 2012 р. вщбулося скорочення - до 250 млрд. $.
Велика частина вкладень (70%) сьогодн пов'язана з видобутком i транспортуванням викопних видiв палива, нафтопереробкою i спорудженням електростанцш з використанням таких видiв палива [9]. До 2030 р. швестицп, щорiчно необхщш для задоволення свтових енергетичних потреб, збтьшаться до 2 трлн.$, водночас щорiчнi витрати на енергоефективнють збiльшаться до 550 млрд.$ (табл. 1). За основним сценарiем Мiжнарод-ного енергетичного агентства - НовоТ Полiтики - сукуп-нi швестицп в постачання енергоресурав за перюд 2014-2040 рр. складуть понад 48 трлн. $, з яких близько 40 трлн. $ припаде безпосередньо на постачання енер-гоноспв, а решта - на енергоефективнють (рис. 1). Основы напрямки швестування складуть 23 трлн.$ в ви-добуток викопних видiв палива, транспортування i наф-топереробку. Близько 10 трлн. $ буде швестовано в електрогенерацю з яких: у вщновлюваш джерела енергп (6 трлн. $); ядерну енергетику (1 трлн.$); 3 трлн. $ в передачу та розподт електроенергп.
Майже 2/3 цих вкладень припадае на краТ'ни з еко-номкою, яка формуеться - Китай та ^i краТ'ни АзiТ, Африки та ^вденно'Т Америки. Менше половини з 40 трлн. $ швестицш буде спрямовано на задоволення зростаючого попиту на енергоресурси. Значна сума швестицш необхщна для того, щоб компенсувати спад видобутку з юнуючих родовищ нафти i газу (80% витрат на нафтогаз), та для того, щоб провести замшу електростанцш та шших активiв, де термш рентабельно' екс-плуатацп закшчуеться (60% витрат на вироблення еле-ктрики в краТнах Оргаызаци економiчного сывробпшиц-тва та розвитку, а в краТнах з економкою, що розвива-еться, е набагато меншими). З 8 трлн.$ iнвестицiй в енергоефективнють до 2035 р. 90% буде витрачено на транспортну i буфвельну галузк
© Степанова А., 2016
Таблиця 1. Динамiка свггових щорiчних середжх iнвестицiй (сценарiй Ново! Пол^ики), $ млрд. 2012 р.
2007-2013 рр. 2014-2020 рр. 2021-2030 рр. 2031-2035 рр. 2014-2035 рр.
Нафта 512 637 610 621 621
Газ 309 357 401 453 399
Вуплля 74 54 41 50 47
Електроенергетика 616 713 729 818 744
- Електростанцп (на вс1х видах палива) 375 407 424 493 434
- Передача та перерозподт електроенерги 241 306 305 325 310
Б1опаливо 11 11 13 22 15
Сукупн1 поставки енергонос1Тв 1 521 1 772 1 794 1 963 1 826
Енергоефективнють 130 212 385 533 364
Джерело: [6].
Близько 2/3 ваеТ суми Ывестованих ресурсiв припа-дае на краТни СС, Пiвнiчну Америку та Китай. В Ыших краТнах, що розвиваються вiдсутнiсть цiлеспрямованоТ полiтики i доступу до фiнансування, а також юнуюче субсидування викопного палива створюють серйознi перепони для Ывестицм в енергоефективнiсть. Рiшення про здмснення iнвестування капiталу в енергетичний сектор все частше формуеться на основi державноТ полiтики, а не ринковоТ кон'юнктури. У багатьох краТнах уряди безпосередньо впливають на iнвестицiТ в сектор енергетики. Наприклад, держави збер^ають право вла-сностi на бтьш нiж 70% свiтових запасiв нафти i газу та
контролюють майже половину свтових генеруючих по-тужностей через державы компани. Деякi уряди, зокре-ма, в краТнах Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку, вщступили вiд прямого впливу на ринки, коли вщкрили Тх для конкуренци, але деякi з них згодом зробили крок назад з метою розгортання низьковугле-цевих джерел енерпТ'. Що стосуеться нафтового сектора, залежнють вiд краТн з бтьш жорсткими, з точки зору доступу, умовами буде рости, тому що видобуток нафти в ^вшчнм Америк, сягнувши пiкових значень, з се-редини 2020-х рокiв почне знижуватися.
Рис. 1. 1нвестицм в поставки енергоресурсiв по типу в сценарм Ново! Полiтики
Джерело: [4].
У секторi електроенергетики адмiнiстративнi сигна-ли або регульованi норми прибутку стали, по суп, най-важлившими драйверами для iнвестицiй: частка Ывес-тицiй в конкурентнi областi ринш електроенерги впала з однiеТ третини вщ свiтового обсягу 10 рогав тому до 10% сьогоднi. При поточному стану ринку з 16 трлн. $ вкладень, необхщних в сектор електроенергетики до 2035 р., Ывестицп в конкуренты обласл ринюв електроенерги складуть менше 1 трлн. $. Сврот потрiбно Ыве-
стувати понад 2 трлн. $ в енергетичних сектор до 2035 р. ^ поряд з експанаею низьковуглецевоТ генерацп, до 2025 р. до юнуючих потужностей додати 100 ГВт. Не-зважаючи на громадську i полiтичну стурбованiсть з приводу високих цш для кiнцевих користувачiв, оптова цiна на електроенергiю нин е дуже низькою, нижче бтьш ыж на 20%, щоб стимулювати iнвестицiТ в ТЕЦ. Якщо така ситуа^я збережеться, надiйнiсть европейсь-кого енергопостачання буде поставлена пщ загрозу.
Частково проблему можна вирiшити бiльш високими доходами теплових генерат^в, але це потенцiйно означае бтьш високi цiни для споживачiв.
Витрати на розвщку i видобуток нафти i газу до 2035 р. виростуть на чверть, до понад 850 млрд. $ на рк, причому бтьшою мiрою в газовм галузi. Пiвнiчна Америка зали-шиться регiоном з найбiльшою iнвестицiйною емкютю в нафтогазодобувну галузь до 2035 р. Що стосуеться зрос-таючого попиту на нафту, задовольнити його будуть здат-нi тiльки основы ресурсы краТни Близького Сходу.
Перспективи своечасного збтьшення iнвестицiй в регюнальний нафтовидобуток е невизначеними: юну-ють полiтичнi, фiнансовi, логiстичнi та пов'язан з безпе-кою бар'ери, яга можуть стримувати виробництво. Якщо не провести вчасно Ывестування, то може настати де-фiцит поставок, ринки нафти стануть бiльш волатиль-ними, а цЫи на нафту до 2035 р. будуть на 15 $/бар вищими, ыж у 2025 р.
Таблиця 2. Сукупн iнвестицií в поставки енергм i енергоефективжсть в сценарм Ново! Полiтики
(в $ млрд 2012 року), 2014-2035
Нафта Газ Вуплля Електроенерпя Бюпаливо Загальн1 поставки Енергоефективжсть
ОЕСР 4 645 3 296 250 6 157 146 14 494 4 630
^вжчна, Центральна та Пiвденна Америка 3 813 2 019 116 2 567 101 8 616 1 598
- США 2 260 1 500 102 2 052 98 6 012 1 331
Свропа 666 815 22 2 434 42 3 978 2 303
Азiя i Океанiя 167 463 111 1 157 3 1 901 729
- Япон1я 32 43 3 664 0 741 445
поза ОЕСР 8 735 5 381 715 10 212 171 25 215 3 140
Схiдна Свропа / Cвразiя 1 510 1 617 76 1 122 3 4 329 373
- Рос1я 849 1 016 49 614 0 2 528 212
Азiя 1 724 1 613 556 6 714 63 10 670 2 066
- Китай 1 072 657 404 3 587 26 5 745 1 566
- 1нд1я 277 203 94 1 615 13 2 203 245
- П1вденно-Сх1дна Аз1я 331 529 46 980 23 1 909 192
Ближжй Схiд 1 956 699 1 573 0 3 229 169
Африка 1 395 915 46 882 0 3 238 217
Латинська Америка 2 150 537 36 921 105 3 749 315
- Бразил1я 1 393 157 2 565 88 2 206 183
Мiжрегiональний транспорт 290 93 69 н.д. 2 455 232
Свiт 13 671 8 771 1 034 16 370 320 40 165 8 002
- СС 394 531 19 2 227 44 3 214 2 170
Джерело: [4].
Вкладення, необхщш для постачання нафти i газу Китаю та 1ндп за перюд до 2035 роки, оцiнюються бтьш шж в 2 трлн. $. Бтьш ыж 700 млрд. $ Ывестицм в скрапле-ний природой газ за перiод до 2035 р. прискорять Ытег-рацiю репональних ринкiв газу, при цьому його експорт з США буде в^фгравати помяну роль у зближеннi цЫ на газ. Проте, не варто очкувати, що сплеск поставок скра-пленого природного газу повнiстю перекроТть потреби газового ринку, так як Тх обсяги можуть бути обмежен в зв'язку з високими каттальними витратами на Ыфра-структуру скрапленого природного газу. Його транспор-тування, як правило, становить не менше половини вар-тост газу, який транспортуеться на велик вщстанк Св-роп в короткостроковiй перспективi для розширення за-купiвель скрапленого природного газу доведеться конку-рувати за цЫою з азiатськими споживачами.
За оцшками Мiжнародного енергетичного агентства, для того щоб просто пщтримувати поставки енергонось Тв на поточних рiвнях, необхiдно 24 трлн. $ швестицй до 2035 р. 1нвестицп в нафтогазовий сектор складуть 13,7 млрд. $, причому в нафту бтьше, шж в газ. У сектор розвщки i видобутку пще бiльше 80% цих вкладень, а саме, на компенсацю зниження видобутку з юнуючих родовищ. Частка нафти в загальних Ывести^ях в енер-гопостачання скоротиться з 76% в перюд до 2020 р. до 32% в перюд пюля 2030 р. Частка швестицм в ланцю-жок поставок газу виросте з 20% до 23% за аналопчний перюд з урахуванням зростання його споживання.
У сумарному вираженн 63% Ывестицш в енергопо-стачання, 25,2 трлн. $, необхщно буде швестувати в краТни поза Органiзацiею економiчного ствроб^ницт-ва та розвитку i близько 14,5 трлн. $ у краТни Органь
заци економiчного ствроб^ництва та розвитку. Найбь льшими краТнами за фiнансовими вкладеннями ресур-ав е США i Китай, на кожну з яких припадае по 15% вщ загальносвтових iнвестицiй. Сукупш iнвестицiТ в постачання енергп в Латинсьш Америцi, Африцi, СС i краТнах Близького Сходу приблизно одного порядку ^ж 3,2 трлн. $ i 3,7 трлн. $), але в СС витрати на енергоефективжсть набагато вищк
Обсяги щорiчних катталовкладень в нафту, газ i ву-гiлля з 2000 р. бтьш ыж подвоТлися в реальному вира-женi i перевищили 950 млрд. $ в 2013 р. Етцентром пщвищення рiвня iнвестицiй е ^вшчна Америка. До 2035 р. в копалини палива необхщно вкласти 23,5 трлн. $, з них 13,7 трлн. $ у нафтовий сектор, 8,8 трлн. $ у природний газ i 1 трлн. $ у вуплля.
1Щрчш свiтовi Ывестицп в розвщку i видобуток нафти i газу до 2030 р. виростуть в середньому до 850 млрд. $ з приблизно 700 млрд. $ в 2013 р. На газ припаде велика частина росту. Бтьш ыж 80% вщ суку-пних вкладень в розвщку i видобуток нафти i газу (всьо-го 17,5 трлн. $) потрiбно направити на компенсацю спаду видобутку на юнуючих родовищах. Ще 5 трлн. $ необхщно Ывестувати в транспортування нафти i газу та нафтопереробку. Хоча загальн витрати на нафтовi проекти в сеюгр апст^м залишаються досить поспй-ними, при середнiй сумi бтьше 500 млрд. $/рк, в най-ближчi десятилiття в цих Ывести^ях вiдбудуться сутте-вi зрушення. Обсяги середны^чних iнвестицiй будуть мати спадну тенденцю в Пiвнiчнiй Америцi, в значнй мiрi в США, де з середини 2020 - х рр. Ывестицп, а за ними i видобуток, почнуть скорочуватися. Рiвень Ывес-тицiй також знизиться в КитаТ, але значно пiдвищиться
в трьох perioHax: на Близькому Сход^ в Бразилiï i Кас-пiйському perioHi. З 11,3 трлн. $ сукупних вкладень, не-обхщних в нафтовий сектор ancrpiM в пepioд до 2035 р., 2,9 трлн. $ (26%) необхщно швестувати в кражи ОПЕК; цього буде достатньо, щоб до 2035 р. частка кра'н ОПЕК у свппвому нафтовидобутку склала 46%. Витра-ти на сектор апстpiм в газовш галузi виростуть i3 сере-днього значення 230 млрд. $ в перюд до 2020 р. до бтьш шж 330 млрд. $ до 2030-х рр. Третина зростання вщбудеться в кра'нах Оргашзацп eкoнoмiчнoгo ствро-бiтництва та розвитку, в основному в США, Канадi та Австрали. Великий пpиpiст вкладень в майбутых деся-тилiттях необхщний в eксплуатацiю родовищ природного газу в Росп, що супроводжуеться великими витрата-ми на нoвi газопроводи i заводи скрапленого природного газу. Така ж ситуа^я i з Каспшським peгioнoм. 1нвес-тици в poзвiдку i видобуток також piзкo зростуть в Кита!', який докладае зусиль по розробц нeтpадицiйних газо-вих peсуpсiв, i частково в Африщ зокрема, у Схщнш, де розробляють шeльфoвi родовища газу. Четвертина сукупних швестицш в розвщку i видобуток нафти i газу пще на розробку нетрадицшних запаав. Бiльшe всього вкладень припаде на ^вшчну Америку, близько % загальних швестицш в нетрадицшну нафту (включа-ючи нафтoвi пiски в Канадi i важковидобувну нафту в США). Видобуток нетрадицшно' нафти буде розвивати-ся i в шших peгioнах i кра'нах - в Роси, Кита''' та Арген-тин за частковим винятком Венесуели (де на пщтримку тpадицiйнoгo видобутку буде спрямована надважка нафта). Частка швестицш, що припадае на Пвычну Америку в нетрадицшний газ е нижчою - близько 60%. Це свщчить про те, що видобуток сланцевого газу (особливо в Кита', а також i в Аргентит, 1ндп) i метану вуп-льних пласлв (в Австрали, Кита' та Iндi') набирае обер-^в. Однак, за винятком Австрали, де видобуток метану вупльних пласт1в набирае обер^в. Проте, щоб цим кра-'нам вийти на комерцшний видобуток, нeoбхiднo чима-ло часу. Поступове виснаження найбтьш доступних запаав змушуе кoмпанiï переходити до розробки бтьш складних родовищ. А це пщвищуе витрати на poзвiдки i видобуток, а також цши на нафту, яга до 2035 р. можуть зрости до 128 $/барр. Найвпливовшими, по задоволен-ню зростаючого попиту на нафту до кшця розглянутого пepioду, будуть кра'ни Близького Сходу, так як поставки з кра'н поза ОПЕК, незважаючи на поточне зростання, до 2020-х р. почнуть скорочуватися. В™, iснуе ризик, що кра'ни Близького Сходу не зможуть вчасно зробити швестицп в зв'язку з невизначеним швестицшним кль матом в деяких кражах i тим, що часто в прюритет зовам ¡ншП витрати. Як наслщок, ринки нафти можуть стати бтьш волатильними, з перевищенням попиту над пропозицюю, а середня цша на нафту буде на 15 $ / бар вище в 2025 р.
Висновки. Тому, основна вщповщальнють лягае на уряди кра'ни, яга виважено та чпжо мають прийняти та ^плементувати власнi енергетичн стратеги, як б вра-ховували сучасн виклики та були б максимально адап-тованими до короткострокових змш в сфepi енергетики. Саме кроки в напрямку оптим^аци енергоринку, дивер-сифiкацiï джерел eнepгiï, пщвищеы eнepгoeфeктивнoстi та енергозбереження, мiнiмiзацiï негативного впливу на навколишне середовище мають бути виршальними для забезпечення сталого розвитку економк св^у.
Щодо Укра'ни, то, варто зазначити, що забезпечення юнуючих та зростаючих потреб в паливно - енергетич-
них ресурсах необхщно здшснювати за наступних умов: одночасного зниження енергоемност ВВП та збтьшення рПвня eнepгoзабeзпeчeнoстi кра'ни; збтьшення власного видобутку вугтля, нафти, газу та урану; виробництва електроенергп на власному ядерному палив¡ на атомних електростанцтх; peалiзацiï програм енергозбереження в галузях економки i в соц^льнш сфepi; збiльшeння використання нетрадицшних та вщновлювальних джерел енергй'; зменшення рПвня енергетично' залeжнoстi кра'ни вщ зовшшшх поставок палива та збтьшення обсяпв споживання власних енергетичних продукта.
Отже, наша кра'на вже стала на шлях перегляду ба-зових показнигав розвитку енергетики Укра'ни для при-в'язки |'х до умов швестування, що е актуальними на даний момент часу та будуть складатися в майбутньо-му. А головними напрямками подальшого успшного розвитку Укра'ни повинн стати: структурна перебудова енергетично' галузi з привалюючим розвитком високо-тeхнoлoгiчних пiдгалузeй; значне зростання енергоефе-ктивносл для вах ланцюпв енергетичного перетворен-ня (видобуток, транспортування, переробка та споживання); суп^ змши у iнвeстицiйнiй полПтиц та полПтиц цiнoутвopeння, пiдвищeння значимoстi заохочення до ефективного споживання енергп.
ДискуЫя. Пoдальш¡ дoслiджeння мають полягати в застосуванн методичного iнстpумeнтаpiю для визна-чення впливу свПтових тeндeнцiй на вп"чизняний сектор енергетики та можливП шляхи дивepсифiкацiï енергети-чно' залежност кра'ни.
Список використаних джерел
1. ВР: прогноз развития енергетики до 2030 г.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bp.com/content/dam/bp-country/ru_ru/ folder/2030_Booklet_rus.pdf
2. Економ1чна безпека [Текст] : навч. поЫб. ; заред. З. С. Варна-л1я. - К. : Знання, 2009. - 647 с.
3. Енергетична стратепя Укра'ни до 2030 року. Офщшний сайт "Законодавство Укра'ни" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ signal/kr06145a.doc
4. МЭА: мировые инвестиции в энергетику: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ngv.ru/upload/medialibrary/a62/ a6256a36e2bc2fa90f0f345b94791c88.pdf
5. Степанова А.А. Диверсифнкацга енергетично''' залежност1 Укра'ни / А.А. Степанова // Вюник КНУ. Сер1я економ1ка № 172/2015 - С.69-74. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/172-7/10
6. World Energy Outlook 2015 - основные положения [ Электронный ресурс ] //OECD/IEA, 2015, режим доступа: http://www.iea.org
7. Energy infrastructure. Priorities for 2020 and beyond - A blueprint for an integrated European energy network / European Commission. -Luxemburg : Publications Office of the European Union, 2011. - 41 p.
8. Energy Vision 2013 Energy transitions: Past and Future [Електронний ресурс] / World Economic Forum. - Geneva, 2013. - 47 p. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_EN_EnergyVision_Report_ 2013.pdf.
9. Natural gas demand and supply. Long term outlook to 2030 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eurogas.org/uploaded/ Eurogas%20long%20term%20outlook%20to%202030%20-%20final.pdf.
10. Strategic transport infrastructure needs to 2030. Main findings / OECD Futures Project on Transcontinental Infrastructure Needs to 2030/50 / OECD. - Paris, 20 pp. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/futures/infrastructureto2030/49094448.pdf_2050_signed.pdf.
11. The Global Energy Architecture Performance Index Report 2014 [Електронний ресурс] /The World Economic Forum - Geneva, December 2013. - 100 pp. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_EN_NEA_Report_2014.pdf.
12. World Energy Investment Outlook: Special Report [Електронний ресурс] / International Energy Agency. - Paris, 2014. - 185 pp. - Режим доступу: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/WEIO2014.pdf.
Надшшла до редколегп 11.05.16 Date of editorial approval 16.05.16
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Степанова, канд. экон. наук, асист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ИНВЕСТИРОВАНИЕ В МИРОВУЮ ЭНЕРГЕТИКУ: ОСНОСНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ
Освещены вопросы инвестирования энергетики в разрезе регионов мира, которое позволило провести анализ по различным видам производства энергии, сосредоточить внимание на энергосбережений и возобновляемых источников энергии. Доказано значимость инвестирования сектора энергетики для всего цивилизованного мира и определены приоритеты данного процесса. Указано, что инвестирование в энергетический сектор формируется на основе государственной политики, позволяющей определить возможные пути решения энергетической зависимости Украины с учетом имеющегося мирового опыта.
Ключевые слова: инвестирование мировой энергетики, энергоэффективности, инвестиции в энергоснабжение, географическая диверсификация, энергетический инвестиционный климат, энергосбережения.
A. Stepanova, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INVESTING IN THE GLOBAL ENERGY: KEY TRENDS
The questions of energy investments in the regions of the world, which allowed to carry out analysis of various types of energy production, focus on enerhozberezheni and renewable energy sources. Proved the importance of investing energy sector for the entire civilized world and defined the priorities of the process. Indicated that investment in the energy sector is based on public policy, to determine possible solutions to the energy dependence of Ukraine, taking into account the international experience.
Keywords: global energy investment, energy efficiency, investment in energy supply, geographical diversification, energy investment climate, energy.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. ВР: prohnoz razvytyia enerhetyky do 2030 h. [BP: energy development forecast up to 2030], [Online], available at: http://www.bp.com/content/dam/bp-country/ru_ru/folder/2030_Booklet_rus.pdf
2. Varnalii Z. S. (2009) Ekonomichna bezpeka [Economic Security], Kyiv, Ukraine, 647 p.
3. Kabinet Ministriv Ukrainy (2014), "Economic Strategy of Ukraine till 2030", available at: http://zakon.rada.gov.ua/ signal/kr06145a.doc (Accessed 24 July 2013).
4. MЭA: myrovbie ynvestytsyy v эnerhetyku [IEA: global investment in energy], available at: http://www.ngv.ru/upload/medialibrary/ a62Za6256a36e2bc2fa90f0f345b94791c88.pdf (Accessed 30 July 2014).
5. Stepanova A. (2015), Dyversyfikatsiia enerhetychnoi zalezhnosti Ukrainy [Diversification Energy Dependence Ukraine] Visnyk KNU. Seriia ekonomika, vol. 172/2015, pp. 69-74. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/172-7/10
6. World Energy Outlook 2015 [Online] //OECD/IEA, 2014, available at: http://www.iea.org (Accessed 10 November 2015)
7. Energy infrastructure. Priorities for 2020 and beyond - A blueprint for an integrated European energy network / European Commission. - Luxemburg : Publications Office of the European Union, 2011. - 41 pp. (Accessed 15 January 2011)
8. Energy Vision 2013 Energy transitions: Past and Future [Online] / World Economic Forum. - Geneva, 2013. - 47 pp. - Rezhy'm dostupu: http://www3.weforum.org/docs/WEF_EN_EnergyVision_Report_2013.pdf. (Accessed 1 January 2013)
9. Natural gas demand and supply. Long term outlook to 2030 [Online], available at: http://www.eurogas.org/uploaded/ Eurogas%20long%20term%20outlook%20to%202030%20-%20final.pdf. (Accessed 20 September 2014)
10. Strategic transport infrastructure needs to 2030. Main findings / OECD Futures Project on Transcontinental Infrastructure Needs to 2030/50 / OECD. -Paris, 20 pp. [Online], available at: http://www.oecd.org/futures/infrastructureto2030/49094448.pdf_2050_signed.pdf. (Accessed March 2012)
11. The Global Energy Architecture Performance Index Report 2015 [Online] / The World Economic Forum - Geneva, December 2013. - 100 pp. -available at: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_EN_NEA_Report_2015.pdf. (Accessed 13 April 2016)
12. World Energy Investment Outlook: Special Report [Online] / International Energy Agency. - Paris, 2014. - 185 pp. - available at:: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ WEIO2014.Pdf (Accessed 19 May 2014)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 7(184): 32-39
УДК 331.1
JEL Classification: M 12
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/184-7Z5
А. Чорний, асп.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, Ки'Гв ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНО! МОДЕЛ1 КОМПЕТЕНЦ1Й
У статт/' до^джено проблемы моделювання корпоративных компетенцй на втчизняних тдприемствах. З'ясо-вано в/дм/нност/' використання окремих методiв моделювання компетенцш та пдкреслено значущсть методiв ана-лiзу робiт у процес формування корпоративних компетенцй. Вiдповiдно до розробленоi моделi формування корпо-ративних компетенцй визначен органiзацiйнi заходи задля усунення ефекту несприйняття моделi компетенцй пра-цвниками пiдприемств.
Ключовi слова: компетенця; корпоративна модель компетенцй; поведiнкове нтерв'ю; розвиток персоналу.
Вступ. Одшею з головних сучасних тенденцм в управлшш персоналом вп"чизняних пщприемств е змь щення акценту вщ пщбору менеджерiв на ринку прац до розвитку та просування власних високопотенцмних виконав^в. З одного боку, висування на керiвну посаду успшних пра^внигав без вщповщного досвщу управлн ськоТ дiяльностi пов'язано з високими ризиками. Згщно з результатами дослщження компани CEB, лише один iз семи фахiвцiв великих свппвих компанш мае потен-^ал високоТ результативност пюля пщвищення на ке-рiвну посаду [1, c. 3]. З шшого боку, при зовншньому вiдборi менеджери з наявним успшним досвщом робо-ти оцшюються значною мiрою за знаннями, навичками та со^альним статусом, який вони отримали на попе-редшх мюцях роботи. Проте на прийняття управлЫсь-ких ршень впливають установки та цшносл, яким сль
дуе окремий менеджер i кожна компашя загалом. Вщтак квалiфiкований i досвщчений зовшшшй кандидат iз бь льшою ймовiрнiстю може не вщповщати корпоративним цЫностям i нормам, ашж успшний внутршнш викона-вець без управлЫського досвщу. Результати багаторiч-них наукових дослщжень у рiзних галузях свщчать, що знання та навички розвинути набагато легше, шж змь нити цЫност людини та ТТ установки [2]. Варто також вiдмiтити, що у довгостроковш перспективi лщерство на конкурентних ринках утримують ттьки л компани, яга дотримуються ч^ко визначеного корпоративного ба-чення [3]. Це зосереджуе увагу фахiвцiв на проблемi спадкоемност у сферi менеджменту, а також проблемi корпоративноТ пам'ятк Зокрема серед головних Ыдика-торiв ефективност роботи служб з управлЫня персоналом у втизняних компашях ниш застосовують показ-
© Чорний А., 2016
