CC BY
18
ся за умови доведення агрономiчноl люистост територп до оптимального рiвня, оскшьки ерозiйнi процеси в таких умовах не спостер^аються.
Висновки. Функцн люу, як вiдомо, рiзноманiтнi, тому 1х еколого-еко-номiчна оцiнка повинна здшснюватись за домiнуючою ознакою: землi люо-вого фонду - за ефектом вщ використання еталонних насаджень, як най-бiльш повно вiдбивають потенцшш можливостi лiсорослинних умов; лiсовi насадження експлуатацшного призначення - за ефектом вщ використання де-ревини у перюд 1х оцiнки; соцiальнi i екологiчнi функцн - за величиною ефекту вщ дн впливу даних функцш на пiдвищення ефективностi сусшльного виробництва i продуктивно! сили пращ.
УДК332.64:630*52 Ст. наук. ствроб. Ю.М. Позивайло, канд. екон. наук;
проф. А.А. Строчинський, д-р с.-г. наук - Нацюнальний аграрний ун-т
ОСОБЛИВОСТ1 ТА НОРМАТИВИ ГРОШОВОÏ ОЦ1НКИ Л1СОВИХ ЗЕМЕЛЬ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто особливостi методики та результати експериментальних розрахун-KiB нормативiв грошово'1 оцшки лiсових земель Карпатського регiону.
Ключов1 слова: Карпати, лiсовi землi, грошова оцiнка, методика, нормативи.
Senior scientific employee Yu.M. Pozyvailo; prof. A.A. Strochinskiy - National agriculture University
Peculiarities and standards of Carpathians forest land monetary valuation
The peculiarities of method and experimental results of Carpathians forest land monetary valuation standards are discussed.
bywords: Carpathians, forest land, monetary valuation, method, standards.
Запровадження грошово! оцшки лшв передбачено чинним "Порядком ведения державного облжу лшв i державного люового кадастру", затвердже-ним вщповщною постановою Кабшету Мшс^в Украши ще у 1995 рощ [1]. Проте на практищ положення про грошову оцiнку лiсiв дос не реалiзовано. Враховуючи незворотнiсть переходу економжи Украши до ринково! моделi функцiонування, потреба у запровадженнi грошово! оцiнки лiсових земель у практику люового господарства е нагальною. Св^енням зростаючо! акту-альностi проблеми е прийняття у 2003 роцi Верховною Радою Украши Закону Украши "Про ощнку земель" [2], який визначае правов^ оргашзацшш та методичш засади оцiнки землi, порядок ïï здiйснення та сфери застосування матерiалiв оцiнки.
У результатi здiйснених науково-дослщних робiт у Нацiональному аграрному ушверситет Украïни опрацьовано методику нормативноï грошово1' оцiнки лiсових земель, побудовану на засадах ринковоï економiки з ураху-ванням сучасного стану економiчних вiдносин в Украïнi взагалi та у люовому секторi зокрема.
Вщомо, що в крашах з ринковою економiкою нормативна оцiнка лiсових земель здшснюеться за формулою капiталiзацiï перюдичних ефектiв, запропо-
нованою шмецьким лiсничим М. Фаустманом [3] на mдставi даних про усi над-ходження вiд реатзаци деревини вщ рубань головного та промiжного користу-вання, шшо! продукци та послуг, якi можна отримати за умови ращонального господарювання за оборот рубання, а також даних про виробничi витрати, пов,язанi зi створенням та вирощуванням лiсонасаджень за увесь перюд.
Однак через низький рiвень чинних в Укрш'ш такс на деревину люо-вих порiд, що вщпускаеться на пнi, обчисленi за формулою М. Фаустмана ощнки землi у бшьшосл типiв лiсорослинних умов отримують невиправдано низькi або навiть вщ'емт значення. Через це формула М. Фаустмана з прак-тичних мiркувань зараз е неприйнятною, а для ощнки люових земель необ-хщно застосовувати палiативнi методологи, якi мали б певне теоретичне тдгрунтя i були б придатними з практичного погляду. При цьому можливi два принципово рiзнi пiдходи: 1) ощнка з використанням спецiальних розра-хункових або кадастрових щн, обчислених на пiдставi суспiльно необхiдних витрат на люовирощування в гiрших умовах виробництва; 2) з використанням чинних щн на продукщю та послуги люового господарства. Оскiльки ринкова економжа зазвичай оперуе реальними величинами, другий варiант необхiдно вважати бiльш обгрунтованим. Тому ми поклали його в основу оп-рацьовано! нами методики нормативно! грошово! оцiнки лiсових земель Ук-раши, згiдно з якою оцiнки обчислюються шляхом катт^заци нормативного середнього рiчного економiчного ефекту за модифжованою формулою ка-ппашзацп щорiчних ефектiв:
К = ^ ■ к1 • к 2, Р
де: К - грошова оцiнка 1 га люових земель; гдер - нормативний середнш рiч-ний економiчний ефект вщ вирощування деревини, грн; к\ - корегувальний коефiцiент, який враховуе ефект вщ використання недеревно! продукци та природних корисних властивостей лiсiв; к2 - корегувальний коефiцiент, який враховуе невщповщшсть фактично! лiсистостi територп оптимальнiй; р - ко-ефщент капiталiзацil (0,02).
Базовою складовою формули е нормативний середнш рiчний еконо-мiчний ефект вiд вирощування деревини. Вш визначаеться як рiзниця мiж се-редньою рiчною таксовою вартютю нормативних запасiв деревини, що виру-буеться у порядку рубання головного користування i доглядових рубань у еталонному деревостанi вiдповiдного типу люорослинних умов за оборот рубання i середнiми рiчними нормативними виробничими витратами на ство-рення та вирощування люонасадження, обчисленими за методом вщновно! вартостi також за оборот рубання. Еталонш деревостани типiв люорослинних умов визначаються за iснуючими нормативами продуктивност деревостанiв [4-6]. Вирубувана деревина ощнюеться за чинними таксами на деревину люо-вих порщ, що вiдпускаеться на пнi.
Середш рiчнi нормативнi виробничi витрати мають обчислюватися на пiдставi нормативiв витрат на увесь комплекс робгг, пов'язаних зi створенням та вирощуванням люу. Оскiльки такi нормативи вiдсутнi, нормативы вироб-
284
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Hmi витрати обчислюються узагальнено на n^CTaBi рiчних планових даних форми №10-ЛГ "Звгг про виконання виробничого плану по люовому госпо-дарству".
Оскшьки щншсть лiсових земель як джерела отримання деревини за-лежить вщ !хньо! родючостi та мiсцеположення, оцшки диференщюються за типами лiсорослинних умов, природно-кшматичними зонами, лiсотaксовими поясами та розрядами люових такс.
Господарська щншсть лiсiв зумовлюеться не тiльки i нaвiть не стiльки !хньою щншстю як джерела отримання деревини, але й у першу чергу кшма-то-утворювальними, середовищезахисними, сaнiтaрно-гiгiенiчними, оздоров-чими та шшими соцiaльно-економiчними корисними властивостями. Визна-чення економiчного ефекту вщ використання цих корисностей, а також вщ використання недеревно! мaтерiaльно! продукци лiсiв через вiдсутнiсть вщ-повщних первинних даних та методичних розробок з !хнього обчислення зараз неможливе. Тому ефект вщ використання недеревних корисностей лiсiв на сучасному еташ можна враховувати лише узагальнено шляхом корегуван-ня оцiнок вщповщними коефiцiентaми, визначеними експертним шляхом. Зрозумшо, що цi коефiцiенти не можуть бути однаковими у люах рiзного цiльового призначення. Тому оцiнки мають диференцiювaтися ще й за трупами та кaтегорiями зaхисностi лiсiв; при цьому з метою спрощення люоощню-вальних робiт лiси першо! групи доцiльно подiлити лише на люи першо! гру-пи нижчого ступеня щнноси, до яких вщнести лiси тих кaтегорiй зaхисностi, у яких люоексплуатащю дозволено та люи першо! групи вищого ступеня щн-ностi, тобто лiси, в яких люоексплуатащю заборонено. Необхiдно враховувати в розрахунках i ступiнь забезпеченост регiону лiсaми, тому що щншсть природного ресурсу зростае зi зростанням його дефщитность Коефiцiент, що враховуе дефщитшсть лiсiв обчислюеться як вщношення оптимально! люис-тостi територи до фактично!. Оскiльки нормативи оптимально! люистоси оп-рaцьовaнi за aдмiнiстрaтивними областями i так само за адмшютративними областями подано фактичну лiсистiсть у мaтерiaлaх Державного лiсового кадастру, ощнки мають диференцiювaтися ще й за адмшютративними областями.
Особливостi люових земель Карпатського регiону як об'екта грошово! оцiнки та специфiкa наявних первинних даних спричиняють потребу внести деяк змiни у порядок i процедуру обчислення оцiнок.
Нaйiстотнiшi ускладнення виникають на початковому етaпi роботи -визначенш нормaтивiв продуктивностi люових земель. Справа в тому, що на вщмшу вiд рiвнинних лiсiв, де типологiчнa характеристика тaксaцiйно! дшян-ки при лiсовпорядкувaннi обмежуеться, як правило, визначенням типу люо-рослинних умов за С.В. Алексеевим - П.С. Погребняком, у Карпатах визна-чаеться ще й тип люу. При цьому застосовуеться "Номенклатурно-система-тичний список тишв лiсу Укра!нських Карпат i прилеглих до них репошв", складений 1.Ф. Федцем, Р.Р. Возняком, В.П. Недашювським, З.Ю. Герушин-ським на пiдстaвi наукових праць 1.Ф. Федця, З.Ю. Герушинського, П.1. Мо-лоткова, Б.Ф. Остапенко та шших [7]. Згiдно з цим списком, у Карпатах i прилеглих до них районах видшено 113 тишв люу, об'еднаних у групи в ме-
жах 16 тишв лiсорослинних умов. З них широко поширеш (бiльше 25 тис. га) 13 тишв люу, середньо поширеш (15-25 тис. га) 16 тишв люу, решта пошире-т рiдко (3-15 тис. га), дуже рщко (0,1-3,0 тис. га), фрагментарно (до 100 га) та острiвнi типи (до 50 га).
Оскшьки грошова оцiнка лiсових земель мае здшснюватися на шдста-вi матерiалiв лiсовпорядкування, лiсотипологiчна диференцiацiя оцiнок повинна сшвпадати з типологiею, прийнятою при люовпорядкуванш. Тому гро-шовi оцiнки лiсових земель мають бути обчислеш не тiльки для кожного типу люорослинних умов, яких у Карпатському регюш згiдно з "Номенклатур-но-систематичним списком типiв люу Укра!нських Карпат i прилеглих до них регюшв" налiчуеться 16, а для уЫх - 113 тишв люу. Саме ця обставина ютотно ускладнюе пошук еталонiв продуктивностi деревосташв. Аналiз дже-рел шформаци щодо продуктивност лiсових насаджень [4-6] засвщчив, що вони не е щлком придатними для оцiнки лiсових земель Карпатського регюну. Так, у таблицях продуктивност корiнних деревостанiв типiв люорос-линних умов у рiзних природних зонах, складених в УкрНД1ЛГА [5], шфор-мацiя про лiси Карпатського регюну взагаш вiдсутня. Що ж до лшвничо-так-сацiйних параметрiв оптимальних деревостанiв, опрацьованих кафедрою ль сово! таксаци та лiсовпорядкування Нацiонального аграрного ушверситету [6], i таблиць ходу росту деревосташв [4], то першi з них мютять данi, якими можна було б скористатися для ощнки лише 5, а друп - 6 тишв люорослин-них умов iз 16 без подшу на типи люу. Враховуючи виршальну роль прсь-ких лiсiв у збереженш еколопчно! рiвноваги у Карпатському регюш, без ура-хування тишв люу застосування зазначених матерiалiв з метою визначення нормативiв продуктивностi люових земель Карпатського регiону було б не-виправданим.
Виходячи з викладеного, для визначення нормативно! продуктивностi деревосташв у люах Карпатського регiону дощльно скористатися таблицями продуктивностi еталонних (коршних) деревостанiв Укра!нських Карпат i прилеглих до них райошв, складених Г.Ф. Карпенком, А.1. Пiтiкиним та А.1. 1вченком [7]. Перевага цих таблиць полягае в тому, що вони складеш на пiдставi вивчення продуктивнос^ корiнних деревостанiв типiв лiсу, яю е пе-реважно мiшаними за породним складом i завдяки цьому найбшьш бiологiч-но стiйкими та оптимальними в екологiчному вiдношеннi. До того ж щ таб-лищ узгодженi з номенклатурно-систематичним списком тишв люу Укра-!нських Карпат i прилеглих до них районiв, який застосовуеться при люовпо-рядкуваннi, що забезпечуе максимальну зручнiсть при здшсненш лiсооцiню-вальних робiт. У той же час необхщно звернути увагу на те, що зазначеш таб-лицi мiстять лiсiвничо-таксацiйнi параметри коршних деревосташв не ушх 113 тишв люу, якi видiленi у Карпатському регюш та занесет до номенкла-турно-систематичного списку типiв лiсу, а лише 83. У зв'язку з цим постае проблема визначення грошових ощнок решти 30 тишв люу, яку на сучасному еташ можна виршити лише шляхом прирiвнювання до ощнок в шших, близьких за сво!м продуктивним потенцiалом типах. Можливi негативнi нас-лiдки вирiшення проблеми у такий споЫб для практики не е принциповими,
286
Стан i тенденцil розвитку лiсiвничоl освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
оскiльки з 30 зазначених типiв люу тiльки два поширенi рiдко, решта - дуже рiдко та фрагментарно.
Ще одним ютотним недолiком цих таблиць е те, що вони не мiстять даних, потрiбних для врахування в ощнках деревини вщ доглядових рубань. Тому, оцiнку ще! деревини необхiдно встановлювати шляхом вщповщного корегування запасу деревини у вщ головного рубання з урахуванням моделей загально! продуктивностi лiсових насаджень. За шшими ознаками обчислення грошових ощнок лiсових земель Карпатського репону шчим не вiдрiзняеться вiд аналогiчних розрахунюв для лiсових земель iнших регюшв Украши.
За наведеною методикою iз застосуванням сучасних комп'ютерних технологiй на кафедрi лiсовоï таксацiï та люовпорядкування Нацiонального аграрного унiверситету здiйснено експериментальш розрахунки нормативних грошових оцiнок 1га люових земель у широко та середньо поширених типах лiсу Карпатського репону. У таблицi наведено отримаш результати, а також для порiвняння грошовi оцiнки лiсових земель Полюся та Лiсостепу Украïни.
Табл. Грошова ощнка 1 гал'шових земель, грн.
Регюн II група л1с1в I група л1с1в нижчого ступеня щнност1 I група л1с1в вищого ступеня щнносп
мш. макс. мш. макс. мш. макс.
Карпати 608 23288 872 24808 1308 36251
Полшся 829 18229 957 19521 1659 33836
Лшостеп 1117 26582 1358 28404 2353 49234
Аналiзуючи наведет дат, доходимо висновку, що обчислеш оцшки за сво!м рiвнем узгоджуються мiж собою. Переважання абсолютно! величини грошових ощнок люових земель в умовах Люостепу порiвняно з iншими реп-онами пояснюеться впливом корегуючого коефщента, що свiдчить про не-вiдповiднiсть фактично! люистост оптимальнiй. Пiсля дослщно-виробничо! перевiрки цi нормативи необхiдно рекомендувати для виршення практичних питань, пов'язаних iз використанням та вiдтворенням лiсових земель та ре-сурсiв.
Лiтература
1. Нормативш акти щодо ведення державного обл1ку лю1в 1 державного люового кадастру. - К.: Мшлюгосп Укра!ни, 1995. - 35 с.
2. Закон Укра!ни "Про оцшку земель "/ Урядовий кур'ер, 13 ачня 2004 року, № 5.
3. Гейер Густав. Руководство к оценке лесов. - С-Пб. - 1878. - 138 с.
4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 558 с.
5. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования. - Харьков: УкрНИИЛХА, 1973-71 с.
6. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: Изд-во УСХА, 1992. - 141 с.
7. Основные положения по устройству лесов Ивано-Франковской области. - Ир-пень, 1978. - 270 с.
