CC BY
39
6. State of Europes Forest 2003 The MCPFE Report on Sustainable Forest Managene Management in Europe Jointly prepared bu MCPFE Liaison Unit Vienne and UNECE/FAO, Vienna, 2003.
7. Milestone for sustainable forestry in Norway. News from Liwing Forests 2/97.
8. Венсж С., З1хович В. Оргашзащя люозагот1вельних i люогосподарських робгт в Поль-щi в умовах ринково! економши// Лiсiвнича ocBiTa i наука на рубежi ХХ1 столiття: сучасний стан, проблеми i перспективи. Тези мiжнародноi конференцп. - Львiв: Афша, 1995. - С. 69.
9. Schmithunsen Franz (2004) Current Forest Legislation Trends in European Countries -Papes presented to the V International Forest Policy Forum; July 16-18, 2003: Centre Technologic Forestal de Cataluna Solsona/ Spain.
10. Adornhanto, F. 1991. I Manastero della Agricolture delle Foreste. Storia organizzazione, funzioni.; Rome La Nuova Italia.
11. Синякевич И.М., Туныця Ю.Ю. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования. - Львов: Вища шк., 1985. - 176 с.
12. Question ecologica e coscienza cristiana a cura di Agriano Capzioli - Lucia - no vaccaro: Зб. творiв рiзних автс^в. - Морчеляна, 1988. - С. 96.
УДК 330 А.М. Дейнека, канд. екон. наук - Львiвське обласне
управлтня лкового господарства
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я Л1СОКОРИСТУВАННЯ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
Описано та проаналiзовано заходи з еколопзацп люокористування, а також пе-редбачено i'x наслiдки.
A.M. Deyneka - Lviv regional management of forestry
Ecologization of forest exploitation as basis of sustainability development in forestry
Proved actions from ecologization of forest exploitation and represented possible ecological effect from introduction.
Завдяки науково-техшчному прогресу людство отримуе таю засоби виробництва i технологи, як забезпечують зростання економжи. "Постшний техшчний прогрес, а також стрiмке демографiчне зростання спричиняють не-бувалий вплив на природне середовище. Таким чином, людина - едина iстота вщповщальна за деградацiю бюсфери..." - переконаний Ф. Рамад [1]. Але не завжди економiчне зростання вщбуваеться без шкоди для природного середо-вища. Сьогоднi спостерiгаеться деградацiя довкiлля, що е наслiдком значного антропогенного впливу на природу. Академж М.А. Голубець зазначив, що "...найхарактершшими рисами сучасних антропогенних перетворень у гло-бальних масштабах е швидке знелюнення, розорювання, водна, вiтрова i ме-ханiчна ерозiя грунлв, екологiчне зубожшня гiрських екосистем, опустелен-ня великих площ землi внаслiдок виснажливого землеробства, екстенсивного пасовищного господарства та ерози, повторне засолення на зрошуваних землях, збщнення видовоi рiзноманiтностi рослин i тварин, радюнуклщне i хь мiчне забруднення довкшля..." [2].
Сьогодш ми е свiдками загострення конфлжту мiж зростаючими еко-номiчними потребами людства i необхiднiстю збереження здорового довкшля. Професор Н.Ф. Реймерс у передмовi до книги проф. Ю.Ю. Туницi "Еколого-
економiчна ефектившсть природокористування" зазначае: мЕкономiчнi цiлi завжди були дороговказною зiркою людства. Але вЫм людям хочеться жити. I жити у здоровому середовищд. Якими би не були значними економiчнi цш, вони никнуть перед економiчними потребами. До недавнього часу економiч-нi прагнення не були обмежеш нiчим. 1сторично зовсiм недавно заговорили про еколопчш обмеження економiчного зростання. Ниш можна сформулюва-ти нову суспшьну мету - екологiчну з економiчними обмеженнями. Бо вреш-тьрешт, немае бiльшого багатства, нiж життя i здоров'я" [3].
Бельгiйський фшософ Етьен Фермеерс, аналiзуючи вплив людини на природне середовище, вказував на те, що "... людська спроможшсть тран-сформувати природу розвинулась настшьки бурхливо, що природного поста-чання енергп давно вже не вистачае. В Сврот та Америцi це призвело спо-чатку до знелюнення, а згодом - до використання горючих корисних копа-лин" [4]. Це призвело до шдвищення викидiв СО2 в атмосферу i, як наслщок, виникнення парникового ефекту. Дiяльнiсть людини спричиняе такi класичнi проблеми довкшля як вичерпування природних джерел енерги, хижацьку експлуатацiю запасiв деревини, збшьшення шкiдливих викидiв, зникнення видiв тваринного i рослинного свiту. Подальше функщонування тако! моделi впливу людини на довкшля вбачаеться безперспективним з точки зору безпе-ки юнування бютопу i само! людини. Лопчним буде перехiд до рiвня юну-вання людсько! цившзаци без створення загрози (або зведення 11 до мшму-му) для екосистеми.
Для того, щоб людина i навколишне середовище спiвiснували в гармони, необхiдно постiйно дотримуватися етичного правила Канта: "Чишть завжди так, щоби правила, якими ви керуетесь, могли стати загальними правилами поведшки." Норми еколопчно! етики повинш стати нормами суспшьно! моралi. У такому разi Земля зможе продовжувати юнувати неушкодженою.
Мiшмiзащя негативного впливу на природне середовище людства у процес життедiяльностi потребуе значних фшансових затрат. Суперечнiсть мiж потребою збереження здорового довкшля та прагненням отримати при-буток е причиною пошуку оптимальних шляхiв розвитку людського суспшь-ства. Нерозв'язання ще! суперечностi призведе до самознищення людства.
Повною мiрою викладене вище стосуеться процесiв використання ль сових ресурсiв. Лiс е могутшм еколого-стабiлiзуючим чинником на планеть Вiдтак проблема збереження i збшьшення люистост Землi е надзвичайно важливою i актуальною. Недарма у Вщенськш деклараци, прийнятiй на Кон-ференци мiнiстрiв кра!н Свропи у 2003 р. наголошувалося, що "... люи е основою життя на Земль Пiдтримуючи лiси, ми шдтримуемо життя земно! цившзаци..." [5].
Лю е найважливiшим компонентом бюсфери, тому спосiб впливу людини на нього потребуе перегляду i удосконалення, переходу на якiсно ви-щий рiвень сталого розвитку люового господарства, "... який полягае в уп-равлiннi i використаннi лiсiв та лiсових земель таким шляхом i за таким еко-номiчним курсом, що постiйно пiдтримуе 1х бiорiзноманiття, продуктивнiсть, вiдновну здатнiсть, життевють та потенцiал до вдосконалення, тепер i в май-
бутньому, Bcix важливих екологiчних, економiчних та сощальних функцiй без порушень шших екосистем" [6]. Людина у процес лiсокористування чинить як негативний, так i позитивний вплив на природне середовище [7, 8].
Негативний вплив проявляеться через:
• забруднення довкшля;
• втрату або ослабления рекреацшних, захисних, охоронних, регулюючих та
шших функцш лiсу;
• ерозш та зниження продуктивност груипв;
• зниження продуктивност рослинного свiту;
• знищення або зменшення продуктивност люово! фауни та iнше;
До позитивних проявiв лiсокористування слiд вiднести:
• посилення рекреацшних, захисних, охоронних, регулюючих та шших корис-
них функцш люу;
• пiдвищення продуктивност шльськогосподарських угiдь;
• покращення клiмату;
• тдвищення продуктивност мисливських угiдь;
• сприяння соцiально-економiчному розвитку територи;
Вщтак, при здiйсиеииi лiсокористуваиия важливо максимiзувати позитивний ефект i мiиiмiзувати иегативиий.
Прийиято вважати, що затрати иа змеишеиия негативного впливу иа довкшля (еколопзацш економiки) не дають (або дають мiнiмальний) прибу-ток. Стосовно люово1 економiки, на наш погляд, затрати на еколопзацш ль сокористування здатш давати вiдчутний позитивний економiчний ефект.
Украша визначила для себе стратепчний курс на евроштеграцш. З метою формування системи сталого люового господарства в Украïнi, яка бу-ла б рiвною або навгть кращою за ефективнiстю вщ дiючих моделей у краïнах Свропейського Союзу, на порядок денний висуваеться питания реформуван-ня лiсовоï галузь Але при проведеннi реформування люового господарства необхiдно обов'язково передбачати заходи з еколопзаци лiсокористування.
Першочерговими з них повинш стати:
• перехщ на вибiрковi способи рубань;
• перехщ на екологобезпечнi техиологiï' люозагот!вель i транспортування лiсу;
• еколого-економiчне плаиування лiсового господарства;
• збереження бiорiзноманiття;
• екологiчна сертифiкацiя лiсiв;
Необхiднiсть переходу на вибiрковi способи рубань полягае в такому. Сьогодш левова частка рубань люу проводиться суцшьнолюоЫчним способом. При проведенш суцiльного рубання вiдбуваються рiзкi змши лiсового середовища, що призводить до змши еколопчиого балансу системи. Це про-являеться у значних додаткових навантаженнях на екосистему, зокрема, через змши у пдролопчиому режим^ що призводить до зсувiв та провокування селевих потокiв. Внаслщок проведения суцiльного рубання вiдбуваеться збщнення генофонду. Для вiдновлення екосистеми потрiбно здiйснювати щ-лий комплекс люогосподарських заходiв, якi потребують значних додаткових затрат матерiально-фiнансових ресурсiв. Крiм того, це призводить до ерозп грунлв, втрати рекреацiйних, захисних, охоронних, регулюючих та шших ко-
рисних функцш лiсу, збiднення бiорiзноманiття та шших негативних проявiв. Водночас виникае необхщшсть у бiльших фiнансових затратах для проведен-ня лiсовiдновлення на зрубаних дшянках.
На нашу думку, оптимальним е здiйснення лiсокористування за принципом "безперервного продуктивного лiсум. Перехщ на вибiрковi способи ру-бань дае змогу користуватися деревинними, недеревинними ресурсами та со-щальними функцiями лiсу постiйно. У такому випадку лю виконуватиме без-перервно рекреацшш, захиснi, охороннi, регулюючi та iншi кориснi функци. Також значно зменшуються затрати на лiсовiдновлення, у процес якого фор-муеться складний, рiзновiковий, бiологiчно стiйкий високопродуктивний ко-рiнний деревостан.
Вибiркове рубання не призводить до кардинально! змши еколопчного балансу, оскiльки лiсове середовище збер^аеться постiйно, проходить попе-редне природне поновлення, частина намету деревостану залишаеться тсля проведення рубання. Разом з тим, вибiркове рубання також призводить до збщнення генофонду екосистеми, хоча i значно меншою мiрою, шж суцiльна.
Суть вибiрковоl системи рубань люу полягае у вирубцi певно! кшькос-тi деревини, яка, як правило, дорiвнюе 11 рiчному приросту. Для вирубування вщводять дерева, що досягли певних товарних показниюв та дерева, як за показниками саштарного стану потребують вилучення з деревостану. Вибiр-ковi способи рубань дають змогу формувати корiннi, високопродуктивнi, бь ологiчно стiйкi деревостани.
Суцiльнi рубання доцшьно проводити лише пiд час лжвщаци наслщ-кiв стихiйних лих, негативних наслщюв техногенного впливу на люи та у ви-падках, коли лише такий захщ дае змогу якнайшвидше вiдтворити корiнний деревостан.
Перехщ на екологобезпечнi технологи люозаго^вель i транспортуван-ня лiсу, як важливого заходу еколопзаци люокористування мае ютотне зна-чення з огляду на те, що використання застарших технологш лiсозаготiвель, трелювання i транспортування деревини не вигiдно i з економiчноl, i з еколо-пчно! точок зору. Результати дослiджень Н.1. Библюка, М.М. Бойка, А.Л. Щупака свiдчать, що найбшьшо! шкоди люовому середовищу завдае трелювання гусеничними тракторами. Середнш шар знесеного грунту iнодi сягае 500 мм/рiк, а глибина ерозшних форм - 2,5-3 м. Внаслщок пiдрiзання крутих схилiв за сприяння перезволоження грунту часто виникають пластич-нi зсуви глибиною 3-9 метрiв. Пiд час трелювання деревини гусеничними тракторами на сильно кам'янистих грунтах з великим вмютом дрiбноуламко-вого матерiалу трелювальнi волоки перетворюються на кам'яш розсипища [9]. Продуктившсть гусеничних тракторiв е низькою, а витрати пального -велию. Особливо гострою ця проблема е для люових господарств Карпатсь-кого регюну. Для переходу на трелювання деревини повггряно-трелювальни-ми установками та колюними тракторами в гiрських люах Львiвщини за ос-таннi роки придбано шють повiтряно-трелювальних установок та 48 колюних трелювальних тракторiв. Середнш термш окупностi зазначено! технiки - три роки. Для повного виршення проблеми необхщно придбати одну повггряно-
трелювальну установку та 23 колюних трактори. Зазначимо, що у кра!нах Свросоюзу технологiчнi схеми лiсосiчних робiт базуються на основi сучас-них харвестерiв та форвардерiв, якi мiнiмiзують негативний вплив на довкшля. В Укра!т варто розглянути питання пшьгового оподаткування iмпорту сучасних екологобезпечних технологш лiсозаготiвель i транспорту лiсу та на-лагодження виробництва вiтчизняних екологобезпечних люотранстпортних засобiв на базi колюних тракторiв та линвових систем.
У тюному взаемозв'язку з проблемою переходу на новi технологи ль созаго^вель i транспорту лiсу перебувае питання будiвництва лiсових дорiг, зокрема у Карпатах.
У люах Укра!нських Карпат густота люових дорiг у 4-7 разiв менша, нiж у кра!нах Свропи. Лiсовий фонд з густотою дорш понад 1 км на 100 га становить менше 2 % плошд лiсiв. Близько 65 % плошд лiсового фонду мають густоту дорiг менше нiж 0,6 км на 100 га.
Це зумовлюе недостатнш рiвень використання люових ресурсiв Карпат, низьку культуру люогосподарського виробництва. Не треба забувати що, лiсовi дороги мають значення не тшьки для забезпечення процеЫв люокорис-тування, охорони лiсiв, але i для пiдвищення рiвня соцiально-економiчного розвитку регiону, покращення умов проживання мюцевого населення. Розви-ток дорожньо! мережi позитивно впливае на розширення туристичного по-тенцiалу територiй, сприяе створенню нових робочих мюць. Необхщно зазна-чити, що в рядi розвинутих Свропейських кра!н (наприклад в Австри) дiють державнi програми будiвництва лiсових дорiг, якi передбачають дотаци i по-датковi пiльги люокористувачам, котрi будують лiсовi дороги. Адже будiв-ництво i утримання люових дорiг становлять близько третини собiвартостi витрат на лiсозаготiвлi. На сьогодш в Укра!т вiдсутнi механiзми, спрямоваш на iнтенсифiкацiю будiвництва лiсових дорш як складово! частини державно! транспортное' мережi. Це питання вимагае першочергового виршення, тому що без попереднього облаштування оптимально! транспортно! мережi в люо-вому фондi е неможливим застосування сучасних природозберiгаючих систем машин для первинного наземного транспортування та линвових люот-ранспортних систем [10]. У найближчий перюд доцшьно довести густоту ль сово! дорожньо! мережi до одного км на 100 га. Це дасть змогу забезпечити стабшьну дiяльнiсть лiсових тдприемств Карпатського регiону на еколого-економiчних засадах та здiйснити заходи, спрямоваш на еколопзащю люоко-ристування в регюш Укра!нських Карпат.
Еколого-економiчне (природоохоронне) планування люового господарства е одним iз найважливiших заходiв еколопзаци люокористування. Дь юча схема планування, оргашзаци та розвитку лiсового господарства перед-бачае складання планiв для люництв, а на !х основi - для лiсогосподарських пiдприемств (шсгосшв). Проекти органiзацi! та розвитку люового господарства лiсгоспiв е базою регюнального (обласного) управлiння лiсами. Еколого-економiчнi пiдходи передбачають удосконалення планування люового господарства, стрижнем якого повинен стати водозбiрний принцип планування ль согосподарських заходiв.
На основi аналiзу об'ективних показникiв лiсового фонду та умов ведения люового господарства для кожноï областi розробляеться регюнальний план лiсоуправлiння. У ньому визначаються обсяг люокористування (заповщ-ного, рекреацшного, господарського), загальнi параметри i методи ведения люового господарства на 10^чну перспективу на еколого-економiчних засадах: площа лiсiв та ix розподiл за категорiями захисностi; заходи, спрямованi на досягнення оптимальноï люистост регiону; обсяг приросту деревини та бажаний вщсоток його використання; типи лiсiв; набiр пропонованих планiв ведения люового господарства за типами люу (види i термiни рубань, люовщ-новлення, догляду тощо); наявнiсть люових дорiг та потребу в будiвництвi нових; потреби у фiнансуваннi i т.ш. Зазначенi показники роздiляються на окремi господарства (райони), в межах господарств - на люництва i нареш-тi - на лiсовi видiли. Для кожного видiлу проектуються необхщш для форму-вання коршного, високопродуктивного, бiологiчно стiйкого деревостану ль согосподарськi заходи та визначаються обмеження в ïx проведеннi.
Переxiд на принципи еколого-економiчного планування лiсового господарства потребуе розробки цшого масиву нормативно-правових докумен-тiв, якi регулюють люокористування в лiсаx Украши. Таким чином, норма-тивно-правовi акти та нормативна документащя з ведения люового господарства, що встановлюе порядок i вимоги до системи заxодiв з охорони, захисту, використання та вщтворення лiсiв, повиннi розроблятися на еколого-еконо-мiчниx засадах.
При цьому особливого значения набувае збереження бiорiзноманiття. Антропогенний вплив на природне середовище призводить до зникнення ви-дiв. Монiторинговi дослiдження показують, що у найближчш перспективi бь орiзноманiття планети може скоротитись на 500 тисяч видiв i пiдвидiв [11]. Такий стан викликав тривогу мiжнародноï спшьноти. У 1995 р. конферен-щею мiнiстрiв довкiлля краш Свропи у м. Софи затверджено Всеевропейську стратегш збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття, якою пе-редбачено формування европейсько1' екомережi. У 2000 р. Верховна Рада ух-валила Закон "Про загальнодержавну програму формування нацюнально1' еколопчно1' мережi Укра1'ни на 2000-2015 роки".
Сучасна мережа природно-заповщного фонду Украши включае понад 6,6 тис. одиниць територи та об'еклв загальною площею понад 2,2 млн. га, що становить 3,7 % територи держави. В Укра1'ш юнуе три бюсферних запо-вiдники, 14 природних заповщниюв, 7 нацiональниx природних та 26 регь ональних ландшафтних паркiв [12]. Шд охороною закону в Укра1'ш знахо-диться 541 вид рослин, з яких 154 види визнано зникаючими, 171 - вразливи-ми, 106 - рщюсними [13].
Програмою формування нащонально1' екомережi Укра1'ни на 20002015 роки передбачено доведения плошд природно-заповiдного фонду до рiв-ня 10,4 % вiд площд держави. У Львiвськiй областi на сьогодш заповiдними е 15,4 % площд лiсiв державного значения. Законом Украши "Про мораторш на проведения суцшьних рубок на гiрськиx схилах в ялицево-букових лiсаx Кар-патського регюну" було передбачено до 2005 року збшьшення частки та роз-
ширення площ природно-заповщного фонду до 20 % територи. Станом на 01.01.2005 р. заповщано 27,2 % територи прських лiсiв Львiвщини. Разом з тим, загалом по Львiвськiй област заповiдано лише 5,2 % територи.
У зв'язку з цим роботи з розширення площд природно-заповiдного фонду необхщно продовжити. Важливо включити лiсовi дiлянки, якi мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацшну та шшу цш-нiсть з метою збереження природного рiзноманiття ландшафтiв, генофонду рослинного i тваринного свiту, пiдтримання загального екологiчного балансу та забезпечення фонового мошторингу природного середовища у склад при-родно-заповiдного фонду. С щея органiзацi! нацiонального природного парку шд назвою "Передкарпатський" загальною площею 20-25 тис. га. Тривають роботи з оргашзаци укра!нсько-польського бiосферного резервату "Розточ-чя". Львiвське обласне управлiння люового господарства виходить з шщати-вою провести науковi дослiдження i заповюти унiкальнi природнi комплекси Гологiрського i Вороняцького кряжiв у Золочiвському районi, виходiв шско-викiв у Шдкамшському лiсництвi Бродiвського лiсогосподарського тд-приемства, ландшаф^в В,язiвського лiсництва Жовкiвського люгоспу.
Екологiчна сертифiкацiя лiсiв е одним з нових шструменпв еколопзаци лiсокористування. Цей економiчний iнструмент дае змогу зробити оцшку дiяльностi люових пiдприемств на предмет !! вщповщност вимогам еколопч-них стандартiв та концепци сталого розвитку лiсового господарства. Основою еколопчно! сертифiкацi! лiсiв е стандарти, якi охоплюють технолопчш процеси лiсовирощування i заготiвлi люово! продукци та системи управлiння люами.
Результатом екологiчно! сертифiкацi! лiсiв е удосконалення лiсово! полiтики держави, покращення технологи люовирощування, посилення кон-курентоспроможност продукци лiсового господарства на нацюнальному i свiтовому ринку.
Серед вигод, як отримуються внаслiдок сертифiкацi! лiсiв, е:
• незалежна гаранпя для споживач1в та швестор1в якост1 управлшня й контролю за люами;
• вихвд на ринки, як споживають продукцию з добре контрольованих лю1в;
• демонстрация запровадження ефективно! практики в управлшт люами.
На проведення сертифжаци лiсiв необхiднi додатковi витрати. Але вони компенсуються додатковими доходами вщ продажу люово! продукци. Ль совласники, лiси яких сертифжоваш, мають перевагу на ринках люово! продукци, оскiльки сертифжащя лiсiв спрямована на задоволення ринкового по-питу на лiсовi продукти з покращеними еколопчними параметрами, що ви-робленi за високими еколопчними i соцiальними стандартами.
Таким чином, виконання зазначених заходiв з еколопзаци люокорис-тування матиме наслiдком впровадження високих еколопчних стандартiв у люовому господарствi, покращення конкурентоспроможностi лiсово! продукци на внутрiшньому i зовшшньому ринках, сприятиме отриманню додатково-го прибутку люовласниками та соцiально-економiчному розвитку люових те-риторiй, буде кроком у напрямку евроштеграци Укра!ни.
Лiтeратура
1. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. - Л.: Гидрометеоиздат, 1981. - 554 с.
2. Голубець М.А. Екосистемалопя. - Льв1в: "ПоллГ1, 2000. - 315 с.
3. Реймерс Н.Ф. Предисловие к книге Тупица Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования. - М.: Наука, 1980. -168 с.
4. Етьен Фермеерс. Переклад Я. Довгополого. "Фшософське есе про довкшля" - Льв1в.: "Стртм", 2000. - 71 с.
5. Vienna Declaration and Vienna Resolutions. Adopted at the Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe. - Vien. : Ferdinand Berger und Sohne Ges.m.b. H., 2003. - 32 p.
6. Парпан В.1., Шпарик Ю.С., Бюрп А., Коммармот Б., Цшга А., Гамор Ф.Д., Суха-
рюк ДД. Науков1 основи ведения сталого лiсокористування Украшських Карпат./ Мат^али мжиа-родно1' коифереивд "Гори i люди" (в комилексi сталого розвитку)./ Том 1. - Раxiв, 2002. - С. 433-437.
7. Синякевич 1.М. Економiка лiсокористування - Львiв.: 1ЗМН, - 2000. - 402 с.
8. Синякевич 1.М. Лiсова иолiтика. - Львiв, ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
9. Библюк Н.1., Бойко М.М., Щупак А.Л. Вплив люотранспортних засобiв на ерозшш ироцеси в Карпатах./ Матерiали доповщей мiжнародноï иауково-ирактичио'1 коифереицп./ -1вано-Франювськ.: Екор, 2005. - 302 с.
10. Парпан В.1., Коржов В.Л., Корнiенко В.П., Сидорук Ю.К. До питания еколопзацп гiрськиx лiсозаготiвель./ Матерiали доиовiдей мiжнародиоï иауково-ирактичио'1 коифереицп. - Iваио-Фраикiвськ: Екор., 2005. - 392 с.
11. Новиков Р.А. Современный уровень нарушения экологических условий и равновесий на Земле./ Глобальные экологические проблемы. - М.: Мысль, 1988. - С. 5-21.
12. Андрiенко Т.Л. Стаи мережi природио-заповщиих територш як иоказиик сталого розвитку держави./ Кариатський регiои i проблеми сталого розвитку: Матерiали мiжнародноï иауково-ирактичио'1 коифереицп. - Раxiв, 1998. - С. 3-5.
13. Закон Украши "Про загальнодержавну ирограму формування иацюиальио'1 мережi Украши иа 2000-2015 роки". - 21 вересня 2000 року, № 1989-Ш/Урядовий Кур'ер "Ортеитир", № 207. -8 листопада 2000 р. - С. 3-16._
УДК 639.1.057:639.1.053(477) В.Ю. Вовченко, М.О. Малеванова,
В.1. Домтч - Запорiзький нацюнальний утверситет1
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА МИСЛИВСЬКО-ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КОРИСТУВАЧ1В МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ УКРА1НИ
Розглянуто науковий тдхщ комплексно! оцiнки мисливсько-господарсько'1 дь яльностi користувачiв на основi аналiзу показникiв, якi мають мiсце у формах зв^-ностi. Напрямок науково-виробничо! дiяльностi повинен мати прибуткову тенден-цiю, яка формуеться науково виваженою експлуатацieю природних ресурсiв при фш-сованих соцiально-економiчних умовах виробництва. Рекомендовано пропозицп що-до розрахункiв як еколопчного ефекту, так i еколопчних витрат. Для проведення комплексно! ощнки мисливсько-господарсько'1 дiяльностi запропоновано формулу еколого-економiчного ефекту, яка опублiкована в роботах Ю.Ю. Тунищ (2002).
Ключов1 слова: люокористування, екологiя, ресурси, мисливство, фауна.
V.E. Vovchenko, M.A. Malevanova, V.I. Domnich - Zaporozhia national university
Complex Estimation of Hunting-economic Activity of Users of Hunting Lands in Ukraine
According to the analysis of showings given in reports, the scientific approach to the complex evaluation of the hunting-economic activity of users, is being considered. The scientific-
1 69600, Запоршжя, МСП-41, вул. Жуковського, 66. E-mail: [email protected]
