CC BY
11
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
Ivchenko A.I., Blyusyuk N.L. Stability of arboreal plants of city of Lviv and it's environs to damage snow
Lviv, as well as the West of Ukraine, on the whole, behaves to the region with unstable weather-climatic by terms. A damage snow is one of the most essential factors. We were study mechanical stability of arboreal plants exactly to this factor. The arboreal plants of 86 taxons are up-diffused on 5 groups on the degree of their integral stability to the damage snow. The features of stability of trees of some taxons are indicated also. It is suggested to take into account the groups of stability at planning, creation and forming of the green planting of Lvov and the West of Ukraine.
Keywords: trees, damage snow, stability._
УДК 504:368:630 Асист Г.Я. 1льницька-Гикавчук, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто сутнють еколопчного страхування, види страхування. Обгрунтова-но необхщшсть страхування люових ресурав та визначено його фшансову основу.
Ключов1 слова: еколопчне страхування, ризик, лiсовi ресурси, страховi фонди, страхова компашя.
Люове господарство е ризикованою сферою д1яльност1, оскшьки зале-жить вщ багатьох фактор1в, зокрема антропогенних, природних та шших. Статистика свщчить, що кожного року в Укршт виникае вщ 2 до 5 тис. люо-вих пожеж, як знищують кшька тисяч гектар1в люу, а збитки ощнюються в кшька млн гривень. Проте втрати е значно бшьшими, якщо врахувати знище-не бюр1зномашття, а особливо корисш функцп лшв. Своею чергою, в держа-ви { л1сокористувач1в немае достатньо кошт1в для вщшкодування завданих збитюв, тому з метою компенсаци непередбачених втрат варто застосовувати такий вид цившьно-правових вщносин щодо захисту майнових штереЫв гро-мадян та юридичних оЫб як страхування.
Проблеми страхування люових ресурЫв розглядали так вчеш як О.М. Вшенчук, Я.В. Коваль, С.В. М1шешн, М.В. Римар, 1.М. Синякевич та ш-ш1. Проте ця проблематика ще не е достатньо розкритою { потребуе подаль-ших дослщжень через вщсутшсть ринку страхування люових ресурЫв.
Метою дослщження е висвгглення перспектив запровадження еколопчного страхування в люовому господарств1, визначення сутност еколопч-ного страхування, вид1в ризиюв, обгрунтування необхщносп створення стра-хових фонд1в тощо.
Л1сов1 ресурси е важливою частиною природно-ресурсного потенщ-алу, виконують еколопчш функци та зазнають впливу таких негативних фак-тор1в як пожеж1, морози, вггровали тощо, як завдають значних збитюв. З ог-ляду на це впровадження еколопчного страхування в люовому господарств1 дасть змогу вщшкодувати втрати. Так, еколопчне страхування - "це р1зновид страхування цившьно! вщповщальносл власниюв або користувач1в об'ект1в шдвищено! еколопчно! небезпеки у зв'язку з 1мов1рним аваршним забруднен-ням ними довкшля та спричиненням шкоди життево важливим штересам тре-
тiх оЫб, який передбачае часткову компенсацiю збитюв потерпiлимм [1]. Таке визначення термша зазначено в проектi Закону Украши "Про екологiчне страхування" вiд 21 травня 2002 р. Перелiк видiв дiяльностi, що становлять пiдвищену еколопчну небезпеку, мае затверджувати Кабiнет Мiнiстрiв Украши. Проте на цей час в Укршт не прийнято закону про еколопчне страхування, не передбачено його застосування i в Закош Украши "Про страхування" i в Цивiльному кодексi Украши.
Варто зазначити, що проект закону Украши "Про еколопчне страхування" зосереджений лише на страхуванш власниюв об'ек^в шдвищено! еко-лопчно1 небезпеки, яю становлять ризик забруднення довюлля через аварiйнi викиди. Проте еколопчне страхування повинне не лише обмежуватися ава-ршним забрудненням довкiлля, а стосуватися i страхування природних ре-сурсiв, що потребуе вiдповiдного доопрацювання i внесення в проект закону [6]. Рiзновидом страхування природних ресуршв може бути страхування люо-вих ресурсiв. Страхування природних ресурЫв та лiсових зокрема повинне охоплювати не лише 1х властивостi як товару, але i функцп, яю вони викону-ють [6]. Так, лiсовi ресурси виконують рекреацшш, водоохороннi, полезахис-нi, клiматорегулятивнi, продукування кисню та iншi екологiчно важливi функцп, тому вони повинш бути об'ектом екологiчного страхування.
Як економiчна категорiя лiсоекологiчне страхування становить систему фiнансово-економiчних вiдносин мiж страховиками i страхувальниками (лiсогосподарськими тдприемствами), яке охоплюе сукупнiсть форм та ме-тодiв формування цiльових фондiв грошових засобiв для компенсаци, запобь гання збиткiв у лiсовому господарств^ якi виникають внаслiдок непередбачу-ваних i несприятливих явищ природного, антропогенного характеру [5]. Воно може застосовуватися з метою зменшення непередбачених втрат, компенсаци збиткiв i створення додаткових джерел фшансування природоохоронно! дь яльностi у виглядi страхових еколопчних фондiв, розвитку економiчноl защ-кавленост лiсогосподарських пiдприемств у зменшеннi еколого-економiчно-го ризику !х дiяльностi, формування мехашзму вiдповiдальностi за антропо-генний вплив людини на лiсовi ресурси, забезпечення стшкого фiнансового становища шдприемств лiсового комплексу [5].
Запровадження еколопчного страхування дасть змогу зменшити бю-джетнi витрати на лжвщащю надзвичайних ситуацiй, пiдвищить защкавле-шсть пiдприемств у зменшеннi негативних еколопчних явищ, забезпечить цшьове використання кош^в, якi спрямовуватимуться на запобiгання еколо-гiчним збиткам тощо [4]. До збитюв, якi пiдлягатимуть страховому покриттю в лiсовому господарствi, можуть належати витрати, пов,язанi з лшвщащею впливу негативних явищ (очищення територп тощо), витрати на вiдтворення i посадку нових лiсiв, витрати на боротьбу з хворобами i шюдниками лiсу, будiвництво лiсових дорiг, недоотримаш доходи внаслiдок знищення лiсiв та шше. Вiдшкодуванню можуть пiдлягати також еколопчш збитки, проте !х складно ощнити i вартiсно виразити.
У люовому господарствi можуть застосовуватися таю види страхування: страхування вщповщальност за нанесення шкоди лiсовим ресурсам,
112
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.4
майнове страхування i особисте страхування життя i здоров'я людей. Так, на цей час обов'язковим е страхування пращвниюв лiсовоï охорони. Метою майнового страхування в люовому господарствi, на наш погляд, може бути вщшкодування шдприемствам збиткiв, спричинених стихiйними явищами, люовими пожежами тощо. Страхування вiдповiдальностi передбачае вщшко-дування користувачем лiсу його власниковi шкоди, яку було заподiяно пiд час експлуатацiï лiсових ресурЫв.
Суб'ектами ринку екологiчного страхування е держава, шдприемства, населення i страховi компанiï. Зацiкавленiсть держави в запровадженш еко-логiчного страхування полягае в тому, що зменшуеться тиск на бюджет на лжвщащю екологiчних збитюв, осюльки бюджетнi ресурси е обмежеш. Своею чергою, пiдприемства зацiкавленi в еколопчному страхуваннi тому, що вони не в змозi покрити еколопчш збитки, якi можуть мати велию мас-штаби. Для населення важливим е збереження екологiчних функцiй лiсiв, якi позитивно впливають на здоров'я. Страховi компанiï зацiкавленi таким чином оргашзувати страхування, щоб не тшьки здiйснити страхове вiдшкодування та покрити витрати, але i отримати прибуток.
Осюльки люокористувачами лiсiв державноï форми власност е Дер-жавний комггет лiсового господарства Украши, Мiнiстерство оборони, М1шс-терство з надзвичайних ситуацш, Мiнiстерство аграрно1' полiтики та iншi ко-ристувачi, то саме вони можуть бути потенцшними страхувальниками. К^м того, згiдно з Лiсовим кодексом Украши, невелик земельнi дiлянки площею до 5 га можуть передаватися у приватну власшсть, тому ix власники можуть страхувати ризик спричинення шкоди лiсам. Страхувати вiдповiдальнiсть перед власниками лiсiв за заподiяну шкоду лiсовим ресурсам повиннi також шдприемства, яю використовують землi люового фонду для автомобiльниx, залiзничниx шляxiв, трубопроводiв, лiнiй електропередач, вiдпочинковиx зон, геологорозвiдувальниx робiт, видобування корисних копалин тощо.
При цьому виокремлюють таю види ризиюв, якi можуть завдати збитюв галузi [2] : природш, пожежнi, хвороби, шкiдники люу, теxногеннi, антро-погеннi, незаконне рубання люу, радiацiйнi, господарськi, сощально-еконо-мiчнi, iнформацiйнi.
Фiнансовою основою екологiчного страхування може бути система еколопчних страхових фондiв, яю створюватимуться на державному i реп-ональному рiвняx. Ми погоджуемося з поглядами С.В. М1шенша i Т.П. Галуш-кiноï, що необхщно створити на регiональному рiвнi фонд лiсоекологiчного страхування [3, 5]. Фiнансовi ресурси фонду, за умови його створення, можуть формуватися за рахунок страхових внесюв люогосподарських шдприемств, ль сопорушникiв, iншиx суб'ектiв та кош^в, видiлениx з бюджетiв на еколопчш програми. Кошти з цього фонду спрямовуватимуть на фшансування превен-тивних заxодiв, створення екологiчного банку даних, для фiнансування робiт по лжвщаци наслiдкiв забруднень, проведення еколопчного аудиту страху-вальника та iншi потреби [3]. Об'ектом страхування буде деревина, тваринний i рослинний свгг люу, побiчнi продукти люу i його кориснi функцп.
Фiзичнi та юридичнi особи для страхування свого майна можуть також створювати товариства взаемного страхування. Суть ïx полягае в об'еднанш на добровшьних засадах юлькох господарюючих суб'ектiв (зокрема люогос-
подарських шдприемств) з метою покриття можливих майбутшх збиткiв його членiв внаслiдок виникнення непередбачуваних несприятливих обставин.
Варто зазначити, що за кордоном еколопчне страхування е досить по-ширеним, зокрема страхування люових ресурсiв, на якому спещашзуються окремi компани. В Укршт ж екологiчне страхування перебувае на етат ста-новлення. Причинами е низька прибутковють страхувальникiв, якi не в змозi сплачувати страховi внески, вщсутшсть вщповщного нормативно-правового забезпечення i методики оцiнки ризику, розрахунку шкоди тощо. Послуги з екологiчного страхування надають такi компани як "Украшська екологiчна страхова компанiя", "Енергополiс", "Авюшка", НАСК "Оранта", ВАТ УСК " Дженералi Гарант" та шшь Страхування люових ресурсiв не здiйснюеться.
Таким чином, розвиток страхування люових ресурсiв гарантуватиме еколого-економiчну безпеку, зменшить ризикованiсть галузi та сприятиме сталому веденню люового господарства.
Л1тература
1. Базилевич В.Д. Страхова справа / В. Д. Базилевич. [Електронний ресурс]. - Доступный з http://www.books.efaculty.kiev.Ua/str/1/5/5.
2. Вшенчук О.М. Концептуальш засади розвитку екологiчного страхування в люовому господарствi / О.М. Вiленчук // Фшанси Укра1ни. - 2007. - № 5. - С. 105-113.
3. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента: (теория и практика) / Т.П. Галушкина. - Одесса : Изд-во Ин-та рынка и эконом.-эколог. исслед., 2000. - 280 с.
4. Еколопчне страхування в Укра!ш. Основш шляхи та проблеми його становлення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.refine.org.ua/pageid-4105-1.html.
5. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе / Е.В. Мишенин. - Сумы : ИПП "Мрия", 1998. - 271 с.
6. Сааджан 1.А. Про страхування природних ресурав / I. А. Сааджан // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДлТУ. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 418-424.
Ильницкая-Гыкавчук Г.Я. Перспективы внедрения экологического страхования в лесном хозяйстве
Рассмотрены суть экологического страхования, виды страхования. Обоснована необходимость страхования лесных ресурсов и установлена его финансовая база.
Ключевые слова: экологическое страхование, риск, лесные ресурсы, страховые фонды, страховая компания.
Ilnitska-Gykavchyk G.Ya. Perspective of introducing of ecological insurance in the forestry economy
The essence of ecological insurance and forms of insurance are considered. The necessity of insurance of forest resources is substantiated and his financial basis is determined.
Keywords: ecological insurance, risk, forest resources, fonds of insurance, insurance company. _
УДК 598.2 (477.8) Ст. наук. ствроб. А.А. Бокотей, канд. бюл. наук -
Державний природознавчий музей НАН Украти
ГН1ЗДУВАННЯ ГРАКА CORVUS FRGILEGUS L. У М1СТ1 ЛЬВОВ1 ТА ОСНОВН1 ПРИЧИНИ ЗМ1Н ЙОГО ЧИСЕЛЬНОСТ1
На n^craBi дослщжень, здшснених в еколопчних межах мюта Львова у 1985, 1995 та 2005 рр., проaнaлiзовaно змши гшздово'1 популяцп грака. Дослщження пока-
114
Збiрник науково-техшчних праць
