CC BY
22
Л1тература
1. Лебедевич С.1. Екологiчний аудит в люовому ceKTopi економiки Укра!ни : монографiя / С.1. Лебедевич, М.М. Огородник, У.П. Новак. - Львiв, 2010. - 300 с.
2. Охорона навколишнього середовища в люопромисловому комплексi : навч. noci6H. / С.О. Апостолюк, Р.1. Мацюк, В.М. Сторожук та iH. - Львiв : Вид-во "Афiша". - 2001. - 200 с.
3. Промисловють Львiвщини : стат. зб. - Львiв : Головне управлiння статистики у Львiвськiй обл., 2007. - 126 с.
4. Довкшля Укра1ни за 2007 рiк : стат. зб.. - К. : Держком. статистики Укра!ни, 2008. -
216 с.
5. Целюлозно-паперова промисловють та ринок картонно-паперово! продукцп Укра1ни: поточний стан, напрямки розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.in-dustry.kmu.gov.ua/document/71767
Огородник М.М., Новак У.П. Влияние предприятий лесного сектора экономики Украины на окружающую среду
Приведены основные виды вредных веществ, которыми загрязняют окружающую среду предприятия лесного сектора экономики Украины в разрезе производств. Проанализированы статистические данные относительно загрязнения окружающей среды лесным сектором.
Ключевые слова: окружающая среда, лесной сектор экономики, источники загрязнения.
Ogorodnyk M.M., Novak U.P. The influence of Ukrainian forest sector of economy on an environment
The basic types of harmful matters which contaminate the environment of Ukrainian forest sector of economy in the cut of productions are resulted. The statistical information in relation to contamination of environment by a forest sector is analysed.
Keywords: environment, forest sector of economy, source of contamination.
УДК 504:368:630(477) Астр. Х.Р. ВасилишиН - НЛТУ Украши, м. Лье1в
ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ Л1С1В УКРА1НИ
Розглянуто еколопчш ризики в люовому господарств^ причини та динамжу виникнення люових пожеж i величину збитгав вщ них. Проаналiзовано досвщ зару-бiжних кра1н у страхуванш л^в вщ пожеж. Проведено SWOT-аналiз еколопчного страхування л^в. ОбГрунтовано перспективи розвитку еколопчного страхування сового господарства.
Ключовг слова: лiсовi пожеж^ еколопчш ризики, страхування л^в вщ пожеж, об'ект страхування, страхувальник.
Проблема та и актуальшсть. Охорона л1с1в Украши вщ пожеж е актуальною проблемою 1 прюритетним завданням на шляху до сталого люоко-ристування. Пошук державою додаткових джерел фшансування витрат, пов'язаних з пожежами на дшянках люового фонду, як останшм часом ста-ють катастроф1чними лихами, призв1в до вивчення можливосп використання мехашзму еколопчного страхування у люовому сектор^
Глобальшсть еколопчно1 рол1 л1с1в 1 необхщнють 1х охорони вщобра-жено в багатьох м1жнародних конвенщях 1 договорах (Рамкова конвенщя
1 Наук. кер1вник: доц. 1.А. Дубов1ч, канд. географ. наук
ООН "Про 3MiHy ктмату", конвенцiя ООН "Про 6iopi3HOMamrra" та ш.), а та-кож у Держaвнiй цiльовiй nporpaMi "Лiси Украши" на 2010-2015 рр.
Анал1з останн1х досл1джень, у яких започатковано liiipiiiiciiiiu проблем. Деякi аспекти щодо екологiчного страхування в люовому секторi висвiтлено в наукових працях укра!нських (О.М. Вiленчyк [1], €.В. Мiшенiн [2], Т.В. Токарева [3], А.М. Дейнека [4] та iH.) i зaрyбiжних (А.Р. Безпалько [5], Н.В. Коваленко [6], В.Н. Петров [7] та iH.) учених. Проте дотепер не роз-роблено наукового тдходу до формування мехашзму еколопчного страхування лiсiв Укра!ни.
Метою дослщження е теоретичний та методичний анатз щодо формування i перспектив розвитку еколог1чного страхування л1с1в УкраУни.
Виклад основного матер1алу. Люи вiдiгрaють важливу роль у погли-нaннi вуглекислого газу i продукуванш атмосферного кисню. Вони також ви-конують водоохоронш, Грунтозахисш, кшматорегулятивш, саштарно-ri-пешчш, оздоровч^ рекреaцiйнi та iншi функцп. За остaннi роки зростае роль люових екосистем у формуванш та регyлювaннi мiжнaродного ринку квот на забруднення атмосфери парниковими газами.
Люи Укра1ни переважно знаходяться у державнш влaсностi. Згiдно 3i ст. 12 Лiсового кодексу Укра1ни в привaтнiй влaсностi можуть бути земельш лiсовi дiлянки до 5 га, 1хня площа може бути збшьшена в рaзi успадкування лiсiв згiдно iз законом. Площа Люового фонду Укра1ни становить близько 10,8 млн га, iз яких вкритих люовою рослиннiстю - 9,7 млн га. Зазначимо, що лiсистiсть територп Укра1ни становить 15,7 %, оптимальна - 20-21 %. Це значно менше, нiж у европейських кра1нах (Нiмеччинa - 31 %, Австрiя -46,5 %, Фiнляндiя - 71,9 % та iн.).
За сво1м походженням екологiчнi ризики в люовому секторi можуть бути природними, техногенними й антропогенними. З ушх ризиюв сьогоднi пожежi е нaйбiльш актуальними для лiсового фонду. Нaйвищi показники ймовiрностi виникнення лiсових пожеж характерш для хвойних молоднякiв i середньовжових насаджень Пiвдня, Сходу та Полюся Укра1ни [8]. Основними причинами виникнення люових пожеж е:
1) випалювання сухо! трав'яно! рослинностi на сшьгоспупддях, пустирях, вздовж дорiг та шших нелiсових землях;
2) вiдвiдyвaння лгав населенням та порушення ним вимог пожежно! безпеки;
3) розташування серед люових мaсивiв або поруч з ними великих промис-лових центрiв, лiнiй електропередач, нафто- та гaзопроводiв, розвинено! мережi aвтошляхiв;
4) вжова та природна структура лiсiв, найбшьше пожеж виникае у хвойних насадженнях, частка яких у Державному aгентствi лiсових ресyрсiв Украши становить 40 % (2758 тис. га), та соснових молодняках, частка яких - 29 % (понад 800 тис. га).
5) погодш умови, а саме: тривaлi перюди сухо! погоди з низькою вологютю повггря, високою температурою та вiтрaми, а також грози i блискавки та ш. Нaйбiльше знищено i пошкоджено вогнем лiсових мaсивiв площею
13787 га та завдано мaтерiaльних збитюв на суму 188,4 млн грн у 2007 р., зокрема вартють згорiлого лiсy на пнi та заготовлено! продукцп -
266
Збiрник науково-технiчних праць
57082,1 тис. грн. [8]. Одшею з головних причин цього в Укра1ш е недоскона-лiсть дточо! системи охорони та захисту лiсiв та 11 економiчноl оргашзацп, розраховано! передусiм на функцюнування у звичайних умовах i не передба-чае можливостi створення мобшьних джерел фiнансових ресурсiв, як дають змогу оперативно перерозподiлити !х у тi райони, де створюеться висока не-безпека виникнення i розвитку стихiйних лих i де необхщно здiйснити в пев-ний перюд бiльш високий рiвень охорони лiсiв [5].
16000
2000 2001 2002 2003 2004 200^ 2006 200" 2008 2009 2010 рокн
Рис. 1. Динамжа виникнення л1сових пожеж i площ л1сових масивiв, знищн пожежами в Украгт впродовж 2000-2010рр. [8]
Лiсовi пожежi спричиняють еколопчш (порушення природних екосис-тем), соцiальнi (зниження привабливосп для вiдпочинку дiлянок лiсу, ушко-джених пожежами) та економiчнi (втрата деревини) збитки. Економiчнi збит-ки вщ лiсових пожеж включають також витрати на вщтворення лiсу, очищен-ня територп та гасiння люових пожеж.
□ Еконошчт збитки, млн грн
Рис. 2. Динамжа економiчних збиткiв вид л1сових пожеж в Украгт впродовж
2004-2010рр. [8]
Основш види збитюв вщ надзвичайних ситуацш (НС) природного характеру, пов'язаних iз люовими пожежами, наведено в табл. 1 [9].
Табл. 1. Основт види 36umKie aid надзвичайних ситуацш природного характеру, пов 'язаних i3 лгсовими пожежами
Тип НС Р!вень НС
об'ектовий м!сцевий рег!ональний державний
Л!сов! пожеж! Мр Нр Рс/г Рл/г Мп; (Аф Зф) Мр Нр Рс/г Рл/г Мп Аф; (Ррек Рпзф Зф) М-р Нр Рс/г Рл/г Ррек Рпзф Мп Аф Зф; (РБ/г) ^^р Нр Рс/г Рл/г Ррек Рпзф РБ/г Мп Аф Зф
Позначення: Нр - втрати життя та здоров'я населення; Мр - руйнування i пош-кодження основних фондiв, знищення майна та продукци; Мп - невироблення продукци внаслщок припинення виробництва; Рс/г - вилучення або порушення сшьсько-господарських угщь; Мтв - втрати тваринництва; Рл/г - втрати деревини та шших л!-сових ресурсiв; Рр/г - втрати рибного господарства; Ррек - знищення або попршення якостi рекреацшних зон; Аф - забруднення атмосферного пов^ря; Зф - забруднення земель несшьськогосподарського призначення; Рпзф - збитки, заподiянi природно-за-повiдному фонду.
Для боротьби з л!совими пожежами в Укра!н! щороку проводять про-ф!лактичн! протипожежн! заходи. Загалом на зд!йснення превентивних захода з охорони л!с!в в!д пожеж л!согосподарськими п!дприемствами у 2010 р. витрачено понад 50 млн грн [8]. В Укра!н! страхування л!сового фонду в!д пожеж не практикують, однак е багатий заруб!жний досв!д. Перш! страхов! компан!! виникли в Н!меччин!. 1н!ц!атором страхування л!с!в в!д пожеж було об'еднання приватних л!совласник!в у Ганновер!. Пот!м - пров!нц!йна уста-нова з! страхування л!с!в в!д пожеж у Дюссельдорф! (1907 р.), страхова компания в Мюнстер! (1908 р.) та !н. [10].
Сьогодн! у св!т! !снуе безл!ч страхових компан!й ("Great American Insurance Company" (США), "ForestRe Ltd" (Велика Бриташя), "ERGO Kindlus-tuse AS", "If P&C Insurance As" (Естошя), "Skogbrann" (Норвег!я), "Sampo" (Ф!ни) та !н.), як! спец!ал!зуються в галуз! еколог!чного страхування л!с!в в!д пожеж. Страхувальниками е лише приватн! власники, державн! л!си в Н!меч-чин! та в !нших кра!нах не страхують [10]. Добров!льне страхування в!д л!со-вих пожеж зд!йснюють в Дани, Фшляндп, Н!дерландах, Норвег!!, Польщ!, Португал!!, Швец!! та !н. [11].
Оск!льки у процентному в!дношенн! структура державно! i приватно! власност! л!с!в у Рос!йськ!й Федерац!! (РФ) та Укра!н! е однаковою, то, на нашу думку, особливо ц!нним у страхуванн! л!с!в в!д пожеж може бути рос!йсь-кий досв!д. В!домо, що 22 % л!с!в св!ту - рос!йськ!, ! щороку там ф!ксують до 35 тис. л!сових пожеж, як! займають площу 0,5-2,5 млн га. У РФ е державна страхова компан!я "Югор!я", яка надае послуги з! страхування л!сового фонду. У Санкт-Петербурзькому науково-досл!дному !нститут! л!сового господарства за завданням М!н!стерства природних ресурс!в РФ розробили Кон-цепц!ю страхування в л!совому господарств!, яка включае так! напрями:
1. Страхування л!сового фонду як об'екта власност!.
2. Страхування цив!льно! в!дпов!дальност! через запод!яння шкоди л!сово-
му господарству.
Зг!дно з першим напрямом, об'ектом страхування е майнов! !нтереси (тобто !нтереси, пов'язан! з волод!нням, користуванням ! розпорядженням д!-лянками л!су) суб'ект!в права федерально! власност! та права власност!
268
Збiрник науково-техшчних праць
суб'екпв РФ на лю, суб'ектiв, якi мають право тимчасового володiння i корис-тування дiлянками лiсу, пов'язанi з вщшкодуванням завданих цим дiлянкам збитюв внаслiдок настання страхово! подп. Вони (суб'екти права) виступають страхувальниками, що означае надходження страхових внескiв iз державного бюджету [7].
У разi страхування цившьно! вiдповiдальностi внаслiдок заподiяння шкоди лiсовому сектору важливого значення набувае не лжвщащя збиткiв, завданих страхувальником, i не вiдшкодування збитюв люовому сектору, а захист майнових штерешв власника лiсу. Саме тому найбшьш доцiльною е обов'язкова форма страхування. Вона гарантуе вщшкодування в межах страхово! суми збитку, завданого страхувальником, навпъ якщо вш виявився тс-ля страхово! поди неплатоспроможним, збанкрутував, зник тощо. У будь-якому випадку страхове вщшкодування виплатить страхова компанiя. Страхувальниками е люокористувач^ якi не входять у систему державних оргашв управлшня лiсовим господарством, i особи, дiяльнiсть яких пов'язана з по-тенцшною небезпекою заподiяння шкоди лiсовому господарству, а саме: тд-приемства й оргашзацп, якi використовують автомобiльнi та залiзничнi дороги, зокрема люовозш, якi пролягають через лiсовий фонд; тдприемства лiнiй електропередач, зв'язку, трубопроводи, яю розташованi на територп люового фонду; оргашзацп, як проводять культурно-масовi заходи в лiсах та ш. Важ-ливим елементом механiзму регулювання вiдносин страхування е положення про те, що "люокористувач пiд час оформлення договору люокористування повинен укласти договiр страхування свое! вiдповiдальностi зi страховою ор-ганiзацiею i виплатити перший (або одноразовий) страховий внесок". У кон-цепцп рекомендують страховi суми тобто перераховувати вигодонабувачам, люгоспам як представникам власника лiсу i власникам свого майна, яке зна-ходиться на територil лiсового фонду [7].
Отже, страхування лiсiв вщ пожеж - це особливий вид економiчноl дi-яльностi, пов'язаний з перерозподшом ризикiв завданих збитюв майновим ш-тересам страхувальник^в i здiйснюваний спецiалiзованими органiзацiями (страховиками), яю забезпечують акумуляцiю страхових внескiв, формування страхових резервiв i здiйснення страхових виплат у разi заподiяння збитюв застрахованим майновим штересам. Пiд перерозподшом ризиюв серед стра-хувальникiв (лiсокористувачiв) розумiють певний процес, при якому ризик завдання збиткiв майновим штересам кожного страхувальника розподi-ляеться на вшх i, як наслiдок, кожен страхувальник стае учасником компенса-цп завданого збитку [7].
У табл. 2 розглянуто сильнi та слабю сторони, можливостi й ризики еколопчного страхування лiсового господарства в Украш.
Висновки. Проаналiзувавши досвiд екологiчного страхування лiсiв вiд пожеж, вважаемо, що для Укра!ни найбiльш оптимальною е росшська концепцiя страхування лiсового господарства. Цю концепцiю мають глибше вивчити науковщ, законодавцi, страховики з метою якнайшвидшого !! засто-сування в Украш.
Нацюнальний лiсoтexнiчний yнiвepситeт УкраУни
Табл. 2. SWOT-аналЬ eкологiчного страхування лгсового господарства в Укршп'г
S (сильш стopoни) W (слaбкi стopoни)
1) забeзпeчeиия вултТТкрдувяння збиткiв л^-кopиcтyвачам, дepжявi та иаceлeиию виаcлiдoк лicoвиx пoжeж, ^затонних py-бянь люу, зиижeиия peкpeацiйнoï фyикцiï лiciв та in.; 2) забeзпeчeння вiдшкoдyвяиия збиткiв дep-жавi та иаceлeиию виаcлiдoк дiяльиocтi пiдпpиeмcтв, яка пoв'язаиа з пoтeицiйиoю иeбeзпeкoю запoдiяиия шкoди лicам; 3) сгимулювання пpeвeитивниx заxoдiв з oxopoии люш зявдяки змeишeиию стра-xoвиx тарифш лicoкopиcтyвачам i пщ-пpиeмcтвам, даяльтсть яких пoв'язаиа з пoтeицiйиoю иeбeзпeкoю запoдiяиия шкoди лicoвoмy фoидy. 1) закoиoдавча иeвpeгyльoваиicть; 2) дифepeицiацiя тарифних cтавoк за-лeжнo ввд мicця poзташyваиия, ю-poди, вжу та ваpтocтi лгсу, прийня-того на cтpаxyвяиия; 3) вiдcyтиiй мexаиiзм cтpаxyваиия дepжавииx лiciв; 4) в^утат iитepec приватних лicoкo-pиcтyвачiв абo opeидатopiв y дoб-poвiльиoмy cтpаxyваииi дiляиoк ль coвoгo фoидy, наданих ïm y Mpnc-тyваиия; 5) визиачeиия cyб'eктiв cтpаxoвиx ввд-rnocHrn в yмoваx дepжавиoï влаcиoc-т на лicи.
O (мoжливoстi) T (ризики)
1) вииикнeиия cтpаxoвиx томляти, якi нада-ють лocлyги cтpаxyваиия лicoвoгo фoидy; 2) влpoваджeиия швих eкoлoгiчииx cтpаxo-вих лpoгpам вiдпoвiднo дo лoтpeб лicoвo-гo гocлoдаpcтва; 3) cтвopeиия cтpаxoвoгo фoидy для ^т^б лicoвoгo гocлoдаpcтва; 4) poзвитoк лepecтpаxyвяиия eкoлoгiчииx pизикiв y лicoвoмy гocлoдаpcтвi; 5) cтвopeиия дepжавoю eкoиoмiчииx сшму-лiв для poзвиткy eкoлoгiчиoгo cтpаxyвяи-ня лiciв; 6) eкoлoгiчиe cтpаxyваиия cлpиятимe CTano-му вeдeиию лicoвoгo гocлoдаpcтва. 1) вiдcyтиicть Зякoиy Украши "npo eкoлoгiчиe cтpаxyвяиия"; 2) дocтoвipиicть oцiнюваиия eкoлoгiч-них збитюв, якi иe мають pиикoвoï ваpтocтi; 3) низький pibem квялiфiкацiï кадpiв.
Лiтepaтypa
1. Biлeнчyк О.M. Koнцeптyальнi заcади poзвиткy eкoлoгiчнoгo cтpаxyвання в лicoвoмy гocпoдаpcтвi / O.M. Biлeнчyк / Фiнанcи Украши : жypнал. - 2007. - № S. - C. l0S-l 1З.
2. Miшeнiн G.B. Eкoлoгo-eкoнoмiчнi пpoблeми пpиpoдoкopиcтyвання y лicoвoмy гам-плeкci : автopeф. диc. на здoбyття наyк. cтyпeня д-ра eran. наyк: rae^ 0S.0S.0l - "Е^ж^ка пpиpoдoкopиcтyвання i oxoponM навкoлишньoгo cepeдoвища" / G.B. Miшeнiн. - К., l999. -4l c.
3. Toкаpeва T.B. Opганiзацiйнo-eкoнoмiчнi ocнoви зажигания eкoдecтpyктивнocтi mco-кopиcтyвання : автс^ф. диc. на здoбyття иаyк. CTyHe™ канд. eкoи. иаyк: raeu. 0S.0S.0l -"Е^ж^ка пpиpoдoкopиcтyваиия i oxopoни иавкoлишиьoгo cepeдoвища" / T.B. Toкаpeва. -Cyми, 2000. - З1 c.
4. Дeйиeка A.M. Лicoвe гocпoдаpcтвo: eкoлoгo-eкoиoмiчиi заcади poзвиткy : мoнoгpафiя / A.M. Дeйиeка. - К. : Bto^o "Знання", 2009. - 345 c.
5. Бeзпалькo A.Р. Экoиoмичecкий мexаиизм пepepаcпpeдeлeиия ржгав при coxpаиeиии лecoв : автс^ф. диcc. на coиcкаииe yчeи. cтeпeни канд. экoи. иаyк: rae^ 0S.00.0S - '^raTOM^ ка и yпpавлeниe иаpoдиым xoзяйcтвoм (экoиoмика пpиpoдoпoльзoваиия)" / A.Р. Бeзпалькo. -CM, 200З. - lS c.
6. Koвалeнкo H.B. ^p^e^mbi cтpаxoваиия oтвeтcтвeииocти за вpeд oкpyжающeй cpe-дe, причи^нный cyбъeктoм экoиoмичecкoй дeятeльиocти : автс^ф. диcc. на coиcкаииe yчeи. cтeпeни канд. экoи. иаyк: cпeц. 0S.00.l0 - " Финалы, дeиeжиoe oбpащeииe и кpeдит" / H.B. Koвалeикo. - M., 2009. - 26 c.
7. Петров В.Н. Государственное регулирование охраны и защиты лесов как элемента окружающей природной среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук: спец. 08.00.19 - "Экономика природопользования и охраны окружающей среды" / В.Н. Петров. - СПб., 1999. - 41 с.
8. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра'ш у 2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/content/national_lecture.html.
9. Методика ощнки збитгав вщ наслщгав надзвичайних ситуацш техногенного i природного характеру: Постанова Кабшету Мтас^в Укра'ни вщ 15.02.2002 р., № 175. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/175-2002-п.
10. Иванов А.Н. Зарубежный опыт по страхованию лесного фонда / А.Н. Иванов, А.А. Соловова. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ins-info.ru/?p=244.
11. Reducing the social and economic impact of climate change and natural catastrophes / CEA - Brussels, 2007. - P. 48.
Василишин Х.Р. Формирование и перспективы развития экологического страхования лесов Украины
Рассмотрены экологические риски в лесном хозяйстве, причины и динамика возникновения лесных пожаров и величина ущерба от них. Проанализирован опыт зарубежных стран в страховании лесов от пожаров. Проведен SWOT-анализ экологического страхования лесов. Обоснованы перспективы развития экологического страхования лесного хозяйства.
Ключевые слова: лесные пожары, экологические риски, страхование лесов от пожаров, объект страхования, страхователь.
Vasylyshyn K.R. The formation and perspectives of development the environmental forest insurance in Ukraine.
We consider environmental risks in forestry, causes and dynamics of forest fires and the losses of them. The experience of foreign countries in the forest fires insurance are analyzed. A SWOT-analysis of the environmental forest insurance was made. The perspectives of development the environmental forestry insurance are grounded.
Keywords: forest fires, environmental risks, forest fire insurance, the insurance object, the insurer.
УДК336.221:[630*6:504] Асист. В.П. Мороз - НЛТУ Украши, м. Львк
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦП ФУНКЦ1Й ПЛАТЕЖ1В ЗА СПЕЦ1АЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В (У КОНТЕКСТ ВИМОГ ЕКОЛОГ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНО1 Л1СОВО1 ПОДАТКОВО1
ПОЛ1ТИКИ)
ОбГрунтовано необхщшсть трансформаци платежiв за спещальне використання люових ресуршв у специфiчнi, еколопчно та екож^чно ефективш податки. Проана-лiзовано цт еколопчно збалансовано! люово! податково! пол^ики Укра!ни у контекст вимог люово! политики Свропейського Союзу, яка базуеться на матерiалах Мiжнародноi' конференци ООН у Рю-де-Жанейро (1992) i Юотського протоколу (1997), конференцш мiнiстрiв европейських кра!н та Стратеги лiсового господарства Свропейського Союзу.
Ключовг слова: еколопзащя нащонально! податково! системи, принципи, люо-вi екосистеми, лiсове господарство, люова полiтика, глобальнi екологiчнi загрози.
Заруб1жна практика ведення люового господарства, економ1чш рефор-ми в люовому господарств1 кра!н Схщно! Свропи, що вщбулися тсля розпаду СРСР, европейська люова полгтика та науков1 дослщження, mi виконали ук-
