CC BY
82
5. Адамовський О.М. Оптимiзацiя лiсокористування на ochobí еколого-економiчних критерпв (на прикладi пiдприeмств Украшських Карпат): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. -Львiв: Афша, 2003. - 20 с.
6. Статистичний щорiчник Украши за 2003 рiк. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
7. Российский статистический ежегодник: Стат. сб. - М.: Госкомстат России. - 2002. - 690 с.
8. Наказ "Про затвердження Порядку фшансування з державного бюджету витрат на люове господарство i мелюращю земель у 2001 рощ" № 137/154/69 вщ 02.04.2001 МЫстерсгва екологй та природних ресурсiв Украши, МЫстерство фiнансiв Украши, Мiнiстерство економ^ Украши.
9. Бакаев О.О., Кулик В.В., Цюпко С.В. Економiчний кругообк доходiв в сiльському господарствi// Економка АПК. - 2002, № 6(92). - С. 53-62.
10. Integrated Environmental and Economic Accounting - An Operational Manual. DRAFT.
11. Carson C. Integrated Economic and Environmental Satellite Accounts// Survey of current business. - 1994, № 4. - pp. 33-49.
12. Accounting for Mineral Resources: Issues and BEA's Initial Estimates// Survey of current business. - 1994, № 4. - pp. 50-65.
13. Wagner G.U.S. Timber Accounts, 1957-1997. http://www.un.org/russian/esa/sustainab-le/forests.htm
14. The Regional Project on Assistance for the Implementation of the Model Forest Approach for Sustainable Forest Management in the Asia Pacific Region (GCP/RAS/177/JPN)// www.fao.org/forestry.
15. Основной набор экологических показателей для стран Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии// www.unece.org
16. Национальный доклад "О состоянии окружающей среды Армении в 2002 году". // www.unece.org.
17. Постанова Кабшету М1шс^в Украши "Про Державну програму "Люи Украши" на 2002-2015 роки" вщ 29.04.02 № 581._
УДК 630*43 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. О.В. Леман - УкрНД1ЛГА; ст. наук. ствроб. Т.Ф. Стельмахова-ЛуганськаЛНДС; наук. ствроб. Ю.В. Плугатар - Кримська ГЛНДС
ПОЖЕЖ1 ЯК ЧИННИК ДЕСТАБ1ЛВАЩ1 СТАНУ Л1С1В ЗЕЛЕНИХ ЗОН М1СТ УКРА1НИ
На 0CH0Bi аналiзу бази даних люових пожеж у люах зелених зон Харкова, Херсона, Лисичансько-Рубiжансько-Сiверськодонецькоi промагломерацп визначено особливосп i закономiрностi виникнення люових пожеж та горимосп насаджень i чинники, що сприяють ix поширенню.
Ключов1 слова: люи зелених зон, лiсовi пожежъ
Senior research officer V.P. Voron, Ph.D; junior research officer O.V. Leman -URIFFM; senior research officer T.F. Stelmakhova - Lugans'k FRS;
research officer Yu.V. Plugatar - Crimea MFRS
Fires as factor of destabilization of forest state in green belts
of Ukrainian cities
We have detected peculiarities and regularities of forest fire origins and factors that are favourable to their expansion on the base of analysis of forest fire database in forests of green belts of Kharkiv, Kherson and Lysychansk-Rubizhne-Severodonetsk industrial aglo-meration.
Keywords: green belts forests, forest fires.
1 Заввдувач лабораторп екологй' л1су УкрНД1ЛГА
Оскiльки люи е одними iз найбагатших за структурою та формами життя наземних екосистем i сприяють життедiяльностi шших природних ут-ворень, збереження !х е одним iз прiоритетних напрямюв сталого розвитку планети, необхiдною умовою функцiонування бiосфери. Посилення ненормо-ваного рекреацшного навантаження на лiси призвело до зростання кшькосп та збшьшення масштабiв лiсових пожеж, якi е другим шсля вирубування гло -бальним чинником !х знищення та пригшчення. Тiльки у бореальних люах планети у 80-тi роки у середньому щорiчно вигорало по 8 млн. га [1].
Пожежна небезпека в люах у зв'язку з штенсивним освоенням нових лiсових територш, великим обсягом рубань, масовим туризмом [6] i сшьсько-господарськими планами [8-10] з кожним роком ускладнюеться. У зв'язку з глобальним потеплшням та збiльшенням посушливостi клiмату прогно-зуеться зростання частоти й масштабiв лiсових пожеж. Питання пожежно! не-безпеки та боротьби з пожежами в люах широко висвiтлюються у лiсiвничих публiкацiях [11-15], але вс вони, як правило, належать до люово! зони Роси. Хоча в Укршт охоронi лiсiв вiд пожеж завжди придшялася особлива увага, проте в лiтературi це питання висвгглювалося доволi слабо. Здебiльшого, це публжаци щодо пожежно! стiйкостi насаджень Нижньодншровських пiскiв i сучасно! пожежно! ситуаци в радiацiйно забруднених лiсах [2, 3].
Проблема боротьби з люовими пожежами у багатьох кра!нах, в тому чи^ i в Укра1ш, до цього часу залишаеться невирiшеною. Хоча випалювання рослинностi в Укра1ш заборонене чинним законодавством, неналежне регу-лювання рекреацiйного природокористування та порушення при цьому правил протипожежно! безпеки часто зумовлюють виникнення люових пожеж.
Починаючи з кшця 80-х рокiв, в Укра1ш кшьюсть пожеж та площа ль Ыв, якi обiйнятi вогнем, зростала (табл. 1). Так, якщо у 1981-89 рр. кшьюсть люових пожеж за рш в Укра1ш перебувала в межах 792-2377, то у 1990-99 рр. цей показник шдвищився з 2309 до 6743 пожеж. Аналопчно з 286-2887,2 га до 1670-13061 га збшьшилась рiчна площа лiсiв, пройдена вогнем [3].
Табл. 1. Динамика, л'шових пожеж в л'шах Украти з 1983 до 2003 року
Перюд
Показники 1983- 1986- 1989- 1992- 1995- 1998- 2001-
1985 1988 1991 1994 1997 2000 2003
Середня площа, всього 1638 911 1616 5940 6297 4368 3927
пройдена вогнем, га на 1 тис. га 0,15 0,09 0,15 0,56 0,59 0,41 0,37
Середня кшьшсть всього 1672 1769 2402 5416 3664 4560 3866
пожеж на 1 тис. га 0,16 0,17 0,22 0,51 0,34 0,43 0,36
Середня площа пожеж1, га 0,98 0,51 0,67 1,10 1,72 0,96 1,02
Велик пожеж^ яю вщбуваються з певною перiодичнiстю, набувають статусу надзвичайних ситуацш. Такими були пожежi у Криму у 1993 р. (601 га), Луганськш, Харкiвськiй, Херсонськш у 1995 р. (438-903), Кшвсьюй, Донецькiй, Луганськiй, Чернiгiвськiй у 1996 р. (544-8578), Луганськш - у 1998 р. (1764), Херсонськш, Луганськш областях - у 1999 р. (1084-1945 га).
В умовах посилення антропогенного впливу на довкшля вдаутно зросли негативш еколопчш наслщки люових пожеж. Особливо небезпечним
наслiдком лiсових пожеж е швидке вившьнення i надходження до атмосфери CO2 та хiмiчно активних викидiв (в т.ч. парникових ra3iB) i вплив на ряд геохь мiчних процешв у бiосферi [2, 3]. У зонах техногенного та радiацiйного заб-руднення, площа якого в Укра1'ш сягае млн. га, пiд час люових пожеж вщбува-ються перенесення та вторинне забруднення територш радюнуклщами, важ-кими металами i токсичними сполуками [2, 3].
Великi масштаби та динамiчнiсть пожеж, вiддаленiсть вщ протипо-жежних установ, неналежне ix забезпечення, а iнодi й недостатня оператив-нiсть, часто призводять до значних економiчниx збиткiв, якi зазнають не тшь-ки лiси, але й сумiжнi екосистеми - луки, ф^оценози рiк та озер тощо. Безпо-середнi збитки нацiональноï економжи вiд лiсовиx пожеж Украïнi тшьки у 1998-99 рр. становили вщповщно 4,6 та 5,8 млн. грн. [3]. Через те, що критерий оцiнки iстотниx збиткiв вщ лiсовиx пожеж на цей час ще не розроблено, розраxованi за наявними методиками збитки становлять, за деякими ощнка-ми, тшьки 5-10 % вщ суми повних еколопчних збитюв [1].
Особливо гостра загроза люових пожеж у хвойних люах у густонасе-лених лiсостеповиx та степових районах Украши. Аналiз бази даних люових пожеж у люах Харкiвщини, Херсонщини, Луганщини i Криму (в тому чи^ зелених зон Харкова, Херсона, Лисичансько-Рубiжансько-Qверськодонецькоï промагломерацп (ЛРСПА)), свiдчить, що у дев'яност роки кiлькiсть пожеж, зросла i певна гористють лiсiв, за кшьюстю випадкiв вона е загрозливою.
Так, за перюд з 1992 до 2004 р. у люах Луганськоï обл. трапилося 5093 пожежi загальною площею поширення 12939 га. У 1994 р. зафжсовано 7,4 тис. випадюв лiсовиx пожеж на плошд 10 тис. га. У 1995 р. пожежами пошкоджено 3,1 тис. га лiсiв, а у 1996 р. - 12,7 тис. га.
У люах Криму за перюд 1993-2002 рр. сталося у п'ять разiв бiльше пожеж, порiвняно з 1958-67 рр. - вщповщно 1658 i 332 пожежi. Аналопчна си-туацiя i щодо загальноï площi пожеж.
Важливим моментом охорони лiсiв вiд пожеж е визначення термов пожежного сезону та пожежонебезпечного перюду, виявлення закономiрнос-тей виникнення люових пожеж з врахуванням географiчниx особливостей ок-ремих територiй, ТУМ та угiдь, адже вiдомо, що виникненню пожеж сприяють: велика штенсившсть вiдвiдувань лiсовиx угiдь населенням; близь-кiсть населених пунктiв, рекреацiйниx установ, дорщ а також клiматичнi умо-ви: тривалi посухи; висока температура повггря та поверxнi грунту; тривалий перiод вiрогiдностi загорянь у лiсi.
Найбiльше пожеж виникае у люах бiля мегаполiсiв. За останне десяти-лiття в лiсаx зелено!" зони Омферополя сталося 20 % вщ кiлькостi пожеж у Криму. У люах Харкiвщини у 1997 р. було зафжсовано 236 випадкiв пожеж, водночас у зеленш зонi Харкова - 112 випадюв (48 % вщ загально1' кiлькостi). У 1998 р. щ цифри зросли: в област - 708 випадкiв на площд 132 га, а у зеленш зош - 416 випадюв (59 %) на площд 73 га (55 %), через що збитки по об'еднанню становили - 243,6, а у зеленш зош - 136,4 тис. грн. Водночас, хо-ча в найбшьш вщдалених вщ мегаполiсiв лiсаx пожежi виникають рiдше, се-редня ïx площа, як правило, бiльша.
Особливо високий вщсоток (вiд загально! кiлькостi на Луганщиш) ста-новили пожежi в люах Кремiнського, Новоайдарського, Сiверськодонецького ДЛМГ, якi становлять зелену зону ЛРСПА - за перюд з 1992 до 2004 р. зафш-совано 2646 випадюв пожеж площею 10063 га, що становить до кшькост по-жеж в областi 52 та за площею 78 %.
Виявлено тюну залежшсть частоти виникнення та плошд пожеж iз кль матичними умовами (рис. 1).
на 1000 га ДЛФ опади, мм
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
ктькють випадюв
площа, га - - - - опади, мм
роки
Рис. 1. Динамша середньо'1 горимостiлшв ДЛГО "Хартвлж"
Так, на Харювщиш у найбшьш посушливi 1992, 1994, 1998, 1999 рр., коли кшьюсть опадiв (358-446 мм) була значно нижчою за норму (525 мм), спостер^алися найбшьша кшьюсть i площа пожеж (вщповщно, 540-814 випадюв на рж i 113,9-275,5 га на рiк). Середня площа одше! пожежi 0,26 га, во-на змiнювалася вiд 0,09 до 0,42 га, але залежностi И вщ кiлькостi опадiв не виявлено. Так, наприклад, у посушливi 1992 та 1994 рр. вона близька до се-редньо! (вiдповiдно 0,21 та 0,34), а найбшьшою (0,42 га) вона була у вщносно волоп 1993 (570 мм) та 1995 (524 мм) роки.
Аналiз багаторiчних даних кiлькостi лiсових пожеж дае змогу визначи-ти перюди пожежного максимуму i пожежного шку. Пожежний максимум -це перюд пожежонебезпечного сезону, впродовж якого число пожеж переви-щуе !х середньомюячну кiлькiсть. Перiод пожежного пiку - це вщтинок часу, на який припадае найбшьше число пожеж.
Перюдом пожежного максимуму у зеленiй зош м. Харкова е травень-вересень i пожежний пiк - у травш i вереснi. У Степу пожежний максимум -травень-серпень, пожежний шк - травень, липень, серпень. У Криму значна кшьюсть пожеж бувае i в осшньо-зимовий перюд. При велиюй юлькос^ зак-ладiв вiдпочинку i погодних аномалiях висока загроза пожежно! небезпеки зберiгаеться впродовж всього пожежного максимуму.
Бшьшють пожеж виникае з 10 до 18 год., найменше - вночь Однак при зростанш антропогенного навантаження ця рiзниця зменшуеться. У найближ-чих до мегаполiсiв лiсах, якi населення вщвщуе i у робочi дш, частота виникнення пожеж не залежить вiд дня тижня. Для бшьш вiддалених лiсництв ха-рактерний тк виникнення пожеж у суботу та недiлю.
Поширення лiсових пожеж залежить вщ складу, стану, структури, за-харащеностi, а також швидкос^ вiтру.
Основною причиною виникнення пожеж е необережне поводження з вогнем. Однак у значного вщсотка пожеж не встановлено причини. Це ство-рюе труднощi як при профшактищ, так i при гасiннi пожеж.
Найбшьше пожеж виникае у сухих пгротопах, у хвойних насадженнях III-VI класiв вiку. В Ялтинському прсько-люовому заповiднику бiльша половина площд пожеж вiдбуваеться на висотi 250-550 м н.р.м. Це пояснюеться тим, що саме на цих висотах ^зь лiсовi масиви проходить бшьшють автодо-рiг i вони найчастше вiдвiдуються людиною. Показником ефективностi бо-ротьби з пожежами е час, який витрачаеться на ïx гасшня. На пiвднi Украши понад 25 % пожеж вдаеться загасити тшьки через годину. Особливо складна ситуащя у Криму, де бшьш шж 10 % пожеж були погашеш тшьки через добу, а 3,1 % - через 3 доби шсля виявлення.
Майже вс пожежi низовь Серед основних причин ïx виникнення - не-обережне поводження з вогнем; не загашене багаття; кинутий сiрник, недопа-лок, однак у 49 % випадюв причини не встановлено. Шк виникнення пожеж припадае на общнш час. Пожежний шк припадае на серпень та липень. По-жежi виникають переважно у сухих пгротопах.
Поширення люових пожеж залежить вiд складу, стану, структури, за-xаращеностi насаджень, а також швидкост вiтру. Боротьбу з пожежами ютот-но ускладнюе недостатньо вивчений мехашзм розвитку пожеж [4, 5]. Пожеж-на стiйкiсть люових насаджень залежить вiд бiотичниx i абютичних чинни-кiв, профiлактичниx заxодiв, лiсогосподарськиx робiт, якi проводяться [6, 7].
Для вивчення динамжи саштарного стану соснякiв пiсля низово1' по-жежi в лiсопарковiй частинi лiсiв зелено1' зони м. Харкiв (квартал 22, видш 6 у Баба1'вському лiсництвi Жовтневого ДЛГ) у 80^чному деревостанi, який влiтку 2000 р. пошкоджено низовою пожежею, закладено постшну пробну площу (ППП). Цей дерево стан до пожежi нiчим не вiдрiзнявся вiд сусiднix i за величиною шдексу санiтарного стану належить до ослаблих. Однак проведет спостереження за шсляпожежним розвитком засвiдчили, що вже на момент закладки ППП у травш 2001 р., стан його ощнювався як сильно ослаб-лий, а з перюд з травня 2001 р. до серпня 2002 р. попршився до категорп вси-хаючого. Надалi це насадження повшстю всохло i його змушеш були зрубати санiтарним рубанням.
Спостереження за шсляпожежним розвитком дерев, яю рiзною мiрою пошкодженi вогнем, не виявили залежнос^ впливу висоти ошюв стовбура на стан дерев. Тому можна припустити, що на стан дерев i насадження в цшому при низовш пожежi впливае не стшьки пошкодження стовбура (у виглядi опi-кiв), скiльки ураження поверхнево1' коренево1' системи разом iз кореневою шийкою. Але треба зауважити, що зовЫм не вивчено вплив на стан дерев сосни звичайно1' таких характеристик, як, наприклад, глибина та загальний сту-шнь ураження стовбура при пожежi. Тому видшення iндикаторiв для прогно-зування подальших наслiдкiв пожеж рiзноï штенсивносп пов'язано з подаль-шими науковими дослщженнями.
Сxожi результати отримано при вивченш пiсляпожежного розвитку соснякiв зелено!' зони ЛРСПА. Негативний вплив низово!' пожежi на дерево-
стани спостер^ався вже в рiк пожежi. Негативний вплив низово! пожежi (ош-ки стовбурiв до 25-50 см) на сосновi насадження простежуеться навiть через Ым рокiв пiсля не! як за станом, так i за розвитком. При цьому дiаметр пош-кодженого пожежею сосняка був на 26 % меншим, нiж без пожежь Середнiй iндекс стану насаджень був також вищий на дшянщ вiд пожежею - 2,25 проти 2,05. Причому, якщо свiжого i старого сухостою на дiлянцi без пожежi не спостерiгалось, то на дшянщ з пожежею вони становили вщповщно 3 та 1 % (рис. 2).
%
50 40 30 20 10 0
□ без пожеж □ з пожежою
шдекс стану
4
5
6
Рис. 2. Розподт дерев за категорiями стану у сосняках зеленое зони ЛРСПА,
пошкоджених пожежами
Негативний вплив пожежi на розподш дерев за класами Крафта простежуеться через 7 роюв шсля не!. Здоровi дерева першого класу Крафта на дь лянщ без пожежi становили 14, а другого - 78 %. На дшянщ з пожежою здо-рових дерев першого класу Крафта майже у два рази менше - 8, другого -84 %. Всихаючi дерева (1с=4) на дшянщ без пожежi представлеш тшьки чет-вертим класом Крафта в той час, як на дшянщ з пожежею 83 % всихаючих дерев належать до третього класу i тшьки в 17 % - четвертого.
У деревосташ, не пошкодженому пожежею, свiжого i старого сухостою взагалi не було, в той час, як на дшянщ з пожежею серед свiжого сухостою 17 % становили дерева другого класу iв 83 % - третого класу Крафта, а старий сухостш представлений тшьки деревами третього класу Крафта. Тоб -то, на дшянках, пройдених пожежею, всихають не тшьки дерева, як вщстали в рост^ але i т^ що належать до другого класу Крафта i становлять основний намет у насадженш.
Резюмуючи наведений аналiз, необхщно констатувати, що посилення антропогенного впливу на люи призвело до зростання кшькост та масштабiв люових пожеж, збiльшення негативних еколопчних та економiчних наслiдкiв шкоди вщ них. Виникненню пожеж сприяють: велика штенсившсть вщвщу-вань люових угiдь населенням; близькiсть населених пункпв, рекреацiйних установ, дорiг, а також кшматичт умови. Поширення лiсових пожеж зале-жить вiд складу, стану, структури, захаращеностi насаджень, а також швид-костi вiтру. Найбiльша кшьюсть пожеж спостерiгаеться в лiсах бшя мегаполi-сiв. Заходи щодо охорони лiсiв вiд пожеж повиннi врахувати специф^ умов мiсцезростання, рельефу, метеоролопчних умов та рекреацiйних наванта-жень.
Лiтература
1. Ливайн Д.С., Кейхун Д.Р., Кофер УР., Уинстэд Э.Л., Стокс Б. Дж. Пожары в боре-альных лесах и выброс парниковых и химически активных газов// Устойчивое развитие боре-альных лесов. - Тр. VII ежегодн. конф. МАИБЛ, 19-23.08. - 1996. - СПб: СПбНИИЛХ, 1997.
2. З1бцев С.В., Савущик М.П. Аналiз сучасно!' люопожежно'1' обстановки i стану проти-пожежно'1 охорони радiацiйно-забруднених лiсiв у зонах безумовного та гарантованого вщсе-лення// Проблеми екологй лiсiв i люокористування на Полiссi Украши/ Науковi працi Полюь-ко'1 АЛНДС. - Житомир: Волинь. - 1998, вип. 5. - С. 138-146.
3. Зибцев С.В. Стан охорони лiсiв вщ пожеж в Украш та головш напрямки його покра-щення// Наук. вiсник НАУ: Зб. наук. праць, 2000, вип. 25. - С. 319-328.
4. Удилов В.П., Киселев Я.С. О прогнозировании скрытого горения при почвенных пожарах// Лесное хоз-во. - 1985, № 8. - С. 59-181.
5. Курбатский Н.П. Техника и тактика тушения лесных пожаров. - М.: Гослесбумиздат, 1962. - 36 с.
6. Надежный заслон от огня (из опыта роботы Клесовского лесхоззага Ровенской области)// Новое в науке и технике лесного хозяйства: Наук.-техн. рефер. сб. - М.: ЦБНТИлесхоза, 1986, № 17. - 9 с.
7. Шешуков М.А., Пешков В.В., Михель В.А. О повышении пожароустойчивости лесных культур// Лесное хозяйство, 1986, № 5. - С. 53-55.
8. Никодимов И.Д. Беречь лес от огня - главная задача лесоводов// Лесное хозяйство, 1985, № 8. - 57 с.
9. Кузнецов Ю.А. Оптимальная ширина защитных лесопожарных полос в условиях Забайкалья// Лесное хозяйство, 1985, № 8. - 62 с.
10. Легче предупредить (ред.)// Лесное хозяйство, 1988, № 4. - С. 162-187.
11. Червонный М.Г. Охрана лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 180-230.
12. Львов П.Н., Орлов А.И. Профилактика лесных пожаров. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - С. 116-189.
13. Попов Ю.В. Охрана труда и противопожарная защита. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 96 с.
14. Лесная энциклопедия. - Т. II. - М.: Советская энциклопедия, 1986. - С. 282-283.
15. Правила пожарной безопасности в лесах СССР. - М.: Минлесхоз РСФСР, 1977. - С. 16-192.
УДК 630*9 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук;
доц. В. С. Дудюк, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
КОНЦЕПЦ1Я НАЦ1ОНАЛЬНО1 Ц1НОВО1 ПОЛ1ТИКИ В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ
Подано еколого-економiчне тлумачення сут продукцп люового господарства. Концепщя нащонально'1' щново'1' пол^ики розглядасться як теоретична основа рефор-мування люового господарства Украши на засадах ринково'1' економши. Передбачено розвиток нащонального ринку продукцп люовирощування та люогосподарського ви-робництва, а також удосконалення щново'1' пол^ики щодо продукцп люозаготсвель.
Ключов1 слова: продукщя люового господарства; концепщя нащонально'1' щ-ново'1' пол^ики; реформування; сталий розвиток.
Prof. I.M. Synyakevych; assist. V.S. Dudyuk - NUFWT of Ukraine Conception of national price policy in forestry of Ukraine
The ecological and economical interpretation is given of essence of products of forestry. Conception of national price policy is considered as a theoretical basis of reformation of forestry of Ukraine on the bases of market economy. Foresees the national market development of forestry products and also improvement of price policy in relation to the products of the timber cutting.
Keywords: products of forestry; conception of national price policy; reformation; steady development.
