CC BY
32
логи у верхньому горизонт грунту глибиною до 10 см, сприяе здiйснення су-цiльного вирубування другого ярусу деревостану.
Дослщжено, що внаслiдок розрiдження другого ярусу деревостану, сформованого з участю граба звичайного, рiзними системами головних ру-бань спостер^аеться тенденцiя до зменшення кислотностi (рН сольове) грунту у верхшх горизонтах грунтового профшю до глибини 30.0 см.
Лггература
1. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в, 2002. - 496 с.
2. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания и на окружающее пространство. (Учение о лесной пертиненции) : курс лесоведения. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1950. - Ч. II. - 104 с.
3. Криницький Г.Т. Особливосп плодоношення дуба звичайного у старовшових дере-востанах заходу Украши / Криницький Г.Т., Крамарець В.О., Копш С.Л. // Люове господарст-во, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жв1д. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 333-338.
4. Мигунова Е.С. Лесоводство и почвоведение (исторические очерки). - М. : Изд-во "Экология", 1994. - 216 с.
5. Семенова В.Г. Влияние рубок главного пользования на почвы и круговорот веществ в лесу. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 184 с.
6. Смольянинов И.И. Чем и как питается лес. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. -
120 с.
7. Чертов О.Г. Экология лесных земель. - Л. : Изд-во "Наука". - 1981. - 192 с.
УДК630.431.9 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. В.В. Папельбу - Кримська гiрсько-лiсова
науково-доШдна станцш УкрНД1ЛГА
Л1СОВ1 ПОЖЕЖ1 ТА Л1СОГОСПОДАРСЬК1 ЗАХОДИ З В1ДНОВЛЕННЯ Л1СОВИХ ФОРМАЦ1Й У Г1РСЬКОМУ КРИМУ
Проаналiзовано наслщки пожеж в Ялтинському прсько-люовому природному заповщнику. Розроблена класифшащя визначення стану насадження тсля пожежi по ознакам пошкодження дерев вогнем. Викладено результати дослщження природного поновлення на згарищах. Запропоновано систему саштарних заходiв на гарах. Вста-новлено, що тд час саштарних заходiв суцшьш саштарш рубання призначаються тшьки на III i IV (сильний i максимальнiй ступенях пошкодження пожежею дерев) категорiях ушкоджених дiлянок у випадку, якщо здiйснення цих рубань не приведе до тдвищення загрози розвитку ерозiйних процесiв. Вибiрковi санiтарнi рубання як люозахисний захiд повиннi призначатися на II (слабкий ступшь пошкодження пожежею дерев) категорп дшянок пiсля додаткового ix обстеження. Першочерговими об'-ектами вибiрковиx санiтарниx та доглядових рубань повинш бути життездатш мо-лодняки.
Ключов1 слова: пожежа, посттрогенш дiлянки, природне поновлення.
Senior research officer Yu.V. Plrgatar; junior research officer V.V. Papelbu -
Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM
Forest fires and forestry measures are on renewal forest structures
in mountain Crimea
The consequences of fire are analyzed in Yalta mountain-forest to the natural preserve. The classification of distribution of trees on the indication of damage, based on definite
trees after fire. The results of researches of natural renewal are expounded on mountain forests damaged by a fire. The proposed sanitary measures on mountain forests damaged by a fire. It is set that during sanitary measures sanitary clear-cuttings are appointed only on III and the IV (strong and maximal degrees of damage of trees a fire) categories of the damaged areas in case if realization of this deck-houses will not result in the increase of threat development of erosive processes. Sanitary selection-cuts as forest-protection measure must be appointed on the II (weak degree of damage of trees a fire) category of areas after their additional inspection. By the near-term objects of selective sanitary and доглядових deck-houses there must be viable saplings.
Keywords: a fire, later on fire plot, natural renewal.
Лiсовi пожежi в прському Криму e найнебезпечшшим явищем, яю ш-коли сягають масштабiв стихшного лиха [1, 2]. Найбшьших збитюв пожежi завдають прським люам швденного берега твострова [3, 4]. Найчастше зна-чш за площею пожежi стаються в Ялтинському прсько-люовому природному заповщнику (ГЛПЗ). Особливютю цього заповщника e та обставина, що головною лiсотвiрною породою на бшьшш частинi територи заповщника e сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don.), а хвойш насадження мають iстотну ваду - високу горимють [5]. Цей чинник у регют пiдсилюeться сухим серед-земноморським клiматом. Питанням впливу люових пожеж на лiсовi системи i стану насаджень пiсля них в заповщнику присвячено низку дослщження, але вони мають вибiрковий характер i стосуються вивчення змiн в екологи довкiлля здебiльшого пiсля низових пожеж [6].
Метою нашого дослщження було вивчення динамiки люових пожеж у часi, визначення стану дерев тсля стшко! верхово! пожеж^ монiторинг за !х станом в шсляпожежний перiод, а також ощнити територiю пожарища, видь лити зони за ступенем враження деревно! рослинност та дати рекомендацп щодо лжвщаци наслiдкiв пожежi для конкретних дшянок в Ялтинському ГЛПЗ. На основi ранiше нагромадженого експериментального матерiалу зi створення штучних насаджень на згарищах, пройдених верховими пожежа-ми, пщбрати методи i способи для !х залiсення пiсля суцшьно! вирубування пошкоджених дерев.
Характер пожежi та величина плошд з ураженою рослиннiстю зале-жить вiд багатьох обставин - часу виникнення (за характеристикою пожежо-небезпечного перюду), погодних умов тд час виникнення пожежi, характеристики насадження (породи, наявност густого рiзновiкового поновлення, наявностi горючого матерiалу на поверхш грунту), рельефу мiсцевостi, наяв-ностi дорожньо! мережi таоперативностi люово! пожежно! служби.
Аналiз чисельностi люових пожеж у часi за звггними даними за остан-нi 20 роюв свiдчить про те, що закономiрностей у частотi i масштабах пожеж не виявлено. Кшьюсть пожеж на рш е абсолютно випадковою величиною. Так, найбшьша кiлькiсть зареестрованих випадюв лiсових пожеж у Ялтинському ГЛПЗ доводиться на 1998 р. - 123 випадки, найменшу кшьюсть пожеж зафжсовано у 1997 р. - 9 випадюв з найменшою площею вигорання. За вказа-ний перюд найекстремальнiшим видався 2007 р. Внаслщок 41 випадку пожеж пошкоджено близько 1000 га заповщних соснових i дубових лiсiв. За ос-таннi двадцять роюв в середньому було 47 пожеж на рж, при цьому середня площа вигорання за одну пожежу становила 126,3 га.
Лiсовi пожежi в Ялтинському регiонi були i ранiше. У 1895 р. вигорь ли майже всi сосновi дерева вщ схiдних схилiв Ялти до Гурзуфських лiсiв: за 7 годин згоршо 1125 га лiсу. У 1871 р. значно потерпали вщ пожежi лiси на схилах пр бiля населених пунктiв Коре!за, Гаспри i Мiсхора. Пiзнiше, в 1882 р. в райош Алупки згоршо бшьше 300 га лiсу [1, 5]. У 1970 р. пожежа на територи Алупкшського лiсництва знищила бшьше 300 га ушкальних сосно-вих лiсiв.
Катастрофiчною для лiсiв заповiдника виявилася верхова пожежа 24 серпня 2007 р., яка пошкодила 973 га. На згаришд виявлено i дшянки з низовою пожежею, внаслщок яко! було знищено всю горючу речовину пщнаме-тового простору, а також люову рослиншсть нижнiх наметiв фiтоценозу. Збе-реглися переважно дерева першого ярусу, як стали об'ектом нашого досль дження. На основi аналiзу фiзiологiчного стану дерев видшено чотири кате-гори дiлянок, пошкоджених вогнем (табл. 1).
Табл. 1. Шкала для видтення категорш дтянок у хвойних л^ах,
пошкоджених вогнем
Категор1я д1лянки Стутть пошко-дження дерев Кшьшсть пошкоджених дерев, % Характеры ознаки пошкодження дерев
I дуже слабка менш 25 частка зелено!' хво!' на деревах бшьше 60 %
II слабка 25-50 частка зелено! хво! на деревах от 20 до 60 %
III сильна 51-75 частка зелено!хво!от 0 до 20 % крони
IV максимальна 76-100 хво! та тонких гшок у крот немае
Примтка: мЫмальна площа видшення ушкоджених дшянок - 0,01 га. До I категорп враження вщнесеш дерева, пошкоджеш низовою пожежею.
Аналiз стану дерев показав, що за кiлькiстю значно переважають дерева, вщнесеш до III i IV категорш (62 %), вони втратили здатшсть до вщнов-лення. Дерева, вщнесеш до II категори, тобто з наявшстю зелено! хво! на 20,1-60 % крони, становили бшьше 30 %, стан !х задовшьний. Дерев I катего-рп - лише 8 %. Дерева, вщнесеш до I i II категорш, здатш до вiдновлення i можуть виконувати функцi! насiнникiв.
На видшених дiлянках взято 16 модельних дерев сосни кримсько! для вивчення !х фiзiологiчного стану та доцшьносл вiдведення насаджень до са-штарного рубання. Дослiдження модельних дерев дало змогу встановити, що на дшянках третьо! i четверто! категорiй потрiбно здiйснювати суцiльнi санi-тарнi рубання. На дшянках друго! категорi! вони також потрiбнi. На дiлянках першо! категорi! санiтарнi рубання здiйснювати немае потреби.
Стан природного вiдновлення насаджень шсля верховоТ пожежi
Вивчення природного вщновлення головних лiсотвiрних порiд на зга-рищi дае змогу розробити стратегш ведення господарства з вщновлення еко-логiчно! ситуацi! за короткий термш.
Хщ природного поновлення на дiлянках, пройдених люовими пожежа-ми, вивчали на спещальних стацiонарах. Зазначимо, що по всш територи зга-рища ерози грунту не виявлено. Загалом на донкам не встановлено великого задернiння поверхш грунту. Так, в Алупкшському люницга пiд наметом наса-дження на другий рж пiсля низово! пожежi 47 % територи покрито травостоем. На дшянщ пiсля суцшьного санiтарного рубання в середнiй прськш зонi частка трави на поверхш грунту становить 42 %. Шсля суцшьного саштарного рубання в нижнш зонi травостiй займае 18 % територй. На всiх дiлянках тра-востiй розмiщений не рiвномiрно, а куртинами. 1з даних табл. 2 та 3 видно, що кшьюсть сходiв головно! породи сосни кримсько! не дае змоги стверджувати про його достатню кiлькiсть для отримання молодого насадження. Треба заз-начити, що екземпляри розташованi по плошд не рiвномiрно. Бiля стiни росту-чого лiсу воно густiше розмщене по дiлянцi, а до центру вирубки помiтко зни-жуеться. На окремих дiлянках сходи сосни кримсько! вiдсутнi. Пiдрiст i сходи мають хороший стан i е реальна перспектива !хнього подальшого росту. На-дiйнiшим i рiвномiрно розмiщеним по донкам е вегетативне вiдновлення дуба пухнатого i скельного та граба. Висота паросткiв сягае 1 метра.
Табл. 2. Природне поновлення на стацiонарi "Оползшвський " (2008 р.)
Вар1ант Квартал Видш Порода Кшькшть на 1 га, тис. шт., однолики
Суцшьне саттарне рубання, нижня зона 28 4,6 сосна кримська 2,9
Табл. 3. Природне поновлення на стацiонарi "Алупка " (2008 р.)
Вар1ант Квартал Видш Порода Кшьшсть на 1 га, тис. шт.
однолики двохлпки
П1д наметом насадження, низова пожежа, верхня зона 18 23 сосна кримська 3,2 35,2
Суцшьне саттарне рубання, середня зона 18 29 сосна кримська 0 1,8
Суцшьне саттарне рубання, нижня зона 18 24,29,34 сосна кримська 2,8 1,4
На суцшьних вирубках, як мають велику плошу, поновлення значно слабше. Кiлькiсть самосiву в окремих мюцях досягае 3 тис. шт./га. Загалом ж на переважаючiй плошд вирубок поновлення слабке або зовЫм вiдсутне. На дiлянках, якi значно вщдалеш вiд стiни лiсу, потрiбно створювати лiсовi культури.
У 1971 р. Кримська прсько-люова науково-дослiдна станцiя в Алуп-кинському лiсництвi здiйснила дослщ залiсення гiрських схилiв пiсля верхо-во! пожежi без попередньо! тдготовки грунту на дiлянцi 4,5 га. Дослщ вико-нано на дшянщ, розташованiй на пiвденному макросхилi головно! гряди гiр на висотi 450-550 м н.р.м. Вш охоплюе схили локального водозбору. Значна частина плошд схилiв представлена оголеними вапняками. У грунтовому пок-ривi переважають бурi гiрсько-лiсовi, глинистi, сильно-скелетнi грунти. Раш-
ше на дшянщ було суцiльне насадження сосни кримсько! у вiцi 150-170 ро-кiв, але пiсля верхово! пожежi виникла потреба !! штучного залюення.
За способом створення культур було сформовано три варiанти (табл. 4). У першому варiантi висiвали насшня в лунки пiд сапку на дшянщ 2,6 га. У варiантi 2 садили дворiчнi сiянцi з оголеною кореневою системою, шд меч Колосова, на плошд 1,05 га. У варiантi 3 виконано садшня пiд лопату дворiчних сiянцiв iз закритою кореневою системою на площд 0,85 га. У досль дi використовували сiянцi i насiння сосен - ельдарсько! (Р1пт вМапеа Меё1^) i кримсько!. Всього на дослщнш дiлянцi було висiяно насшня в 7800 ямок i посаджено 2750 сiянцiв. Насiння висiвали в ямки навесш, а сiянцi висаджували взимку.
Табл. 4. Збережешсть iр^т б^чних культур, створених на дтянках
без мдготовки tрунту мсля верхово'1 пожежi
Спос1б створення культур Варь ант Порода Збережешсть, % Д1аметр, см Висота, см Середнш приршт в висоту, см
Пос1в в ямки 1 сосна кримська 64 1,7 61 10,1
Посадка 2-р1чних с1янц1в з ввдкри-тим кор1нням 2 сосна кримська 41 2,2 52 8,6
сосна ельдарська 70 3,4 106 17,7
Посадка 2-р1чних шянщв с контурною кореневою системою 3 сосна кримська 66 3,4 91 15,2
сосна ельдарська 81 3,7 126 21,1
Посадка однор1ч-них с1янц1в с контурною кореневою системою сосна кримська 41 2,3 51 8,5
сосна ельдарська 25 23 46 7,7
Незважаючи на вщносно посушливий перюд 1971-1975 рр., навггь в середньому гiрському поясi склалися оптимальнi умови для росту виЫяного насiння i посаджених сiянцiв. Дослщш культури, створенi на дiлянках iз складним рельефом без пiдготовки грунту, прижилися i ростуть задовiльно.
1стотно! рiзницi в збереженостi саджанцiв, висаджених iз вiдкритою та закритою кореневою системою не спостершалося. Сосна ельдарська росте краще, шж сосна кримська. ПоЫви сосни ельдарсько! виявився неефектив-ним - сходи загинули повшстю. Посiви сосни кримсько! виявилися вдалими.
Результати дослiду пiдтверджують можливiсть створення люових наса-джень на дшянках в першi роки пiсля верхових пожеж без шдготовки грунту.
На дшянках, де сашгарш суцiльнi рубання не здшснювали, потрiбно орiентуватися на природне вщновлення сосни кримсько! i супутнiх порiд.
Сан1тарн1 заходи на гарах
Максимально ушкоджеш дiлянки (IV категорп) займали площу 233,6 га та вщведеш пiд суцiльне саштарне рубання, яку планувалося завер-шити до травня 2010 р. Об'ем вибiркових санiтарних рубань по площд стано-вить 410 га.
Водночас, вже здшснене рубання не дало належного ефекту. На межi вирубок саштарний стан дерев попршуеться, значна частина облжових дерев на пробних площах належить до категорiй всихаючих та свiжого сухостою, таких дерев налiчуеться вiд 50 до 95 %, що свiдчить про незадовiльний саштарний стан насаджень, розмщених по периметру вирубки. На цих люових масивах на межi вирубки процеси усихання посилюються внаслiдок активiза-ци стовбурних шкiдникiв, осередки яких створюють пряму загрозу не пошко-дженим пожежею деревостанам.
На цьому еташ розроблення гарi враховаш тiльки двi - III i IV (сильна i максимальна) категори дiлянок, де призначалися радикальнi заходи, тобто суцшьш санiтарнi рубання. Водночас II i I (слабка i дуже слабка) категори абсолютно не задiянi люозахисними заходами. Враховуючи еколопчну цiннiсть заповiдника, здiйснення суцшьних саштарних рубань тут виправдане тшьки крайньою потребою. При цьому треба враховувати також те, що суцшьш рубання на гарi ефективш тшьки в разi поеднання з шшими лiсозахисними заходами, насамперед з вибiрковими санiтарними рубаннями.
На сьогодш вибiрковi санiтарнi рубання в Ялтинському ГЛПЗ, у зв'яз-ку з великими об'емами суцiльних саштарних рубань, не здшснюють. Вказанi рубання загальною площею 410 га перенесет на 2010-2012 рр. Потрiбно детально обстежити всю територш гарi i граничних з ними дшянок лiсу, для того щоб визначити прюритети пiд час вибору дшянок для вибiркових саш-тарних рубань.
Важливим заходом формування молодняюв е доглядовi рубання. Значна частина молодняюв представлена густими i перегущеними деревостана-ми, якi з люогосподарсько1 позици, а також з позици пожежно1 безпеки, по-требують здшснення доглядових рубань. До 1991 р. у молодняках заповщни-ка доглядовi рубання здiйснювали щорiчно. 3i введенням в дда закону Укра-1ни "Про природно-заповiдний фонд Украши" (1992 р.) таю рубання в запо-вщнику не здiйснюють, що вже привело до значного нагромадження високо-повнотних молодняюв. Ц лiсовi дшянки е небезпечним надбанням, що може призвести до повторних випадюв верхових люових пожеж та загибелi люос-танiв на значних площах.
Висновки. Таким чином, на пiдставi здшсненого дослiдження можна зробити такi висновки. Шд час лiсовiдновлення на дшянках лiсових пожеж у гiрському Криму потрiбно дотримуватись таких вимог:
• створення люових культур (х суцшьне посадка) на гар1 здшснюеться тшьки на вирубках сущльних саштарних рубань;
• на пологих (10 ° i менше) схилах дощльно створювати л1сов1 культури одно-р1чними шянцями сосни кримсько1 з вишвом жолуд1в дуба скельного;
• на схилах незначно1 крутизни (11-20 °) потр1бно створювати сущльш або ча-стков1 культури сосни кримсько1 ^нцями або пошвом насшня;
• на дшянках крутих твденних (21-30 °) i твшчних (21-35 °) схил1в потр1бно виконувати пошв насшня сосни на тдготовлеш ручним способом майданчи-ки розм1ром 2x2 м;
• на дшянках, де саттарт рубання не здшснювали i не здшснюватимуть, по-тр1бно орiентуватися на природне поновлення сосни кримсько1 i супуттх по-рiд без лiсокультурного втручання або з частковими лiсовими культурами.
Пiд час саштарних заходiв noTpi6Ho:
• сущльт саттарт рубання як радикальний лшозахисний захщ призначають-ся тшьки на III i IV (сильний i максимальнш ступенях пошкодження поже-жею дерев) категорiях ушкоджених дiлянок, у випадку, якщо здiйснення цих рубань не приведе до тдвищення загрози розвитку ерозiйних процесiв;
• вибiрковi санiтарнi рубання як лiсозахисний захщ повиннi призначатися на II (слабкий ступiнь пошкодження пожежею дерев) категорп дiлянок пiсля до-даткового 1х обстеження;
• першочерговими об'ектами вибiркових санiтарних i доглядових рубань по-виннi бути життездатт молодняки.
Лггература
1. Плугатар Ю.В. 1з лю1в Криму : монограф1я. - Х. : Изд-во "Нове слово", 2008. - 462 с.
2. Коба В.П. Экономическая оценка последствий пожаров в лесах Южного берега Крыма // Научные труды Крымского Государственного аграрного университета. - Симферополь, 2000. - № 63. - С. 201-205.
3. Ворон В.П. Пожеж як чинник дестабшзаци стану лю1в Украши / Ворон В.П., Леман
0.В, Стельмахова Т.Ф., Плугатар Ю.В. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 139-145.
4. Плугатар Ю.В. Досвщ зашснення згарищ в умовах твденного берега Криму // Люо-ве та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей учасниюв М1жнар. наук.-практ. конф. (27-29 листопада 2007 р., м. Житомир) / Ю.В. Плугатар, В.В. Па-пельбу. - Житомир : ПП "Рута". - 2007. - Т. II. - С. 92-94.
5. Усцький 1.М. Вплив пожеж на люи та июля пожежний розвиток люових формацш /
1.M. Усцький, Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Лю1вництво i агролюомелюращя. - Х., 2008. -Вип. 112. - С. 179-184.
6. Савченко А.Г. Поврежденность стволов, скорость и время зарастания огневых травм у деревьев сосны крымской после сильных низовых пожаров // Лесной журнал : извест. высш. учебн. завед. - Архангельск : Изд-во АЛТИ. - 1978. - Вып. 3. - С. 19-23.
УДК 539:575:635 Ст. наук. ствроб. К. О. Скварко, канд. бюл. наук;
ст. лабор. 1.Д. Скрипа; мол. наук. ствроб. О.П. Кальмук -Ботатчний сад Льв1вського НУ м. 1вана Франка
ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН В УМОВАХ
ЛАЗЕРНО1 ФОТОАКТИВАЦП
Червоне св1тло не завжди покращуе насшнев1 показники л1карських рослин. Скановане лазерне випромшювання виявилось найвипдшшим засобом вщновлення якосп насшня 1 фотоактивацп ростових процеав на початкових етапах онтогенезу. Встановлено, що лазерне опромшення в режим1 сканування забезпечуе вищу фоторе-актившсть цих рослин, краще сприяе розвитку мехашзм1в виведення насшня з1 стану спокою пор1вняно з неперервним. Використання червоного св1тла для фотоактивацп насшня л1карських рослин може дати позитивш результати, але його ефектившсть невисока. Результати виконаного бюметричного анал1зу п1дтверджують положення про те, що для покращення насшневих та ростових показник1в тд час 1нтродукц1! певних вид1в рослин можна рекомендувати застосування передпоавного лазерного опромшення насшня в сканованому режим1 як найефектившшого з описаних вище способ1в фотостимуляц1! початкових етап1в онтогенезу рослин. Проте оптимальний режим опромшення бажано прогнозувати експериментальним шляхом оцшки жит-тед1яльносп рослин у бшьш в1ддален1 пер1оди п1сля фотоактивац1! насшня.
Ключов1 слова: схожють нас1ння, лазерна фотоактиващя, червоне св1тло.
