CC BY
35
ferent colours like black, brown, and white in different culture conditions (meat- peptonic agar (MPA), Capek medium, potato agar (KGA), a moist chamber) and the results of research colonization of microorganisms on seeds of different colour and harvested in forest stands of different age groups, are studied. Black seeds as seed form are promising because they are the most prevalent in each age group and the least populated with harmful microorganisms (from 47 to 75 0 %, 3 %) compared to brown seeds forms (75. 3 % black to 97 % on brown seeds). Maximum micobiota colonization under all conditions of cultivation was found in ripe seed planting from 40 % to 88.7 %, the minimum was observed in seeds of young age planting (73. 3 % to 74. 0 %).
Keywords: Scots pine, pine seeds colour, mycobiota, age group.
УДК630*434(477.42) Acnip. В.В. Гуменюк1 -
НУ öiopecypciB i природокористування УкраХни, м. Кшв
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUSSYLVESTRIS L.), ПРОЙДЕНИХ НИЗОВИМИ ПОЖЕЖАМИ У РЕГ1ОН1 ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Дослщжено посттрогенне природне поновлення у соснових насадженнях Полiсь-кого природного заповедника шсля низових пожеж рiзноl штенсивносй. Встановлено залежшсть кшькосй поновлення сосни звичайно! вщ середнього вжу насадження. Про-аналiзовано трапляння, вiкову i висотну структуру пiдросту та характер його розмщен-ня на площi. Виявлено залежнiсть показника життeздатностi приходного поновлення видiв едифiкаторiв на горшьнику i контролi вiд його вжу та типу люорослинних умов. Встановлено, що низовi пожежi середньо! i сильно! штенсивност сприяють поновлен-ню сосни у типах люорослинних умов Ai та В2-3.
Ключовi слова: лiсова пожежа, горшьник, природне поновлення, трапляння, жит-тeздатнiсть.
Вступ. Процес ввдновлення i формування пiднаметового поколiння тсу за умов шрогенно! трансформацп лкових екосистем недостатньо вивчено в Ук-раЫ. Вiдсутнiсть таких дoслiджeнь зумовлюе переважання у фахiвцiв лiсoвoгo господарства впевненосп у негативних (летальних) наслвдках низових пожеж для насадження. На щй позицй' грунтуеться поширена практика швидкого про-ведення вибipкoвих або сущльних сaнiтapних рубок у насадженнях, пройдених низовими пожежами. Дoсвiд свщчить, що проведення таких рубок призводить у кiнцeвoму пiдсумку до руйнування насадження та нeoбхiднoстi створення нового поколшня лiсoвих культур на мкщ мoлoднякiв та сepeдньoвiкoвих, що под-воюе збитки лiсoвoгo господарства вщ недоотримано! стигло! деревини та вит-рат на створення культур i догляд за ними. Застосування необгрунтованих саш-тарних рубок збшьшуе оборот рубки на пepioд, що доршнюе вiку насадження. Проведення лкотролопчного експерименту в сосняках Боярсько! ЛДС сввд-чить про мoжливi випадки збереження насадження пiсля низово! пожеж^ що дасть змогу продовжити його вирощування до вiку стиглoстi [2]. Особливо!' уваги заслуговують дoслiджeння вщновлення сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) шсля пожеж piзнoí штенсивносп, що дае змогу встановити посттро-генну динaмiку деревостану, трав'яного та мохово-лишайникового пoкpивiв i
1 Наук. кергвник: проф. С.В. З1бцев, д-р с.-г. наук
лково!' тдстилки [14] та подальший сценарiй вiдновлення лiсу пiсля пожеж [3, 5, 18].
Проблеми природного лiсовiдновлення грунтовно вивчали в Украíнi, по-чинаючи з 20-х роюв XIX ст. (Г.Ф. Морозов, В.Е. Шшдт, 1.О. Яхонтов, А.Б. Жуков, ПС. Погребняк). Цi дослiдження було зорieнтовано на розроблення реко-мендацiй щодо проведення головних рубок (насiннeво-лiсосiчних, групово-ви-бiркових, суцiльно-лiсосiчних) i збереження або сприяння природному вщнов-ленню на зрубах внаслщок господарсько!' дiяльностi. 1.С. Мелехов (1970) досль джував поновлення лiсу за рiзних типiв лкорослинних умов Лiсостепу та По-лкся [7]. Безпосередньо постпiрогенне природне вщновлення деревосташв в Украíнi вивчали О.В. Мотошков (2008), 1.М. Усцький (2008), Ю.В. Плугатар (2009), В.В. Папельбу (2009), що в подальшому було використано для розроб-лення заходав iз сприяння природному вiдновленню лiсу [10, 11, 17]. Таю вiдомi дослвдники як М.6. Ткаченко (1931), 1.С. Мелехов (1938) та iн. вважали навiть корисним використання контрольованого вогню для стимулювання природного попереднього поновлення головних порщ [8, 15, 16].
Встановлено, що насiннева продуктивнiсть сосни пiсля пожеж помино пiдвищуеться [6, 13, 15, 20]. Зпдно з даними С.Н. Санникова (1973) у сосняках брусницево-чорницевих, внаслiдок слабкого зрiдження пiсля пожежi 160^чно-го соснового деревостану (15 %), врожай насiння протягом 3-5 ротв тдвищив-ся на 25-64 %. За середнього та слабкого ступешв зрiдження деревостану низо-вими пожежами насiнненошення пiдвищуеться в 1,5-2 рази. Тшьки пiсля впли-ву сильних пожеж, внаслiдок яких гине 80-90 % деревостану (зниження повно-ти до 0,2-0,3), насiннева продуктивнкть рiзко знижуеться [9, 12, 13].
Казанский НА. (1931) експериментально встановив, що пiсля весняно!' слабко!' низово!' пожежi в сосняках зеленомохових за неповного згорання лко-во1 тдстилки 35-75 % насшня, яке залишилося, характеризувалось схожiстю до 48 %. Вiн також дослiдив, що ввд дерев сосни, якi залишилися, насшня розпов-сюджуеться на вiдстань до 150 м, а за сильних поривш в^у - до 200-300 м [4]. Пвд час обстеження природного вiдновлення лiсу на горшьниках пiд керiвниц-твом Л.1. Яшнова (1921) встановлено, що за збереження в деревостанах значно!' кiлькостi живих дерев, природне вiдновлення було усшшним i продовжувалося 5-7 роюв. О^м цього, було показано, що в деревостанах, пошкоджених пожежами, плодоносять не тiльки здоровi, ай ослаблеш дерева, але розмiри шишок у таких дерев меншi i наання мае нижчу схожiсть - 40-60 % [19].
Бшьшкть дослiджень у насадженнях, пройдених пожежами, якi проводили в регюш Центрального Полкся, було спрямовано на опис видового складу i встановлення структури та динамiки рослинних асоцiацiй (Балашов, 1973; Ан-дрiенко, 1986; Попович, 1986; Бумар, 2001). Проте оцшювання поновлення сосни звичайно!' внаслiдок пожеж рiзноí iнтенсивностi не здiйснювали.
Матерiали, методика та об'екти дослщження. Дослщження здшсню-вали у соснових насадженнях Полкького природного заповiдника на дшянках, пройдених низовою пожежею рiзноí шгенсивносп. Пожежа вiдбулася протягом 26-30 травня 2009 р. i за офщшними даними охопила площу 550 га.
Закладання пробних площ виконували вiдповiдно до загальноприйнято!' методики лiсiвничо-таксацiйних дослiджень [1]. В основу методики облжу природного поновлення пiдросту покладено методичш B^3iBm А.В. Побединского (1966). Для визначення чисельностi пiдросту на кожнiй пробнш площi було зак-ладено 20 облжових площадок розмiром 2x2 м, на яких встановлено кiлькiсть природного поновлення, його вж i висоту. За висотою пiдрiст подаляли на гру-пи: до 10 см, 11-25 см, 26-50 см, 51-100 см, 101-150 см; 151-200 см; > 200 см. За життездатнктю сходи i шдркт подшяли на таю категори: здоровий, ослаблений, всихаючий i сухий. Данi перелжу вносили в облiкову вiдомiсть. Трапляння встановлювали як вiдношення кiлькостi облжових площадок, на яких траплявся шдркт цього виду до загально!' юлькосп площадок. Дослiднi данi оброблено iз застосуванням математично-статистичних методов за допомогою програм MS EXCEL i STATISTICA 10.
Об'екти пiдбирали на основi даних книги реeстрацií лiсових пожеж, так-сацшного опису та картографiчних матерiалiв за рiзних типiв лкорослинних умов (ТЛУ). Як контроль закладали пробнi плошд на сусiднiх дшянках, не пройдених пожежами в аналопчних насадженнях. Дослiдження було проведено на 26 пробних площах (табл. 1).
Табл. 1. Onucoei статистики таксацшних napaMempie пробних площ
Показник | n | M \ Me | min | max | а \ v | As \ Es
Горшьники
А, рок1в 14 50 49 20 125 26 51 1,46 3,14
Н, м 18,2 18,5 6 30 6,7 37 -0,11 -0,15
D, см 16,4 15,2 5 41 8,5 52 1,43 3,40
Р 0,66 0,65 0,40 0,97 0,17 26 0,26 -0,81
M, м3- га"1 200 212 22,9 449 118 59 0,48 -0,10
Hнагару срд^ м 1,43 0,96 0,43 4,67 1,11 78 1,68 2,96
Контрол1
А, роюв 12 48 37 20 125 29 59 1,60 2,83
Н, м 17,3 16,2 6 29 7,4 43 0,14 -0,92
D, см 15,2 14,1 5 35 8,2 54 1,27 1,70
Р 0,65 0,59 0,41 0,91 0,17 27 0,43 -1,27
M, м3- га"1 184 143 23,3 391 120 65 0,53 -0,68
Для дослщження природного поновлення деревостану закладено 26 тим-часових пробних площ (ТПП) на дшянках, пройдених низько-, середньо- та сильноштенсивними низовими пожежами (14 ТПП) i контролi (12 ТПП) у рiз-новiкових насадженнях. Середнiй вш лiсостанiв змiнювався вiд 20 до 125 ротв; повноти - ввд 0,40 до 0,97. Дослiджуванi дшянки знаходились за лiсорослинних умов А1-4-В2-3, класш бонiтету Ib-IV.
Результати дослщження. Облiк природного поновлення в пройдених пожежею соснових насадженнях показав, що через 4 роки пiсля пожежi на бшь-шостi обстежених дшянках вiдбувалося успiшне (задовiльне) природне поновлення головних порiд - сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) та берези повисло!' (Betulapendula Roth.). Найбшьше поновлення сосни (7,7-9,5 тис. шт-га-1) вщбу-валося шсля середньо- i сильно-iнтенсивних низових пожеж у насадженнях 50-
70-pÍ4Horo BiKy в ycix характерних для цього виду ТЛУ: Аь В23. У тип лкорос-линних умов А4 пiсля впливу низово! пожежi низько! iнтенсивностi yспiшнiсть поновлення головно! породи була найнижчою - 250 шт- га-1. Поновлення оси-кою (Populus trémula L.) зафжсовано на однш пробнiй площi за ТЛУ А1 пiсля вогневого впливу в кшькосп 250 шт- га-1 (погане). Природне поновлення дуба звичайного (Quercus robur L.) ввдзначено лише на контролi в кiлькостi 500750 шт- га-1 (погане). Природне поновлення головно!' деревно! породи на кон-трольних дшянках, не пройдених пожежею, може бути охарактеризовано як не-задовшьне або погане - у межах 0,25-1,75 тис. шт- га-1.
Статистичне опрацювання матерiалiв дослiдження з використанням ко-ефiцieнта рангово! кореляцп Сшрмена, пiдтвердила значущу (p < 0,05) залеж-нiсть загально! кiлькостi поновлення, зокрема сосни на постшрогенних дшян-ках вiд вiкy насадження (табл. 2). Також встановлено значущий обернений зв'язок мiж гiгротопом i видом пожежг iз зниженням iндексy зволоженосп вiд 5 до 0 низовi низькоiнтенсивнi лiсовi пожежi переходять у низовi сильнi.
Табл. 2. Коеф^енти ранговое кореляцп Стрмена мiж ктьтстю природного поновлення та лiсiвничо-таксацiйними показниками насаджень на гортьнику
i контрольних дтянках
Показник Трофо- топ Пгротоп Bík, роюв Р Вид по-жежi Поновлення Сз, тис.шт- га-1 Всього поновлення, тис.шт-га-1
Горiльники
Трофотоп 1,000 - - - - - -
rirpoTon 0,395 1,000 - - - - -
Bík, роюв -0,250 -0,313 1,000 - - - -
Р 0,089 -0,218 0,772 1,000 - - -
Вид пожежi -0,302 -0,562 0,239 0,162 1,000 - -
Поновлення Сз, -1 тисшт-га 0,302 -0,240 0,556 0,379 0,228 1,000 -
Всього поновлен--1 ня, тисшт-га 0,195 -0,260 0,708 0,481 0,162 0,163 1,000
Контролi
Трофотоп 1,000 - - - - - -
Пгротоп 0,416 1,000 - - - - -
bík, рокiв -0,194 -0,266 1,000 - - - -
Р 0,048 -0,278 0,705 1,000 - - -
Поновлення Сз, -1 тисшт-га 0,300 -0,066 0,419 0,454 - 1,000 -
Всього поновлення, тисшт-га-1 0,145 -0,294 0,277 0,274 - 0,857 1,000
Важливим показником, який характеризуе р1вном1ршсть розмщення шдросту на плошд, е його трапляння. Найвишд значення трапляння (75-100 %) природного поновлення сосни спостережено шсля низових пожеж середньо! 1 сильно! штенсивносп в пристигаючих деревостанах вжом 62-74 роки, повно-тою 0,63-0,97 1 за ТЛУ А12 та В2. При цьому розмщення головно! породи на плошд можна охарактеризувати як р1вном1рне, що е важливим у раз1 викорис-тання цього поновлення для формування другого ярусу насадження. За ТЛУ А4 (пожежа низько! 1нтенсивност1) трапляння сосни була найнижчою - 5 %. Трап-
ляння поновлення листяних порiд (береза, осика, дуб) за вах ТЛУ значно ниж-ча, нiж сосни. Розмiщення природного поновлення на 11 iз 12 контрольних да-лянках можна охарактеризувати як групове (5-35 %). На однш дiлянцi встанов-лено нерiвномiрне розмiщення пiдросту i вищий показник трапляння 40 %. Ця пробна площа знаходиться у 125-рiчному сосновому насадженш з повнотою 0,88 i ТЛУ А1.
Важливим показником, який характеризуе появу природного поновлення в чаа, е його вгк. Для встановлення перiоду, протягом якого шсля пожежi з'являються сходи сосни звичайно!', здiйснено аналiз вiковоí структури поновлення (табл. 3).
Табл. 3. Розподгл природного поновлення сосни звичайноI на горгльнику
та контролi за (¡ '¡ком i висотою, %
Категор1я ПЛОЩ1 В1к сход1в, роки
1 2 3 4 5 6 8 9 10 12
Горшьник 4 5 28 63 - - - - - -
Контроль 2 2 7 12 14 12 36 2 10 5
Категор1я ПЛОЩ1 Висота, см
до 10 11-25 26-50 51-100 101-150 151-200 >200
Гор1льник 1 38 61 - - - -
Контроль 4 - 17 19 34 12 14
П1д час визначення вжу природного поновлення сосни на горшьнику встановлено, що 63 % сходав з'явилися у piK пожежi i мають чотирирiчний вгк; 28 % сходiв з'явилися через piK, 5 % - через два роки i 4 % - через три роки шсля пожеж^ На четвертий рш шсля пожежi появи сходiв не спостережено. Це можна пояснити !х конкуpенцieю з видами-" пiонеpами" живого надгрунтового покриву, яю закономipно з'явилися на дшянках шсля пожежг (Calamagrostis epigeios (L.) Roth., Erigeron canadensis L., Chamaerion angustifolium L., Corynefo-rus canescens (L.) Beauv., Deschampsia caespitosa (L.) Беаиу., Rumex acetosel-la L ). Також встановлено, що на четвертий piK шсля пожежi поновлення сосни характеризувалось добре вираженою дифеpенцiацieю за висотою: 61 % -h^26-50 см, що дозволило ш успiшно конкурувати iз трав'яною pослиннiстю пiд пологом деревостану. На контрольних дшянках бшьшу частку природного вiдновлення (62 %) займае 5-8-piчний пiдpiст сосни h >110 см, проте його на-дiйнiсть не е достатньою для формування майбутнього деревостану.
Як критерш життездатностi поновлення можна використати розподш його на гоpiльнику за висотою (рис. 1, а). Самос1в сосни висотою до 10 см мае найменший приркт i за цим показником е бiльш пpигнiченим та ослабленим, нiж самос1в iз бшьшою висотою. Самос1в iз цiеí групи е найбiльш ненадiйною частиною поновлення, внаслщок яко1 вiдбудеться вiдпад протягом наступних pокiв. Пiдpiст висотою 26-50 см, навпаки, виpiзняеться хорошим приростом. Це найбшьш життездатна частина ввдновлення, яка буде основою для майбутнього деревостану. 1з збiльшенням висоти ввд 26 до 200 см на контpолi бiльшiсть природного вдаовлення сосни е здоровим (64-80 %) (рис. 1, б). Проте бшьшою життездатшстю характеризуеться пiдpiст висотою >200 см (100 %).
а) б)
Рис. 1. Розподгл кглькостг природного поновлення сосни звичайног за життездаттстю г групами висот на горгльнику (а) та контроль (б), %
Проанал1зовано залежнкть показника життездатносп поновлення вид1в едиф1катор1в на горшьнику 1 контрол1 ввд його в1ку (рис. 2) та типу лкорослин-них умов (рис. 3).
а) б)
Рис. 2. Розподгл ктькостг природного поновлення сосни звичайног за його вгком г життездаттстю на горгльнику (а) та контроль (б), %
а) б)
Рис. 3. Розподгл ктькостг природного поновлення сосни звичайног за життездаттстю I ТЛУ на горгльнику (а) та контроль (б), %
Кшьккть здорових екземпляр1в на горшьнику (див. рис. 2, а) 1 контрол1 (див. рис. 2, б) збшьшуеться 1з зростанням в1ку шдросту. Так, в однор1чному в1-щ частка здорового поновлення на горшьнику становить 36 %, у двор1чному -
53 %, трирiчному - 57 % i 40Tnpnpi4H0My - 67 % ввдповщно. На контролi кшь-ккть здорового природного поновлення збшьшуеться, починаючи з восьми роив i вище (81-100 %). Також варто зазначити, що у молодого поколiння дерев на горшьнику з вiком зменшуеться частка ослабленого пiдростy, починаючи з двох рокiв i вище - ввд 53 до 21 %.
Простежено залежнiсть життездатностi сходш i самосшу сосни звичайно! на горшьнику вщ ТЛУ (див. рис. 3, а). Частка здорових екземплярш шд-росту зростае з покращенням грунтових умов (трофностi) i вологосп грунпв вiд А1-2 (47-52 %) та В2-3 (65-81 %), за винятком А4. Через значне зволоження i су-цшьний покрив Грунту зеленими мохами з родини Sphagnaceae i Polytrichaceae поява сходiв на цш дiлянцi неможлива. Висновки:
1. НизовГ пожежi, середньо! i сильно!' iнтенсивностi, у середньовiкових i прис-тигаючих соснових насадженнях в умовах А! та В2-3, створюють сприятливi умови для появи природного поновлення сосни звичайно!.
2. Кшьысть природного поновлення сосни звичайно! на горшьнику достовГр-но (p=0,05) залежить вiд середнього вiку насадження.
3. Hайвищi значення трапляння (>75 %) сосни звичайно! зафiксoванo у прис-тигаючих середньо- i високоповнотних (Р >0,63) насадженнях у ТЛУ А12 i В2, (>9 тис. шт- га-1), для яких характерне рiвнoмiрне рoзмiщення природного поновлення на плoщi пiсля низових пожеж середньо! i сильно! штенсив-нoстi, що вимагае проведення дoслiду щодо можливост використання цього поновлення у лковщновленш.
4. Пoстпiрoгеннi насадження сосни звичайно! характеризуются неоднорщ-нiстю у вшовш структурi природного поновлення. Hайбiльше поновлення з'явилося у рГк пoжежi (63 %) та наступному рoцi (28 %) у перioд найменш вщчутно! конкуренци з видами живого надГрунтового покриву.
5. ЯкГсне oцiнювання природного поновлення за життездатшстю на дослГдних дiлянках дало змогу встановити, що частка надшного поновлення на горшьнику i контролГ зб1льшуеться Гз зростанням його вГку й висоти та покращенням умов едатопу вГд А12-В2,3, за винятком ТЛУ А4, оскГльки цГ умови характеризуются значним зволоженням i суцшьним покривом Грунту зеленими мохами, що унеможливлюе появу сходГв.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 550 с.
2. Гуменюк В.В. Вплив низово! пожежi на деревостан та наземш л1сов1 горкга матер1али в соснових люах Центрального Пшсся Украши / В.В. Гуменюк, С.В. З1бцев, А.А. Борсук // Нащональний университет бiоресурсiв i природокористування Украши. - 2015. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ejournal.studnubip.com/zhurnal-6/ukr/humenyuk_zibtsev_borsuk/.
3. Иванова Г.О. Зонально-экологические особенности лесных пожаров в сосняках Средней Сибири : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение и лесоводство; лесные пожары и борьба с ними" / И.Г. Олександровна. - Красноярск, 2005. - 405 с.
4. Казанский Н.А. Опыты по изучению влияния огня на возобновление сосны. Исследования по лесоводству / Н.А. Казанский. - М. : Изд-во "Сельсколхозгиз", 1931. - 78 с.
5. Матвеева Т. А. Послепожарное возобновление сосны и лиственницы / Т. А. Матвеева // ГОУ ВПО "Сибирский государственный технологический университет". - 2009. - № 121. -С. 71-73.
6. Мелехов И.С. Влияние пожаров на лес / И.С. Мелехов. - М. : Изд-во "Гослестехиздат", 1948. - 126 с.
7. Мелехов И.С. Лесоведение / И.С. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 399 с.
8. Мелехов И.С. Лесная пирология : учебн. пособ. [для с.-х. спец. ВУЗов] / И.С. Мелехов. -М. : Изд-во МЛТИ, 1983. - 59 с.
9. Молчанов А.А. География плодоношения главнейших древесных пород в СССР / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 102 с.
10. Мотошков О.В. Розподш пдросту сосни на стихшних згарищах за вжом i станом /
0.В. Мотошков. - Х. : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - № 114. - С. 97-105.
11. Плугатар Ю.В. Лiсовi пожежi та люогосподарсью заходи з вщновлення люових формаций у прському Криму / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.7. - С. 28-34.
12. Санников С.Н. Лесные пожары как эволюционно-экологический фактор возобновления сосны в Зауралье. Горение и пожары в лесу / С.Н. Санников // Ин-т леса и древесины СО АН СССР. - 1973. - С. 236-277.
13. Санников С.Н. Экология естественного возобновления сосны под пологом леса / С.Н. Санников, Н.С. Санникова. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 150 с.
14. Седых В Н. Лесообразовательный процесс в бореальной зоне планеты / Структурно-функциональная организация и динамика лесов - Красноярск : Изд-во Ин-та леса СО РАН, 2004. - С. 347-349.
15. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1952. - 600 с.
16. Ткаченко М.Е. Очистка лесосек / М.Е. Ткаченко. - М. : Изд-во "Сельколхозиздат", 1931. - 112 с.
17. Усцький 1.М. Вплив пожеж на люи та шсля пожежний розвиток люових формаций /
1.М. Усцький, Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу. - Х. : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - № 112. -С. 179-184.
18. Фуряев В.В. Роль пожаров в процессе лесообразования / В.В. Фуряев. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1996. - 253 с.
19. Яшнов Л.И. К вопросу об усыхании сосны в гарях Маробласти после пожара 1921 года и роли ее в возобновлении леса / Л.И. Яшнов // Известия Казанского ин-та сельского хозяйства и лесоводства. - 1930. - № 1. - С. 42-44.
20. Muller K.M. Aufbau, Wuchs und Verjüngung der sudosteuropaischen Urwalder / Muller. -Hannover : Verl. M. und H. Schaper, 1929. - 322 с.
Гуменюк В.В. Естественное возобновление насаждений сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в регионе Центрального Полесья Украины, пройденных низовыми пожарами
Исследовано постпирогенное естественное возобновление в сосновых насаждениях Полесского природного заповедника после низовых пожаров разной интенсивности. Установлена зависимость количества возобновления сосны обыкновенной от среднего возраста насаждения. Проанализированы встречаемость, возрастная и высотная структуры подроста и характер его размещения на площади. Проанализирована зависимость показателя жизнеспособности естественного возобновления видов эдификаторов на го-рельнике и контроле от возраста и типа лесорастительных условий. Установлено, что низовые пожары средней и сильной интенсивности способствуют возобновлению сосны в типах лесорастительных условий А1 и В2-3.
Ключевые слова: лесные пожары, горельник, встречаемость, жизнеспособность, природное возобновление.
Gumenyuk V. V. Natural Regeneration in Scots Pine Stands (Pinus sylvestris L.) Passed Ground Fires in Central Polissya of Ukraine
Studied post pyrogenic natural regeneration in Scots pine stands of Polissya Nature Reserve after ground fires of varying intensity. The dependence of the amount regeneration of the main species from middle age of forest stands. Analyzed occurrence of age and vertical structure of the undergrowth and the character of its location in a forest area. The dependence of indicator species viability of natural regeneration on burned area and control on the age and type of site conditions. Was established that ground fires medium and strong intensity facilitate regeneration in pine forest site types A1 and В2-3.
Keywords: forest fires, burned area, the occurrence, vitality, natural regeneration.
