CC BY
16
УДК 620 *[43+17]:582.475(477.41/.42) Асист В.В. Гуменюк;
мол. наук. ствроб. Д.М. Голяка, канд. с.-г. наук; проф. С.В. Зiбцев, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Укроти, м. Кшв
ВПЛИВ НИЗОВО1 ПОЖЕЖ1 НА СОСНОВ1 ДЕРЕВОСТАНИ У ЗОН1 ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Дослщжено вшив низово'1 пожежi pi3Hoï штенсивност на саштарний стан i picT соснових деревосташв Центрального Полiccя Украши. Виявлено закономipний, прямий зв'язок мiж категс^ею стану дерева та його дефолiацieю, обернену помipну коpеляцiю стану дерева вщ його дiаметpа, а також псний зв'язок категорп стану дерева з нижньою висотою нагару. Розроблено математичну модель залежноcтi дерев певно'1 категорп са-нiтаpного стану, ïx дiаметpа та нижньо'1 висоти нагару на стовбур^ Побудовано норма-тивно-довiдковi таблицi для прогнозу вiдпаду дерев у деревостанах регюну внаcлiдок впливу низово'1 пожежi.
Ключовi слова: низова пожежа, висота нагару, iнтенcивнicть пожеж^ горшьник, категоpiя стану, дефолiадiя крони.
Вступ. Лiси Полiського природного заповедника i прилеглих територiй представленi переважно рiзновiковими природними насадженнями сосни зви-чайно! (Pinus silvestrys L.), œi характеризуються пiдвищеною природною пожеж-ною небезпекою [7, 8] та потребують особливо!' уваги у перiоди з надзвичайно! пожежно! небезпеки. Важливою та недослщженою в Украïнi проблемою е юль-кiсне ощнювання вiдпаду дерев внаслщок впливу низових пожеж, що дасть змо-гу вдосконалити планування господарських заходв у зазначених насадженнях.
Вiдомо, що ступiнь пошкодження хвойних насаджень залежить вiд виду, штенсивносп пожежi та лiсiвничо-таксацiйних характеристик деревосташв [3, 4, 6, 10, 19, 22]. Встановлено ткний зв'язок шсляпожежного вiдпаду в хвойних деревостанах вщ !х середнього дааметра i висоти нагару на корi дерев [2, 12]. За даними Г.С. Войнова [5], А.А. Молчанова [11], на величину та динамжу шсляпожежного вiдпаду впливають таю фактори, як висота деревостану й шдросту, повнота насадження та висота полум'я шд час пожежi, яка корелюе з висотою нагару на стовбурах. Також зазначено, що прогнозування пiсляпожежного вщ-паду дерев потрiбно класифiковано для рiзних вид1в пожеж, воно мае базува-тись на значениях висоти нагару, ощнюванш ступеня обгорання кореневих систем i стану крони пошкоджених дерев [15, 23].
Дослiдження впливу пожеж на лки природно-заповiдного фонду проведено у Алтае-Саянському екорегiонi [20] i Середньому Приангар'! [13]. Авторами [9, 16, 17, 21] зазначено, що пожежi слабко! i частково середньо! iитенсивностi позитивно впливають на фггоценоз. Рухливi низовi пожежi у середньовжових, пристигаючих i стиглих соснових насадженнях не спричиняють негативних насладив, а навпаки - стимулюють лковщновлення. Початковi умови сукцесiй рос-линносп на горшьниках значно сприятливiшi, шж на непорушених далянках [9]. Негативно! динамiки санiтарного стану насаджень шсля низових пожеж також не встановлено, оскшьки в переважнiй бiльшостi дослщжених насаджень заселення стовбур1в вторинними шшдниками пiсля пожеж не спостерiгалось [20].
В Укрш'ш питання постшрогенно! динамiки деревостану на горшьниках, зокрема у Полiському природному заповiднику (ППЗ), практично не дослщжено.
Бшьшкть ботатчних дослщжень, яш проводили на територц ППЗ, були спрямо-ват на опис видового складу i встановлення структури та динамжи рослинних асощацш (Балашов, 1973; Андркнко, 1986; Попович, 1986; Бумар, 2001).
Об'ект дослщження - сосновi деревостани Центрального Полкся Украши, пройденi низовою пожежею рiзноí iнтенсивностi.
Мета дослщження - дослщити вплив низово1 пожежi рiзноí штенсив-ностi на сосновi деревостани Центрального Полкся Украши.
Матер1али, методика та об'екти дослщження. Дослiдження проведено у Полкькому природному заповiднику, що розташований у пiвнiчнiй частинi зони Центрального Полiсся Украши на дшянках, пройдених низовими пожежа-ми рiзноí iнтенсивностi у травнi 2009 р. Причиною пожежi був антропогенний фактор. Загальна площа пройдених пожежею насаджень зпдно з офiцiйними даними сягнула 550 га.
Закладання пробних площ виконано вiдповiдно до загальноприйнято!' методики лкшничо-таксацшних дослiджень [1], опис насаджень, пройдених лко-вою пожежею, здшснено за методикою А. В. Волокитино!, М.А. Софронова [18]. На пробних площах проведено суцшьний перелiк дерев, визначено стандартш показники - висота, дааметр, суми площ поперечного перерiзу, запас деревини, визначено мiнiмальну та максимальну висоти нагару дерев. Ощнку дефолiацií крон дерев на пробних площах здшснено за методикою мониторингу лкш бвро-пи ICP Forests [24]. Ощнку пкляпожежного стану насаджень проведено за шкалою категорш стану дерев зпдно зi Сангарними правилами в лiсах Украши [14].
До^дш об'екти пiдiбрано на основi даних книги реeстрацií лiсових по-жеж, таксацiйного опису та картографiчних матерiалiв. Як контроль закладено тимчасовi пробнi площi (ТПП) на суадшх дiлянках, не пройдених пожежами з аналопчними насадженнями та типами лкорослинних умов (ТЛУ). Всього дос-лвджено 32 ТПП, з них 18 пройдеш вогнем та 14 контрольна Лiсiвничо-такса-цiйну та статистичну характеристики насаджень на ТПП надано у табл. 1.
Табл. 1. OnucoBi статистики таксацтних napaMempiB горйгьнитв та KOHmponiB
сосни звичайног
Показник | n | M \ Me \ min | max | а \ v \ As \ Es
Насадження, пройденi пожежами
А 18 50 49 20 125 26 51 1,46 3,14
Н 18,2 18,5 6 30 6,7 37 -0,11 -0,15
D 16,4 15,2 5 41 8,5 52 1,43 3,40
Р 0,66 0,65 0,40 0,97 0,17 26 0,26 -0,81
M 200 212 22,9 449 118 59 0,48 -0,10
Hmax 1,43 0,96 0,43 4,67 1,11 78 1,68 2,96
Hmin 11 1,09 0,40 0,24 4,16 1,20 110 1,97 3,99
Контроль
А 14 48 37 20 125 29 59 1,60 2,83
Н 17,3 16,2 6 29 7,4 43 0,14 -0,92
D 15,2 14,1 5 35 8,2 54 1,27 1,70
Р 0,65 0,59 0,41 0,91 0,17 27 0,43 -1,27
M 184 143 23,3 391 120 65 0,53 -0,68
Використано таю умовш позначення: А - вш деревостану, роив; Н - се-редня висота, м; D - середнш дiаметр, см; Р - вщносна повнота; M - запас стов-бурово! деревини у кор^ м3-га-1; Hmin - нижня висота нагару дерев, м; Hmax - вер-хня висота нагару, м.
До^джуваш дiлянки знаходилися у лкорослинних умовах A1,2j4-B2-3, насадження зростали за класами бонiтету Ib-IV. Дослщш данi оброблено i3 зас-тосуванням математично-статистичних методов за допомогою програм MS EXCEL i STATISTICA 10.
Результати дослвдження. Первинний аналiз отриманих даних за допомогою описових статистик (табл. 2) виявив значну мiнливiсть отриманих зна-чень за показниками d, hmax, hmin, hc. Пiдтверджено вiдсутнiсть нормального роз-подшу дослiджуваних параметрiв на пiдставi критерiíв Шапiро-Уiлка (W) та Колмогорова-Смiрнова (А), що потребуе використання непараметричних ста-тистичних критерiíв.
Табл. 2. Основт статистичш показники дерев на гортьниках
Показник n M Me min max V As Es
d 3506 15,9 14,3 1 71 63 1,28 2,47
h "max 3477 135,5 95,0 1 650 88 1,81 3,09
h "mm 1974 106,8 43,0 1 575 122 1,69 1,90
hc 1974 141,7 85,0 1 600 91 1,51 1,48
Категор1я стану 3506 3,1 3,0 1 6 41 0,59 -0,62
Дефол1ац1я, % 3506 51,7 40 5 100 60 0,50 -1,26
Результати непараметричного кореляцшного аналiзу (табл. 3) свiдчать про закономiрно тiсний зв'язок мiж категорieю стану дерева та дефолiащею крони (г= 0,95). Оскшьки оцiнювання санiтарного стану дерев на лкогоспо-дарському виробнищга здiйснюють за шкалою категорiй стану дерев, подальшi дослiдження виконано для цього показника. Встановлено помiрну, обернену ко-реляцю санiтарного стану дерева ввд його дiаметра (г,= -0,56). Серед наявних трьох висот нагару дерева найткшший зв'язок з категоркю стану мае нижня висота нагару (г,= 0,54). Усi розрахованi коефщкнти кореляцií Спiрмена е ста-тистично значущими.
Табл. 3. Косчф 'иц'инти кореляци мiж показниками дерев на гортьнику
Показник
d
hm
hm
h
Категор1я стану
Дефол1ац1я, %
d
1,00
0,07
1,00
-0,28
0,78
1,00
he
-0,16
0,98
0,88
1,00
Категор1я стану
-0,56
0,31
0,54
0,52
1,00
Дефол1ащя, %
-0,54
0,34
0,55
0,52
0,95
1,00
h
h
Примтка: тут i далi у таблицях курсивом позначено статистично значущi критери.
Графiчна iнтерпретацiя залежностей категорií санiтарного стану дерева вiд його дiаметра та нижньо!' висоти нагару (рис.) дае змогу виявити значш ввд-хилення вiд апроксимуючих кривих. У межах однiеí категорií вдаилення зазна-чених показникiв вiд лшп тренду е значними. Тому здшснювали розробляли математичнi залежностi, що дають змогу встановити розподш дерев певного са-
штарного стану за дiаметром та нижньою висотою нагару на стовбур^ Видшено таю групи категорш сaнiтapнoгo стану дерев: I-II кaтегopií - не виявлено ознак ослаблення, III категор1я - виявлено значне вщставання у poeri та розвитку крон, IV-VI категори - всихaючi та сyхoстiйнi дерева.
Рис. Залежностi категори саштарного стану дерева eid Ыаметра (А) та нижньо''
висоти нагару (Б)
Розроблено аналггичш залежноси (1-3) частки дерев у видшених групах саштарного стану дерев вщ ix дiaметpa та нижньо!' висоти нагару:
Стушнь товщини, см Нижня висота нагару, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5
4 1,9 1,5 1,1 0,9 0,7 - - - - - -
8 5,7 4,4 3,4 2,6 2,1 1,6 - - - - -
12 15,5 12,0 9,3 7,2 5,6 4,3 3,4 2,6 2,0 1,6 1,2
16 34,5 26,8 20,8 16,1 12,5 9,7 7,5 5,8 4,5 - -
20 57,0 44,2 34,3 26,6 20,6 16,0 12,4 - - - -
• exp(-0,508 • hmin), R2=0,78;
(1) (2)
^iv-VI = 100 - 2,674
100
1 +101,21-0,116^ I ■ exp(-1,079 • hmin) • hmin0,683 , R2=0,74, (3)
де: pI-II, pIII, i pIV-VI - частка дерев у групах категорш стану, %; d - дiaметp дерева на висоп 1,3 м, см; hmin - нижня висота нагару на стoвбypi дерева, м.
У стpyктypi формул (1-3) використано степеневi, експоненщальш та ло-гiстичнi зaлежнoстi. Рiвняння (2) демонструе найменший вiдсoтoк коливання незалежно!' змшно!', а також характеризуеться найбшьшими залишками.
На oснoвi piвнянь (1), (3) створено нopмaтивнo-дoвiдкoвi таблиц для oцiнки вiдсoткa дерев у видшених групах I-II i IV-VI категорш саштарного стану дерев за показниками ''х дiaметpa та нижньо!' висоти нагару. Для III категори стану пoдiбниx довщкових таблиць не розробляли, що зумовлено низькими зна-ченнями кoефiцiентa детермшаци piвняння (2), а також тим, що зaкoнoмipнoстi зaлежнoстi частки дерев III категори стану мають менше практичне значення для виробництва, оскшьки передбачити майбутне конкретного дерева ще! категори неможливо.
Табл. 4. Залежшсть частки дерев I-II категорш стану eid дiаметра та нижньо'1
висоти нагару, %
Стушнь товщини, см
0,5
1,0
1,5
Нижня висота нагару
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0 4,5 5,0 5,5
1,9
1,5
1,1
0,9
0,7
5 7
4 4
3 4
2 6
2 1
1 6
12
15,5
12,0
9,3
7,2
5,6
4,3
3,4
2,6
2,0
1,6
1,2
16
34 5
26 8
20 8
16 1
12 5
9 7
7 5
5 8
4 5
20
57 0
44 2
34 3
26 6
20 6
16 0
12 4
м
4
8
24 72,1 55,9 43,4 33,6 26,1 20,2 - - - - -
28 78,7 61,0 47,3 36,7 28,5 - - - - - -
32 81,1 62,9 48,8 37,8 - - - - - - -
36 81,9 63,5 49,3
40 82,2 63,7
44 82,2 63,8
48 82,3 63,8
52 82,3
56 82,3
60 82,3
Зпдно з даними табл. 4, 5, за нижньо'' висоти нагару дерева > 2 м у сту-пеш товщини 28 см вiдпадаe понад 50 % дерев, а за дiаметра на висоп 1,3 м > 28 см та нижнш висоп нагару до 1 м сшвввдношення мертвих (всихаючи) та без ознак пригшчення дерев мало змшюеться, тобто за мало!' iнтенсивностi пожежi вплив на санiтарний стан дерев зазначених дiаметрiв незначний.
Табл. 5. Залежшсть частки дерев 1У-У1 категорш стану вiд дiаметра та нижньо! висоти нагару, %
Стутнь товщини, см Нижня висота нагару, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5
4 85,2 86,2 89,4 92,5 94,9 - - - - - -
8 66,7 68,8 76,0 83,0 88,4 92,4 - - - - -
12 41,4 45,2 57,8 70,1 79,7 86,6 91,3 94,4 96,5 97,8 98,6
16 20,8 25,9 43,0 59,5 72,5 81,9 88,2 92,5 95,3 - -
20 9,9 15,6 35,1 54,0 68,7 79,4 86,6 - - - -
24 5,4 11,5 31,9 51,7 67,2 78,3 - - - - -
28 3,8 9,9 30,7 50,8 66,6 - - - - - -
32 3,2 9,4 30,3 50,5 - - - - - - -
36 3,0 9,2 30,2
40 2,9 9,1
44 2,9 9,1
48 2,9 9,1
52 2,9
56 2,9
60 2,9
Нормативи (див. табл. 5, 6) дасть змогу одразу ощнити майбутнш розпо-дл санiтарного стану дерев сосни звичайно!' за !х дiаметром i нижньою висотою нагару на дiлянках лку, пройдених пожежею у зонi Центрального Полкся Украши. Важливою господарською задачею у насадженнях, пройдених пожежами, е економiчна ощнка завдано!' пожежею шкоди. Встановити об'ем окремого стов-бура сосни звичайно!' у корi можливо за допомогою регресiйного рiвняння (4), що створене на основi масиву даних модельних дерев (97 шт.) ТПП кафедри ль сово!' таксапií та лiсовпорядкування у репош дослiджень
Уук = 781 • ^,699 • А1,077 • 10-7, Я2=0,99, (4)
де: УУК - об'ем стовбура дерева у корi, м3; А - висота дерева, м.
Для практичного використання математичного ршняння (4) бiльш зруч-ним е його табличний вигляд (див. табл. 6).
Табл. 6. Об'ем стовбурау корi залежно в/'д висоти i д/'аметра, м3
Ступ1нь товщини, см Висота дерева, м
4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30
4 0,004 0,006 0,008 0,010 0,012
8 - 0,018 0,025 0,032 0,039 0,046 0,053
12 - - 0,050 0,064 0,077 0,091 0,105 0,120 0,134 0,149 - - - -
16 - - - 0,104 0,126 0,149 0,172 0,195 0,219 0,242 0,266 0,290 - -
20 - - - - 0,184 0,218 0,251 0,285 0,319 0,354 0,389 0,424 0,459 -
24 0,296 0,342 0,389 0,435 0,482 0,530 0,578 0,625 0,674
28 0,445 0,505 0,566 0,627 0,688 0,750 0,813 0,875
32 0,710 0,786 0,864 0,942 1,020 1,100
36 0,961 1,060 1,150 1,250 1,340
40 1,260 1,380 1,490 1,600
44 1,620 1,750 1,890
48 1,880 2,030 2,190
Застосування табл. 4-6 дае змогу оцiнити запас стовбурiв дерев сосни звичайно!', що протягом двох рокiв пiсля лiсовоí пожежi у насаджеш перейдуть у групу 1У-У1 категорiй санiтарного стану.
Вплив пожежi на основнi таксацiйнi показники дослвджено шляхом по-р1вняння даних на ТПП у насадженнях, пройдених вогнем, та контроле Для встановлення подiбностi вибiрок дерев всiх категорiй саштарного стану за диаметром на горшьниках i контролi використано критерш X Колмогорова-Смiр-нова. Розрахунок критерда Колмогорова-Смiрнова для емпiричних розподiлiв дерев за дiаметром на горiльниках i контролi не виявив статистично значущо!' рiзницi мiж цими вибiрками: жодне фактичне значения X критерiю не переви-щило критичне значення за ймовiрностi 95 % (Хкрит=1,36). Таким чином, зi ста-тистичного погляду розподiл дерев за ступенями товщини насаджень, пройдених вогнем, та контрольних не вiдрiзияеться, а отже - вони належать до одше!' генерально!' сукупностi. Це свiдчить про те, що низовi пожежi не призводять до критичних змiн або розпаду насаджень.
З метою уточнення цiеí гiпотези виконано тест Ушконсона-Манна-Уггш для порiвияния основних характеристик зазначених насаджень (табл. 7), за такими показниками: О - абсолютна повнота на 1 га, м2-га-1; Мш, Мш, М1У_У1 - запас стовбурiв у корi дерев 1-11, III i 1У-У1 категорш санiтарного стану вiдповiдно, м3-га-1; р.ц, рш, ргУ.У1 - частка стовбурового запасу у корi дерев 1-11, III i 1У-У1 ка-тегорiй санiтарного стану ввдповщно, %. Застосування критерiю и Ушконсона-Манна-Уiтнi задовольняе двi вимоги дослщжуваних вибiрок: вiн е непарамет-ричним (наявнi данi лiсотаксацiйних показниюв насаджень не мають нормального розподалу); вважають, що даний метод поршняння двох вибiрок е найбiльш чутливим i потужним (дае добрi результати за вибiрок понад 10 спостережень).
З табл. 7. випливае, що статистично значушд вiдмiнностi насаджень, пройдених вогнем, i контрольних виявленi за показником стовбурового запасу дерев, ввднесених до 1У-У1 категорií санiтарного стану, а також показником вщ-сотка запасу дерев, ят представляють групи I-II i 1У-У1 категорiй саштарного стану. Тобто пожежа вплинула на розподш дерев у структурi деревостану за са-нiтарним станом (особливо на 1У-У1 категорií). Детальнiше змши за запасом в абсолютних (АМ) i вiдносних (Ар) одиницях за категор1ями санiтарного стану наведено у табл. 8.
Табл. 7. Результати тесту УЫкоксона-Манна-УШт для показнитв насаджень на гортьниках та контролях
Показник Сума ранпв, горшьник Сума ранпв, контроль Критерш и Критерш 2 ревень
А 203 203 98,0 0,00 1,00
Н 209 197 92,0 0,25 0,80
П 201 206 95,5 -0,09 0,93
О 200 207 94,5 -0,14 0,89
м 200 206 95,0 -0,11 0,91
Р 191 215 86,0 -0,53 0,60
Трофотоп 203 203 98,0 0,02 0,98
Пгротоп 203 203 98,0 0,02 0,98
М1-П 180 226 75,0 -1,03 0,30
Мш 215 191 86,0 0,53 0,60
MIV-VI 255 151 46,0 2,37 0,02
Рьп 146 260 41,0 -2,60 0,01
Рш 218 188 83,0 0,67 0,51
.рIV-VI 252 154 49,0 2,23 0,03
Табл. 8. Рiзниця мiж значеннями запасу деревостану гортьнишв i контролiв на пробних площах в абсолютних i вiдносних одиницях
Шифр ТПП А Н П АМШ АМШ Арш А#п
горшьника контролю
1Г 2К 70 13,7 9,0 -88,1 -28,2 122,8 -70 -22 92
3Г 4К 27 7,6 6,7 -24,8 -6,6 26,3 -71 -19 90
5Г 6К 25 5,8 5,5 -9,8 -2,1 11,4 -42 -8 50
7Г 8К 34 19,7 14,1 -63,0 39,8 13,9 -24 18 6
9Г 10К 50 22,5 18,6 -16,3 17,2 -0,56 -7 7 0
11Г 12К 30 14,6 10,6 -91,1 -21,4 109,6 -80 -19 99
13Г 14К 50 24,4 17,7 -15,6 12,4 2,8 -7 6 1
15Г 16К 125 29,1 35,3 0,36 5,6 2,8 -2 1 1
17Г 18К 30 16,0 12,3 -22,8 21,8 0,96 -17 16 1
19Г 20К 30 16,4 14,0 -39,2 36,2 5,7 -30 26 4
21Г 22К 20 9,3 7,9 -1,8 7,7 1,8 -10 8 3
23 Г 24К 74 22,1 17,5 -37,8 24,6 0,19 -9 9 0
33Г 34К 73 28,8 28,0 -87,0 80,5 66,0 -30 16 14
35Г 36К 40 12,6 16,0 -10,4 -10,3 -3,3 0 1 0
Примггка: висота (Н) i дiаметр (П) деревосташв пробних площ вказаш для контролш.
Згiдно з даними табл. 8, зменшення запасу дерев в абсолютному i ввд-носному вираженнях, що перебувають у 1-11 категорп санiтарного стану на пробних площах, пройдених пожежею, порiвняно з контролями, для IV-VI категорп запас дерев в абсолютному i вiдносному вираженнях збшьшився. Висновки:
1. Пдтверджено статистично значущий зв'язок категорш стану дерев з нижньою висотою нагару i дiаметром стовбура, що дозволило розробити математичш залежноси, а на 1х основi створити нормативно-довiдковi таб-лицi для оцшювання частки вiдпаду дерев у насадженш пiсля пожеж. Це надалi дасть змогу прогнозувати вщпад у деревостанах сосни звичайно! у межах дослвджуваного регiону.
2. За нижньо!' висоти нагару дерева понад 2 м у ступенях товщини до 28 см вiдпадаe понад 50 % дерев, а за > 28 см та нижньо!' висоти нагару до 1,0 м сшввщношення всихаючих та без ознак пригшчення дерев мало змшюеться, тобто за низько!' iнтенсивностi пожежi вплив на санiтарний стан дерев зазначених дiаметрiв незначний. Тому вилучення дерев, яы досягли дiаметра 28 см шсля слабко1 пожежi (висота нагару до 1 м) е не-рацюнальним.
3. Розроблено регресшне рiвняння на базi масиву даних модельних дерев для оцшювання об'ему окремого стовбура у кор^ що дало змогу оцiнити запас стовбурiв, якi перейдуть у 1У-У1 категорп санiтарного стану (всихаючi, су-хостшш), та встановити, що таксацiйнi показники i значення запасу в абсолютному запаш, зокрема i живих дерев, мало змшюються пiсля пожеж^ од-нак достовiрним е збшьшення у вiдносному i абсолютному вираженнях частки сухостiйних i вiдмираючих дерев.
4. Статистично значущих зв'язк1в рiзницi мiж таксацiйними показниками до пожежi та пiсля не!' не виявлено, тому цей аспект потребуе подальших дос-лiджень, що у разi вдалого вирiшення значно розширить можливост засто-сування результатiв дослiджень.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
550 с.
2. Балбышев И.Н. Сравнительная пожароустойчивость лесных пород таежной зоны / И.Н. Балбышев. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - С. 114-136.
3. Балбышев И.Н. Устойчивость к пожарам разных типов леса южной части тайги и лесостепи западной Сибири / И.Н. Балбышев // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1958. -№ 10. - С. 45-47.
4. Войнов Г.С. Прогнозирование отпада в древостое после низовых пожаров. Современные исследования типологии и пирологии леса / Г.С. Войнов, М.А. Софронов. - Архангельск, 1976. -С. 115-121.
5. Войнов Г.С. Прогнозирование послепожарного отпада в сосняках по относительной высоте нагара и диаметру стволов / Г.С. Войнов, А.М. Третьяков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1988. - № 9. - С. 29-31.
6. Волокитина А.В. О методах оценки интенсивности низовых пожаров / А.В. Волокитина // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1984. - № 9. - С. 63-64.
7. Евдокименко М.Д. Пирогенная дигрессия светлохвойных лесов Забайкалья / М.Д. Евдокименко; Ин-т леса СО РАН. - 2008. - С. 109-115.
8. Евдокименко М.Д. Потенциальная пожароопасность лесов в бассейне оз. Байкал / М.Д. Евдокименко. - М. : Изд-во "Наука". - 1991. - № 5. - С. 14-25.
9. Иванова Г.А. Зонально-экологические особенности лесных пожаров в сосняках Средней Сибири : дисс. ... д-ра бюл. наук: спец. 06.03.03 / Г.А. Иванова. - Красноярск, 2005. - 405 с.
10. Валендик Э.Н. Лесные пожары в припоселковых борах / Э.Н. Валендик, В.А. Бычков, Е.К. Кисиляхов, С.В. Верховец // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 2002. - № 1. - С. 46-48.
11. Молчанов А. А. Влияние лесных пожаров на древостой / А. А. Молчанов. - М. : Изд-во АН СССР. - 1954. - № 16. - С. 314-335.
12. Мусин М.З. Принципы определения пожарной опасности участка в условиях казахского мелкосопочника / М.З. Мусин. - Казахстан : Изд-во Казахского НИИ ЛХА. - 1975. -№ 9. - С. 308-315.
13. Соколов В.А. Оценка потерь от лесных пожаров в Нижнем Приангарьи / В.А. Соколов, С.К. Фарбер, О.П. Втюрина та ш.; Ин-т леса СО РАН. - 2011. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://cyberleninka.rU/article/n/otsenka-poter-ot-lesnyh-pozharov-v-nizhnem-priangarie.
14. Постанова Кабшету Мшютрш Украши вщ 27 липня 1995 р., № 555, "Про затвердження саштарних правил в люах Украши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF.
15. Маслов А. Д. Развитие очагов стволовых вредителей на гарях 1972 года. Защита леса от вредителей и болезней / А.Д. Маслов, Л.С. Матусевич, Ю.Н. Русов, Ю.П. Демаков. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 1980. - С. 123-147.
16. Санников С.Н. Лесные пожары как биогеоценотический и эволюционный фактор / С.Н. Санников. - Новосибирск : Изд-во ИЛиД СО АН СССР, 1978. - С. 162-165.
17. Санников С.Н. Низовой пожар как фактор появления, выживания и роста всходов сосны / С.Н. Санников; Ин-т леса СО РАН, 1977. - С. 110-128.
18. Софронов М.А. Методика обследований и описания лесных участков, пройденных пожарами / М. Софронов, А. Волокитина. - РАН СО ИЛ им. В.Н. Сукачова, 2007. - 71 с.
19. Стародумов А.М. Влияние лесных пожаров на отпад деревьев в лиственичниках Хабаровского края / А.М. Стародумов, В.Н. Цыбуков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1969. - № 10. - С. 60-63.
20. Шишикин А.С. Стратегия по снижению пожарной опасности на ООПТ Алтае-Саянского экорегиона / А.С. Шишикин, В.А. Иванов, Г.А. Иванова и др. - Новосибирск : Изд-во СО РАН, 2013. - 265 с.
21. Шешуков М.А. Влияние пожаров на развитие таежных биогеоценозов / М.А. Шешуков. - Новосибирск : Изд-во ИЛиД СО АН СССР, 1978. - С. 166-167.
22. Шешуков М.А. Исследование природы лесных пожаров в основных лесных формациях Нижнего Приамурья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03. "Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними" / М.А. Шешуков. - Хабаровск, 1970. - 20 с.
23. Шешуков М.А. О высоте нагара на стволах при лесных пожарах / М.А. Шешуков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1967. - № 7. - С. 55-58.
24. Forest Condition in Europe. 2010 ICP Forests Manual. [Electronic resource]. - Mode of access http://icp-forests.net/page/icp-forests-manual
Гуменюк В.В., Голяка Д.Н., Зибцев С.В. Влияние низового пожара на сосновые древостои в зоне Центрального Полесья Украины
Исследовано влияние низового пожара различной интенсивности на санитарное состояние и рост сосновых древостоев Центрального Полесья Украины. Обнаружено закономерную, прямую связь между категорией состояния дерева и его дефолиацией, обратную умеренную корреляцию состояния дерева от его диаметра, а также тесную связь категории состояния дерева с нижней высотой нагара. Разработана математическая модель зависимости деревьев определенной категории санитарного состояния, их диаметра и нижней высоты нагара на стволе. Построены нормативно-справочные таблицы для прогноза отпада деревьев в древостоях региона в результате влияния низового пожара.
Ключевые слова: низовой пожар, высота нагара, интенсивность пожара, горель-ник, категория состояния, дефолиация кроны.
Gumeniuk V. V., Golyaka D.M., Zibtsev S. V. Ground Fire Effects on Pine Stands of Central Polissya of Ukraine
An impact of different intensity ground fires on health conditions and growth of Pine stands of Central Polissya of Ukraine are studied. A direct relation between health state categories and tree defoliation, moderate inverse correlation between the tree state from its diameter, and the close relation of state category with the tree lower scorch height were found. The mathematical model of health state category dependence on the tree diameter and lower scorch height on the trunk were developed. Normative tables for tree dieback prediction of Scots pine stands in the region due to the ground fires impact were developed.
Keywords: ground fire, tree scorch height, fire intensity, burned area, health state categories, defoliation.
