Післяпожежне відновлення живого надґрунтового покриву в лісових насадженнях поліського природного заповідника Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

3. Мшарченко В.М. Атлас лжарських рослин Украши / В.М. Мшарченко, 1.А. Тимченко. -К. : Вид-во "Фтосощоцентр", 2002. - 172 с.

4. Мшарченко В.М. Ресурсознавство. Лжарсью рослини : навч. поабн. / В.М. Мшарченко, П.1. Середа. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2005. - 60 с.

5. Крылова И.Л. Методические указания по изучению запасов дикорастущих лекарственных растений / И.Л. Крылова, А.И. Шретер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1971. - 21 с.

Минарченко В.Н. Ресурсы лекарственных растений Западного Полесья: состояние, использование и тенденции динамики

Представлены результаты учета ресурсов 26 видов дикорастущих лекарственных растений на территории Западного Полесья (Волынская и Ровенская области). По состоянию ресурсов, с учетом тенденций их динамики и перспективы использования, эти виды растений разделили на 4 категории: 1 - "перспективные", 2 - "равновесные", 3 - "ограниченные", 4 - "уменьшающиеся" (ресурсы уменьшаются). Установлено, что ресурсы большинства видов лекарственных растений здесь больше, чем спрос на сырье, что обусловлено совокупностью природных, экономических и социальных причин. В пределах региона имеются значительные резервы для увеличения объемов заготовки бузины черной (соцветия), ольхи черной (соплодия), крапивы двудомной (листья), крушины ломкой (кора), подорожника большого (листья) и полыни горькой (трава) без угрозы их природным ресурсам.

Ключевые слова: лекарственные растения, ресурсы, Западное Полесье.

Minarchenko V.M. The resources of medicinal plants of the Western Po-lissya: state, use and trends of dynamics

The results of resource evaluation of 26 species of wild medicinal plants in the Western Polissya (Volyn and Rivne region) are presented. These plants on the state of resources taking into account the trends of their dynamics and prospects for the use were divided into 4 categories: 1 - "promising", 2 - "equilibrium", 3 - "limited", 4 - "decreasing" (resources are reduced). It is established that the resources of most species of medicinal plants are more than the demand for raw materials, due to the combination of natural, economic and social reasons. Within the region, there is considerable scope for increasing the volume of the blank black elderberry (inflorescences), black alder (infructescence), nettles nettle (leaves), alder buckthorn (bark), common plantain (leaves) and absinthium (grass) without the threat for their natural resources.

Keywords: medicinal plants, resources, Western Polissya.

УДК 630 *434(477.42) Астр. В.В. Гуменюк1 -

НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Кшв

П1СЛЯПОЖЕЖНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ЖИВОГО НАДГРУНТОВОГО ПОКРИВУ В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПОЛ1СЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА

Дослщжено постшрогенне вщновлення живого надгрунтового покриву в соснових насадженнях шсля велико! люово! пожежi у Полiському природному заповеднику. Розра-ховано шдекси бк^зномашття i схожост видiв та ощнено !х рясшсть на дшянках, пройдених вогнем та на контроле Через 3 роки шсля низово! пожежi високо! штенснв-ност та верхово! пожежi встановлено зниження проективного покриття мохiв i лишайни-юв та заселення горшьника рудеральними видами рослин.

Ключовi слова: лiсовi пожеж^ постшрогенне вщновлення, живий надгрунтовий покрив, бюлопчне рiзноманiття, схожють, ряснiсть.

1 Наук. кергвник: от. наук. сп1вроб. С.В. З1бцев, д-р с.-г. наук

Лiсовi пожежi е розповсюдженим явищем у лках природно-заповiдного фонду (ПЗФ) Украши. Насамперед, це стосуеться запов!дник1в, у складi яких е значнi площi лкових насаджень з високою природною пожежною небезпекою, такi як Полiський, Ршненський, Древлянський та iншi. Проведения профшактич-них обмежувальних заходав на територц ПЗФ, з одного боку, дае змогу зберкати щнш рослиннi комплекси, а з iншого - призводить до певного порушення запо-вщного режиму. Ступiнь порушення рiвия природносп лiсових насаджень ПЗФ зумовлюеться iсторiею 1х створення, природним та антропогенним впливом. По-жежi е ктотним чинником сукцесiй лiсiв, залежно ввд 11 iнтенсивностi може мати позитивний або негативний вплив на бiорiзноманiття. Через законодавчi обме-ження проведення лiсiвничих заходав (доглядових рубань та прибирання захара-щеностi) у лках ПЗФ накопичуеться значна кiлькiсть лкових горючих матерь алш, що у випадку пожежi значно пiдвищуе женсившсть горiиня. Отже, проведення дослщжень посттрогенних сукцесiй дасть змогу надати 1х оценку в контекст! цдлей управлiння лiсами ПЗФ.

Аналггичний огляд лiтератури показуе, що дослщження в цьому напрямi ведуться понад 100 ротв, а процес формування рослинностi пiсля пожежi зале-жить вiд багатьох факторiв. Зокрема, ще в 1898 р. А. Граков вщзначав, що склад рослинност на горшьниках залежить вiд часу пкля пожежi та штенсивносп [7]. Дослiдження впливу пожеж на лки природно-заповiдного фонду та 1х компонен-ти проводили в Алтае-Саянському екорегiонi [16] та Середньому Приангар'1 [14]. Автори зазначають, що пожежi можуть мати позитивний та негативний вплив на щншсть та бiорiзноманiття лiсiв. Лiсовi пожежi високо! штенсивносп призводять до пошкодження компонентов лку, зокрема щнних видав флори i фауни [1, 11], що не вщповщае мет! заповiдижка.

Пiсляпожежна динамка живого надарунтового покриву ктотно в!др!з-няеться в р!зних типах лку [2, 5, 6, 8, 10]. Зокрема, дослщження в тдзош Се-редньо1 тайги Росшсько! Федераци показали, що у вологих ТЛУ трав'яно-моховий покрив вiдновлюеться через 3-5 роюв, у сухих - через 10-15 роюв [4]. Аналогiчиi дослiджеиня на територц Бшоруа свiдчать, що висока трофнкть Трунив сприяе формуванню рясшшого i рiзномаиiтиiшого видового складу травостою пкля по-жежi [12]. У сосняках-бшомошниках процес вiдновлення коршного покриву три-вае десятилiття i проходить послщовш стадо, як! характеризуються перевагою р!з-них видав лишайниюв ! мохгв [9]. У шшому дослщженш, мкце мох1в на першому етат сукцеси займають мiкроугруповаиня з перевагою злаюв, бобових та хамер1я вузьколистого [14, 17], а мохово-лишайниковий покрив не вщновлюеться [13].

Переважна бшьшкть боташчних досл!джень, яш проводились на терито-Полкького природного заповедника, були спрямоваш на опис видового складу ! встановлення структури та динамки рослинних асощацш (Балашов, 1973, Андркнко, 1986, Попович, 1986, Бумар, 2001), проте дослвджень постшрогенно-го в!дновлення не проводили.

Матерiали, методика та об'екти дослщження. Дослщження проводили у Полкькому природному запов!днику, що розташований в твшчнш частиш зо-ни Центрального Полкся на дшянках, пройдених сильними низовими ! верхови-

ми пожежами. Ця пожежа виникла у травш 2009 р. Причиною пожежi був антро-погенний фактор. Загальна площа насаджень, пройдених щею пожежею зпдно з офiцiйними даними сягнула 550 га.

Дослвдш об'екти пвдбирали на основi даних книги реестраци лкових по-жеж, таксацшного опису та картографiчних матерiалiв. Для контролю закладали пробнi площi на сусiднiх дшянках, не пройдених пожежами з аналопчними наса-дженнями. Всього дослiдження були проведет на шести пробних площах (табл. 1).

Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика насаджень Пол'кького природного 3anoeidHUKa пройдених пожежею та KOHmponi (10Сз)

№ ТПП ТЛУ, ТЛ H нагару max, м А, ро- KiB Клас бо-нiтету Dcep., см H, м Вщносна повнота G, м2/га M, м3/га

1 (пожежа) АЬС Верх. 40 V 8,0 6 0,60 11,56 46

1 (контроль) АЬС - 40 V 7,3 6 0,55 10,57 42

4 (пожежа) Вз,ДС 0,88 34 Ia 13,5 16 0,72 26,62 203

4(контроль) В .ДС - 36 Ia 13,9 17 0,75 27,77 217

6 (пожежа) А?,ДС 4,67 30 I 9,8 12 0,60 18,10 105

6(контроль) а;.ДС - 30 I 9,5 11 0,55 16,48 98

Закладання пробних площ виконували вiдповiдно до загальноприйнято! методики лiсiвничо-таксацiйних дослщжень [3]. Вiдновлення живого надгрунто-вого покриву вивчали згiдно 3i стандартною методикою геоботатчних досль джень Г.О. Часовенно! (1975) та Б.6. Якубенка (2012) з деякими змiнами на до-повненнями [18]. Ряснкть вивчали за шкалою О. Друде [15]. Ощнку бiорiзнома-нiття проводили з використанням iндексiв Шеннона, i Сьоренсена. Показник видового рiзноманiття (щдекс рiзноманiття Шеннона) розраховували за формулою

H =- YnLog2nN, (1)

де: H - iндекс рiзноманiття Шеннона; N - загальна ряснота угруповання; щ -ряснота i-ого виду.

1ндекс подiбностi Сьоренсена дае змогу оцiнжти стутнь спорiдненостi ви-бiрок за яккними даними розраховуеться за формулою

2C

S , (2)

A + B J

де: S - шдекс подiбностi Сйоренсена; А - кшьккть видгв 1-й експериментальнiй дiлянцi; В - кшьккть видав у 2-й пробц С - кшьккть спшьних видiв для обох проб. Достдт данi обробленi iз застосуванням математично-статистичних ме-тодш за допомогою програм MS EXCEL i STATISTICA 6.1.

Результата дослщження. Ощнка флористичного складу живого надгрун-тового покриву на контролi в рiзних ТЛУ показали, що його склад е не однорщ-ний, а його рiзноманнiття низьке. Максимальна кшьккть видав судинних рослин на контрольних дшянках не перевищуе чотирьох. Переважають три види мохгв, проективне покриття яких сягае 2-95 %. Рослинш угруповання, якi становлять основу надгрунтового покриву, складаються з кущиково-зеленомошних, брус-нично-лишайниково-зеленомошних, бруснично-зеленомошних асоцiацiй i зумов-люються умовами зволоження екототв.

Встановлено, що iнтенсивнiсть пожежi впливае як на змГну проективного покриття мохiв та лишайникгв, так i на трав'яно-кущикового ярусу (рис. 1).

Рис. 1. Проективне покриття живого надГрунтового покриву пжля пожежiрЬзног

ÍHmeHcueHocmi (%)

Верхова пожежа, низова пожежа високо! та середньо! гнтенсивностг ха-рактеризуються однаковим впливом: iстотним зниженням проективного покриття мохово-лишайникового покриву, який домгнував до пожежi (ПП № 3К: Dicra-num congestum - Soc - 95 %, ПП № 1-2К: Cladonia rangiferina - Cop3 - 30-85 %). Ступгнь негативного впливу на мохово-лишайниковий покрив зворотньо-про-порцiйний iнтенсивностi пожежi: верхова пожежа та низова пожежа високо! гн-тенсивностi знищуе весь покрив, пгсля низово! пожежi середньо! гнтенсивностг збереглося до 10 % проективного покриття зелених мохiв. На пгрогенно мГнера-лiзованих дглянках, якг утворились пгсля загибелг мохово-лишайникового покриву, з'явився новий вид моху Polytrichum commune Hedw., P.

Аналгз рясностг живого надфунтового покриву пгсля пожежг показав, що характер заростання дглянок залежить вгд гнтенсивностг вогню. У разг сильно! низово! пожежг межг структурних елементгв трав'яно-кущикового ярусу майже не збереглися. Ряснгсть окремих видгв знизилась вгд Cop3 до Un (Vaccinium myrtillus L.), Cop1 до Un (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror), Sol до Un (Calluna vulgaris (L.) Hull.).

Пожежа призвела до змгни видового складу трав'яних рослин та мохово-лишайникового покриву. Пгсля верхово! та низово! високоштенсивно! пожежг на дглянках встановленг тгльки не лгсовг види. Пгсля низово! пожежг середньо! гн-тенсивностг трав'яний покрив становить сумгш вгдновлення частини до пожеж-них видгв та рудеральних, проективне покриття яких сягае до 40 %. Зокрема, тсля пожеж з'явилися такг рудеральнг види: Erigeron canadensis L, Solidago virgau-rea L, Gnaphalium sylvaticum L, Chamaerion angustifolium L. - Sp; Hieracium villo-sum Jacg., Rumex acetossela L, Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. - Sol; Helichrysum arenarium (L.) Moench., Hieracium umbel-latum L. - Un.

Для того, щоб оцгнити бюргзномангття на дглянках лгсу пройдених вогнем, були проаналгзованг показники видового та систематичного ргзномангття. Поргвняльну характеристику фгторгзномашття на контролг та дглянках пройде-них вогнем наведено на рис. 2.

З рис. 2 видно, що на дглянках пгсля проходження вогню вгдновлюеться бгльше видгв та родгв. Але всг роди в переважнгй бгльшостг вгдносяться до одше! родини, порядку, класу або вгддглу. 1ндекс Шеннона дае змогу кшькгсно (в бгтах)

ощнити вiрогiднiсть знаходження рiзних видiв в угрупованш. Статистичний ана-лiз даних показуе вiдхилення показникгв бiорiзноманiття на окремих дослщних дiлянках, що пов'язано зi змiною вiку насадження типологiчних умов, складу, режиму господарювання тощо. Найменшим коливанням характеризуеться штег-ральний показник бiорiзноманiття - iндекс Шеннона (2,314-2,561) (табл. 2).

Рис. 2. Юльюсть виЫв (А) та систематичних одиниць (Б), що в1дновились тсля пожежI та на контроль в ргзних типах л1су

Юлькють систематичних одиниць та таксономiчне бiорiзноманiття законо-мiрно зменшуеться в ряду: види (3-7) - роди (3-7) - родини (3-5) - порядки (2-5) -класи (1-3) - вщдщи (1-2). Максимальною кiлькiстю видiв характеризуються сос-новi насадження пройдет пожежею (ПП № 1, 6) - 7 видш iз загальною сумою так-сонiв 23 та 31. Для того, щоб встановити, насшльки подiбним у видовому вщно-шеннi е вiдновлення живого надгрунтового покриву на площi, пройденiй вогнем та контрол^ було розраховано показник, який показуе ступiнь спорiдненостi (схо-жостi) вибiрок за якiсними ознаками - щдекс подiбностi Сьоренсена (табл. 2, Б).

Табл. 2. Юльтсть систематичних одиниць та показники видового рЬномашття на пробних площах, пройдених пожежею

№ПП

ТЛУ

А, ро-к'В

К1льк1сть систематичних одиниць

видш

род1в

родин

поряд-

К1В

кла-

С1В

В1ДД1-Л1В

Сума таксо-

Н1В

Б

Н'

1 (пожежа)

А,

40

7

31

1(контроль)

А1

40

15

0,0

2439

2,556

4 (пожежа)

34

18

4(контроль)

18

0,68

2,352

2,503

6 (пожежа)

Д.

30

23

6(контроль)

Ап

30

16

0,22

2 314

2561

7

5

5

3

2

3

3

3

2

2

2

Я

5

5

3

3

1

1

1

Я

6

4

4

4

2

2

2

1

7

7

3

3

1

2

3

3

3

3

2

2

З аналiзу слщуе, що показник схожосп для пробних площ 1 (пожежа) i 1 (контроль) дорiвнюе нулю. Рослиншсть, яка з'явилась на цих пробах пiсля поже-жi, е на 100 % вщмшною вщ рослинностi, яка була тут до пожежг Найбтьший вiдсоток схожостi видiв спостерггаемо на пробних площах 4 (пожежа) - 4 (контроль) - 0,68 (68 %) в тит люорослинних умов В3. Отримат данi свщчать, що на дшянках, якi були пройденi пожежею 2009 р., вщбуваеться замiщення лiсових (коршних) видш живого надгрунтового покриву на рудеральш види. Показник подiбностi вищий в насадженнях, менш пошкоджених люовими пожежами, тому що менша штенсившсть пожежi сприяе швидшому вiдновленню коршних видiв живого надгрунтового покриву.

Висновки:

1. Стушнь трансформацй' живого надГрунтового покриву пiд дieю шрогенно-го фактора визначаеться iнтeнсивнiстю пoжeжi. Пкля низово! середньо!' ш-тенсивно! пoжeжi в соснових лiсах Пoлiськoгo природного заповедника в1д-буваеться зниження (на 90 %) видового piзнoманiття мохового покриву. Верхова та низова високоштенсивна пoжeжi призводять до повно! загибeлi мохово-лишайникового покриву.

2. Бioлoгiчнe piзнoманiття на д1лянках пройдених верховою та низовою сильно!' штенсивност пожежею вище нiж на контроле зокрема бшьша кiлькiсть видiв та род1в, як1 вiднoсяться до одше!' родини. На дшянках, якi були пройдеш великою пожежею 2009 р. вщбуваеться замiщeння л1сових вид1в -шдикатор!в живого надГрунтового покриву на рудеральш. Схож1сть видового складу до i п1сля пoжeжi зменшуеться 1з зростанням ii' iнтeнсивнoстi.

3. Загалом, oцiнка якост1 та динамiки постшрогенного вiднoвлeння живого надГрунтового покриву через 3 роки шсля пошкодження вогнем дае змогу стверджувати, що верхов! пожеж! та низов1 пoжeжi високо! та середньо!' ш-тeнсивнoстi знижують його ц1нн1сть та бiopiзнoманiття у природно-запо-в1ДНОМУ ФОНД1.

4. Негативний вплив на живий надГрунтовий покрив верхових пожеж та пожеж високо! та середньо!' iнтeнсивнoстi свщчить про нeoбхiднiсть мiнiмiза-цп ризику виникнення таких пожеж шляхом створення спещально!' системи охорони л1с1в в1д пожеж на землях пpиpoднo-запoвiднoгo фонду.

Лггература

1. Алексеев О.В. Распространение и периодичность лесных пожаров в Национальном парке "Припятский" / О.В. Алексеев, В.В. Валетов // Весшк Мазырскага дзяржаунага педагагичнага университета. - 2005. - № 1 (12). - С. 31-34.

2. Анализ послепожарной динамики растительности сосняков / А.М. Шарыгин. - 2006. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.science-bsea.bgita.ru/2006/les_2006/sharygin_ analiz.htm.

3. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -

550 с.

4. Вакуров А.Д. Лесные пожары на севере / А.Д. Вакуров. - М. : Изд-во "Наука", 1975. -

100 с.

5. Валетов В.В. Естественное возобновление в сосняках, подвергшихся пирогенному воздействию / В.В. Валетов, А.В. Углянец, О.В. Алексеев // Весшк Мазырскага дзяржаунага педагагичнага университета. - 2005. - № 1 (12). - С. 36-41.

6. Гордей Н.В. Восстановительная стадия культурценозов сосны на гарях / Н.В. Гордей // Сборник научных трудов. - 2007. - № 66. - С. 43-48.

7. Граков А. Упорядочение отпуска леса в Архангельской губернии / А. Граков // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1998. - № 2. - С. 23-28.

8. Комарова Т. А. Семенное возобновление растений на свежих гарях леса южного Сихатэ Алиня / Т. А. Комарова. - Владивосток : ДВНЦ АН СССР. - 1986. - 224 с.

9. Влияние пожаров на лесную растительность и ее возобновление / А. А. Корчагин // Геоботаника. - 1954. - № 9. - С. 75-149.

10. Мелехов И.С. Влияние пожара на лес / И.С. Мелехов. - М. : Государственное лесотехническое издательство, 1948. - 123 с.

11. Нестеров В.Г. Горимость леса и методы её определения / В.Г. Нестеров. - М. : Гослес-бумиздат, 1949. - 76 с.

12. Парфенов В.И. Антропогенные изменения флоры и растительности Белоруссии / В.И. Парфенов, Г.А. Ким, Г.Ф. Рыковский. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1985. - 294 с.

13. Перевозникова В.Д. Видовой состав и структура живого напочвенного покрова в сосняках после контролируемых выжиганий / В.Д. Перевозникова, Г.А. Иванова, В.А. Иванов, Н.М. Ковалева // Сибирский экологический журнал. - 2005. - № 12. - С. 135-141.

14. Послепожарное формирование живого напочвенного покрова в сосняках Среднего Приангарья / Г.А. Иванова, В.Д. Перевозникова // Сибирский экологический журнал. - 1996. -№ 3. - С. 109-116.

15. Санников С.Н. Экология популяций / С.Н. Санников. - М. : Изд-во "Наука", 1991. -128-142 с.

16. Шишикин А.С. Стратегия по снижению пожарной опасности на ООПТ Алтае-Саянско-го Экорегиона / А.С. Шишикин, В.А. Иванов, Г.А. Иванова и др. / под ред. А.А. Онучин. - Новосибирск : Изд-во Сибирского отделения РАН, 2013. - 264 с.

17. Трансформация нижних ярусов лесной растительности после низовых пожаров / Г.А. Иванова, В.Д. Перевозникова, В.А. Иванов // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2002. - № 2. - С. 30-35.

18. Якубенко Б.С. Польовий практикум з боташки / Б.С. Якубенко. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр", 2012. - 400 с.

Гуменюк В.В. Послепожарное восстановление живого напочвенного покрова в лесных насаждениях Полесского природного заповедника

Исследовано постпирогенное восстановление живого напочвенного покрова в сосновых насаждениях после крупного лесного пожара в Полесском природном заповеднике. Рассчитаны индексы биоразнообразия и сходства видов и оценено их обилие на участках, пройденных огнем и на контроле. Через 3 года после низового пожара высокой интенсивности и верхового пожара установлено снижение проективного покрытия мхов и лишайников и заселение горельника рудеральными видами растений.

Ключевые слова: лесные пожары, постпирогенное восстановление, живой напочвенный покров, биологическое разнообразие, сходство, обилие.

Gumeniuk V. V. After fire recovery of vegetation in forest stands of Po-lessky Natural Reserve

A study of natural processes after fire recovery of vegetation after a particularly large forest fires in the protected area Polisky Nature Reserve. Calculated indices: difficulty planting, biological diversity, survival, similarity of species, abundance species

Keywords: wild fire, after fire recovery of vegetation, the index of difficulty planting, biodiversity index, the index of similarity of species, abundance species.

УДК 582.091/. 093:581.54 1нж. Н.З. Кендзьора; доц. Ю.А. Мельник,

канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук; доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 ЦВ1Т1ННЯ ПРЕДСТАВНИК1В 1НТРОДУКОВАНО1 ДЕНДРОФЛОРИ М1СТА ЛЬВОВА

Проведено феноспостереження за рослинами адаптовано! в озеленены ]шста Львова штродуковано! дендрофлори. За даними 5^чних дослщжень встановлено особливост !х генеративного перюду. Коефшдент варiацií тривалост генеративного перюду штродуцен-■пв низький або середнш (5-19 %), проте значна мшливють лагу цштшня багатьох вид]в (15-69 %) показуе залежшсть вщ метеофактс^в ранньовесняного перюду. Раннш початок цвтння рослин i збшьшення його тривалост пов'язаш зi збшьшенням варiабельностi фенолагу. Для бшьшост дослщжуваних штродуценпв (понад 60 %) характерне корот-котривале цвтння.

Ключовi слова: дендрофлора, штродуценти, феноспостереження, цвгтшня.

Одна з умов покращення урбогенного довюлля - створення зелених де-ревно-чагарникових насаджень шляхом тдбору асортименту iз декоративних аборигенних та адаптованих iнтродукованих вид1в рослин [4, 5]. Важливим фак-