CC BY
44
Гаврилюк В.Н., Гузь Н.М., Лисовый Н.Н. Полиморфизм лиственницы европейской и перспективы использования её в озеленении
Проанализированы литературные источники относительно полиморфизма и возможностей использования лиственницы европейской в озеленении населенных мест. Рассмотрен полиморфизм исследуемого вида и приведена классификация, перечень её форм и их краткая характеристика. Приведён обзор около 110 выделенных экологических и морфологических форм, которые репрезентируют полиморфизм Larix decidua Mill. Рассмотрены перспективные направления использования конкретных декоративных форм лиственницы европейской при проектировании разных элементов ландшафта.
Ключевые слова: полиморфизм, лиственница европейская, экологическая форма, морфологическая форма, озеленение.
Havrylyuk V.M., Guz M.M., Lisoviy M.M. Polymorphic of larch European and the prospects for its use in landscaping
In this work we have analysed literary sources concerning polymorphism and possibilities of the application of European larch in the landscaping of populated places. Taking into consideration polymorphism of the investigated kind and given classification, list of its forms and their brief characteristic. Presented review of near 110 emphasized ecological and morphological forms, which represent polymorphism of Larix decidua Mill. Examined upcoming trends of the use of concrete decorative forms of European larch in the process of designing of different elements of the landscape.
Keywords: polymorphic, larch European, ecological form, morphological form, landscaping.
УДК 633.88:581.9(477) Ст. наук. ствроб. В.М. Мтарченко, д-р бюл. наук -1нститут ботатки iM. М.Г. Холодного НАН Украти, м. Кшв
РЕСУРСИ ЛЖАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ: СТАН, ВИКОРИСТАННЯ ТА ТЕНДЕНЦН ДИНАМ1КИ
Представлено результати облжу ресурсш 26 вид1в дикорослих лшарських рослин на територп Захщного Полюся (Волинська та Ргвненська обласп). За станом ресурсш, з урахуванням тенденцш i'x дииамши i перспективами використання, ц види рослин подь лили на 4 категорп: 1 - "перспективы", 2 - "рiвноважнi", 3 - "обмежеш", 4 - "зменшува-ш" (ресурси зменшуються). Встановлено, що ресурси бшьшост видгв лжарських рослин тут бшьш^ шж попит на сировину, що обумовлено сукупшстю природних, економiчних i сощальних причин. У межах регюну е значш резерви для збшьшення обсяпв заготiвлi бузини чорноi (суцвтя), вiльхи чорноi (суплiддя), кропили дводомноi (листя), крушив лам^' (кора), подорожника великого (листя) i полину пркого (трава) без загрози iхнiм природним ресурсам.
Ключовi слова: лжарсью рослини, ресурси, Захiдне Полiсся.
Загроза виснаження pecypciB рослинного свиу внаслiдок змши життевого середовища рослин, зокрема руйнування 1хшх оселищ, надмipне використання pecypciB, забруднення навколишнього середовища та iншi фактори зумовлюють втрату можливостей устшного виpiшeння багатьох нагальних eкономiчниx, сощальних, медичних проблем cycпiльcтва. Досшдження стану та динамiки природних ресурс1в лiкаpcькиx i харчових рослин в умовах трансформованого середовища е науковим базисом формування системи сталого використання цих ре-сурс1в, вiдповiдно до завдань мiжнаpодного та национального законодавства у cфepi регулювання використання та збереження бiоpiзноманiття.
Регулювання облiкy, використання та збереження природних ресурав цих видав рослин здайснюють вiдповiдно до Закону Украши "Про рослинний
сви". Зпдно з основними положениями цього Закону, збiр сировини з дикорос-лих рослин та грибiв може бути у порядку "загального" (для власних потреб) та "спецiального" (з метою отримання прибутку) використання. "Загальне" вико-ристання регулюеться лише "Правилами збирання сировини", згiдио з якими не допускаеться заподiяния шкоди природним популяциям рослин. "Спещальне" використання ресурсов дикорослих рослин i грибш передбачае отримання дозволив на загопвлю сировини конкретних видав i е платним. Обсяги заготiвлi сировини (л1шт) визначаються термiном на 1 -5 роюв на основi результатов облжу ресурсiв.
Вiдповiдно до вимог нащонального законодавства, для забезпечення на-уково обфунтованого сталого використання та збереження природних ресурсов економiчно важливих видш рослин, облiк ресурсов цих рослин здшснюеться один раз на 5-10 ротв. При цьому визначають кшьктсш показники ресурсов конкретних видш рослин, а також загрози, ят зумовлюють зменшення цих ресурсов; розробляють рекомендацií щодо !х збалансованого використання та збереження. За результатами ресурсно!' ощнки конкретних видав рослин визначають обсяги допустимого щорiчного використання íх сировини на територií областi (областей), що е науковою основою для затвердження лiмiтiв спецiального використання природних ресурсов лiкарських i харчових рослин на мiсцевому ршш.
Метою роботи е презет'ащя результатов облiку ресурсов сировинно щн-них видав лiкарських рослин у межах Захщного Полiсся (Волинська та Ргвненсь-ка областi), аналiзу íх використання та тенденцш динамiки.
Матерiал i методи дослщження. Для облiку ресурсш було вiдiбрано 26 прiоритетних видгв лiкарських рослин, заготовлю сировини яких здiйсиюють тут у порядку спещального використання рослинних ресурсов. Ресурснi досль дження здшснювали упродовж 2007-2013 рр. з застосування традищйних мето-дш облiку запасш [5]. У межах регюну дослiджень загалом закладено близько 1600 облжових далянок для визначення ресурсних показнишв модельних видгв рослин. Внаслiдок опрацювання ресурсних даних для кожного виду вираховува-ли: бюлопчний запас (т), експлуатацiйний запас (потенцшно можливий для використання) та обсяг допустимого використання сировини (з урахуванням перь оду вiдновлення популяцiй кожного з видгв шсля заготiвлi сировини). Ресурси лiкарських рослин визначали у перерахунку на суху вагу сировини (пагони, лис-тя та ш.) чи у свiжозiбраному станi (ягоди). Розрахунок експлуатащйного запасу та обсягу допустимого використання здшснювали за алгоритмами, встановлени-ми для кожного виду рослин [4]. Ми наводимо лише украшсью назви видав рослин, оскшьки у практищ регулювання використання ресурсов рослин не застосо-вують латинсьш назви.
Аналiз використання ресурсов лiкарських i харчових рослин проводили на основi звиних статистичних матерiалiв у межах конкретних областей за останш 5 роюв. Для з'ясування тенденций динамiки ресурсов використовували власнi ма-терiали поточних та попередиiх ресурсних дослiджень, яш виконували на цш те-риторц в кiнцi 80-х, на початку 90-х роюв минулого столiття [1-3].
Результата дослщження. Серед дослiджуваних видав лшарських рослин за кiлькiсними показниками найбiльшi ресурси на територií Захщного Полiсся (Волинська та Рiвненська обласп) мають: багно, вшьха чорна, журавлина, крушина, кропива, ожина (ряд видав) та чорниця (табл.); найменшi - аíр, глiд (ряд
видав), калган (перстач прямостоячий) та чебрець повзучий. За станом ресурсiв з урахуванням тенденций динамжи 1 перспективою 1х використання щ види дико-рослих лжарських 1 харчових рослин р1зняться м1ж собою, тому ми роздшили IX на 4 категорií: 1 - " перспективна, 2 - "ршноважш", 3 - "обмежеш"; 4 - "зменшу-ваш" (ресурси зменшуються).
Табл. Ресурси видiв лЫарських рослин Зах1дного Полйсся та 1.х використання
Вид рослин, сировина Обсяг допустимого використання, т Середнмрчт обся-ги використання, т
А1р (кореневища з коренями) 0,8-1,2 1,25
Багно звичайне (пагони) 120-140 1,1
Брусниця*(плоди) 10-15 16,7
Бузина чорна (квики) 8-10 1,85
Вiльха чорна (суплщдя) 300-340 0,7
Глiд (ряд видiв) (плоди) 0,4-0,6 0,3
Грицики (трава) 2-3 1,05
Деревш звичайний (трава) 3-5 1,7
Журавлина* (плоди) 100-150 17,0
Звiробiй звичайний (трава) 8-11 2,75
Калган, перстач прямостоячий (кореневища) 0,8-1,0 0,06
Конвам (трава) 3-5 2,05
Кропива дводомна (листя) 400-450 5,9
Крушина (кора) 200-250 15,7
Лохина (буяхи)* (плоди) 18-22 1,8
Ожина* (ряд видiв) (плоди) 200-250 123,0
Мати-й-мачуха (шдбш) (листя) 3-4 3,75
Подорожник великий (листя) 4-6 0,15
Полин пркий (трава) 9- 12 2,4
Собача кропива п'ятилопатева (трава) 2-3 0,03
Спориш (трава) 5-7 1,3
Чебрець повзучий (трава) 0,8-1,1 0,27
Череда трироздшьна (трава) 10 -12 5,3
Чистотш великий (трава) 10-15 2,95
Чорниця* (плоди) 8000-11000 2745,0
Цмин тсковий (суцвитя) 4-6 6,1
Примiтки:* - сировина у свiжозiбраному сташ.
До категорц "перспективна вщнесено види рослин, ят мають значне по-ширення у репош, природш ресурси 1х велию, загрозу ктотного зменшення ре-сурсiв не виявлено, а ресурси деяких з них збшьшуються в умовах трансформо-ваного рослинного покриву. Цю групу формують: бузина чорна, вшьха чорна, кропива дводомна, ожина, чорниця, чистотiл великий. Це види, популяцп яких характеризуються високою сировинною продуктивною; на Зах1дному Полка вони формують значш за площею сировинш масиви 1 е перспективними для за-готiвлi сировини.
До ще1 категорií також вiднесено види лшарських рослин, якi мають значне поширення, однак íх популяци переважно низькопродуктивнi (деревiй зви-чайний, звiробiй звичайний) чи вони формують невелит за площею продуктивнi масиви (мати-й-мачуха, полин гiркий та ш.). В умовах постiйно трансформовано-го рослинного покриву створюються сприятливi умови для формування сировин-
но щнних популяцш цих видДв, тому наявна можливДсть Дстотного збiльшення обсягiв використання !х природних ресурсiв.
Встановлено, що ресурси ряду видав лДкарських рослин у межах регДону за останнД десятилитя майже не змшились (категорДя "рiвноважнi"). Це гДрчак звичайний (спориш), грицики, крушина ламка, подорожник великий, собача кро-пива п'ятилопатева, череда трироздальна. ЦД види рослин вирiзняються життевою формою, просторовою структурою популяцш, сировинною продуктивнктю, а сшльним для них е: позитивна реакцдя на порушення природного рослинного покриву, за якого усуваеться лшггний вплив конкурентоспроможних видДв Д здатнкть у короткий термДн досягати ресурсно!' значущостД популяцш та реалДзу-вати 11. Тобто в умовах трансформованого середовища ресурси цих видДв загалом не зменшуються, але й незначно збДльшуються через наявшсть комплексу лДмиу-ючих чинникДв, якД обмежують !х поширення та ресурсну значушдсть. На цей час природш ресурси цих видДв достатш для задоволення попиту на сировину Д е ре-зерви для збДльшення обсяпв заготДвлД.
КатегорДя "обмежеш" охоплюе види рослин, ресурси яких обмежеш в ре-гюш переважно внаслДдок природних причин (глДд, калган, брусниця, чебрець повзучий). Вони мають значне поширення, формують невелит за площею про-дуктивш ценопопуляцд!' або зростають спорадично. Виражено! загрози зменшен-ня 1х ресурсДв унаслДдок змДни умов середовища не виявлено, однак на ЗахДдному ПолДссД цд види перебувають на межД ресурсного ареалу, тому сировинна значу-щДсть 1х переважно низька. Вони не потребують вживання заходДв охорони, ресурси 1х достатш для задоволення попиту на сировину Д е невеликий резерв для збДльшення обсяпв заготДвлД.
Окремо видалено групу видав лДкарських рослин, популяцц яких чутливД до змДни середовища зростання - категорДя "зменшуваш". ТенденцДя до зменшен-ня ресурсДв багатьох з цих видДв обумовлена, насамперед, антропогенною тран-сформацДею рослинного покриву унаслДдок осушення, господарсько! даяльностД та рекреацц. Види лДкарських рослин, ценопопуляцц яких досягають ресурсно!' значущостД у стабДльних екосистемах, характеризуються слабкими адаптивними властивостями Д порушення екологДчного балансу !х життевого середовища приз-водить до зменшення життевостД та ресурсно!' значущостД популяцш. Результати порДвняння даних ресурсно!' ощнки початку 90-х рокДв та 2007-2013 рр. свДдчать, що на обстеженш територц ресурси а!ру зменшились у 6-8 разДв, багна звичайно-го, журавлини та лохини (буянДв) - у 2-3 рази. Основною причиною цих змДн е зниження рДвня грунтових вод, а штенсившсть реакци на змДну зволоження бД-отопДв цих видДв е видоспецифДчною ознакою. Ресурси конвалД! зменшились майже на 40 % внаслДдок штенсифкащ! лДсогосподарських заходДв та рекреащ! Встановлено, що за сприятливих екологДчних умов ресурсна значущДсть популяцш конвали вДдновлюеться 15-20 рокДв, а значне збДльшення обсяпв рубки дере-востану призводить до Дстотного зменшення !! ресурсДв у регДонД. Використання ресурсДв а!ру та конвали потребуе обмеження, оскДльки наявна реальна загроза виснаження ресурсДв цих видДв унаслДдок антропогенно! трансформацД! !х осе-лищ. Ресурси багна звичайного, журавлини та лохини на ЗахДдному ПолДссД вели-кД, контрольоване вилучення сировини цих видДв не становить загрози популяцД-ям, однак !х ресурси поступово зменшуються у регДонД внаслДдок незворотно! змДни екологДчних умов бютошв.
За обсягами використання сировини лiкарськi рослини у межах Волинсь-ко1 та Р1вненсько!' областей можна умовно под1лити на три категори: I - штенсив-ного використання (щорiчнi обсяги заготавл! у середньому 10< т), II - помiрного використання (щорiчнi обсяги заготавл! 1 -9 т), III - обмеженого використання (щорiчнi обсяги заготавл! до 1 т). Обсяги фактично!' заготiвлi лiкарських рослин залежать вiд попиту на сировину та наявних ресурс1в, тому вони змшюються у рiзнi роки i не вщображають реального стану ресурс1в конкретного виду рослин.
У межах регюну серед аналiзованих видв рослин найбшьшим попитом користуються ягоди чорницi, середньорiчнi заготiвлi яких вардають у межах 26 тис. т. В окремi роки у значних обсягах заготовляють плоди журавлини, особливо у Р1вненськш област! (100-200 т), однак населения заготовляе ii часто за межами област! i здае у мiсцевi заготiвельнi пункти, що ктотно впливае на шдсум-ков! показники. Заготавля плод1в ожини загалом у межах двох областей за ргк не перевищуе 100 т, бруснищ - 20, лохини - 12 т, хоча середш показники обсяпв за-готавл! плодав цих вид1в рослин значно нижч! (табл.). На територй' досл!дження наявш ресурси сировини цих вид1в достатш для задоволення попиту, однак варто зважати, що близько 30 % обсягу заготавл! япд здшснюють для власних потреб.
Найбшьшу кшьккть вид1в Мкарських рослин за обсягами використання вщнесено до друго! категорй' (табл.). Обсяги заготавл! а1ру, багна звичайного, гри-циюв, бузини чорно!', деревда, споришу становлять тут у середньому 1 -2 т; копали, мати-й-мачухи, полину - 2-4 т; кропиви, череди, чистотиу - 5-8 т; зв!робою, крушини та цмину - до 10 т. За станом ресурс1в ця група вид1в досить р!зномашг-на. Особливого контролю за обсягами загопвл! потребують а1р та конвал!я, ресурсам яких загрожуе виснаження внаслщок змши еколопчних умов зростання.
Середньор!чна загопвля плод1в вшьхи, глоду, листя подорожника та трави чебрецю здшснюеться до 1 т. У межах Зандного Полкся наявш запаси сировини цих вид1в рослин дають змогу збшьшити обсяги заготавл! без загрози виснаження ресурав. Калган мае значне поширення у регюш, але його популяци тут переважно низькопродуктивш, що не дае змогу рекомендувати ктотно збшьшу-вати обсяги загопвл! сировини цього виду лшарських рослин.
Висновки. Захщне Полкся е перспективним сировинним регюном сто-совно дикорослих лжарських рослин. У межах регюну наявш значш резерви для збшьшення обсяпв заготавл! бузини чорно!, вшьхи, кропиви, крушини, подорожника та полину пркого без загрози 1х природним ресурсам.
Природш запаси сировини бшьшосп сировинних вид1в лжарських рослин на територй' Волинсько!' та Р1вненсько!' областей бшьш^ шж попит на сировину, що обумовлене сукупшстю природних, економ!чних i сощальних причин.
Виявлено, що ресурси а!ру (лепехи звичайно!), багна звичайного, журав-лини болотно!', конвалй' та лохини (буях1в) зменшуються у регюш, головним чином, унаслщок змши еколопчних умов оселищ.
Лiтература
1. Мшарченко В.М. Ресурси дикорослих лшарських рослин Украши / В.М. Мшарченко // Нащональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укршш в 1998 р. - К. : Вид. Укр. транш. ш-ту. - С. 41-45.
2. Мшарченко В.М. Стан та динамжа ресурив Acorus calamus L. (Araceae) в Укршш / В.М. Мшарченко, I.A. Тимченко, 1.М. Анщенко, Н.В. Гуринович // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2002. - Вип. 59, № 4. - С. 412-419.
3. Мшарченко В.М. Атлас лжарських рослин Украши / В.М. Мшарченко, 1.А. Тимченко. -К. : Вид-во "Фтосощоцентр", 2002. - 172 с.
4. Мшарченко В.М. Ресурсознавство. Лжарсью рослини : навч. поабн. / В.М. Мшарченко, П.1. Середа. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. - 60 с.
5. Крылова И.Л. Методические указания по изучению запасов дикорастущих лекарственных растений / И.Л. Крылова, А.И. Шретер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1971. - 21 с.
Минарченко В.Н. Ресурсы лекарственных растений Западного Полесья: состояние, использование и тенденции динамики
Представлены результаты учета ресурсов 26 видов дикорастущих лекарственных растений на территории Западного Полесья (Волынская и Ровенская области). По состоянию ресурсов, с учетом тенденций их динамики и перспективы использования, эти виды растений разделили на 4 категории: 1 - "перспективные", 2 - "равновесные", 3 - "ограниченные", 4 - "уменьшающиеся" (ресурсы уменьшаются). Установлено, что ресурсы большинства видов лекарственных растений здесь больше, чем спрос на сырье, что обусловлено совокупностью природных, экономических и социальных причин. В пределах региона имеются значительные резервы для увеличения объемов заготовки бузины черной (соцветия), ольхи черной (соплодия), крапивы двудомной (листья), крушины ломкой (кора), подорожника большого (листья) и полыни горькой (трава) без угрозы их природным ресурсам.
Ключевые слова: лекарственные растения, ресурсы, Западное Полесье.
Minarchenko V.M. The resources of medicinal plants of the Western Po-lissya: state, use and trends of dynamics
The results of resource evaluation of 26 species of wild medicinal plants in the Western Polissya (Volyn and Rivne region) are presented. These plants on the state of resources taking into account the trends of their dynamics and prospects for the use were divided into 4 categories: 1 - "promising", 2 - "equilibrium", 3 - "limited", 4 - "decreasing" (resources are reduced). It is established that the resources of most species of medicinal plants are more than the demand for raw materials, due to the combination of natural, economic and social reasons. Within the region, there is considerable scope for increasing the volume of the blank black elderberry (inflorescences), black alder (infructescence), nettles nettle (leaves), alder buckthorn (bark), common plantain (leaves) and absinthium (grass) without the threat for their natural resources.
Keywords: medicinal plants, resources, Western Polissya.
УДК 630 *434(477.42) Астр. В.В. Гуменюк1 -
НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Кшв
П1СЛЯПОЖЕЖНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ЖИВОГО НАДГРУНТОВОГО ПОКРИВУ В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПОЛ1СЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Дослщжено постшрогенне вщновлення живого надгрунтового покриву в соснових насадженнях шсля велико! люово! пожежi у Полiському природному заповеднику. Розра-ховано шдекси бк^зномашття i схожост видiв та оцшено !х рясшсть на дшянках, пройдених вогнем та на контроле Через 3 роки шсля низово! пожежi високо! штенснв-ност та верхово! пожежi встановлено зниження проективного покриття мохiв i лишайни-юв та заселения горшьника рудеральними видами рослин.
Ключовi слова: лiсовi пожеж^ постшрогенне вщновлення, живий надгрунтовий покрив, бюлопчне рiзномаиiття, схожють, рясшсть.
1 Наук. кергвник: от. наук. спгвроб. С.В. З1бцев, д-р с.-г. наук
