CC BY
20
iншого. Щ особливостi визначають !х здатнiсть до конкурентних стосунюв i3 ценопопуляцiями шших видiв, а, отже, до захоплення i втрати певного еколо-пчного простору. Мiжвидова конкуренцiя, як i змiни екологiчних умов пiсля вирубування деревостану, призводить до появи, домшування та зникнення певних груп рослин. Через шзнання екологiчних властивостей рослин проявляемся вибагливiсть видiв до ресуршв середовища, а через вивчення бюлопч-них властивостей - споЫб i характер використання цих ресурЫв.
Л1тература
1. Дщух Я.П. Ф1то1ндикащя еколопчних фактсрв / Я.П. Д1дух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
2. Дылис Н.В. Структура лесного биогеоценоза / Н.В. Дылис. - М. : Изд-во "Наука", 1969. - 54 с.
3. Екофлора УкраТни. - Т. 1-3 / Я.П. Д1дух, П.Г Плюта, В.В. Протопопова та in. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2000. - 284 с.
4. Мус1енко М.М. Еколопя рослин : тдручник / М.М. Муаенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 432 с.
5. Ниценко А.А. Об изучении экологической структуры растительного покрова / А. А. Ниценко // Ботанический журнал. - 1969. - Т. 54, № 7. - С. 1002-1014.
6. Работнов Т. А. О системе фитоценотипов в понимании В.Н. Сукачова и Л.Г. Рамен-ского / Т.А. Работнов // Бюллетень МОИП: Отдел биологии. - 1993. - Т. 98, вып. 6. - С. 80-87.
7. Смирнова О.В. Структура травяного покрова широколиственных лесов / О.В. Смирнова. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 208 с.
8. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 197 с.
Лукащук Г.Б. Экотопическая структура растительности срубов Горган
Рассмотрена экотопическая структура растительности срубов Горган. Основными факторами, которые характеризуют экологическую амплитуду флористичних элементов срубов, является их чувствительность к режиму увлажнения, освещения, к обеспечению азотом в почве. За чувствительностью к этим показателям растения разделено на определенные экогруппы.
Lukashchuk H.B. Ecotopic structure of vegetation on the felling areas in Gorgany
The ecotopic structure of vegetation on the felling areas in Gorgany is studied. The attitude of felling area floral elements to the moistening conditions, light conditions and nitrogen supply in soil are the basic factors, that characterize floral elements ecological amplitude. According to the attitudes to those indexes plants are divided to certain ecological groups. _
УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.П. Швець - Кримська гiрсько-лiсова
НДС; здобувач I. О. Трофименко - Рескомлк АР Крим; ст наук. ствроб. О. О. Дяговець - Кримський природний заnовiдник
СОСНА КРИМСЬКА: АРЕАЛ, ТИПИ Л1СУ, ПРОДУКТИВШСТЬ
Дано характеристику сосни кримсько! Pinuspallasiana D. Don в Криму. Вивчено особливосп ареалу, сучасний стан та продуктившсть деревосташв в уах типах люу Криму. Проаналiзовано розподш деревосташв сосни кримсько! за походженням, еда-топами, типами люу та захисними частинами. Складено таблиц усереднених лшвни-
чо-таксацiйних показниюв деревостанiв для bcíx типiв люу за класами BiKy: складу, дiаметрiв, висот, GoHÍTeTÍB, повнот, запасу, середшх 3míh запасу та частки дшово! де-ревини. Порiвняно продyктивнiсть деревосташв pÍ3Horo походження, фактичну та по-тенцiйнy продyктивнiсть за показниками запасу та середньо! змiни запасу. Зроблено висновок про необхщшсть охорони та збереження цих екосистем, насамперед вщ дп антропогенного чинника: нерегульовано! рекреаци та лiсових пожеж.
Вступ. Переоцшено погляди щодо гармошзаци взаемин м1ж люом i людиною. На Всесвггньому самiтi "Земля" (Рiо-де-Жанейро, 1992) свггова спiльнота прийняла, що лiси е найвпливовшими компонентами в стабшзаци стану навколишнього природного середовища i провщш мiсця у цiй дiяль-ност посiдають такi напрями як еколопзащя лiсокористyвання, збереження бiорiзноманiття та дотримання принципiв глобального консенсусу щодо ста-лого використання лiсiв, тому тдвищення продуктивносп та полiпшення якiсного складу лiсiв Укра1ни - один з найважливших прiоритетiв державно! люово! полггики [1-4].
Загальна площа лiсiв Криму - 259,3 га, у тому чи^ Держкомлюгоспу Укра!ни - 230,6 тис. га [3, 5]. Ми проаналiзyвали сучасний розподш земель люогосподарського призначення Криму для деревостанiв сосни кримсько! за походженням, едатопами, захисними частинами, повнотами, боштетами, класами вшу. Для вшх лiсорослинних умов та тишв лiсy ми склали таблицю усе-реднених лiсiвничо-таксацiйних показниюв за всiма класами вiкy: складом, дiаметром, висотою, бонiтетом, повнотою, запасом, середньою змiною запасу та часткою дшово! деревини. Як первинну облшово-фондову iнформацiю ви-користано повидiльнy базу даних ВО "Укрдержшспроект" земель люогоспо-дарського призначення Криму (станом на 01.01.2007 р.), загальним обсягом 53764 видшв.
У лiсах регiонy ростуть понад 12 видiв роду сосна, зокрема кримська (Палласа) - Pinus pallasiana D. Don, гачкувата (Сосновського). - P. hamata D. Sosn., Станкевича - Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin, звичайна - Pinus sylvestris L, ггалшська (шшя). - P. pinea L., Культера. - P. coulteri Don., Сабь на. - P. sabiniana Dougl., алепська, ельдарська, жовта. - P. ponderosa Dougl., веймутова. - P. strobus L., приморська. - P. pinaster Ait. (P. maritima Dur.) та ш. Найпоширенiшими в соснових екосистемах Криму е три види сосен -кримська, гачкувата та Станкевича [5] (табл. 1).
Табл. 1. Розподт площ та запаЫв соснових л1с1в Криму
Порода Площа Запас
га % 3 м %
Сосна кримська 41950,2 89,9 6739126 89,7
Сосна гачкувата (звичайна) 4029,6 8,7 724604 9,6
Сосна Станкевича 662,2 1,4 48924 0,7
Сосна австршська 11,1 - 1595 -
Сосна кедрова европейська 1,6 - 213 -
Сосна разом 46654,7 100,0 7515171 100,0
Видова розматсть сосни в Криму зумовлена кшматичною неоднорщ-шстю регюну. Крiм того, на сучасний ареал розповсюдження тишв люу сосни в Криму ютотно вплинуло створення люових культур (рис. 1) [5, 11]. За
перюд масштабно! мелюраци Кримського пiвострова у другш половинi ХХ ст. значно збшьшилися площi соснових лiсiв одного виду сосни - кримсько!. Внаслiдок цього площа штучних соснових лiсiв бшьше нiж у 3 рази переви-щила площу природних, а загалом площа соснякiв перевищила площу буко-вих лiсiв. Висока частка молодняюв i переважно мелiоративне призначення люових культур сосни дають пiдстави ощнювати сосновi лiси як низькопро-дуктивш.
Рис. 1. Сучасний ареал поширення тимв яку сосни у Криму
Ареал сосни кримсько! дуже широкий. На швденному макросхилi во-на зростае на висотi до 1240 м н.р.м., на холоднiшому твшчному макросхилi верхня границя сосни кримсько! проходить на висот 1060 м н.р.м., тобто майже на 200 м нижче, шж на твденному [4, 6].
Результати дослщження. За поширенням, серед iнших видiв сосни в Криму, сосна кримська абсолютно домшуе (90 %, або майже 42,0 тис. га), во-на росте в уЫх люогосподарських пiдприемствах (табл. 2). Цей вид е абори-генним, оскiльки природний ареал розташований у центральнiй частит Кримських пр (Ялтинський ГЛПЗ, Кримський ПЗ i Куйбишевське ЛГ) (рис. 1). Але природних деревосташв сосни кримсько! залишилось всього 8,5 тис. га або 20,4 % iз загальним запасом 2,7 млн м або 40,3 %о. Природт деревостани сосни кримсько! значно продуктивнiшi за штучно створенi, яких на сьогодш 33,4 тис. га або 79,6 % iз загальним запасом 4,0 млн м або 59,7 % вщ загального запасу (табл. 3) [7-10].
Таке домшування штучно створених насаджень над природними вщ-булося в 60-80-т роки ХХ ст. внаслщок створення монокультур сосни кримсько!, реконструкци низькоповнотних, низькобонiтетних порушених насаджень дуба пухнастого на еродованих схилах Кримських пр.
Табл. 2. Розпод1л площЬ та запасу деревосташв munie лЬсу сосни кримсько'1 за _тдприемствами_
Пвдприемство Площа Запас
га % 3 м %
Алуштинське ЛГ 3288,8 7,8 261172 3,9
Бахчисарайське ЛГ 5335,6 12,7 812686 12,1
Бшопрське ЛГ 3984,5 9,5 620488 9,2
ЛМГ "Холодна гора" 582,8 1,4 77252 1,1
Джанкойське ЛМГ 7,5 0,02 490 0,01
Свпаторшське ЛГ 280,7 0,7 19665 0,3
Кримський природний заповвдник 2096,5 5,0 739351 11,0
Куйбишевське ЛГ 3429,5 8,2 607820 9,0
ЛетнськеЛГ 799,4 1,9 79934 1,2
Роздольненське ЛГ 37,0 0,09 1861 0,03
Севастопольське ДЛМГ 6708,9 16,0 682357 10,1
С1мферопольське ЛМГ 4902,0 11,7 840695 12,5
Старокримське ЛМГ 1460,5 3,5 174890 2,6
Судацьке ЛМГ 3457,2 8,2 176055 2,6
Ялтинський ГЛПЗ 5579,3 13,3 1644412 24,4
Разом 41950,2 100,0 6739126 100,0
Табл. 3. РозподЬл площЬ та запасу деревосташв munie лЬсу сосни кримсько'1
за походженням
Походження Площа Запас
га % 3 м %
природне 8550,4 20,4 2717637 40,3
штучне 33399,8 79,6 4021489 59,7
Разом 41950,2 100,0 6739126 100,0
Сосна кримська е досить пластичною деревною породою i задовшьно росте у вЫх типах люорослинних умов вщ сухого бору до свiжого груду (табл. 4). Типи люу сосни кримсько! мають таю едатошч-ш рiвнi: Аь А2, Во, В1, СО, С1, С2, С3, АО, А1, А2. Фiгура типологiчного макрокомплексу тишв лiсу сосни кримсько! (рис. 2) зосереджена навколо едатопу С1, яки е абсолютно домшуе й охрплюе 29,0 тис. га насаджень сосни кримсько!, або 69,2 % з загальним запасом 4,7 млн м , або 69,6 %. Саме щ люорослинш умови е оптималь-ними для формування тишв люу сосни кримсько! в Криму.
Еколого-едатотчна сггка тишв люу сосни кримсько! показуе трофо-топнi та гiгротопнi межi поширення цiе! лiсово! породи в Криму та основш типи лiсу, як ми називаемо чорнососновими, наприклад: А1-Скр - сухий чор-
X А В с D
О
1 / х\
2
3
4
Рис. 2. ФЬгура типологЬчного макрокомплексу типЬв лЬсу сосни кримсько'1
нососновий 6ip, 50-Скр - дуже сухий чорнососновий cy6ip, Di-Скр - сухий чорнососновий груд i т. iн. (табл. 5).
Табл. 4. Розподт площi та запасу munie лжу сосни кримсько'1
за едатопами (ТЛУ)
Едатоп Площа Запас
га % 3 м %
Ai i2,2 0,03 i509 0,02
A2 9,5 0,02 437 0,0i
B0 2482,4 5,9 i4i8i2 2,i
Bi 3i23,5 7,4 437559 6,5
B2 336,7 0,8 38579 0,6
C0 2544 6,i i77523 2,6
Ci 290ii,9 69,2 4693i73 69,6
C2 3i33,9 7,5 930i43 i3,8
C3 0,4 - i0 -
D0 i0i,i 0,2 9522 0,i
Di 66i,5 i,6 i02994 i,5
D2 533,i i,3 205863 3,i
Разом 41950,2 100,0 6739126 100,0
Табл. 5. Еколого-едатомчна Ытка munie лщ сосни кримсько'1 _(Ю.В. Плугатар, 2009)_
Трофо-топи Типотв1рна порода Пгротопи
0 i 2 3 4 5
А Скр АгСкр А2-Скр
В Скр В0-Скр Bi-Скр В2-Скр
С Скр С0-Скр СгСкр С2-Скр
D Скр Do-Скр Di-Скр D2-Скр
Домшують насадження з повнотою 0,6-0,8 (табл. 6), 1хня загальна час-тка становить 65,0 % за площею та 62,7 % за запасом. Низькоповнотних дере-восташв iз повнотою 0,3-0,5 всього 6,2 % за площею. Середньоповнотш з повнотою 0,6-0,7 займають 35,6 % i високоповнотш деревостани iз повнотою 0,8 i вище - 58,2 %.
Табл. 6. Розподт площi та запасу munie л'1су сосни кримсько'1 за повнотою
Повнота Площа Запас
га % 3 м %
0,3 358,6 0,9 7i039 i,i
0,4 385,i 0,9 72465 i,i
0,5 i860,8 4,4 280942 4,2
0,6 4663,5 ii,i 745357 ii,i
0,7 i0294,9 24,5 i529i26 22,7
0,8 i6984,6 40,5 2696989 40,0
0,9 66ii,2 i5,8 ii90936 i7,7
i,0 79i,5 i,9 i52272 2,3
Разом 41950,2 100,0 6739126 100,0
Значна кшьюсть високоповнотних деревосташв свщчить про низький рiвень ведення люового господарства в цих люах, зокрема про недостатню
кiлькiсть доглядових рубань. Це спричинило виникнення в останш роки мас-штабних люових пожеж, оскiльки насадження сосни кримсько! мають високу горимiсть, а регюн - високу пожежонебезпечнiсть.
Загалом насадження сосни кримсько! можна вважати низькопродук-тивними, хоча бонiтетна амплiтуда вмiщуе насадження вiд 1б, 1а до Уа i V6 (табл. 7). Високобошгетних деревостанiв другого i вище клашв бонiтету е на 13,1 % площд та займають вони 22,2 % запасу. Середньопродуктивних третьо-го та четвертого клаЫв боштету - 67,7 % за площею i 65,3 % за запасом. Наса-джень п'ятого i нижче клашв бонiтету - 19,3 % за площею i 12,7 % за запасом.
Табл. 7. Розподт площь та запасу деревосташв munie лшу сосни _кримськсн за боттетом_
Боттет Площа Запас
га % 3 м %
Ib 8,7 - 3034 -
1а 62,4 0,1 24172 0,4
I 861,4 2,1 284034 4,2
II 4552,4 10,9 1182902 17,6
III 11791,5 28,1 2241998 33,3
IV 16600,1 39,6 2154609 32,0
V 7075,1 16,9 759086 11,3
Va 819,6 2,0 85422 1,3
Vb 179,0 0,4 3869 0,1
Разом 41950,2 100,0 6739126 100,0
Такий розподш деревосташв сосни кримсько! за продуктивною спричинений малою часткою високопродуктивних природних деревосташв. Розподш площ i запасу титв люу сосни кримсько! за класами вiку (рис. 3) показуе, що майже немае деревосташв першого класу вшу (0,1 % за площею), тобто люових культур в останш 10 роюв (до 2007 року) створювали дуже мало, всього 46,8 га. Насаджень другого класу вшу - 7,8 %, третього - 19,5 %, четвертого - 27,6 %, п'ятого - 18,9 % за площею. Таким чином 21-50^чт ль совi культури займають 66 % загально! плошд соснових насаджень Криму, що св^ить про високий рiвень лiсомелiоративних робiт в 60-80 рр. ХХ ст. (рис. 3).
> И ^ х ^ N iï
Класи вшу
Рис. 3. Розподт nлощi та запасу деревосташв титв люу сосни кримсько1
за класами вку
Вiкова структура деревосташв типiв лiсу сосни кримсько! в Криму на-лiчуе XXXI клас вiку, але вiдсоток стиглих i перестiйних - незначний. Врахо-вуючи вiкову структуру деревостанiв сосни кримсько! та зважаючи на штен-сивнi лiсокультурнi роботи в останш 50 рокiв, можна стверджувати, що люо-вiдновнi процеси в цих насадженнях вщбувалися доволi успiшно. Спос-тережено хвилеподiбний характер вжово! структури цих деревостанiв iз наростанням через 40-60 роюв. Розподiл площ деревосташв УШ-ХХ класiв вiку утримуеться рiвномiрним в межах 1-2 %. Трохи спадае вiн до 0,3-0,4 % в насадженнях ХХ1-ХХУ11 класiв вжу i зберiгся майже фрагментарно той же рiвень площ в ХХУШ-ХХХ1 класiв вiку. Таких насаджень ХХУШ класiв вiку лише 4,7 га, ХХ1Х - 32,4 га, ХХХ - 4,1 га, ХХХ1 - 7,4 га. Насаджень, старших ХХХ1 класу вiку, лiсовпорядники в Криму не виявили, хоча, за нашими спос-тереженнями, в деяких насадженнях Кримського природного заповщника збереглися в основному намет молодших поколiнь поодинок екземпляри сосни кримсько! вiком 400-450 роюв, дiаметром 1,5-1,8 м.
Враховуючи рiзну продуктивнiсть природних i штучних деревостанiв в типах лiсу сосни кримсько!, проаналiзуемо !хнш стан окремо.
Природш деревостани сосни кримсько!' формують типи люу в прсько-му Криму в умовах: сухого субору - В1 на плошд 1055,4 га, сухого сугруду -С1 на плошi 5553,5 га та свiжого сугруду - С2 на плошд 1444,2 га. Аналiз запа-сiв природних деревостанiв типiв люу сосни кримсько! в рiзних едатопах (рис. 8) свiдчить, що найпродуктившшими i найдовговiчнiшими е деревостани саме в тиш лiсу С1-Скр в умовах сухого сугруду С1.
Рiзниця продуктивностi деревостанiв типiв люу в умовах сухого субору i сугруду (В1, С1) збшьшуеться з вiком до 20-30 %. Аналiз динамiки серед-нiх змш запасу показуе (рис. 9), що саме в умовах С1 вш е найстабiльнiшим i утримуеться в межах 2,1-3,5 м /га упродовж вЫх понад ХХХ дослщжуваних клашв вiку. У типi люу свiжого сугруду С2 середня змша запасу е дещо ви-щою, нiж в iнших лiсорослинних умовах, тобто в умовах С2 деревостани рос-туть дещо швидше. Отже, умови свiжого сугруду можна вважати також досить комфортними для насаджень сосни кримсько!, але в цих умовах вона поступаеться мюцем листяним породам, зокрема дубу скельному, про що свщчить зменшення !! частки у складi цих деревостанiв.
400
2 300
т
й" 200
100
О
0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 220 240 260 280 30С
BiK, poKÏB
Рис. 8. Динамжа запаыв природних деревосташв munie nicy сосни кримсько'1
в pÎ3hux едатопах:
Вх - y = -0,0062х2 + 2,7241x, R2 =0,3209; Ci - y = -0,0074x2 + 3,4967x, R2 = 0,6815; C2 - y = -0,0146x2 + 4,7784x, R2 = 0,5331.
6.0-1-
я —
- **■
« 5,0---
*
0,0-1-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 160 170 180 190 200 210 220 230 240
Bix, pOKLH
Рис. 9. Динамша середньо'1 змши запаыв природних деревосташв munie nicy сосни кримсько'1 в pÎ3hux едатопах:
В1 - y = -6E-09x4 + 4E-06x3 - 0,0011x2 + 0,0964x, R2 = 0,547;
C1 - y = -8E-09x4 + 6E-06x3 - 0,0014x2 + 0,1249x, R2 = 0,6784;
C2 - y = -3E-08x4 + 2E-05x3 - 0,0033x2 + 0,2391x, R2 = 0,8217.
Штучнi деревостани сосни кримсько! здебшьшого формують типи ль су в умовах дуже сухого субору В0 (площа 2453,0 га), сухого субору В1 (2068,1 га), дуже сухого сугруду C0 (2524,9 га), сухого сугруду C1 (23458,4 га), свiжого сугруду C2 (1689,7 га). Вшова амплггуда цих деревостанiв змшюеться в межах II-VII (В0-С0), II-IX (В1), II-XI (C2) та II-XII (C1) класiв вiку. Середня частка сосни кримсько! у складi змшюеться в межах 53,3-90 % в В0, 67,795,9 % - В1, 71,1-100 % - C0, 75,1-97,2 - C1, 60,0-97,2 % в умовах С2. Таким чином, оптимальний склад штучних насаджень сосни кримсько! в переважа-ючих лiсорослинних умовах е вiд 7 до 10 одиниць (70-100 %). Якщо порiвня-ти динамiку запасу (рис. 10) та динамжу середньо! змiни запасу (рис. 11) титв люу сосни кримсько!, то видно, що набагато продуктивтшими е саме умо-ви C1 i C2, як переважають, що вiдповiдае природi цих деревосташв.
500 450 400 350 Jz 300 1 250 S 200
га
м 150 100 50 0
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120
BÎK, poKÎB
Рис. 10. Динамка запаав штучних деревосташв титв niey сосни кримсько'1
в рiзнuх едатопах:
В0 - y = -0,0018x2 + 1,9465x, R2 = 0,6234;
Вх - y = -0,0251x2 + 4,1797x, R2 = 0,6032;
C0 - y = -0,0155x2 + 2,7884x, R2 = 0,5947;
Ci - y = -0,0183x2 + 5,4177x, R2 = 0,8702;
C2 - y = -0,0106x2 + 5,7131x, R2 = 0,8761.
50 60 70 BÎk, рокш
Рис. 11. Динамжа середньо'1 змти запаав штучних деревосташв munie яку сосни кримсько'1 в риних едатопах:
В0 - y = -0,0011х2 + 0,0945х, Я2 = 0,4211;
Bi - y = -0,0013х2 + 0,1329х, Я2 = 0,3122;
С0 - y = -0,0012х2 + 0,1072х, Я2 = 0,4823;
С1 - y = 4E-06x3 - 0,0016х2 + 0,1504х, Я2 = 0,7374;
С2 - y = -0,0011х2 + 0,0945х, Я2 = 0,4211.
Продуктивнiсть штучних деревостанiв типiв люу сосни кримсько1" за показником запасу (рис. 12) та показником середньо! змши запасу (рис. 13) на 1 га в пашвних люорослинних умовах С1 дещо вища, шж в природних. Це зумовлено особливостями росту та розвитку ще! деревно! породи за умов рiз-ного ïï походження. У природних деревостанах молоде поколшня сосни кримсько1 формуеться шд наметом материнського ярусу, отримуе трохи мен-ше свiтла та конкуруе зi старшими деревами за поживш речовини. Штучнi сосновi деревостани зростають на вiдкритих просторах, без пресингу материнського ярусу. Враховуючи бюлопчш особливостi сосни кримськоï, ïï свь тлолюбнiсть та середню вимогливють до багатства грунту, цi умови для не1' е сприятливими.
50 60 70 Bîk, рок1в
Рис. 12. Продуктившсть за показниками запасу на 1 га деревосташв сосни
кримсько'1 рiзного походження (С1):
штучт - y = - 0,0086х2 + 4,6043х, Я2 = 0,8752; природт - y = 0,003х2 + 3,1272х, Я2 = 0,9387.
Максимальноï продуктивност еталоннi деревостани досягають у вщ 81-90 рокiв (750 м3) та у вщ 191-200 рокiв (740 м3). Загалом з VIII до Х1Х класiв вiку продуктивнiсть еталонних деревостанiв змiнюеться в межах 500-
3
750 м . Порiвнюючи фактичну (за модальними) та потенцiйну (за еталонними деревостанами) продуктивнiсть деревостанiв сосни кримсько! за показником запасу на 1 га (рис. 14) та за показником середньо! змши запасу (рис. 15) можна стверджувати, що стушнь використання лiсотипологiчного потенцiалу в середньому е низьким i становить 55,7 %. Цей показник змшюеться в межах 40-70 % до вжу 200 роюв i наближаеться 100 % у старших деревостанах.
60 70 80 90 100 ПО 120 130 140 150 160 170 Bík, pokíb
Рис. 13. Продуктившсть за показниками середньо'1 змши запасу на 1 га деревосташв сосни кримсько'1 рЬного походження (С1):
штучт - y = -7E-10*4 + 5E-06*3 - 0,0016*2 + 0,151*, Я2 = 0,7374; природт - y = -8E-09*4 + 6E-06*3 - 0,0014*2 + 0,1249*, Я2 = 0,6784.
Рис. 14. Фактична та потенцШна продуктившсть деревосташв типу люу С1-Скр сосни кримсько'1 за показниками запасу на 1 га:
модальт деревостани - y=0,0054*4 +0,3874* - 9,94*2 +112,92* -153,76, Я2 = 0,764; еталонт деревостани - y = 0,1405*3 - 8,165*2 + 144,88* - 187,44, Я2 = 0,7417.
Вж, рок1в
Рис. 15. Фактична та потенцШна продуктившсть деревосташв типу люу С1-Скр сосни кримсько'1 за показниками середньо'1 змши запасу:
модальт деревостани - у = -0,0001*4 +0,0085*3-0,1987*2 +1,6657* -0,4661, И2 = 0,8862; еталонт деревостани - у = -0,0002*4 +0,0145*3-0,3487*2 +2,9969* -0,9184, Я2 = 0,8458.
Висновки. Невисокий CTyniHb використання лiсотипологiчного потен-щалу сосни кримсько! спричинений тим, що HOBi штучнi лiсовi насадження створеш переважно в бiдних i надто сухих люорослинних умовах, не прита-манних цiй деревнiй породi. Лiсовi культури створено переважно чистими за складом (10 Скр). Природне поновлення в культурах за оптимальних люорос-линних умов (С1; С2) слабке, в шших умовах - вщсутне.
Природнi деревостани бiльш стiйкi, рiзновiковi, багатояруснi, успiшно виконують екологiчнi та захисш функцп. Природне поновлення вщбуваеться цiлком задовiльно. Лiсогосподарськi заходи потрiбно спрямовувати на охоро-ну та збереження цих екосистем, насамперед вщ ди антропогенного чинника: нерегульовано! рекреаци та лiсових пожеж.
Л1тература
1. Агапонов Н.Н. Лесная наука в Крыму. (Результаты исследований Крымской ГЛНИС за 1952-2006 гг. и реферативный справочник) / под ред. д.с.-х.н. В.Л. Мешковой / Н.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатарь. - Алушта, 2007. - 250 с.
2. Коба В.П. Эколого-биологические особенности роста и репродукции сосны крымской в горном Крыму : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03. 00.05. Гос. Никитский бот. сад. - Ялта, 1993 г. - 24 с.
3. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
4. Поляков А.Ф. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее) : брошура / А.Ф. Поляков, Н.М. Милосердов, Н.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатарь и др. - Симферополь : Крым-ПолиграфБумага, 2003. - 146 с.
5. Плугатар Ю.В. 1з люв Криму : монограф1я / Ю.В. Плугатар. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2008. - 462 с.
6. Плугатар Ю.В. Стан i динамша соснових насаджень Криму / Ю.В. Плугатар, О.1. Левчук, С.О. Дрозденко, 1.О. Трофименко // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2007. - № 111. - С. 48-52.
7. Плугатарь Ю.В. Динамика насаждений сосны крымской (Pinus pallasiana L.) в горном Крыму / Ю.В. Плугатарь, И.А. Трофименко, Ю.П. Швец, С. А. Семенюк // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2008. - Вип. 114. - С. 80-85.
8. Плугатар Ю.В. Типы лесов Крыма / Ю.В. Плугатар // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2008. - Вип. 113. - С. 24-31.
9. Плугатар Ю.В. Сучасний стан соснових насаджень у Криму / Ю.В. Плугатар, 1.О. Трофименко, О.1. Левчук, Ю.П. Швець // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. -Симферополь : Изд-во ТНУ, 2007. - Вып. 17. - С. 138-141.
10. Швець Ю.П. Структура соснових насаджень Криму / Ю.П. Швець, Ю.В. Плугатар, И.О. Трофименко, С.О. Дрозденко // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2007. - № 106. - С. 50-58.
11. Щичко В.С. Сосна крымская и ее выращивание в условиях Крыма / В.С. Щичко. -Алушта : Крымская ГЛОС, 1958. - 39 с.
Плугатарь Ю.В., Швец Ю.П., Трофыменко И.А., Дяговец А.А. Сосна крымская: ареал, типы леса, продуктивность
Дана характеристика сосны крымской Pinus pallasiana D. Don в Крыму. Изучены особенности ареала, современное состояние и продуктивность древостоев во всех типах леса Крыма. Проанализировано распределение древостоев сосны крымской по происхождению, эдатопам, типам леса и категориям защитности. Построены таблицы усредненных лесоводственно-таксационных показателей древостоев для всех типов леса по классам возраста: составу, диаметру, высоте, бонитету, полноте, запасу, средним изменением запаса и долей деловой древесины. сопоставлена продуктивность древостоев разного происхождения, фактическая и потенциальная продуктивность по показателям запаса и среднего изменения запаса. Сделан вывод о необходи-
мости охраны и сохранения этих экосистем, прежде всего от действия антропогенного фактора: нерегулированной рекреации и лесных пожаров.
Plugatar Yu.V., Shvec Yu.P., Trofymenko I.A., Dyagovec A.A. Pine-tree Crimean: natural habitat, types of the forest, productivity
Description of pine-tree Pinus pallasiana in Crimea. The features of natural habitat, modern state and productivity of planting, are studied, in all types of the forest of Crimea. Distributing of stands of pine-tree is analysed originally, to the edatopes and by the types of the forest, protective parts. Tables are made middle the forestry stratum the price indexes of planting for all types of the forest age-class: composition, diameter, height, growth class, plenitude, and stocked, middle change of supply and percent of commercial timber. Comparative productivity of planting of different origin, actual and potential productivity on the indexes of supply and middle change of supply. A conclusion is done about the necessity of guard and maintenance of these ecosystems, above all things from the action of anthropogenic factor: unsettled recreation and forest fires.
УДК351.823.1(09) Гоя. спещаякт О.Р. Проще - 1вано-Франтвсъке ОУЛМГ
ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ПОЛЮВАННЯ В АВСТРО-УГОРСЬК1Й ТА РОСШСЬКШ 1МПЕР1ЯХ ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ Х1Х -ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висв^лено правовi засади права власносп на мисливсью тварини та права на полювання в Польському Королiвствi, Австро-Угорськш iмперiï з середини Х1Х ст. та на початку ХХ ст. розглянуто пол^ике держави в законодавчому забезпеченш на-дання в оренду права полювання, св^оглядш погляди, яю легiтимiзували право власносп на дичину. З розвитком економши в Росшськш та Австро-Угорськш iмперiях набуло також значення правове регулювання ведення мисливського господарства. У рiзних крашах iмперiï встановлено рiзне правове регулювання цього питання залеж-но вщ географiчного розташування, пол^ично'1 ситуацп, звичаевого права.
Кяючов1 слова: мисливство, право полювання, оренда права полювання, Австро-Угорська iмперiя, Польське Королiвство.
Незважаючи на вщносно велику кшьюсть наукових праць з проблем державного регулювання мисливства, юторичт аспекти державного регулювання в Австро - Угорськш 1мпери та Роси друго!" половини Х1Х - початку ХХ ст. не заторкувались. Метою дослщження е анал1з полггики Австро-Угорсько1' 1мперп, Роси та Корол1вства Польського у сфер1 надання в оренду права полювання та права власносп на мисливськ види тварин.
Основним завданням дослщження е опис та анал1з стану законодавчо-го забезпечення правових, економ1чних, сощальних вщносин у сфер1 надання права полювання в Австро-Угорськш 1мпери та Корол1вств1 Польському середини Х1Х - початку ХХ ст. Цю проблематику широко висвгглено в перюдич-нш прес Австро-Угорсько1' 1мпери, а саме в журналах "Lowiec" ("Мисли-вець"), який виходив у Львов1 як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 Ычня 1878 р., "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшав1 як орган щсарського товариства правильного полювання Польшд з 1899 р. та "Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie" ("Мисливський ог-ляд та полювання польське"), у нормативних актах, як врегульовували взаемовщносини в галуз1 мисливства. Серед вчених, яю вивчали цю проблематику М. Роман, Ф. Ружинський, д-р Е. Шехтель, I. Шлез1гер, Д. Мейер.
