CC BY
11
10. Федоров Н.И. Причинно-следственные связи массового усыхания ельников Беларуси в 1993-1998 годы / Н.И. Федоров, В.В. Сарнацкий // Лес XXI века : тез. докл. межд. практ. конф. - Брянск 20-24 окт. 2005 г. - Брянск : Изд-во "БГТУ", 2005. - С. 58.
11. Canada's forest inventory 2001-2006. Power, K.; Gillis, M.D. Natural Resources Canada, Canadian Forest Service, Pacific Forestry Centre, Victoria, British Columbia. Information Report BC-X-408E. - 100 p.
12. Dischuk N.G. Phytopathology state of coniferous and deciduous trees of the central botanical garden NAS of Belarus // Proceedings of 9th International Conference of Horticulture, September 3th- 6th 2001 Lednice, Czech Republic, ISBN 80-7157-524-0. - Vol. 3. - PP. 644-646.
13. Fungi Isolated from Decomposing Conifer Litter, by John W. Brandsberg, 1969 Mycolo-gical Society of America. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.jstor.org /pss/375129.
14. Grodzki W. Preface / W. Grodzki, T. Oszako // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 4-6.
15. Holusa J. The phytopathological and entomological aspects of the health of mountain Norway spruce stands in the Czech Republic / J. Holusa, J. Liska, P. Kapitola, V. Peskova, F. Sou-kup // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 85-92.
16. Koltay А. Health condition of Hungarian pine forests / А. Koltay // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe, Proceedings from the IUFRo WP 7.03.10 Workshop, Ustron - Jaszowiec (Poland), April 21-24, 1998. - С. 133-137.
17. Leontovyc R. The role of fungal pathogens in the premature decay of Norway spruce stands in Slovakia / R. Leontovyc, A. Kunca // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 79-84.
18. Sierota Z. Fungal diseases in last year's in Poland / Z. Sierota // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe, Proceedings from the IUFRO WP 7.03.10 Workshop, Ustron-Jaszowiec (Poland), April 21-24, 1998. - PP. 153-155.
УДК 630.187:631.4 Acnip. С.Л. Копш -НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ДИНАМ1КУ ПЕРЕРОЗПОД1ЛУ ОРГАН1ЧНО1 РЕЧОВИНИ ТА ОКРЕМ1 Х1М1ЧН1 ЕЛЕМЕНТИ У ГРУНТОВОМУ ПРОФ1Л1 Д1БРОВ
Здшснено аналiз впливу рiзних систем рубань тд час зрщження другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного в умовах вологих грабових дiбров. Вста-новлено особливосп перерозпод^ гумусу та окремих хiмiчних елеменпв вздовж грунтового профшю за рiзноi штенсивносп антропогенного впливу. Визначено специ-фшу змши показника кислотност грунту тд впливом рiзноманiтних рубань. Вста-новлено, що внаслщок розрщження другого ярусу деревостану, сформованого з участю граба звичайного, рiзними системами головних рубань спостер^аеться тенденщя до зменшення кислотносп (рН сольове) грунту у верхшх горизонтах грунтового профшю до глибини 30.0 см.
Post-graduateS.L. Kopiy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Forestry measures influence is on dynamics of redistribution of organic metter and separate chemical elements in the ground type of oak forests
The analysis of influencing of the different systems of fellings is conducted, during the deck-house of the second tier, formed with participation of hornbeam, in the conditions of oak and hornbeam plantations. The features of redistribution of soil and separate chemical elements are set along the ground type at different intensity of the men influencing. Certainly specific of change of index of acidity of soil under act of the various fellings. It is set that as a result of dilution of the second tiers of wood state, hornbeam of ordinary formed with participation, the different systems of main deck-houses is a tendency to diminishing of acidity (рН salt) of soil in overhead horizons of the ground type to the depth 30.0 see.
Дуб звичайний найпоширешша деревна порода в межах Люостепу та Степу Украши. З и участю тут формуються високопродуктивш деревостани, якi поряд з великим сировинним значенням виконують важливi грунтозахис-нi, водорегулятивнi, клiматорегулятивнi, рекреацiйнi та iншi функцп [2, 4]. Враховуючи те, що деревина дуба характеризуемся високими фiзико-меха-нiчними властивостями, значною твердiстю, добре пiддаеться механiчному обробленню, мiстить дубильнi речовини, досить стшка до впливу дерево-руйнiвних грибiв, вiдзначаеться високою теплотвiрною здатнiстю, вона з дав-нiх-давен привертала увагу людини. Саме з деревини дуба будували неприс-тупнi фортецi, будинки та мости. З ще1 деревини виготовляли високояюсний поташ, дубовi дрова використовували пiд час виварювання цукру та урухом-лення паротягiв. У перюд значного розвитку мануфактурного господарства, розвитку капiталiзму в перiод ХУ1-Х1Х ст. площа дубових лiсiв зменшилась бiльш як на третину [1]. Активний розвиток сшьського господарства на висо-копродуктивних грунтах Лiсостепу, де на значних площах були поширеш ду-бовi лiсостани, сприяв !х вирубуванню i переведенню лiсових земель у сшь-ськогосподарськi угiддя. Про спроби вщтворення дубових лiсiв на територiях !х попереднього iснування, згадуеться в рiзних лiтературних джерелах XVII-XVIII та подальших столiть.
Найпродуктивнiшi дубовi деревостани формуються в захщнш частинi Лiсостепу та Передкарпаттi. У межах цього району розташоваш дубовi лiси урочища мКорналовичiм Дублянського люництва Самбiрського лiсгоспу, якi за фггоценотичною i вiковою структурою е коршними старовiковими рослин-ними угрупованнями, з домшкою дуба звичайного, що збереглись в басейш Днiстра. За люогосподарським районуванням лiси урочища мКорналовичiм розташоваш на межi Захiднолiсостепового та Передкарпатського люогоспо-дарських округiв. Для ще1 територи характерним е поширення значних маси-вiв дубових лiсiв на рiвнинних дiлянках межирiч з дерново-ошдзоленими по-верхнево-окисленими грунтами.
Домiнуючими типами люорослинних умов в межах урочища е волоп груди та сугруди, в яких формуються грабовi дiброви та судiброви. В урочи-шд сформувались складнi двояруснi насадження. У першому ярусi пануе дуб звичайний вжом 180-200 рокiв, у другому - граб звичайний 50-60^чного вь ку. Окремi дерева дуба сягають висоти 32-34 м i дiаметра близько одного метра. Варто вщзначити, що на цей час старовiковi грабово-дубовi лiси урочища "КорналовичГ' е у стади розладнання, мають низьку повноту, характери-зуються пониженою бюлопчною стiйкiстю та посиленням деструктивних процеЫв. Вiдносна повнота першого ярусу за участю дуба звичайного е не-рiвномiрною i змшюеться в межах 0.1-0.4. Внаслiдок довготривалого антропогенного впливу, змiн пдролопчного режиму територи iстотного пошко-дження старовжових дерев дуба кореневими та стовбуровими гнилями, вгг-ровалiв i буреломiв за умов порушення процесiв саморегуляци iснуючих ль сових екосистем та внаслщок вiдсутностi адекватно1 реакци на iснуючий стан насаджень в урочищд вiдбуваються iстотнi негативнi змши. В деревостанах збереглось вiд 25 до 75 дерев дуба звичайного на гектар^ бшьшють з яких пошкоджена кореневими, стовбуровими гнилями, та як суховершать. Вщзна-
чено пошкодження дерев дуба несправжнiм дубовим трутовиком (Phelmus robuntus Karst Bourd et Galz.), поперечним раком дуба (Pseudomonas quercus Shem.), схiдчастим раком (Nectria galligena Brex.), плоским трутовиком (Ga-noderma applanatum Perx. ex Wallr. Paf.), опеньком осiннiм (Armillaria mellea Fr. Karst.), справжшм трутовиком (Fomes fomentarius L. Gill.) [3].
Оздоровлення грабово-дубових лiсiв в урочищд шляхом проведення в них вибiркових санiтарних рубань, що здшснюеться шорiчно протягом ос-таннього десятирiччя, бажаного результату не дае. З лiсiвничоï точки зору ic-нуючий стан насаджень урочища потребуе докоршного покращення шляхом проведення вiдповiдних люогосподарських заходiв, спрямованих не тiльки на оздоровлення деревосташв, а й сприяння природному поновленню з метою збереження ïx генофонду. Приднicтровcька популяцiя дуба звичайного створена в минулому шляхом насшного вiдтворення корiнниx високопродуктив-них дубових деревоcтанiв.
З метою опрацювання методiв та теxнологiï природного вщтворення корiнниx дубових деревоcтанiв в урочишд мКорналовичiм ми започаткували науковий експеримент щодо вивчення рiзниx cпоcобiв рубань головного ко-ристування та ïx впливу на xiд природного поновлення дуба звичайного в дубових деревостанах урочища. З щею метою в кв.2 вид.2 Дублянського лю-ництва в наcадженi складом 10 Д+Г, вжом до 200 роюв, клас бонiтету - II, по-внота - 0,3, з запасом 150 м /га в умовах вологоï грабовоï дiброви у 2006 р закладено чотирьохсекщйний cтацiонар на плошi 4 га iз застосуванням рiз-них систем рубань. Вщповщно до програми експерименту було сформовано чотири секци площею по 1га (cекцiя К - контроль, секщя без антропогенного втручання, cекцiя №1 - з суцшьним вирубуванням другого ярусу, сформованого з участю граба звичайного, секщя №2 - з поступовим вирубуванням другого ярусу граба, секщя №3 - з групово-вибiрковим вирубуванням другого ярусу граба, шд час формування п'яти вжон площею до 300 м кожне).
Розрщження деревостану сприяло ютотнш змт мжрокшматичних умов на територи сформованих секцш. Пiд впливом змiни температурних по-казникiв повiтря i поверxнi грунту штенсифжувались процеси розкладу люо-воï пiдcтилки [5]. Вiдбулаcь змiна видового складу трав'яного вкриття та ш-тенcивнicть заростання cекцiй. У 2007 р. в аналiзованому деревоcтанi було вщзначено cереднiй урожай жолудiв дуба звичайного, який обумовив появу самошву дуба.
З метою дослщження впливу здшснених лicогоcподарcькиx заxодiв на динамжу перерозподiлу поживних речовин та структурно-функщональний стан грунту вздовж його профшю, на секщях експерименту ми виконали ана-лiз грунту пicля проведених прийомiв рiзниx систем рубань головного корис-тування пiд час розрщження другого ярусу дубового деревостану, сформованого з участю граба звичайного [6, 7].
Вщповщно до опису грунтових профшв на кожнш секци експерименту, ютотних вдаилень у товшинi видiлениx горизонтiв не вщзначено, що свь дчить про однорщшсть грунтових умов на вЫх cекцiяx експерименту. Опис грунтового профшю вщповщае глибоко дерновому-cередньоопiдзоленому
глеевому середньо суглинковому на давньому алюви (рис. 1). Вщповщно до опису анашзований грунт сформований такими прошарками:
Рис. 1. Шурф для здшснення грунтового аналау на одшй з секцш експерименту
• Н0 (1.5-0.5 см) - шар ферментацл;
• Н03 (0.5-0.0 см) - шар мшерал1зацл;
• НЕ (1.6-4.0 см) - вологий, грудкувата структура, с1рий, середнш суглинок, слабоущшьнений, тонкопоруватий, пронизаний кореневою системою рос-лин, 8;02, перехвд ясний за кольором, структурою 1 складом;
• НЕ§! (4.0-23.0 см) - вологий, свггло-шрий, грудкуватий, середнш суглинок, ущдльнений, поруватий, Бе-М§ флуктаци, рясна фронтальна присипка 8;02, поодиною включення гальки, кор1ння рослин, перехщ ясний, хвилястий;
• Е§1 (23.0-40.0 см) - сирий, бшуватий з с1рим вщтгнком, плитчасто-грудкувата структура, ущдльнений, але менш, тж попереднш, легкий суглинок, поруватий, фронтальна присипка 8;02, ряст зал1зо-марганцев1 новоутвори у форм1 бобовин 1 розвод1в, коршщ рослин, перехвд ясний, ящикуватий;
• ГЕ§1 (40.0-55.0) - перехщний до I, сирий, строкатий, мозаиний, неоднорщ-ний, б1лувато-бурий, 8;02, гор1хувато-призматична структура, щ1льний, тр1-щинуватий, транзитт заклинки аморфного кремнезему, ряст зал1зо-марган-цев1 новоутвори у форм1 плям, бобовин 1 конкрецш, в 1люв1альних морфонах на спнках агрегатов кутани (глинисто-гумусовий глянець), важкий суглинок, включення гальки, перехщ поступовий, кишенькопод1бний;
• (55.0-78.0) - сирий, мозашний, сизувато-бурий з 1ржавими вкрап-леннями, призматично-брилувата структура, легка глина, дуже щдльний (&а-§1ераи), глибоко трщинуватий, вузью заклинки 8;02, зал1зо-марганцев1 новоутвори у форм1 конкрецш (м'як1), бобовин, флуктацш, бурих плям 1 розвод1в, закист сполуки.
Результати дослiдження. Нашi дослiдження дають змогу прослщку-вати динамжу перерозподiлу органiчних речовин вздовж грунтового профшю на рiзних секщях пiд впливом лiсогосподарських заходiв рiзноl штенсивнос-тi. Враховуючи те, що до проведення рубань на вЫх секщях експерименту вмют органiчних речовин та хiмiчних сполук був щентичним, аналiз вмiсту
органiки та шших елементiв по горизонтах шсля проведення рубання дае змогу вщзначити змiни, що вiдбулись (рис. 2).
0,0- 11,0- 21,0- 31,010,0 20,0 30,0 40,0 глибина взяття зразюв, см
Рис. 2. Динамжа перерозподту гумусу по профлю tрунту на рiзних секщях до^ду тсля виконання лкогосподарських заходiв
Вщповщно до отриманих результат, можна зазначити, що на вшх се-кцiях, де здшснювали лiсогосподарськi заходи, вмiст гумусу у анаизованих горизонтах зменшився. Нашстотшше - на 28.2 % - вимивання гумусу вщзна-чено у прошарку грунту вiд 0.0-10.0 см на секци з суцiльним вирубуванням граба, а найменше - 11.1 % - на секци з групово-вибiрковим рубанням. На-громадження гумусу вщзначено у прошарку грунту 11.0-20.0 см та 31.0-40.0 см на секци з поступовим вирубуванням другого ярусу дубового ль состану, сформованого з участю граба звичайного. Змшу криво! зменшення вмюту гумусу за анашзованими горизонтами вiдзначено на секци з суцшьним вирубуванням граба. Так, у прошарку 11.0-20.0 см та 21.0-30.0 см спосте-режено певне нагромадження гумусу порiвняно з кривою його перерозподшу на контроль
Встановлено щкаву особливють нагромадження азоту у прошарку грунту 0.0-10.0 см на вшх без винятку секщях, де здшснювали люогоспо-дарськi заходи (рис. 3).
Нашстотшший вмiст азоту у верхньому горизонт грунту зрiс на секщях з групово-вибiрковим (на 29.9 %) та суцшьним (13.4 %) вирубуванням другого ярусу. Варто зазначити, що накопичення азоту у прошарку грунту 21.0-30.0 см вщзначено на секци з суцшьною вирубкою граба. У вЫх шших випадках зафжсовано поступове зменшення його вмюту у вЫх аналiзованих прошарках за винятком глибини 31.0-50.0 см на секщях з суцшьним та поступовим вирубуванням другого ярусу.
1стотний вплив на накопичення Р2О5 у верхшх прошарках грунту мало проведення групово-вибiркових та поступових рубань (рис. 4). Зокрема, пiсля проведення групово-вибiркового вирубування, на секци у прошарках грунту 0.0-10.0 см та 11.0-20.0 см вмют Р2О5 зрiз у понад 4 та бшьш як у 2 рази. Шсля здшснення поступового рубання вмiст Р2О5 збшьшився порiвняно з контролем у верхньому прошарку грунту (на 76.5 %) та на глибиш 21.0-30.0 см (на 17.6 %).
0,0- 11,0- 21,0- 31,010,0 20,0 30,0 40,0 глибина взяття зразюв, см
Рис. 3. Динамка перерозподту азоту по профтю tрунту на секщях до^ду мсля
здшснення л^огосподарських заходiв
11,0- 21,0- 31,020,0 30,0 40,0 глибина взяття зразюв, см
Рис. 4. Динамка перерозподту Р2О5 по профтю tрунту на секщях до^ду мсля
здшснення л^огосподарських заходiв
Дещо шшу тенденщю перерозподту К2О ми вщзначили на секщях ек-сперименту (рис. 5). Зокрема, зменшення вмюту К2О зафiксували на вЫх сек-цiях, де проводилась вирубка граба у вЫх прошарках грунту до глибини 30 см. Найбшьш ютотно вмiст К2О у верхньому прошарку грунту 0.0-10.0 см зменшився на секци з суцiльним вирубуванням другого ярусу. Менш штен-сивне зменшення вмюту К2О у верхньому горизонт грунту вiдзначено на секщях тд час поступового i найменше - пiд час групово-вибiркового рубання.
Аналiз вмiсту пгроскошчно! вологост в аналiзованих прошарках грунту на рiзних секцiях дослiду, дав змогу вщзначити iстотне 11 зростання у верхшх горизонтах до глибини 30.0 см на секщях з проведенням поступового та групово-вибiркового рубань.
120 100 М 80
и
з
О" 60
я
М 40 |
ш
20 0
—♦— Контроль —•— Групово-виб1ргове --Поступове —*—Сушльне
•XV
0,0- 11,0- 21,0- 31,0- 41,010,0 20,0 30,0 40,0 50,0 глибина взяття зразюв, см
Рис. 5. Динамша перерозподту К2О по профтю Грунту на секцях до^ду мсля
здшснення лкогосподарських заходiв
Зокрема, найвищий показник вмюту пгроскошчно! вологост вщзначе-но на секцй, де було здiйснено розрiдження другого ярусу групово-вибiрко-вим рубанням (рис. 6). На секцй з суцшьним вирубуванням другого ярусу вщ-значено ютотне зменшення вмюту Р2О5 у всiх аналiзованих прошарках грунту.
0,0- 11,0- 21,0- 31,010,0 20,0 30,0 40,0 глибина взяття зразюв, см Рис. 6. Динамка змти вм^ту г^роскомчно'1 вологи по профтю Грунту на секцях до^ду мсля здшснення лкогосподарських заходiв
Значне зменшення вмюту пгроскошчно! вологи порiвняно з контролем вщзначено у прошарку грунту 0.0-10.0 см на секцй з суцшьним вирубуванням другого ярусу.
1стотш змши кислотност (рН сольове) у анашзованих прошарках грунту ми зафжсували на рiзних секцiях дослiдного об'екта. Варто зазначити, що внаслiдок проведення люогосподарських заходiв з розрiдження другого ярусу дубових люосташв, сформованого за участю граба звичайного, чiтко просте-жуеться тенденцiя зменшення кислотностi грунту у верхшх горизонтах грунтового профшю до глибини 30.0 см (рис. 7).
1нтенсившсть зменшення цього показника залежить обернено-пропор-цшно вiд активностi впливу на деревостан. Нашстотшше зменшення (на 16.7 %) кислотност у верхньому прошарку грунту вщзначено пiд час групово-вибiркового рубання. Менш вiдчутне (на 8.3 %) зменшення цього показника зафжсовано на секци з суцiльним вирубуванням другого ярусу деревостану.
4,4
4,2
с. 4
3,8
5
П о 3,6
3,4
3,2
—♦— Контроль —■— Групово-виб1ркове —А— Поступове --Суцшьне
0,0- 11,0- 21,0- 31,0- 41,010,0 20,0 30,0 40,0 50,0 глибина взяття зразьпв, см
Рис. 7. Динамка змти показника кислотност1 (рН сольове) по профтю tрунту на секщях до^ду мсля здшснення лкогосподарських заходiв
Висновки. Встановлено, що внаслщок проведення рiзноманiтних ль согосподарських заходiв вщбуваються порушення динамiчноl рiвноваги люо-вих екосистем, змши у перерозподiлi кшьюсного вмiсту органiчних речовин, хiмiчних елеменпв, кислотностi та водосорбцшно! здатностi грунту вздовж грунтового профшю.
Вiд штенсивносп антропогенного впливу на деревостан ютотно залежить перерозподiл вмiсту оргашчних речовин, хiмiчних елементiв, кислот-ност та водосорбцшно! здатностi грунту у його профш. Найзначнiше зменшення (на 28.2 %) вщсотка гумусу у верхньому прошарку грунту вщзначено на секци з суцшьним вирубуванням другого ярусу деревостану, сформовано-го з участю граба звичайного, а найменше (11.1 %) на секци з групово-вибiр-ковим рубанням.
Зазначено, що внаслщок здiйснення лiсогосподарських заходiв на сек-цiях експерименту, спостережено нагромадження азоту у верхньому (вщ 0.0-10.0 см) прошарку грунту. Нашстотшше зростання цього показника вщ-значено на секщях з групово-вибiрковим (до 30 %) та суцшьним (понад 13 %) вирубуваннями другого ярусу.
Значне зростання (вщ 41 % до 44 %) вмюту Р2О5 порiвняно з контролем, зафжсовано на секщях з рiзними системами рубань. Здшснення рiзнома-нiтних люогосподарських заходiв сприяе вимиванню К2О у нижш прошарки грунту. Значне зменшення вмюту К2О вiдзначено у товшд грунту до 10.0 см на секци з суцшьним вирубуванням граба звичайного.
Найактившше (майже у 3 рази) сприяе нагромадженню вмюту пгрос-кошчно! вологи у верхнiх прошарках грунту здшснення групово-вибiркового рубання. Значному зменшенню (бiльш як у 2 рази) вмюту пгроскошчно! во-
логи у верхньому горизонт грунту глибиною до 10 см, сприяе здшснення су-цшьного вирубування другого ярусу деревостану.
Дослщжено, що внаслiдок розрiдження другого ярусу деревостану, сформованого з участю граба звичайного, рiзними системами головних ру-бань спостерiгаеться тенденцiя до зменшення кислотност (рН сольове) грунту у верхшх горизонтах грунтового профшю до глибини 30.0 см.
Лггература
1. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в, 2002. - 496 с.
2. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания и на окружающее пространство. (Учение о лесной пертиненции) : курс лесоведения. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1950. - Ч. II. - 104 с.
3. Криницький Г.Т. Особливосп плодоношення дуба звичайного у старовшових дере-востанах заходу Украши / Криницький Г.Т., Крамарець В.О., Копш С.Л. // Люове господарст-во, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщ. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 333-338.
4. Мигунова Е.С. Лесоводство и почвоведение (исторические очерки). - М. : Изд-во "Экология", 1994. - 216 с.
5. Семенова В.Г. Влияние рубок главного пользования на почвы и круговорот веществ в лесу. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 184 с.
6. Смольянинов И.И. Чем и как питается лес. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. -
120 с.
7. Чертов О.Г. Экология лесных земель. - Л. : Изд-во "Наука". - 1981. - 192 с.
УДК630.431.9 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. В.В. Папельбу - Кримська гiрсько-лiсова
науково-доШдна станцш УкрНД1ЛГА
Л1СОВ1 ПОЖЕЖ1 ТА Л1СОГОСПОДАРСЬК1 ЗАХОДИ З В1ДНОВЛЕННЯ Л1СОВИХ ФОРМАЦ1Й У Г1РСЬКОМУ КРИМУ
Проаналiзовано наслщки пожеж в Ялтинському прсько-люовому природному заповщнику. Розроблена класифшащя визначення стану насадження тсля пожежi по ознакам пошкодження дерев вогнем. Викладено результати дослщження природного поновлення на згарищах. Запропоновано систему саштарних заходiв на гарах. Вста-новлено, що тд час саштарних заходiв суцшьш саштарш рубання призначаються тшьки на III i IV (сильний i максимальнш ступенях пошкодження пожежею дерев) категорiях ушкоджених дiлянок у випадку, якщо здiйснення цих рубань не приведе до тдвищення загрози розвитку ерозiйних процесiв. Вибiрковi санiтарнi рубання як люозахисний захiд повиннi призначатися на II (слабкий стутнь пошкодження пожежею дерев) категори дшянок пiсля додаткового ix обстеження. Першочерговими об'-ектами вибiрковиx санiтарниx та доглядових рубань повинш бути життездатш мо-лодняки.
Ключов1 слова: пожежа, посттрогенш дiлянки, природне поновлення.
Senior research officer Yu.V. Plrgatar; junior research officer V.V. Papelbu -
Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM
Forest fires and forestry measures are on renewal forest structures
in mountain Crimea
The consequences of fire are analyzed in Yalta mountain-forest to the natural preserve. The classification of distribution of trees on the indication of damage, based on definite
