CC BY
44
Сквер iм. Т.Г. Шевченка займае площу близько 5 га, що, за юнуючими класифiкацiйними нормами Укра!ни, потребуе вщнесення його до категорп "парк" i ведення в ньому господарства як у самодостатньому парку. Заплано-вана реконструкщя насаджень, яка вiдбуватиметься в основному за рахунок усунення хворих i всохлих дерев, поглибить пейзажний характер масивiв скверу. Цьому сприятиме також впровадження у шднаметовий прос^р тше-витривалих чагарникiв i трав'янистих рослин.
Пейзажне планування переважатиме також у захщнш частинi скверу, де за рахунок декоративних чагарниюв мае сформуватися сад безперервного цвтння. Нерегулярний характер матиме комплекс кам'янистих садiв, у скла-дi яких зростатимуть тшевитриваш рослини.
Регулярне планування переважае в зош кiнотеатру. Його декоратив-нiсть мають пiдсилити сучаснi квiтковi композици та партернi газони.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць: Пщручн. - Льв1в: Свгг, 2005. - 456 с.
2. Кучерявий В.П., Дудин Р.Б., Ковальчук Н.П., Пилат О.С. Дерева, чагарники, л1ани в ландшафтнш арх1тектур1: Навч. поабник. - Льв1в: Вид-во "Кварт", 2004. - 138 с.
3. Наказ Державного комггету буд1вницгва, арх1тектури та житлово! пол1тики Укра!ни № 226 вщ 24.12.2001 "Про затвердження 1нструкцп з техтчно! швентаризацп зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Украши".
УДК 641.84, 634.0.43 Доц. А.Д. Кузик, канд. фн.-мат. наук -Львiвський
ДУ безпеки житт£дiяльностi
ПРО П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ПОЖЕЖНО1 БЕЗПЕКИ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ
На 0CH0Bi аналiзу iснуючих методiв пiдвищення рiвня пожежно'1 безпеки лiсiв запропоновано метод, який базуеться на формуванш насаджень рiзних типiв порщ.
Ключов1 слова: лiсова пожежа, класи природно'1 пожежно'1 небезпеки, лiсова тдстилка.
Assoc. prof. A.D. Kuzyk - L'viv State University of Vital Activity Safety About forest fire safety level growth
On the basic of analysis of the existing methods of forest fire safety growth the method, based on formation of mixed types of breed is suggested.
Keywords: forest fire, classes of natural fire safety, forest mulch.
Як свщчить досвщ, в Укра'ш сьогодш актуальною е проблема захисту люових насаджень вщ пожеж. З 2000 р. в держав! щор1чно виникала значна кшьюсть люових пожеж [1]. Динамжа розподшу 1'х кшькостей за роками (рис. 1) свщчить про тенденщю до зростання.
Наведеш дат стосуються лшв вЫх форм власност в Укра'ш. Якщо розглядати стан з пожежами люових масив1в Державного ком1тету люового господарства Украши [2], то 2007 р. у них зафжсовано 5024 пожеж1 сумар-ною площею 12,7 тис. га, з них верхов! пожеж1 (як е особливо небезпечними, оскшьки повшстю знищують насадження) охопили площу 7,5 тис. га. На по-
жежах загинуло 4 сшвробггники люових господарств. Загальна сума збитюв держави сягнула 181 мшьйона гривень. При цьому 30 з таких пожеж, класи-фiкованих як надзвичайш ситуаци, сталися на швдш та сходi держави, охо-пивши територiю площею понад 5,5 тис. га [3]. З початку 2008 р. в люах Ук-раши вже зафiксовано 112 загорань, вогнем пошкоджено площу у 21 тис. га [2]. Абсолютна бшьшють люових пожеж як в Укршт, так i в свiтi виникае внаслщок дiяльностi людини.
Як свiдчить вггчизняна та свiтова практика, гасiння люово! пожежi е про-цесом тривалим та потребуе значних ма-терiальних та людських ресурсiв. 1сну-ючi методи гасiння, особливо в умовах високо! пожежно! небезпеки, е недос-татньо ефективними та вкрай важкими для ре^зацй. Через це особливого зна-чення набувае здiйснення профшактич-ного комплексу заходiв, спрямованих на недопущення виникнення пожеж у люах та зниження рiвня пожежно! небезпеки.
Метою роботи е на основi аналiзу iснуючих профiлактичних методiв запропонувати новi методи пiдвищення рiвня пожежно! безпеки в лiсах.
Пожежна небезпека лiсiв визначаеться за двома основними принципами: за погодними умовами (В .Г. Нестеров) та за типами люових насаджень (1.С. Мелехов, М.П. Курбатський, С.1. Душа-Гудим) [3]. Оскшьки людина не може оперативно впливати на погодш умови, то вщповщно до рiвня пожеж-но! небезпеки за погодними умовами необхщно проводити профшактичну дь яльнiсть. До тако! дiяльностi вiдносять роботу з населенням, спрямовану на забезпечення дотримання правил пожежно! безпеки в лiсах. Комплекс захо-дiв особливо необхiдний напередодш та у святковi та вихщт днi. Але не зав-жди результати е задовшьними. Тому шшим напрямом профшактично! дiяль-ностi е довготермiновi лiсiвничi заходи, якi залежать вiд типiв лiсових насаджень. При здшсненш таких заходiв необхщно провести подiл територи лiсу за пожежною небезпекою за типами люових насаджень на окремi дiлянки та проводити в !х межах вiдповiдну роботу. При цьому необхiдно враховувати люотиполопчш ознаки пожежно! небезпеки.
Найбшьш поширеним е подiл за класами природно! пожежно! небезпеки, запропонований 1.С. Мелеховим. Згiдно з таким подшом, видiляють 5 класiв небезпеки, як залежать, насамперед, вiд тишв насаджень [4]. Такi класи визначають як для кожно! дiлянки люу зокрема, а також обчислюють середнш клас природно! небезпеки певно! територй. Для розумiння природи подiлу на класи природно! пожежно! небезпеки необхщно розглядати впливи на лiс природних факторiв, якi можуть мати як зовшшне походження, так i внутршне, зумовлене самим лiсом та його складовими частинами. Взагал^ зовнiшнi впливи на лю та взаемовпливи його рiзних шарiв е складним i !х умовно можна зобразити у виглядi тако! схеми (рис. 2).
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Рис. 1. Розподт ктькостей л^ових пожеж за роками
Рис. 2. Впливи на лiсовi насадження
Вщзначимо т фактори, якi можуть впливати на пожежну безпеку ль Ыв. Найбшьшо! уваги з огляду на це заслуговуе наземний шар люу, до якого входять трав'яний та рослинний покриви, дрiбнi кущi, а також люова тдстил-ка та опад. Саме вщ складу та стану цього шару залежить, чи вщ джерела за-палювання виникне пожежа, чи ш, чи вогонь буде поширюватися, чи затух-не. Формування складу наземного шару люу та його властивостей залежить вщ багатьох чинниюв, зокрема, вiд типу люових насаджень, якi формують ль сову пiдстилку та створюють умови для проростання рослинного покриву.
Особливо небезпечними з огляду на пожежну небезпеку е хвойш, зокрема сосновi люи. Люи з переважаючими хвойними породами в Укршш ста-новлять близько 43 % вщ загально! площi лiсiв, зокрема, з переважаючою сосною - 33 %. Вщомо, що хвоя може горгти навiть пiд час дощу, а процес и розкладання тривае 2-3 роки. Опад листяних лiсiв е бшьше небезпечним за невисоко! вщносно! вологостi, проте розкладаеться протягом набагато корот-шого термiну - бшя року. У мiшаних лiсах [5] маса опаду бшьша, нiж у чисто соснових, проте за рахунок наявност в активнш фазi листя такий опад розкладаеться швидше, шж лише з само! хво!. Активна фаза опаду внаслiдок пе-регнивання формуе пiдстилку, яка мае бшьшу вологiсть та е бшьш стiйкою до займання. Саме шдстилка пiдживлюе надземний шар лiсу, який, своею чергою, формуе опад. На вс шари лiсу впливають умови (едафгти). На умови чинять вплив кшматичш та антропогеннi фактори, як можуть мати як цшес-прямований (мелюращя, зволоження), так i побiчний характер (будiвництво, лiсозаготiвельнi роботи, добування корисних копалин та iн.).
З метою покращення стану пожежно! безпеки у люах проводять комплекс лiсiвничих заходiв, якi впливають як на надземний, так i на наземний шари люу. До основних таких заходiв вiдносять насадження, вирубки та прочистки. Ефективним з огляду на пожежну безпеку е збирання сухого опаду в мюцях масового вщпочинку у люах, косшня трави та ш.
Насаджування може впливати на пожежну безпеку через пiдбiр порщ дерев, оскiльки лiсовi масиви, на яких зростають рiзнi породи, належать до рiзних клашв пожежно! небезпеки. При насадженнi окремих територш, здш-снюючи посадку на окремих дшянках рiзних порiд, можна змшювати серед-нiй клас природно! небезпеки. При цьому у мюцях, якi знаходяться поблизу
населених пункпв та використовуються для вщпочинку, поблизу дор^ та аналогiчних недоцiльно садити хвойш дерева. Для них з огляду на пожежну безпеку кращими для таких порщ будуть важкодоступнi для населення територи. А у мюцях, де е висока ймовiрнiсть появи людей та загрози виникнення пожежi через !х дiяльнiсть, бiльш доцiльно висаджувати листянi дерева.
Формування мшаних типiв лiсу е перспективним та водночас склад-ним заходом шдвищення рiвня пожежно! безпеки. Як зазначалося ранiше, та-кi люи здатнi продукувати бiльш безпечну люову пiдстилку, нiж монокуль-турнi. Проте шд час цього заходу здшснюеться посадка рiзних порiд, якi, своею чергою, чинять взаемний вплив, при якому одна порода пригшчуе зростання шшо!. Це потребуе планування та здшснення насаджень за спещ-альною схемою розташування одних порiд стосовно до шших або насаджен-ня кожного з видiв порiд у рiзний час. Також необхiдно зазначити, що методика обчислення класу пожежно! небезпеки мiшаних лiсiв за юнуючими кри-терiями не е достатньо чггкою та зрозумiлою.
Вирубування з метою прорщження та прочищення лiсу також е ефек-тивним протипожежним заходом, оскшьки зменшуе потужшсть активно! i пасивно! фаз опаду. Проте надмiрне прорiдження може привести до збшь-шення освiтлення наземного шару, що спричинюе збшьшення потужност трав'яного покриву. Трав'яний покрив у вегетацшний перiод сприяе зменшен-ню пожежно! небезпеки, однак у сухому сташ е дуже небезпечним з точки зо-ру займання.
Збирання опаду сприяе шдвищенню рiвня пожежно! безпеки. Проте такий захщ вважаеться недоцiльним з огляду негативного впливу на умови зростання люових культур. Вщсутшсть опаду може призвести до збщнення живлення надземного шару люу, знищення грибiв та органiзмiв. Крiм того, створюються проблеми з уташзащею опаду, оскшьки, наприклад, його спа-лювання приводить до забруднення довкшля та становить загрозу виникнення пожежь Для збирання опаду необхщно залучати значш людськi ресурси. Тому цей захщ доцiльно проводити лише на невеликих територiях у мiсцях масового вщпочинку населення в лiсах.
Набагато ускладнюе процес впливу на пожежну безпеку наявшсть шд-земного (торф'яного) шару, який також становить пожежну небезпеку. Ураху-вання цього шару потребуе окремого розгляду. Окремо необхщно зазначити i такий традицiйний метод, як створення мiнералiзованих захисних смуг мiж окремими дiлянками лiсу та на межi лiсових насаджень. Проте таю смуги мо-жуть допомогти лише зупинити поширення люово! пожежi та не допустити и виникнення вщ сiльськогосподарських палiв, якi проводяться на прилеглих до люу територiях. Тому вони не впливають на показник природно! пожежно! небезпеки дiлянки люу.
Окрiм розглянутих, працiвники лiсового господарства вживають й ш-ших заходiв, якi сприяють пiдвищенню рiвня пожежно! безпеки: будiвництво лiсових дорiг, впорядкування люових водоймищ, створення мобiлiзацiйних плашв на випадок виникнення пожежi, утримання технiки протипожежного призначення в належному станi, органiзацiя патрулювання та спостереження
за люовими масивами, навчання працiвникiв лiсового господарства та ш. Про-те щ заходи також дiють у разi безпосереднього виникнення пожежi та спря-мованi на покращення реагування на надзвичайш ситуацп та пожежi, оскшь-ки сприяють зменшенню часу прибуття до мюця !х виникнення, шдвищенню ефективностi дiяльностi персоналу, задiяного до лшвщаци люово! пожежi.
Взагалi, пожежна безпека лiсiв залежить вiд пори року та конкретних погодних умов, як е випадковими факторами. Тому лiсiвничi заходи повиннi бути випереджувальними та враховувати пору року та прогноз погоди. Проте самих лише лiсiвничих заходiв недостатньо. Для повшшого захисту необхщ-но проводити комплекс дш охоронного характеру (обходи, патрулювання у небезпечний перiод, агiтацiю та ш.), залучаючи пiдроздiли МНС Украши, мь лiцiю та мiсцевi органи управлшня.
Висновки. 1. При плануванш та проведеннi лiсiвничих заходiв необ-хiдно здiйснювати комплекс робiт, який сприятиме зменшенню рiвня пожеж-но! небезпеки.
2. Одним iз найосновшших факторiв, якi впливають на цей рiвень, е типи лiсових насаджень.
3. О^м традицiйних лiсiвничих методiв впливу на пожежну безпеку лiсiв в умовах !х формування, необхщно використовувати такий метод, як планування та посадку рiзних порiд дерев, формуючи сусiднi дiлянки рiзних тишв порiд або мiшанi дiлянки люу, що сприятиме зменшенню загального рiвня пожежно! небезпеки.
Л1тература
1. Нацюнальна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Украш за 2007 рк. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mns.gov.ua.
2. Держком. лкового господарства Украши. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://dklg.kmu.gov.ua.
3. Мшктерство УкраТни з питань надзвичайних ситуацш та у справах захисту насе-лення вщ наслщюв Чорнобильсько! катастрофи. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mns.gov.ua.
4. Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Швиденко А.Й. Люова пiрологiя. - К.: Агропромви-дав Украши, 1999. - 172 с.
5. Правила пожежноТ безпеки в люах Укра!ни (Наказ Держкомлюгоспу Украши вiд 27.12.2004 № 278). [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://zakon.rada.gov.ua.
6. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана. - Львов, Выща школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1983. - 168 с.
УДК 581.4 + 630*24 Доц. А.Д. Шовган, канд. бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВНУТР1ШНЬОВИДОВ1 ТАКСОНИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН З МОРФОЛОГ1ЧНИМИ В1ДМ1НАМИ КРОНИ
Проанал1зовано морфолопю крон декоративних вщмш дерев 1 чагарниюв. Зап-ропоновано асортимент для створення живо! колекцп деревних рослин у Боташчно-му саду НЛТУ Украхни.
