CC BY
25
19. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Карпат и Крыма и пути оптимизации при антропогенном воздействии. - Симферополь, 2003. - 164 с.
20. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Украины и пути ее оптимизации при ведении хозяйства : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03/УСХА. - К., 1984. - 36 с.
21. Плугатар Ю.В. 1з люв Криму : монографiя. - Харюв : Новое слово, 2008. - 462 с.
22. Остапенко Б.Ф. Люова типология : навч. поабник / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. -Харюв : Харк. держ. аграрн. ун-т iм. В.В. Докучаева. Украшський ордена "Знак Пошани" на-уково-дослщний ш-т люового господарства та агролюомелюрацп iм. Г.М. Висоцького, 2002. -204 с.
23. Распошна С.П. Гранулометричний склад пiщаних rрунтiв та продуктивнють сосно-вих лiсiв // Науковий вюник Чернiвецького унiверситету : зб. наук. праць : Бюлопя. - Чершвщ : Рута, 2008. - Вип. 403-404. - С. 207-214._
УДК 630*43 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон, канд. с.-г. наук;
acnip. В.О. Лещенко -Хартвський нащональний аграрныйутверситет iM. В.В. Докучаева; тж. €.€. Мельник - Укратський науково-до^дний т-ститут лкового господарства та агролкомелюраци iM. Г.М. Висоцького
тенденцп виникнення пожеж у л1сах двох держав-
них пвдприемств зелено1 зони харкова
На прикладi ДП "Жовтневе ЛГ" та "Змпвське ЛГ" проаналiзовано тенденцп ви-никнення пожеж у люах зелено! зони Харкова. Виявлено 4acoBi та npocTopoBi тенденцп виникнення пожеж.
Ключов1 слова: лiси зелених зон, лiсовi пожежi, вiдносна гористють.
Senior research officer V.P. Voron - UkrNDILGA; post-graduate V.O. Leschenko - Kharkiv national agrarian university is the name of V.V. Dokuchaeva; eng. E.E. Melnik - Ukrainian research institute offorestry
and агролкомелюраци is the name of G.M. Visotskogo
Comparative characteristic of tendencies of fires origin in two state enterprises of green belt of Kharkiv
The tendencies of origin of fires are analysed in the forests of green belts of Kharkov on the example of DP "October LG" and DP of "Zmiivske LG". It is discovered and compared sentinels and spatial tendencies of origin of fires.
Keywords: forests of green belts, forest fires, relative burning.
Л1сов1 пожеж1 у посушлив1 роки можуть охоплювати значш плошд i завдавати величезних збитюв люовому господарству. Пожежна небезпека в люах через штенсивне освоения нових люових територш, розвиток масового туризму [7] i сшьськогосподарську дiяльнiсть [2, 4, 5, 8], з кожним роком ус-кладнюеться. Особливо небезпечним наслщком пожеж е швидке вившьнення i надходження до атмосфери СО2 i хiмiчно активних викидiв, негативш змши глобальних баланЫв вуглецю, енергетичного балансу поверхнi Земл^ круго-обiгу води [6].
Створення та аналiз банку даних пожеж, як сталися в минулому, (Ре-золюцiя S3) допомагае прогнозувати виникнення та моделювання розвитку пожеж, що дае змогу вибрати варiанти i режими органiзацii профiлактики. З кшця 80-х рокiв в Украiнi кшьюсть пожеж i площа лiсiв, пошкоджених вог-
нем, збшьшуеться [1, 3]. Особливу загрозу мае цей чинник для лiсiв зелено! зони Харкова. Найбшьша кiлькiсть пожеж у Харювсько! областi простежувалася в ДП "Жовтневе ЛГ" - 127, ДП "Куп'янське ЛГ" - 96, ДП "Змивське ЛГ" - 56, ДП "1зюмське ЛГ" - 49 випадюв на рiк. У люах решти ДП цей показник значно нижчий (рис. 1).
га 25 т-г 160шт
Рис. 1. Середня ктьтсть пожеж та X площа ДПХаршвського ДЛГУ
(1989-1999 рр.) (* л1сгоспи зеленог зони м1ста Харкав)
До складу зелено! зони м. Харкова входять люи ДП "Жовтневе ЛГ", "Вовчанське ЛГ", "Чугуево-Бабчанське ЛГ", "Змивське ЛГ", "Красноградське ЛГ" та "Близнюювське ЛГ". На них припадае 56,7 % вщ вЫх пожеж Харюв-щини. Серед ДП лiсiв зелено! зони 84 % пожеж виникае в ДП "Жовтневе ЛГ" та ДП "Змивське ЛГ". Саме для цих двох ДП створено базу даних i проаналь зовано тенденци виникнення пожеж за перюд з 1989 до 2007 рр.
Люи ДП "Жовтневе ЛГ" розташоваш навколо мегаполюа Харюв, в той час як люи ДП "Змивське ЛГ" розташоваш на вщдаи 40 км. Середнш клас пожежно! небезпеки лiсiв цих ДП становить вщповщно 2,19 та 2,25, тому ймовiрнiсть виникнення пожеж на !х територi! постiйно висока
Висока пожежонебезпечшсть лiсiв зелено! зони м. Харюв зумовлена наявшстю сосняюв та iнтенсивним рекреацiйним навантаженням насамперед шкшкового типу, що супроводжуеться розпалюванням вогнищ. Якщо в ДП "Жовтневе ЛГ" сосняки розташоваш в Баба!вському, Васищевському, Мере-фянському та Ракитянському, то в ДП "Змивське ЛГ" у Задонецькому, Чему-жiвському люництвах. Саме на них припадае бшьше 90 % всiх пожеж.
Загальна кiлькiсть пожеж у лiсах ДП "Жовтневе ЛГ" за перюд 1989-2007 рр. сягнула 2432 випадки, або в середньому 128 пожеж на рж, i значно менше в ДП "Змивське ЛГ" - 824 випадки, а в середньому близько 43 пожежi на рж (рис. 2). Найбшьшу юльюсть пожеж у Жовтневому ДЛГ вщ-значено у 1994 р. - 317 та у 1999 р. - 324 випадки, у Змивському ДЛГ - у
1999 р. - 108, у 1994 - 90 i у 1995 р. - 95 пожеж. Треба зазначити, що частота виникнення та негативш наслщки вщ пожеж pi3KO зростають у роки з посуш-ливими умовами. Саме у 1992, 1994, 1998, та 1999 рр. кшьюсть опадiв становила 358-446 мм замють норми -525 мм.
шт 350 т-Т 600 мм
• Сума опадт 3-10 мюяць Рис. 2. Ктьшсть пожеж у до^джуваних ДП та сума onadie за 3-10 мкяць
Загальна площа пожеж протягом 1989-2007 рр. в ДП "Жовтневе ЛГ" сягала 267,6 га, або в середньому 14,1 га на рш. Максимальний показник був у 1994 р. - 53,95 га. Мшмум - у 2003 та 2004 рр., вщповщно, - 1,63 га та 1,85 га. Середня площа одше! пожежi за останш 10 роюв зменшилась.
У ДП "Змивське ЛГ" загальна площа пожеж становила 127,4 га, а в середньому 6,7 га за рж. Максимальний показник зафшсовано у 1996 р. -31,3 га. А щодо мшмальних показниюв, то роки, коли ix було зафiксовано, для обох ДЛГ зб^лися (2003 р. та 2004 р.). Близькою е середня площа одше'' пожежi: у Жовтневому ДЛГ - 0,13, у Змивському ДЛГ - 0,15 га.
Зпдно зi шкалою 1нституту Союздiпролiсгоспу, вiдносна гористiсть для обох ДЛГ за кшьюстю пожеж за увесь майже 20^чний перюд була над-звичайною, а за знищеною вогнем площею - нижче середньо''. Така невщпо-вiднiсть, як i зменшення середньо'' кiлькостi та плошд лiсовиx пожеж, пояс-нюеться швидким виявленням i досить ефективним гасшням пожеж пращв-никами люового господарства. Про ефективну роботу люово'' охорони зi своечасного виявлення та локалiзацii лiсовиx пожеж свiдчить також невщпо-вiднiсть в окремi роки велико'' кiлькостi пожеж до маленько'' площi, пошкоджено'' вогнем. Так, наприклад, у Жовтневому ДЛГ у 2000, 2002 та 2006 рр. було зафжсовано бшьше 100 пожеж i вiдносна гористiсть за кшьюс-тю була надзвичайна, в той час як площа, пошкоджена вогнем, не перевищу-вала 3,9 га i вiдносна гористiсть за площею була низькою.
Розподiл кiлькостi лiсовиx пожеж за мюяцями дае змогу визначити пе-рiоди пожежного максимуму, коли кшьюсть пожеж перевищуе ix середньомь
сячну кшькють, 1 пожежного шку - в1др1зок часу з максимальною к1льк1стю пожеж. Найбшьша кшьюсть пожеж в обох ДП перюду з 1989-2007 рр. (рис. 3) вщбуваеться у травш (ДП "Жовтневе ЛГ" - 25, ДП "Змивське ЛГ" -20,4 % вщ кшькосп за рш). Це пояснюеться тим, що в цьому м1сящ поряд 1з вихщними бувае 5-6 святкових дшв, шд час яких значна частина населення проводить шкшки у л1Ы. Трохи менша частка пожеж у серпш, Жовтневе ДЛГ-16,7, Змивське ДЛГ-16 %, коли як правило, починаеться грибний сезон.
IV V VI VII VIII IX
Рис. 3. Розподт л^ових пожеж за мкяцями
Найменше пожеж стаеться у березш (ДП "Жовтневе ЛГ" - 1,3 %, ДП "Змивське ЛГ" - 1,8 %), та жовтш (ДП "Жовтневе ЛГ" - 8,7 %, ДП "Змивське ЛГ" - 9,5 %). В шш1 мюящ кшьюсть пожеж практично однакова: 10,9-14,1 % - у Жовтневому та 11,9-14,8 % - у Змивському ЛГ. Тобто перюдом пожежного максимуму в обох ДЛГ можна назвати квггень - вересень, а пожежний тк - у травш 1 серпш.
З шшого боку, тенденщя виникнення пожеж значною м1рою визна-чаеться юльюстю випадання опад1в. Зпдно з 50-р1чними метеоролопчними спостереженнями, у пожежонебезпечний перюд найменше опад1в випадае в березш (34,8 мм), квггш (36,1 мм) та жовтш (35,5 мм), а найбшьше в червш (60,4 мм) { липш (68,1 мм). Травень (48,0 мм), серпень (42,8 мм) { вересень (46,5 мм) займають пром1жну позищю. Тобто перш1 два мюящ весни зазвичай е вщносно бщними на опади. У раз1 малосшжно! зими та невелико! юлькосл опад1в у весняш мюящ, коли настил сухий, небезпека пожеж р1зко зростае.
Наведемо лише деюлька приклад1в. У березш { квггш 1991 р. випало всього 28 % опад1в вщ багатор1чно! норми 1, як наслщок, вщзначено 20 ви-падюв пожеж у ДП "Жовтневе ЛГ" (14 в ДП "Змивське ЛГ"). Щкава ситуащя спостержалася у 1992 р. Шсля малосшжно! зими в березш { квита випало 71 % вщ багатор1чно! норми опад1в, { тому вже в березш було вщзначено 5 ( у Змивському 6) випадюв пожеж, у квит !х було уже 15 (12), а у травш 103 (у Змивському 31) випадки. Шсля таких масових горшь у цей мюяць випало дв1 мюячш норми опад1в. Тому в наступш два мюящ було вже вщносно спо-
кiйно. Проте в серпш, коли випало 20,3 мм опадiв (49 % вщ норми), знову вiдзначено 30 (15) випадюв пожеж.
Схожа ситуацiя спостер^алася в квiтнi - травнi 1993 р., i влiтку 1995 р. (рис. 4). У 1994 р., незважаючи на значну кшьюсть опадiв навеснi, ви-сока гористiсть спостер^алася, починаючи с квiтня. Найбiльш критична си-туацiя склалася у перюд з липня до жовтня, коли випало 90,8 мм опадiв (47,1 % вщ норми). Причому в липш лише 30 %, а у вересш 2,6 %.
Рис. 4. Пор1вняння к1лькост1 та площ1 л1сових пожеж за м1сяцями ¿з ктьшстю опадьв в ДП "Жовтневе ЛГ" та ДП "Змивське ЛГ" протягом 199-1995рр.
Найвища частка пожеж в обох ДЛГ (табл. 1) спостер^аеться у недшю (Жовтневе ЛГ - 18, Змивське ЛГ - 19 %), дещо нижча - в понедшок - 15 %. Так, у ДП "Жовтневе ЛГ" така ж частка характерна для вiвторка, а в ДП "Змь 1вське ЛГ" - для суботи. В обох люгоспах найменше пожеж у середу. Хоча в Змивському ЛГ 1х - 9 %, а в Жовтневому - 11 %.
Табл. 1. Розподт к1лькост1 вичадк'ш льсових пожеж за днями тижня, %
ДП День тижня
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
Жовтневе ЛГ 15 15 14 11 13 14 18
Змивське ЛГ 15 14 14 9 13 15 19
Такий зб^ щодо юлькост пожеж в окремi дш тижня для люгосшв, яю розташованi вiд мiста з рiзницею на кiлька десяткiв кiлометрiв, можна пояс-нити мобшьшстю пересування людей. Потрiбно вiдзначити деяку особли-вють виникнення пожеж у розрiзi окремих дшв недiлi для окремих люництв ДП "Жовтневе ЛГ". У безпосередньо розташованому бiля мегаполiсу Баба-1вському лiсництвi вказана рiзниця мiж вихщними та iншими днями вираже-на мшмально (недiля - 15 %, понедшок i вiвторок - по 16 %). Водночас у вщдалених вщ мегаполiса Мерефянському i Ракитянському люництвам, нав-паки, - частка пожеж у недшю зростае, вщповщно, до 20 i 22 %.
В обох ЛГ з 10 до 20 год вщбуваеться бшьше 80 % випадюв люових пожеж, вщповщно у Жовтневому - 84,8 % i в Змивському - 80,9 %. Причому
майже половину пожеж зареестровано з 12 до 16 год. У Змивському ЛГ зран-ку з 6 до 10 год трапляеться майже 11 % пожеж, тодi як в Жовтневому - тшь-ки 5 (рис. 6). З шшого боку, у вечiрнiй час в Жовтневому ЛГ (з 18 до 22 год) вщбуваеться майже 15 пожеж, а в Змивському - тшьки 10.
00-02 02-04 04-06 06-08 08-10 10-12 12-14 14-16 16-18 18-20 20-22 22-24
Години доби
Рис. 5. Розподт umbuocmi випадшв пожеж протягом доби
Схожий в обох ДЛГ е розподш пожеж за площею пошкодження вогнем (табл. 2). Практично в уЫх випадках рiзниця в показниках уЫх груп не перевищуе 1 %. Так, найбшьша частка за площею припадае на групу пожеж вщ 0,01 до 0,1 га, i для обох люництв вона становить трохи бшьше 81 %. Друга за величиною частка - пожежi величиною вщ 0,1-0,5га, i на цю групу для обох люгоств припадае майже однаковий показник, трохи бшьше 12 %. Вс iншi групи розподшу за пошкодженою вогнем площею вже в декшька разiв меншi i навiть в сумi не перевищують групу вщ 0,1 до 0,5 га. Але обов'язково потрiбно вiдзначити, що щ показники е такими же важливими як i данi попе-редшх груп, тому що пожежi з великою площею завдають значних збитюв i становлять бiльшу загрозу для люового господарства.
Протягом 1989-2007 рр. у люах Жовтневого ДЛГ було зареестровано 3 випадки пожеж площею вщ 5 до 10 га: 2, а у Змивському ДЛГ - декшька пожеж вщ 10 до 50 га. За вЫма шшими групами подшу за площею для обох люгосшв також спостериаються практично однаковi показники, i вони змшюються вiд 0,1 до 3,2 %.
Табл. 2. Розподт л^ових пожеж у ДП "Жовтневе ЛГ" та у ДП "Змивське ЛГ" за пошкодженою вогнем площеюпротягом 1989-2008 рр., %
ДП Плошд пожеж, га
до 0,001 0,0010,01 0,01-0,1 0,1-0,5 0,5-1,0 1,0-5,0 5,0-10,0 10,050,0
Жовтневе ЛГ 0,1 0,7 81,1 12,6 3,2 2,1 0,1 0
Змивське ЛГ 0 0,7 81,3 12,4 2,5 2,5 0,4 0,1
Висновки. Серед негативних чинниюв, дiя яких призводить до знач-них негативних змш лiсiв зелено! зони Харкова, особливо небезпечними е ль совi пожежь Незважаючи на велику рiзницю в юлькост пожеж i пошкоджених вогнем площ, взятих для порiвняльного анашзу ДП "Жовтневе ЛГ" та ДП "Змивське ЛГ", вони мають схожi тенденци виникнення. Вiдносна гористiсть 1х за кiлькiстю пожеж за увесь 20-й перюд була надзвичайною i за площею нижче середньо!'.
Дослщжено, що перiодом пожежного максимуму е квггень - вересень, а пожежний шк - у травнi i серпнi. Найчастiше виникають пожежi у недшю i пiслявихiднi днi. 85 % випадюв люових пожеж вщбуваються з 10 до 20 год. Пожежi з площею пошкодження вогнем вщ 0,01 до 0,1 га становлять майже 80 %. Виявлеш результати безпосередньо можуть допомогти у питаш правильного розподшу протипожежних сил протягом дня, для найкращого ре-агування на випадки загорянь.
Лггератури
1. Ворон В.П., Леман А.В., Стельмахова Т.Ф., Плугатар Ю.В. Пожежi як чинник де-стабшзаци стану лю1в зелених зон мют Укра1ни // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 138-145.
2. Горшенин Н.М., Диченков. Н.А., Швиденко А.И. Лесная пирология. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1981. - С. 8-17.
3. Зибцев С.В. Стан охорони лю1в вщ пожеж в Укра1т та головш напрямки його покра-щення // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 319-328.
4. Кузнецов Ю.А. Оптимальная ширина защитных лесопожарных полос в условиях Забайкалья // Лесное хозяйство, 1985. - № 8. - 62 с.
5. Легче предупредить (ред.) // Лесное хозяйство, 1988. - № 4. - 187 с.
6. Ливайн Д.С., Кейхун Д.Р., Кофер У.Р., Уинстэд Э.Л., Стокс Б. Дж. Пожары в боре-альных лесах и выброс парниковых и химически активных газов // Устойчивое развитие боре-альных лесов : труди VII ежегодн. конф. МАИБЛ, 19-23.08.1996. - СПб. : СПбНИИЛХ, 1997.
7. Надежный заслон от огня (из опыта роботы Клесовского лесхоззага Ровенской области) // Новое в науке и технике лесного хазяйства : научн.-техн. рефер. сб. - М. : ЦБНТИ-лесхоза, 1986. - № 17. - 9 с.
8. Никодимов И.Д. Беречь лес от огня - главная задача лесоводов // Лесное хозяйство, 1985. - № 8. - 57 с.
УДК 630* 232 Ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич, канд. с.-г. наук;
ст наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. В.1. Гтденко, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. Т.М. Порада, канд. с.-г. наук -УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
основн1 напрямки удосконалення структури i способ1в вирощування л1сових насаджень
у передкарпатт1
Висв^лено питання реконструкцп розладнаних люових насаджень у Передкар-патп i проблеми подолання дефщиту садивного матерiалу головних люових дерев-них порщ.
Ключов1 слова: реконструкщя насаджень, структура лiсiв, люотиполопчний аналiз, молодняки, садивний матерiал, коршня.
