CC BY
17
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*15.003.13 Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук;
магктр С.Ю. Кузьмич - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1СОКОРИСТУВАННЯ В Г1РСЬКИХ УМОВАХ КАРПАТ
Висв1тлено науково-методологiчнi засади екодого-економ1чно'1 ефективностi люокористування у гiрських умовах Карпат. На основi 1мтацшно'1 моделi росту дере-востану розроблено пропозицп щодо вдосконалення люокористування у ялицевих насадженнях з огляду на еколопчну та економiчну ефективнiсть.
Ключов1 слова: лiсове господарство, еколого-економiчна ефективнiсть, сталий розвиток, люокористування, iмiтацiйна модель.
Завдяки науково-техшчному прогресу людство отримуе так засоби виробництва 1 технологи, як забезпечують зростання економжи. Техшчний прогрес, а також стр1мке демограф1чне зростання, спричиняють небувалий вплив на природне середовище. Таким чином, людина - едина ютота, вщпо-вщальна за деградацш бюсфери... [1]. Однак, не завжди економ1чне зростання вщбуваеться без шкоди для природного середовища. Сьогодш ми е свщка-ми загострення конфлжту м1ж зростаючими економ1чними потребами люд-ства 1 необхщшстю збереження здорового довкшля. Економ1чн1 цш завжди були прюритетними. Але вЫм людям хочеться жити. I жити у здоровому се-редовищд. Якими би не були значними економ1чш цш, вони блякнуть перед еколопчними потребами. Донедавна економ1чш прагнення не були обмежеш шчим. 1сторично зовшм недавно заговорили про еколопчш обмеження еко-ном1чного зростання. Ниш можна сформулювати нову суспшьну мету - еколопчну з економ1чними обмеженнями. Бо врештьрешт, немае бшьшого ба-гатства, шж життя i здоров'я [2].
Норми екологiчноi етики повинш стати нормами суспiльноi мораль У такому разi Земля зможе продовжувати юнувати неушкодженою. Мiнiмiзацiя негативного впливу на природне середовище людства у процес життедiяль-ностi потребуе значних фшансових затрат. Суперечнiсть мiж потребою збереження здорового довкшля та прагненням отримати прибуток е причиною пошуку нових шляхiв розвитку людського суспшьства. Повною мiрою це стосуеться процеЫв використання всiх лiсових ресурсiв. Люогосподарсью заходи повиннi бути покликаш пiдтримувати i, де можливо, сприяти покращен-ню водоохоронноi, рекреацiйноi та шших корисних функцiй лiсу, а також сприяти збшьшенню його ресурЫв та сталому 1'х використанню. Обсяги заго-тiвель усiеi лiсовоi продукци не можуть перевищувати рiвня, який би забез-печував невиснажливе, наближене до природи люокористування.
Сьогоднi майже 10 % населення свггу залежить вiд стану гiрських ресурЫв. Значно бiльша частина населення використовуе iншi гiрськi ресурси, особливо воду. Гори е скарбницею бюлопчного рiзноманiття та загрожених видiв рослин i тварин [3].
Укра!нсью Карпати е унiкальним природним i соцiально-економiчним регiоном нашо! держави. Лiси Карпатського регюну - одна iз найбшьших ль сосировинних баз Укра!ни, де зосереджено понад 20 % люового фонду, 53 % запаЫв стиглих i перестиглих насаджень [4]. Карпатський регюн розташова-ний у географiчному центрi ввропи i межуе з п'ятьма кра!нами, якi штенсив-но розвивають численнi мiждержавнi взаемозв'язки у сферi економiки, поль тики, охорони довкшля з метою штеграци в Свропейську спiльноту. У кра-!нах вС вирiшення проблеми ведення люового господарства розглядають через призму багатофункщонального значення лiсiв iз забезпеченням стабильности якостi, рiзноманiтностi деревосташв у поеднаннi iз щорiчними доходами i можливостями зайнятостi населення.
Лiси Укра!нських Карпат потребують особливого ставлення, оскшьки вони е еколопчним домiнантом гiрських ландшафтiв i водночас мають задо-вольняти лiсосировиннi потреби люопереробних пiдприемств, будiвельних органiзацiй та шших споживачiв деревини, а також населення. Прсью систе-ми е важливим джерелом водно!, енергетично! i бюлопчно! рiзноманiтностi. Поряд iз тим, вони е джерелом таких щнних ресурЫв, як кориснi копалини, сшьськогосподарсью продукти тощо. Внаслiдок того, що гори е однiею iз збалансованих систем нашо! планети, вони мають велике значення для фун-кщонування глобально! екосистеми. Внаслiдок урбанiзацi! прсью екосистеми швидко змiнюються, вони чутливi до постiйно зростаючих процесiв ерозп грунлв, зсувiв, швидкого звуження середовища iснування та зменшення ге-нетичного рiзноманiття.
Склад та iншi яюст характеристики лiсiв Укра!нських Карпат зале-жать вiд експозицi!, стрiмкостi схилiв та висоти н. р. м. Тому невщповщне ведення люокористування в гiрських районах призводить до змш грунтотвiрних процесiв, водного стоку та пдрологи, температурного режиму та нав^ь складу атмосфери. Все це робить непостшними практично вс показники, якi виз-начають умови росту i розвитку лiсу. Основною особливютю всiх природних процесiв у горах е !х взаемна узгоджешсть у вузькому дiапазонi умов. Якщо на рiвнинi змiна умов спричиняе невелик вiдхилення у динамiцi природних процеЫв, локалiзованi на площi та поступово згасаючi з плином часу, то в прських районах невелика змша обставин може призвести до серйозних нас-лiдкiв. Так, результати дослщження, а також багаторiчна практика свдаать про те, що у рiвнинних умовах суцiльнi вирубування деревосташв на обмеже-них за площею та навiть на вiдносно великих люосжах спричиняе вiдносно ко-роткотермшове, що згасае протягом 5-7 роюв, збiльшення водного стоку [5].
У прських умовах основним е природоохоронне ведення люового господарства з урахуванням люорослинних умов та люистоси ландшафтно-во-дозбiрних басейнiв, тенденцiй природного поновлення люу.
Лiсовi ресурси як предмет загального користування вiдрiзняються низкою специфiчних особливостей. Насамперед - досить довгий перюд вщ-новлення, який тривае десятки рокiв, та взаемозалежшсть компонент лiсових ресурсiв. Вплив природних факторiв на рiст i розвиток люонасаджень дуже ускладнюе визначення частки впливу людсько! працi на продуктившсть лiсу.
2. Екологiя довкiлля
101
Лiс - об'ект користування не тiльки у зршому вiцi, але й протягом всього ви-робничого циклу.
Моделювання лiсiвничих процесiв зумовлюе необхiднiсть урахування досить велико1 кiлькостi факторiв. Звичайно, неможливо врахувати всi бюло-пчш, економiчнi, таксацiйнi i лiсоексплуатацiйнi фактори через те, що з до-даванням у модель кожного, хоч i незначного фактора, вона ускладнюеться у декшька разiв. Врештi-решт модель ускладниться настiльки, що ïï розв'язок буде громiздким i тривалим, а отримаш результати мiзерними. Отже, виникае необхщшсть у врахуваннi у модель тшьки тих факторiв, якi ютотно вплива-ють на процес люокористування, та вилучення або нехтування тими, як не мають безпосереднього впливу на поставлене завдання люокористування [6].
У процес лiсокористування виникають економiчнi, соцiальнi й еколо-пчт ефекти [7]. Позитивний економiчний ефект у сферi виробництва дося-гаеться за рахунок нарощування випуску продукцп та вдосконалення техно-логiчних процеЫв. Вiн утворюеться за рахунок приросту чисто' теперiшньоï вартостi грошових потоюв. Екологiчний ефект - це змши у просторi i часi умов навколишнього середовища i його ресурЫв пiд впливом природних та антропогенних чинниюв. Соцiальний ефект - це змши здоров'я населення, якi вщбуваються пiд впливом антропогенно'' дiяльностi i природних чинниюв. Позитивний сощальний ефект у виробничш сферi досягаеться за рахунок мехашзацп виробництва, покращення умов працi та проживання, зменшення забруднення довкiлля i шкiдливого впливу вЫх видiв забруднення на здоров'я населення.
Втизняш вченi [8] постшно наголошують на необхiдностi врахуван-ня еколопчних ефектiв у процесi люокористування та орiентацiï на максимь защю сталого еколого-економiчного ефекту стимулювання. Проте в умовах ринковоï економiки, порiвняно з командно-адмiнiстративною, стимулюваль-ну функщю згаданих iнструментiв визначають дещо шшим механiзмом ïхньоï ди з огляду на вiдмiнну систему державного управлшня i прав влас-ностi на люи. Серед критерив оцiнювання деревини або деревного запасу можна використовувати собiвартiсть деревини, лiсовi такси, оптовi цiни на деревину або диференщальну ренту i затрати.
Можна вважати, що одним iз перших дослщниюв, який розробив власну методику ощнювання лiсових ресурсiв i реалiзував ïï на практищ, був професор О.М. Анцукевич [9]. Суть якого полягае у тому, що лю ощнюють на кореш через прирют деревини або у виглядi нагромаджених запаЫв деревини. Водночас, майже неможливим на практицi е визначення калькуляцп затрат на виробництво приросту рiзноï якостi, тобто рiзних порiд.
По-шшому вважае 1.В. Туркевич [10], який стверджуе, що оптовi цiни встановлеш на готовi лiсоматерiали, а не на деревину на кореш. 1сторично становилося так, що у в^чизнянш лiтературi економiчне оцiнювання лiсових ресурЫв проводили за допомогою лiсових такс. Складовими елементами такс було визначено: витрати на вирощування люу, норматив необхщних нагрома-джень для розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв i суми диференцшного доходу (ренти). Метою використання люових такс було насамперед забезпе-чення iнтересiв лiсового господарства, а також вони використовували як
дiевий важшь рацiонального використання i вiдтворення люових ресурсiв. Однак покладених на них функцш лiсовi такси не виконували повною мiрою, а реально вони навггь не забезпечували потреб люового господарства.
Щорiчно, вiдповiдно до завдань люового господарства для задоволен-ня потреб нащонально! економiки в деревиш, пiдвищення продуктивностi та стiйкостi люових насаджень, а також рацiонального використання ушх при-родоохоронних властивостей люу здiйснюють вiдповiднi види рубань [11]. 1хня конкретна мета на окремих дшянках може бути рiзною - це рубання стиглого люу, догляд за створеними насадженнями, заходи щодо !х захисту вiд шкiдникiв i грибкових захворювань, реконструкцiя малоцiнних насаджень тощо. У процесi вiдповiдних рубань отримують деревину, яку використову-ють у промисловому виробнищш.
Проте, ще до здiйснення рiзних рубань, пращвникам лiсового господарства важливо мати шформащю про те, скiльки i яко! якостi деревини мож-на заготувати на вiдведених дiлянках люу. Для цього виконують роботу з таксаци лiсосiчного фонду, результатом яко! е технолопчна схема люосши (рис. 1) та матерiально-грошова ощнка деревини, яку планують отримати з ви-користано! лiсосiки.
Для вирiшення задач з оптимiза-цi! лiсокористування на основi еколого-економiчного критерiю доцшьно вико-ристовувати таблицi ходу росту насаджень та сортиментш таблищ. Для док-ладнiшого аналiзу можна використову-вати також таблицi розподшу дров'яно! деревини за призначенням. Використання, аналiз та спiвставлення юнуючо-го попиту на певнi конкретш сортименти з сортиментними таблицями може надати, ^м економiчного ефекту (максимальний прибуток вiд заготiвлi деревини), ще й еколопчний (економiя та уникнення надмiрного використання ресурсiв) [6].
На основi даних таблиць ходу росту можна побудувати функцш запасу насаджень, яку далi використовувати для дослщження поведшки певних конкретних насаджень залежно вiд вiку. Значення тако! функцi! будуть вказу-вати на обсяг деревини (продукци люокористування), який можна отримати у будь-який момент !! вiку з га.
У нашому випадку, для того, щоб подати формульний вигляд функци запасу насадження складу 10Ял+Бк, спочатку необхщно знайти параметри таких трьох функцш запасу деревини (1-3):
= ао ■ га1 ■ Ехр(а2 ■ г); (1)
Рис. 1. Технологiчна схема лшосжи ДП "Надвiрнянське ЛГ"
ZB = a0 ■ ta1 ■ Exp{a2 ■ t + a3 ■ t2) ; (2)
ZC = a0 + a\t + a2t2 + a3t3. (3)
Поставивши знайденi методом найменших квадра^в параметри фун-кцiй (1-3), для дослщжувано1 дiлянки лiсу (рис. 1) функщя запасу деревини з числовими коефщентами буде виглядати так (4-6):
ZA = 0,02625 ■ 12'42561Exp(-0,01248 ■ t), (4)
ZB = 363,830 ■ t-1'560Exp(0,140 ■ t - 0,001 ■ t2), (5)
ZC =-10,2873 + 0,0806t + 0,0998t2 - 0,00046t3. (6)
Для подальшого дослiдження будемо використовувати функщю запасу деревини А, оскшьки параметри ще1* функцiï найкраще описують рiвняння регресiï.
Аналiзуючи iмiтацiю ходу росту деревостану необхiдно зауважити, що рiст насадження може продовжуватись протягом багатьох роюв, щоправ-да, у кшцевому результатi функцiя росту ZA досягае точки перегину (у вщ
3 3
190 р. запас деревини становить 825,5 м , а вже у вщ 200 р. - 825,2 м ), тсля чого починае повшьно спадати, тобто вщбуваеться природне вщмирання деревостану. З досягненням 200^чного вжу деревина на коренi втрачае свою якiсть внаслiдок впливу бютичних та iнших чинникiв. Цей вш i е вiком при-родноï стиглостi, ознакою настання якого е припинення росту у висоту, фор-мування кроною "парасолькоподiбноï" форми, наявшсть сухих верхiвок, хво-робливий стан i розвиток гниття, як уже зазначалося.
Рекомендований оптимальний вiк рубань для таких деревосташв у гiрських районах Карпат для ялини та ялищ першого i вище класу бонiтету становить 81-100 роюв, окрiм того необхiдно враховувати i захисну (121160 р.), природну (180 р.), економiчну (>121 р.), кшьюсну (72 р.) та техшчну (87 р.) стиглiсть. На дослщжуванш дiлянцi (рис. 1) у 2009 р. вщбулося су-цшьне рубання пiсля досягнення деревостаном вжу технiчноï стиглостi, за умови подальшого залюнення дiлянки.
Рис. 2.1мтацш запасу насадження за альтернативнихумов люокористування, м3/га
Як альтернативний варiант, припустимо, що на дослщжуванш дiлянцi у 2009 р. не вщбулося суцiльного рубання i весь деревостан залишився дос-тигати до вшу природно! стиглостi. Для порiвняння iмiтованих даних двох альтернативних видiв лiсокористування побудуемо графiк запасiв (рис. 2).
Розрахована на основi зiмiтованих запасiв з допомогою коефiцiентiв дисконтування та компаундування (за норми дисконту 3 %) тепершня вар-
и 3000,000
N
£ 2500,000 и
2000,000
гз ш
| 1500,000
й" 1000,000 с
£ 500,000 0,000
Рис. 3. Тепершня варт^ть за альтернативних умов лшокористування, тис. грн
Порiвнюючи характеристики двох альтернативних умов лшокористування, необхщно зауважити, що за юнуючо! системи люокористування ДП "Надвiрнянське ЛГ" не досягнуто максимально! еколого-економiчно! ефек-тивност лiсокористування, оскiльки пiд час розрахунку оберту рубання ко-ристуються вшом технiчно! стиглостi.
Зiмiтованi нами до вшу природно! стиглостi моделi запасу насадження та тепершньо! вартостi деревостану за альтернативних умов люокористуван-ня вказують на те, що рiзниця у величинi теперiшньо! вартостi шд час прове-дення одного чи двох цикив суцiльного рубання незначна. Тобто економiчна ефективнiсть буде приблизно однаковою. З iншого боку, еколопчна ефектив-нiсть зростае, оскiльки деревостан залишаеться на дiлянцi, а його запас про-довжуе зростати.
На наш погляд, для дослщжувано! дшянки лiсу, пiд час розрахунку пе-рiоду оберту рубання можна використовувати вш природно! стиглостi. Однак такий шдхщ збiльшуе ймовiрнiсть появи ризиюв втрати частини насадження внаслiдок виникнення непередбачуваних ситуацш.
Залишення деревостану до досягнення в^ природно! стиглостi тдви-щить екологiчну та соцiальну щнтсть екосистеми з одного боку, та у довготер-мiновому перiодi не зменшить теперiшньо! вартостi лiсоматерiалiв, з шшого.
Л1тература
1. Рамад Ф. Основы прикладной экологии / Ф. Рамад. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1981. - 554 с.
2. Туница Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования / Ю.Ю. Туница. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 168 с.
3. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 сташття" (Agenda 21). - К. : Вид-во "1нтел-сфера", 2000. - 359 с.
4. Украинские Карпаты. Природа / М. А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич, В.И. Здун, В.И. Комендор, В.И. Парпан и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 208 с.
5. Лгсовий комплекс Украши. Проблеми та перспективи / за ред. 1.Р. Юхновського. - К., 2002. - 132 с.
6. Адамовський О.М. Оптимiзацiя люокористування на основi еколого-економiчних критерпв (на прикладi тдприемств укра'шських Карпат) : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08. 01 / УкрДЛТУ. - Львiв, 2003. - 205 с.
7. Синякевич 1.М. Економша люокористування / 1.М. Синякевич. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1, 1999. - 396 с.
8. Генс1рук С.А. Оптимiзацiя лiсистостi - запорука призупинення еколопчних катакшз-мiв / С. А. Генарук // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.1. - С. 82-90.
9. Анцукевич О.Н. Экономическая оценка лесов рекреационного назначения / О.Н. Ан-цукевич // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 5. - С. 33-35.
10. Калинин М.И. Лесные мелиорации в условиях эрозионного рельефа / М.И. Калинин. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1982. - 279 с.
11. Гром М.М. Люова таксащя : пщручник / М.М. Гром. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2007. - 416 с.
Адамовский О.М., Кузьмич С.Ю. Эколого-экономическая эффективность лесопользования в горных условиях Карпат
Отражены научно-методологические принципы эколого-экономической эффективности лесопользования в горных условиях Карпат. На базе имитационной модели роста древостоя разработаны предложения относительно совершенствования лесопользования в пихтовых насаждениях, учитывая экологическую и экономическую эффективность.
Ключевые слова: лесное хозяйство, эколого-экономическая эффективность, устойчивое развитие, лесопользование, имитационная модель.
Adamovsky A.M., Kuzmych S.Yu. Forest use ecological economics efficiency in Carpathian mountain regions
The paper contains scientific and methodological basics of forest exploitation ecological economic efficiency in Carpathian mountain conditions. Forest exploitation improvement in fir stands taking into account ecological and economic efficiency on the simulation model base is developed.
Keywords: forestry, ecological economic efficiency, sustainable development, forest exploitation, simulation model. _
УДК 630*423.4: 630*272 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
доц. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТ1ЙК1СТЬ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН М1СТА ЛЬВОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ ДО ПОШКОДЖЕНЬ СН1ГОМ
Львiвщина, як i Захщ Украши загалом, належить до репону з нестабшьними погодно-^матичними умовами. Одним iз найважливших факторiв пошкоджень е пошкодження сшгом. Тому ми досшдили мехашчну стшкють деревних рослин, пере-важно штродукованих саме до цього фактора. Наведено розподш деревних рослин 86 таксошв на 5 груп за ступенем !х штегрально! стшкосп до пошкодження сшгом. Зазначено особливосп стшкосп дерев деяких видiв. Запропоновано враховувати гру-пи стшкосп тд час проектування, створення i формування зелених насаджень Львова i Заходу Украши.
Ключов1 слова: дерева, пошкодження сшгом, стшкють.
