CC BY
11
децентрал1заци повноважень. Органiзацiю ведення лiсового господарства по-виннi здiйснювати суб'екти господарсько! дiяльностi, якi не пов,язанi з органами влади, уповноваженими здшснювати державне управлшня i контроль в галузi лiсокористування.
Л1тература
1. Merlo M., Paveri M. Formation and implementation of forest policies: a focus on the policy tools mix// Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya, Turkey: FAO, 1997. -Vol. 5. - P. 1-23.
2. Мельник С.О. Принципи реформування люового господарства Украши// Региональна економка. - 2001, № 4(22). - С. 215-222.
3. Folmer H., Gabel H., Opschoor H. Principles of environmental and resource economics: a guide for studets and decision-makers. - Chetlenham: Edward Elgar Publishing Limited, 1997. - 484 p.
4. Врублевська О. Принципи класифшацп важ^в екопол^ики// Фшанси Украши. -- 2000, № 2. - С. 70-78.
5. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 чер-вня 1991 року № 1264-ХП// http:// WWW.rаdа.kiеv.uа.
6._Комцепц1я формування iнструментiв екополiтики: Звiт про науково-дослiдну роботу (заключний)/ Укра!нський державний люотехтчний унiверситет, № держ. реестрацп 010011000952; № ДБ - 25.05 - 2000. - Львiв, 2003.
7. Симякевич 1.М. Економка люокорисгування: Пщручник. - Львiв: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
8. Симякевич 1.М. 1нструменти екополiтики: теорiя i практика. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002. - 233 с.
УДК630*31:338.2.001.573 (075.8) Ст. викл. О.М. Адамовський,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО КРИТЕР1Ю ДЛЯ ОПТИМ1ЗАЦ11 Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Запропоновано класифiкацiю факторiв впливу на еколого-економiчну ефектив-нiсть лiсокористування та концептуальний комплексний тдхщ до вибору процесу люокористування, який пiдлягаe оптимiзацii.
Ключов1 слова: стале лiсокористування, оптимiзацiя, динамiчна модель, еко-лого-економiчний критерш, лiсове господарство.
Senior teacher O.M. Adamovsky - USUFWT
Eco-Economical Criteria for Forest Using Optimization Basing
Classification of factors influencing on eco-economical forestry effectiveness and complex approach to the choice of the optimized process are given.
Keywords: sustainable forest use, optimization, dynamic model, eco-economical criteria, forestry.
Л1си належать до вщновлюваних природних ресурЫв з певною межею експлуатацп. Тому ix експлуатащя повинна вестись так, щоб не втрачалась можливють ix постшного вщтворення господарсько щнними породами з ви-конанням широкого спектру сощальних функцш. Порушення цього принципу ведення люового господарства, спричинеш надм1рною експлуатащею ль сових ресурс1в, виконавщ виправдовують р1зними кон'юнктурними м1ркуван-нями. Але надм1рна експлуатащя лшв, яка проводилось у шслявоенш роки та
трапляеться й сьогодш з розрахунком на те, що вони самi вiдтворяться, приз-водить до небажаних наслiдкiв.
Лiсовi ресурси як предмет загального користування вiдрiзняються низкою специфiчних особливостей. Перш за все, досить довгим перюдом вщ-новлення, який тривае десятками роюв, та взаемозалежнiстю компонент люо-вих ресурсiв. Лiс - об'ект користування не тiльки у стиглому вщ, але й про-тягом всього виробничого циклу [1].
Вплив природних факторiв на рют i розвиток лiсонасаджень дуже ут-руднюе визначення впливу людсько! працi на продуктившсть лiсу.
У процесi моделювання лiсiвничих процесiв необхiдно враховувати досить велику кiлькiсть факторiв. При цьому, неможливо врахувати всi бюлопч-нi, економiчнi, таксацiйнi i люоексплуатацшш фактори через те, що з додаван-ням у модель кожного, хоч i незначного фактору, вона ускладнюеться у де-кiлька р^в. Врештi-решт модель стае складною настшьки, що 11 розв'язок бу-де громiздким i тривалим, а точшсть отриманих результатiв недостатньою. От-же, виникае необхiднiсть включення у модель тшьки тих факторiв, як ютотно впливають на процес лiсокористування, та виключення або нехтування тими, як не мають iстотного впливу на основну мету лiсокористування.
Усi фактори, що впливають на еколого-економiчну ефектившсть люо-користування, доцiльно роздiляти за декшькома ознаками. Перш за все, за ступенем прогнозованост (передбачуванi та непередбачуваш). Також можна розрiзняти чинники за характером впливу на природш (кшьюсть опадiв, паводки тощо) та антропогеннi (технологи та обсяги люокористування тощо). Крiм того, необхщно враховувати також те, що процес люовирошування вщ-буваеться, головним чином, шд впливом природних факторiв (родючють груилв, клiмат та iн.), i цей вплив на лiсовирощування значно бшьший, нiж у сiльському господарств^ а тому 1х необхiдно особливо поглиблено вивчати.
До передбачуваних (прогнозованих) факторiв необхщно вiднести такi: обсяг люокористування; запас деревини на один гектар вкритих люовою рос-линшстю земель; середнi об'еми стовбура; рiчний прирiст деревини; рельеф i мюцевють (рiвнинна, гiрська, висота н.р.м.); вид деревних порщ; можливiсть удосконалення бюлопчного розвитку; вiкова структура лiсу, що характеризуемся розподiлом деревостанiв за класами вiку; специфiка конкретного де-ревостану; вид та iнтенсивнiсть рубки; вщстань трелювання; сезон люозаготь вель; вихщ люово! продукци; вiдходи виробництва; ринковий попит на люо-ву продукщю; особливостi споживання деревини тощо.
Вщстань трелювання е одним iз вирiшальних факторiв. У процесi моделювання люокористування варто враховувати рiвень мехашзацп техноло-гiчного процесу люозаго^вель i, насамперед, транспортування деревини. Мюця та чергування рубок, перш за все, залежать вiд наявностi люовозних дорiг, придатних для автомобiльного та шших видiв транспортування. Вибiр мюця рубок, розмiру лiсосiк та розмщення 1х у просторi повинен зумовлюва-тися виключно лiсогосподарськими вимогами.
До непередбачуваних факторiв можна вiднести: стихшш явища (пожеж1, буреломи, вiтровали, повеш, паводки); несанкцiонованi рубки деревини; пош-кодження лiсу комахами; хвороби люу; полiтичнi та економiчнi фактори тощо.
Для вирiшення задач щодо оптимiзацiï люокористування на ochobï еколого-економiчного критерiю доцшьно було б використовувати таблицi ходу росту насаджень та сортиментш таблищ. Таблицi ходу росту мютять ïh-формацiю про те як, залежно вiд часу (з градащею 10 рокiв), породи та мюця вирощування змiнюються основнi таксацiйнi показники насаджень (середня висота, дiаметр, кшьюсть дерев на 1 га, запас стволовоï деревини тощо), тоб-то враховують основнi природнi передбачуванi фактори впливу на рют насад-ження. Сортиментш таблищ, що ддать сьогодш в Украш, мiстять шформа-щю про вихiд промислових сортиментiв у вщсотку вiд запасу дiловоï деревини залежно вщ середнього дiаметра деревостану, тобто надають iнформацiю про можливе економiчне використання насаджень, та враховують бшьшють економiчних факторiв. 1снують також таблицi розподiлу дров,яноï деревини за призначенням (технолопчна, паливна, екстрактна сировини). Використання, аналiз та ствставлення iснуючого попиту на певш конкретнi сортименти з сортиментними таблицями може надати, ^м економiчного ефекту (макси-мальний прибуток вiд заготiвлi деревини), ще й екологiчний (економiя та уникнення надмiрного використання ресурЫв).
На основi даних таблиць ходу росту можна побудувати функщю запасу насаджень, яка послужить основою для дослщження розвитку люових насаджень. Значення та^ функцiï будуть вказувати на обсяг деревини (продукци люокористування), який можна отримати у будь-який момент ïï вжу з гектару.
Введемо позначення: Dt = D(t) - функцiя запасу деревини в певний момент часу, м3/га. Тод^ формульний вид функци запасу насадження в за-гальному виглядi можна подати як [2] :
2
D(t) = a0taiea2t+a3t , (1)
де: t - вж насадження, рокiв; а0, а1? а2, а3 - параметри функци.
Графiчне представлення цiеï функци подано на рис. 1.
Варто зауважити, що деревина, яку можна реалiзувати, з'являеться тшьки шсля того, як насадження досягнуть певного мшмального в^ t1. Також, виходячи з екологiчних мiркувань, у лiсi обов'язково повинна бути певна кшьюсть деревноï рослинностi, яка б забезпечувала нормальне функцiонування ль су, як складноï екологiчноï системи. Тобто, не рекомендуеться здiйснювати ви-рубування, поки вiк насаджень не досягне якогось певного значення t2, встанов-лення величини якого в данш роботi не розглядаеться. З шшого боку, на про-мiжку [0, t2] ринкова вартiсть вирубаноï деревини е досить низькою.
Рiст насадження може продовжуватись протягом багатьох роюв, щоп-равда, в кiнцевому результат функцiя росту дерев D(t) сягае точки перегину (максимуму запасу ростучоï частини) t3, пiсля чого починае повшьно спада-ти, тобто вщбуваеться природне вiдмирання деревостанiв. 1з досягненням певного вшу t4 деревина на кореш втрачае свою яюсть внаслщок впливу 6ï-отичних та шших чинниюв. Цей вiк вважаеться вжом природноï стиглостi, ознакою його настання е припинення росту у висоту, формування кроною мпарасолькоподiбноïм форми, наявшсть сухих верхiвок, хворобливий стан i
розвиток гниття" [4]. Крiм того, при дотриманш деревостанiв до вiку масово-го вiдмирання дерев, збшьшуеться загроза заселення вщмерлих дерев шюд-никами та хворобами, що може призвести до виникнення вогнищ iнфекцiй, як будуть загрозою для iнших, молодших за вiком насаджень. Дане явище негативно впливае на загальну еколопчну ситуацiю та санiтарний стан вЫе! екосистеми регiону. Також поступово знижуеться ринкова вартють та кшь-юсть лшвщно! деревини. Звiдси можна зробити висновок, що оптимальний (як еколопчно, так й економiчно) вiк вирубування повинен знаходитись в промiжку 14]. Цей вiк можна вважати вжом еколопчно! стиглостi. Як видно з рис. 1, сировинш чинники будуть зменшувати величину оптимального вжу насаджень (змiщувати величину влiво), а несировиннi навпаки - збшь-шувати (змiшувати вправо). Тобто, досягнення максимального еколого-еко-номiчного ефекту буде полягати у забезпеченш рiвноваги мiж сировинними та несировинними чинниками.
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140
ti t2 t3 t4 BiK (Т)
Рис. 1. Функщя росту мшаних деревосташв ялиц öinoi
- - за таблицями ходу росту (5Яц4Бк1Яле) [3]
----- - ¡мтащя ходу росту
При цьому необхщно зауважити, що оскшьки, як вже згадувалось ви-ще, об'ем деревини з часом (до t3) зростае, то похщна вiд функци росту дерев D(t) при такому зростаннi е бiльшою вiд нуля, тобто D'(t) > 0.
Звичайно, люокористування не мае обмежуватись тiльки використанням деревно! продукци. Ми можемо використовувати й iншi компоненти лiсу та на-магатись оцiнити !х вартюно. Важливо також зауважити, що юльюсть та об'еми недеревно! продукци люу будуть залежати вiд функци запасу насаджень.
На нашу думку, виходячи iз взаемопов'язаност компонент люово! сис-теми DMFR [5], окрiм вщомо! та дослщжено! функци запасу D(t), потрiбно ввести та дослщити ще такi взаемопов,язанi функци, яю залежать вiд часу та природних умов:
• - функця залежгосп обсяпв недеревних ресурс1в люу ввд запасу насадження, ресурс1в лтсово! фауни та шших корисних послуг люу;
• Р{В(1);М(1);Щ1)} - функцiя залежност! кшькосп та об'ем1в ресуршв люо-во1 фауни л1су ввд запасу насадження, недеревних ресуршв та шших корисних послуг л1су;
• К{0(1); М(1); F(t)} - функцiя залежиост! юлькост! та якост корисних послуг люу ввд запасу насадження, недеревних ресурс1в та ресурс1в лково! фауни. Звичайно, функци, яю ми запропонували, не мають унiверсального
математичного опису i сьогоднi ще недостатньо дослщжеш. Такi функци мо-жуть бути побудоваш не тiльки для Карпатського регюну, але й для вЫх лiсiв Украши. Також, в майбутньому, доцшьно вивести загальш формули, яю б описували згаданi залежностi, що виходить за межi нашого дослщження.
При оптимiзацil лiсокористування необхiдно розв'язувати задачу для кожного виду люового ресурсу зокрема. Для цього введемо функщю , яка буде приймати вигляд одте! з функцш: D(t); M{D(t);F(t);R(t)}; F{D(t);M(t);R(t)}; R{D(t);M(t);F(t)}, залежно вiд ресурсу, для якого розв'я-
зуеться конкретна задача.
У процес оптимiзацil лiсокористування лiсовласникам потрiбно виз-начитись з прiоритетами щодо вибору компонент системи ОМБЯ, використання яких шдлягае оптимiзацil. У процес багатоцiльового лiсокористування кожна послуга люу мае свою специфiку. Деколи для використання одте! з них потрiбно повнiстю або частково вщмовитися вiд використання шшо!. У процес оптимiзацil лiсокористування необхiдно розв'язувати задачу для ок-ремих компонент люових ресурсiв. Прiоритети повиннi встановлюватись залежно вщ сощально!, еколопчно! та економiчноl значимостi окремих компонент системи DMFR згiдно з порядком, показаним на рис. 2.
Рис. 2. Прюритетшсть компонент л^овоИ системи БМГЯ залежно вiд гХ сощальног, екологiчно'iта економiчно'iзначимостi
Необхщно зауважити, що зпдно з цим порядком не можна викорис-товувати ту чи шшу компоненту люу, якщо значимють одше! з попередшх компонент вища. Об'ектом оптимiзацil обираеться процес використання того люового ресурсу (компоненти системи DMFR) економiчна щншсть якого е
максимальною. Щодо оцiнки деревних ресурсiв у прських частинах Укра-шських Карпат, на нашу думку, потрiбно виконати таю ди:
• згвдно з таблицями ходу росту побудувати функцию запасу насаджень;
• на основ1 сортиментних таблиць визначити вихвд люоматер1ал1в та 1х вар-тють протягом перюду росту насадження;
• встановити щор1чну соб1варт1сть л1соматер1ал1в, що можуть бути заготовлен на дшянщ, що дослщжуеться;
• прийняти критерш оптим1заци люокористування;
• на основ1 отримано! шформаци (пп. 1-4) розв'язати задачу щодо оптим1заци використання деревного запасу;
• розробити пропозици щодо подальшо! оптим1заци люокористування.
В основу тако!' оптимiзацil повинна бути закладена динамiчна iмiта-цiйна модель, тому розв'язок задачi буде виглядати як процес iмiтацil росту насадження протягом всього його життевого циклу. Перевагою запропонова-но!' методики е можливють iмiтувати процес росту насадження до залюення та рубки, а також аналiзувати iснуючi насадження в будь-який момент часу.
Схему оптимiзацil люокористування на основi еколого-економiчного критерiю представимо на рис. 3.
Рис. 3. Схема оптимЬаци люокористування на основi еколого-економiчних критерив
Одними з найважливших та найменш формашзованих е перший та другий етапи моделювання [6]. На цих етапах виникають складност зi вста-новленням кiнцевоi мети дослiдження, та критерпв досягнення цiеi мети (еко-логiчнi, соцiальнi та економiчнi). Важливе значення мае також й шформа-цiйне забезпечення, яке повинне забезпечувати вимоги повноти, необхщнос-тi, точност та своечасностi.
Для об'ективно! оцшки потрiбно здiйснити обов'язковий контроль вхщно! шформаци лiсогосподарського i лiсозаготiвельного виробництва. У процес реал1заци моделi складаеться програма рiшень, яка визначаеться по-переднiми етапами моделювання. Модель можна функцюнально роздiлити на пiдмоделi, пiдмоделi - на блоки, а блоки - на шдблоки.
Для вибору одного з альтернативних критерив [7] люокористувачам потрiбно оцiнити та проаналiзувати отриману iнформацiю. На основi такого аналiзу потрiбно видати рекомендацп щодо оптимальних строкiв та техноло-гш лiсокористування, повiдомити про невiдомi рашше факти. У кiнцi ос-таннього етапу потрiбно скласти змiстовний, зрозумший, точний та повний звiт, який би мютив числовi значення вхщних даних, вихiднi данi за вЫма циклами обчислень, короткий виклад, аналiз та оцiнку результатiв, висновки та рекомендацп.
Л1тература
1. Свалов С.Н. Применение статистических методов в лесоводстве// Лесоведение и лесоводство. - 1985, т. 4. - С. 1-164.
2. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. - 13-е изд., исправленное. - М.: Наука, 1986.
3. Гриник Г.Г. Морфолого-таксацшна структура мшаних ялицевих деревосташв Бескид1в (Украшсью Карпати): Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.05.03/ УкрДЛТУ. - Льв1в, 2000. - 20 с.
4. Анучин Н.П. Лесоустройство. - М.: Экология, 1991. - 400 с.
5. Туныця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов (Вопросы теории). - Львов: Выща школа, 1976. - 215 с.
6. Коробов П.Н. Математические методы планирования и управления в лесной и лесоперерабатывающей промышленности. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 312 с.
7. Адамовський О.М. Еколого-економ1чна модель оптим1заци люокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Еколого-економ1чне вчення: витоки, проблеми, перспективи - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.1. - С. 144-153._
УДК 630*6; 630*186 Ст. наук. ствроб. Г.В. Бондарук, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук - УкрНДШГА
М1СЦЕ УКРА1НИ НА СВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ Л1СОВО1 ПРОДУКЦН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ П1Д ВПЛИВОМ
СЕРТИФ1КАЦН Л1С1В
Показано мюце Украши у люовому ринку та товарооб1гу Свропи. Визначено основы проблеми та роль люово! сертифшацп у сталому люокористуванш, покра-щанш потеицiйиих експортних можливостей та 1мвджу держави.
Ключов1 слова: експорт люово! продукцп, европейський ринок, сертифшащя
лiсiв.
