CC BY
17
Л1тература
1. Податковий кодекс Укра1ни вщ 2 грудня 2010 р., № 2755-VI / Верховна Рада Укра1ни. - М1СТО : ООО Изд. дом "Зенит", 2011. - 194 с.
2. Довкшля Украши у 2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Буркинський Б.В. "Зелена" економжа ^зь призму трансформацшних зрушень в Укра1ш : монографiя / Б.В. Буркинський, Т.П. Галушкша, В.С. Реутов. - Одеса-Саки : Вид-во 1ПРЕЕД НАН Украши; ПП "Щдприемство "Фенiкс", 2011. - 348 с.
4. Мiжнародний досвщ застосування економiчних важелiв для здшснення еколопчно! полiтики. - К. : Вид-во "Либщь", 1997. - 64 с.
5. Назаркевич I. Мюцеве оподаткування та механiзми його удосконалення / I. Назарке-вич // Регюнальна економiка : наук.-практ. журнал. - 2008. - № 2. - С. 290-291.
6. Синякевич I.M. Екож^чш iнструменти екополiтики: теорiя i практика : монографiя / I.M. Синякевич. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2010 рж : стат. зб. / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011. - 559 с.
8. Федчак О.М. 1нвестицшна складова оргашзацшно-фшансового мехашзму рацюналь-ного природокористування та охорони навколишнього природного середовища / О.М. Федчак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua.
Новак У.П., Колинько Н.И. Современные тенденции экологического налогообложения в Украине
Отражены изменения, которые связаны с внедрением Налогового кодекса. Проанализированы расходы на охрану и рациональное использование природных ресурсов и уплату экологических платежей в Украине за 2006-2010 гг. Сформулированы основные направления усовершенствования экологического налогообложения в Украине.
Ключевые слова: экологическое налогообложение, экологический налог, Налоговый кодекс Украины, окружающая естественная среда.
Novak U.P., Kolin'koN.I. The modern tendencies of ecological taxation in Ukraine
The changes which are related to introduction of the Internal revenue code are reflected in the article. Charges on a guard and rational using of natural resources and payment of ecological payments for 2006-2010 years in Ukraine are analyzed. The basic directions of improvement of ecological taxation in Ukraine are formulated.
Keywords: ecological taxation, ecological tax, Internal revenue code of Ukraine, environmental environment.
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Астр. 1.В. Козш1 -НЛТУ Украши, м. Львiв
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ВАРТОСТ1 РЕСУРС1В I ФУНКЦ1Й Л1СУ
Розглянуто та описано теори багатощльового люокористування, концепщю ш-тегрованого люового менеджменту як основу для забезпечення багатощльового люо-користування, спрямованого на забезпечення еколопчних, сощальних та економiч-них потреб сусшльства, описано практики ощнювання загально! економiчноi вартос-т ресурав та функцш люу.
Ключовг слова: штегрований люовий менеджмент, теорiя великомасштабно! сегрегаци, теорiя повно! штеграци, теорiя дрiбномасштабноi сегрегаци, загальна еко-номiчна вартiсть.
1 Наук. кер1вник: доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
Лс е вщновним природним ресурсом, цiннiсть якого виражаегься через еколопчш, соцiальнi га продуктивш функци. Спiввiдношення цiнносгей цих функцш змiнювалось у процесi юторичного розвитку людства. Ранiше лiси щну-вали як джерело деревини та деревно! продукци, а зараз тси i3 !хшми численни-ми функщями становлять основу екосистеми. Концепцiя недеревних (корисних) функцiй лiсу охоплюе безлiч рiзноманiтних вигщ, як люди отримують вщ лiсiв. Цi вигоди е результатом спонтанних (мимовiльних) впливiв лiсiв на довклля, а також результатом дiяльностi людей та природи, у процеа яко! вiдбуваегься створення благ та послуг. Цi блага i послуги належать усiм членам суспшьства i не можуть бути придбаними для виключного (одноосiбного) споживання.
Протягом роюв теори менеджменту розвивались i намагалися максимь зувати обсяги виробництва благ i послуг з метою задоволення постшно зроста-ючих вимог суспшьства. Еволющя екосистемного менеджменту залежала вщ змiнюваних вимог суспiльства до природних ресурсiв. На початку 60-х роюв ХХ ст., коли продуктивна функщя лiсiв була найважливiшою, було сформульо-вано "теорж> пробудження" ("kielwassertheorie"), яка визнавала багатофункць ональнiсть люу, але найбiльшу цiннiсть надавала деревнш продукци [14]. Усi iншi функци лiсу вважали функцiями "вторинно! вартосп" порiвняно з дерев-ною продукщею. Термiн "пробудження" походить вщ ще!, що в разi зосере-дження лiсового менеджменту на максимiзацil виробництва деревно! продукци, вiдбудеться автоматичне покращення усiх iнших функцiй лiсу i багатофункць ональностi лiсу загалом. Обмеження у можливостях впровадження ще! теори полягали в тому, що !! можна застосовувати не до вшх титв лiсiв (переважно тiльки до лiсiв Швтчно! та Центрально! Свропи), але вона е непридатною, нап-риклад для Альпiйських i Середземноморських лiсiв [10]. У цих регюнах контроль водостокiв та консерваци земель вiдiграе важливу роль i зазначенi вище функци не можуть бути пщпорядковаш виробництву люово! продукци.
Шзшше на основi теори багатофункцюнальносп з'явилось ще декшька теорiй, зокрема: теорiя великомасштабног сегрегаци (large-scale segregationthe-ory) та повног ттеграци (complete integration theory). Третя теорiя, вщома пiд назвою теорiя дрiбномасштабноi сегрегаци (small-scale segregation theory), е чимось середшми мiж попереднiми двома теорiями [7]. Суть !! полягае в тому, що до малих люових площ застосовують теорiю великомасштабно! сегрегаци, з метою керування усiею люовою площею iнтегрованим способом.
Теорiя великомасштабно! сегрегаци роздшяе усю площу люу на просто-ровi або часовi зони. Суть теори полягае в тому, що обираеться одна головна (ведуча) функцiя лiсу, а ва iншi функци повиннi пщпорядковуватись цш функци i не суперечити !й. Наприклад, комплекснi лiсовi тдприемства, що займа-ються деревиною та дшянками пiд забудову. Якщо вщ дiлянки пiд забудову од-наковою мiрою очiкують прибутюв вiд продажу та прибутюв вiд лiсозаготiвлi, то у такому випадку може виникнути конфлiкт. Найкращим виходом з тако! си-туаци буде розмежування люових площ з вщведенням частини тд житлову забудову, а шшо! частини пщ лiсозаготiвлю [12].
Перевагою такого методу люокористування е те, що вш е легким у зас-тосуваннi й унеможливлюе можливi конфлiкти типiв лiсокористування. Найскладнiшим моментом е визначення дом^ючо! функци, враховуючи особ-
2. Екологiя довкiлля
69
ливостi конкретно! територп. Цю теорiю можна застосувати, забезпечивши можливостi багатоцiльового використання прилеглих територiй (sub-areas), що разом формують комплексну територiю для багатоцiльового люокористування, або змiнюючи черговiсть рiзних титв лiсокористування одше! i тiei ж територп в чаш. Прикладом часового розмежування е використання дiлянки деревних на-саджень у цiлях рекреацп до моменту, поки деревина не досягне вжу економiч-но! стиглост (тодi дiлянку використовують для отримання деревини, а рекре-ацiйними властивостями дшянки нехтують). Пiсля вирубування дшянку знову засаджують деревиною i знову використовують у цшях рекреацii до моменту досягнення вiку стиглостi. Таким чином намагаються досягнути нескiнченноi кшькосп оборотiв рубок у можливостях використання одше! i тiеi ж дшянки ль су в рiзних цшях [6]. Теорiя великомасштабно! сегрегацii вiдрiзняеться вщ те-орii дрiбномасштабноi сегрегаци тшьки розмiрами площ лiсових дшянок.
Теорiя повно! iнтеграцii вщкривае можливосл для одночасного багато-цiльового використання усiеi площi лiсовоi дiлянки. Перевагою цього методу люокористування е вища еколого-екожмчна ефективнiсть, в разi правильного впровадження i застосування, а недолжом е те, що його набагато важче втшити в життя [5]. На осжга теорii повно! штеграци, з метою тдвищення ефективнос-т лiсового менеджменту, у другiй половит 60-х роюв ХХ ст. було розроблено концепцю ттегрованого л^ового (ресурсного) менеджменту.
Пд цим поняттям розумтть застосування стратегiй менеджменту з метою максимiзацii вiддачi шляхом оптимiзацii використання природних ресурсiв на благо мюцевого населення та !х нащадюв, тобто таку форму менеджменту, що прагне оптимiзувати функцii лiсу через !х iнтеграцiю [2]. Концепцiя отрима-ла мiжнародне визнання тiльки на початку 80-х роюв. Зпдно з концепщею повно! iнтеграцii, яка лежить в осжга концепцii штегрованого лiсового менеджменту, потрiбно одночасно максимiзувати екологiчнi (довкiльнi), соцiальнi та еко-номiчнi цiлi лiсокористування. Можливосп впровадження концепцii штегрова-ного люового менеджменту тiсно пов'язанi з ршеннями спецiалiстiв у галузi ль сового господарства, з роками розширились i сьогоднi об'еднують головнi кон-цепци сталого лiсокористування. Це своею чергою стимулювало виникнення кооперативного ттегрованого лсового менеджменту, який передбачае повну штеграцю всiх функцiй лiсiв [11].
Для того, щоб iнтегрований лiсовий менеджмент не перетворився на просто ресурсний менеджмент з обмеженнями, вш повинен задовольняти низку таких базових вимог у соцiальнiй, економiчнiй та еколопчнш (довкiльнiй) сферах:
1. Еконо]шчш вимоги [4]:
• врахування потенцшно! економiчноi вартостi всiх благ i послуг, якi забезпе-чують лiси;
• врахування того, що та послуги лiсiв, якi не мають ринково! ц1ни, все одно е цшними через соцiальнi функцй, якi вони виконують;
• штегра1да усiх корисних функцiй лiсiв у процеси планування та лiсового менеджменту;
• гнучюсть лiсового планування та люового менеджменту у вдаовщь на змши вартостей окремих функцш люш пiд впливом змiн, що вщбуваються в еконо-мiчнiй, еколопчнш (довкшьнш) та соцiальнiй сферах.
2. Сощальш вимоги [9]:
• добровшьна участь усх зацжавлених сторш (стейкхолдерш) у процес прийняття ршень, визначення ирюритетш та цiлей люокористування;
• максим1защя випд в1д люокористування для мюцевого населення та сустль-ства загалом.
3. Еколопчш (довкшьт) вимоги [8]:
• застосування ршень з планування до просторових одиниць менеджменту;
• застосування екосистемного тдходу у процес планування люокористуван-ня;
• оитим1защя якост довкшля на територи, що тдлягае менеджменту;
• застосування екстенсивних техшк лю1вництва.
Останнш пункт е досить суперечливим, оскшьки екстенсивний менеджмент переважае у Сврош, а в багатьох неевропейських кра!нах бшьш ефек-тивним вважають штенсивний люовий менеджмент. Екстенсивний пщхщ ба-зуеться на застосуванш наближеного до природи люокористування, що прагне об'еднати використання деревно! продукци та шших функцш люу. Екстенсивний пщхщ до лю1вництва зосереджуеться на збереженш мюцевих вид1в та при-роднш регенераци, на вщмшу вщ штенсивного пщходу, який першочергово спрямований на деревну продукцю. Вш спричиняе надм1рну експлуатащю люу та не виключае суцшьш рубки на невеликих площах 1 штучну регенеращю. Все це призводить до зменшення ефективносп шших функцш лю1в, таких як: туризм, рекреащя, захисш функци люу та частково вуглецедепонувальна функц1я [11]. Пщ екстенсивним штегрованим люовим менеджментом розум1ють застосування принцитв наближеного до природи люокористування та вщновлення бюр1зномашття природним шляхом. Коли ми усвщомимо, що пщвищення вар-тост! деревно! продукци неминуче призводить до зниження вартостей шших функцш та продуклв люу, тод1 нам легше буде обрати ту практику люового менеджменту, яка буде ефективною, як для власника люово! дшянки, так ! для суспшьства загалом [1].
За останн! роки стр1мко набули розвитку пщходи до оцшки ресурав довкшля. Своею чергою розширились можливост! оцшки багатьох компонент за-гально! економ1чно! вартосп (ЗЕВ) л1с1в. З точки зору економ1чно! ефективност! найважче оцшити непродуктивш (недеревн!) функц!!, оскшьки поки що для них не юнуе чггко визначеного ринку. Як результат, процес ощнювання зводиться до суб'ективно! оцшки. У будь-якому раз! така оцшка е кращою, шж нехтування ко-рисними функц!ями лю;у. Непродуктивн! (недеревн!) функци люу повинш бути представлен! у вигляд! нематер1ального активу в балансовому звт (з припущен-ням, що непродуктивна функция люу буде включена до балансового звпу) [13].
Зютавити грошов! та негрошов! вартосп люу можна лише за певних умов. Вартють деревини та попит на не!, кр1м всього шшого, залежать вщ про-позиц!! товар1в-замшниюв деревини, а цшнють ландшафпв 1 контроль ерози залежать вщ шших змшних, як тшьки частково пов'язаш з наявнютю товар1в- або функцш-замшниюв. Наприклад, оцшка рекреацшно! вартосп лю1в та краси лан-дшафпв, здебшьшого, залежать вщ р1вня цившзованосп населення, розм1ру ВВП/душу населення, звичок, цикшчних тенденцш в економщ (зростання, спад, рецеая, криза, економ1чний бум тощо), шфраструктури та густоти населення, тод1 як вартють деревини в бшьшосп залежить вщ стввщношення попи-ту та пропозици на ринку деревини.
Загальна економiчна вартiсть ресурсiв i послуг люу охоплюе вартють усiх вигiд, яю дають нам лiси (рис.).
Створення робочих мюць
Рис. Загальна економiчна вартютьресурав i послуглЬсовоХ екосистеми (допрацьовано за [13])
Вартють використання - кориснють або вигоди, отримаш вiд фiзичного використання або доступу до ресуршв чи послуг довюлля. Вартiсть невикорис-тання (юнування) - кориснiсть або вигоди, отримаш вiд ресурсiв чи послуг довюлля через те, що вони е благами довюлля [3].
Вартють прямого використання зводиться до ощнювання продуктивно! функцй люу. Ощнку продуктивностi можна звести до ощнювання лише дерев-но! продукци. Потрiбно врахувати два окремих компоненти: справжню грошову вартiсть, тобто вартiсть то! частини приросту, яку дшсно використовують (з ль сосiки), та потенцшну грошову вартють, тобто ту частину приросту, яку не використовують i яка е iнвестицiею у капiтал деревини (деревний капiтал). Справжню грошову вартють можна ощнити за допомогою прогнозованих люозаготь вель та щн на деревину у конкретнш мiсцевостi. Потенцiйну грошову вартють розраховують на основi щорiчного приросту, який можна оцiнювати як 50 % вщ цiни заготовлено! деревини [11].
Ус цi розрахунки виконують без врахування практик сталого люового менеджменту. Якщо проводиться оцiнювання дшянки люу, де застосовують практики сталого люового менеджменту, тодi потрiбно обсяг рiчно! продукци (лiсосiки) помножити на ринковi цiни продукцi! i вщнявши витрати на менеджмент вщ ранiше отриманого добутку, отримаемо чисту вартють люово! про-дукцi!. У вартють прямого використання також включають вартють мисливсь-кого господарства, мисливсько-техшчних потужностей, бiотехнiчнi заходи, що використовують для розроблення рацiону харчування диких тварин, а також витрати на додатковий корм для тварин.
Для пщрахунку вартост недеревних благ i функцш люу включають таю складов^ дию рослини, медичнi трави, туризм, наука та освгта. Оцiнку рекре-ацiйно! функцi! та красу ландшафту можна провести за допомогою методу умовного ощнювання (МУО). МУО - прямий метод суб'ективно! оцiнки еконо-мiчно! вартостi довюлля та шших неринкових товарiв i послуг шляхом досль дження вiдповiдей iндивiдiв на запитання, в яких йдеться про цю вартють [3].
Захист Грунпв, контроль повеней, кругооб^ поживних речовин та еколо-пчт функци входять до вартостi непрямого використання. Вартосп непрямого використання важче оцшити, тому що, переважно, вони е неринковими.
Грошову оцiнку захисно1 функци люу здшснюють, беручи за основу вартють замiщення. Вартiсть замiщення розраховують на осжга кошторисних витрат будiвництва, амортизацй та iнженерних робгг, як потрiбно здшснити, щоб замiстити (замiнити) захисну функцiю. Наприклад, оцiнка функци захисту вiд ерози rрунтiв може включати впливи ерози та грязьових вщкладень, а також витрати на шженерно-техшчт заходи, спрямованi на запобiгання зсувам Грунпв та пошкодження моспв. Гiдрологiчна вартiсть лiсу може бути порахована на основi платежу за користування водними ресурсами (water utility fee).
Здатнють депонувати вуглець можна оцшити, визначивши кшькють за-паав вуглецю на конкретнiй дiлянцi люу в грошовому екшваленп, а потам оць нити рiчний прирiст деревини на основi поточного приросту. За допомогою зас-тосування спецiальних прогнозуючих моделей можна визначити кiлькiсть вуглецю, що збершаеться у стовбурах, гшках, кронi, мертвiй рослиннiй маа та пнях. Прогнозуюча модель прагне оцшити обсяги рослинно1 маси для кожного деревостану та вiдповiдну загальну вартiсть для одиницi площi. Потрiбно мати данi про розмiри дiаметрiв всiх дерев та вiдповiднi 1м вимiри висоти дерев-зраз-кiв. Також потрiбно знати цiну за тонну депонованого вуглецю, тодi можна роз-рахувати вартiсть депонованого вуглецю на гектар площ^ а потiм розрахувати вартiсть депонованого вуглецю за рж з уше1 площi дiлянки люу.
Дуже складно оцiнити вартiсть можливого використання та вартiсть ю-нування. Вартiсть можливого використання - це сума, яку первинш споживачi готовi заплатити за збереження лiсiв для майбуттх поколiнь. Вартiсть iснування включае в себе бiорiзноманiття, природне середовище iснування рослин i тварин та види, що перебувають тд загрозою зникнення. Важливiсть лiсу з точки зору середовища iснування для багатьох видiв тварин, рослин та мiкроорганiзмiв е досить усвiдомленою, але важко оцшити 11 з екожмчно! точки зору. Вартосп ю-нування частково враховуються у вартосп непродуктивних функцш лiсу.
Загальну економiчну вартiсть люу можна представити у виглядi таких формул [13]:
Vi = vs + Vsc + vsbr + vsp + Vl + Vh + Vgh + Va , (1)
де: VI - комерцшна вартють люу; vs - вартють деревостану; vsc - люогоспо-дарсью витрати; vsbr - витрати на просте бюлопчне вiдтворення; vsp - вартють вторинних продукпв люу; vl - вартiсть лiсових земель; vh - пдролопч-на вартють; vgh - вартiсть мисливського господарства; va - вартiсть допо-мiжних заходiв (за вирахуванням амортизаци).
Встановлення комерцшно1 вартостi лiсу супроводжуеться розрахунком вартостi недеревних функцiй лiсу, таким чином загальна комерцiйна вартiсть ль су мае вигляд [13]:
Vii = Vi + vnmv, (2)
де: VII - загальна комерцшна вартють люу; vnmv - вартють недеревних функцш люу.
Для того, щоб зберегти дiлянку лiсу та отримати вiд не! максимум ко-рисностi потрiбно використовувати Bei функцп дано! дiлянки. Насамперед ми повинш пам'ятати, що iнтенсивне лiсокористування задовольняе бiльшою мь рою економiчнi потреби суспшьства, але в той самий час обмежуе задоволення соцiальних та еколопчних потреб. Саме екологiчнi, а не продуктивш функцп ль шв дають змогу пiдтримувати життя на Землг Крiм того, на цей час юнуе велика кшьюсть товарiв-замiнникiв деревини.
Цiннiсть лiсу важко виразити у грошовому вираз^ але !! можна звести до, так званого, загального (стльного) показника. Щоб провести ощнювання на належному рiвнi, потрiбно забезпечити спiвпрацю мiж уама ланками лiсового менеджменту у сферi прийняття рiшень. Лiсовий менеджмент повинен бути сталим, соцiально вiдповiдальним та екожмчно прийнятним. 1нтегрований т-совий менеджмент спрямований на одночасну максимiзацiю еколопчних, соць альних та економiчних цiлей лiсокористування.
Л1тература
1. Адамовський О.М. 1дея сталого люокористування у ретроспектив! / О.М. Адамовський // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 3 (53). - С. 233-240.
2. Адамовський О.М. Ошташзащя люокористування в економ1чних дослщженнях (заруб1жний досвщ) / О.М. Адамовський // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць.
- Сер.: До 125-р1ччя УкрДЛТУ. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.2. - С. 168-173.
3. Загвойська Л.Д. Економ1чний анал1з швестицшних проекпв : навч. поабн. / Л.Д. Загвойська, E.G. Маселко, М.М. Якуба. - Льв1в : Вид-во "Афша", 2006. - 320 с.
4. Carrow R. Integrated resource management in Canada - a case study of unrealized potential / R. Carrow // The forestry chronicle. - 1991. - № 1. - Pp. 19-21.
5. Dana S. Multiple use, biology and economics, Multiple use again / S. Dana // Journal of forestry. - 1943. - № 41 (9-10). - Pp. 625-626, 703-704.
6. Duerr W. Introduction to forest resource economics / W. Duerr // Macgraw-Hill College, 1993. - 485 p.
7. Helliwell R. Multiple-use forestry in the United Kingdom / R. Helliwell // Ambio. - 1987. -16 (2-3). - Pp. 129-133.
8. Jeffry et. al. Foresters and the challenge of integrated resource management / Jeffry et. al. // The forestry chronicle. - 1970. - № 46 (3). - Pp.. 196-199.
9. Johnston M. Forest land use planning in Alberta / M. Johnston and S. Calp // The forestry chronicle. - 1986. - № 10. - Pp. 470-473.
10. Merlo M. Public goods and externalities linked to Mediterranean forests: economic nature and policy / M. Merlo and R. Briales // Land use policy. - 2000. - № 17. - Pp. 197-208.
11. Notaro S. et. al. The economic valuation of non-productive forest functions as an instrument towards integrated forest management / S. Notaro et. al. // The multifunctional role of forests - policies, methods and case studies. - 2008. - № 55. - Pp. 301-312.
12. Pearson G. Multiple use in forestry / G. Pearson // Journal of forestry. - 1944. - № 42 (4).
- Pp. 243-249.
13. Posavek S. Methods of evaluating forests - a renewable resource in Croatia / S. Posavek // The multifunctional role of forests - policies, methods and case studies. - 2008. - № 55. -Pp. 313-318.
14. Rupf H. Wald und Mensch im Geschehen der Gegenwart / H. Rupf // Jaresbericht des DeutschenFortvereins, 1960. - Pp. 30-45.
Козий И.В. Оценка общей экономической стоимости ресурсов и функций леса
Рассмотрены и описаны теории многоцелевого лесопользования, концепция интегрированного лесного менеджмента как база для обеспечения многоцелевого лесопользования, направленного на обеспечение экологических, социальных и экономических потребностей общества, описаны практики оценки общей экономической стоимости ресурсов и функций леса.
Ключевые слова: интегрированный лесной менеджмент, теория крупномасштабной сегрегации, теория полной интеграции, теория маломасштабной сегрегации, общая экономическая стоимость.
KoziyI.V. Total economic value of forest resources and functions
Paper deals with theories of multifunctional forestry, the concept of integrated forest management as the means to provide multifunctional forestry aimed to ensure environmental, social and economic needs of the society, evaluation practices of total economic value of forest resources and functions are described.
Keywords: integrated forest management, large-scale segregation theory, complete integration theory, small-scale segregation theory, total economic value.
УДК 504.064.2 Доц. B.I. Мокрий, канд. фЬ.-мат. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'ЕКТШ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розроблено методи i моделi побудови екосистемно-диференцшованих лан-дшафтно-агрегованих баз даних шформацшно-експертних систем мошторингу ло-кальних екосистем озерно-люових, лучно-болотних i урбашзованих комплекшв рiз-ного ступеня гемеробност Шацького Поозер'я, показано доцшьшсть 1х використання для шдвищення точносп щентифжаци екологiчних загроз. Визначено основш принципи побудови алгоритму баз даних для управлшня екологiчною безпекою при-родоохоронних об'eктiв Захiдного Полiсся.
Ключовг слова: еколопчна безпека, екологiчний мошторинг, бази даних, при-родоохороннi територи.
Вступ. Формування Полiського екокоридору - складово! Свропейсько! еколопчно! мережi, потребуе комплексно! ощнки факгс^в екологiчного ризику природо-заповiдних територiй, що входять в його структуру. Закон Укра!ни "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально! еколопчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 роки" [1] визначае природоохоронну дiяльнiсть одним iз основних прiоритетiв розвитку нашо! держави. Цю програму розроблено в контекста вдосконалення та розвитку еколопчного законодавства Укра!ни, а також вщповщно до рекомендацiй Всеевропейсько! стратеги збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiтгя щодо питання формування Всеевропейсько! еколопчно! мережi як едино! просторово! системи територiй кра!н Свропи з природ-ним або частково змшеним станом ландшафту. Програмою передбачено збшь-шення частки земельного фонду з природними ландшафтами до рiвня, дос-татнього для збереження бiологiчного i ландшафтного рiзноманiтгя. Проте на сьогодш частина вже iснуючих об'ектiв природно-заповщного фонду мае пору-шенi ландшафти внаслiдок наростаючого антропогенного навантаження та без-контрольного використання природних можливостей екосистем, що призводить до негативних наслщюв. Виникае потреба в об'ективнш iнформацi! про стан дов-кiлля та удосконаленш методiв оцiнки впливу техногенезу на природш комплек-си, що зумовлюе актуальшсть застосування математичних iнструментiв, розро-бок та впровадження iнформацiйно-аналiтичних технологш формування бази даних i управлшня екобезпекою природоохоронних об'ектiв Захiдного Полюся.
2. Екологiя довкiлля
75
