CC BY
39
16. Св1това економша: Пiдручник/ А.С. Фшпенко, О.1. Рогач, О.1. Шнирков та ш. - К.: Либiдь, 2000. - 582 с.
17. Тарасевич В. Про предмет фундаментально! eK0H0Mi4H0i науки// Економша Укра-!ни. - 1998, № 4. - С. 60-67.
18. Чистилш Д. До питання теорп суспiльного розвитку: аспект самооргашзацп// Еко-номiка Украши. - 2002, № 2. - С. 43-49.
19. Frey B. Why Economists Disregard Economic Methodology// University of Zurich. Working Paper Series. - 2000. - No. 58. - P. 1-11._
УДК 630*.31:338.2.001.573(075.8) Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши
СУЧАСНИЙ СТАН I ЗАВДАННЯ Л1СОКОРИСТУВАННЯ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Здшснено ретроспективну ощнку люокористування в минулому, охарактеризовано його сучасний стан. Окреслено основш завдання люокористування у OTcreMÍ багатофункщонального ведення люового господарства.
Ключов1 слова: ощнка, стан, люистють, стале лiсокористування.
Doc. O.M. Adamovs'kyj -NUFWTof Ukraine Forest resources use present condition and tasks in Ukrainian Carpathians
Retrospective evaluation of forest resources use in past is given, present state is described. Forest resources use main tasks in the multifunctional forestry system are formulated.
Keywords: valuation, state, percentage of forest land, sustainable forest management.
Люи Украшських Карпат потребують особливого ставлення, оскшьки вони е еколопчним домшантом прських ландшаф^в i водночас мають задо-вольняти люосировинним потребам люопереробних шдприемств, будiвель-них оргашзацш та iнших споживачiв деревини, а також населення. Прсью системи е важливим джерелом водной енергетично1 i бюлопчно1 рiзноманiт-ностi. Поряд i3 тим, вони е джерелом таких цшних ресурсiв, як кориснi копа-лини, сшьськогосподарсью продукти тощо. Внаслщок того, що гори е одшею i3 збалансованих систем нашо1 планети, вони мають велике значення для функцюнування глобально1 екосистеми. Внаслiдок урбашзаци гiрськi екосис-теми швидко змшюються, вони чутливi до постiйно зростаючих ерозiï грун-тiв, зсувiв, швидкого звуження середовища iснування та зменшення генетич-ного рiзноманiття. У сощальному планi для населення, яке проживае в прських районах, характерна повсякденна бщшсть i поступова втрата тради-цшних занять, а результатом е бшьш чи менш штенсивне виживання, нижчий рiвень життя. Все це зумовлюе необхiднiсть вжиття невщкладних заходiв.
Сьогоднi майже 10 % населення свггу залежить вiд стану прських ре-сурсiв. Значно бшьша частина населення використовуе iншi прсью ресурси, особливо воду. Гори е скарбницею бюлопчного рiзноманiття та зникаючих видiв рослин i тварин [8].
Украшсью Карпати входять у прську систему Карпат. У цшому Кар-пати - економiчно, еколопчно та соцiально важливий гiрський масив, розта-шований у центрi Свропи, який довше вiд iнших регюшв залишався без втру-чання людини. На територiï Карпат розташованi Ым европейських краïн, то-
му Карпати е одним iз найважливiших регiонiв для збереження бiологiчного розмаггтя у всш Gвропi. Карпати - единий европейський регюн, в якому збе-реглись великi масиви малопорушених лiсiв, тут нараховуеться майже половина вЫх европейських вовкiв, найбiльша популящя бурих ведмедiв, рисi та багатьох шших рiдкiсних та зникаючих в Сврош видiв. У Карпатах росте 481 вид рослин-ендемтв [2].
Першi згадки про унiкальнi лiси Карпат трапляються у польських ль тописах ще у ХУ-ХУ1 ст. Дослщники вважають, що антропогенне втручання у Карпатах сягае бронзового вшу. У середньовiччi надзвичайною популяршс-тю користувався тис, який з часом став досить рщко траплятись. З XVII ст. розпочинаеться заго^вля й шших порщ дерев. Заготовлеш лiсоматерiали транспортували за допомогою плотiв рiчками. Ще у 1769 р. королева Австро-Угорщини Марiя Тереза видала перший закон щодо розумно! люово! полгги-ки. З побудовою у другш половинi Х1Х ст. в Галичиш та Буковинi залiзниць з широкими та вузькими колiями, з вщкриттям у 1860 р. залiзничного з'еднан-ня Львiв-Будапешт-Вiдень значно збiльшились обсяги люозаго^вель. Впро-довж 1885-98 рр. експорт лiсоматерiалiв iз Галичини та Буковини збшьшився у 13 разiв [5].
Згодом у Карпатах було проведено перше люовпорядкування та прийняте люове законодавство, було вивчено та встановлено щнш лiсовi масиви. Крiм державних, приватних та церковних, юнували громадськi лiси, якi належали громадам та населеним пунктам. У деяких люах заборонялось збирати хмиз, гриби i ягоди. Рубання на вершинах i крутих кам'янистих схилах також заборонялись. Деревину заготовляли бережно i в невеликих обсягах, яю, як правило, в т далек часи не перевищували розрахункову люосжу. Люозаго^в-ля здiйснювалася тшьки взимку з метою уникнення ерози грунпв. Пiсля люо-заготiвельних робгг обов'язково здiйснювались лiсовiдновлюванi роботи.
У колишньому СРСР внаслiдок деструктивно! люово! полiтики лiси Укра1нських Карпат перетворились у пгантську лiсосiку. Способи концен-трованих суцiльних рубань, якi використовувались у лiсах Свропейсько! Шв-ночi Роси та Сибiру. Лiси ощнювалися тiльки запасами деревини. Суспiльнi функци лiсiв використовувалися незадовiльно. У 1944 р. тут було заготовлено бшьше шж 2 млн. м деревини. Протягом 1944-63 рр. було вирубано 100 млн. м понад розрахункову люосшу. У 1950-52 роках у Карпатах було здшснено перше радянське люовпорядкування, внаслщок якого велик плошд на крутих i кам'янистих схилах були переведенi у другу групу лiсiв. Люозаго-^вля велася влiтку, що призводило до ерози грунпв. На мiсцi вирубаного бука садили менш стшку ялину. Заготiвля значно перевищувала вщновлення. За пiслявоеннi роки в Украшських Карпатах заготiвля велася на площд 279,4 тис. га (залiсень було тшьки 186,6 тис. га). Постшне збшьшення обсягу заготiвлi супроводжувалося незадовшьною органiзацiею лiсокористування в цiлому. Починаючи з середини 1950-х роюв, промисловi рубання велися i в люах першо! групи. Тiльки у 1953 р. у Карпатах зннило 160 тис. м3 невивезе-них лiсоматерiалiв. У 1956 р. у Карпатах рубали люи в рахунок 1974 р. Крiм того, з 1948 до 1955 рр. згнило бшьш шж 600 тис. м невивезено! деревини. У
середньому в Укра!нських Карпатах щорiчно залишалось до 30 % заготовле-ного люу. Звичайно, сьогоднi важко встановити реальну потребу у деревинi СРСР та Укра!ни у 50-х роках, адже вщомо, що на Закарпаття лiсоматерiали завозилися з Карело-Фшсько! АРСР, Архангельсько! та Леншградсько! областей i навiть з Хабаровського краю [5].
До 1960 р. у Карпатському регюш щорiчно вирубувалось 3,2 млн. м деревини з недостатшм застосуванням еколопчно безпечних технологiй люо-заготiвлi. Поряд з тим, формувався склад люових насаджень шляхом створен-ня чистих лiсових культур, тобто формувалися лiсовi монокультури (здебшь-шого ялини), яю у буковому пояс недостатньо виконують захиснi, водорегу-лювальш та iншi екологiчнi функци.
Внаслщок рiзних рубань лiсистiсть Укра!нських Карпат зменшилась приблизно у 1,5 раза, змшився пдролопчний режим. I якщо в минулому лiси вкривали 95 % територи Укра!нських Карпат, то зараз, за офщшними дани-ми, у передпрських районах лiсистiсть становить близько 20 %, а в прсь-ких - близько 50 % [1, 6].
З шшого боку, популярна у радянсью часи практика здшснення не-обгрунтовано! штенсивност доглядових рубань, вибiркових рубань та знач-них самовiльних рубань призвела до того, що сьогодшшш люи, порiвняно з минулими, значно порщшали (за даними Мiнекобезпеки, до повноти 0,6), тобто запаси деревини становлять майже половину потенцшно! продуктив-носп грунтiв. Вiдповiдно й захиснi функци таких лiсiв значно знизились.
Безконтрольне вирубування насаджень, яке здiйснювалось упродовж останшх десятилiть, призводить до негативних еколопчних наслiдкiв, серед яких паводки, веровали та пожежi. З середини XIX столптя у Карпатах роз-почались першi вiтровали i паводки. Щоправда, поки що у середньому раз у 20 роюв. Останш науковi дослiдження, що здiйсненi на територи Карпат, да-ють шдставу стверджувати, що такi стихiйнi лиха будуть повторюватися через кожш 4-7 роюв [6].
Для збереження ушкально! природи цього регюну необхщне розши-рення мережi природних територш, якi б охоронялись. Потрiбно удоскона-лювати методи ведення люового господарства, дотримуватися сталого лiсо-користування на мюцевому рiвнi, розвивати екотуризм та штегращю лiсового господарства з сшьським тощо.
Гiрськi екосистеми - основа еколопчно! стабшьносп сформованих сто-лiттями екосистем. Вони настiльки чутливi до змiн, що досить легко деграду-ють, коли переступити межу, за якою починають розвиватися еколопчш ка-таклiзми. Лiси Укра!нських Карпат представлеш значною кiлькiстю лiсотвiр-них деревних порщ, з яких головними е ялина европейська, ялиця бша, бук лi-совий, дуби скельний та лпнш. Крiм цих порщ, трапляються сосна звичайна, кедр европейський, явiр, клен гостролистий, ясен, в'яз прський, граб, береза бородавчата, осика, вшьхи чорна та сiра, липа дрiбнолиста, черешня. На думку вггчизняних науковцiв, якi здiйснювали аналiз еколопчних наслщюв страшних паводк1в останнiх роюв в Укра!нських Карпатах, необхiдно прийняти низку спещальних законiв "Про прсью лiсим, а також розробити довгострокову дер-жавну загальнонацiональну програму "Люи Укра!нських Карпат" [7].
У люах Карпат однi вертикальнi пояси вклинюються смугами в iншi або трапляються серед них окремими дiлянками. Склад та iншi якiснi характеристики лiсiв Украшських Карпат залежать вщ експозици, крутизни схилiв та висоти н.р.м. Тому невщповщне ведення люокористування в гiрських районах призводить до змш грунтотворних процесiв, водного стоку та пдро-логи, температурного режиму та навгть складу атмосфери. Все це робить не-постiйними практично вс показники, якi визначають умови росту i розвитку лiсу. Основною особливютю всiх природних процесiв у горах е 1х взаемна уз-годженiсть у вузькому дiапазонi умов. Якщо на рiвнинi змiна умов спричиняе невелик вiдхилення у динамщ природних процесiв, локалiзованi на плошд та поступово згасаючi з плином часу, то в прських районах невелика змша об-ставин може призвести до серйозних наслщюв. Так, результати дослщжень, а також багаторiчна практика свiдчать про те, що у рiвнинних умовах суцiльне вирубування деревосташв на обмежених по плошд та навiть на вiдносно великих люосшах спричиняе вiдносно короткотермшове, що згасае протягом 57 роюв, збiльшення водного стоку [7].
Внаслщок суцiльного вирубування деревосташв у горах попршуються фiзичнi властивост грунтiв, збiльшуеться поверхневий стiк, скорочуеться ш-фiльтрацiя. Також зi зменшенням потужностi грунту знижуеться бонiтет на-саджень. Шюдливо! ди суцiльних рубань у прських районах не можна попе-редити i подальшим штучним залiсенням. Фiзичнi властивостi грунту шсля суцiльних рубань у горах вщновлюються не повнiстю навiть через 20 роюв пiсля садiння лiсу. У прських умовах бшьшою мiрою проявляеться дiя сти-хiйних сил природи у процес порушення еколопчно! рiвноваги, яка склалася впродовж тисячолiть [3]. Та i самiй цiй рiвновазi властива досить низька стiйкiсть. Все це характеризуе прсью райони як природш зони, в яких госпо-дарська дiяльнiсть мае здiйснюватись методами, скерованими на охорону природи. Особливост кшмату, рельефу та умов люовирощування в гiрських районах значно впливають на формування лiсiв. Своею чергою, гiрськi лiси як мiсцевий природний комплекс безпосередньо впливають на хщ природних процеЫв, забезпечуючи 1х стабшзащю та вирiвнювання. Звичайно, загальний ефект вщ дИ гiрських лiсiв на хщ природних процесiв залежить вщ розпов-сюдженостi цього екологiчного комплексу.
Кшматичт особливостi, а також наявшсть великих перепадiв мюце-востi, що багаторазово збшьшуе кiнетичну енергiю сично! води, поряд з не-рiвномiрнiстю опадiв та нерiдким перетворенням 1х у зливи, характеризують гiрськi райони як найбшьш небезпечнi в ерозшному вiдношеннi. Лiс у горах знижуе поверхневий стж, попереджуючи ерозiйнi процеси. Коренева система прських лiсiв зв'язуе грунт, попереджуючи зсуви. Взимку прсью люи захи-щають вiд сшгових лавин.
Для гiрського лiсового господарства головним завданням ведення гос-подарства повинно бути вирощування насаджень з високою продуктившстю, та покращення захисних властивостей лiсiв, шдвищення 1х стшкост перед стихiйними лихами, хворобами та шюдниками, забезпечення сталостi люоко-ристування [4].
Сьогоднi лiсовiдновлення в Украшських Карпатах мае змшаний характер, природне вщновлення у бiльшостi типiв лiсу вщбуваеться задовiльно. Що-до засадження вирубаних дшянок, варто зауважити, що високопродуктивш мь шанi лiси ялицi, ялини та бука, яю були вирубаш 150-200 рокiв тому, на територи часто замшюються нестiйкими вторинними ялиновими люами. Останнi два столбя такою була практика ведення люового господарства у всiх крашах Середньо! Свропи. Крiм цього, у радянсью часи було багато прихильниюв монокультур. У юнцевому результатi в Украшських Карпатах площа букових ль сiв зменшилась на 272 тис. га, а ялинових - збшьшилась на 298 тис. га [6]. Швидкоросла пориста деревина ялини з поверхневою кореневою системою, яка еволюцшно формувалась на багатих грунтах, не витримуе швидкостi прсь-ких вiтрiв, великих снiгiв. Сьогоднi лiсовi господарства визнають помилки по-переднiх поколшь i практикують вiдновлення лiсу на типолопчнш основi, тобто висаджують властивi конкретно для цiеï д^нки породи. Але змiна структу-ри люових насаджень е процесом надзвичайно тривалим.
Посаджений пiсля вiйни лю сьогоднi досяг пiвстолiтнього вiку. Повне вщновлення водорегулювальних функцiй лiсонасаджень вщбуваеться тiльки у 100-рiчному лiсi. Дшсно ж стiйким до будь-яких явищ буде клiмаксовий лiс, тобто пралю. Це такий лiс, в якому дерева вшьно старiють i де люовщ-новлення вiдбуваеться виключно природним шляхом. Захисних лiсiв у Карпатах значно бшьше, нiж лiсiв, призначених головним чином для експлуата-цiï деревини. Площа лiсiв, можливих для експлуатацiï в лiсах першоï групи, становить 28 %, тодi як у лiсах другоï групи - 72 %.
Карпатський регюн посщае 8 % територи Украши (48,5 тис. км ). За-гальна чисельнiсть населення - близько 12,4 % вщ загально!" чисельностi на-селення Украши (6381 тис. оЫб) [7]. Зручнi перевали прських масивiв, наяв-нiсть залiзничних та шосейних дорiг, сприятливi та рiзноманiтнi природнi умови та ресурси, випдне географiчне положення стосовно розвинених еко-номiчних районiв та краш Свропи ставлять Украïнськi Карпати серед найкра-щих та найважливiших куточюв Свропи.
За даними облiку люового фонду, загальний запас деревини в люах Украши становить 1736,02 млн. м3, у тому числi у стиглих та перестиглих на-садженнях - 251 млн. м3. Загальний запас насаджень в Украшських Карпатах становить 523,4 млн. м , тобто 30,15 % вщ загального по Украшь Також не-обхщно зауважити, що середнiй запас насаджень у Карпатському регюш
33
найвищий в Укра1'ш (252,1 м /га). Вш на 67 м вищий, шж у лiсовому фондi Украши. Така ж ситуащя i з показниками люистост (36,7 % у Карпатах про-ти 15,6 % середнього в Укра1'ш). На жаль, оптимальш показники лiсистостi для Карпатського регюну, якi розрахували науковцi, значно вишд вiд фактич-них i становлять 50-55 % проти 36,7 % у Карпатах та 20-25 % проти 15,6 % у середньому по Укра1'ш [2]. Порiвняння шших основних показниюв по Укра-ïm в цшому та Украшських Карпатах подано в табл. 1.
Надзвичайно важливою, з точки зору сталост люокористування, е вь кова структура лiсiв, яка формуеться впродовж надзвичайно великого про-мiжку часу та значною мiрою залежить вiд штенсивност i технологiй рубань.
Вжова структура лшв Карпатського регюну була ютотно порушена надм1р-ною експлуатащею лшв за радянських чаЫв, особливо у перюд з 1946 до 1965 р. Як результат тако! господарсько! д1яльност1, загальна площа присти-гаючих i стиглих порщ - у 1,5 раза нижча вщ оптимально!, а твердолистя-них - у 1,3 раза [7].
Табл. 1. Частка Укратських Карпат у л'шовому фондi Украти
Лшорослинна зона Загальна площа територп Площа земель тсового фонду Вкрип лшовою рослинтстю земш Загальний запас насаджень
2 тис. км % тис. га % тис. га % 3 млн. м %
Украшськ Карпати 56,60 9,38 2267,9 21,03 2076,5 22,09 523,4 30,15
Всього по Украш 603,7 100 10782,2 100 9400,2 100 1736,02 100
У зв'язку iз незадовшьним фшансуванням лiсового господарства ос-таннi десять рокiв характеризувались попршенням стану вiдтворення лiсiв, зменшенням площ посадки лiсiв, погiршенням структури люовщновлення. Потрiбно мати на увазi також те, що через падiння життевого рiвня населення та високий рiвень корумпованостi чиновницького апарату зростають обсяги самовшьних рубань. Сучасна статистична зв^шсть повною мiрою не вщоб-ражае обсяги самовшьних рубань.
Низька платоспроможшсть тдприемств та населення значно усклад-нюе можливiсть здiйснення ефективного, рацюнального господарювання. Низький життевий рiвень особливо сшьського населення в гiрських районах Карпат призводить до того, що для окремих груп населення використання ль сово! продукцп (для власних потреб чи для продажу) стало единим способом виживання. Тому все бшьшого розповсюдження набувають самовiльнi рубан-ня (виявленi та невиявленi), про що зазначаеться у багатьох наукових роботах. З шшого боку, у Карпатському регюш трапляеться варварська нелегальна масова люозаго^вля, яка суперечить вЫм канонам люово! науки. Вона спрямована не на виживання окремих груп населення, а на !х збагачення, що можна зi вшею вщповщальшстю назвати бiотероризмом.
Лггература
1. Бобко А. Динамша лю1в карпатського регюну та еколого-економ1чш аспекти управ-лшня люовим господарством// Економша Украши. - 1999, № 7. - С. 43-52.
2. Генс1рук С. А. Люи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
3. Грунянский И.И., Туныця Ю.Ю. Экономика комплексных лесных предприятий. -М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 68 с.
4. Дубш В. Забезпечення сталого i ефективного люокористування в Украш1// Економша Украши. - 1999, № 5. - С. 89-92.
5. Кочинева А. Закарпатье остается зоной бедствия// Лесной бюллетень № 11, 09.1999. Електронный журнал.
6. Листопад О. Закарпатье - пару лет спустя// Лесной бюллетень № 1-2 (17-18), 07.2001. Електронний журнал.
7. Люовий комплекс Украши. Проблеми та перспективи/ За ред. 1.Р. Юхновського - К., 2002. - 132 с.
8. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 сгашття" (Agenda 21). - К: 1нтелсфера, 2000. - 359 с.
