CC BY
12
18. Sterba, H. 1991: Forstliche Ertragslehre: nach Vorlesungen. Universität für Bodenkultur, Wien, 162 S.
19. Sterba, H. 1995: Prognaus - ein abstandsunabhängiger Wachstumssimulator für gleichaltrige Mischbestände. Deutscher Verband forstlicher Forschungsanstalten- Sektion Ertragskunde, 29. - 31. mai 1995 Joachimsthal, 173-183.
20. Sterba, H., Monserud, R.A. 1997: Applicability of the forest stand growth simulator PrognAus for the Austrian part of the Bohemian Massif. Ecological Modelling. 98: 23-34.
21. Wykoff, W. R. 1990: A Basal Area Increment Model for Individual Conifers in the Northern Rocky Mountains. Forest Science 36(4):1077 - 1104.
22. Самойлович Г.Г. Таксащя полога насаджений// Лесная таксация. - Л.: ЛТА, 1986. - С. 47-100.
УДК630*31:658.011.51 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;
ст. наук. ствроб. В.Л. Коржов, канд. техн. наук - УкрНДЫрлк
ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ Л1СОКОРИСТУВАННЯ
У КАРПАТАХ
Представлено анашз стану люокористування в прських люах. Подаш пропозици щодо реальних шляхiв покращення ефективност роботи люогос-подарських i люопромислових шдприемств Карпатського регюну.
Prof. V. Parpan, V. Korzhov - UMFRI Problems of Forest Use Improvement in The Carpathians
The analysis of forest use condition in mountainous forests is given. The suggestions as for real ways of effectiveness improvement in forestry and timber enterprises of the Carpathian region are made.
Украшсью Карпати е ушкальним природним i соцiально-економiчним регюном нашо1 держави. Люи Карпатського регюну - одна i3 найбшьших ль сосировинних баз Украши, де зосереджено понад 20 % люового фонду нашо1 держави i 53 % запашв стиглих i перестиглих насаджень [1]. Карпатський ре-гюн розташований у географiчному ^rnpi Свропи i межуе з п'ятьма краша-ми, якi iнтенсивно розвивають багаточисельш мiждержавнi взаемозв'язки у сферi економжи, полiтики, охорони довкiлля з метою штеграци в Свропейсь-ку спшьноту. У крашах GC вирiшення проблеми ведення люового господар-ства розглядаеться через призму багатофункцюнального значення лiсiв iз за-безпеченням стабiльностi, якост^ рiзноманiтностi деревостанiв у поeднаннi iз щорiчними доходами i можливостями зайнятост населення [2, 3]. Теперш-нш стан лiсокористування характеризуеться тим, що краши европейського континенту iдуть шляхом вдосконалення способiв рубань та запровадження машишзаци лiсозаготiвельних робiт на базi створено1 iнфраструктури в лiсах (лiсовi дороги, iнженернi споруди, висококвалiфiкованi кадри, досконале ль сове законодавство). Застосування люових комбайнiв та оснащених пдрома-нiпуляторами транспортних машин, якi виконують весь комплекс люозаготь вельних робщ повнiстю усувае тяжку i небезпечну працю робггниюв. Для гiрських лiсiв сконструйована спецiалiзована технiка, що придатна для роботи у складних рельефних умовах. Яскравим прикладом того е створеш на базi
мобiльних канатних установок прсью лiсовi комбайни, застосування яких дае змогу бригадi у складi трьох працiвникiв виконувати весь комплекс люозаго-тiвельних робiт на крутих схилах. У розвинутих люопромислових кра1нах на-вiть вживаеться термш мiнтелiгентнi лiсозаготiвлiм, який пiдкреслюе високу стушнь машишзаци робiт завдяки використанню високопродуктивного, ерго-номiчного, автоматизованого i комп'ютеризованого обладнання [4, 5]. Наве-дене вище пiдтверджуе, що оптимiзацiя лiсокористування на принципах ста-лого ведення люового господарства у Карпатах е необхщним елементом нормального сшвюнування Укра1ни в Gвропi.
%
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
39,9
1
25
№
9,8
—И9-I-1
0,0-0,2 0,2-0,4 0,4-0,6 0,6-0,8 0,8-1,0 1,0-1,2
густота дорщ км/100га Рис. 1. Розподт площ льсфонду за наявност1 дорьг
У Карпатах застосовуваш протягом тривалого перюду технологи ме-ханiзованих люозаго^вель вносять певнi змiни в люове середовище та нап-рямки люовщновних i лiсоутворюючих процесiв. Цi змши певною мiрою, впливають на виконання люами еколого-сировинних функцiй. В окремих ви-падках вплив лiсозаготiвель призводить до незворотних змш, особливо в мж-рорельефi. Таке становище пов'язане з переважним застосуванням суцiльних рубань, обсяги яких перевищили 70 % загального обсягу рубань. Крiм того, основним мехашзмом, на якому в тепершнш час базуються технологiчнi процеси люозаго^вель у Карпатах, е гусеничний трелювальний трактор, який рухаеться люосжами та не влаштованими транспортними шляхами. При великих вщдалях трелювання деревини, що становлять у середньому 1,9-2,5 км, це призводить до руйнування Грунтового покриву, забруднення водостоюв, активiзацil ерозшних процесiв та пошкодження як ростучих дерев, так i круг-лих лiсоматерiалiв i, ^м того, спричиняе надлишковi витрати енерги на транспортну роботу [6-8]. Особливо необхщно наголосити на той факт, що густота дорж у лiсфондi на пiдприемствах регiону Карпат далека вщ оптимального значення i перебувае в межах 0,3-1,15 км/100 га. Середне значення густоти дорж не перевищуе 0,5 км/100 га, що у 3-7 разiв менше, нiж у кра1нах Схщно! i Центрально! Свропи. Цього явно не достатньо для ефективного ведення люогосподарського виробництва. Розподiл площ люового фонду за густотою дорiг подано на рисунку 1. Лiсовi плошд, в яких густота транспор-
тно! мережi перевищуе 1 км на 100 га, становлять близько 2 % вщ уЫх площ. А люи, в яких густота дор^ становить менше 0,6 км/100 га, становлять пере-важну бiльшiсть (майже 65 %), тобто в таких люах практично не можливе за-безпечення сталого лiсокористування, що шдтверджуеться ранiше проведе-
—О— видтено А освоено
Рис. 2. Освоения лкоЫчного фонду в 1вано-Франтвському ОУЛГ
Мала густота дорж у лiсфондi зумовлюе низьку культуру люопромис-лового виробництва та невисокий стушнь використання люових ресурсiв, не-задовiльнi соцiально-гiгiенiчнi умови пращ люових робiтникiв, якi, ^м того, витрачають ще й енерпю на переходи до мiсця роботи. Таке положення зму-шуе постшно використовувати зайнятих важкою працею роб^ниюв, витрача-ти значнi кошти на техшку i транспорт, !х утримання, паливно-мастильнi ма-терiали, тощо. Тим бшьше, що значне пiдвищення щн на лiсову технiку i па-ливно-мастильнi матерiали, збiльшення витрат на сощальне страхування (а у подальшому - на страхову медицину) негативно впливають на ефективнiсть лiсопромислового виробництва. К^м того, мала густота дорж робить немож-ливим використання мобшьних канатних установок, застосування яких забез-печуе ефективнiсть лiсозаготiвель, зводить до мшмуму пошкодження дере-востанiв та ерозда грунлв [10].
У Карпатському регюш загалом простежуеться тенденцiя до зменшен-ня обсягiв лiсокористування. Використання приросту значно менше, шж у кра-!нах Центрально! Свропи [2]. Крiм того, не всi видшеш для проведення ру-бань, плошд лiсосiчного фонду освоюються. Для прикладу, наводимо дат по 1вано-Франювському обласному управлшню лiсового господарства (рис. 2).
У середньому не доосвоюеться четверта частина люфонду. Особливо це характерно для не спецiалiзованих пiдприемств, як здiйснюють люозаго-тiвлi. Якщо держшсгоспи областi повнiстю освоюють лiсосiчний фонд, то так зваш мiншi користувачГ' постiйно не виконують передбаченi обсяги рубань, що шдтверджуеться даними, наведеними на рис. 3.
ю
£
о Н
250
200
150
100
50
1996
1998
1999
2000
2001
освоено
1997 И видiлено
Рис. 3. Освоення лкоЫчного фонду шшими користувачами
Аналiз освоення люоЫчного фонду в 1вано-Франювськш област свщ-чить про те, що основними користувачами е держшсгоспи та iншi люокорис-тувачi. При цьому спостер^аеться тенденцiя збiльшення обсягiв люозаготь вель шшими люокористувачами та практичне призупинення люозаго^вель-них робiт лiсокомбiнатами (рис. 4).
200
ю £
о
-е
о
0
"¡3
1
о ю О
20 о
1996
1997
1998
1999
2000
2001
•ДЛГ
- лгсокомбгнати
■ тии користуват
Рис. 4. Освоення лкоЫчного фонду групами користувачiв
У цей час держлюгоспи здшснюють трохи бшьше половини обсяпв рубань головного користування. Решту обсяпв люозаго^вель, крiм не чи-сельно! групи спецiалiзованих пiдприемств - переробниюв деревини, проводить значна кшьюсть дрiбних лiсокористувачiв рiзноманiтного шдпорядку-вання, слабо оснащених як техшчно, так i професiйно. Вирiшуючи питання освоення люоЫчного фонду, такi користувач^ у першу чергу, мають за мету отримання прибутюв вiд продажу круглого люу чи первинно! переробки деревини, часто ^норуючи дотримання лiсiвничо-екологiчних вимог до прове-дення рубань у прських лiсах. Це негативно впливае на зайнятють населення, спричиняе фiнансовi труднощi при оргашзаци проведення лiсогосподарських
0
робщ унеможливлюе створення надежно! iнфраструктури в лiсфондi та мате-рiально-технiчно! бази держлюгосшв i у кiнцевому результат - не сприяе по-повненню державного бюджету [11].
Урядовим проектом "Концепци сталого розвитку Укра!ни" основними засобами його досягнення визначено: забезпечення ефективного використання вЫх видiв ресуршв, структурно-технологiчна модифiкацiя виробництва та використання творчого потенщалу суспiльства для розбудови та процвгання держави. Для Карпатського регюну, де лiсопромислове виробництво стано-вить найважливiшу галузь економши, одним iз важливих завдань е шдвищен-ня ефективностi лiсокористування за рахунок штенсифжаци використання деревних ресурЫв на екологiчних засадах. [12, 13]. Тому Законом Укра!ни "Про мораторш на проведення суцiльних рубок у прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регiону", поряд з шшими важливими проблемами, передбачено застосування природозбержаючих лiсових технологiй за умови переважного використання колюних трелювальних тракторiв та збшь-шення густоти транспортно! мережi в лiсфондi. А для цього потрiбнi значнi кашталовкладення. Розрахунки показують, що для реального виконання ви-мог згаданого вище Закону потрiбно в найближчi роки тшьки в 1вано-Фран-кiвськiй област майже 1 млрд. гривень[14].
Свгговий досвiд свiдчить, що без швестицш i iнновацiй поступ у люо-вiй гадузi не можливий. Однак у люопромисловому виробництвi Карпатського регюну основш iнвестицi! вкладаються тшьки у деревопереробш тд-приемства, де можна отримати швидку окупнiсть вкладених коштiв та при-бутки. Залучення достатньо! кiлькостi коштiв для створення належно! шфрас-труктури в люовому фондi не вiдбуваеться. Хоча вщомо, що вiдсутнiсть на-лежним чином облаштовано! сировинно! бази не сприятиме розвитку дерево-переробних тдприемств. А якщо взяти до уваги i те, що европейськi кра!ни з 2005 року не планують закуповувати деревину чи вироби з не!, як походять з не сертифжованих лiсiв, можна прогнозувати кризову ситуащю люопромис-лового виробництва в регюш, значна частина продукцi! якого експортуеться.
З метою усунення наявних недолiкiв при лiсокористуваннi у Карпатсько-му регiонi та створення передумов для ефективно! роботи лiсопромислового виробництва регюну необхдао цiлеспрямовано проводити роботи щодо вкладення iнвестицiй у люове господарство i лiсозаготiвельну галузь. У цi галузi, на наш погляд, мають бути залученi кошти як вггчизняних, так iноземних iнвесторiв. По-тенцiйними вiтчизняними iнвесторами можуть стати так крупнi пiдприемства як заводи деревостружкових та деревинно-волокнистих плит, целюлозно-паперовi комбiнати, деревообробнi пiдприемства, що здшснюють глибоку переробку дере-вини, i ряд iнших, за умови закрiпдення за ними лiсосировинних баз, чи на шших умовах, яю б гарантували стабiльнiсть отримання деревинно! сировини.
Тому, з метою покращення ефективност роботи лiсогосподарських i люопромислових пiдприемств у регiонi та шднесення добробуту населення, на наш погляд, потрiбно:
• оптим1зувати структуру лшокористування, допуск тимчасових лшокористу-
вач1в до роботи в л1с1 проводити на основ1 еколопчного аудиту;
• розробити i запровадити пiльги та субсиди для лiсокористувачiв, як застосо-вують природозберiгаючi технологи чи будують лiсовi дороги;
• вдосконалити систему покарань за лшопорушення i вiдшкодувань нанесених збитшв лiсовому середовищу пiд час проведення рубань;
• зменшити податки i митнi збори при купiвлi природозберк^аючо! лшозаготь вельно! технiки зарубiжного виробництва;
• запровадити сучаснi методики ощнки впливу способiв рубань i систем лшо-вих машин на довкшля;
• забезпечити роботу в регют тдприемств, як б проводили глибоку перероб-ку деревини та iнших продуктiв л1су.
Особливо необхщно шдкреслити, що без швестицш i шновацш вирь шення проблеми еколопзаци люопромислового виробництва е неможливим. З лшвничого та еколопчного погляду, залучення швестицш у люогоспо-дарський комплекс регюну, за вщповщного юридичного, еколопчного i сощ-ально-економ1чного обгрунтування, не тшьки сприятиме розвитку люопро-мислово! галуз^ а й дасть змогу виршити питання еколопзаци природоко-ристування, розвитку туризму та шднесення м1жнародного престижу регюну.
Л1тература
1. Украинские Карпаты. Природа/ Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К., Здун В.И., Комендор В.И., Парпан В.И. и др. - К.: Наук. думка, 1988. - 208 с.
2. Парфенюк В. Завдання лшвниюв - забезпечити еколопчно збалансоване госпо-дарство// Люовий i мисливський журнал. - 2000, № 2. - С. 4-6.
3. Парпан В.1., Шпарик Ю.С., Парпан Т.В., Buergi A., Commarmot B., Zingg A. Свропейсью основи сталого люокористування. Необхщнють 1х впровадження в Укра!нсь-ких Карпатах// Люовий i мисливський журнал. - 2002, № 4. - С. 16-18.
4. Intelligent Harwesting/ Nordicum Forest Industry. Special report. - 1999. - P. 46.
5. A new era in the forest machine industry// Forestec. - 2000, №8. - Р. 14-15.
6. Парпан В.И., Олийнык В.С., Кудра В.С. Повреждение почвы при разных способах трелёвки леса в Карпатах// Лесное хозяйство. - 1988, № 1. - С. 28.
7. Коржов В.Л., Кудра В.С. Еколопзащя прських люозагствель як передумова сталого розвитку Карпатського регюну// Матер1али м1жнарод. наук.-практ. конф. " Розвиток на-родногосподарського комплексу Карпатського регюну". - Хуст:- 2003. - С. 104-109.
8. Голубець М.А., Крок Б.О., Козловський М.П., Гринчак М.М. Дорожня мережа як дестабшзацшний фактор грунтового стоку// Матерiали мiжнарод. наук.-практ. конф. "Еко-лопчш та соцiально-економiчнi аспекти катастрофiчних стихшних явищ у Карпатському реп-ош (повенi, селi, зсуви)". - Раив: - 1999. - С. 99-101.
9. Харин О.А., Волков В.Д. Принципы непрерывности неистощительности и рациональности в теории регулирования лесопользования// Известия вузов. Лесной журнал. -1988, № 5. - С. 100-105.
10. Коржов В.Л. Дорожня мережа в люфонд1 Карпатського регюну та 1! вплив на ор-гашзащю сталого розвитку люового господарства// Матер1али м1жнарод. конф. "Гори i люди" (в контекст сталого розвитку). - Том I. - Раив. - 2002. - С. 285-287.
11. Коржов В.Л., Кудра В.С. До питання оргашзацшно! структури люокористування в Укра!нських Карпатах// Наук. вюник НАУ. Вип. 39. Лю1вництво. - К.: НАУ. - 2001. - С. 278-283.
12. Нащональна доповщь Укра!ни про стан виконання положень "Порядку денного на ХХ1 сташття" за десятир1чний перюд (1992-2001 рр.). - К.: 2002. - 52 с.
13. Колкшченко М.В. Проблеми ефективносп використання люових ресурав у рин-кових умовах// Наук. вюник НАУ. Вип. 25. Лю1вництво. - К.: НАУ. - 2000. - С. 60-63.
14. Калуцький 1.Ф., Олшник Р.Р. Вирубка люу: менше годувати i бшьше до!ти// Де-ревообробник. - 2003, № 3.
