CC BY
9
5. Перехрест С.М., Кочубей С.Г., Печковська О.М. Шюдлив1 стихшш явища в Украшських Карпатах та засоби боротьби з ними. - К.: Наук. думка, 1971. - 200 с.
6. Соколовский Д.Л. Речной сток. - Л.: Гидрометеоиздат, 1968. - 536 с.
7. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984. -
104 с.
8. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов. - К.: Наук. думка, 1968. -
284 с.
УДК 630*116 1нж. Р.В. Осташук - 1вано-Франмвське обласне
упраелтня лкового i мисливського господарства
ВПЛИВ БУД1ВНИЦТВА ПРОДУКТОПРОВОД1В НА Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ ВИГОДСЬКОГО Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Внаслщок природних процеав та антропогенного впливу зменшусться люис-тють прсько"1 частини Карпат, як найбшьш вразливо1 до зовшшшх впливiв. Значний вплив на бюгеоценотичний покрив прсько"1 частини регюну мають магiстральнi про-дуктопроводи прокладеш в Украшських Карпатах. Вивчення причин та розмiрiв такого впливу на бюгеопокрив дае змогу стабiлiзувати процеси дигресп та запоб^и im.
Ключов1 слова: бiогеоценотичний покрив, продуктопроводи, дигресивш процеси, район в^ровалонебезпечносп.
Eng. R.V. Ostashuk - Ivano-Frankivsk Regional Forest Husbandry
The influence of building product pipelines on the State Enterprise "Vyhoda forestry" forest ranges
Natural processes and anthropogenic influence decrease the forest-land percentage of the mountainous part of the Carpathians as it is the most sensitive to exposure. Primary product pipelines in the Carpathians of Ukraine have significant influence upon biogeoce-notic surface of the regional mountainous parts. Studying of the causes and levels of the very influence lets stabilize and even avoid the digressive processes.
Keywords: biogeocenotic surface, product pipelines, digressive processes, windfall danger.
Карпати, за винятком певноi територп високопр'я, були до початку агрикультурного перюду повшстю вкрит люами. Внаслщок господарського впливу люистють тут скоротилася у три рази. Враховуючи, що прська система розташована в зош надзвичайно вологого кшмату i характеризуеться дуже складним рельефом з густою мережею водних артерш, такий стан люистост не можна вважати задовшьним.
Охорона рослинного покриву е не тшьки запорукою стабшьносл природних екосистем, а й сприяе збереженню iншоi складовоi ix частини - грунту - цього важливого природного багатства Земно!' куль Знищення природного рослинного покриву, особливо в умовах перешченого рельефу, призводить до розвитку ерозшних процеЫв.
Дослщження науковщв 1нституту екологп Карпат [2] показали, що бь огеоценотичний покрив Карпатського регюну зазнав глибоких антропоген-них змш не лише в мюцях аграрного освоення чи урбашзацп, а й у найменш зачепленому цими процесами прсько-карпатському люовому комплекс^ Гли-боко змшеш його функцюнальш показники, зокрема бюпродукцшш, заxиснi
та регуляцшш, до того ж динамiка цих змш тiсно переплетена iз сощально-економiчними, полiтичними i культурними процесами. Тому проблема полш-шення, удосконалення чи оптимiзащl цього покриву виходить далеко за бь ологiчнi межi та охоплюе сферу сощально-економiчноl i культурно! дiяльнос-тi суспiльства. А оскшьки деградацiя бiогеопокриву в багатьох мюцях значно перевершила межi природно! стiйкостi екосистем (Голубець, Царик, 1992) i на штучне пiдтримання !х корисного для людини функцiонування потрiбнi вели-кi кошти, згадана проблема набирае дуже складного економiчного аспекту.
У попереднш роботi [4] ми анашзували вплив природних чинникiв (вь тру i опадiв) на стан бiорiзноманiття в гiрських умовах Карпат, але значний негативний вплив, в останш роки, мають антропогеннi чинники. Це сто-суеться проведення суцшьних рубань, будiвництва лiнiй електропередач, бу-дiвництва iнфраструктури гiрськолижних комплексiв, прокладання продук-топроводiв, будiвництва дорiг та шших комунiкацiй.
Ще однiею особливютю, що вимагае нового пiдходу до справи збере-ження бiогеопокриву в Карпатах е докоршт змiни в системi власностi, уп-равлiння i моральних цiнностей в державi. Укра1на стала самостiйною державою i будуе та вдосконалюе свою законодавчу базу. На цьому етапi iснують протирiччя мiж законодавчими актами та управлшськими функцiями гiлок влади. Тим часом йде обезлюнення значних територш лiсового фонду в Карпатах для рекреацшних та iнших урбашстичних цiлей. Мотивацiею для таких змш бюгеопокриву служить зростаюча цiна на землi в цьому регiонi. Наслщ-ком такого активного антропогенного впливу е численш екологiчнi рани.
Одшею iз ран е Гiрськi ландшафти, якi перетинають декiлька мапс-тральних продуктопроводiв: газопроводи - "Союз", "Братерство", "Прогрес", "Уренгой-Помари-Ужгород"; нафтопровiд "Дружба"; етиленопровщ "Калуш-Тисаварош" та iншi. За насичешстю продуктопровiдними системами Укра-1нсько-Карпатський коридор немае аналогiв: 2 тис. км трас при ширит прсь-ко! системи 100 км i довжинi 280 км [1]. Ширина трас вщ 25 до 60 м, максимальна висота залягання вщ 800 до 1500 м н.р.м. [2]. За даними вщдшу охо-рони природних екосистем 1нституту екологи Карпат (С.М. Стойко, М.П. Ку-лешко), усi траси, прокладеш на поличках схилiв, зазнали i зазнають значних зсувiв, що приводить навггь до пошкоджень трубопроводiв.
Стушнь впливу будiвництва трубопроводу на бюгеоценози значною мiрою залежить вiд дiаметра труб, якi прокладаються. Чим вш бiльший, тим бiльшою мае бути траншея, яка готуеться для прокладання лши трубопроводу. Вщповщно зростае площа i сила антропогенного впливу на природне се-редовище. Сучасш магiстральнi трубопроводи, прокладенi через Карпатський регюн, мають, зазвичай, великий дiаметр - 1420 мм, а тому при будiвництвi потребують великих площ.
Основнi роботи виконуються безпосередньо на будiвельнiй смузi, ширина яко! для пiдземного способу прокладання трубопроводiв визначаеться стандартними нормами (СН 452-73), залежно вiд дiаметра трубопроводу (Б) та категори земель (табл. 1) [6].
Табл. 1. Ширина смуги вiдведення земель для буЫвництва мдземних _трубопроводiв, м. 1вано-Франтвськ_
D, мм На землях несшьськогосподарсь-кого призначення, непридатних для сшьського господарства землях та землях Держлшфонду На землях сшьськогоспо-дарського призначення пршо! якост при ввднов-лет родючого шару
D < 426 20 28
426 < D < 720 23 33
720 < D <1020 28 39
1020 < D < 1220 30 42
1220 < D < 1420 32 45
Будiвництво мапстральних трубопроводiв супроводжуеться значним порушенням бiогеоценозiв. Так, при будiвництвi трансконтинентального трубопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" у Карпатах в грунт було закладено
3
110 тис. т труб, вийнято 2,3 млн. м грунту, прокладено 456 км mд'lздiв до трас i вздовж трасових дорiг [6].
Уздовж траси i тд'1зних шляхiв на смузi шириною 45 м, ^м цього повнiстю знищуеться рослинний покрив, що призводить до зменшення стiйкостi схилiв i сприяе активiзацil дiючих старих та утворенню нових зсу-вiв. Цьому процесу особливо сприяе викорчовування пшв.
Ще одним потужним чинником дигреси бiогеопокриву стало вщве-дення значно! кiлькостi прських лiсових земель для рекреацiйних потреб (бу-дiвництва лижних витягiв i спускiв). Тiльки на територи Поляницького лю-ництва ДП Ворохтянське люове господарство за останнi роки передано в ме-жi с. Поляниця 1800 га високопродуктивних лiсiв для розмщення рекре-ацiйного комплексу "Буковель", вже побудовано 50 км лижних трас та витя-гiв, процес розширення комплексу тривае, що може призвести до непоправ-них еколопчних наслiдкiв. Аналогiчнi рекреацiйнi комплекси проектуються i в iнших районах 1вано-Франювсько! та iнших областей регiону. Важко перед-бачити до якого широкомасштабного знищення бiогеопокриву, в Карпатсько-му регюш, це може призвести.
Вщбуваються значнi територiальнi змiни в структурi бiогеопокриву внаслiдок самовiльного захоплення земель люового фонду населенням прсь-ких сш та iнших приватних структур, що особливо небезпечно. Така негативна практика мае мюце i щодо природоохоронних територiй.
Процеси трансформаци бiогеопокриву, що вiдбуваються останнi роки, в Карпатському регюш шд дiею антропогенних чинникiв, потребують вив-чення i наукового супроводу з метою максимально можливого зменшення негативного впливу 1х на лiсовi екосистеми. Бшьшють з зазначених комушка-цш прокладенi по землях лiсового фонду ДП Вигодське люове господарство. Вони вщшрають значну дигресивну роль. Тому дослщження впливу прокла-дання цих комушкацш та експлуатаци !х на лiсовi насадження е актуальним.
Наше дослщження впливу прокладання та експлуатаци трас продуктоп-роводiв на лiсовi бiогеоценози переслiдуе мету виявлення причин порушення стабiльностi природних комплексiв та запропонувати заходи щодо стабшзацп порушених ландшафтiв для запобiгання катастрофiчних стихшних явищ.
Серед стихшних явищ найбшьшо! шкоди лiсовому господарству завда-ють вiтровали та буреломи. У рядi випадкiв вони, поряд з пожежами, вщграють роль природного чинника, що зумовлюе змiну складу лiсiв. У Карпатах вгтрова-ли трапляються iнодi на значних площах i е причинами виникнення небажаних процешв - ерозп грунтГв, сольових потоюв, швазп ентомошкiдникiв тощо.
На розвиток вггровашв впливае сучасний порядок виконання люо-експлуатацiйних робiт (прорубка трас шд продуктопроводи, лшп електропе-редач, траси для лижних витяпв i спускiв та iншi суцшьно-люошчш рубання).
При такому способi масив люу розчленовуеться лiсосiками (ширина трас шд продуктопроводи вiд 25 м до 60 м, а шд лижш спуски до 110 м), i створюеться багато штучних галявин. На галявинах з'являються досить нес-тiйкi дерева, що виросли в умовах велико! густоти i характеризуются слабо розвинутою кореневою системою, значною висотою стовбура i невеликою кроною (прорубкою трас для прокладки продуктопроводiв люовими наса-дженнями лiсництв ДП Вигодське лiсове господарство призвело до створення бшьше 200 км штучних галявин). Таю деревостани на вггроударнш галявиш не можуть протистояти ураганним вирам, а тому переважна кшьюсть вiтровалiв виникае бiля галявин. Так, дослщженнями Карпатського фiлiалу УкрНД1ЛГ встановлено, що 60-85 % вiтровалiв 1964 р. виникло з боку галявин насаджень i головним чином з боку вГтроударних галявин. Значно менше вiтровалiв спосте-рiгалося в насадженнях, вщкритих з завiтряноi сторони i закритих [5].
Вивчаючи прояви впровальност на територii лiсгоспу за останш 50 рокiв виявлено, що значш площi лiсових насаджень неодноразово шддава-лися негативнiй дii сильних впрГв i повеней, якi здебiльшого призводили до появи суцшьних г часткових вiтровалiв.
Явище вгтровальностГ, ще бшьше шдсилюеться через прорубку трас для прокладки продуктопроводГв, створенням вщкритих мюць, що сприяють вшьному перемщенню повггряних мас, як при цьому розвивають велику швидюсть. Це ще бшьше ускладнюеться тим, що значш плошд лГсництва зайнят смерековими лГсами.
Спещалюти, як здшснювали грунтово-люотиполопчне обстеження, встановили, що частше впровалам шддаються чист смерековГ насадження при вщсутностГ в !х складГ листяних (бука, явора) Г бшьш вГтростшких шпилькових порщ (ялиця, кедр). Значно менше впровалГв виявлено у змша-них насадженнях, де, крГм смереки, у складГ деревосташв були ялиця Г бук.
Використовуючи методику районування [3] для визначення ступеня вГт-ровалонебезпечност дшянок, що межують з трасами, прорубаними для прокла-дання продуктопроводГв, ми на шдставГ висот Г експозицш схилГв виявили сту-шнь !х впровалонебезпечносп. 1з запропоновано! методики, де передбачено 6 райошв вГтровалонебезпечносп (1-й район - впровалонебезпечшсть особливо висока, 2-й район - вггровалонебезпечшсть дуже висока, 3-й район - впровалонебезпечшсть висока, 4-й район - впровалонебезпечнють середня, 5-й район -впровалонебезпечнють низька, 6-й район - впровалонебезпечнють незначна) на територп дослщження, де вже прорубано траси (дослГдження здшснювали на дь лянках на глибину до 150 метрГв вгд стши насаджень на трасах).
На трас газопроводу "Уренгой - Помари - Ужгород", яку проклали територiею Собольського лiсництва, дослiджувались сумiжнi насадження на трьох дiлянках газопроводу в кварталах 4, 8, 9 та 25.
Дшянка № 1 в кварталi 4. З 8 видшв дано! дшянки виявлено п'ять ви-дiлiв (14, 15, 16, 21 i 22), якi вiдносяться до району особливо високо! в^ова-лонебезпечност насаджень, два видiли (20 i 33) до району дуже високо! вп-ровалонебезпечностi насаджень i один видш (38) високо! впровалонебезпеч-ность Як видно iз наведених даних на данш дiлянцi траси, що аналiзувалася 62 % видiлiв з особливо високою впровалонебезпечшстю, 25 % з дуже висо-кою впровалонебезпечшстю i 13 % з високою впровалонебезпечшстю. Видь ли з особливо високою впровалонебезпечшстю розташоваш на схилах шв-денно! експозицп, видiли з дуже високою впровалонебезпечшстю i високою впровалонебезпечшстю на схилах швшчно-схщних експозицш i знаходяться на висотi 600-700 м н.р.м. Лiсовi насадження, що межують з трасою газопроводу на цш дшянщ, здебiльшого змшаш (ялина, ялиця, бук, явiр та вшьха). Середньовиважена участь ялини в цих насадженнях становить 7,6 за вилу-ченням видiлiв 33 i 15, де монокультури в першому випадку вшьха i другому ялина. Насадження середньовiковi з запасом деревини вщ 70 до 350 куб м на га. Незважаючи на те, що траса шд газопровщ в цьому мющ проходила здебшьшого через молодняки, а вони менше, як показали дослщження, пош-коджуються внаслщок будiвництва. У них протягом коротшого часу створю-ються впростшю узлiсся. Навiть у таких насадженнях вiдмiчено значне зрь дження !х вздовж узлiсь, що видно i з порiвняння загальних запасiв деревини в цих насадженнях з контрольними.
На дшянщ № 2 в кварталi 8 (видши 18, 19, 20 i 25) та кварталi 9 (видь ли 5, 6, 7, 10, 11, 21, 22, 23 i 24) дослщження проведет в тринадцяти видiлах сумiжних з трасою газопроводу. Траса тут пройшла схилами швденних та швденно-схщних експозицш, крутизна яких 17-26° на висот вщ 600 до 800 м н.р.м., насадження одного видшу вщнесено до району особливо високо! вп-ровалонебезпечностi (8 %), семи видшв до району дуже високо! впровалоне-безпечностi (54 %) i насадження п'яти видшв вщнесено до району середньо! вiтровалонебезпечностi (38 %). Насадження в цих видшах мiшанi з перева-жанням ялини i бука люового за участю ялицi, явора та вшьхи. Повнотою 0,7-0,9. Вжом 50-60 рокiв, I i II бонпету. При прокладаннi газопроводу, в цих видшах, переважали молодняки, що сприяло утворенню вщносно вiтрос-тшких узлiсь. Проте i тут у стшах насаджень, прилеглих до траси газопроводу, виявлено випадання та всихання дерев.
Дшянка № 3 на якш проводилось дослщження розмщена в кварталi 25(видiли 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61,62, 63, 64). Траса на цш дшянщ здебшьшого пролягала на висо^ н.р.м. вщ 800 до 900 м., по схилах швденно! експозицш Вж насаджень вщ 26 до 46 роюв (прорубу-вання траси шд газопровiд проведено 25 роюв тому). Склад насаджень змi-шаш культури з переважанням ялини вщ 4 до 9 одиниць. У складi насаджень беруть участь бук, явiр та ялиця. Траса прокладена по схилах крутизною вiд 16 до 27° швденно! експозицil. Повнота насаджень 0,7. I боштету. З двадцяти
видшв, насадження яких безпосередньо прилягають до траси газопроводу, де проведено районування впровалонебезпечностГ, у п'ятнадцяти виявлено насадження району дуже високо! впровалонебечностГ, що становить 75 %, чо-тири видши (20 %), де впровалонебезпечшсть висока Г тшьки один видгл (5 %) вщнесено до району незначно! впровалонебезпечностГ. Як видно з дГаг-рами, як за кшьюстю видшв (75 %), вщнесених до району дуже високо! вп-ровалонебезпечноеп, так { за площею цих видшв (78 %).
Розподш площ видЫв за р1внем
в1тровалонебезпечност1 у 25 квартал! Собольського лгсництва 3%
■ дуже висока
□ висока
□ иезначна
Розподш видшв за р!внем в1тровалонебезпечност1 у 25 квартал! Собольського люництва
5%
□дуже висока □ висока □незначна
Рис. 1. Вiднесення л^ових насаджень у кварталi 25 Собольського люництва до вiдповiднихрайошв вiтровалонебезпечностi
Прокладання траси газопроводу по видшах 25 кварталу через високу впровалонебезпечшсть насаджень була не тшьки недоцшьною, але Г небез-печною. Ситуащю дещо пом'якшило те, що шд час прокладання газопроводу траса була прорубана в молодняках (у вЫх насадженнях у зазначених видшах молодняки I Г II класу вжу), в яких природним шляхом сформувалося узлюся. Проте можна з певшстю прогнозувати можливють виникнення впровалГв у цих насадженнях у майбутньому.
АналГзуючи характеристику насаджень у дослщжуваних видшах станом на 1996 р. (даш останнього люовпорядкування) та для порГвняння характеристики цих же видшв перед прорубкою трас для прокладання газопроводу (даш люовпорядкування 1978 року), видно, що за двадцять роюв змшили-ся площд видшв, але склади насаджень у них змшилися незначно. Тшьки в смугах вздовж трас (до 20-30 м) перебудова формацш таких дшянок вщбуваеться досить болюно. У такш смузГ спостерГгаеться масове ураження деревостану ошками, зимою поширене морозне розтрюкування. Тут швидко виникають та поширюються рГзш грибковГ захворювання, всихають дерева. Насадження зрщжеш внаслщок випадання дерев Гз за всихання та впровалу. Менш болГсно протистоять цим змшам молодГ насадження.
Висновки. Перед вщведенням люових насаджень для прокладання трас шд будГвництво продуктопроводГв, лшш електропередач, прськолижних комплекЫв та шших цшей, необхщно здшснити аналГз на впровалонебезпечшсть насаджень Г при виявленш високо! ймовГрност на цих дшянках впрова-лГв рекомендувати обходити щ насадження.
Необхщно обмежити прокладання трас у насадженнях з переважан-ням монокультур ялини, як е менш стшю проти впрГв та шюдниюв.
Прокладання трас менш небезпечно на незалюнених дшянках Г в мо-лодих насадженнях.
Шсля прокладання трас i проведення рекультивацшних робiт на них, вздовж стш лiсу необхiдно створювати вiтростiйкi узлюся, що пiдвищить стiйкiсть насаджень.
Прокладання продуктопроводiв на опорах над землею дещо знижуе негативний вплив на лiсовi насадження та значно знижуе утворення еро-зшних процесiв.
Лггература
1. Б1ланюк В.1. Ландшафти Украшських Карпат в зонах трансмапстральних трубопровод1в. - Л.: Меркатор, 1998. - 105 с.
2. Голубець М.А. Антропогенш змши бюгеоценотичного покриву в Карпатському регюш. - К.: Наук. думка, 1994. - 161 с.
3. Калуцький 1.Ф. Впровали на твшчно-схщному макросхиш в Украшських Карпатах. - Лв1в: Вид-во Манускрипт. 1998. - 203 с.
4. Калуцький 1.Ф., Осташук Р.В. Особливосп ведення люового господарства в умовах тдвищено! в^ровальносп люу// Матер. м1жнар. наук.-практ. конф. - ^ано-Франювськ. -2006. - С. 75-79.
5. Перехрест С.М. та шшь Шюдлив1 стихшш явища в Украхнських Карпатах та засоби боротьби з ними. - К.: Наук. думка, 1971. - 199 с.
6. Телегин Л.Г., Ким Б.И., Зоненко В.И. Охрана окружающей среды при сооружении и эксплуатации газонефтепроводов. - М.: Недра, 1988. - 187 с.
УДК 630*569 Ст. наук. cniep. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук -
УкрНД1ГЛ M. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
СТАБШЬШСТЬ ПРИРОДНИХ ЧИСТИХ ЯЛИНОВИХ Л1С1В В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Проаналiзовано динамшу високопрного смерекового угруповання. Охарактеризовано структуру деревостану, природне вщновлення, а також наведено основш носп його постшносп та стабшьносп.
Ключов1 слова: структура i динамша, прсью захисш лiси, автоматичне збере-ження стабшьносп, природне вiдновлення, стан угруповання.
Senior research officer T.V. Parpan - Ukrainian research institute of mountain
forestry named after P.S. Pasternak, Ivano-Frankivsk
Stability of natural high-mountain spruce forest in the Ukrainian Carpathian
In the reduced article the analysis of dynamics (changes) high-mountainous spruce forest is represented. The frame of a stand of trees, natural regeneration is described, and also the majority supports of a constancy and stability are called.
Keywords: structure and evolution, mountain protective forests, autosave of stability, natural regeneration, condition of forest community.
Чисп ялиновi люи охоплюють високопрш частини схилiв Горган, Чорногори, Чивчинських i Гринявських пр на висотах вщ 1200 до 1650 м н.р.м. Грунти е сильно щебенистими, малопотужним, бурими прськолюови-ми, прськотдзолистими. Трапляються кам'янисл розсипи. Як едифшатор на дуже бщних кам'янистих грунтах високопрних районах Горган супутником ялини е сосна кедрова европейська (Pinus cembra L.) [1]. У чистих ялинниках
