CC BY
76
ш
нлты
ЫКРА1НИ
hl/ivb
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280314 Article received 16.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 630*[116+232]
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author A. Yu. Rak [email protected]
А. Ю. Рак
Прикарпатський нацюнальний утверситет iм. Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ, Украта
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК I ВЗАЕМОЗУМОВЛЕШСТЬ ПРОЯВУ СТИХ1ЙНИХ ЯВИЩ
У Г1РСЬКО-Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Розглянуто взаемозв'язки та взаемовпливи мiж стихiйними явищами у гiрсько-лiсових екосистемах Карпат - паводками, ерозiею Грунту, селями, зсувами, впровалами, сшголамами, сходженням снiгових лавин, перюдичними засухами, лiсовими пожежами та шшими. Наведено перелiк стихiйних явищ, якi, взаемодiючи мiж собою, тдсилюють окремi з них, уповшьню-ючи цим самим iншi. З'ясовано, що внаслiдок антропогенних змiн лiсових формацш iнгенсифiкувалися шкiдливi процеси, знизилася продуктившсть i стiйкiсть лiсових насаджень. Проаналiзовано причини виникнення окремих видiв стихшних явищ, 1х вплив на лiсовi насадження в нинiшнiй час i в перспективний перiод. Вiдзначено значну шкiдливiсть для лiсового господарства перманентних вiгровалiв. Наголошено на збитковостi для люових екосистем катасгрофiчних снiголамiв i снь говалiв, якi деформують деревину, знижують 11 прирiст за висотою i запасом, та е осередками виникнення грибкових захво-рювань. Зазначено, що у мюцях стихiйних явищ зростае небезпека люових пожеж, знижуеться естетична i рекреацiйна цш-шсть лiсових ландшафтш. Наведено перелiк заходiв, що послаблюють дiю негативних природних стихiйних явищ та шдви-щують стiйкiсть лiсових екосистем до антропогенного фактору. Важливим е твердження, що впростшюсть насаджень зале-жить ввд 1х породного складу. Найбшьш впростшкими е насадження за участi ялищ бшо1 та листяних порiд.
Ключовi слова: насадження; впровали; паводки; лавини; снiголами; селi; грибнi захворювання.
Вступ. Головним напрямом сучасного люогоспо-дарського виробництва в УкраГш е забезпечення стало-го розвитку галузi. Вш спрямований на бiльш повне за-доволення потреб нацiонального господарства i насе-лення краши в рiзноманiгнiй продукцп лiсового господарства.
Стадий розвиток забезпечить тдвищення ефектив-носп функцiонування галузi за комплексного викорис-тання погенцiалу лiсосировинних ресурсiв. Ключовою ланкою рацiонального лiсокорисгування i сталого розвитку лiсового господарства УкраТни е екологiзацiя ль согосподарськоТ дiяльностi. Основнi напрями ведення лiсового господарства мають бути орiентованi на збшь-шення лiсистостi територп до оптимально! в уах 11 природних зонах; збереження бiологiчного рiзноманiття т-сових екосистем; пiдвищення стiйкостi люових екосистем до негативних чиннишв середовища (Samoplavskyi, 2002).
Проблема стшкосп лiсових насаджень е однiею з найактуальшших у лiсовому господарствi. Вона зале-жить вiд багатьох причин, серед яких визначальними е мматичш, едафiчнi та антропогеннi фактори. Антро-погенний вплив на лiсовi екосистеми проявляеться через господарську дiяльнiсть. Значний негативний вплив на величину люового природно-ресурсного по-тенцiалу карпатського репону мають частi стихiйнi явища, як знижують стiйкiсть i продуктившсть екосистем загалом. Тому вивчення трансформацшних змiн, як з наукових, так i прикладних позицiй, що про-
ходять у лiсових насадженнях пiд ix впливом, е акту-альним. Передуам це стосуеться насладив паводк1в, ерозп грунтiв, селевих i зсувних процесiв, вiтровалiв, снiголамiв, сходження снiговиx лавин, перiодичниx засух та люових пожеж.
Активiзацii виникнення стихшних явищ у прських люових екосистемах сприяють також i особливосп рельефу, потужнiсть грунтового покриву, структура рослинного покриву та його антропогенш змши. Вплив рельефу у прських люових екосистемах проявляеться через крутизну й експозицш сxилiв та висоту н.р.м. По-рiвняно з ктматичними факторами елементи рельефу характеризуються вщносною постiйнiстю.
Стиxiйнi явища виникають через напруженють в екосистемах внаслвдок дп на них природних i антропогенних чиннишв, що зумовлюе порушення складних мiжкомпонентниx зв'язк1в i нетипових геофiзичниx про-цесiв. Серед рiзниx за природою чинник1в, дiя яких ак-тивiзуе так1 стиxiйнi явища, завжди можна видiлити проввдш та похщш
Мета роботи - з'ясувати вплив рiзниx чинник1в на стихшш явища у гiрськиx лiсовиx екосистемах та опра-цювати заходи щодо зменшення ix шк1дливих насладив.
Результата дослщження. Екологiчнi умови Карпат забезпечують висок1 прирости деревини. Однак, складна орографiя у поеднаннi з непередбачуваною метеоро-логiчною ситуацiею зумовлюють систематичний прояв вiтровалiв лiсу, яш завдають величезноi шкоди лiсово-му господарству.
1нформащя про автора:
Рак Андрiй Юрiйович, acnipaHT. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Рак А. Ю. Взаемозв'язок та взаемозумовлешсть прояву cтихiйних явищ у прсько-лкових екосистемах.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 67-72. Citation APA: Rak, A. Yu. (2018). Interrelation and Interconditionality of the Emergence of Natural Phenomena in Mountain-Forest Ecosystems. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 67-72. https://doi.org/10.15421/40280314
Вщомо, що у комплексi природних чиннишв виник-нення вiтровалiв, основний е вiтровий режим мюцевос-тi. Цей метеоролопчний чинник природи глобально не залежить вiд людини, але в локальному аспект окремi види господарсько1 дiяльностi можуть певною мiрою змшити характер та iнтенсивнiсть його прояву. Збитки, що пов'язанi з вировалами, величезнi: втрата тнно1 де-ревини, поширення хвороб i шк1дник1в у суадтх дере-востанах, зниження водоохоронних i водорегулюваль-них функцiй тсу, посилення ерозiйних процесiв, додат-ковi витрати на вiдновлення пошкоджених вировалами деревостанiв та iн.
Статистичний облж перiодичностi вiтровалiв i ви-роломiв у Карпатах не доскональний i не повний. Практично вировали бшьшо1 або меншо! iнтенсивностi вщ-буваються щорiчно (Hensiruk, 1971, 1971: Herushynskyi, 1995). Але вони не завжди фiксуються i потрапляють у ввдповвдну звiтнiсть i джерела шформацп. Досить часто дiлянки iз вiтровалами незначно! iнтенсивностi ввдво-дять тд суцiльнi санiтарнi рубки i випадають з облiку як вiтровали. Тшьки вiтровали дуже значного розмiру за площею i великим об'емом пошкоджено! деревини фiксують в офiцiйних документах i вивчають тiею чи шшою мiрою. Iнтенсивнiсть вiтровалiв в окремi перiоди сягае катастрофiчних значень.
У лтературних джерелах зосереджено увагу на низку чиннишв клГматично1, люобюлопчно!, едафГчно1 та орографГчно1 природи, як беруть участь у формуваннi впровалонебезпечних ситуацiй, зменшуючи або збшь-шуючи вiтровалостiйкiсть деревостанiв. Серед них ва-гома роль належить вiтровому режиму, опадам, породному складу деревосташв, !х вiку, повнотi, особливос-тям грунтових умов, крутизнi та експозицп i висотi схи-лiв.
Виростшшсть насаджень залежить вiд !х складу. Вважають, що найменш стiйкою до ди вiтру е ялина звичайна. Ялиця бiла i листянi породи належать до де-ревних порщ бшьшо1 вiтростiйкостi. Ранiше буковi люи займали 680 тис. га, а сьогодш - тiльки 272 тис. га (зменшення на 60 %). Площа ялицевих лiсiв скоротила-ся вщ 118 до 82 тис. га, тобто на 30 %. Площа ялинових лгав збшьшилася вщ 393 до 691 тис. га або у 2,5 раза. Отже, ялина стала пашвною лiсотвiрною породою Карпат, яка послаблюе впростшшсть лiсiв регiону загалом (Holubets, 1978).
На цей час сформувалися двi як1сно рiзнi за вирос-тшшстю зони ялинових лiсiв: зона природних i зона штучних ялинових лгав. Вiтростiйкiсть природних ялинник1в значно вища. Вважають, що найбiльше пош-коджуються вiтровалами деревостани старшого вiку -80-90 рошв (Kysylevskyi - ВаЫшп, Diakov, 1968). Найменш стiйкими до вирГв е насадження з повнотою 0,1-0,4, бшьш витривалi до них деревостани з повнотою 0,5-0,7, а найбшьш виростшкими е деревостани з повнотою 0,8-1,0 (^апшк, 1996). Вщзначено також, що Гз зниженням класу бонiтету вщ I до V Гндекс вирова-лонебезпечностi деревосташв збшьшуеться. Серед орографГчних чинник1в найбшьший вплив на форму-вання впровалонебезпечних ситуацш мае висота розмь щення мюцевосп н.р.м. й експозицп схитв (Ivaniuk, 1996: Prokh, 1972, 1974).
Фактор антропогенного впливу на лГсовий покрив Карпат поступово перетворився з малопоминого нею-тотного за Гнтенсившстю дп на потужний постшно дь
ючий, Г широкомасштабний за територГею. Вш став рГв-нозначним з шшими природними факторами, що у комплекс зумовлюють закономГрносп формування лГсових асощацщ, циктчшсть у змшах стану рослинного пок-риття, стутнь вировалостшкосп деревосташв. Отже, сучасне лГсове покриття потрГбно розглядати як таке, що сформувалось за учасп антропогенного фактора, тобто тд впливом господарсько1 дГяльносп людини (Kalutskyi, 1998)
Головним чинником, що сприяе утворенню таких стихшних явищ, як паводки, селГ, лавини, зсуви та сш-голами, е штенсивш опади у виглядГ дощу Г сшгу. Зли-ви - основна причина раптових Г небезпечних паводшв, що завдають значно1 шкоди природним комплексам Г нацюнальному господарству загалом. Шд час паводшв затоплюються населен пункти, розмиваються Г заму-люються сшьськогосподарсьш упддя, руйнуються шляхи сполучення, лшп зв'язку, часто бувають Г людськ1 жертви. У 60-80-х роках ХХ ст. щорГчш збитки вщ паводков становили близько 38 млн крб, сягаючи в окремГ роки до 260 млн крб. Упродовж останшх десятилиъ надзвичайно руйшвними були дощовГ й талодощовГ по-веш на Закарпатп в листопадГ 1998 р. Г березш 2001 р. та зливовий паводок у прикарпатських областях у липш 2008 р., яш завдали матерГально1 шкоди на суму понад 4 млрд грн (ОШпук, 2013).
Особливо небезпечний тдйом рГвня вод у рГчках Г потоках тд час танення сшгу, яке супроводжуеться значними опадами, а в лит перюди - тд час прохо-дження над Карпатами середземноморських циклошв. У так1 дш в горах випадае надмГрна к1льк1сть опадГв. Через формування поверхневого стоку на крутих схи-лах надлишок води швидко надходить у прсьш долини, де утворюються небезпечш паводки. Швидшсть тднят-тя рГвня води в пдромереж! та масштаби розливГв прсь-ких рж залежать вщ ценотично1 структури, характеру Г стану рослинного покриву на схилах водозбГрних ба-сейшв. Захисш функцп рослинного покриву проявля-ються у висок1й водопоглинальнш здатносп бюгеоце-нозГв (Holubets, 1993). Вона неоднакова для рГзних ти-тв рослинностг На щ процеси впливае крутизна схилГв та Гнтенсивносп опадГв (Stoiko, Tretiak, 1993)
1нтегральним показником пдролопчно1 ролГ люу е стутнь його впливу на формування режиму рГчкового стоку. Тому тд час отнювання пдролопчно1 ролГ люу для рГчкових басейшв (Oliinyk, 2007) пропонують пере-дуСм враховувати проввдш фактори водного режиму прсько1 територп - атмосферш опади, висотне розмь щення водозборГв та розмГр !х площ. Як основний по-казник поглинально1 здатностГ лГсового покриву на таких водозбГрних басейнах рекомендують приймати вГд-соток лГсистостГ, а показники його ефективностГ - зменшення максимального стоку води тд час паводшв та збшьшення меженного стоку в сухГ сезони року, а також зростання рГчного об'ему грунтового живлення за рж. Загалом найважливГшим чинником водного режиму та пдролопчно1 ролГ лГсу е метеоролопчт умови, як1 безпосередньо впливають на формування стоку води Г сумарне випаровування. На !х розподш у гГрських умо-вах впливае висота н.р.м., експозитя та орографГя гГрських хребтГв.
АнтропогеннГ змГни рослинносп впливають на Гн-тенсифГкацГю весняного танення снГгу, що часто приз-водить до утворення небезпечних повеней. Як вщомо, у
зимовi мсящ вiдбуваeться нагромадження CHiro3anaciB, яш досягають cboïx максимальних значень у шнщ лютого. На ïx величину iстотно впливають висота та ек-спозицiя схилiв, зимовi вщлиги, а також лiсовий пок-рив. У Карпатах нaйбiльшi запаси води в сшгу можуть сягати 400-500 мм (Kyryliuk, 1985). Снiготaнення на висотах до 900 м н. р. м. вщбуваеться в березш та квгг-ш, а на вищих висотах - i в травш Добре регулюють процеси нагромадження й танення сшгу ялиновi деревостани i слабо - буковi (Oliinyk, 2013).
Знaчноï шкоди люовим екосистемам Карпат спричи-няють кaтaстрофiчнi снiголaми. Вони знижують при-рют деревини у висоту i за масою та деформують ïx. Пошкоджеш й фiзiологiчно ослaбленi дерева е осеред-ками виникнення грибкових захворювань. У мiсцях ма-сових сшголашв зростае небезпека лiсових пожеж, зни-жуеться естетична й рекреaцiйнa щнтсть лiсових лан-дшaфтiв. Вважають (Holubets, 1993), що нaйбiльшa небезпека пошкоджень спостерiгaеться у долинах прсь-ких рiчок та середньогiр'ï, де в теплшому клiмaтi i в ба-гатих типах лiсу ялина утворюе крихку деревину. Не-безпечш також нaвiтрянi й крутi схили, на яких вона формуе асиметричш крони. Щодо бiологiчних чинник1в, то тд час вивчення причин виникнення сшголашв потрiбно зважати на морфолопчш й aнaтомiчнi особливостi деревних порщ. Особливо так1 як форма крони та мехашчш влaстивостi деревини. У Карпатах сшголами та сшговали перiодично повторюються.
Снiговi лавини виникають унаслвдок взaемодiï низки взаемопов'язаних природних чинник1в та антропогенного впливу на структуру природних екосистем. Ла-винш процеси формуються на безлюних крутих схилах, iз накопиченим на схилах потужним снiговим покри-вом.
Шд час сходження снiговi лавини часто здирають не тiльки чагарникову й трав'яну рослиннiсть, а й грунто-вий шар, гiрськi породи i лiсовi насадження. Для тдви-щення стiйкостi високогiрних екосистем до лавиноне-безпечних ситуaцiй потрiбно тдвищувати сшгорегулю-вальну функцiю деревно-чагарниково1' рослинносп ви-сокогiр'я, також ïï здатшсть нaдiйно фiксувaти снiговi маси в лавинозборах (Holubets, 1993).
Значних збитшв лiсовим екосистемам завдають селi - тимчaсовi потоки, як1 рухаються по водотоках, i характеризуются високим вмiстом твердоуламкового ма-терiaлу. Залежно вiд складу селево1' маси, вмюту твердого мaтерiaлу, структури потоку i його транспорту-вально1' здатносп розрiзняють мулокaм'янi, водокaм'янi та iншi типи селевих потоков. Серед природних чиннишв, яш зумовлюють селевi явища у Карпатах, вид!ля-ють: велику розчленовашсть бaсейнiв гiрських рiчок, значне поглиблення русел, нaявнiсть крутих схилiв, слабку денудaцiйну стiйкiсть флшових товщ, значну потужнiсть пухкого мaтерiaлу на схилах гiр, поширення безлюних площ, великий поверхневий стiк. Проввдне значення у формувaннi селiв вщграе транспортний процес, на який припадае 65 % усiх випадк1в селеутво-рення (Bibliuk, 2008).
Головною причиною виникнення селiв е змиви i нагромадження уламкового мaтерiaлу, пiсля суцшьних рубок попереднього перiоду або ж тд впливом iнших антропогенних чиннишв (Perekhrest, 1971). Нaйбiльше вони проявлялися у мюцях проведення суцiльних рубок у Карпатах у шслявоенш роки, i були приурочеш до
стр!мких та обвально-осипних схилiв (30-40°), а також до вировальних дiлянок, зумовлених розташуванням лiсосiк.
Зсувнi процеси грунпв нaйбiльше поширенi у прсь-ких долинах Карпат, а також у Солотвинсьшй улогови-нi (Закарпаття). Вони руйнують лiсовi насадження i завдають велико1' шкоди aвтомобiльним дорогам та iншим спорудам. Великий вплив на них мають клiмaтичнi чин-ники, передусiм aтмосфернi опади та сейсмiчнa актив-нiсть. Особливо сприяють цьому сильнi зливи, як1 охоп-люють велик! територiï. 1ншими чинниками сприяння зсувам е суцшьш рубки люу на прських схилах та бу-д!вництво люовозних дорщ що пiдрiзaють схили i по-ширюють ïx природну рiвновaгу (Bibliuk, 2003).
Серед стихшних явищ за останш десятилiття поши-рене масове всихання ялинник1в в Карпатах, яке прояв-ляеться на схилах вСх експозицш та в лiсостaнaх р!зно-го вшу. У процесах дегрaдaцiï та всихання ялиннишв важлива роль належить глобальному потеплiнню, що призводить до змши лiсiвничо-екологiчних умов, а та-кож складу та розвитку рослинного покриву.
Окр!м змш клiмaту, всихання ялинових насаджень не зумовлюються низкою комплексних чиннишв антропогенного та абютичного характеру. В умовах Укра-шських Карпат цьому значною м!рою сприяли: непра-вильне ведення люового господарства в минулому; змь на мшаних кор!нних деревосташв на чист! ялиновц ви-конання люоввдновних i люогосподарських робгт без врахування санггарного стану д!лянок; випасання худо-би; недотримання профшактичних заход!в, спрямова-них на запобпання поширенню збудник1в хвороб (Debryniuk, 2011).
Серед чинник1в, як1 становлять загрозу ялиновим ль сам Карпат, можна також видшити тдвищення темпе-ратури повпря i поверхш грунту. Пересушування вер-хшх горизонпв грунту (в яких розташована поверхнева коренева система ялини) призводить до зниження бь ологiчноï спйкосп ялинник1в i здатносп протид!яти не-гативним бютичним чинникам (проникненню патоген-них гриб!в та заселенню дерев комахами-фггофагами).
Зростання шлькосп посушливих дшв та нагромадження знaчноï шлькосп сухостiйноï деревини в ялин-никах може бути причиною зростання частоти та !нтен-сивносп люових пожеж, що особливо небезпечно для ввддалених важкодоступних райошв регюну. Пожеж1 знищують люову фауну i флору, люову тдстилку та зумовлюють деградацш грунпв, що ускладнюе тсоввд-новлення на згарищах. Окр!м цього, висок1 шрогенш температури негативно впливають на дерева, знижуючи ïx життездатшсть, наслщком чого е ïx ураження шк1д-никами та грибами.
Змша структури люових формацш призводить до зростання чисельносп та збшьшення площ! !з поширен-ням шк1дник1в люосташв. Для ялиннишв особливу не-безпеку становить як поява нових небезпечних вид!в, так i зростання чисельносп та розширення площ! розсе-лення звичних для ц!е!' породи фггофалв. £ дан! (Isac-henko, 2014) про просування на швшч деяких потен-цшно небезпечних вид!в комах-фшофапв, як1 пошко-джують асимшяцшний апарат дерев (як листяних, так i хвойних), та зростання активносп комах-ксилофапв. До хвоегризних комах, як1 становлять загрозу для ялинових лгав Укранських Карпат, можна ввднести пиль-
щишв iз роду Cephalcia, спалахи масового розмножен-ня яких перiодично спостергаються на територп Захщ-них Карпат.
Ялинники у передгiр'ях Карпат, що створенi штучно на мiсцi природных коршних мiшаних ялиново-ялице-во-букових лгав, характеризуются недовговiчнiстю i нестiйкiстю ввдносно шквднишв i хвороб. Вони сприяють виникненню епiфiтотiй збуднишв коренево1 гнилi - коренево! губки (Fomitopsis annosa) i опенька (ArmШa-rieПea mellea) в люових насадженнях регiону, а також катастрофiчного розмноження шквднишв, зокре-ма коро1да-друкаря (^ Tepographus Ь.), коро1да багато-ходового (Ips amitinus Eichh.), гравера звичайного (Pit-yogenes chalcographus Ь.), полiграфа пухнастого (Polygraphuspolygraphus Ь.) (Holubets, 1983).
Розмноженню коро1да-друкаря сприяють вiтровади, снiголами, посухи, висок! температури у перюд розвит-ку. Спалахи його чисельност! часто стаються й тсля посушливих рошв. Висок! температури дають йому змогу формувати протягом лгга 2-3 генерацп розвитку.
Важливим !ндикатором стану ведення люового гос-подарства е коренева губка. Н вогнища найчаспше фор-муються у похвдних монокультурах хвойних порвд створених у невластивих для них мюцях зростання.
Табл. Стихiйнi явища в лiсах Карпатах,
№ з/п Вид стихшних явищ Причини виникнення сгихiйних явищ
штен-сивн! опади штормов! впри засухи антропоген-ний вплив
1 Паводки + + ++ + +
2 Сел! ! зсуви + + + + +
3 Лавини + + +
4 Сшголоми + + + ++
5 Впровали + ++ + + +
6 В!троломи + + + + +
7 Всихання дерев + ++ + + +
8 Пожеж! ++ + +
9 Масове поши-рення хвороб ++ + + +
10 Масове розмноження шюдниюв ++ + + +
факторами виникнення стихшних явищ у люових насадженнях Карпат е переважно опади, штормов! вири ! посухи (рис. 1). Вони створюють умови для виникнення вировал!в, виролом!в, паводков, сшголам!в, сел!в, сш-гових лавин, зсув!в, а також для всихання дерев та виникнення люових пожеж.
Рис. 1. Схема взаемозв'язкв та взаемовпливу природних чиннишв на виникнення стихшних явищ
Окр!м основних чиннишв формування шшдливих явищ у люових екосистемах е природш та антропогенш чинники, як можуть тдсилювати або сповшьнювати стихшш процеси. До них належать структура рослин-ного покриву, яка безпосередньо залежить ввд госпо-дарсько! д!яльносп. Матер!али численних дослвджень ше! проблеми сввдчать, що люова рослиннють змь нюеться залежно ввд висотного положения територп н.р.м. та експозицп схил!в.
На тдстав! цього можна стверджувати, що в груш таких чиннишв, як рельеф мюцевосп, люова рослиннють ! грунти, незалежним е тшьки рельеф мюцевосп.
ЧИННИКИ ВИЛИВУ НА СТИХ1ЙН1 ЯВИЩА В КАРПАТАХ
Примпка: + - частковий вплив (0,25); + + - опосередкований вплив (0,5); + + + - значний вплив (0,75); + + + + - основний вплив (1); + - частка впливу кожного чинниюв на види ! величину стихшного явища.
У природних непорушених ялинових люах Карпат коренева губка вщграе важливу позитивну роль - разом з !ншими грибами-деструкторами вона руйнуе повален! вгтром, ослабл! або перестшш дерева та сприяе пришвидшенню мшерал!зацп оргашчних речовин. У похвдних люостанах часто формуються спшьш вогнища коренево! губки та опенька.
Анал!з особливостей прояву стихшних явищ у прсь-ких екосистемах сввдчить про наявнють стшких зв'язшв м!ж ними (табл.). Так, штормов! вири призводять до вгтровал!в на значних площах. Осшльки термши роз-роблення вировальних д!лянок займають певний час, то розпочинаеться розмноження шквднишв ! хвороб. До того ж розвиток патолопчних процеав часто набувае катастроф!чного характеру. По меж1 поваленим люом шла смуга дерев з пщрваною кореневою системою по-чинае всихати. Цей негативний процес поступово на-ростае, охоплюючи дедал! бшьшу територш.
Всихання поширюеться не тшьки на впровальш площ!, але шод! й у здорових насадженнях. Головними
I. Чинники шдсилення природних стихшних явищ
0
1
в;
2 § § я
■ — (и
I Ц
а» Ю
N §
О п
а о
в
о
с
Буд1вництво люових дор1г
Метеоролопчш фактори
Ш.Чинники неоднозначно! дп на стихшш явища
Крутизна схшпв
Бюлопчш фактори
Вш насадження
Висота н. р. м.
Породний склад
Експозищя схилу
II. Чинники сповшьнення природних стихшних явищ
Природозбер1гальне
удосконаленя технологй' рубоклюу
Збшьшення люистосп водозбор1в
Створення змшаиих,
р1зиовшзвих, стшких насаджень
Надежна селекцшна робота
Недопущения нагромадження не розроблено! вировально! або всохло! деревини в насадженнях
Своечасна та ефективна боротьба 13 шюдниками \ хворобами люу
Иланування проведения люогосподарських заход!в за водозб!рним принципом
Упровадження еколого-збер1гальних технологи! та отшшащя люових дорп"
Рис. 2. Схема взаемодп чинниюв щодо виникнення, тдсилення та стабшзацп стихшних явищ у Карпатах
Процеси формування грунтових умов шдпорядковаш орографГчним елементам - висои н.р.м., експозицп та крутизш схитв. Своею чергою грунти впливають на продуктившсть деревосташв. ОрографГя також вщграе ютотну роль у розподш опадГв. Вона значно позна-чаеться на атмосфернш циркуляцп у нижнш частиш тропосфери, зокрема до висоти 1500 м. Напрямок воло-гоносних повиряних течш Г розподш зволоження дуже залежить вщ орГентацп хребив, !х ввдкритоси повпря-ним течГям або ж захищеносп вщ них шшими хребтами.
Значно1 шкоди завдають тсовш рослинноси та люо-вим грунтам сшговГ лавини. Нагромадження запаСв сшгу на крутосхилах унаслщок переносу вирами сшгу на значш вщдалГ призводить тд час вщлиг до сходжен-ня сшгових лавин, яким може протистояти вадповадно-го складу рослинний покрив, високопр'я Г середньо-пр'я. Часто повторюючись та взаемодшчи з навколиш-шм середовищем Г м1ж собою, стихшш явища завдають значно1 шкоди лГсовим насадженням Карпат знижуючи продуктившсть Г !х стшшсть, руйнуючи бюгеоценоз.
Рис. 2 шюструе взаемодш чинник1в рГзно1 ди на стихшш явища у люах Карпат. Впливаючи на чинники, що уповшьнюють стихшш явища (II), можна покращи-ти стшшсть насаджень. Разом з тим, допускаючи збшь-шення ролГ тдсилювальних чинник1в (I) у формувант стихшних явищ, слад очжувати !х штенсифжащю Г збшьшення збитк1в вщ них. Певний вплив на величину шкоди вщ стихшних явищ мають Г чинники неоднозначное' дп (III). 1х потрГбно враховувати тд час проведения люогосподарських заходГв, оск1льки нехтування ними може посилити процеси формування стихи та нанесет нею збитки.
Висновки. Зменшення збитшв вщ стихшних явищ, як1 час вщ часу проявляються, негативно впливають на прсько-люовГ бюгеоценози, знижуючи при цьому !х продуктившсть та стшшсть проти шк1дник1в Г хвороб. Враховуючи, що природна реабштащя пошкоджених люових насаджень це довготривалий процес, через створення люових культур та лГсовирощування у склад-них прських умовах вимагають значних витрат. Тому важливим е використання низки чинник1в, як сповшь-нюють негативну дш стихшних явищ, посилюють стшшсть Г тдвищують продуктившсть люових насаджень. У цьому сена досить важливГ таю заходи:
1. Уникати тд час рубань лГсу травмування дерев шляхом удосконалення природозберГгальних технологш лГсоза-готГвель.
2. Створювати рГзновжовГ мшат насадження з бука, яли-ц та ялини, як найбшьш впровалостшю Г продуктивнг
3. Застосовувати рубки переформування у похщних ялин-никах, створюючи необхщну рГзновжовГсть насаджень Г вертикальну ступеневу структуру мГшаних деревосташв, для тдвищення !х стшкостг
4. ЗамГсть суцшьнолГсомчних рубань ширше використо-вувати поступовГ Г вибГрковГ способГв рубань, не допускаючи зменшення люистост водозборГв. Пщ час пла-нування лГсогосподарських заходГв потрГбно враховувати стан лГсистост Г розвиток стихшних явищ на кон-кретних водозборах.
5. Уникати нагромадження впровально" або всохло1 дере-вини в лЫ, для запобГгання небезпещ виникнення по-жеж та розмноження шюдниюв Г хвороб.
6. ОптимГзувати мережу лГсових дорГг Г створювати стшш впроударш узлГсся для сповшьнення сили виру Г тд-вищення впростшкост насаджень.
7. Проводити своечасну та ефективну боротьбу i3 шюдни-ками i хворобами лгсу.
8. Здiйснювати лiсовiдновлення вiтростiйкими абориген-ними породами.
Загалом основними напрямами ведения лiсового господарства мае бути тдтримання лiсистостi територп на оптимальному рiвнi, збереження бiологiчного рiзно-манитя лiсових екосистем, пiдвищения стiйкостi 1х до негативних чинник1в середовища та застосування при-родоощадних способiв люоексплуатацп.
Перелiк використаних джерел
Bibliuk, N. I., Kovalchuk, I. P., & Machuha, O. S. (2008). Hazardous natural phenomena in the Carpathians: causes of occurrence and ways of their minimization. [Nebezpechni stykhiini yavyshcha v Karpatakh: prychyny vynyknennia ta shliakhy yikh minimizatsii]. Zbirnyk Prats. Naukovi pratsi Lisivnychoii akademii nauk, 6, 105119. [In Ukrainian]. Debreniuk, Yu. M. (2011). Dipping of fir wood: causes and effects. [Vsykhannia smerekovykh lisiv: prychyny ta naslidky]. Scientific Bulletin of UNFU, 21(16), 32-38. [In Ukrainian]. Gerushynskij, Z. Yu. (1995). New technology for creating wind-proof cultures in the Carpathians. [Novaja tehnologija sozdanija vetroustojchevyh kultur eli v Karpatah]. Referativnaja informacija, 7, 11-12. [In Russian]. Hensiruk S. A. (1964). Forests of the Ukrainian Carpathians and their use. [Lisy Ukrainskykh Karpat i yikh vykorystannia]. Kyiv: Urozhai. [In Ukrainian]. Hensiruk, S. A. (1971). Integratedforestry in mountainous conditions. [Kompleksnoe lesnoe khoziaistvo v gornykh usloviiakh]. Moscow: Lesnaia promyshlennost. [In Russian]. Holubets, M. A. (1978). Fir forests of the Ukrainian Carpathians.
[Elniki Ukrainskih Karpat]. Kyiv: Nauk. dumka. [In Russian]. Holubets, M. A., Borsuk, D. V., & Havryliuk, M. V. (1983). Biocenotic cover of Beskydy and its dynamic trends. [Biocenoticheskij pokrov Beskid i ego dinamicheskie tendencii]. Kyiv: Nauk. dumka. [In Russian]. Holubets, M. A., Stoiko, S. M., & Milkina, L. I. (1993). Nature of the Carpathian National Park. [Pryroda Karpatskoho natsionalnoho parku]. Kyiv: Nauk. dumka. [In Ukrainian]. Isachenko, S. (2014). The Carpathians lose the fir tree. [Karpaty vtrachaiut yalynu]. Retrieved from:
http://www.fleg.org.ua/konkurs-2014/292. [In Ukrainian]. Ivaniuk, A. P. (1996). The nature of deadfalls and their impact on forest productivity. [Pryroda vitrovaliv ta yikh vplyv na produktyvnist lisu]. Lviv: Manuskrypt. [In Ukrainian]. Kiriljuk, M. I. (1985). Water balance. [Vodnij balans]. Teplovoi i vodnyj rezhym Ukrainskikh Karpat. Lviv: Gidrometeoizdat. 202218. [In Russian].
Kisilevskyi-Babinin, R. H., & Diakov, V. M. (1968). The nature of deadfalls in the Carpathians. [Pryroda vitrovaliv u Karpatakh]. Zbirnyk. Pryrodni umovy ta pryrodni resursy Ukraiinskykh Karpat. Kyiv: Nauk. dumka. [In Russian]. Oliinyk, V. S. (2000). Methodological properties of the study and evaluation of the hydrological role of the Carpathian mountain forests. [Metodychni vlastyvosti vyvchennia i otsinky hidrolohichnoi roli hirskykh lisiv Karpat]. Naukovyi visnyk NAU, 25, 159-166. [In Ukrainian]. Oliinyk, V. S. (2013). Hydrological role of forests of the Ukrainian Carpathians. [Hidrolohichna rol lisiv Ukrainskykh Karpat]. Ivano-Frankivsk: NAIR. [In Ukrainian]. Perekhrest, S. M., Kochubei S. H., & Piechkovska O. M. (1971). Harmful phenomena in the Ukrainian Carpathians and means of combating them. [Shkidlyvi stykhiini yavyshcha v Ukrainskykh Karpatakh ta zasoby borotby z nymy]. Kyiv: Nauk. dumka. [In Urkainian]
Prokh, L. Z. (1972). Synoptic conditions of strong winds in the Ukrainian Carpathians. [Sinopticheskie uslovija silnyh vetrov v Ukrainskih Karpatah]. Trudy UkrNYYHMY, 117. [In Russian].
Prokh, L. Z. (1974). Storms in the Carpathians. [Buri v Karpatakh]. tretoho tysiacholittia]. Naukovi pratsi LANU, 1, 6-10. [In Raiduha, 7. Ukrainian].
Samoplavskyi, V. I. (2002). Forestry of Ukraine at the beginning of the third millennium. [Lisove hospodarstvo Ukrainy na pochatku
А. Ю. Рак
Прикарпатский национальный университет им. Василия Стефаника, г. Ивано-Франковск, Украина
ВЗАИМОСВЯЗЬ И ВЗАИМООБУСЛОВЛЕННОСТЬ ПРОЯВЛЕНИЯ СТИХИЙНЫХ ЯВЛЕНИЙ В ГОРНО-ЛЕСНЫХ ЭКОСИСТЕМАХ
Рассмотрены взаимосвязи и взаимовлияния между стихийными явлениями в горно-лесных экосистемах Карпат - паводками, эрозией почвы, селями, оползнями, буреломами, снеголомом, схождением снежных лавин, периодическими засухами, лесными пожарами и другими. Приведен перечень стихийных явлений, которые, взаимодействуя между собой, усиливают отдельные из них, замедляя тем самым другие. Выяснено, что в результате антропогенных изменений лесных формаций интенсифицировались вредные процессы, снизилась производительность и стойкость лесных насаждений. Проанализированы причины возникновения отдельных видов стихийных явлений, их влияние на лесные насаждения в настоящее время и в перспективный период. Отмечена значительная вредность для лесного хозяйства перманентных буреломов. Указано на убыточность для лесных экосистем катастрофического снеголома и снеговала, которые деформируют древесину, снижают ее прирост по высоте и запасу и являются очагами возникновения грибных заболеваний. Отмечено, что в местах стихийных явлений растет опасность лесных пожаров, снижается эстетическая и рекреационная ценность лесных ландшафтов. Приведен перечень мероприятий, которые ослабляют действие негативных природных стихийных явлений и повышают стойкость лесных экосистем к антропогенным воздействиям. Важным есть утверждение, что ветроустойчивость насаждений зависит от их породного состава. Наиболее ветроустойчивыми являются насаждения с участием пихты белой и лиственных пород.
Ключевые слова: насаждение; буреломы; паводки; лавины; снеголом; сели; грибные заболевания.
A. Yu. Rak
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
INTERRELATION AND INTERCONDITIONALITY OF THE EMERGENCE OF NATURAL PHENOMENA IN MOUNTAIN-FOREST ECOSYSTEMS
The problem of sustainability of forest plantations is one of the most topical in forestry. It depends on many reasons, among which climatic, anthropogenic and edaphic factors are determinative ones. Frequent natural phenomena that reduce the stability and productivity of ecosystems in general have significant negative influence on the size of the forest natural resource potential of the Carpathian region. Natural phenomena in the mountain-forest ecosystems of the Carpathians (floods, soil erosion, mudflows, landslides, winds, avalanches, periodic droughts, and forest fires) appear as a result of tension in ecosystems due to the impact of a number of natural and anthropogenic factors on them, causing the violation of complex interconnection bonds and atypical geophysical processes. Among various, different by the source factors, causing such natural phenomena, one can always distinguish between conductive and derivative. They also interact with each other, that is, they amplify some of them, thereby slowing down the others. In areas of natural phenomena losses to forest ecosystems are catastrophic (deformation of wood, reducing its growth in height and stock, the emergence of fungal diseases, increasing the danger of forest fires, reducing the aesthetic and recreational value of forest landscapes). Natural rehabilitation of damaged forest plantations is a long-term process. The development of forest cultures and forestry in difficult mountain conditions require significant costs, therefore, it is important to use a number of factors that slow down the negative effects of natural phenomena, increase the stability and increase the productivity of forest plantations (improvement of environmentally friendly technologies of logging, creation of mixed-aged mixed plantations and their vertical step structure, optimization of the network of forest roads, implementation of reforestation with wind resistant aboriginal rocks). In general, the main areas of forest management should be maintaining the forest area at an optimal level, preserving the biodiversity of forest ecosystems, increasing their resistance to negative environmental factors and applying the nature-saving methods of forest exploitation.
Keywords: plantation; windfalls; floods; avalanches; snowfalls; mudflows; fungal diseases.
