CC BY
63
УДК 630.[*116+*232] Проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук; доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ м Василя Стефаника,
м. 1вано-Франтвськ
ШК1ДЛИВ1 СТИХ1ЙН1 ЯВИЩА У Л1САХ КАРПАТ, IX ПОШИРЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЗАПОБ1ГАННЯ
Проанал1зовано роль природних i антропогенних чинникiв у формуваннi шкщ-ливих стихшних явищ та особливост 1х поширення у гiрських люах. Встановлено вплив лiсистостi водозборiв i вжово! структури деревостанiв на паводковий i межен-ний стоки води. Запропоновано систему заходiв щодо запоб^ання стихшним яви-щам та шдвищення захисних функцiй лiсiв.
Ключовг слова: стихшш явища, лiсовий покрив, гщрометеоролопчш та орогра-фiчнi фактори, стж води, рубання лiсу, заходи захисту.
За штенсившстю прояву та наслщками стихшних процешв Карпати належать до регюшв 1з пануванням руйшвних явищ (паводки, ероз1я Грунту, сет, зсуви, вггровали, сшгсга лавини), що нерщко спричиняють людськ жер-тви i завдають значних збитюв економщь У пом1рному пояс бшьш небезпеч-на стих1я лише у регюнах 1з вулкашзмом, землетрусами i цунам1 [13]. Зага-лом на Карпати припадае 32 % несприятливих метеоролопчних явищ Укра-1ни [7]. Лише за останш три катастроф1чн1 паводки 1998, 2001 i 2008 рр. збит-ки сягали понад 4 млрд грн i загинуло 50 ошб. За масштабами шюдливих явищ регюн посщае перше мюце в державь Стих1я час вщ часу завдае збитюв р1зним галузям господарства, особливо сшьськогосподарському, водному, дорожному.
Сдиним природним фактором протидп цим процесам е люовий покрив. Але за надм1рного розвитку стихи лю не в змоз1 1м протистояти, у зв'язку з чим ютотних збитюв зазнае i люове господарство. Так, внаслщок паводко-вих вод руйнуеться люова дорожня мережа, ероз1йно-селев1 i зсувш процеси попршують лiсорослиннi умови, знижують стiйкiсть i продуктивнiсть наса-джень, а впровали зумовлюють втрату цшно! деревини, поширення хвороб i шюдниюв, зниження захисних властивостей лiсу та значш витрати на розроб-лення пошкоджених деревосташв i лiсовiдновлення.
Першопричиною виникнення стихи е притаманнi для прських умов зливовi опади величиною понад 120 мм у добу, коли вони випадають на пе-резволожеш Грунти, i вiтри iз швидкiстю понад 20 м-с-1. Пщсилюе стихiю гiрський рельеф. На стоко- та ерозшнонебезпечш схили крутизною понад 10° припадае близько 75 % площi Карпат, а на схили крутизною бшьше 200 iз штенсивним розвитком рiзних стихiйних явищ - 27 % площi регiону.
На цей час особливосп формування шюдливих стихiйних явищ, 1х поширення та заходи протидп детально описано у науковш лiтературi [2, 5, 8, 11, 14]. Але в нш недостатньо висвилеш питання формування комплексу цих явищ у люових умовах залежно вiд лiсистостi водозборiв, структури наса-джень та люогосподарсько! дiяльностi. Базуючись на матерiалах багаторiчно-го експериментального лiсогiдрологiчного вивчення прських лiсiв на стащ-онарах "Хрипелiв" у ялинових лiсах i "Свалява" у букових [5, 9, 16], польових обстеженнях дшянок стихiйних явищ, пдрометеоролопчних довiдникiв i вь
домчих люогосподарських матерiалiв, спробуемо заповнити цю прогалину у вивченш шкiдливих процесiв.
Одним iз перманентних стихiйних явищ е веровали лiсу. Виникають здебiльшого внаслщок сильних вiтрiв, особливо iз швидюстю понад 20 м-с" 1 та iз попереднiм перезволоженням Грунту. Зпдно з лiтературними даними [6,11,14], найбiльшi з них спостерiгалися в 1868-69, 1885, 1957, 1964 i 19891990-х рр., якими пошкоджувалося вщ 151 до 5192 тис. м3 деревини. Впрова-ли 1957-1964 рр. охопили площу 520 тис. га та повалили 21,3 млн м3 деревини. Вщносно показникiв люового фонду Карпат, це вiдповiдно становило 39 % земель, вкритих люовою рослиннютю (близько 22 % прсько! територп) та 6,7 % загального запасу гiрських лiсiв.
Окрiм метеоролопчних факторiв, на вiтровалонебезпечнiсть вплива-ють орографiчнi та лiсiвничi чинники [3-6]. Найбшьше лiс пошкоджуеться на висотах 700-1300 м н.р.м. на схилах захщних, швшчних i пiвнiчнO"Захiдних експозицш з крутизною понад 200. Неоднакова виростшюсть рiзних порiд. Найнижчими показниками характеризуеться ялина, вiтровальнiсть яко1 в 6 разiв вища, нiж бука люового i ялицi бшо1. Тому впровальшсть корiнних i похiдних (ялинових) деревостанiв неоднакова, про що свщчать зiбранi нами данi за 2000-2005 рр. для 1вано-Франювсько! обл. (табл. 1).
Табл. 1. Вiтровальнiсть кортних г похiдних деревосишн 'ш
Групи типш л1су Площа, га Зощ эема
коршш пох1дт
га % га %
Смереков1 1723 774 44,9 949 55,1
Ялицев1 859 138 16,1 721 83,9
Буков1 276 24 8,7 252 91,3
Дубов1 258 21 8,1 237 91,9
Для мжтзацп вiтровалiв у гiрських лiсах необхщний комплексний пiдхiд, що передбачае оптимiзацiю лiсистостi, противiтровальну органiзацiю територп, вщтворення стiйких корiнних деревостанiв, дотримання лiсiвничо-екологiчних вимог при головному користуванш лiсом. Доглядовими рубан-нями у смерекових типах люу доцiльно формувати мiшанi деревостани з участю впростшких порiд (бука, ялицi, явора, в'яза та ш.) у складi насаджень не менше 40 %.
Через зливову дiяльнiсть та рiзко розчленований рельеф у Карпатах част руйнiвнi паводки, що нерiдко набувають катастрофiчного характеру, особливо в разi опадiв понад 120-150 мм [8]. На твшчно-схщному мегасхилi прсько1 системи вони формуються здебiльшого у теплий сезон року внасль док випадання злив на перезволожеш Грунти. За останш 100 рокiв найбiльшi iз них були в 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 i 2008 роках. На твденно-за-хiдному мегасхилi гiр (Закарпаття) це явище типове для вiдлиг холодного сезону року iз руйнуванням сшгу та випаданням сильних дощiв на замерзлi Грунти. За названий перюд найбiльшi паводки тут сталися у 1926, 1947, 1957, 1970, 1998 i 2001 р.
Зпдно з нашими дослщженнями [9], у рiзних природних умовах фор-мування паводюв неоднакове. На лiсових водозборах 1х об'ем у 2-3 рази мен-ший, нiж на польових. У ялинових типах лiсу величина схилового стоку майже в два рази бшьша порiвняно з його показниками у букових типах. Ос-новну роль у регулюванш паводкiв вдаграе лiсистiсть водозборiв. Кореля-цiйний анатз по 45 водозборах басейнiв Дшстра, Пруту i Рiки показав, що мiж показниками пiкiв паводкiв i лiсистiстю iснуе тiсний кореляцiйний зв'язок, емтричне рiвняння якого виражаеться такою формулою:
М— стп /--0,285 п-0,067 „ _ п оп±0,06 /1 Ч
тах - 570f -F ' при r - 0,80 , (1)
де: Mmax - модулi максимального стоку паводюв, л-с-1 з км2; f - коефiцiент люис-тостi (частка одиницi вiд площi водозбирання); F - площа водозбирання, км2.
1з формули випливае, що лю порiвняно з польовими угiддями здатний зменшувати максимальний стiк паводкiв у чотири рази. Тому найкращим за-регулюванням паводкiв характеризуються водозбори з люистютю понад 70 %, посередшм - басейни iз лiсистiстю 30-65 % i низьким - малолюш водозбори з ii показником до 30 %.
Лiс найкраще виконуе паводкорегулювальну роль у разi випадання до-щiв величиною до 40-60 мм. 1з 1х зростанням вона рiзко ослаблюеться, особливо за опадiв понад 120-150 мм, яю е бiльшими за водорегулювальну мю-ткiсть лiсових екосистем. Найшвидше це вiдбуваеться на стрiмких дшянках iз мiлкими сильнощебенистими Грунтами, а повшьшше - на пологих схилах iз глибокими Грунтами. Неоднаково впливають на паводки i способи головного рубання люу. Суцiльне рубання штенсифжуе схиловий стiк води у 10 разiв бiльше, нiж вибiркове i в 2,5 раза сильнiше порiвняно iз поступовим [9, 16].
Зазвичай, паводки супроводжуються ерозiйно-селевими процесами. Зпдно з геоморфолопчними дослiдженнями [15], селевi потоки формуються переважно внаслiдок сильних зливiв у стрiмких руслах дрiбних водотокiв iз наявнiстю в них уламкового матерiалу. З ерозiйних процешв переважае пло-щинний змив Грунту на схилах крутизною понад 200 та тдмив берегiв у руслах водотоюв. Найбiльше це виражено на польових упддях. Нашi спостере-ження на стацiонарах свiдчать, що у люових умовах ерозiйно-селевi процеси виникають за дощiв величиною понад 70 мм, набираючи рiзкоl штенсифжа-цil при перевищеннi опадами показниюв 140-160 мм. Польовi обстеження, яю провели ми в епiцентрi стихш 1998 i 2008 рр., засвщчили, що цi явища ма-сово формувалися на стрiмких схилах навиь високолiсистих водозборiв, не-залежно вщ категорil угiдь та таксацiйних показниюв насаджень. Площа пошкоджених стихiею дшянок змiнювалась вiд кiлькох десяткiв квадратних метрiв до 4-6 га. Вщзначаеться приуроченiсть окремих явищ до певних ге-оморфологiчних умов. Так, селевi потоки панували в Горганах i Полонинсь-ко-Чорногiрському хребтi, для яких властивi щебенистi Грунти i нагрома-дження у руслах уламкового матерiалу. Ерозiйнi процеси найбiльш характер-ш для краевого низькогiр'я i Вододшьно-Верховинсько! областi з вiдносно глибокими малощебенистими Грунтами.
Лiсоексплуатацiя прських лiсiв здебiльшого змiнюе 1х Грунтозахисш властивостi. Масове обстеження лiсосiк засвщчило, що кращi показники збе-
реженостi Грунту характерт для вибiркових i поступових рубань порiвняно iз суцшьними, канатного трелювання лiсу порiвняно з тракторним та зимового сезону розробки люосж, нiж весняно-осiннього. Залежно вiд цих чинниюв, площа пошкодженого Грунту на люосжах може коливатися вiд 6 до 87 %, а об'ем ерозп - у межах 25-540 м3та-1. З позицiй розвитку водно-ерозшних про-цешв, найбiльш небезпечними е дiлянки з пошкодженнями Грунту понад 15 см та система волоюв, на яких пдролопчш та протиерозшт властивостi лiсу втрачаються на кшька десятилiть.
Час вiд часу внаслщок метеорологiчних явищ виникають снiголоми -ламання мокрим стгом крон дерев. Обсяги пошкоджень деревостанiв можуть сягати понад 450 тис. м3 [14]. Здебшьшого вони формуються у низькопр'ях на початку або наприкiнцi зими та тд час зимових вщлиг з невисокими додатт-ми температурами повиря, як сприяють перетворенню сухого стгопаду у мокрий i налипання його на вегетативнi органи рослинностг 1з збiльшенням висоти рельефу це явище ослаблюеться у зв'язку з пануванням вiд'емних температур та випаданням сухого сшгу, що мало затримуеться лiсовим наметом. Гiдрометеорологiчнi дат свщчать, що сумарнi вiдклади мокрого сшгу на ви-сотах 500-600 м н.р.м. сягають 115-130 мм [8]. Нашi спостереження на метеопунктах на стацiонарi "Хрипелiв" (висота 760-840 м) показали, що його величина може бути й бшьшою. Так, 16-19 квггня 1977 р. тут випало 233 мм мокрого сшгу (206 % вщ мюячно! норми опадiв), який утворив стговий покрив глибиною 94 см. Аналопчш метеоумови тут спостер^ались i в квiтнi 1996 р. Вiзуальнi обстеження лiсових насаджень у басейш р. Хрипелiв показали, що в обох випадках щ сшгопади значно пошкодили похiднi смеречники i сосняки молодого i середнього вжу у нижнiй частинi прських схилiв. У вер-хнiй 1х частинi з висотами 950-1000 м це явище вже не фжсувалося.
Пдрогеолопчш умови Карпат не сприяють акумуляцп пiдземних вод та утворенню водоносних горизонтiв на значних площах, якi б ритмiчно живили ржи протягом року [12]. Тому тд час сухо1 погоди спостер^аеться ю-тотне 1х обмiлiння (низька межень). Це явище найбшьш типове для осшньо-зимових сезонiв, школи лiтнiх мiсяцiв. У перiод ще! фази стiк рiк бувае у 2000 разiв менший, нiж тд час паводкiв. Оскiльки всi мюта регiону живлять-ся рiчковою водою, це створюе проблеми для ртмчносл !х водопостачання, використання води рiзними галузями господарства, а також тдтримання на-лежного санiтарного стану гiдрографiчноl мережi. Сдиним фактором протидп цьому шкiдливому процесу е лiсовий покрив. Кореляцшний аналiз по 32 во-дозборах у басейнах рiк Дтстер, Прут i Рiка показав, що мiж лiсистiстю та мiнiмальними показниками стоку юнуе прямий зв'язок. Вш виражаеться такою формулою:
Ытт = 0,26 + 3,0/л при г = 0,69±0,09, (2)
де: Мтп - мiнiмальнi модулi стоку, л-с-1 з км2; /л - коефщент лiсистостi (час-тка одинищ вiд площi водозбирання).
Згiдно з рiвняннями лiс, порiвняно iз польовими упддями, в 12 разiв ослаблюе процес зменшення стоку в сухi сезони року.
Дослщження на стащонарах "Свалява" i "Хрипелiв" показали, що на меженний стiк води впливае рубання лiсу та рiзнi його вiковi категорп [9, 16]. Пюля суцiльних рубань у букових люах падiння цього виду стоку спостер^а-лося в усi пори року. В ялинових лiсах подiбне явище вiдзначалося на зрубах лише у суворi зими, коли стж води з них був у 2,9-5,5 раза менший, нiж у лiсi. Пiд час бездощових перiодiв процеси виснаження стоку води на водозборах iз молодняками в декшька разiв iнтенсивнiшi, нiж на водозборi зi стиглим дере-востаном (рис. 1). Добовi показники меженного стоку у молодому лiсi можуть бути у 5 разiв меншими, шж у старовiкових насадженнях. Формування рiзних величин стоку вiрогiдно пов'язане з бшьш iнтенсивним споживанням вологи молодняками на бюлопчш процеси, нiж стиглими деревостанами.
1 2 3 4 5 б 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Дата Рис. 1. Виснаження добового стоку води в червт 1994р. на стацiонарi "Свалява"
(№ 1 та № 2 - водозбори з молодняками, № 3 - iз стиглим деревостаном)
Основними шляхами протидп цим явищам е: тдвищення люистосп iз сучасних 59 до 66-70 %, наблизивши 11 до оптимального стокорегулювально-го рiвня; вщтворення мшаних коршних деревосташв; усунення сучасного дисбалансу мiж молодими насадженнями i пристигаючими й стиглими деревостанами; застосування природозбер^альних способiв i технологiй голов-них рубань люу.
В Укра1нських Карпатах, о^м широкомасштабно1 вирово1 i паводко-во1 дiяльностi iз ерозiйно-селевими процесами, вщбуваються й локальнi шкiдливi явища: сшгсга лавини, зсуви Грунту та обвально-осипш процеси. 1х виникнення пов'язане з геоморфолопчними та метеорологiчними чинниками ^ меншою мiрою, господарською дiяльнiстю людини. Стосовно поширення цих явищ та ролi лiсу в 1х запоб^анш можна зазначити таке.
У регюш виявлено близько 400 снiголавинних осередюв. Найбiльш небезпечними в цьому плат е дшянки з висотами 1600-2000 м н.р.м. у прсь-ких масивах Свидовця, Чорногори, Горган та Полонинського хребта [8]. Формування й сходження лавин зумовлене пдрометеоролопчними факторами. Значний вплив на них мае й крутизна схилiв, наявнють альпшських i субаль-пiйських лук та антропогенне зниження верхньо! межi лiсу. Найбiльш ради-кальний захист вщ цього явища - шженерш споруди. Окрiм того, важлива
роль належить вiдновленню верхньо! межi лiсу на лавинонебезпечних дшян-ках, а також люомелюративним горизонтальним снiгозатримувальним сму-гам iз субальпiйських кущiв i стшких екотипiв деревних порiд [14].
Зсувш процеси поширенi в гiрських долинах, Передкарпатп, Солот-винськiй i Ясинянськш улоговинах, а також Ворохто-Путильському низько-пр'! [15]. Першопричиною !х виникнення е надмiрнi опади i наявнють у пiдГрунтовiй товщi глинистих сланщв, якi сприяють сковзанню перезволоже-ного Грунту. Ц явища значно активiзувалися пiд час i пiсля стихш 1998, 2001 i 2008 рр. Найбшьше це проявилося на польових упддях та населених пунктах, зокрема катастрофiчнi зсуви площею до 2,5 км2 виникли на терито-рп сiл Вiльхiвчик у Закарпаттi i Костинцi у Чернiвецькiй областi [13].
У люових умовах масштаби цього явища меншi i бiльш затяжш. Польовi обстеження показали, що надмiрне перезволоження Грунтiв спричи-нило шкiдливi процеси не тiльки пiд час катастрофiчних злив, але й створюе передумови для !х пiзнiшого прояву. Зокрема, тсля стихи 1998 р. поштовхом для !х повторно! активiзацil було весняне снiготанення наступного року, яке збшьшило водонасиченiсть Грунтiв i пiдстильних порiд. У цей час зсуви Грунту спонтанно виникали незалежно вщ лiсорослинних умов та крутизни схи-лiв. Так, в умовах свiжоl грабово! бучини стацюнару "Свалява" в прирусловiй частинi схилу iз крутизною 350 вiдбувся зсув на площi 0,3 га, внаслщок якого був знищений гiдропост контрольного водозбирання. У русло водотоку спов-зло близько 100 м3 перестшних букових дерев. У Лопушанському люнищга ДП "Ясинянське ЛМГ" (кв. 18, вид. 1) в умовах волого! ялицево! рамеш на висот 1000 м н.р.м. iз крутизною схилу 150 зсувним процесом, який тривав iз листопада 1998 р. по квггень 1999 р. було знищено 100^чне ялинове наса-дження повнотою 0,6 на площi 0,9 га iз об'емом деревини близько 400 м3. Нижче зсуву деревно-земляна маса заповнила русло водотоку на 300 м, утво-ривши ряд водойм. Основш заходи з боротьби iз зсувами повинш бути спря-моваш на посилення дренажу та водоперехоплення на схилах. О^м того, певна роль у !х стабЫзацп належить i лiсомелiоративним заходам. Для залю-нення зсувних дiлянок найкраще використовувати деревш породи з добре розвиненими стержневими та яюрними коренями.
Обвально-осипш процеси приуроченi до стрiмких схилiв, у будовi яких беруть участь стшю пiсковики. Вони найбiльше поширеш в гiрському масивi Горган. Рубання люу на таких дiлянках зумовлюють рiзку iнтенсифi-кацiю цього явища. Основний шлях запоб^ання обвально-осипних проце-сiв - лiсомелiоративнi заходи. Технолопю лiсовiдновлення на кам'янистих розсипах детально опрацювали П.С. Пастернак i С.М. Бакаленко [10].
Для прських умов властивi й iншi стихiйнi явища, яю негативно впли-вають на лю. До них належать:
• буреломи - ламання стовбур1в дерев нижче крони п1д час погоди 1з сильним в1тром та вщносно сухим станом Грунт1в;
• Грунтов! посухи, що 1нколи виникають на схилах твденних експозиц1й. Зни-жують адаптацгю п1дросту до зм1ни еколопчних умов п1сля проведення ру-бань л1су та приживлюван1сть л1сових культур на зрубах;
• ожеледиця i паморозь у перiод i3 листопада по березень та град з кытня по вересень. Кшьюсть дшв i3 ожеледицею коливаеться вщ 1 до 4, а з памороз-зю - вiд 1 до 19. У високопр^ град випадае до 13 разiв, в шших районах - до 6-8. Ц явища здебiльшого пошкоджують вегетативш органи дерев;
• веснянi заморозки, що згубно дтать на молодi пагони дерев. Остання дата цього явища у пояс букових i мшаних лiсiв припадае на 11 травня, у смере-кових - 21 травня, а на висотах >1500 м н.р.м. i глибоких долинах (500700 м) - спостерпжггься ще i в третш декадi цього мiсяця [8].
У прських умовах важлива роль належить техшчним методам захисту вiд небезпечних стихшних явищ. Так, на вразливих до водно! стихiï дiлянках, особливо в долинах рж i потоюв, мiсцях затоплення сiльськогосподарських угiдь i населених пункпв, дорожноï мережi та шших комушкащях необхiдне будiвництво захисних пдротехшчних споруд - пiдпiрних стшок, дамб, водос-кидних лоткiв тощо. Мости повиннi мати максимальну водопропускну спро-можнiсть. Для зсувонебезпечних дшянок гiрських схилiв досить важливим е посилення дренажу i водовщведення. У верхнш частинi гiрських схилiв iз формуванням снiгових лавин провiдне значення належить шженерним спору-дам - сшгозатримним щитам, лавиновiдводам, галереям i лавиногасникам. Свиовий досвiд показуе, що один долар швестицш у профшактичш засоби зберiгае сiм доларiв витрат на вiдновлювальнi роботи пiсля проходження стихи [1]. Треба зазначити, що повшстю уникнути негативних стихшних явищ в еколопчно нестабшьних прських умовах iз допомогою лiсу та пдротехшчних засобiв неможливо, оскшьки такi процеси е одним iз геологiчних факто-рiв омолодження ландшафту й функцюнування екосистем. У цьому аспектi необхiдна адаптацiя людини та ïï дiяльностi до катаклiзмiв, зменшення антропогенного пресу на прсью екосистеми, особливо на вразливi до стихи дшян-ки гiрських схилiв i рiчкових долин.
Висновки. Формування шюдливих стихiйних явищ у прських умовах Карпат пов'язане з комплексом абютичних факторiв, передусiм метеоролопч-них i геоморфолопчних. Пiдсилюючим чинником цих явищ довготривала не-рацiональна господарська дiяльнiсть. Лiсiвничi заходи iз мiнiмiзацiï цих явищ повиннi бути спрямоваш на оптимiзацiю лiсистостi гiрських водозборiв, шд-няття верхньоï межi люу, вiдтворення корiнних деревостанiв, створення люо-мелiоративних захисних насаджень, застосування природозбершальних спо-собiв i технологiй рубань люу. Водночас, важливе мiсце в ослабленш шюдли-вих процесiв належить шженерно-техшчним засобам. Тому проблема мшмь зацiï цих явищ е комплексною й мiжгалузевою.
Л1тература
1. Абрамович Дж.Н. Попередження неприродних катастроф / Дж.Н. Абрамович // Стан свпу 2001 : пер. з англ. - К. : Вид-во "1нтерсфера", 2001. - С. 133-154.
2. Библюк Н.1. Небезпечш стихiйнi явища в Карпатах: причини виникнення та шляхи ix мшмзацц / Н.1. Библюк, 1.П. Ковальчук, О.С. Мачуга // Науков1 пращ Лiсiвничоï академи наук Украïни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 6. - С. 105-119.
3. Впер Р.М. Негативш стихшш явища у люових насадженнях на пiвнiчно-сxiдному макросхил1 Украшських Карпат / Р.М. Впер // Науков1 пращ Лiсiвничоï академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 30-35.
4. 1ванюк А.П. Природа вiтровалiв та 1х вплив на продуктивнiсть лiсу в прських та пе-редгiрських районах Укра1нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лiсiвництво" / А.П. 1ванюк. - Львiв, 1996. - 20 с.
5. Калуцький 1.Ф. Стихшш явища в гiрсько-лiсових умовах Украшських Карпат (вггро-вали, паводки, ерозiя Грунту) / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олшник. - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
6. Киселевський-Бабшш Р.Г. Природа вiтровалiв у Карпатах / Р.Г. Киселевський-Баб> нiн, В.М. Дяков // Природш умови та природнi ресурси Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 48-58.
7. Лшшський В.М. Активiзацiя стихшних метеоролопчних явищ на територп Укра1ни -прояв глобальних змш клiмату / В.М. Лiпiнський, В.1. Осадчий, В.М. Бабiченко // Укра1нсь-кий географiчний журнал. - 2007. - № 2. - С. 11 -20.
8. Логвинов К.Т. Опасные гидрометеорологические явления в Украинских Карпатах / К.Т. Логвинов, А.Н. Раевский, М.М. Айзенберг. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - 200 с.
9. Олшник В.С. Водоохоронно-захисна роль прських лгав Украшських Карпат, 11 антро-погенш змши та шляхи оптишзацп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лгавництво" / В.С. Олшник. - Львiв, 2008. - 40 с.
10. Пастернак П.С. Люовщновлення на кам'янистих розсипах : поабн. карпатського авника / П.С. Пастернак, С.М. Бакаленко. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - С. 182-185.
11. Перехрест С.М. Шкiдливi стихшш явища в Украшських Карпатах та засоби бороть-би з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.
12. Пщземш води захщних областей Украши / за ред. О.Д. Штогрин, К.С. Гавриленко. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 316 с.
13. Стихийные бедствия: изучение и методы борьбы : пер. с англ. - М. : Изд-во "Прогресс", 1978. - 440 с.
14. Стойко С.М. Природа-Стихия-Человек / С.М. Стойко, П.Р. Третяк. - Львов : Изд-во "Вища шк." Изд-во при Львов. ун-те, 1983. - 120 с.
15. Цись П.М. Геоморфолопя i неотектошка / П.М. Цись // Природа Украшських Карпат. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1968. - С. 50-86.
16. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
Олейник В.С., Витер Р.М. Вредные стихийные явления в лесах Карпат, их распространение и пути предотвращения
Проанализированы роль естественных и антропогенных факторов в формировании вредных стихийных явлений и особенности их распространения в горных лесах. Установлено влияние лесистости водосборов и возрастной структуры древосто-ев на паводковый и меженный стоки воды. Предложена система мероприятий по предотвращению стихийных явлений и повышению защитных функций лесов.
Ключевые слова: стихийные явления, лесной покров, гидрометеорологические и орографические факторы, сток воды, рубки леса, мероприятия защиты.
Oliynyk V.S., Viter R.M. Dangerous natural calamities in the forests of the Carpathians, the ways they are spread and can be prevented.
The article reviews some natural and man-made causes of the dangerous natural calamities and examines the peculiarities of their spreading in the montane forests. The author has determined the influence of the woodiness of drainage basins as well as of the age patterns of forest stands on the flood and base flow. There has been offered a set of measures to prevent the natural disasters, to increase protective functions of our forests.
Keywords: natural calamities, forest cover, hydrometeorological and orographic factors, runoff, to cut wood, prevention measures.
