CC BY
75
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
ш
нлты
ы КРАЖИ i «bJHTÜ» ,
»l/ivtt
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280501 Article received 20.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 630*[111+114+116+232]
"ф~| ISSN 1994-7836 (print) ШЯ ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author A. Yu. Rak [email protected]
В. С. Олшник, А. Ю. Рак
Прикарпатський нацюнальний утверситет iм. Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ, Украта
ШЛЯХИ ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ I СТ1ЙКОСТ1 Л1С1В
СКИБОВИХ ГОРГАН
Охарактеризовано природш умови, лгсистасть водозборiв i породний склад лгав прського ландшафту Скибових Горган в Украшських Карпатах. Наведено емпiричнi залежност лiсових площ, вiдсотка лiсистостi та часток ялинових, ялицевих i букових насаджень вiд гiпсометричних рiвнiв прських водозборiв. Висвiтлено динамжу лiсового покриву за останнi 40 ро-юв. Проанадiзовано поширення шюдливих стихiйних явищ - сшгових лавин, паводкового стоку, ерозшно-селевих, осипних i зсувних процеав, а також вiтровадiв i снiголомiв лiсу та всихання ялинникiв для рiзних висотних поясiв i смуг рослиннос-тi -ялинових, буково-ялицево-ялинових i буково-ялицевих лiсiв. Рекомендовано систему лгавничо-техшчних, лгавничо-фь томелiоративних, лiсогосподарських i комплексних природоохоронних заходiв щодо запобггання шюдливим процесам для рiзних висотних рiвнiв гiрських схилш. Запропоновано шляхи застосування основних i допомiжних заходiв протидп стихи. Вiдзначено актуадьнiсть оптимiзацп люистосп водозборш, вдаворення корiнних лiсостанiв, природоощадного вдосконален-ня рубок головного користування i ведення лiсового господарства на водозбiрному принципi. Наведено сучаснi й оптималь-нi для водоохоронно-захисно1 ролi та стiйкостi лiсiв показники люистосп водозборiв i частки ялинових насаджень у межах висотних смуг i пояав рослинностi. Висвiтлено основнi напрями мiжгадузевоl природоохоронно1 дiяльностi на головних рiчкових басейнах Горган.
Ключовi слова: лгсиспсть; водозбiр; ялиновi насадження; стихшш явища; лiсогосподарськi заходи; рубки головного ко-ристування.
Вступ. У комплекс полiфункцюнальноT ролi прсь-ких лiсiв Карпат чшьне мiсце належить 1х стшкосп та захисним властивостям. Особливо це стосуеться ландшафту Горган Í3 досить складними в лiсорослинному i геоморфолопчному вiдношеннi природними умовами, яш зумовлюють найбiльший розвиток для Карпатського репону шк1дливих стихiйних явищ. Це зумовлюеться таким:
1) специфiкою геолого-геоморфолопчних умов iз рiзко розчленованим рельефом, поширенням нестiйких Грун-тiв i кам'янистих розсипiв, якi в поеднанш iз зливовою дiяльнiстю сприяють тут штенсивному розвитку павод-кiв, площиннш i береговiй ерозп, обвально-осипним, селевим i зсувним процесам (Tsys, 1968; Perekhrest et al., 1971; Sakali et al., 1985);
2) антропогенним розширенням нестiйких до абiотичних чинниюв, ялинникiв, якi панують як у верхньому природному !х поям, так у низько- i середньопрних буко-во-ялицевих i буково-ялицево-ялинових люах, що часто пошкоджуються вггровалами i снiголомами (Perekhrest et al., 1971; Kalutskyi, 1998; Stoiko & Tretiak, 1983) до яких в останнi десятилiття додаються ще й процеси всихання деревосташв (Parpan et al., 2014).
На сьогодш ведення люового господарства в Горга-
нах, як i в Карпатському регюш загалом, ведеться з ура-хуванням категорiй лiсiв i виконуваних ними функцiй. Водночас при цьому мало уваги придiдяють особливос-тям висотного поширення комплексу шквдливих сти-хiйних процесiв, оптимiзацil лiсистостi, природоощад-ному вдосконаленню лкоексплуатацп та новггшм для гiрських умов способам ведення господарства - iз вра-хуванням водозборiв та наближеному до природи лгав-ництва (Oliinyk, 2013; Krynytskyi & Chemiavskyi 2014).
Мета роботи - опрацювання шдяхiв посилення за-хисних властивостей i стiйкостi прських лгав Горган iз урахуванням специфши природних умов регiону та особливостей формування стихiйних явищ.
Методика й об'екти. Для з'ясування цього питання анадiзувади:
1) висотно-поясне поширення рiзних видiв стихiйних про-цесiв та шляхи елiмiнацil Тх лiсогосподарськими заходами;
2) м^ивють лiсистостi водозборiв, породного складу ль сiв та шляхи Тх опташзацп стосовно посилення стшкосп та захисноТ ролi;
3) особливост ведення господарства на водозбiрному принципi.
Поширення рiзних видiв шквдливих процесiв, спри-
1нформащя про aBTopiB:
Олiйник Василь Степанович, д-р с.-г. наук, професор, завщувач кафедри лкознавства. Email: [email protected] Рак Андрiй Юршович, аспiрант. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Олiйник В. С., Рак А. Ю. Шляхи посилення захисних властивостей i стiйкостi лiсiв Скибових Горган. Науковий
вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 9-14. Citation APA: Olijnyk, V. S., & Rak, A. Yu. (2018). Ways to promote protective properties and sustainability of forests of Gorgany. Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 9-14. https://doi.org/10.15421/40280501
чинених природними i господарськими чинниками, роз-глянуто на основi лiтературних джерел, зокрема тими, як1 й ми опублжували (Oliinyk, 2013; Rak & ОШпук, 2016). Лiсистiсть i И динамiку аналiзували для 19 рiчко-вих басейнiв iз середнiми висотами 590-1260 м н.р.м., що репрезентативно представляють лiсорослинне рiзно-манiтгя масиву Горган. За картографiчними й люовпо-рядними матерiалами для них визначали лiсову площу й процент лшистосп станом за два етапи: для шнця 60-х рок1в ХХ ст. i для початку 2000-х рошв. Перший iз них характеризував люиспсть пiсля нищiвних перерубiв ль су в 1950-1970 рр. (РегекЬ^ et а1., 1971), другий - вщ-новлення лiсового покриву в перюд лiсокористування у межах розрахунково! люоаки. До аналiзу цього питания залучали також науковi публшацп (Yosypova, 2012; O1iinyk et а1., 2014).
На основi даних щодо поширення шк1дливих явищ i лiсистостi водозборiв оцiнювали захисне !х значення у рiзних висотних поясах i смугах люово! рослинностi та опрацьовували комплекс лгавничих заходiв щодо поси-лення стiйкостi та захисних функцiй люу. Окрiм цього,
Табл. 1. Лкисткть
на основi картографiчних матерiалiв гiдрографiчноl мереж!, даних щодо мiнливостi лiсистостi водозборiв i ль авничо-еколопчних наслiдкiв лiсокористування розгля-дали можливють використання водозбiрних методiв ве-дення лiсового господарства i мiжгалузевих природо-охоронних заходiв для головних рiчкових басейнiв Гор-ган.
Результати й обговорення. З рiвнем лiсистостi гiрських водозборiв тiсно пов'язаний !х водний режим та процеси виникнення ерозiйних процеав. У гiрському масивi Горган iз збiльшенням висоти водозборiв чiтко зростае !х лiсова площа й залюнешсть (табл. 1). Розра-хунки свщчать, що в кореляцiйному вiдношеннi щ за-лежностi характеризуються таким рiвнянням:
Fn = 1,37 • hа83 при п = 0,91±0'04; f = 1,36 • h0>82 при п = 0,91±0'04,
(1) (2)
де: Fx - люова площа водозборiв, %; f - люопокрита площа (лiсистiсть), %; h - середня висота водозбору, м н.р.м.
водозборiв Горган
№ з/п Водозбiр рiчки Площа, км2 Середня висота, м н.р.м. Люова площа, % Люистють, %
1960-11 рр. 2000-2010 рр.
1 Манявка, притока Чечви 38,9 590 59 48 54
2 Дуба (до с. Дуба), притока Чечви 35,1 610 57 56 -
3 Бшшвчик, притока Бистрищ Надшрнянсько! 29,6 680 54 - 53
4 Манявка, притока Бистрищ Солотвинсько! 61,2 700 55 - 52
5 Буярський, притока Пруту 10,0 720 66 60 64
6 Плоска, притока Бистрищ Солотвинсько! 19,6 790 65 - 63
7 Чечва (до с. Спас) 269 820 83 72 72
8 Кам'янка, притока Пруту 18,1 870 88 76 86
9 Бухтивець, притока Бистрищ Надтрнянсько! 33,8 880 76 68 73
10 Жонка, притока Пруту 29,0 890 83 80 -
11 1лемня, притока Чечви 90,5 950 77 - 73
12 Прут (до м. Яремче) 597 990 81 72 79
13 Хрипелш, притока Бистрищ Надшрнянська 36,4 1000 92 - 89
14 Бистриця Надвiрнянська (до с. Паачна) 482 1000 90 79 86
15 Свiча (до х. Мионвка) 201 1000 94 87 87
16 Зелениця, притока Бистридi Надшрнянська 138 1020 90 - 87
17 Бистриця Солотвинська (до с. Гута) 112 1110 86 80 -
18 Лiмниця (до с. Осмолода) 203 1200 95 75 90
19 Лiмниця (до х. Дарiв) 88,0 1260 95 - 91
Наведенi табличш данi й емпiричнi формули свщ-чать, що найменша лiсова площа i лiсистiсть власгивi для ппсометричних рiвнiв 500-800 м н.р.м. - ввдповвдио 48-66 % i 45-64 %. З висоти 800 м щ показники зроста-ють до 73-95 % для люово! площi i 73-91 % для люис-тостi. Оск1льки для умов Карпат найбшьш сприятливою щодо захисту е лiсистiсть понад 65-70 % (Oliinyk, 2013), то в Горганах до висоти 800 м И показники дещо меншi за оптимальнi, а на бшьших рiвнях - достатш.
Варто зазначити, що за стабшьносп iсторично сфор-мованого рiвня люово!' площi водозборiв доволi дина-мiчною е !х лiсистiсть. Це пов'язано з iнтенсивнiстю ль сокористування, зокрема площею зрубiв. Так, у другш половинi 60-х рок1в ХХ ст. iз перерубами л1су сшввщ-ношення люово! (Fл, %) i люопокрито! (fл, %) площi во-дозборiв характеризувалося таким рiвнянням:
f = 0,87 • Fn - 1 при г = 0,94±0'04, (3)
а на початку 2000-х рошв, коли люокористування не ви-ходило за меж науково обгрунтованих нормативiв, це спiввiдношення становило
/л = 0,93 • Fл + 3 при г = 0,99±0'03. (4)
1з формул (3) i (4) випливае, що за 40-рiчний перюд, внаслвдок зменшения обсягiв рубань, люистють водоз-борiв пересiчно збiльшилася на 7 %.
У формуванш захисних властивостей лгав, особливо !х стшкосп, вагома роль належить породному складу деревосташв. 1з збiльшениям висоти водозборiв у люо-покритiй площi зменшуеться частка ялицевих i букових насаджень та iнтенсивно зростае частка ялинових (табл. 2). Тому змши ялицевих (Яц, %), букових (Бк, %) i ялинових (Ял, %) деревосташв залежно ввд висоти во-дозборiв (h, м н. р. м.) характеризуються такими регре-сшними рiвияниями:
Яц = 64 - 0,063 ^ при г = - 0,75±0'13; (5)
Бк = 117 - 0,097^ при г = - 0,61±013; (6)
Ял = 94 - 0,166^ при г = 0,85±0'08' (7)
Формули (5)-(7) свiдчать, що найбiльшою часткою ялицевих i букових насаджень характеризуються тд-нiжжя гiр (-500 м н.р.м.), де вони вщповщно станов-лять 32 i 38 %. 1з гiпсометричного рiвия 1000 м зника-
ють ялицевi деревостани, а з 1200 м - буковг Щодо ялинових насаджень, то !х частка збшьшуеться iз 600 м, сягаючи 100 % на висоп схилiв 1150 м. Отже, на водоз-борах Горган добре виражена висотна поясшсть люис-тостi та породного складу лгав.
До висоти мюцевосп н.р.м. також приурочене по-ширення рiзних видiв стихiйних явищ (табл. 3). Найменша !х к1льк1сть (5 видiв) притаманна для гшсо-
метричних рiвнiв понад 1100-1200 м iз пануванням ялинових лiсiв. Тут спостерiгають процеси знищення лiсу снiговими лавинами, поширеш обвально-осипнi явища, зароджуються процеси паводкового стоку, селе-вих потоков i площинного змиву грунту. Передуам вони спричинеш особливостями геоморфолопчно! будови й метеоролопчними умовами. Меншою мiрою пов'язаш iз зниженням верхньо!' меж1 л1су.
№ з/п Водозбiр рiчки Середня висота, м н.р.м. Люис-тасть,% Частка рiзних насаджень у люопокритш площ^ %
ялинових ялицевих букових шших
1 Манявка, притока Чечви 590 53,9 11,1 48,1 29,1 11,6
2 Буярський 720 64,5 14,6 5,9 74,9 4,6
3 Чечва 820 77,8 53,0 14,9 27,1 5,0
4 Кам'янка 870 86,3 23,4 8,5 59,1 9,0
5 Бухтивець 880 73,4 32,7 0,5 64,8 2,0
6 1лемня 950 73,1 57,3 13,8 23,7 5,2
7 Прут (до м. Яремче) 990 79,1 84,6 4,0 9,1 2,3
8 Хрипелш 1000 88,8 85,6 4,2 7,6 2,6
9 Бистриця Надшрнянська (до с. Паачна) 1000 85,6 84,6 1,4 11,0 3,0
10 Свiча (до х. Миолвка) 1000 87,0 91,3 1,6 5,5 1,6
11 Лiмниця (до с. Осмолода) 1200 89,6 86,4 0,4 3,4 9,8
Табл. 3. Висотне поши рення стихшних явищ у Горганах
Стихшш явища Висотний дiапазон, м н.р.м. Висотш пояси i смуги люово! рослинностi Автор даних
1. Снiговi лавини: - значно! небезпеки; - середньо! небезпеки; - слабко! i потенцшно! небезпеки >1500 800-1500 <800-1000 субальпiйський пояс, ялиновi та буково-ялицево-ялитж лiси, буково-ялицевi лiси Sakali et al., 1985; Stoiko & Tretiak, 1983
2. Обвально-осипш явища з 800, особливо з1500 субальпшський пояс, ялиновi та буково-ялидево-ялиновi люи Tsys, 1968
3. Паводковий ст!к 500-1500 весь спектр лiсових поясiв Sakali et al., 1985; Oliinyk, 2013
4. Селевi процеси 500-1500 весь спектр люових поясiв Sakali et al., 1985
5. Площинний змив 500-1500, особливо до 800 весь спектр люових поясiв Tsys, 1968
6. Вiтровали люу 700-1300, особливо 1100-1300 весь спектр люових поясiв Perekhrest et al., 1971; Kalutskyi, 1999
7. Всихання ялинникiв ввд тдтжжя до 1200 здебiльшого буково-ялицево-яли-новi та буково-ялицевi лiси Rak & Oliinyk, 2016
8. Шсоексплуатацшш на ерозiя грунту ввд тдтжжя до 1100 здебiльшого буково-ялицево-яли-тж та буково-ялидевi лiси Oliinyk, 2013
9. Сшголоми ввд тдтжжя до 800 буково-ялицевi люи Stoiko & Tretiak, 1983; Oliinyk, 2013
10. Бiчна ерозiя рiчок ввд тдтжжя до 700 буково-ялицевi лiси Tsys, 1968
11. Зсувш процеси ввд тдтжжя до 700 буково-ялицевi лiси Tsys, 1968
Дещо бiльша к1льк1сть шк1дливих явищ (7 rnTOirn) властива поясу буково-ялицево-ялинових лгав на висо-тах ввд 800-900 до 1100-1200 м н.р.м. Тут стаються ва шкiдливi процеси, що формуються у верхньому пояа: значно поширюються вiтровали лiсу, всихаються ялин-ники i вiдбуваеться люоексплуатацшна ерозiя грунту. Першопричиною !х е природш умови, до яких додають-ся антропогеннi чинники - створення похiдних ялинни-к1в i невисокий рiвень технологи розробки лiсосiк.
Найбшьшою к1льк1стю шк1дливих явищ (10 rnTOirn) характеризуеться смуга ялицево-букових лiсiв, що е антропогенно змшеними ландшафтами iз зниженою ль систiстю i переформованим у породному вiдношеннi складом лгав. Тут до попередшх явищ додаються сшго-ломи похiдних ялиннишв, бiчна ерозiя рiчок i зсувш процеси.
1з наведених закономiрностей поширення люового покриву i стихiйних явищ у Горганах, сучасно!' нормативно!' бази щодо ведення господарства в люах Карпат, зокрема застосування в них рубок головного користу-вання, а також свггового досввду боротьби iз стихшни-
ми процесами в гiрських умовах (Perekhrest et al., 1971; Lavrov & Nikiforov, 1978), випливае необхiднiсть запро-вадження для дослвджуваного району системи заходiв щодо запобiгання стихи та тдвищення захисних влас-тивостей i стiйкостi лiсу. У мiнiмальному вщношенш вона може складатися iз 13 rnTOirn дiяльностi, як1 групу-ються у чотири напрями дiяльностi:
1. .Шмвничо-техшчш.
1.1. Антилавинний захист л^у.
1.2. Розчищення водотокiв вщ лiсового вiдпаду.
1.3. Водозатримання на схилах.
2. .Шмвничо-ф^омелюративш.
2.1. Оптишзащя лiсистостi водозборiв.
2.2. Вiдтворення коршних лiсостанiв.
2.3. Пiдняття верхньо! межi лiсу.
2.4. Фiтомелiорацiя розсипiв i осипищ.
2.5. Створення смугових захисних насаджень.
2.6. Рекультиващя волокiв i ерозiйно небезпечних дшя-нок.
3. Люогосподарсью.
3.1. Лiсiвництво наближене до природи.
3.2. Природоощадш способи i технологи рубок люу. 4. Комплекснi природоохороннi.
4.1. Ведення лiсового господарства з урахуванням во-дозборiв.
4.2. Мiжгалузевi природоохоронш заходи в басейнах головних рiчок.
Принципову схему приуроченосп цих заход1в до во-дозбор1в 1 висотно! поясносп лгав 1з поширеними в них стихшними явищами зображено на рисунку.
Рисунок. Принципова схема оргашзаци еколопчно виваженого ведення господарства в Горганах
Серед них можна вщзначити основш й допом1жш види заход1в щодо запобтання стихи. До основних шлях1в посилення захисних властивостей 1 спйкосп ль Св варто вщнести передуСм оптим1защю люистосп во-дозбор1в 1 вщтворення кор1нних л1состашв. Пор1вняння сучасних показник1в люового покриву висотних пояСв, розрахованими за формулами (2) 1 (5), 1з наведеними в лггератур1 оптимальними його характеристиками (табл. 4) свщчить, що питання тдвищення л1систост1 актуальне для нижньо! смуги буково-ялицевих лгав, а покращення структури лгав у сена зменшення ялино-вих лгав важливе для буково-ялицево-ялиново! смуги 1 частково ялинового поясу.
Табл. 4. Показники сучасного оптимального лкового
Висотш пояси i смуги лгав Дiапазон висот, м н.р.м Люистють, % Частка ялинових насаджень у лiсах
сучас-на оптимальна водоохорон-но-захисна* сучас-на допустима для збережен-ня впрос-тiйкостi люу**
Буково-ялицевi 500-800 55 >65 =30 <40
Буково- ялицево- ялиновi 5001200 80 >70 =80 50-70
Ялиновi >1200 95 >70 =100 >80
Примата: * Данi V. S. Oliinyk, 2013 р.; ** дат A. N. Gavrusevich (1988 р.).
У нижнш CMy3i мшаних лiсiв за неможливостi збiльшення люистосп з огляду на iсторично сформова-не спiввiдношення рiзних земельних упдь недостатнiй
рiвень лiсистостi можна компенсувати створенням захисних насаджень на безлюних берегах гiдрогpафiчноl мереж1 й ерозшно вразливих вiдкритих дiлянок.
1ншим важливим шляхом збереження i посилення спйкосп та захисних властивостей е вдосконалення ль согосподарських заходiв. У категорiях захисних лiсiв, особливо на гшсометричних рiвнях понад 1100 м н. р. м., що виключеш з головного користування, доцiльно використовувати новггш методи наближеного до при-роди лiсiвництва (Krynytskyi & Cherniavskyi, 2014). В експлyатацiйних лiсах тд час проведения рубок головного користування варто надавати перевагу еколопчно виваженим вибiрковим i поступовим способам iз при-родоощадними технологiями транспортування дереви-ни замiсть традицiйних суцшьних рубок iз тракторним трелюванням, яш здебiльшого негативно впливають на люове середовище i захисну роль лгав.
До важливого заходу, спрямованого на покращення полiфyнкцiональноl ролi лiсy, належить ведення господарства за водозбiрним принципом (Oliinyk, 2013). ПередуСм це актуальне для нижнiх i середнiх висотних смуг вiд шдшжжя гiр до 1100 м н.р.м. Тут водозбори можуть бути об'ектами оптимiзацil лiсистостi, покращення породного складу лгав та застосування способiв рубань лiсy залежно вiд рiвня 1х лiсистостi, а саме за його показнишв понад 70 % можна застосовувати вС три системи рубок, а за меншого рiвня - постyповi й, особливо, вибiрковi.
До допом1жних заходiв щодо запобпання стихи варто передyсiм ввднести систематичне очищення водотоков вщ лiсового вiдпадy, який може створювати перешкоду для вшьного вщтоку шк1дливих паводкових вод. Найбiльш актуально це для верхнього люового поясу, в якому зароджуються паводко-селевi потоки.
Шсля завершення головних рубок, зокрема суцшьних iз тракторним трелюванням, для запобпання повер-хневому стоку й ерозшним явищам, за необхвдносп варто проводити рекyльтивацiю волоков. Для зменшення штенсивносп паводков важливе водозатримання на схилах зрyбiв. Його суть полягае у спорудженш з мга цевих матерiалiв загат у руслах тимчасових водотоков, як1 тд час дощiв стримують поверхневий спк iз по-дальшим переведенням його в корисш пiдземнi води (Kravchyk et al., 2010).
На вершинах центрально! частини Горган, зокрема у ДП "Осмолодське ЛГ", ДП "Надарнянське ЛГ" i запо-вiдника "Горгани", виникають снiговi лавини, що здатш ламати лiс довжиною 500-1000 м. Особливосп 1х утво-рення та роль тсово1 i субальпшсько! рослинносп в за-побiганнi цього явища дослщжував П. Р. Третяк (2011). Для зменшення проникнення лавин iз сyбальпiйського поясу в лiсовий доцшьно використовувати норвезький досвiд, що полягае в облаштуванш в мiсцях зародження лавин снiгофiксyючих щитiв, лавинорiзiв i лавиновщ-вiдних лотков iз мюцевого деревно-кам'янисто-земляно-го матерiалy (Lavrov & Nikiforov, 1978). У посиленнi захисних властивостей люу певне значення мае й вщнов-лення антропогенно знижено! ll верхньо! меж1.
Певне еколопчне, грунтозахисне i грyнтотвiрне значення для Горган мае i залюнення дiлянок кам'янистих розсипищ i осипних явищ, площа яких за рiзними дани-ми тут змiнюеться у межах 2,6-4,8 %. Переважно вони приyроченi до ялинового поясу i вклинюються у смугу буково-ялицево-ялинових лгав. Технологи люоввднов-
лення на таких донках тодi опрацювали П. Пастернак i £. Бокаленко (1980).
О^м лiсiвничо-фiтомелiоративних заходiв щодо зменшення шк1дливих процесiв у прських умовах, позитивна роль у запобйанш стихи належить мiжгалузе-вому плануванню й упровадженню природоохоронних заходiв у басейнах шести головних рiчок регiону (Oli-inyk, 2013). Цей напрям передбачае оптимiзацiю ств-ввдношення площ i розмiщення лiсових i аграрних угiдь, видiлення водоохоронних зон, пдротехшчний i протиерозiйний захист територи, монiторинг стану природного середовища тощо. У табл. 5 наведено перелж басейшв, !х площi та частки основних угiдь.
Табл. 5. Основш характеристики басейнiв головних
pi4QK Горган (у межах прсько! системи)*
№ з/п Назви рiчки Площа ба-сейну, км2 Люистасть басейну, % Частка аграрних упдь, %
1 Свiча 680 81 15
2 Чечва 282 81 16
3 Лiмниця 620 83 11
4 Бистриця Со-лотвинська 342 68 23
5 Бистриця Над-вiрнянська 632 81 13
6 Прут (горгансь-ка частина) 444 72 22
Всього по регюну 3000 79 15
Примтка: * за даними N. I. Yosypova (2012), з нашими допов-
неннями.
Загалом басейни характеризуються невисокою час-ткою аграрних упдь (< 25 %), у структурi яких перева-жають сiнокоси i пасовища. Площа орних земель нез-начна (~6 %) i приурочена до нижшх гiпсометричних рiвнiв - менше 650 м н.р.м. Основним елементом ландшафту Горган е люовий покрив, який у нижнш частиш басейнiв займае 50-65 %, а у верхнш - 87-97 %. Тому серед природоохоронних заходiв досить вагома роль належить люогосподарським.
Висновки. Поширення лiсiв i стихшних явищ у Гор-ганах характеризуеться висотно-поясними змшами. Ш-систiсть водозборiв тут зростае вiд 45-50 % бшя тд-нiжжя гiр до 90-95 % у верхньому ялиновому поясi. Частка ялинових насаджень досить штенсивно збшь-шуеться iз 600 м н.р.м., набуваючи суцiльного поширення з висоти 1150 м. Водночас у цьому напрямку зменшуеться частка ялицевих i букових насаджень, яш вiдповiдно зникають на гшсометричних рiвнях 1000 i 1200 м. Найбшьша к1льк1сть шк1дливих процесiв прита-манна для антропогенно змiнених ландшафпв низько-гiр'я iз буково-ялицевими люами, дещо менша - для по-ясiв буково-ялицево-ялинових i ялинових лгав.
Основними шляхами запобпання шк1дливим яви-щам е оптимiзацiя лiсистостi та створення захисних насаджень у низькопр'!, ввдтворення корiнних лiсостанiв у вах поясах, екологiзацiя рубок головного користуван-ня i !х технологи та врахування лгавничо! ситуаци на водозборах рiчок i потоков.
До допом1жиих заходiв належить очищения водото-к1в вiд л1сового вiдпаду, рекультиващя волоков i водозат-римання поверхневого стоку на зрубах, тдняття верхньо! меж1 л1су та запобiгання сшговим лавинам, а та-кож зал1снення кам'янистих розсипищ i осипних дшянок.
Для всiх шести басейнiв головних горганських рiчок
досить актуальним е планування i запровадження мiж-
галузевих природоохоронних заходiв.
Перелiк використаних джерел
Gavrusevich, A. N. (1988). Lesovostanovlenie [Reforestation]. Ukra-inskie Karpaty. Priroda, (pp. 99-102). Kyiv: Naukova Dumka. [In Russian].
Kalutskyi, I. F. (2011). Vitrovaly na pivnichno-skhidnomu mak-roskhyli Ukrainskykh Karpat [Deadfalls on the North-eastern makroslope of the Ukrainian Carpathians: monograph. Lviv: Ma-nuskrypt. 204 p. [In Ukrainian].
Kravchyk, M., Kochuter, Yu., Kovach, M. et al. (2010). Voda bez kor-doniv - voda ta klimatychna stabilnist rehiony [Water without borders - water and climatic stability of the region]. Kosice. 176 p. [In Ukrainian].
Krynytskyi, H. T., & Cherniavskyi, M. V. (Ed.). (2014). Nablyzhen-nia do pryrody ta bahatofunktsionalnoho vedennia lisovoho hospo-darstva [Approximation to the nature and multifunctional forestry]. Uzhhorod: Mono. 278 p. [In Ukrainian].
Lavrov, S. B., & Nikiforov, L. H. (Ed.) (1978). Stihijnye bedstvija: izuchenie i metody bor'by [Natural disasters: study and methods to struggle]. Moscow: Progress. 439 p.
Oliinyk, V. S. (2013). Hidrolohichna rol lisiv Ukrainskykh Karpat [Hydrological role of the Ukrainian Carpathians]. Ivano-Frankivsk: Nair. 232 p. [In Ukrainian].
Oliinyk, V. S., Tkachuk, O. M., & Blystiv, V. I. (2014). Dynamika li-sovoho pokryvu hirskykh vodozboriv Karpat [The dynamics of the forests of the mountain catchments in the Carpathians]. Scientific Bulletin of UNFU, 24(1), 9-14. [In Ukrainian].
Parpan, V. I., Shparyk, Yu. S., Slobodian, P. Ya., Parpan, T. V. et al. (2014). Osoblyvosti vedennia lisovoho hospodarstva v pohidnykh yalynnykakh Ukrainskykh Karpat [Peculiarities of forestry in derived fir trees of the Ukrainian Carpathians]. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 12, 20-29. [In Ukrainian].
Pasternak, P. S., & Bokalenko, Ye. M. (1980). Livsovidnovlennya na kamyanystykh rozsypakh [Forest regeneration on stone placers]. Carpathian forestry guide. Uzhhorod: Karpaty, 182-185 p. [In Ukrainian].
Perekhrest, S. M., Kochubei, S. H., & Pechkovska, O. M. (1971). Shkidlyvi stykhiini yavyshcha v Ukrainskykh Karpatakh ta zasoby borotby z nymy [Harmful spontaneous phenomena in the Ukrainian Carpathians and means to struggle them]. Kyiv: Naukova dumka. 200 p. [In Ukrainian].
Rak, A. Yu., & Oliinyk, V. S. (2016). Zakonomirnosti poshyrennia vsykhannia yalynovykh nasadzhen u Horhanakh [Regularity of distribution of drying spruce stands in Gorgany]. Forestry and ag-roforestry, 129, 175-180. [In Ukrainian].
Sakali, L. I., Dmytrenko, L. V., Kyptenko, E. N., et al. (1985). Teplo-voj i vodnyj rezhim Ukrainskih Karpat [Thermal and water regime of the Ukrainian Carpathians]. Lviv, Gidrometeoizdat. 366 p. [In Russian].
Stoiko, S. M., & Tretiak, P. R. (1983). Priroda - stihija - chelovek [Nature -element - man]. Lviv: Vyshcha shkola. 119 p. [In Russian].
Tretiak, P. R. (2011). Snihovi lavyny u lisovykh landshaftakh Horhan (Ukrainski Karpaty) [Snow avalanches in the forest landscapes of the Gorgany (Ukrainian Carpathians)]. Scientific works of the Forestry Academy of Ukraine: scientific bulletin, 9, 147-155. [In Ukrainian].
Tsys, P. M. (1968). Geomorfolohogiya i neotektonika [Gemorphology and neotectonics]. In: Pryroda Ukrainskykh Karpat, (pp. 50-86) [Nature of the Ukrainian Carpahians]. Lviv: Vyd-vo Lviv. un-tu. [In Ukrainian].
Yosypova, N. I. (2012). Struktura zemelnykh uhid richkovykh base-iniv pivnichno-skhidnoho mehaskhylu Ukrainskykh Kaprpat [The structure of the land mines and enrichment basins of the northeastern mechanism of the Ukrainian Carpathians]. Geography and tourism, 17, 305-310. [In Ukrainian].
В. С. Олийнык, А. Ю. Рак
Прикарпатский национальный университет им. Василия Стефаника, г. Ивано-Франковск, Украина
ПУТИ УСИЛЕНИЯ ЗАЩИТНЫХ СВОЙСТВ И УСТОЙЧИВОСТИ ЛЕСОВ СКИБОВЫХ ГОРГАН
Дана характеристика природных условий, лесистости водосборов и породного состава лесов горного ландшафта Скибо-вых Горган в Украинских Карпатах. Приведены эмпирические зависимости лесных площадей, процента лесистости и долевого участия еловых, пихтовых и буковых насаждений от гипсометрических уровней горных водосборов. Освещена динамика лесного покрова за последние 40 лет. Проанализировано распространение опасных стихийных явлений - снежных лавин, паводкового стока, эрозионно-селевых, осыпных и оползневых процессов, а также ветровалов и снеголомов леса и усы-хание ельников для разных высотных поясов и полос растительности - еловых, буково-пихтово-еловых и буково-еловых лесов. Рекомендована система лесотехнических, лесофитомелиоративных, лесохозяйственных и комплексных природоохранных мероприятий предотвращения опасных процессов для разных высотных уровней горных склонов. Предложены пути применения основных и вспомогательных мероприятий противодействия стихии. Отмечена актуальность оптимизации лесистости водосборов, восстановление коренных древостоев, природощадящего совершенствования рубок главного пользования и ведения лесного хозяйства по водосборному принципу. Приведены современные и оптимальные для водоохранно-защитной роли и устойчивости лесов показатели лесистости водосборов и долевое участие елевых насаждений в пределах высотных полос и поясов растительности. Освещены основные направления природоохранной деятельности на главных речных бассейнах Горган.
Ключевые слова: лесистость; водосбор; еловые насаждения; стихийные явления; лесохозяйственные мероприятия; рубки главного пользования.
V. S. Olijnyk, A. Yu. Rak
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
WAYS TO PROMOTE PROTECTIVE PROPERTIES AND SUSTAINABILITY OF FORESTS OF GORGANY
In the complex of polyfunctional role of the Carpathian mountain forests the prominent place belongs to their stability and protective properties. In particular, this applies to the Gorgany landscape with fairly complex forest-related and geomorphological natural conditions that contribute to the most serious development of the Carpathian region for harmful natural phenomena. Distribution of forests and natural phenomena in the Gorgany region is characterized by high-altitude changes. The share of spruce stands is quite rapidly increasing from 600 m above the sea level, becoming continuously spreading with a height of 1150 m. At the same time, in this direction, the proportion of fir and beech plantings decreases, which respectively disappear at gipsometric levels of 1000 and 1200 m. The greatest number of harmful processes is inherent in anthropogenically altered landscapes of low mountains with beech and fir forests, somewhat smaller - for the buckwheat, fir-spruce and spruce forests. Distribution of forests and natural phenomena in Gorgany region is characterized by high-altitude changes. The forest cover of the catchments here grows from 4550 % at the foot of the mountains to 90-95 % in the upper spruce belt. The share of spruce stands is quite rapidly increasing from 600 m above the sea level, becoming continuously spreading with a height of 1150 m. At the same time, in this direction, the proportion of fir and beech plantings decreases, which respectively disappear at gipsometric levels of 1000 and 1200 m. The greatest number of harmful processes is inherent in anthropogenically altered landscapes of low mountains with beech and fir forests, somewhat smaller - for the buckwheat, fir-spruce and spruce forests. The main ways of preventing harmful events are the optimization of forests and the creation of protective stands in the lowlands, the restoration of indigenous forest plantations in all zones, the ecologization of the main felling sites and their technologies. The auxiliary measures include the treatment of watercourses from deforestation, recultivation of drafts and water retention of surface drainage on logs, raising the upper boundary of the forest and preventing snow avalanches, as well as afforestation of rocky debris and sedentary areas. For all six basins of the main Gorgany rivers, the planning and implementation of inter-sectoral environmental measures is very topical.
Keywords: forestry; catchment; spruce stands; natural phenomena; forest management measures; main use felling.
