CC BY
15
вiй таксацп методикою [6, 7] вiдповiдно до вимог ОСТ 56-69-83 [8]. Видовий склад рослин лкових екосистем встановлено ввдповвдно до вiтчизняноi номен-клатури назв [9]. Лiсiвничу характеристику територп дослiджень здiйснено за методикою украшсько! лкотиполопчно! школи [10, 11]. Ан^з фiзико-хiмiч-них властивостей rрунтiв проведено в лабораторп хiмii та бiохiмii грунту 1нсти-туту екологи Карпат НАН Украши та в лабораторп експрес-ан^зу грунтiв На-цiонального лкотехшчного университету Украши за апробованими в грунтоз-навствi методиками [12, 13].
Результата дослщження та обговорення. На територп Березниювсько-го лiсництва ДП "Свалявське лiсове господарство" буковi пралiсовi екосистеми поширенi на схилах прських масивш полонин Боржава та 1волова в районi гори Стiй у дiапазонi абсолютних висот 800-1250 м на площi близько 2,5 тис. га. Бу-ковi пралiси займають територп схилш рiзних експозицiй, бшьше пiвнiчноi та швденно!, крутизною вщ 10 до 450 i представлен вологими чистими бучинами та субучинами. Переважаючими рослинними асоцiацiями в букових пралiсових екосистемах е Fagetum dentariosum та Fagetum asperulosum [3, 14].
Проведет дослщження у пралкових екосистемах Боржави показали, що рiзним фазам розвитку букових лкових насаджень (оптимальна ^ старшня ^ розпаду ^ вiдновлення ^ вибiркового лiсу ^ молодого лiсу ^ жердняку) при-таманна своя специфiчна вiкова, породна та просторова структура деревосташв. Загалом буковi пралiси Боржави характеризуються рiзновiковими, складними за просторовою структурою та практично монодомшантними деревостанами, оскiльки участь шших порiд - клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), клена гос-тролистого (Acerplatanoides L.) та в'яза шорсткого (Ulmus scabra Mill.) - у скла-дi насаджень незначна.
Максимальш запаси деревостану в букових пралках Боржави характернi для оптимально!' фази (пп. 3-95) та фази старшня (пп. 7-95) i, ввдповвдно, ста-новлять 667 та 638 м3 га-1 (табл. 1). В оптимальнш фазi розвитку пралiсiв також виявлено найбiльшу середню висоту бука в першому ярусi - 39,6 м за середньо-го дiаметра ярусу - 66,0 см. У фазi розпаду зафксовано максимальний вiк бука лкового у верхньому наметi деревостану - 370 роюв [3, 15].
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика букових npaniciB Боржави
№ п/п Фаза розвитку прадку Деревостан
Склад А si-сер-у рокiв N, шт.га-1 Середш G, м2га-1 М, м3га-1
DIMP., см D, см й/яр^ м
3-95 Оптимальна 10Бкл+Яв 200 700 66,0 28,7 39,6 45,17 667
7-95 Старшня 9Бкл1Яв 210 1553 63,3 19,2 38,9 45,23 638
1-95 Розпаду 10Бкл+Яв 230 609 68,2 29,2 39,0 40,56 585
6-95 Ввдновлення 10Бкл 20 1637 58,9 17,3 37,8 38,78 531
2-95 Вибiркового лку 8Бкл2Яв 210 609 64,0 29,8 38,7 42,49 605
5-95 Молодого лiсу 10Бкл 30 3398 54,3 11,8 36,6 37,23 464
4-95 Жердняку 10Бкл+Яв 45 3010 48,5 11,3 31,5 30,17 202
Трав'яне вкриття букових пралкових екосистем Боржави не е надто рiз-номаштним та нараховуе тшьки 21 вид вищих судинних рослин. Типовими ш-дикаторами цих лiсiв е: зубниця бульбиста (Dentaria bulbifera L.) зубниця зало-
зиста (Dentaria glandulosa Waldst. et Kit.), щитник австршський (Dryopteris austriaca (Jacq.) Wornar), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), зiрочник лковий (Stellaria holostea L.), ожина сиза (Rubus caesius L). Проективне вкриття незначне, в межах 5-10 %, що зумовлено високою зшкненктю намету деревостанiв та наяв-нктю значно! кiлькостi пiдросту.
Пiд буковими пралiсами Боржави поширеними е бурi гiрсько-лiсовi гру-нти, рiзнi за потужнктю, але переважно суглинковi i легкосуглинков^ се-редньоскелетнi, мiсцями слабо змил. Грунти пралiсiв сильногумусованi (6,7211,80 % гумусу у верхньому горизонт^, кислi та слабоки^ (рН водне вiд 4,0 до 6,3 по всьому профшю) з ввдносно високим вмiстом валового азоту (0,31 -0,52 %) та валового фосфору (0,17-0,46 %) у верхньому горизонта [16, 17]. Бурi гiрсько-лiсовi грунти прал^в мають слабодиференцiйований профiль, у якому генетичш горизонти важко вичленити та яю поступово змiнюють один одного.
Дослвдження, проведенi в букових пралках Боржави, показали, що тран-сформацшш процеси в цих екосистемах зумовлюються динамiкою розвитку на-саджень та дкю природних абiотичних (вiтровали та буреломи, снiговi лавини, пiзнi весняш та раннi осiннi заморозки, проливш дощi, ероз1я грунту) i бютич-них (iнвазii ентомошквдникш, епiфiтотií збудниюв фiтохвороб, пошкодження пiдросту дикими тваринами) чинниюв, якi у сукупностi призводять до змiн у видовому склад^ структурi та розвитку лiсових екосистем.
Трансформацшш процеси в пралiсах Боржави, яю зумовлюються дина-мiкою !х розвитку, супроводжуються поступовим переходом з однк! в iншу фазу розвитку - вщ фази природного ввдновлення до фази розпаду, ускладненням вертикально! структури деревостану в оптимальнш фазi i фазах старiння та розпаду, зменшенням видового рiзноманiття трав'яного вкриття у фазах ввдновлен-ня та молодого лiсу, збшьшенням потужностi лiсовоi пiдстилки вiд фази вщнов-лення до оптимально! фази (табл. 2).
У мкцях вiтровалiв i буреломiв, а також у мкцях вiдпаду старих дерев першого ярусу утворюються прогалини в намеп, що сприяе появi значно!' кшь-костi пiдросту та формуванню рiзновiкового насадження. Негативна дiя абь огенного чинника - сходження снiгових лавин, призводить до формування практично одновшового деревостану з шаблеподiбно вигнутими стовбурами дерев. Зокрема, у фазi рiвномiрного жердняку вигнутий стовбур мають 94 % дерев лкового насадження.
Випасання худоби на полонинах Боржави та 1волови призводить до спо-вiльнення процесу природного поновлення та спрощення просторово! структури насаджень, мехашчних пошкоджень пiдросту, гшок, кори та кореневих лап бука, особливо на межi лiсу та полонини, що спричиняе зменшення стшкосп дерев до ураження трутовиком справжшм (Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Kickx.).
Динамiка розвитку пралiсових екосистем Боржави спричиняе певш зако-номiрнi змiни мiнералогiчного, гранулометричного, хiмiчного складу, фiзико-механiчних i бiологiчних властивостей грунтового покриву вiд поверхнi грунту вглиб до незачеплено! грунтоутворенням материнсько! породи. У букових пра-лках вмiст гумусу у верхньому шарi грунту в оптимальнiй фазi та фазах старш-
ня та розпаду е дещо нижчим (7,2-9,1 %), порiвняно з фазами вщновлення та молодого лiсу (10,3-11,8 %) (табл. 3).
Табл. 2. Трансформацшш процеси у фтоценозах букових пралiсiв Боржави
Чинник трансформацш Змша в компонентах фiтоценозу
Динамiка розвитку насаджень - поступовий процес переходу з одше! в шшу фазу розвитку (вщ фа-зи вiдновлення до фази розпаду); - ускладнення вертикально! структури деревостану в оптимальнш фазi, фазах старшня та розпаду; - зменшення видового рiзноманiття трав'яного вкриття у фазах вщ-новлення та молодого люу - 3-8 видiв (12-18 видiв у оптимальнiй фазi, фазах старшня та розпаду); - значний вщпад дерев першого ярусу та наявшсть значно! кiлькостi пiдросту у фазi розпаду; - наявнiсть практично одного вжу у переважно! кшькоста дерев у фазах жердняку та молодого лку; - збiльшення потужноста люово! пiдстилки вiд фази вщновлення до оптимально!' та зменшення до фази розпаду.
Вировали та буреломи - утворення значних прогалин у намета деревостану та поява у "вгк-нах" значного поновлення; - формування рiзновiкового насадження.
Сходження снiгових лавин - змiна динамiки розвитку насадження - випадання певних фаз у за-гальному циклi розвитку деревостатв; - формування практично одновiкового деревостану; - формування шаблеподiбно вигнутих стовбурiв дерев.
Етфиота! збудникiв фiтохвороб - масове ураження дерев трутовиком справжшм на межi полонини та лку; - зниження стшкоста насаджень до динамiчно!' дп вирових потокiв (збiльшення вiтровальних i буреломних дерев).
Випасання худоби - спрощення просторово! структури; - мехашчш пошкодження кори та гшок дерев; - практична вщсутшсть у насадженнях пiдросту; - сповшьнення процесу природного поновлення; - зниження стшкоста насаджень до уражень фиохворобами (значне збшьшення в насадженнях уражених дерев).
Табл. 3. Трансформацшш процеси в едафотопах букових пралiсiв Боржави
Чинник трансформацш Змша в компонентах едафотопу
Динамша розвит ку насаджень - збшьшення вмгсту гумусу у фазах вщновлення та молодого люу -10,3-11,8 % (7,2-9,1 % в оптимальнш фазi та фазах старшня та розпа- ду).
Ерозшш процеси - збшьшення потужноста гумусового горизонту в мшропониження рельефу - до 30 см; - збшьшення щебенистоста верхшх горизонтав; - зниження вмiсту гумусу (6,7-7,2 %) та поживних речовин у верхньому горизонта.
Випасання худоби - ущшьнення - збшьшення густини та густини твердо! фази, зменшення пористоста та польово! вологоста.
Наявнкть значно! кiлькостi щебеню у верхньому горизонтi Грунтового покриву пралiсiв Боржави вiдiграе вагому роль у запобканш змиву та деградацц
Грунту тд час сходження снiгових лавин, танення CHiry та випадання штенсив-них короткочасних опадш. Однак прояви epo3iräHx процесш у пралiсових еко-системах призводять до збiльшення потyжностi гумусового горизонту в мжропо-ниженнях рельефу (до 30 см), збшьшення щебенистоси та зниження вмiстy гумусу (6,7-7,2 %) i поживних речовин у верхшх горизонтах Грунтового покриву.
Висновки. Трансформацiйнi процеси у пралкових екосистемах Боржави Украшських Карпат зумовлюються динамiкою розвитку та дiею природних абь отичних i бiотичних чинниюв, якi тiсно взаемопов'язанi мiж собою та спричи-няють змiни як у вжовш, видовiй i просторовш стрyктyрi насаджень, так i змши фiзико-хiмiчних властивостей Грунту i потужност Грунтового профшю.
У букових пралках Боржави, для яких характернi вс фази розвитку пра-лiсових екосистем (вад фази вiдновлення до фази розпаду), ускладнюеться структура деревостанiв в оптимальнш фазi та фазах старшня та розпаду, збшь-шуеться юльккть природного поновлення у фазi розпаду, зменшуеться видове рiзноманiття трав'яного вкриття (3-8 видiв) та збiльшyеться вмкт гумусу (до 10,3-11,8 %) у фазах вiдновлення та молодого лку.
Значна тривалiсть циклу розвитку пралкш (220-250 роюв), складна вшо-ва та просторова структура насаджень, рiзноманiтнiсть трав'яного вкриття, складна морфолопчна будова бурих гiрсько-лiсових Грyнтiв, сввдчать про певну закономiрнiсть i неперервнкть процесу розвитку букових пралiсових екосистем в Украшських Карпатах.
Унiкальнiсть пралкових екосистем Боржави зумовлюе нагальну потребу 1х охорони та збереження з метою шзнання процесш формування та розвитку лкових формацiй, оптимiзацii ведення лiсового господарства на засадах набли-женого до природи лiсiвництва.
Лггература
1. ПарпанВ.1. Структура, дннамжа, еколопчш основи ращонального використання букових лвдв Карпатського регюну Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.00.16 / В.1. Парпан. - Дшпропетровськ, 1994. - 42 с.
2. Чернявський М.В. Буков1 пралюи як еталони лю1в майбутнього Украшських Карпат / М.В. Чернявський // Дослщження басейново!' екосистеми Верхнього Дшстра. - Льв1в : Вид-во 1н-ту екологй' Карпат НАН Украши, 2000. - С. 164-183.
3. Чернявський М.В. Приполонинш буков1 пралюи Боржави / М.В. Чернявський, Я.В. Ге-ник, П.1. Ванджурак // Основш причини знелюнення та деградаци шс1в в Укралш : матер. М1ж-нар. наук.-практ. конф., 20-22 вересня 2009 р., м. Коив. - Льв1в : Вид-во "Друкарськ куншти", 2010. - С. 142-147.
4. Чернявский Н.В. Буковые девственные леса Украинских Карпат и их функциональная роль / Н.В. Чернявский, Г.В. Ижик, Я.В. Генык // Актуальные проблемы лесного комплекса : сб. научн. тр. - Брянск : Изд-во БГИТА. - 2013. - Вип. 35. - С. 27-30.
5. Наближене до природи та багатофункцюнальне ведення люового господарства в Кар-патському регюш Украши та Словаччини : навч. пойбн. / за ред. Г.Т. Криницького i М.В. Чер-нявського. - Ужгород : Вид-во ПП "Коло", 2014. - 278 с.
6. ГромМ.М. Лковатаксацк : подручник / М.М. Гром. - Льв^в : РВВ НЛТУ Украши, 2007. - 416 с.
7. Горошко М.П. Бiометрiя : навч. поибн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
8. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки: ОСТ 56-69-83. - М. : ЦБНТИ-лесхоз, 1984. - 60 с.
9. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудини др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
10. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 388 с.
11. ГоршенинН.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Ви-щашк.", 1977. - 304 с.
12. Радов А.С. Практикум по агрохимии / А.С. Радов, И.В. Пустовой, А.В. Корольков; под ред. И.В. Пустового. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 312 с.
13. Александрова Л.И. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л.И. Александрова, О.А. Найденова. - Л. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 295 с.
14. Чернявський М.В. Жсорослинш умови формування букових пралвдв у резервам "Бор-жава" / М.В. Чернявський, Я.В. Геник, Л.О. Суковата // Проблеми становлення та функщонуван-ня новостворених заповiдникiв : матер. наук.-практ. конф., 12-15 червня 1995 р., м. Гримайлш. -Гримайлш : Вид-во "Медобори", 1995. - С. 266.
15. Чернявський М.В. Приполонинн букга пралiси Боржави та 1волови / М.В. Чернявський, Я.В. Геник, П.1. Ванджурак // Люовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабь лiзащl та перспективи розвитку : матер. регiон. наук.-практ. конф. - Ужгород : Вид-во "Патент", 1998. - С. 189-195.
16. Чернявський М.В. Грунти приполонинних букових пралiсiв Боржави / М.В. Чернявський, Я.В. Геник, О.Г. Марискевич // Значення та перспективи стащонарних дослщжень для збе-реження бк^зномашття : матер. наук. конф., присвяч. 40-рiччю функцiон. високогiрного бюло-пчного стацiонару на г. Пожижевська. - Львш : Вид-во "Простр-М", 1998. - С. 171-173.
17. Геник Я.В. Фiзико-хiмiчнi властивост Грунтш приполонинних букових ^^ids Боржави Украшських Карпат / Я.В. Геник // Науковий вiсник Чершвецького университету : зб. наук. праць. - Сер.: Бiологiя (Бiологiчнi системи). - Чернiвцi : Вид-во Чершвецький НУ 1м. Юрiя Фе-дьковича. - 2012. - Т. 4, вип. 1. - С. 20-23.
Надшшла до редакцп 05.05.2016р.
Генык Я.В. Трансформационные процессы в буковых девственных лесных экосистемах Боржавы Украинских Карпат
Представлены результаты исследований трансформационных процессов в буковых девственных лесных экосистемах Боржавы Украинских Карпат, обусловленные динамикой развития лесных насаждений и действием различных природных абиотических и биотических факторов. Приведены данные площади и распространения девственных лесных экосистем в Украинских Карпатах и установлены лесоводственно-таксаци-онные показатели древостоев в различных фазах развития, морфологическое строение и физико-химические свойства почвенного покрова буковых девственных лесов Боржа-вы. Проанализированы трансформационные процессы в структуре и развитии лесных насаждений и изменения в строении и свойствах почвенного покрова в результате действия различных природных факторов и динамики развития девственных лесных экосистем Боржавы Украинских Карпат.
Ключевые слова: девственные лесные экосистемы, трансформационные процессы в буковых девственных лесах, лесные экосистемы Боржавы, Украинские Карпаты.
Henyk Ya. V. Transformation Processes in Beech Wildwood Ecosystems of Borzhava in the Ukrainian Carpathians
Some results of research of transformation processes in beech wildwood ecosystems of Borzhava in the Ukrainian Carpathians caused by growth dynamics of forest plantations and action of various abiotic and biotic factors are presented. Data on square and dissemination of wildwood ecosystems in the Ukrainian Carpathians are presented. Forestry-taxation indicators of plantations in different phases of development, morphologic structure, physical and chemical properties of soil cover of beech wildwoods of Borzhava are determined. Transformation processes in the structure and development of forest plantations and changes in structure and properties of soil cover in result of impact of various natural factors and dynamics of development of wildwood ecosystems of Borzhava in the Ukrainian Carpathians are analysed.
Keywords: wildwood ecosystems, transformation processes in beech wildwoods, forest ecosystem of Borzhava, the Ukrainian Carpathians.
УДК 630*[182+22]
СТАН Л1С1В НПП "ГУЦУЛЬЩИНА" ТА IX ДИНАМ1КА В 2003-2015 РОКАХ
Ю.С. Шпарик1, Р.М. Bimep2, В.П. Лосюк3
З'ясовано, що на мережi монiторингу лiсiв НПП "Гуцульщина" домшують бучини, дiброви зосередженi у швшчно-схщшй його частинi, а ялиновi - в швденно-захщнш. Дефолiацiя лiсiв парку в 2003 р. була вища за середню для ^ано-Фран^^ко! обл. Основными причинами пршого за регюнальний стану лiсiв, здебiльшого, були механiчнi пошкодження, тобто антропогенний вплив. З шших негативних факторш масово поши-ренi листогризучi комахи та поперечний рак. Пiсля 2003 р. дефолiацiя спочатку iстотно покращилася (2010 р.), а в 2015 р. вже попршилася практично всюди, за винятком мо-лодих лiсiв. Динамжу плодоношения, частки сухих сучкiв та видш пошкоджень визна-чено породним складом лiсiв парку.
Ключовг слова: мошторинг, породний склад, дефолiацiя, дехромацш, пошкодження, динамiка.
Поняття "мошторинг" е вщносно новим термiном у наущ i трактують його як комплексну систему тривалих спостережень (контролю) та ощнювання стану, а також прогнозу змш довюлля, об'ектiв або явищ. Монiторинг лiсiв за-початковано у 1985 р., коли було прийнято Мiжнародну Спiльну Програму з оцшки та монiторингу впливу пов^яного забруднення на лiси (програма "1СР Forest") внаслiдок пiдписання мiжнародноi конвенцп про транскордонне забруднення пов^я [1]. Як наслiдок - у 34 европейських крашах протягом 19861988 рр. було сформовано мережi монiторингу лiсiв I i II рiвнiв. Зараз оцшю-вання стану лiсiв у Gвропi забезпечуеться щорiчним обстеженням 237 тис. обль кових дерев на 15 591 об'ект [2]. Середня дефолiацiя в 2014 р. на цш мережi становила 21,5 %. Листянi дерева мали трохи вищу дефолiацiю, шж хвойнi (22,8 % проти 20,3 %). З основних деревних порвд, дуби скельний i черешковий мали найвищий ii ршень (25,2 %), та найвищу частку сильно пошкоджених i мертвих дерев, а найменший - у сосни звичайно!' (20,7 %). За перiод з 1992 по 2014 рр. дефолiацiя бшьшосп порiд мала тенденцiю до збшьшення, за винятком сосни i ялини, у яких вона була стабшьною. Основнi причини збiльшення дефо-лiацii - це посухи (50,5 %) та пошкодження лiсiв, насамперед - комахами (28,0 %). Найвищi рiвнi дефолiацil зафiксовано в Центральнiй Сврош: Францк, 1тал1я, Ншеччина, Чех1я, Хорвапя та Словаччина (рис. 1) [3, 4].
Динамжа стану лiсiв регюну Украшських Карпат мае сво! особливостг у 2010-2014 рр. стан основних порвд був добрим - у бука, дуба i ялини дефоль ащя, дехромащя i пошкодження класифжувалися як "слабкi", а у ялищ дефоль ащя i дехромащя були "незначними", а пошкодження - "слабю"; вiдзначено не-значне покращення стану бука, стабшьний стан ялини, ялищ i дуба [5]. Щорiчнi публшацп про результати монiторингу лшв карпатського регiону за методикою ICP-Forest [6-8] дають змогу оцiнити показники стану основних порвд i просте-жити !х динамiку. У цш роботi наведено пiдсумки дослiджень стану лшв на ло-
1 ст. наук. спгвроб. Ю.С. Шпарик, д-р с.-г. наук - Прикарпатський НУ iM. В. Стефаника", м. 1вано-Франк1вськ;
2 ст. наук. сп1вроб. Р.М. Вггер, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ iM. В. Стефаника", м. 1вано-Франк1вськ;
3 наук. сп1вроб. В.П. Лосюк - Нацюнальний природний парк "Гуцульщина", м. Кос1в
