CC BY
29
УДК 630*631.53 Наук. ствроб. М.М. Запоточний -
УкрНДЫрлк т. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франшвськ
ВИСОТНО-ПОЯСНИЙ П1ДХ1Д ДО РЕКРЕАЦ1ЙНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ МЕГАСХИЛ1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Охарактеризовано природно-рекреацiйнi ресурси та кшьюсш показники антропогенного впливу на стан лiсових масивiв для рiзних висотних поясш на швшчно-схщно-му мегасхилi Украшських Карпат. Поширення певних типiв рослинностi, що належать до вщповщних природно-клiматичних зон, е головним фiзiономiчним вiдображенням антропогенного впливу. З'ясовано, що найбiльшi змiни вщбулися у низькогiрнiй зонi до висоти 900 м. Обгрунтовано важливiсть висотно-поясного шдходу до рекреацiйного ль сокористування та запропоновано заходи з оргашзацп територн.
Ключовi слова: висотна поясшсть, бiогеоценотичний покрив, стихiйнi явища, рек-реацiйне лiсокористування.
Вступ. Рекреацiйна даяльнкть - невiд'eмна частина сучасного способу життя. В Украшських Карпатах для рiзних вид1в рекреацiйноí дiяльностi вико-ристовують майже всi придатнi для цього лки - вiд передлрних до високопр-них. 1нтенсивно використовуються насамперед лки зелених зон навколо про-мислових мiст та шших населених пунктiв, лiси пам'яток природи, нацiональнi природнi парки, лiси, ят найбшьш доступнi для рекреантiв, мають добрi шляхи i транспортне сполучення та вiдзначаються привабливiсIЮ i придатнктю для масового вiдпочинку [10].
Частка туристов, яш вiдвiдують лiси Украшських Карпат шд час вегета-цшного перiоду, досягае 70 %. Все це призводить до 20-кратного зростання рек-реацiйного навантаження на лки регюну останшми роками [6]. Граничш показники рекреацiйноí мкткосп Карпатського регiону становлять: кiлькiсть одноразова - 2,2 млн оаб; рiчна - 8 млн туристов i вщпочивальниюв; туристiв вихщно-го дня - близько 12 млн оаб. Динамка кшькосп туристiв, а значить i потен-цiйних вiдвiдувачiв лiсу, за останнi роки в регюш Украшських Карпат мае к-тотну тенденцию до зростання i при цьому частка туристiв, ят вiдвiдують лiси в лiтнi мкящ, досягае 50 % [12].
Залучаючи у сферу цiеí дiяльностi природш об'екти, рекреацiйнi ком-плекси, шфраструктуру та iншi складовi рекреацiйного потенщалу, рекреанти здiйснюють вплив на навколишне середовище, який мае нерiвномiрнi кшьккш показники антропогенного впливу на стан лкових масивiв для рiзних висотних пояав. У цiй роботi на основi аналiзу лiтератури та власних дослiджень зробле-но спробу обгрунтувати важливiсть висотно-поясного пiдходу до використання територiй лiсових масив1в для рекреацц та намiтити шляхи його покращення.
Методи i матерiали. У розташуванш рекреацiйних ресурс1в твшчно-схiдного мегасхилу Украшських Карпат характерна дискретнiсть, яка впливае на процес просторово!' оргашзацц рекреацiйних комплекс1в та нерiвномiрний розподш антропогенного впливу на навколишне природне середовище.
Важливою передумовою територiального планування i просторово! ор-ганiзацií рекреацшних комплексiв е районування його природно-ресурсно! ба-зи. Тому актуальним завданням оптимiзацií рекреацiйного лiсокористування е
поршняльна кшьккна ощнка антропогенних змш у р1зних висотних поясах, а для протидц негативним процесам необх1дне розроблення заход1в щодо усунен-ня насладив антропогенно!' д1яльност1 у р1зних висотних поясах без актив1зацп притаманних для пр стихшних явищ.
Результати дослщження. Швшчно-схвдний мегасхил Укра!нських Карпат починаеться з Передкарпатсько! височини, для яко! характерне чергування грядово-горбистих межир1ч 1з широкими долинами й улоговинами. Коливання висот тут становить 300-500 м. Дальше смугу пр утворюють Скибов1 Горгани, у верхнш частиш яких поширеш кам'янисп розсипи. Вертикальне розчленуван-ня тут сягае ампл1туди 800-950 м. За ними Зовшшш Карпати, абсолютш висоти хребтш тут зм1нюються в1д 1100 до 1800 м.
Загальною природною законом1рнктю територш швшчно-схвдного ме-гасхилу Укра!нських Карпат е висотна пояснкть комплексу ф1зико-географ1ч-них факторш. Р1зномаштнкть рельефу, ктмату, грунтов зумовлюють ч1тку ди-ференщацда рослинного покриву. Шд впливом вертикально!' змши грунтово-клшатичних умов тут формуеться п'ять основних рослинних поясш [2, 9]. Вони послщовно змшюються 1з зростанням висоти мкцевост!
Передпрний пояс у Передкарпатп сягае шдшжжя прсько! системи (400500 м н.р.м.) 1 представлений мшаними лками з дуба, бука та ялищ; нижнш прський пояс до висот 800 (900) м формують ялицев1 та ялицево-ялинов1 бучи-ни. Верхшй прський пояс, що сягае висот 1400-1600 м представлений ялинови-ми лками за участю в нижнш його частиш ялищ 1 бука. Вище розмщеш су-бальпшський (до висоти 1800 м н.р.м.) 1 альпшський пояси [8].
Р1зномаштний рослинний 1 тваринний св1т швшчно-схщного мегасхилу, мальовнич1 природш та слабоокультуреш ландшафти Верхньо-Дшстровських 1 Скол1вських Бескид, Зовшшшх 1 Привододшьних Горган та Чорногори, значш плошд пралк1в, багат1 рекреацшш ресурси е сприятливими для виникнення тут рекреацшних комплекйв. Регюн характеризуеться вологим 1 теплим ктматом, вертикальною зональнктю, значною лкистктю (40 %), наявнктю сприятливих перепад1в висот для оргашзацп прськолижних спусюв, лижних полш тощо.
Поряд з природними, у регюш велике значения мають кторико-культур-ш рекреацшш ресурси: кторичш пам'ятки, визначш мкця, традищйш народш промисли 1 ремесла, пам'ятки народно! творчосп. Тут е багато старовинних зам-к1в, кам'яних фортець, церков та 1нших культових споруд, що також сприяе роз-витку рекреацп, шзнавального туризму, релшйного паломництва. У прських долинах з1 сприятливим мшроктматом функцюнують таю рекреацшш ком-плекси як Славське, Тисовець, Яремча, Ворохта, Вижниця, Хотин та ш.
Шд впливом антропогенно! д1яльност1 (зокрема 1 рекреацшно!) лковий покрив швшчно-схвдного мегасхилу Укра!нських Карпат значною м1рою змше-ний. Найбшьш разюч1 змши ввдбулися у нижньопрному пояс мшаних букових лк1в. Лкисткть тут нижча 50 % [3]. Змшений 1 породний склад лково! рослин-ност1. Лише 40-45 % лково! рослинносп представлено коршними деревними породами - буком 1з домшкою ялищ й зрвдка ялини. Домшантна площа лк1в (> 50 %) зайнята похвдними ялинниками (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика лкового покриву в рiзних висотних поясах пiвнiчно-схiдного мегасхилу Карпат
Характеристика Висотний пояс
пояс букових лгав за участю ялищ та ялини ялиновий пояс
мшат лки ялиновi лки
Дiапазон висот, м.н.р.м. 450-800 800-1100 1100-1600
Лiсистiсть, % ~ 50 75 90
Частка букових насаджень, % 43 14 0
Частка ялинових насаджень, % 53 82 > 95
Загалом цей пояс характеризуемся значними змшами природних умов. Тут найвища в регiонi iнтенсифiкацiя стихiйних явищ - паводюв, ерозií грунту, селевих потокiв, зсувiв i снiголамiв [11]. Значне поширення у лiсових упддях похвдних ялинникiв зумовлюе невисоку стшккть лiсу до шкiдникiв, хвороб та в^ово!' дiяльностi. Тому частi саштарш рубання лiсу у комплексi з головним користуванням впливають на рекреащйну привабливiсть лiсу.
Краща природна ситуащя на вищих гiпсометричних ршнях. Уже у смузi мiшаних лiсiв ялинового поясу (800-1100 м н.р.м.) лкисткть е оптимальною. Негативною рисою лкового покриву е надмiрна частка ялини, яка сягае 82 % за оптимуму для цих умов 60-70 % [7]. Ц гiпсометричнi рiвнi гiрськоí системи ха-рактеризуються помiрним перетворенням природи. Через високу лкисткть тут менший розвиток ерозiйно-селевих процесш та паводково! дiяльностi, поршня-но з попередньою зоною, покращенi умови формування грунтового живлення рiчок. Однак тотальне панування ялинникiв пiдсилюе вггровальнкть лiсу, що становить небезпеку для рекреанпв та утруднюе доступ.
Верхня смуга ялинових лiсiв (природнi ялинники) на висотах понад 1100 м характеризуемся вiдносно доброю збереженiстю природних умов. У складних метеорологiчних i геоморфологiчних умовах цiеí смуги основний не-гативний наслiдок антропогенного впливу - зниження верхньо! межi лку. Сти-хiйнi явища тут здебшьшого локальнi природного походження - вторгнення снiгових лавин iз субальпiйського поясу (Чорногора) та обвально-осипш проце-си на схилах крутизною 30-45° (Горгани) [11]. Великою небезпекою для смуги е посилення вiтру, яке спричиняе виникнення половини вiтровальних ситуацш у регiонi [3]. У зв'язку iз змiнами рельефу крутизна схилiв у рiзних природних зонах неоднакова. Для передпрних територiй характерне домшування пологих схилiв крутизною до 10° та спадистих до 20°, для прських спадистих до 20° та стршких схилiв понад 20° [7] (табл. 2).
Табл. 2. РозподЫ плош^ пiвнiчно-схiдного мегасхилу Укратських Карпат
за стрiмкiстю схилiв на висотах понад 400 м н.р.м., %
Територiя До 10° 11-20° Понад 20°
Передпрний пояс 30,8 45,8 23,4
Прський пояс 24,3 48,8 26,9
1з зростанням висоти змшюються метеоелементи. Даш лиературних джерел (табл. 3) свщчать, що в горах, ш^вняно з прилеглими рiвнинами, зни-
жуеться кшьккть сонячного тепла, температура пов^я, скорочуеться трива-лiсть вегетацiйного перюду тощо.
Табл. 3. Клiматичнi показники твмчно-схгдного мегасхилу Укршнс ьких Карпат
Показник Передгiрний пояс Передкарпаття Прський пояс Автор даних
Середньорiчна температура, °С 7-8 0 М.С. Андрiанов [1]
Гривалiсть безморозного перюду, дт 160-170 <120 К.Г. Логвинов [5]
Гривалiсть перiоду вегетацп, днi 215 90 М.С. Андрiанов [1]
Рiчна сума опадiв, мм 600-800 1700 М.1. Кирилюк [4]
Транспорта мережi розширюють рекреацiйнi i туристичш можливостi регiону, мають протипожежне призначення та шдвищують його соцiальний рь вень. У табл. 4 наведено кшьккт показники щiльностi дорiг на прикладi 1вано-Франкiвщини, яка займае центральну частину пiвнiчно-схiдного мегасхилу Ук-рашських Карпат.
Табл. 4. ЩЫьмсть лковог дорожньог мережi в рiзних лкорослинних умовах
Лiсорослиннi умови Загальна довжи-на дорожно! ме-режi, км Густота дорожно! мереж^ км- тис. га"1 Коливання густоти дорожно! мереж^ км- тис.га"1 (шт-шах)
Рiвниннi 442,4 4,2 2,3-6,5
Рiвнинно-низькогiрнi 594,6 6,1 5,6-6,5
Гiрськi 788,7 3,0 0,3-5,9
Аналiзуючи дат дослщжень iз табл. 1 -4 бачимо, що найбшьш сприятли-вi умови для рекреацп склалися у низькопрнш зонi до висоти 900 м (тут розта-шованi природнi комплекси Скали Довбуша, Манявський водоспад, Княжддар; туристичнi комплекси Славське, Тисовець, Буковель; тершо^альш рекреацiйнi системи Долина, Яремче, Ворохта, Яблуниця, Верховина, Вижниця, Хотин i iн.), де мережа дорк добре розвинена, домiнування доступних схилiв рельефу, сприятливi клiматичнi умови. Разом з тим iнтенсивне антропогенне наванта-ження в цш зонi спричинило негативнi змiни лiсовоí рослинностi iз корiнного бiорiзноманiття на похiднi одномаштш насадження. Оценка антропогенних змiн у висотних поясах свiдчить про необхщнкть впровадження заходав iз оргашза-цп територií, що дасть змогу регулювати, а також прогнозувати рiвнi туристич-но-рекреацiйного навантаження на природнi теритс^альш об'екти в iнших зонах, невиснажливо використовуючи природнi ресурси.
1з наведеного аналiзу лiсiвничо-екологiчноí ситуацií у рiзних лкорос-линних умовах швшчно-схвдного мегасхилу Украшських Карпат випливае, що для прсько1 територií актуальна не лише загальнорегюнальна система протидií негативним процесам, але 11 конкретизащя для окремих висотних пояс1в залеж-но вщ ступеня перетворення íх природи господарською (в т.ч. рекреацiйною) д1яльнктю. Весь комплекс таких заходiв потрiбно застосовувати у нижньому лiсовому пояа, який найбiльше зазнав антропогенного впливу. Менший спектр заходiв стосуеться смуги мiшаних лiсiв ялинового поясу, в якш лiсистiсть е оптимальною. Для верхто смуги ялинового поясу заходи локальш й найбшьше стосуються вiдновлення верхньоí межi лiсу, захисту ввд вторгнення снiгових ла-
вин та запобкання обвально-осипних явищ на кам'янистих розсипах. Лмиу-ючими чинниками рекреацшного лiсокористyвання на пiвнiчно-схiдномy ме-гасхм Украшських Карпат е:
• у Передкарпатп - паводкова дiяльmсть, ероз1я, селевi потоки;
• нижнiй прський пояс - зсувш процеси, стголами;
• верхнiй гiрський пояс - вирова дiяльнiсть;
• сyбальпiйський i альпiйський пояси - обвально-осипнi явища, снiговi лавини,
метерологiчнi явища (тумани, обледеншня).
Висновки. За схемою висотно-поясного шдходу до рекреацшного лко-користування пiвнiчно-схiдний мегасхил Украшських Карпат можна вщнести до рiвнинноí, рiвнинно-низькогiрноí та прсько!' зони. Межi зон прив'язаш до фь зико-географiчних фактор1в: рельефу, клшатичних зон, природних геоботашч-них меж (висотно-рослинних зон), е взаемозв'язаними i визначальними, а в ба-гатьох випадках навiть лiмiтyючими чинниками розвитку рекреацшного лкоко-ристування.
Розташування територií пiвнiчно-схiдного мегасхилу Украшських Карпат у межах декшькох рослинних поясш вiдобразилось на характерi поширення певних тишв рослинностi, що приурочеш до вiдповiдних клiматичних зон, е го-ловним фiзiономiчним вiдображенням антропогенного впливу.
Приведений висотно-поясний пiдхiд до рекреацшного лкокористування пiвнiчно-схiдного мегасхилу Украшських Карпат може бути використаний для обгрунтування меж висотних поясш та диференщацп рекреацшного лкокорис-тування на рiзних гiпсометричних ршнях.
Лiтература
1. Ац^анов М.С. Кшмат / М.С. Андаанов // Природа Украшських Карпат. - Львш : Вид-во Львiв. ун-ту, 1968. - С. 87-101.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
3. Калуцький 1.Ф. Стихшш явища в прсько-люових умовах Украшських Карпат (впровали, паводки, ерозш грунту) : монографш / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олшник - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 242 с.
4. Кирилюк М.И. Водный баланс / М.И. Кирилюк // Тепловой и водный режим Украинских Карпат : сб. науч. тр. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - С. 202-218.
5. Логвинов К.Т. Опасные гидрометеорологические явления в Украинских Карпатах / К.Т. Логвинов, А.Н. Раевский, М.М. Айзенберг. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - 200 с.
6. Лопарьова О.Б. Динамша рекреацшно-турнстичного навантаження на Прикарпатт / О.Б. Лопарьова, Ю.С. Шпарик // Люшництво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 140-147.
7. Олшник В.С. Пдролопчна роль лвдв Украшських Карпат : моногрaфiя / В.С. Олшник. -1вано-Франкшськ : Вид-во НА1Р. - 2013. - 232 с.
8. Олшник В.С. Кшьюсна оцшка антропогенних змiн висотно! поясностi швшчно-сходного мегасхилу Украшських Карпат / В.С. Олшник, Р.М. Впер, Н.1. Йосипова // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 51-57.
9. Пастернак П.С. Горные леса Украинской ССР / П.С. Пастернак // Горные леса : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - С. 105-118.
10. Середш В.1. Лс база вщпочинку / В.1. Середш, В.1. Парпан. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1988. - 110 с.
11. Стойко С.М. Природа - Стихия - Человек / С.М. Стойко, П.Р. Третяк. - Львов : Изд-во "Вища шк."; Изд-во при Львов, ун-те, 1983. - 120 с.
12. Шпарик Ю.С. Шляхи покращення рекреацшно! емностД нацiональних природних парив Укра!нських Карпат / Ю.С. Шпарик, Г.Д. Лялюк-Вггер, О.Б. Лопарьова, О.1. Киселюк // Жив-ництво i агролюомелюрацк : зб. наук. праць. - ХаркДв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 113. - С. 239-246.
Запоточный М.М. Высотно-поясной подход к рекреационному лесопользованию на северо-восточном мегауклоне Украинских Карпат
Охарактеризованы рекреационные ресурсы и количественные показатели антропогенного влияния на состояние лесных массивов для разных высотных поясов северовосточного мегауклона Украинских Карпат. Распространение определенных типов растительности, которые относятся к соответствующим природно-климатическим зонам, является главным физиономическим отображением антропогенного влияния. Выяснено, что наибольшие изменения состоялись в низкогорной зоне до высоты 900 м. Обоснована важность высотно-поясного подхода к рекреационному лесопользованию и предложены мероприятия по организации территории.
Ключевые слова: высотная поясность, биогеоценотический покров, стихийные явления, рекреационное лесопользование.
Zapotochnuy М.М. Altitudinal Belt Approach to Recreational Forest Exploitation on the North-Eastern Megaslope of Ukrainian Carpathians
Recreational resources and quantitative indexes of anthropogenic influence are described on the state of forest arrays for different altitudinal belts on the north-eastern меgаslope of Ukrainian Carpathians. The distribution of certain types of vegetation that belong to the corresponding natural-climatic areas is the main physiognomic reflection of anthropogenic influence. Most changes are found out to take place in a low mountainous area to the height 900 m. The importance of the altitudinal belt approach to reasonable recreational forest exploitation is highlighted. Some measures for territory organizing are offered.
Keywords: high altitude belt, biogeocenotic cover, elemental phenomena, recreational forest exploitation.
УДК 504.062 Acnip. З.Б. Колкник1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗРОСТАЮЧА РОЛЬ ЕКОЛОПЧНО1 ВЩПОВЩАЛЬНОСП У Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ КОМПАН1Й
ПроаналДзовано свДтовий досвДд впровадження екологДчно! вДдповДдальностД у дД-яльностД провДдних корпорацш свДту. Оцшено мотиви, що спонукають керДвництво компанш до впровадження принцишв екологДчно! вДдповДдальностД. ДослДджено особ-ливостД використання екологДчно! вДдповДдальност у дДяльностД свДтових компанш.
Встановлено, що нова ера сталого розвитку призведе до появи нових способДв ощ-нювання корпоративно! дДяльностД, змши прюритетДв вДд суто финансового аналДзу до бшьш широкого довготермшового розумшня створення цшностД, яка дае зрозумДти, що кожна дДя бДзнес-структури мае вплив на сусшльство та довкшля.
Ключовi слова: екологДчна вДдповщальшсть, еколопзащя економДчно! дДяльностД, мотиви екологДчно! дДяльностД.
Актуальнiсть дослiдження. Змiцнення зобов'язань щодо впровадження принципiв збалансованостi та досягнення сталого розвитку протягом eKoroMi4-но! кризи стало вимогою для багатьох галузей, що зумовлено зростанням защ-кавленостi споживачiв i збшьшення обсягiв !х витрат на еколопчно чистi про-дукти та послуги [16]. Таке зростання попиту ввдбуваеться не лише в тради-
1 Наук. кергвник: проф. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук
