CC BY
22
2. ЕКОЛОГШ ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630* 111 Проф. I.Ф. Калуцький1, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич2, канд. с.-г. наук; доц. А.П. 1ванюк3, канд. с.-г. наук; астр. М.М. Запоточний1
РЕКРЕАЦ1ЙН1 Г1РСЬК1 Л1СИ НА ЮАНО-ФРАНКШЩИН1 ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА В НИХ
Ведения люового господарства в рекреацшиих люах мае сво! особливостi, якi полягають у noTpe6i покращеиия бюлопчио'1' стшкосп й естетичиих властивостей иа-саджеиь. Подаио методи ведеиия люового господарства в рекреацшиих лiсах.
Ключов1 слова: рекреацшш ресурси, лiсовi иасаджеиия, люогосподарсью заходи.
12 Prof. I.F. Kalutsky ; senior research officer A.M. Gavrusevych ;
assoc. prof. A.P. Ivanyuk3; post-graduate M.M. Zapotochny1
Recreational mountain forests in Ivano-Frankivsk region, its peculiarities of conducting some household there
Conducting some forest household in recreational forests has its own peculiarities. It leads to necessity for perfection of biology stability and its aesthetic qualities of plants. The methods of conducting the household in recreational forests are available in the given article.
Keywords: recreational resources, forest implantations, forest household measures.
Прсью райоии Украшських Карпат у своему розвитку зиачио вщста-ють вщ рiвнинних. Сощально-побутова сфера, доходи горяи тут в 2-3 рази нижчь Як допомогти прським населеним пунктам вийти з матерiальноi скрути, шднести економжу, зберегти самобутнiсть, забезпечити належний добро-бут людей?
З огляду на багатi природш ресурси, економiчнi потужностi, юторико-культурний потенщал i духовну спадщину горян, випдне економжо-геогра-фiчне розташування територи, Iвано-Франкiвська область мае дуже сприят-ливi умови якнайширшого розвитку рекреацшно-туристичного та оздоровчо-го напрямку економжи. Гiрськi райони Карпат володiють третиною рекреацшних ресуршв Украши та посщають друге мiсце пiсля Криму. Цей потенщал мае i мiжнародне значения. Використання лiсистих терешв Карпат для рекреацiйно-туристичноi галузi економiчно та соцiально вигiднiше, нiж для люозаго^вельно! галузi. Тому прiоритетною галуззю економiки в Карпатсь-ких горах визнано рекреацшно-туристичну.
За останне десятирiччя в розвитку цiеi перспективно! галузi на 1вано-Франкiвщинi вiдбулися значш змiни. Програми реорганiзацii спортивно-ту-
1 Прикарпатський ушверситет 1м. В. Стефаника, м. 1вано-Франшвськ (National university of Prykarpattia named after Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk)
2 Украшський науково-дослщний шститут гiрського лiсiвництва, м. Iвано-Франкiвськ (Ukrainian research institute of mountain forestry, Ivano-Frankivsk)
3 НЛТУ Украши, м. Львiв (NUFWT of Ukraine, Lviv)
ристично!', лжувально-оздоровчо! та шзнавально-екскурсшно! сфери орiенто-ваш на концепцiю формування едино! карпатсько! системи рекреаци iз враху-ванням плашв i туристичних маршрутiв сусщтх областей. Розвиваеться ту-ристично-рекреацiйна зона "Яремче". Набирае обертiв розвиток сшьського зеленого туризму й осередкiв рекреаци в Косiвському, Верховинському, Над-вiрнянському районах i на Бойкiвщинi. Розгорнута шдготовка фахiвцiв висо-ко! квалiфiкацil за спецiальнiстю туристсько-рекреацiйна справа в Прикар-патському нацiональному унiверситетi iм. Василя Стефаника, 1вано-Фран-кiвському нащональному технiчному унiверситетi нафти i газу й шших нав-чальних закладах мюта.
Зона рекреаци охоплюе багат^ за видовим складом деревних порщ, високопродуктивнi лiси в гiрськiй мюцевость Добру справу зроблять лшвни-ки, якщо прочистять лiсовi стежки до щкавих природних об,ектiв i вщремон-тують лiсiвничi будиночки з елементарними послугами в них.
З наявних у прських районах област 215 тис. га сшьськогосподарсь-ких упдь 41 % припадае на оброблюваш землi, 30 % - пасовища i 25 % - Ы-нокоси. З розрахунку на кожного жителя - це 0,19 га ршш, 0,14 га пасовищ i 0,12 га - сiнокосiв. Така структура земельного фонду орiентуе на розвиток м'ясомолочного тваринництва, зараховуючи i вiвчарство з використанням ви-сокопродуктивних порщ, а також зонального рослинництва. Це не абияка шдмога для розвитку рекреацшно! справи.
За останш роки у високогiрнiй частинi 1вано-Франювщини - Горганах на територи Поляницького люництва державного пiдприемства Ворохтянське люове господарство - створено великий туристично-рекреацшний комплекс "Буковель". У завершеному будiвництвом комплексi довжина трас пiд крь сельно-бугельними витягами буде становити близько 40 км, а прськолижних трас - близько 75 км. Важливють функщонування туристичного комплексу з огляду на залучення до працi в ньому вшьних робочих рук, матерiальнi та фь нансовi вигоди вже вщчули жителi навколишнiх населених пунк^в у радiусi до 30-40 км.
Розгорнуте будiвництво комплексу у вразливих умовах прського рельефу, обслуговування тисяч рекреаилв i вiдпочиваючих не можуть не поз-начитись на структурi та бiологiчнiй стiйкостi прських люових екосистем. Багатопланова дiяльнiсть комплексу, прорубування трас шириною 15-110 м та виникнення оголених i вщкритих стш лiсу спричинюе загрозу порушення цшсно! структури та бюлопчно! стшкосп люово! екосистеми, пiдвищення вiтровалонебезпечностi деревосташв мiж прорубаними трасами, загрозу ш-тенсивно! ерози грунту на трасах i розвиток осередкiв збудникiв небезпечних хвороб, зокрема коренево! губки й опенька осшнього, а також швазш енто-мошкiдникiв.
Згiдно з лiсiвничим районуванням Украшських Карпат територiя Поляницького люництва належить до району смереково-ялицево-букових лiсiв (рис. 1). Основною деревною породою е смерека европейська, яка характеризуемся на 60 % плошд лiсництва 1а боштетом, на 20 % площi - 1б, на 19,5 % -I боштетом i лише на 0,5 % територи - II боштетом.
Як вщомо, смерека е дуже вразливою до вггровашв. Пiд час стихшно-го лиха в 1957 р. в Горганах площа вггровашв насаджень, з-помiж яких смерека не перевищувала 50 % - 60 %, становила близько 7 %, а в чистих смерiч-никах - 78 %. У насадженнях Поляницького люництва, що межують з тери-торiею рекреацiйного комплексу "Буковель", площа таких вразливих до вп-ровашв смерекових насаджень становить 84,5 %, зокрема чистих за складом - 37 %, з участю смереки 90 % - 19 % i з участю смереки 80 % - 28,5 %.
ОЗ-БкЯцСм СЗ-БкЯцСм СЗ-См
Типи люу
Рис. 1. Розподт плош^ л^ництва за типами лщ
Стушнь впровалонебезпечносл ситуаци зумовлюеться комплексом абiотичних i бiотичних чинникiв середовища. Провiдними серед абiотичних чинникiв е вiтровий режим, характер випадання i кiлькiсть атмосферних опа-дiв. У групi бютичних чинникiв, що зумовлюють вiтровалонебезпечну ситу-ацiю, чiльне мiсце займають особливост лiсiвничо-таксацiйних показникiв деревостанiв. Зважаючи на те, що чинники, як формують впровалонебезпеч-нi ситуаци, не е однорщними на територи регiону, одшею з умов удоскона-лення господарсько! дiяльностi е здiйснення науково обгрунтованого району-вання регiону за ознаками ступеня впровалонебезпечност й особливостей природи !х виникнення. На основi методики районування територи досль джень було видшено шiсть районiв вiтровалонебезпечностi. На площах люо-вого фонду, що межують з трасами рекреацiйного комплексу "Буковель", ви-явлено переважно дшянки з низькою (43,2 %), середньою (30,5 %) та високою (19,2 %) впровалонебезпечшстю. Окремi дiлянки характеризуються дуже ви-соким ступенем впровалонебезпечносл - 3,3 % i незначним - 3,8 % (рис. 2). Дшянок з особливо високою впровалонебезпечшстю не виявлено [3, 7].
Ращональне та високоефективне функщонування туристичного комплексу "Буковель" потребуе ретельного дотримання принцишв ведення люо-вого господарства iз систематичним здiйсненням лiсiвничо-бiологiчних, ор-ганiзацiйно-технiчних i профiлактико-запобiжних заходiв. До основних принцишв вжиття цих заходiв у рекреацшних лiсах належать:
• полшшення яшсно! структуры та посилення естетичних 1 саттарно-гтетч-них властивостей насаджень;
• забезпечення належних умов природного середовища, сприятливого для вщ-починку;
тдвищення бiологiчноi стiйкостi та довговiчностi насаджень для забезпечен-ня постiйностi рекреацiйного користування;
виконання комплексного благоустрою територи зi здiйсненням мелюратив-них i протипожежних заходiв;
вжиття профшактико-техшчних заходiв, природоохоронноi i протипожежно" пропаганди та екологiчного виховання рекреант1в [1, 4].
середня
висока
В провал онебезпечн ¡сть Рис. 2. ВШровалонебезпечшсть насаджень, прилеглих до г1рських трас
Головним стабшзувальним чинником еколопчно" ситуацп в райош розташування рекреацшного комплексу "Буковель" мала б бути законом1рно сформована вщповщно до титв умов мюцезростання 1 тишв л1су, структура люових насаджень, з-пом1ж яких ниш поширеш переважно смер1чники з участю чи домшкою ялищ, бука, явора, шших порщ.
Штучне перетворення м1шаних насаджень на похщш та значною мь рою на чист смер1чники або з незначною участю ялищ, бука чи явора, спри-чинило поширення у хвойних насадженнях кореневих гнилей, причиною яких е д1я коренево" губки, частково опенька. У люницга, де практично не-мае не вражених кореневою губкою насаджень смереки, патоген поширений переважно у похщних насадженнях смереки (86 %-100 %) [5, 7].
Реал1зуючи довготермшову програму поступового вщновлення корш-них деревосташв шляхом залюнення дшянок суцшьних \ часткових впрова-л1в, потр1бно використовувати матер1али грунтово-люотиполопчного карту-вання та районування за ознаками ступеня вггровалонебезпечность
На дшянках 1з високою \ середньою впровалонебезпечшстю в пасм1 смереково-ялицево-букових лшв до 1200 м н. р. м. доцшьно вщновлювати коршш деревостани, дещо збшьшивши кшьюсть умовно впростшких порщ, а саме застосовувати таю склади: за високо" впровалонебезпечност - 30 %-40 % смереки { 60 %-70 % вггростшких порщ, за середньо" - 50 %-60 % смереки { 40 %-50 % - в1тростшких порщ. Дшянки низько" { незначно" впрова-лонебезпечност засаджують породами, що вщповщають типам культур зви-чайного коршного складу, наприклад, 70 % смереки та 30 % в1тростшких. Нечисленш дшянки з дуже високою впровалонебезпечшстю доцшьно заса-дити з використанням лише вггростшких порщ - ялищ, бука { явора.
Створюючи бшьш в1тростшю л1сов1 культури смереки, можна викорис-тати як одну з головних або супутню породу: а) у вологих { св1жих ялицево-бу-
кових сусмеречинах: ялицю, бук, явiр, клен гостролистий; б) у вологих i свь жих ялицево-букових смеречинах: ялицю, бук, клен гостролистий, шьм прсь-кий, ясен звичайний; в) у вологих високопрних сусмеречинах: кедрову сосну, явiр, березу; г) у вологих суборах: сосну звичайну, кедрову сосну та березу.
У високопрному пояс смерекових лiсiв на висот 1200-1500 м н. р. м., крiм використання у посадках кедрово! сосни, явора та берези, на найбшьш впровалонебезпечних дiлянках iз метою пiдвищення стшкосп культур варто !х вирощувати в негустому сташ, що забезпечить деревам сприятливi для стiйкостi проти в^у форми стовбура, габiтус i розмiри крони, висоту прик-рiплення та потужнiшi розмiри коренево! системи [2].
Широке застосування способу порядкового змшування деревних по-рiд себе не виправдовуе: близьке розташування конкуруючих порщ, пред-ставлених одним рядом, викликае пригшчення або ж повне випадання зi складу одно! з порщ. Недоцiльне змiшування порiд великими групами. Тому з метою забезпечення задовшьного стану потрiбно застосовувати такий тип змiшування, як кулiсний, кулiсно-ланковий або невеликими групами розмь ром 5x5 м i 10x10 м.
У рекреацiйних лiсах, iз метою стабшзаци екологiчно! ситуацi! та по-лшшення стану насаджень, здiйснюють доглядовi рубання, саштарш i ре-конструктивнi, люовщновлювальш i ландшафтнi рубання та люопатолопчш заходи [4, 6]. Головною вимогою тд час виконання цих робгт е досягнення високих естетичних i санiтарно-гiгiенiчних якостей насаджень та !хнього здорового природного стану.
Доглядовi рубання в рекреацiйних лiсах повинш бути скерованi на формування багатого складу i структури деревостану. Для шдвищення стiйкостi смерекових деревостанiв потрiбно зберiгати домiшку ялицi та лис-тяних порiд: бука, явора, клена гостролистого, ясеня, iльма. Ця тенденщя повинна зберiгатись пiд час здшснення як освiтлень i прочисток, так i прорь джень та прохщних рубань.
Для пiдвищення бюлопчно! стiйкостi насаджень на смузi, що приля-гае до вiдкритого простору, i надання !й декоративностi та привабливосл, формують або штучно створюють узлюся з дерев i чагарниюв. Краще вра-ження справляють вщкрит та багатокомпонентнi узлiсся.
Санiтарнi рубання здшснюють на дiлянках усiх рекреацшних об'екпв пiд час виявлення осередюв розмноження шкiдникiв i хвороб. Видаляють су-хостiйнi, всихаючi, пошкодженi шюдливою ентомофауною i грибними хворобами екземпляри, впровальш та з мехашчними пошкодженнями дерева. Спосiб здiйснення саштарних рубань, зазвичай, вибiрковий, рiдше - суцшь-ний у разi реально! загрози вщмирання насаджень.
Малоцiннi насадження осики, частково берези та деревно-чагарниковi рiдколiсся, якi характеризуються низькими естетичними якостями та не вико-нують належною мiрою туристичних, оздоровчих i лiкувальних функцiй, по-виннi бути замшеш високоякiсними насадженнями зi застосуванням ре-конструктивних i ландшафтних рубань i створення насаджень з коршних порiд, а також iнтродуцентiв, як себе виправдали в певних люорослинних умовах.
Першочергове значення у цих люах мае люопатолопчне обстеження та виявлення 1 прогнозування осередюв шюдниюв { хвороб. Особливютю ль созахисно" служби у рекреацшних л1сах е заборона застосування отрутох1мь кат1в, як становлять небезпеку для рекреанпв, корисно" ентомофауни, птах1в { диких тварин. Використовують люогосподарсью та бюлопчш засоби.
Для збереження { примноження корисно" фауни вживають бютехшч-них заход1в, зокрема збер1гають високоповнотш дшянки л1су з тдлюком { дуплистими деревами, створюють штучш гшздища для птах1в, рем1зш дшян-ки, викладають кормов! поля { солонщ та встановлюють год1внищ для зв1р1в.
Люова охорона повинна здшснювати реальний нагляд за люом, запо-б1гати мехашчним пошкодженням дерев, не допускати зривання рщюсних вид1в рослин, загот1влю новор1чних ялинок, розведення вогнищ, полювання в недозволених мюцях, систематично здшснювати еколопчне { протипожежне виховання рекреанпв { вщпочивальниюв.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Ведение хозяйства в рекреационных лесах : практические рекомендации / Бондаренко В. Д., Кучерявий В. А., Шудря Ю. В. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1986. - 39 с.
2. Гаврусевич А.М. Йдвищення в1тростшкост1 деревосташв у високопрному иасм1 смерекових лю1в Украшських Карпат / Гаврусевич А. М., 1ванюк А. П., Калуцький I. Ф. // На-уковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 52-55.
3. Калуцький 1.Ф. В1тровали на твшчно-схщному макросхиш Украшських Карпат / Калуцький I. Ф. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
4. Калуцький 1.Ф. Визначення впливу створення рекреацшного комплексу "Буковель" на люов1 екосистеми Поляницького люництва Ворохтянського держлюгоспу та розроблення рекомендацш щодо стабшзаци еколопчно" ситуаци / Калуцький I. Ф., Гаврусевич А. М., 1ва-нюк А. П., Гречаник Р. М., Запоточний М.М. Зв1т НДР № 4/2005 р. - 1вано-Франювськ : ПНУ 1м. В. Стефаника, 2006. - 215 с.
5. Криницький Г.Т. Лю1вничо-еколопчний анашз впливу шфраструктури туристично-го комплексу "Буковель" на люи Поляницького люництва Ворохтянського держлюгоспу / Криницький Г. Т., Калуцький I. Ф., Третяк П. Р., Крамарець В. О., Лавний В. В. Зв1т НДР. ГД 08.09-11-05. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, 2005. - 128 с.
6. Середш В.1. Лю - база вщпочинку / Середш В. I., Парпан В. I. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1988. - 110 с.
7. Чинники формування в1тровал1в та тдвищення бюлопчно" стшкосп насаджень у зош впливу рекреацшного комплексу "Буковель" / Криницький Г.Т., Калуцький I. Ф., Гаврусевич А. М., Iванюк А. П. // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисло-вють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 20-27.
УДК630*116 Доц. 1.€. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук;
студ. О.1. Озартв; проф. 1.М. Озартв, д-р техн. наук; асист. О.М. Левчунець - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ХАРАКТЕРИСТИКА ВМ1СТУ Х1М1ЧНИХ КОМПОНЕНТ1В У АТМОСФЕРНИХ ОПАДАХ I IX ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ СТОКУ
Розглянуто шгред1ентний склад атмосферних опад1в для прських райошв Карпат. Наведено "хш характеры особливосп. Встановлено, що м1ж поверхнею та об-мшним комплексом твердо" фази грунпв 1 порщ, а також солями у твердш форм1, по-ровими колощами та солями в розчиненш форм1 юнують вщповщш р1вноважш ств-
