CC BY
11
Першочергове значення у цих люах мае люопатолопчне обстеження та виявлення i прогнозування осередюв шкiдникiв i хвороб. Особливютю ль созахисно! служби у рекреацшних лiсах е заборона застосування отрутохiмi-катiв, якi становлять небезпеку для рекреанпв, корисно! ентомофауни, птахiв i диких тварин. Використовують лiсогосподарськi та бiологiчнi засоби.
Для збереження i примноження корисно! фауни вживають бютехшч-них заходiв, зокрема зберiгають високоповнотш дiлянки лiсу з пiдлiском i дуплистими деревами, створюють штучнi гшздища для птахiв, ремiзнi дшян-ки, викладають кормовi поля i солонщ та встановлюють годiвницi для звiрiв.
Лiсова охорона повинна здiйснювати реальний нагляд за лiсом, запо-б^ати механiчним пошкодженням дерев, не допускати зривання рщюсних видiв рослин, заго^влю новорiчних ялинок, розведення вогнищ, полювання в недозволених мiсцях, систематично здшснювати екологiчне i протипожежне виховання рекреанпв i вiдпочивальникiв.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Ведение хозяйства в рекреационных лесах : практические рекомендации / Бондаренко В. Д., Кучерявий В. А., Шудря Ю. В. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1986. - 39 с.
2. Гаврусевич А.М. Йдвищення в1тростшкосп деревосташв у високопрному пасм1 смерекових лю1в Укра!нських Карпат / Гаврусевич А. М., 1ванюк А. П., Калуцький I. Ф. // На-уковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 52-55.
3. Калуцький 1.Ф. В1тровали на твшчно-схщному макросхил1 Укра!нських Карпат / Калуцький I. Ф. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
4. Калуцький 1.Ф. Визначення впливу створення рекреацшного комплексу "Буковель" на люов1 екосистеми Поляницького люництва Ворохтянського держшсгоспу та розроблення рекомендацш щодо стабшзаци еколопчно! ситуаци / Калуцький I. Ф., Гаврусевич А. М., 1ва-нюк А. П., Гречаник Р. М., Запоточний М.М. Звгг НДР № 4/2005 р. - 1вано-Франювськ : ПНУ 1м. В. Стефаника, 2006. - 215 с.
5. Криницький Г.Т. Лю1вничо-еколопчний анал1з впливу шфраструктури туристично-го комплексу "Буковель" на люи Поляницького люництва Ворохтянського держшсгоспу / Криницький Г. Т., Калуцький I. Ф., Третяк П. Р., Крамарець В. О., Лавний В. В. Звгг НДР. ГД 08.09-11-05. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2005. - 128 с.
6. Середш В.1. Лю - база вщпочинку / Середш В. I., Парпан В. I. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1988. - 110 с.
7. Чинники формування вггровал1в та пщвищення бюлопчно! стшкосп насаджень у зош впливу рекреацшного комплексу "Буковель" / Криницький Г.Т., Калуцький I. Ф., Гаврусевич А. М., Iванюк А. П. // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисло-вють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 20-27.
УДК630*116 Доц. 1.€. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук;
студ. О.1. Озартв; проф. 1.М. Озартв, д-р техн. наук; асист. О.М. Левчунець - НЛТУ Украти, м. Львiв
ХАРАКТЕРИСТИКА ВМ1СТУ Х1М1ЧНИХ КОМПОНЕНТ1В У АТМОСФЕРНИХ ОПАДАХ I IX ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ СТОКУ
Розглянуто шгред1ентний склад атмосферних опад1в для прських райошв Карпат. Наведено !хш характеры особливосп. Встановлено, що м1ж поверхнею та об-мшним комплексом твердо! фази грунпв 1 порщ, а також солями у твердш форм1, по-ровими коло!дами та солями в розчиненш форм1 юнують вщповщш р1вноважш ств-
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.5
вiдношення, як1 регулюються розчиннiстю солей, iонно-обмiнними, сорбцшно-де-сорбцiйними, дифузiйними та iншими фiзико-хiмiчними процесами.
Assoc. prof. I. Ye. Kulchytsyj-Zhyhailo; stud. O.I. Ozarkiv; prof. I.M. Ozarkiv;
assist. O.M. Levchunec - NUFWT of Ukraine, Lviv
Description of chemical components content in atmospheric precipitates
and their influence on flow forming
Ingredient composition of atmospheric precipitates for the mountain districts of Carpathians has been considered. Their characteristic features have been represented. It is set that between a surface and exchange complex of hard phase of soils and breeds, and also by salts, in a hard form, porovi colloids and salts in a cut-in form are the proper balanced correlations which are regulated solubility of salts, ion-exchange, sorption and desorption, diffusive and by other physical and chemical processes.
Вщомо [1], що для отримання достов1рних величин, як характеризуют вм1ст х1м1чних шгред1еш!в в атмосферних опадах, анашзують сумарш мюячш проби у виб1рках (68... 138 значень), цього достатньо для ix репрезентативно! характеристики. При цьому особливу увагу звертають на мшливють х1м1чного складу опад1в у простор! та чаЫ. Пщ час опису закошв статистич-ного розподшу х1м1чних елемент1в у бюсфер1 найчаслше обмежуються дво-ма конкуруючими гшотезами про вщповщшсть емшричного розподшу нормальному (або логнормальному) закону розподшу ймов1рностей за допомо-гою параметричних критерпв (статистичних моменлв третього та четвертого порядюв).
Зауважимо, що основш законом1рност1 розподшу головних юшв в атмосферних опадах, р1чш надходження розчинених мшеральних речовин 1з опадами та !хня роль у формуванш юнного стоку й засолювання порщ досить детально розглянуто в роботах [2, 3]. Проте деяк дат саме ми й запозичимо з них. Над територ1ею суш1 нашо! планети переважають опади сульфатно-кальщевого складу. Дал1, 1з просуванням вглиб материка склад атмосферних опад1в значно змшюеться (зокрема, знижуеться концентращя юшв хлору i
натрда, а шдвишуються концентраци iонiв кальцiю, сульфатiв та пдрокарбо-
2 • 2+
на^в). Наприклад, причиною пiдвишення вмiсту (SO4 " i е збагачення
атмосфери аерозолями континентального походження.
Склад атмосферних опадiв змшюеться залежно й вiд напрямку виру. У табл. 1 наведено дат xiмiчного складу атмосферних опадiв на територи Укра!ни за даними Держкомпдромету [1]. Аналiз вище вказаних дослщжень показуе, що середнiй i фоновий рiчний вмiст xiмiчниx компонентiв атмосферних опадiв на територи Укра!ни е рiзним. Крiм цього, атмосферш опади. що випадають в рiзниx регiонаx. характеризуються перевагою в них сульфатного юна, а з катюшв - магшю.
1з табл. 1 видно, що нижчi значення вмюту в опадах сульфатного iона трапляються у зош змiшаниx лiсiв (0,20.9,5 мг/л). Найбiльшi значення SO4 " спостережено в Карпатськiй прськш кра!ш (м. Берегово) - 13,60 мг/л. Зага-лом, значних перепадiв вмюту середнix значень концентрацш SO4 " на територи Украши не спостережено (мiнiмальне значення вщ максимального вщ-
рiзняеться всього в 2 рази). Загалом чггких закономiрностей змiни розподiлу НСО3- на територн держави також не видно. У бшьшоси випадкiв хлор за вщсотками займае друге (шсля БО4 -) мiсце. Крiм цього, у зош змiшаних лiсiв середнш вмiст магнiю становить 1,55 мг/л. У прських районах Карпат вмют Са2+ становить 2,1.2,2 мг/л.
Табл. 1. Влист хiмiчних компонентiв в атмосферних опадах Украти [1]
№ з/п Населений пункт Х1м1чт компоненти опад1в
НСОз- 8О42- С1- Ш-3 Са2+ М^2+ Ш+ К+ Ж+4 И
Зона змшаних л1с1в
1. Тетер1в Ки!в. обл. 2,7* 0-12 9,2 1,8-22 18 0,4-5 12 0,5-3 13 0,33,2 1,55 0,3-6 13 0,2-5 0,75 0,12,2 0,80 0-2,6 20,6
2. Ки!в 11,3 0-33,2 14,4 0-30,2 14 0-2,8 - 0-14,5 0,40 0,10,9 1,60 0-3,4 0,60 0-1,4 0,70 0,11,3 26,3
Карпатська прська кратна
3. Берегово Закарп. обл. 4,2 0-35 13,6 3,3-38 25 0,4-12 - 2,2 0,45,5 2 0,39,5 16 0,3-6,2 0,9 0,153,8 2,3 0,14,2 28,3
4. Кобеляки 4 0-45 12,9 3-31 2,5 0,2-10 - 2,5 0,4-8 18 0,25-7 19 0,1-8,5 0,80 0,1-4 0,80 0,072,8 27,2
Примтка: * - у чисельнику - середнш, а у знаменнику - фоновий вмют х1м1ч-них компонент1в в атмосферних опадах; - кшьюсть юшв в атмосферних опадах.
У зош змшаних лiсiв атмосферш опади виникають в окисному сере-довищi i мають дуже кислу реакщю (рН=5,2), що можна пояснити наявшстю у водi опадiв значно! кiлькостi кисню (11.14 мг/л), неоргашчних сильних кислот (НС1, Н2БО4) i вiльного двоокису вуглецю, який перебувае в рiвновазi з СО2 атмосфери. Своею чергою, переважання нiтратiв (2,58 мг/л) серед неоргашчних сполук азоту зумовлено окислюванням атмосферного азоту внасль док електророзрядiв у атмосферi та пiд впливом енергн сонячного випромь нювання (нiтрати не з'являються у складi атмосфери внаслiдок !х швидкого окислювання). Амiак в опадах з'являеться пiд впливом промислових та грун-тових газiв.
Географiчний розподш щорiчних надходжень речовин на одиницю площi рiзниться вiд розподiлу концентрацш цих речовин в опадах, тому що залежить вiд загально! суми водних опадiв. Адже опади приносять на земну поверхню найбiльшу кшьюсть сiрки (табл. 2). Як видно iз табл. 2, у Перед-карпаттi та районi Карпат вмют (БО42-) е найбiльшим. Крiм цього, величини рiчного випадання окремих юшв в межах географiчно-фiзичних зон е рiзним.
Як видно iз табл. 2, у Карпатськш гiрськiй краАт щорiчно разом iз ат-мосферними опадами випадае 0,95 млн т розчинених мшеральних величин у перерахунку на км2 плошд (модуль надходжень розчинених мшеральних речовин) становить, наприклад, у Передкарпатт - 19 т, у Прських Карпатах -29,9 т, у Закарпатп - 21,10 т).
Варто зазначити, що яюсний склад розчинених речовин в атмосферних опадах значно впливае на юнний стж iз поверхш сушь В межах Укра!ни
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5
величина атмосферного складника сумарного середньорiчного стоку стано-вить 2,65 млн т або 4,50 т/км , тобто 10 % сумарного юнного стоку.
Табл. 2. Випаданнярозчинених мшеральнихречовин iз атмосферними опадами
на територ'шх Украши [1]
Ф1зико-географ1чт зони Укра!ни Мшеральт речовини
Са2+ М82+ 1 К+ НСОз- 8Од2- С1- и
Передкарпаття 22* 1,50 20,1 1,50 25 1,80 43,1 2,90 136 9,7 25,0 1,60 271 19,0
Прськ та вулкатчт Карпати 50,8 2,40 46,2 2,20 57,5 2,80 38,8 4,70 313 15,0 57,5 2,80 624 29,90
Закарпатська р1внина 4,5 1,70 4,10 1,60 51 1,90 88 3,3 27,7 10,6 5,10 1,90 55,3 21,1
Укра!на (загалом) 578 0,90 503 0,80 670 1,10 1411 2,40 3392 5,60 2 ТТ 753 1,30 7303 12,10
Прим1тка: * - у чисельнику - тис. т, у знаменнику - т/км ; - кшьюсть юшв
(%), що випадають разом 1з опадами.
У табл. 3 наведено значення атмосферних складниюв стоку окремих юшв для деяких регюшв Укра!ни. Як видно iз табл., вщносна величина атмосферного складника становить у зош Прських Карпат 24,8 т/км , переваж-но, за рахунок сульфа^в, а менше - за рахунок хлору, натрш та калш. Це явище можна пояснити шдвищенням величини модулiв водного стоку.
Табл. 3. Значення атмосферного складника сумарного _середньорiчного юнного стоку в УкраШ[1]_
Ф1зико-географ1чт зони Кшькшть шгред1епив
Са2+ м82+ Ш+, К+ НСО3- 8О42- С1- И
Передкарпаття 16,5 1,10 15,1 1,10 18,8 1,30 32,3 2,10 102 7,10 18,7 1,10 203 75 13,8
Прськ1 та вулкатчт Карпати 42,2 2,00 38,3 1,80 47,7 2,30 82,1 3,90 260 12,50 47,7 2,30 518 83 24,8
Закарпатська р1внина и 1,00 2,50 1,00 3,10 1,10 53 2,10 16,6 6,30 3,10 1,10 33,3 60 12,8
Загалом по Укра!т 213 0,30 186 0,30 245 0,40 508 1,10 1236 2,00 2 тт 2156 0,50 2650 36 4,50
Прим1тка: * - у чисельнику - тис. т, у знаменнику - т/км ; - кшьюсть юшв
(%), що випадають разом 1з опадами.
Варто зауважити, що величина рiчних надходжень iз опадами розчинених мшеральних речовин, як не беруть участ у формуванш юнного стоку, становлять: для Передкарпаття - 25 %, Прських та Вулкашчних Карпат -17 %, Закарпатсько! рiвнини - 40 %. Загалом для вЫе! територи Украши ця величина становить 4,65 млн т або 64 % вЫх рiчних надходжень солей iз атмосферними опадами (табл. 4).
Зазначимо, що хiмiчний склад льодiв е подiбним до складу атмосферних опадiв. При цьому для рiчкових льодiв найхарактершшим е пдрокарбо-натний кальщевий склад.
Формування якостi грунтових розчинiв залежить вiд взаемозв'язку з твердо! та коло!дно! фаз грунту. З огляду на це, особливого значення набува-ють грунтовi, поровi води та розчини. Зауважимо, що до порових вод вщно-
сять води в поровому просторi порiд зони аерацп в рухливiй, твердiй або ад-сорбованiй формах. До складу таких вод вщносять лiд, пару, пгроскошчну воду, плiвкову воду, капшярну та гравiтацiйну воду, тобто ус види природ-но! води (за винятком хiмiчно зв'язано!). Треба наголосити, що першi три складовi частини порових вод не здатш до розчинення речовин, як i недос-тупнi для рослин (решта види вод мають певну розчинну здатшсть i по^зно-му засвоюються рослинами).
Табл. 4. Внесок окремих юшв атмосферних опадiву формувант мтеральноХ _частини tрунтiв та порiд в регюнах Украгни [1]_
Ф1зико-географ1чт зони Х1м1чт шгред1енти атмосферних опад1в
Са М82+ +К+ НСО3- 8О42- С1-
Передкарпаття 5,5 0,40 5 0,40 6,2 0,50 10,8 0,80 34 2,60 6,3 0,50 68,7 25 5,20
Прськ1 та вулкатчт Карпати 86 0,4 7А 0,4 9,8 0,50 16,7 0,80 53,2 2,50 9,8 0,50 106 17 5,1
Закарпатська р1внина 1,80 0,70 1,60 0,60 2,0 0,80 35 1,20 11,1 4,2 2,0 0,80 22 40 8,30
Загалом по Украш 356 0,60 317 0,50 425 0,70 902 1,40 2156 3,60 489 0,80 4654 64 7,6
Прим1тка. * - у чисельнику - тис. т, у знаменнику - т/км .
Своею чергою, поровi води, як мають розчинну здатшсть i мютять тверд^ рщю та газоподiбнi мшеральш й оргашчш сполуки в розчиненому сташ, називають поровими розчинами. Поровi розчини, що зв'язаш iз актив-ним шаром самого грунту, називають грунтовими.
Варто зазначити, що мiж поверхнею та обмшним комплексом твердо! фази грунлв та порiд, а також солями у твердш формi, поровими коло!дами та солями в розчиненiй формi iснують вiдповiднi рiвноважнi спiввiдношення, що регулюються розчиннiстю солей, iонно-обмiнними, сорбцшно-десор-бцiйними, дифузiйними та iншими фiзико-хiмiчними процесами. Своею чергою, концентрацй iонiв в поровому розчинi багато в чому будуть залежати вщ температури i вологостi грунтiв, штенсивност випаровування та розве-дення порових вод, особливостей мехашзму перемiщення вод та солей в породах, глибинах залягання грунтових вод та шших чинникiв. У зв'язку з чим, ми детально розглянемо фiзичнi закономiрностi процесiв випаровування, трансшраци, капшярного пiдняття розчинiв, конвективного перемiщення роз-чинiв в наших наступних роботах.
Лггература
1. Дорогунцов С.1., Хвесик М.А., Горбач Н.М., Пастушенко П.П. Екосередовище 1 сучаснють. - Т.3. Економ1чна оцшка природного середовища. - К. . Вид-во "Кондор", 2006. -426 с.
2. Горев Л.Н., Никаноров А.М., Пелешенко В.И. Региональная гидрохимия. - К. . Вид-во "Вища шк.", 1989. - 280 с.
3. Горев Л.М., Пелешенко В.1., Хшьчевський В.К. Пдрох1м1я Украши. - К. . Вид-во "Вища шк.", 1995. - 370 с. _
