Структура фітомаси лісових біоценозів Карпатського національного природного парку Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Гриб В.М., Ищик А.А. Естественное возобновление сосны на вырубках

Приведены результаты влияния лесовосстановительных рубок на состояние и сохранность подроста, дана оценка способам содействия естественному возобновлению.

Ключевые слова: естественное возобновление, лесовосстановление, древостой, подрост, содействие естественному возобновлению, лесовосстановительная рубка, лесные культуры.

Gryb V.M., Ischyk AA. Natural regeneration of Scotch pine on felling

area

The results of influence of forest cuttings on the state and preservation of understory are presented in the article. It is also done the evaluation of the ways of promotion of natural regeneration of Scotch pine.

Keywords: Natural regeneration, restoration of forest, stand, understory, main cuttings, forest plantations.

УДК 630*5.[477.86] Доц. Р.Д. Василишин1, канд. с.-г. наук; астр. В.В. Бокоч1;

здобувач О.М. Василишин1; доц. А.Ю. Терентьев, канд. с.-г. наук -

НУБП Украти, м. Ктв

СТРУКТУРА Ф1ТОМАСИ Л1СОВИХ Б1ОЦЕНОЗ1В КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Наведено результати дослщжень структури та загальних обсяпв фггомаси лгав Карпатського нацюнального природного парку в межах люництв, тишв люорослин-них умов, головних лiсотвiрних порщ, клашв вжу та груп висот н.р.м. Для здшснен-ня розрахунгав використано повидшьний метод оцшювання компоненпв ф^омаси, загальний обсяг опрацьованого при цьому матерiалу становить близько 7400 видшв, зокрема хвойш насадження - 6443 видши, твердолистяш - 642, м'яколистяш - 152, чагарники - 139 видтв. Запропоновано схему просторово! структури компоненпв ф^омаси в межах основних структурних шдроздтв Карпатського НПП.

Ключовг слова: структура ф^омаси, щшьшсть ф^омаси, вертикальна зональ-шсть, тип люорослинних умов, класи вжу, екологiчнi функцii.

Одшею з основних концепцш збереження та вщтворення природного середовища, бютичного 1 ландшафтного р1зноманптя в практищ природоохо-ронно! д1яльносп на територп Укра!нських Карпат е концепщя створення екомереж1, як своерщно! комплексно! технологи еколопчно доцшьно! кон-сервацп для вщновлення природних властивостей навколишнього середовища [6].

У цьому контексп, з метою збереження типових для Чорногори 1 Гор-ган природних комплекшв, як мають еколопчну, юторичну й естетичну цш-шсть, для проведення наукових дослщжень в галуз1 охорони природного середовища, пропаганди природоохоронних знань 1 еколопчного виховання 1 було створено Карпатський нацюнальний природний парк [1, 4, 7]. Основни-ми завданнями його д1яльносп, е не тшьки збереження типових 1 ушкальних об'екпв живо! 1 неживо! природи, а й забезпечення рацюнального 1 збалансо-ваного використання природних ресуршв, серед яких передушм еколопчш

1 Науковий консультант: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук

властивостi лiсiв: здатнiсть лiсiв зменшувати негативнi наслщки природних явищ, захищати Грунти вщ ерозп, запобiгати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо.

В основi оцiнки комплексного впливу лiсiв природоохоронних об'eктiв на загальний екологiчний стан регiону е системш дослiдження бюп-родуктивностi лiсових екосистем за компонентами фиомаси.

Фiтомаса - оргашчна рослинна речовина в надземнш та пiдземнiй час-тинах живих оргашв дерев та iнших компоненпв насадження. Залежно вiд функцiональних i морфологiчних ознак та господарських критерпв, фiтомасу рослин роздiляють на фракцп (компонента), а саме: зеленi асимшятивш орга-ни, деревина та кора стовбура, деревина i кора гшок крони, генеративнi та пiдземнi (коренев^ органи [5].

Мета досл1дження - здшснити кiлькiсне оцiнювання структури та за-гальних обсягiв живо1 оргашчно! речовини , що нагромаджена в люових бь оценозах Карпатського нацюнального природного парку.

Матер1али 1 методика дослщження. Для розрахунку обсягiв фиома-си було проведено групування та обробку даних масового люовпорядкуваль-ного матерiалу з бази даних "Люовий фонд Укра1ни" виробничого об'еднання "Укрдержлюпроект", що вiдображали повидiльну таксацiйну характеристику насаджень Карпатського НПП станом на 1.01.2009 р. Вибiрка бази даних ста-новила 7376 видЫв, зокрема за групами порiд: хвойнi - 6443 видшв, твердо-листянi - 642, м'яколистяш - 152 та чагарники - 139 видЫв.

Дослщження структури та загальних обсягiв живо1 оргашчно1 речовини в люових екосистемах Карпатського НПП охоплювало таю основш етапи: 1 - тдготовка робочого масиву на основi бази даних "Люовий фонд Укра-1ни"; 2 - розрахунок обсягiв фггомаси для головних лiсотвiрних порiд iз вико-ристанням математичних моделей, що вщображають спiввiдношення мiж ма-сою окремих компонентiв насаджень та 1хшми таксацiйними характеристиками (для кожного таксацшного видшу); 3 - ощнка й аналiз структури фиома-си та верифжащя одержаних результатiв.

Математичш моделi компонентiв фiтомаси насаджень головних люот-вiрних порiд, якi характеризуюсь регiон дослiджень, були запозиченi з науко-вих джерел [8].

Результати дослвдження. Станом на 1.01.2009 року загальний обсяг фиомаси в люах Карпатського нацiонального природного парку становив близько 8 млн т. У загальнш структурi фiтомаси понад 98 % 11 обсяпв зосе-редженi у ялинових (78,0 %), букових (15,6 %) та ялицевих (4,6 %) деревоста-нах (табл. 1).

Важливим показником, який вщображае штенсившсть продукування живо1 оргашчно1 речовини рослинами на одинищ площi, е щшьнють фиома-си. У Карпатському НПП середня щiльнiсть фiтомаси люових бiоценозiв ста-новила 23,7 кг-(м2)-1, що на 70 % бшьше, порiвняно з середнiм показником

* У цш науковш робот! термши "ф1томаса" та "жива оргашчна речовина" вживають як синошми.

для лiсiв Укра1ни (13,7 кг-(м2)-1). Якщо проанатзувати цей показник у межах груп лiсотвiрних порiд, то варто зазначити, що найвища щiльнiсть фiтомаси е характерною для твердолистяних деревостанiв i становить 36,1 кг-(м2)-1, знач-но нижче 11 значення - у хвойних та м'яколистяних деревостанах 22,4 та 11,3 кг-(м2)-1 вщповщно).

Табл. 1. Розподл обсягiв фтомасы nicie Карпатського НППу межах головных лiсотвiрних nopid i KOMnoHeHmie

Видова назва Фггомаса, тис. т

стовбур гшки хвоя (листя) пш та кореш тднаметова рослиншсть разом

Сосна звичайна 42,3 6,5 4,3 15,9 1,1 70,1

Сосна прська 18,9 2,6 1,5 2,4 0,9 26,3

Ялина европейська 4127,5 519,7 328,9 1247,1 43,5 6266,7

Ялиця бiла 254,5 27,9 18,2 70,2 2,1 372,9

Бук лiсовий 718,5 386,0 11,6 116,7 22,4 1255,2

Вiльха клейка 9,0 2,9 3,1 3,8 0,8 19,6

Береза повисла 16,9 1,8 0,5 3,9 0,6 23,7

1нш 2,5 0,5 0,1 0,7 0,1 3,9

Всього 5190,1 947,9 368,2 1460,7 71,5 8038,4

У межах пашвних лiсотвiрних порщ найвищий показник щшьносп фь томаси характерний для букових насаджень i становить 36,2 кг-(м2)-1, ялицевi та ялиновi насадження характеризуються дещо нижчими показниками -29,7 та 23,3 кг-(м2)-1 вщповщно. Найнижчою е щiльнiсть фиомаси насаджень сосни прсько1 - 1,9 кг-(м2)-1, яка на висотi 1300-1900 м н. р. м. утворюе сланк зарослi, що е характерними для Горганського гiрського хребта.

З метою ефективно! реалiзацil природоохоронно1 дiяльностi, терито-рiю Карпатського НПП подшено на дванадцять лiсництв площею вщ 1,5 тис. га (Високогiрне люництво) до майже 4,6 тис. га (Говерлянське люництво). За-лежно вщ породного складу, вертикально1 зональностi, водного режиму та Грунтових умов, продуктивнють лiсових насаджень в межах люництв змь нюеться вiд 244 м3 на 1 га у Високопрному до 428 м3 на 1 га у Яблуницькому лiсництвi [2, 3]. Найбiльшi обсяги фiтомаси люових екосистем Карпатського НПП зосередженi у Говерлянському лiсництвi (табл. 2), його частка становить майже 13 % або 1049,8 тис. т, при цьому частка шших люництв знахо-диться в межах вщ 2,9 % (Високопрне) до 11,6 % (Ворохтянське).

Структура фиомаси за компонентами також характеризуешься помiр-ною диференцiацiею значень в межах люництв, що вщображено на рис. 1.

Структура фггомаси лiсiв Карпатського НПП за компонентами характеризуешься такими параметрами: фиомаса стовбура у корi - 64,6 %, гiлок у корi - 11,8 %, хво1 (листя) - 4,6 %, кореневих систем та пшв - 18,2 %, тдна-метово1 рослинностi - 0,9 %. У межах люництв структурне стввщношення компонентiв фiтомаси залежить вщ факторiв, основнi з яких: видовий склад люових фiтоценозiв (табл. 3) та 1х вiкова структура.

Близько 30 % загального обсягу фiтомаси соснових деревостанiв становить фгтомаса насаджень сосни прсько1 (Pinus mugo), яка поширена у Бис-

трецькому, Високопрному, Говерлянському, Женецькому та Татарiвському люництвах.

Табл. 2. Розподш обсягiв фШомаси т^в Карпатського НППу межах лгсництв

та компонентов

Фггомаса, тис. т

Назва люництва стовбур хвоя пш та тднаметова разом

г1лки (листя) кореш рослиншсть

Бистрецьке 288,5 32,9 19,8 76,3 3,8 421,4

Високопрне 155,3 18,5 11,7 44,7 4,0 234,1

Вороненювське 452,5 58,0 35,1 133,9 2,9 682,4

Ворохтянське 600,5 82,5 51,0 188,9 5,8 928,7

Говерлянське 711,0 90,5 50,2 188,9 9,3 1049,8

Женецьке 507,6 68,2 37,1 146,2 8,3 767,5

Шдшсшвське 473,8 112,5 28,6 125,6 7,6 748,2

Татар1вське 459,5 75,0 35,6 139,1 5,7 714,8

Чорнопрське 270,5 37,2 22,3 84,9 3,2 418,1

Яблуницьке 395,6 69,5 29,4 113,4 4,6 612,4

Ямнянське 361,3 114,7 26,8 106,3 5,8 614,9

Яремчанське 514,0 188,4 20,7 112,5 10,5 846,0

Всього 5190,1 947,9 368,2 1460,7 71,5 8038,4

Табл. 3. Розподт обсягiв фтомаси лг^в Карпатського НПП у межах тсництв i головних лiсотвiрних порiд

Назва люництва Фггомаса, тис. т

сосна ялина ялиця бук вшьха береза шш1 разом

Бистрецьке 14,1 392,9 4,5 8,8 1,1 - - 421,4

Високопрне 4,8 225,0 3,8 - 0,5 - - 234,1

Вороненкшське - 647,3 18,6 16,5 - - - 682,4

Ворохтянське 0,1 906,7 1,0 17,9 2,8 - 0,2 928,7

Говерлянське 6,5 986,4 7,9 41,6 7,4 - - 1049,8

Женецьке 3,2 703,7 - 59,1 0,5 0,7 0,3 767,5

Шдшсшвське 1,4 302,9 172,9 268,7 1,2 0,2 0,9 748,2

Татар1вське 16,5 610,4 17,8 56,2 0,8 11,8 1,3 714,8

Чорнопрське 0,5 407,1 3,9 4,8 1,7 - 0,1 418,1

Яблуницьке - 476,2 61,2 73,5 0,6 - 0,9 612,4

Ямнянське 39,9 374,8 43,6 143,7 2,8 10,1 - 614,9

Яремчанське 9,4 233,3 37,7 564,4 0,2 0,9 0,2 846,0

Всього 96,4 6266,7 372,9 1255,2 19,6 23,7 3,9 8038,4

Ид час дослщження основних параметрiв фиомаси лiсiв структурних шдроздшв Карпатського НПП важливе мiсце вiдведене аналiзу щiльностi нагромадження живо! оргашчно! речовини. Отож, найвищою щiльнiстю фгто-маси характеризуються лiсовi насадження Яремчанського лiсництва -30 кг-(м2)-1, де близько 67 % вщ загальних обсягiв фiтомаси становлять висо-копродуктивнi буковi та буково-ялиново-ялицевi деревостани. Удвiчi нижча щiльнiсть фиомаси е характерною для Високогiрного люництва, лiсовi маси-ви якого розташувалися на висотi понад 900 м н. р. м. i представлен здебшь-шого низькоповнотними приполонинними смерековими люами та сланкими заростями сосни прсько!.

УМОЛИLПОЗНАЧЕННЯ

Fra I—1 n ™ ™ Шдниитпва

[^СтпвЛур у h-npl U I i.iK-иу h-npl у Че|>я (листа) ggj Мн1 та впрсн! Щ рос juimlc rt

Рис. 1. Структура фтомаси Mcie Карпатського нащонального природного парку в межах лгсництв

В шших структурних тдроздшах дослщжуваний показник характери-зуеться такими значеннями: Щдлгсшвське лiсництво - 27,7 кг-(м2)-1, Воронен-кiвське - 27,4 кг-(м2)-1, Яблуницьке - 26,6 кг-(м2)-1, Ямнянське - 26,0 кг-(м2)-1,

Говерлянське - 23,2 кг-(м2)-1, Татарiвське - 23,0 кг-(м2)-1, Ворохтянське -22,6 кг-(м2)-1, Женецьке - 21,8 кг-(м2)-1, Чорнопрське - 18,9 кг-(м2)-1 та Бис-трецьке - 18,5 кг-(м2)-1.

Щшьшсть фiтомаси та вiдсоткове спiввiдношення 11 компонента у ль сах парку значною мiрою залежать вiд !х вжово! структури (табл. 4).

Табл. 4. Динамжа структуры фтомаси лiсiв Карпатського НПП

Клас вжу Фгтомаса, %

стовбур гшки хвоя (листя) пн та корен тднаметова рослинн1сть разом

I 37,8 17,1 10,1 30,6 4,4 0,01

II 45,7 14,3 9,1 29,0 1,9 0,04

III 52,2 12,0 7,8 26,7 1,4 0,5

IV 59,3 10,6 6,2 23,1 0,8 3,6

V 63,0 10,1 5,4 20,9 0,7 14,1

VI 65,2 9,4 4,9 19,8 0,7 6,6

VII 66,6 9,6 4,5 18,5 0,8 10,5

VIII 66,7 9,3 4,6 18,8 0,7 8,4

IX 66,7 8,8 4,8 19,1 0,7 11,0

X 67,2 9,5 4,5 18,0 0,8 10,9

XI 67,5 8,3 4,8 18,6 0,8 9,6

XII 68,9 8,1 4,4 17,7 0,9 6,6

XIII 68,3 8,2 4,5 17,8 1,2 3,8

XIV 68,2 8,9 4,3 17,1 1,5 2,6

XV 67,4 9,1 4,4 17,3 1,8 2,1

XVI [ старше 50,5 36,0 2,4 9,5 1,6 9,5

Всього 64,6 11,8 4,6 18,2 0,9 100,0

З наведених у табл. 4 даних, чгтко простежують динамку вщсоткових спiввiдношень компонентiв у структурi фiтомаси лiсових екосистем парку. Так, частка стовбурово! деревини мае позитивну тенденщю зростання до XIII класу вiку, пiсля чого вщбувасться незначне зниження, що можна пояснити зменшенням або припиненням стовбурового приросту в перестшних насад-жень та початком деструктивних процешв, якi характеризуются природнiм вiдмиранням ростучих дерев. Обернена тенденщя е характерною для динамь ки частки гiлок, кореневих систем i фотосинтезуючо! фракцп фiтомаси. Частка гшок зменшуеться до XIII класу в^, потiм 11 значення дещо зростае i для деревостатв XVI класу вiку i старше досягае 36 %. Це вщбуваеться внасль док значно! кiлькостi в люовому фондi Карпатського НПП стиглих i перес-тiйних деревостанiв бука люового (близько 30 % вщ загально! фiтомаси буко-вих насаджень), як характеризуються великою кiлькiстю дерев-двшчаток, при цьому другорядний стовбур зазначених дерев вщноситься до великих п-лок. Це обгрунтування пояснюе також значне зменшення частки стовбурово! деревини у деревостанв XVI класу в^ i старше. Отже, динамiка структури компонентв фiтомаси цiлком вiдображае особливосп видового складу лiсiв парку та динашчщ змiни основних таксацiйних показникв дослiджуваних деревостанiв у певних класах вiку.

Варто зазначити й iншi фактори, якi безпосередньо або опосередкова-но впливають на структуру та обсяги фггомаси лiсових бiоценозiв парку, а са-

ме: тип люорослинних умов, походження деревостанв, вертикальна зональ-нiсть та iншi, що вiдображено у табл. 5 та на рис. 2.

Табл. 5. Розподт обсягiв фiтомаси лг^в Карпатського НПП залежно eid munie лсорослинних умов

ТЛУ Фiтомаса, тис. т

стовбур гшки хвоя (листя) пш та кореш шднаметова рослиншсть разом

а2 0,073 0,019 0,014 0,035 0,005 0,1

Аз 0,9 0,1 0,1 0,3 0,1 1,5

В2 23,6 3,5 2,3 7,4 0,4 37,2

Вз 200,3 27,9 18,9 61,6 9,8 318,5

В4 2,6 0,5 0,3 1,0 0,2 4,6

С2 11,4 2,5 0,6 3,2 0,4 18,1

Сз 3680,0 594,3 262,0 1049,3 46,8 5632,4

С4 23,8 3,7 2,4 8,7 0,6 39,3

Дз 1247,5 315,3 81,6 329,3 13,2 1986,8

Всього 5190,1 947,9 368,2 1460,7 71,5 8038,4

Проаналiзувавши наведет в табл. 5, дат можна констатувати, що найбшьша частка живо! орга^чно! речовини зосереджена в судiбровах (5,7 млн т або 70,8 %), далi у порядку спадання у дiбровах - 1,9 (24,7 %), су-борах - 0,4 (4,5 %) та борах - 0,002 млн т (0,02 %). При цьому з шдвищенням родючосп вiдбуваeться i збiльшення показника щiльностi фiтомаси: вщ 8,5 кг-(м2)-1 у борах до 30,7 кг-(м2)-1 у дiбровах. Також спостережено вщмш-ностi у структурi компонентiв фiтомаси лiсiв парку в рiзних типах люорос-линних умов. Наприклад, частка фiтомаси стовбурово! деревини у борах ста-новить 59,4 %, тодi як у судiбровах цей показник на 5,9 % бшьший i дорiв-нюе 65,3 %. Щодо iнших компонентiв фиомаси, то простежують пряму за-лежнють мiж змiною частки листя (хво!), кореневих систем та пiднаметово! рослинносп зi змiною родючостi rрунтiв Карпатського НПП.

Вплив походження лiсiв на структуру фиомаси вiдображено на рис. 2.

100%1 90% -80% -70% -60% -50% -40% -30% -20% -10%-

стовбур у тор! гшки у кор! листя (хвоя) кореш шднаметова

ромшннють

Ш Насшнсве природне Щ Насшнсве штучне £3 Вегетативно Рис. 2. Вплив походження лСв Карпатського НПП на структуру X фтомаси

Графiчний аналiз рис. 2 дае змогу зробити висновок про наявшсть Tic-ного зв'язку мiж походженням та структурою фГтомаси, особливо 4Îtko цей зв'язок проявляеться тд час порiвняння структури фГтомаси деревоcтанiв вегетативного та насшневого походження.

Наступним важливим аспектом, який неможливо оминути тд час дос-лiджень бiопродуктивноcтi гiрcьких лiciв, е ïx вертикально-проcторовi особ-ливостг Для лiciв Карпатського НПП е характерним широкий дiапазон висот н.р.м., при цьому близько 65 % загальних обcягiв фiтомаcи зоcередженi на висот 800-1200 м н. р. м., майже 20 % фгтомаси акумульованi у соснових, ялицево-ялинових та ялицево-букових деревостанах на виcотi вгд 400 до 800 м н. р. м., якi характеризуються найвищим показником cередньоï щшь-ноcтi фгтомаси - 26,4 кг-(м2)-1, ще 11 % - це жива оргатчна речовина насаджень в межах висотного дiапазону 1200-1600 м н. р. м. Частка шших висот-них груп у загальнш структурГ фiтомаcи становить менше тж 3 %.

Висновки. Комплексна ощнка бiологiчноï продуктивност лГшв за компонентами фгтомаси зможе дати вщповщь на питання, пов'язаш з пошу-ком додаткових джерел депонування надлишку вуглецю, ощнкою енергетич-ного потенщалу люових масивГв, тдвищенням продуктивност лГшв та мож-ливостями полшшення загального еколопчного стану навколишнього природного середовища, враховуючи, що люи Карпатського НПП виконують важливу стабшзацшну роль в еколопчних процесах Украïнcькиx Карпат.

Л1тература

1. Бокоч В.В. Динамка продуктивност головних люотвГрних порщ Карпатського нащонального природного парку / В.В. Бокоч // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши, 2010. - Вип. 20.15. - С. 29-34.

2. Бокоч В.В. 1нформацшне забезпечення моделювання бюпродуктивносп лгав Карпатського нащонального природного парку [Електронний ресурс] / В.В. Бокоч, Р.Д. Василишин, П.1. Лакида // НауковГ доповщ Нащонального ущверситету бюресурав i природокористування Украши. - 2011. - Вип. 7 (29) - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /e-journals/Nd/2011_7/11bvv.pdf.

3. Бокоч В.В. Сучасний стан насаджень Карпатського нащонального природного парку / В.В. Бокоч // Науковий вюник Нащонального ушверситету бюресурав i природокористування Украши. - К., 2011. - Вип. 164. - Ч 1.- С. 21-26.

4. Клапчук В.М. Заповщна перлина Карпат: пупвник по Карпатському НПП / В.М. Клапчук, У.М. Абрам'юк, Л.М. Гайдук та ш. - Коломия : Вид.-полГграф. тов. "Вж", 2001. - 80 с.

5. Лакида П.1. Нормативи ощнки компонента надземно' фгтомаси дерев головних люотв1рних порщ Украши : довщник (нормативно-виробниче видання) / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин, А.Г. Лащенко, А.Ю. Терентьев та ш. - К. : Вид. д1м "ЕКО-шформ", 2011. -192 с.

6. Нащональна доповщь про стан навколишнього середовища в Укра'щ у 2010 рощ / Мш-во екологи та природних ресурсГв Украши. - К. : Центр еколопчно' освГти та шформаци, 2011. - 254 с.

7. Стойко С.М. Природа Карпатського нащонального парку / С.М. Стойко, Л.1. Мшкша, Л.О. Тасенкевич та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 214 с.

8. Carbon, Climate and Managed Land in Ukraine: Integrated Data and Models of Land Use for NEESPI (Forest Sector) / А. Shvidenko, P. Lakyda, I. McCallum, S. Nilsson, D. Schepaschenko, R. Vasylyshyn // Reports on work of the International Institute for Applied Systems Analysis. -Laxenburg, Austria. - 2008. - P. 77.

Василишин Р.Д., Бокоч В.В., Василишин О.М., Терентьев А.Ю. Структура фитомассы лесных биоценозов Карпатского национального природного парка

Приведены результаты исследований общих объемов фитомассы лесов Карпатского национального природного парка в разрезе лесничеств, типов лесораститель-ных условий, основных лесообразующих пород, классов возраста и групп высот над уровнем моря. Для выполнения расчетов использован повыдельный метод оценки компонентов фитомассы, общий объем обработанного при этом материала составляет около 7400 выделов, в том числе: хвойные насаждения - 6443 выдела, твердоли-ственные - 642, мягколиственные - 152, кустарники - 139 выделов. Предложена схема пространственной структуры компонентов фитомассы для главных структурных подразделений Карпатского НПП.

Ключевые слова: структура фитомассы, плотность фитомассы, вертикальная зональность, тип лесорастительных условий, классы возраста, экологические функции.

Vasylyshyn R.D., Bokoch V. V., Vasylyshyn O.M., Terentev A. Yu. Phyto-mass structure of forest biocenosis of Carpathian National Nature Park

Results of researches of structure and total amount of phytomass of forests of Carpathian National Nature Park within forests departments, types of forest growing conditions, main forest forming species, age classes and groups of altitude above sea level are presented. For making calculations stratum method of estimation of phytomass components is used, total amount of herewith processed material, makes up an amount of 7400 stands, including coniferous stands - 6443, hardwood broadleaves - 642, softwood broadleaves -152, brushwoods - 139 plots. Scheme of spatial structure of phytomass components within main subunits of Carpathian NPP is proposed.

Keywords: phytomass structure, phytomass density, altitudinal zonality, type of forest growing conditions, age classes, ecological functions.