CC BY
9
конструкции производных и малоценных молодняков в формации буковых лесов Карпат и прилегающих территорий
Приведены обобщенные материалы научных исследований и производственного опыта реконструкции производных и малоценных насаждений в формации буковых лесов Украинских Карпат и прилегающих территорий. Предложены эффективные технологии исправления, преимущественно лесокультурными методами, грабняков, осични-ков, березняков и ельников. Сделано ударение на необходимости отказа от региональной практики ориентации исключительно на сплошном способе их реконструкции, а шире использовать коридорный и куртинно-груповой. Указано на возможности переформирования производных ельников в целевые насаждения из сокращенным оборотом рубки. Сделан вывод о необходимости оптимизации всех лесохозяйственных мероприятий, в т.ч. и реконструктивных, для восстановления коренного лесного покрова в буковых типах леса региона исследований.
Ключевые слова: буковая формация, производные и малоценные насаждения, целевая реконструкция, технологии, главные и типообразующие породы, эффективность.
Brodovich Yu.R., Brodovich R.I., Gudyma V.M., Katsulyak Yu.D. Some Scientific and Practical Recommendations for the Utilization of Silvicultural Methods for the Reconstruction of Derivative and Low-Value Young Stands in the Formation of Beech Forests of the Carpathians and Adjacent Areas
Some generalized materials of research and the industrial experience of reconstruction of derivative and low-value stands in formation of beech forests in the Ukrainian Carpathians and adjacent areas are given. The efficient methods for the improvement of hornbeam, aspen, birch and spruce stands, mostly by silvicultural methods, are proposed. The necessity of refusal from the regional practice of orientation exclusively on the continuous way of their reconstruction, and greater use of corridor and group ways is emphasized. The possibility of reforming secondary fir stands into target plantations with the reduced circulation of cuttings is shown. The conclusion is made about the need for optimization of all forest management activities, including reconstructive ones, for reproduction of indigenous forest cover in the beech types of forest in the study area.
Key words: beech formation, derivative and low-value stands, targeted reconstruction, technologies, major and type-forming species, efficiency.
УДК630*[22+187] Ст. наук. cniepo6. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук;
ст наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, д-р с.-г. наук -Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника, м. 1вано-Франшвськ
СУЧАСНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В ВОЛОГО1 БУКОВО-
ЯЛИЦЕВО1 СУСМЕРЕЧИНИ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Аналiз структури лю1в волого! буково-ялицево! сусмеречини в perioHi Украшсь-ких Карпат засвщчив повне домшування тут ялини (94 %), надлишок середньовшових деревосташв (21 %), перевагу деревосташв високих клас1в боштету (76 %) i розташу-вання !х на стр1мких (50 %) i спадистих (39 %) схилах швшчних експозицш (52 %). Бшьше половини площ цього типу люу (51 %) зосереджено в люах 1вано-Франювсько1 обл. й майже половину (48 %) вщнесено до експлуатацiйних лiсiв. Видiлено базовi шд-категорп лiсiв та головш породи для опрацювання лiсiвничих заходiв за господарськи-ми комплексами.
Ключовi слова: волога буково-ялицева сусмеречина, головна порода, категорп ль сiв, бонiтет, групи вшу, господарсью комплекси.
Вступ. Ялина европейська е однieю з основних типоутворювальних по-рiд у Карпатському регюш, а деревостани з ii домiнуванням займають близько
30 % вкритих лковою рослиннiстю земель. Ялиновi лiси формують свiй висо-копрний пояс у високогiр'ях Чорногори, Горган, Чивчинських та Мармароських гiр. Вони значною мiрою забезпечують екологiчну стабшьнкть регiону, оскшь-ки виконують багатогранш екологiчнi функцií - клiматорегулювальнi, пдроло-гiчнi, грунтозахисш, вуглецедепонувальнi, рекреацiйно-оздоровчi, природоохо-роннi. Особливо потрiбно вiдзначити базове господарсько-сировинне значення ялинових лiсiв для нащонально1 економiки, адже в Украшських Карпатах зосе-реджено майже 100 % запаав деревини цieí цшно1 промислово1 породи [1-5].
У наукових публiкацiях вказуеться про доцiльнiсть запровадження у Карпатському регiонi практики планування лiсiвничих заходiв на основi госпо-дарських комплексiв, яка зарекомендувала себе високою ефектившстю у евро-пейських крашах. Господарський комплекс у лковому господарствi - це одини-ця планування лiсогосподарських заходiв, яка об'еднуе лiсовi дiлянки однiеí ка-тегорц чи пiдкатегорií лiсу з близькими типами лiсу. Планування заходiв здшснюеться за типами деревостанiв (головними породами), ят ростуть у цьому комплекса У кiнцевому варiантi це конкретш вказiвки щодо проведения рубок головного користування, цiльового породного складу, способiв лковвд-новлення, органiзацiйно-технiчних показникiв доглядових рубань, основно!' функцií лiсу, факторш ризику (захисту лку), мелiорацií (пдролопчного режиму), методiв лiсозаготiвлi та розвитку дорожньо1 мережi [6, 7].
У формацц лiсiв ялини европейсько1 домiнують ялинники в умовах во-лого1 буково-ялицево1 сусмеречини (53 % плошд формацл), якi поширенi в усьо-му Карпатському регiонi [5]. Тому саме волога буково-ялицева сусмеречина е одним iз базових тишв лiсу i на основi цього типу лку доцiльно провести наоч-не обгрунтування системи лiсiвничих заходiв за господарськими комплексами. На першому етапi проведено детальний аналiз сучасних лiсiвничих i такса-цiйних показнитв ялинових деревостанiв. Результати цього аналiзу будуть практичною базою для шдбору тих лiсiвничих заход1в, якi забезпечать реалiза-цiю мети та завдання з ведення лiсового господарства в умовах цього типу лку [8] i якi викладенi в цш публiкацií.
Методика досл1джень. Для збирання iнформацií щодо лiсiвничих та таксацшних показникiв деревостан1в волого1 буково-ялицево1 сусмеречини ви-користано реляцiйну базу ВО "Укрдержлкпроект" [9], яка була актуалiзована за даними повторного лiсовпорядкувания станом на 1.01.2011 р.
Результати дослщження. За вщомчими даними, загальна площа волого1 буково-ялицево1 сусмеречини в регюш Укра1нських Карпат (лiси Державного агентства лкових ресурс1в Укра1ни) становить 179,7 тис. га, а 1х запас -59,9 млн м3. Найбшьша площа цього типу лiсу зосереджена на територц 1вано-Франкiвськоí обл. - 91 тис. га (51 %), Закарпатсько1 - 52,4 (29 %), Чернiвець-ко1 - 21,5 (12,0 %) i Льв1всько1 - 14,8 тис. га (8,2 %). За шдприемствами площа волого1 буково-ялицево1 сусмеречини перевищуе 10 тис. га в 7 лкгоспах i спа-дае в такому порядку: ДП "Вигодське ЛГ" - 24,9 тис. га, ДП "Рахшське ЛДГ" -20,7, ДП "Путильське ЛГ" - 17,4, ДП "Ясшянське ЛМГ" - 15,4, ДП "Осмо-лодське ЛГ" - 12,8, ДП "Надврнянське ЛГ" - 11,9, ДП "Гринявське ЛГ" -10,7 тис. га. У Львшськш обл. цей тип лку максимально представлений у лковому фондд ДП "Славське ЛГ", але на площд тшьки 6,4 тис. га.
Розподш за категор1ями лк1в (табл. 1) демонструе переважання експлу-атацшних лк1в в умовах волого! буково-ялицево! сусмеречини, як1 займають майже половину в1д загально!' плошд - 85,6 тис. га (48 %).
Табл. 1. Розподгл деревостатв вологоI буково-ялицевоI сусмеречини за категоргями та тдкатегоргями лгав
Категорп та педкатегорп лiсiв Площа
га %
Лiси природоохоронного, наукового, кторико-культурного призначення 20470,4 11,4
- заказники 5356,3 3,0
- заповедш лiсовi урочища 2118,8 1,2
- пам'ятки природи 123,9 0,1
- бюсферш заповедники (буферна зона) 1489,5 0,8
- бюсферш заповедники (зона антропогенних ландшафпв) 2558,9 1,4
- нацюнальш i регiональнi парки (господарська зона) 6281,1 3,5
- нацюнальш i регiональнi парки (заповедна зона) 915,6 0,5
- нацюнальш i регюнальш парки (зона регульовано! рекреацп) 1057,8 0,6
- нацiональнi i регiональнi парки (зона стацюнарно!' рекреацп) 149,3 0,1
- лки кторико-культурного призначення 1,0 -
- лки наукового призначення, включаючи генетичш резервати 418,2 0,2
Рекреацiйно-оздоровчi лiси 6545,2 3,7
- лiси у межах населених пункив 524,8 0,3
- лiси 1 та 2 зон окрупв саштарно! охорони лшувально-оздоров-чих територiй 359,5 0,2
- лки 3 зони окрупв саштарно! охорони лшувально-оздоровчих гериторiй 5,3 -
- лкопаркова частина лiсiв зелених зон 714,7 0,4
- лкогосподарська частина лiсiв зелених зон 509,1 0,3
- рекреацiйно-оздоровчi лiси поза межами зелених зон 4431,8 2,5
Захист лiси 67067,2 37,3
- протиерозшш лiси 51404,4 28,6
- лiси вздовж смуг ведведення автомобiльних дорiг 610,9 0,3
- лки вздовж смуг ведведення залiзниць 285,5 0,2
- лки вздовж берепв рiчок, навколо озер, водоймищ та шших водних об'eктiв 14766,4 8,2
Експлуатацiйнi лiси 85623,2 47,6
Всього 179706,0 100,0
Вагомою е також частка захисних лк1в - 67,1 тис. га (37 %), а серед них домшують протиерозшш лки - 51,4 га (29 %). На лки природоохоронного, на-укового, кторико-культурного призначення припадае 20,5 тис. га (11 %). У щй категорц найбшьше заказниюв - 5,4 тис. га. Найменшою е площа рекреацшно-оздоровчих лк1в - 6,5 тис. га (4 %), серед яких переважають рекреацшно-оздо-ровч1 лки поза межами зелених зон - 4,4 тис. га. Загалом, за вщомчими даними, лки волого!' буково-ялицево!' сусмеречини ввднесеш до 26 шдкатегорш лкш, з яких лише 9 займають площу бшьше 1 %. Таю шдкатегорп визначено основни-ми класифжаторами в систем! господарських комплексов: заказники, заповщш лков! урочища, бюсферш запов1дники (зона антропогенних ландшафтов), нащ-ональш та регюнальш парки (господарська зона), рекреащйно-оздоровч1 лки за
межами зелених зон, протиерозiйнi лiси, лiси вздовж берепв рiчок та навколо водойм, а також експлуатацшш лiси.
Породна структура деревосташв аналiзованого типу люу досить рiзнома-нiтна, а загалом тут налiчуeться 24 переважаючих порщ. Домiнують хвойнi лiси (95 % площ^, твердолистянi породи займають близько 4 %, а м,яколистянi -менше 1 %. Серед хвойних практично повнiстю домiнують деревостани ялини европейсько'Т (169,1 тис. га або 99 %) i лише близько 1 % - ялищ бшоТ (2 тис. га). Закономiрно, що в ялинових деревостанах зосереджено й основний запас -56,8 млн м3 (99 %). Серед твердолистяних повнiстю домiнують деревостани бука люового (7,4 тис. га або 97 %). Значно менша площа деревостанiв берези повисло'!, сосни звичайноТ, явора та вiльхи сiроi'. Iншi деревнi породи поширенi на окремих видiлах (рис. 1). Псевдотсуга мензюа; 0,00-
Сосна веймутова; 0,00 —| о/ /7/////77У*к /"Дуб звичайний;0,0
Сосна звичайна; 0,00—А Длллоооо^ /^Дуб червоний; 0,0
Сосна Кедрова, «о^оУ^^ооо^ европейська; 0,00 НЬ^^^Г У///А. ¡7777%Г~ ^сен звичайний; 1,0
Сосна кримська; у/////Уугу ш0Рсткий; 0,0
Ялиця бша; 1,00—^ \У//////////у \ Ра® звичайний; 0,0
Модрина европейська; 0,00—у / ^^Чооо^х ^^¿//////г Бук люовий; 97,0 Модрина японська; 0,00-Ялина европейська; 99,00 -1 а)хвойш; б) тверд олистяш;
Рис. 1. РозподЫ лiсiв вологоХ буково-ялицевоХ сусмеречини за породами
Вшова структура лiсiв в умовах волого'Т буково-ялицево'Т сусмеречини нерiвномiрна (табл. 2) i вiдзначаeться переважанням за площею середньовшо-вих деревосташв - 89,3 тис. га (54 проти нормативних 33 %). У цих деревостанах зосереджено i найбiльший сумарний запас - 38,3 тис. м3 (64 %). Друге мюце за площею займають молодняки I та II класiв вшу - 23 %, тобто Тх не вистачае близько 7 %. Недостатньою е частка пристигаючих (12 %) i особливо стиглих деревосташв (9 %), а найменше - перестшних (1 %) - Тх дефщит досягае 8 %. Найбшьш омолодженими, внаслiдок суцiльних рубок та стихшних лих, вияви-лись люи Львiвськоi обл. На молодняки i середньовiковi деревостани тут припа-дае близько 80 %.
Табл. 2. РозподЫ лiсiв вологоХ буково-ялицевоХ сусмеречини за групами вшу
Групи вжу
Площа
га
%
Сумарний запас
тис. м
%
Середнш запас, м3/га
Молодняки I класу вжу
16604,1
10,0
451,77
0,7
27
Молодняки II класу вжу
22336,5
13,5
3816,02
6,4
171
Середньовiковi
62550,4
37,9
26036,01
43,5
416
Середньовков^ включеш д,о розрахунку_
26793,1
16,2
12314,30
20,5
460
Пристигаючi
19077,7
11,6
9102,54
15,2
477
Стигм
15701,0
9,5
7238,28
12,1
461
Перестшш
2185,6
1,3
939,07
1,6
430
Всього
165248,4
100
59897,99
100
362
Середнш запас досягае максимального значення у пристигаючих деревостанах, а в стиглих i переспйних спостерп^аеться негативна тенденц1я до зни-
ження цього показника. Як свщчать нaведенi дат, стввщношення груп вiкy в yмовax волого'1 буково-ялицево'1 сусмеречини iстотно порушено. Таким чином, поки основна частина середньовжовш: деревосташв не почне переxодити в гру-пу стиглиx, доти рубки головного користування проводитимуться на площ^ значно меншiй вiд оптимально!* за умови рiвномiрного розподiлy лшв за вiком. У цей перюд не можна розрaxовyвaти на ютотне збтьшення площi щорiчноï розрaxyнковоï люосжи.
Розподт за класами бонiтетy (%) свiдчить, що лiсорослиннi умови пере-важно сприятливi для формування високопродуктивнш: лiсiв (рис. 2). Перева-жають деревостани високж клaсiв бонiтетy (I i вище) - 131,4 тис. га (16 %), а найбшьша площа деревостaнiв I класу боштету - 14,5 тис. га (41 %). Значне по-ширення мають також лiсостaни Ia класу боштету - 41,8 тис. га (21 %). Деревостани середнix клаав бонiтетy (II, III) займають 40,8 тис. га (23 %). Найменша площа низькобонiтетниx (IV i нижче) лЫв - 1,4 тис. га (1 %). Середнiй клас боштету досить високий - Ia, 8.
Puc. 2. Po3nodm л1ав вoлoгoï бyкoвo-ялuцeвoï cycMepe4UHU за бoнimemoм
Встановлено, що люи вологоï бyково-ялицевоï сусмеречини переважно приурочен до стр1мкик сxилiв (50 %). На дуже стрiмкиx сxилax ïx частка стано-вить 6 %. У цж yмовax лiси виконують вaжливi протиерозiйнi та водорегулюваль-нi функцп, що потрiбно врaxовyвaти п1д час вибору ïx цщьового призначення та систем ведення лiсового господарства. Значне поширення мають також деревостани на спaдистиx сxилax (39 %), а от на пологиx - займають лише 5 % (рис. 3).
Puc. 3. Poзпoдiл вoлoгoï бyкoвo-ялuцeвoï cycMepe4rnu за cmpiмкicmю cx^y
За приурочешстю до експозицп сxилy спостерп^аеться вщносно рiвно-мiрний розподш (рис. 4). Нaйпоширенiшi деревостани на пiвденно-зaxiдниx (18 %), пiвнiчно-сxiдниx (11 %) та пiвнiчно-зaxiдниx сxилax (11 %), а найменше ïx трапляеться на сxилax зaxiдниx (6 %) та сxiдниx експозицiй (5 %). Загалом деревостани на пiвнiчниx сxилax (пiвнiчниx, пiвнiчно-зaxiдниx, пiвнiчно-сxiд-ниx та сxiдниx) займають 52 % площ^ а на пiвденниx (пiвденниx, твденно-сxiдниx, пiвденно-зaxiдниx та зaxiдниx) - 48 %.
Експозищя схилу
Рис. 4. РозподЫ вологог буково-ялицевог сусмеречини за експозищею схилу
Висновки. Загальна площа лiсiв Держлiсагентства Украши в умовах во-лого'1 буково-ялицево'' сусмеречини в Украшських Карпатах досягае 180 тис. га i3 загальним запасом близько 60 млн м3. Найбтьша площа цього типу люу зна-ходиться в Iвано-Франкiвськiй обл. - 91 тис. га (51 %). У цьому типi люу пере-важають ексБлуатацiйнi лiси (48 % площ), хоча на загал лiсовпорядкування ви-дтило 26 тдкатегорш лiсiв, з яких 9 - це основн класифкатори для системи господарських комБлексiв: ексБлуатацiйнi лiси, заказники, заповщш лiсовi урочища, бюсферт заповiдники (зона антропогенних ландшафтiв), нащональш i регiональнi парки (господарська зона), рекреацiйно-оздоровчi лiси за межами зелених зон, протиерозiйнi лiси, лiси вздовж береив рiчок та навколо водойм.
З головних порщ в умовах волого'' буково-ялицево'1 сусмеречини однозначно дом^е ялина европейська - 94 %. Вкова структура лiсостанiв нерiвно-мiрна, а в розрiзi груп вшу встановлено надлишок середньовiкових деревоста-нiв (54 % проти нормативних 33 %). Дефщит i молодняюв, i стиглих лiсiв досягае 8 %. Розподiл за класами бонiтету демонструе перевагу за площею деревос-танiв високих класш боштету (76 %), тодi як частка низьких становить лише 1 %. За орографiчним поширенням домiнуючi тут ялиновi лiси розташованi пе-реважно на стрiмких (50 %) i спадистих (39 %) схилах швшчних експозицiй (52 %). Пропонуеться на базi цього типу лiсу провести показове обгрунтування лiсiвничих заходiв за господарськими комплексами.
Лггература
1. Генсрук С. А. Шси Захщного perioHy Украши / С. А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Коп1й. - Львiв : Вид-во НТ iM. Шевченка, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Голубец М. А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
3. Фурдичко О. Карпатськ лки: проблеми еколопчно! безпеки i сталого розвитку прсько-го регiонy / О. Фурдичко. - Львш : Вид-во "Щбльос", 2002. - 192 с.
4. Герушинський З.Ю. Типологiя лiсiв Украшських Карпат : навч. посiбн. / З.Ю. Герушин-ський. - Л^в : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
5. Шпарик Ю.С. Сучасний стан та лiсiвничо-екологiчнi засади сталого господарства в лiсах Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук. -Л^в : Вид-во НЛТУ Украши, 2013. - 41 с.
6. Шпарик Ю.С. Шдходи до регламентаци ведення лiсового господарства за категоршми лiсiв i типами лiсy / Ю.С. Шпарик // ЛМвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 135-144.
7. Шпарик Ю.С. Система планування лшвничих заход1в за групами титв лiсy та категорь ями лiсiв (за господарськими комплексами) в регюш УкраТнських Карпат / Ю.С. Шпарик // Шсо-ва типологш: наyковi, виробничi, навчальш аспекти розвитку. - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2014. -С. 127-130.
8. Шпарик Ю.С. Рекомендаци щодо шдяхiв сталого ведения люового господарства в лгсах р1зного цшьового призначення / Ю.С. Шпарик, П.Д. Марюв, Т. В. Парпан, О.Б. Лопарьова, Т.В. Кухарський, Е.В. Турис // Науков1 основи збалансовшого ведення люового господарства в Карпатському регюш : зб. реком. - 1вшо-Франювськ : Вид-во УкрНДЫрлю. - 2012. - Вип. 4. -С. 365-406.
ВитерР.М., ШпарыкЮ.С. Современная структура древостоев влажной буково-пихтовой сурамены в Украинских Карпатах
Анализ структуры лесов влажной буково-пихтовой сурамены в регионе Украинских Карпат показал полное доминирование здесь ели (94 %), избыток средневозрастных древостоев (21 %), доминирование древостоев высоких классов бонитета (76 %) и расположение их на крутых (50 %) и покатых (39 %) склонах северных экспозиций (52 %). Более половины площадей этого типа леса (51 %) сосредоточены в лесах Ивано-Франковской обл. и почти половина (48 %) отнесена к эксплуатационным лесам. Выделены базовые подкатегории лесов и главные породы с целью разработки лесоводствен-ных мероприятий по хозяйственным комплексам.
Ключевые слова: влажная буково-пихтовая сурамень, главная порода, категории лесов, бонитет, группы возраста, хозяйственные комплексы.
Viter R.M., Shparyk Y.S. The Actual Structure of Forest Stands in the Wet Beech-Fir-Spruce Forest Type in the Ukrainian Carpathians
The structural analysis of the forest stands in the wet beech-fir-spruce forest type in the Ukrainian Carpathians' region showed complete dominance of spruce (94 %), an excess of middle-aged stands (21 %), preference of stands with high growth class (76 %) and their location on steep (50 %) and declivous (39 %) slopes of the northern exposures (52 %). More than half of this forest type area (51 %) are concentrated in the forests of the Ivano-Frankivsk region, and almost half (48 %) are classified as managed forests. Basic sub-categories of forests and principal species were proposed for the forestry measures development within forestry complexes.
Key words: wet beech-fir-spruce forest type, principal species, categories of forests, growth class, age group, forestry complexes.
УДК 639.1.04 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук;
здобувач О.М. Похалюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО КРА1Н 6ВРОПИ
Сучасна чисельшсть мисливщв у европейських крашах перевищуе 8 млн oci6. Найбшьше i'x у Францц, 1спанн, Великобритании 1тали. У мисливських упддях Свропи з ратичних видiв у значнш кшькост добувають Capreolus capreolus, Cervus elaphus, Sus scrofa, Alces alces, Cervus dama, Rupicapra rupicapra. Передумовами ефективного ведення мисливського господарства у европейських крашах е дотримання етики полювання, вольерне розведення мисливських звiрiв i птахiв, регуляця чисельност хижагав i вщ-сутшсть браконьерського добування дичини, науково обгрунтоване управлiння популя-цiями мисливських тварин, мисливський туризм. В УкраКш зареестровано близько 560 тис. мисливцiв. За чисельшстю мисливських тварин Украша ютошо поступаеться крашам Свропи.
Ключовi слова: мисливець, полювання, мисливськi звiрi, вольер, Свропа, Украша.
Мисливське господарство е однieю Í3 форм природокористування.
Мета мисливськогосподарсько! дiяльностi полягае в експлуатацп, вiдтвореннi та збереженнi поголiв'я дичини в мисливських упддях. В УкраМ внаслiдок тривалого неконтрольованого використання мисливських ресурсов, iнтенсивноí господарсько! дiяльностi, попршення умов iснування дичини, браконьерства, а
