CC BY
13
менной нормативной базе. Они могут быть использованы для планирования оптимальных с агроэкологической точки зрения зональных агроландшафтов и обеспечения стабильного сельскохозяйственного производства, экономической целесообразности хозяйствования и создания надлежащих социальных условий.
Ключевые слова: агроландшафт, неблагоприятные природные явления, защитные лесные насаждения, нормативы защитной лесистости.
Bila Yu.M., Tkach L.I. Protective Afforestation of Agricultural Landscapes in the South-Eastern Part of the Steppe Gully (Bayrak)
The current level of protection of forest reclamation of agricultural lands in the region is studied. Modern approaches to ensure the effective protection of the land with the help of protective stands systems are offered. The required amount of protective forest stands is calculated at the regional level by taking into account local natural and man-made problems, negatively affecting agricultural production. The important point to improve the spatial structure of modern agro&forest landscapes are proposed expected volumes of protective forest plantations of different spatial and target shapes, based on a modern regulatory framework. They can be used to plan the best from the point of view of agroecological zone agricultural landscapes and provide a stable agricultural production, economic feasibility and to create appropriate social conditions.
Keywords: agro landscape, adverse natural phenomena, protective forest stands, forest cover protection regulations.
УДК 630*644.2
ПРОДУКТИВШСТЬ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В БАСЕЙНУ Р1ЧКИ БИСТРИЦЯ СОЛОТВИНСЬКА (ПЕРЕДКАРПАТТЯ) В.Г. Мазепа1,1.П. Тереля2,1.Ф. Коляджин3
Наведено результати аналiзу стану деревосташв переважаючого типу люу Перед-карпаття - волого'' смереково-буково'' суяличини. Встановлено тенденцп змш фактич-но'1 продуктивное^ деревосташв, ''х тишв, а також лidвничоí ефективност використан-ня люорослинних умов люовими дшянками у цьому тиш люу за останшх 20 роюв. Се-реднiй фактичний запас деревосташв у наведеному вище типi люу за останш роки ю-тотно зменшився i становить 206 м3та4, а потенцiйнi можливостi лiсорослинних умов використовуються на 63 %. За аналiзований перiод спостережено тенденцiю до збшь-шення площi корiнних мшаних ялицевих деревостанiв унаслiдок зменшення площi ялинникiв (на 11,4 %), букняюв (11,4 %) та сосняюв (4,7 %).
Ключовi слова: продуктивнють, суяличина, тип лiсу, запас, коршний та похiдний деревостани, група вшу.
В умовах глобально! змши ктмату та посилення антропогенного впливу на довкшля особливо! уваги заслуговуе проблема тдвищення стiйкостi та про-дуктивноси лiсостанiв. Вiдомо, що в прських умовах лiси виконують неоцшен-ш екологiчнi функци. Найкраще !х виконують коршш високопродуктивнi деревостани за рацюнального ведення лiсового господарства в цих умовах при мож-ливому поeднаннi рiзних принципiв господарювання, враховуючи басейновий та типологiчний.
1 проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ УкраТни, м. Льв1в;
2 доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраТни, м. Льв1в;
31.Ф. Коляджин, канд. с.-г. наук - ДП "Брошшвське лкове господарство"
У Передкарпатп ялицевi типи лiсу належать до найпоширетших. Однак мiсце корiнних бюлопчно стiйких мiшаних лiсостанiв зайняли переважно по-хiднi низькопродуктивнi деревостани зi спрощеною структурою. Лiси з перева-жанням типотворно! породи - ялищ бшо! часто е монодомшантними, ввдзнача-ються зниженою повнотою, а вщтак !хт наявнi запаси вiдчутно поступаються перед потенцiйними. Це у тдсумку негативно позначаеться на екологiчних функщях, якi виконують лiси. Основною причиною зниження повноти люоста-нiв за остант роки е проведення в них штенсивних рубок формування та оздо-ровлення лiсiв. А переважне застосування суцшьнолюоично! системи господа-рювання, яка не вiдповiдае бiоекологii виду, з подальшим штучним люоввднов-ленням, призвело до масштабно! змши порвд. Наслiдком такого ведення люово-го господарства е зменшення площi ялицевих лiсiв Украшських Карпат до 100 тис. га за площi ялицевих титв лiсу 267,2 тис. га [6].
В умовах надмiрного антропогенного втручання в лiсостани важливо знати його наслвдки. Це можливо шляхом оцшювання стану деревостанiв у межах титв лiсу. Для такого оцшювання найчастше використовують розподiл деревостатв за повнотами у межах титв деревостатв (корiннi чи похiднi), !х запасами в розрiзi груп вшу та порiвняння фактичних i потенцшних запасiв. Ос-кiльки кожний тип люу мае сво! потенцiйнi можливосл щодо нагромадження запасiв, то зiставлення фактичних (наявних) запасiв з потенцшними дае змогу достатньо об'ективно оцшити використання деревостанами типологiчного по-тенщалу. Останнiй може слугувати критерiем оцшки ведення лiсового господарства. Проведення такого аналiзу дае змогу опрацювати систему та обсяги ль согосподарських заходiв, спрямованих на пiдвищення продуктивной та стiйкостi деревостанiв конкретного типу люу.
Для пiдвищення продуктивностi та стшкосл ялицевих лiсостанiв по^б-но встановити тенденци змiни фактично! i потенцшно! продуктивностi деревос-танiв, !х типiв, а також лгавничо! ефективносл використання ними Грунтово-клiматичних умов у конкретному тит лiсу. Встановлення фактично! та потен-цшно! продуктивной деревостанiв у рiзних класах в^ дасть змогу обгрунту-вати вибiр напрямку ведення господарства у суяличинах та розробити заходи для тдвищення !х продуктивностi та стiйкостi.
Мета дослвдження - вивчення фактичного стану лгав та оцшювання використання потенцшних можливостей люових Грунтiв деревостанами волого! смереково-буково! суяличини.
Об'екти та методика дослщження. Об'ектами дослiджень були деревостани рiзного вiку, що ростуть у переважаючому тит люу (С3-см-бкЯц) Яб-лунiвського лiсництва ДП "Солотвинське люове господарство", яке розташова-не у басейт р. Бистриця Солотвинська (Передкарпаття). Для вивчення фактич-но! продуктивносл, площ типiв деревостанiв, а також ефективносл використання Грунтово-клiматичних умов ялицевими деревостанами використано методику типолопчного аналiзу, яка передбачае розподш деревостанiв у межах вшо-вих груп, визначення !х максимально! природно! та фактично! продуктивностi, а також розподш деревостатв за типами i повнотами з метою виявлення кшь-кiсних та яюсних змiн [1, 2]. Для аналiзу використано матерiали люовпорядку-
вання за 1990 та 2011 рр. Для розрахунку потенцшних запаив корiнних дере-востанiв використано нормативно-довiдковi матерiали [4].
Результата дослщження. Аналiз продуктивноста деревостанiв у вологiй смереково-буковiй суяличит показав, що середнiй фактичний запас деревоста-нiв Яблушвського лiсництва зростае лише до 80^чного вiку i становить 319 м3та-1 та досягае максимально! величини в цьому тит лiсу (табл. 1). Зни-ження середнього фактичного запасу в стиглих деревостанах до 278-311 м3та" 1 пов'язано з штенсивними рубками догляду та саштарними рубками, що приз-вело до спрощення !х структури та зменшення повноти (0,6). Середнш фактичний запас деревостанiв у вщ 101-120 рокiв становить 285 м3та-1, у вiцi 121180 роив вш зменшуеться i становить 252-268 м3та-1. Для порiвняння, варто зазначити, що у 1960-х роках запаси середньовшових деревосташв у цьому тип лiсу в умовах Передкарпаття становили 430-660 м3та-1, пристигаючих - 424820 м3та-1, стиглих i перестiйних - 494-731 м3та-1 [3].
Табл. 1. Фактична та потенщйна продуктившсть деревосташв волого! смереково-буково! суяличини (2011 р.)
Група вку, роки
Загаль-
на площа, га
Фактичний запас на всш
площi,
„„„ .,3
Серед нiй фак-тичний запас, м3-га-1
Серед нiй фак-тичний прирiст, м3-га-1
1снуючий типоло-гiчний еталон
серед нiй при-рiст, м -га-1
Потен-цшний
запас,
тис. м3
Викорис-тання ти-пологiчно-го потенщ-
алу, %
8-10
32,8
0,32
10,0
1,1
2,2
20
0,66
48
11-20
220,1
6,65
30,2
2,0
2,7
40
8,8
76
21-30
166,0
14,41
86,8
3,5
5,6
140
19,92
72
31-40
131,4
22,83
173,7
5,0
6,9
240
31,54
72
41-50
212,7
56,09
263,7
5,9
7,3
330
70,19
51-60
204,9
56,66
276,5
5,0
7,1
390
79,91
71
61-70
133,8
39,89
298,1
4,6
6,8
440
58,87
68
71-
39,8
12,71
319,4
4,3
6,4
480
19,10
87
81-90
101,4
31,53
311,0
3,7
6,2
530
53,74
59
91-100
42,4
11,8
278,3
2,9
6,1
580
24,59
48
101-120
89,0
25,37
285,1
2,6
5,5
610
54,29
47
121-140
51,7
13,14
254,2
2,0
4,9
640
33,09
40
141-160
17,2
4,33
252,0
1,7
4,3
650
11.18
39
161-180
13,4
3,59
268,0
1,6
3,8
650
8,71
41
Середня
206
3,8
6,0
326
63
Всього
1456,6
299,32
474,59
м-га
Середнш фактичний запас i прирiст деревосташв волого! смереково-бу-ково! суяличини становить 206 та 3,8 м3та-1 ввдповвдно, а потенцшш можливос-та люорослинних умов використовуються на 63 %. Типолопчний потенщал де-ревостанiв до 50-рiчного вжу, залежно вiд групи вiку, використовуеться на 7280 %, а в наступних групах вiку спостерiгаеться зниження ступеня використан-ня типологiчного потенщалу. Зокрема, ступiнь використання типологiчного по-тенцiалу деревостанiв у вiцi 71-80 роив, середнш фактичний запас яких е мак-симальним (319 м3та-1), становить 87 %. Потенцiйнi можливоста лiсорослинних умов стиглими та старовшовими деревостанами використовуються на 39-59 %.
Порiвняльний анатз даних за останнi 20 роив засвiдчив, що ступiнь ви-користання типолопчного потенцiалу в умовах волого! смереково-буково! су-яличини не змшився i становив у 1990 i 2011 рр. 63 та 64 % ввдповщно (табл. 2). Ввдтак, середнiй фактичний запас деревосташв у цьому типi лiсу за останш роки iстотно зменшився i становив ввдповвдно, 240 та 206 м3та-1. Причиною спаду середнього фактичного запасу ялицевих деревосташв переважаючого типу люу Передкарпаття е, як наслвдок iнтенсивного промiжного користування, зменшен-ня площi високоповнотних деревостанiв та наявшсть на значних площах похвд-них низькопродуктивних деревостанiв.
Табл. 2. Результати типологiчного аналузу лкосташв Яблушвського лкництва
Рк
Середнш запас дере-востану, м -га-
Викорис-тання типо-логiчного потенщ-
алу, %
Розподiл площi деревосташв на типи та за повнотами, %
1,0-0,8 0,7-0,5 <04
коршш
похiднi
1,0-0,8 0,7-0,5 <0,4
Всьо-
го, %
2011
206
63
13,4
21,5
0,6
18,6
41,8
4,1
100,0
1990
240
64
6,9
7,2
3,8
32,0
42,0
8,1
100,0
Встановлено, що деревостани анатзованого типу люу в райош досль джень представленi переважаючими похщними деревостанами, частка яких, станом на 2011 р., становить 64,5 % (див. табл. 2). При цьому переважаючими е се-редньоповнотш похщт деревостани, яю займають 41,8 % площ^ а корiннi деревостани сформувались лише на 35,5 % площ земель, вкритих люовою рослиншс-тю. Упродовж останнiх роив спостережено тенденщю до зменшення площi низькоповнотних деревостанiв, частка яких становить 4,7 % вщ площi типу люу.
Уяву про напрями змши порiд у лiсостанах дае розподш деревостанiв за переважаючими породами. В анатзованому типi лiсу деревостани формують 9 деревних порiд (табл. 3). Основними деревними породами, яю беруть участь у формуванш похiдних деревосташв в умовах волого! мшано! суяличини, е яли-на, бук, сосна, береза та осика. Ввдтак, на похвдш ялинники тепер припадае 32 % площ^ на букняки - 23,5 %, сосняки - 4,2 %, березняки - 3,5 %, осични-ки - 1,3 %. Площi модринникiв та явiрнякiв е незначними. Привертае увагу наявшсть соснових деревосташв, яю ростуть на 4,2 % площi i в даних умовах ввд-значаються зниженою стшюстю. Сосну звичайну можна вводити лише як тим-часову породу, яка повинна вирубуватись при рубках догляду.
Ввдомо, що за останш 20 роив в умовах волого! смереково-буково! суяличини спостери-аеться тенденщя до зростання площi корiнних мiшаних ялицевих деревосташв, внаслвдок зменшення площi ялинникiв (на 11,4 %), букня-кiв (11,4 %) та сосняюв (4,7 %). Проте негативною тенденщею за останш роки в цьому тит люу е збiльшення площi березнякiв (3,1 %) та осичниюв (1,3 %).
Можна погодитись з висновком А.Й. Швиденка, який вважав, що тепер у ялицевих люах Карпат спостери-аються в основному змiни антропогенного характеру, а суцшьно лiсосiчнi рубки в ялиново-буково-ялицевих люах сприяють утворенню чистих букняюв та ялинникiв [7, с. 63].
Табл. 3. Розподгл площг деревосташв за переважаючими породами
Тип деревостану
Площа деревосташв за роками, %
1990
2011
Змша (+, -)
Коршний (яличина)
17,9
35,5
+17,6
Похiднi:
82,1
64,5
17,6
зокрема: - ялинник
43,2
31,8
11,4
букняк
28,2
23,5
- 4,7
5,2
4,2
■ 1,0
- березняк
0,4
3,5
+ 3,1
- осичник
0,03
1,3
+1,3
- явiрняк
0,1
+ 0,1
модринник
0,1
+ 0,1
ировшьшаник
0,1
0,1
Висновки. У переважаючому тиш люу басейну pi4KH Бистриця Солот-винська, вологiй смереково-буковiй суяличинi, за останш роки спостережено тенденщю до зниження фактичних запаив деревостанiв. Середнiй фактичний запас деревосташв становить 206 м3та-1, а потенцшш можливостi люорослин-них умов використовуються на 63 %. Середнiй фактичний запас деревосташв зростае лише до 80^чного вiку i досягае величини 319 м3та-1.
Унаслiдок впливу на люостани антропогенних чинникiв частина люоста-нiв е трансформованою. Це призвело до замiни корiнних деревостанiв похщни-ми та знизило ix продуктившсть. У вологiй смереково-буковiй суяличинi, нез-важаючи на зростання останнiми роками площi корiнниx деревостанiв, вони займають лише 35,5 % загальноi площ^ На мiсцi мiшаниx ялицевих люосташв сформувались поxiднi деревостани з ялини, бука, сосни, берези, осики та шших порщ. Частка поxiдниx ялинниюв у вологiй смереково-буковiй суяличинi становить 31,8 %, букнякiв - 23,5 %, соснякiв - 4,2 %, березнякiв - 3,5 %%, осични-кiв - 1,3 %, а явiрнякiв та модринникiв - 0,1 %. Упродовж останнix 20 роив спостережено тенденщю до зростання площi коршних мiшаниx ялицевих деревосташв унаслвдок зменшення площi ялинниюв (на 11,4 %), букняюв (11,4 %) та сосняюв (4,7 %).
Лiтература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во Академии Наук УССР, 1953. - 441 с.
2. Герушинський З.Ю. Типолоия лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинський. - Львiв : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
3. Коляджин 1.Ф. Лiсiвничо-екологiчнi основи формування ялицевих деревостанiв Перед-карпаття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - Люознавство i лiсiвництво / 1.Ф. Коляджин. - Львiв, 2014. - 19 с.
4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. кол. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
5. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ лесов / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинский // Экология : сб. науч. тр. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
6. Тереля 1.П. Ялиця бша (Abies alba Mill.) у люах Украшських Карпат: стан, вщтворення та господарське використання / 1.П. Тереля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / УкрДЛТУ. - Львiв, 2004. - 19 с.
7. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1980. - 192 с.
Надшшла до редакци 17.03.2016 р.
Мазепа В.Г., Тереля И.П., Коляджин И.Ф. Продуктивность пихтовых древостоев бассейна реки Бистрица Солотвинская (Предкарпатье)
Приведены результаты анализа состояния древостоев для преобладающего типа леса Предкарпатья - влажного елово-букового супихтача. Установлены тенденции смены фактической продуктивности древостоев, их типов, а также лесоводственной эффективности использования лесорастительных условий лесными участками в данном типе леса за последние 20 лет. Средний фактический запас древостоев для вышеприведенного типа леса за последние годы существенно снизился и составляет 206 м3та-1, а потенциальные возможности лесорастительных условий используются на 63 %. За анализируемый период наблюдается тенденция к увеличению площади коренных мешанных пихтовых древостоев за счет уменьшения площади ельников (на 11,4 %), букняков (11,4 %) и сосняков (4,7 %).
Ключевые слова: продуктивность, супихтач, тип леса, запас, коренной и производный древостой, группа возраста.
Mazepa V.G., Terelia I.P., Kolyadzhyn I.F. The Performance of Fir Stands of the River Bystrytcia Basin (the Precarpathians)
The results of the state analysis of the predominant forest type of forests of the Carpathians - wet spruce-beech and fir stands are presented. Change tendencies of the actual productivity of forest stands, their types, and silvicultural effectiveness of forest growing conditions utilization by the forest plots in this forest type over the last 20 years are determined. The actual average stand volume in the mentioned obove forest type in recent years has significantly decreased and amounts to 206 m3-ha-1, and the potential of forest growing conditions is used by 63 %. For the analyzed period tendency to increasing of the area of the mixed fir stands due to the area reduction of spruce (11,4 %), beech (11,4 %) and pine stands (4,7 %) is observed.
Keywords: productivity, fir stands, forest type, stand volume, a primary and secondary stand, age group.
УДК 582.711.714
КОЛЕКЦ1Я РОДУ COTONEASTER MEDIK. БОТАН1ЧНОГО САДУ IM. АКАД. О.В. ФОМ1НА У СВ1ТЛ1 СИСТЕМИ J. FRYER ET B. HYLMO
Г.Т. Гревцова1,3.Г. Бонюк2,1.С. Михайлова3
Кизильники - декоративш рослини, яю в крашах Захщно! ввропи використову-ють на об'ектах рекреацп з 1825 р. Рщ Cotoneaster Medik. здавна створюе проблеми систематикам через постшне збшьшення видового рiзноманiття, що пов'язано з апомжси-сом, притаманному цьому полiморфному роду. Види роду Cotoneaster у сучаснш систе-мi згруповано у 2 шдроди - Chaenopetalum, Cotoneaster, 11 секцш та 37 серш i мютять вщповщно 141 вид, 1 шдвид, 2 пбриди, 84 культивари та 223 види i 11 культиварiв, всього 462 таксономiчнi одинищ. Колекцiя Ботанiчного саду iм. акад. О.В. Фомiна у системi J. Fryer et B. Hylmo складаеться з 2 пiдродiв, 10 секцiй, 30 серiй, 137 видiв, 15 культиварiв. Заповненють таксономiчних серiй видами нашо! колекцп у вщсотково-му еквiвалентi становить вщ 11 до 100 %. У колекцп Cotoneaster культивуеться 8 нових видiв, що не увшшли в систему J. Fryer et B. Hylmo, з них 6 - рослини, привезет з ек-спедицш та 2 - вирощеш з насiння Страсбурзького ботанiчного саду (Франщя).
1 проф. Г.Т. Гревцова, д-р бюл. наук - Ботатчний сад 1м. акад. О.В. Фомша Ктвського НУ 1м. Тараса Шевченка;
2 ст. наук. ствроб. З.Г. Бонюк, канд. бюл. наук - Боташчний сад ¡м. акад. О.В. Фом1на КиТвського НУ 1м. Тараса Шевченка;
3 здобувач 1.С. Михайлова - Ботатчний сад 1м. акад. О.В. Фомша Ктвського НУ 1м. Тараса Шевченка
