CC BY
18
2. ШилшГС. Окрем1 питания щодо особливостей закладання тополевих плантацш у захщ-ному Потси та Опилп / 1.С. Шилш, В.М. Маурер // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.6. - С. 112-118.
3. FAO 2012. Improving lives with poplars and willows. Syntesis of country progress reports -Activities related to poplar and willow cultivation and utilization - 2008 through 2011. FAO, Rome, Italy, 93 pp.
4. Jansons A. Productivity of poplar hybrid (Populus balsamifera x P. laurifolia) in Latvia / A. Jansons, S. Zurkova, D. Lazdina and oth. / Latvian State Forest Research Institute 'Silava', Agronomy Research. - 2014. - Vol. 12(2). - Pp. 469-478.
5. Oosten C. Hybrid poplar crop manual for the prairie provinces / C. van Oosten // SilviConsult Woody Crops Technology Inc.: Nanaimo, B.C., 31 March 2006, 232 p. - Pp. 17-31. [Electronic resource. - Mode of access http://www.poplar.ca/upload/documents/cropman.pdf
Надклано до редакц11 22.02.2016 р.
Шылин И. С. Особенности состояния и роста культиваров тополя в фазе приживления на плантациях Волынского Полесья и Ополья
Охарактеризовано состояние и рост в высоту семнадцати культиваров тополя в научно-исследовательских плантациях Волынского Полесья и Ополья в фазе приживления и факторы, влияющие на них. Выделены наиболее перспективные клоны для выращивания на участках влажного гигротопа суборового, судубравного и дубравного тро-фотопов региона исследований. Продолжительность укоренения черенков и приживления тополя зависит от лесорастительных условий и наиболее успешно проходит во влажных судубравах. Отмечено лучшее состояние и сохранность саженцев культиваров тополя в фазе приживления в дубравных условиях.
Ключевые слова: тополь, культивары, плантационное лесовыращивание, состояние, прирост, приживаемость.
Shylin I.S. Some Features of the State and Height of Poplar Trees Culti-vars in an Engraftment Phase on the Plantations of Volyn Polissya and Opillya
Condition and growth in height of 17 poplar cultivars in research plantations of Volyn Polissya and Opillya in the engraftment phase of their development and factors that affect them were characterized. The most promising clones for cultivation in humid areas of subir, sudibrova and dibrova types of site conditions in the studied region were selected. The duration of poplar cutting's rooting period depends on the site conditions and is successfully held in wet sudibrova. The best survival and preservation of most of poplar cultivars in the survival phase was marked in dibrova conditions.
Keywords: poplar, cultivars, plantation establishment, condition, growth, engraftment.
УДК 630:644.2
ПРОДУКТИВШСТЬ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У НАЦЮНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ"
1.Ф. Шишканинець1, В.Г. Мазепа2, В.1. 'Мочан3
Наведено результати типолопчного аналiзу букових деревосташв для пашвних тишв люу НПП "Зачарований край". Встановлено фактичну та потенцшну продуктив-шсть, типи деревосташв, а також лiсiвничу ефектившсть використання люорослииних умов л^овими дшянками у вологш чистш бучиш, вологш чистш субучиш та свiжiй чистш бучиш. Середнш фактичний запас деревосташв наведених вище тишв люу ста-новить близько 324, 379, 220 м3та-1 вщповщно, а потенцшш можливост люорослииних
1 наук. спгвроб. 1.Ф. Шишканинець, канд. с.-г. наук - НПП "Зачарований край", Закарпатська обл.;
2 проф. В.Г Мазепа2, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 заступ. директора з наук. роботи В.1. Мочан - НПП "Зачарований край", Закарпатська обл.
умов використовуються, вщповщно, на 87, 89 та 84 %. Частка корiнних деревосташв у вологiй чистiй бучинi, субучиш та свiжiй чистiй бучинi становить 90, 100 та 89 % вщ-повiдно.
Ключовг слова: продуктившсть деревостану, буковий деревостан, тип лку, запас, коршний деревостан, група вжу.
Нацiональний природний парк (НПП) "Зачарований край" розташований на пiвденно-захiдних схилах Вулкашчного масиву, який в адшшстративному вимiрi розташований у межах 1ршавського р-ну Закарпатсько!' обл. Цей масив вiддiлений вiд iнших частин Вулкашчно!' гряди долинами рiчок Латориця з шв-нiчного заходу i Боржава з швденного сходу. За геоботашчно-лшвничим районуванням Карпат ця територ1я належить до передгiрських дубово-букових лiсiв Карпат [2].
Стан букових лiсiв НПП "Зачарований край" мало вивчений. При цьому вивчення стану лiсiв заповщних територiй е складовою частиною наукових зав-дань об'екпв природно-заповiдного фонду держави, а наявшсть пралiсiв - шд-вищуе науковий iнтерес до них. Тому для виртення ще!' проблеми потрiбно встановити !х фактичну i потенцiйну продуктившсть, типи деревосташв, а та-кож лiсiвничу ефектившсть використання грунтово-клшатичних умов у кон-кретних типах лiсу. Встановлення фактично!' та потенцiйноi продуктивностi де-ревостатв у рiзних класах вiку дасть змогу обгрунтувати вибiр напрямку ведения господарства у бучинах та розробити заходи для шдвищення !х продуктив-носп та стiйкостi.
Мета дослщження - вивчення фактично!' та потенцшно!' продуктивностi букових лiсостанiв i лк1вничо! ефективностi використання грунтово-ктматич-них умов панiвних типiв лiсу НПП "Зачарований край".
Об'екти та методика дослщження. Аналiз фактично!' та потенцшно!' продуктивностi, типiв деревостанiв, а також лк1вничо!' ефективностi використання грунтово-ктматичних умов буковими лiсостанами проведено для: воло-го!' чисто!' бучини - пашвного типу лiсу (87,3 %), свiжо! чисто!' бучини (5,8 %) та волого!' чисто!' субучини (6,6 %). Для цього використано методику типолопч-ного аналiзу, яка передбачае розподш деревостанiв у межах вжових груп, виз-начення максимально!' природно!' та фактично!' продуктивностi, а також розподш деревосташв за типами i повнотами з метою виявлення юльюсних та яюс-них змiн корiнних деревостанiв [1, 5]. Для аналiзу використано матерiали лков-порядкування за 2011 р. Для розрахунку потенцшних запасiв корiнних деревос-тан1в використано нормативно-довiдковi матерiали для таксацп лiсостанiв [4].
Результати дослщження. Результати аналiзу продуктивностi деревоста-н1в у найпоширенiшому типi лку НПП "Зачарований край" - вологш чистiй бу-чинi, засвiдчили, що середнiй фактичний запас деревостанш зростае до 80-90-рiчного вiку i становить 452-454 м3 га-1 та досягае максимально! величини в цьому тиш лiсу (табл. 1). Зниження середнього фактичного запасу в стиглих де-ревостанах до 350 м3 га-1 пов'язано з тим, що вони е переважно простими та се-редньоповнотними (0,6). Варто зазначити, що стигл деревостани у цьому типi лку трапляються тшьки на двох видшах, сумарна площа яких становить 4,2 га. Середнш фактичний запас деревостанв у вiцi 161-180 рокш становить
458 м3 га-1 i е максимальним для цього типу лку. Середнiй фактичний запас ста-ровiкових букових деревостанiв становить 330 м3 га-1, а пралiсiв - 348 м3 га-1.
Табл. 1. Фактична та потенцшна продуктившсть деревосташв вологог чистог бучини (НПП "Зачарований край", 2011 р.)
Група вiку, роки За-гальна пло-ща, га Фактичний запас на всш площь тис. м Середнш фактичний запас-, м3-га- Середнш фактичний приркт, м3-га-1 1снуючий типо-лопчний еталон Потен-цшний запас, тис.м Використання типо-лопчного потенщ- алу, %
середнш приркт, м3-га-1 запас, м3-га
6-10 44,4 1,09 25 3,1 2,1 25 1,09 100
11-20 269,1 18,15 67 4,5 3,2 70 18,84 103
21-30 202,4 28,25 139 5,6 5,6 140 28,34 100
31-40 177,0 39,25 222 6,3 6,4 224 39,65 99
41-50 137,4 49,79 362 8 6,7 300 41,22 121
51-60 600,6 231,06 385 7 7,0 385 231,23 100
61-70 944,1 407,87 432 6,6 7,4 480 453,17 90
71-80 1246,6 566,09 454 6,1 6,9 520 648,23 87
81-90 544,6 246,22 452 5,3 6,4 540 294,08 84
91-100 93,8 37,71 402 4,2 5,8 550 51,59 73
101-120 1,8 0,63 350 3,2 5,0 555 1,00 63
121-140 2,4 0,84 350 2,7 4,3 555 1,33 63
141-160 89,9 36,59 407 2,7 3,7 555 49,89 73
161-180 15,3 7,0 458 2,7 3,3 555 8,49 82
181-200 222,1 73,37 330 1,7 2,9 560 124,38 59
201-270 197,1 68,62 348 1,5 2,9 560 110,38 62
Середня - - 324 4,5 5,0 409 - 87
Всього 4788,6 1812,53 - - - - 2090,39 -
Середнш фактичний запас i приркт деревосташв волого! чисто! бучини становить 324 м3 га-1 та 4,5 м3 га-1 вiдповiдно, а потенцшш можливостi лкорос-линних умов використовуються на 87 %. Типологiчний потеншал деревосташв до 60-рiчного вiку, залежно вiд групи вiку, використовуеться на 99-121 %, а в наступних групах вiку спостерiгаеться зниження ступеня використання типоло-гiчного потенцiалу. Зокрема, ступiнь використання типологiчного потенциалу деревосташв у вщ 140-180 роюв, середнiй фактичний запас яких е максимальним (458 м3 га-1), становить 82 %. Потенцiйнi можливостi лiсорослинних умов старо-вiковими деревостанами та пралками використовуються на 59 i 62 % вщповщно.
Варто зазначити, що середнiй фактичний запас деревостанiв волого! чисто! бучини, як зростають в умовах гiрських букових лшв Карпат на територi! Свалявського лкництва ДП "Свалявське ЛГ", становить 375 м3 га-1, а Нижньо-ворiтського лкництва ДП "Воловецьке ЛГ" - 323 м3 га-1, при цьому потенцiйнi можливост лiсорослинних умов використовуються на 94 та 84 % вщповщно [3]. Як бачимо, продуктивнiсть бучин пашвного типу лiсу Свалявського лкниц-тва е вищою, а Нижньоворiтського лкництва - щентичною до продуктивностi букових лкосташв нацiонального парку.
Аналiз даних окремо за типами лiсу показав, що лкорослинш умови свi-жо! та волого! чистих бучин використовуються на 84 та 87 %, волого! чисто! су-бучини - на 89 %, а середнш фактичний запас деревосташв у цих типах лку
становить, вщповщно, 220, 324 та 379 м3та-1 (табл. 2). Причиною низького се-реднього фактичного запасу букових деревосташв свiжоí чисто'' бучини е вщ-сутнiсть середньовiкових, пристигаючих i стиглих деревосташв; вщсутшсть мо-лоднякiв i жерднякiв е причиною високого середнього фактичного запасу букових деревосташв в умовах св1жо'1 чисто'' бучини (рис.).
Табл. 2. Результата типологiчного аналгзу букових лгсосташв НПП "Зачарований край "
Тип люу
Середнш запас де-ревоста-ну, м3та-1
Використан-ня типоло-гiчного по-тенцiалу, %
Розподiл площi деревосташв на типи _та за повнотами, (га/%)_
коршш
1,0-0,8
0,7-0,5
<04
похщш
Всього
га/%
1,0-0,8
0,7-0,5
<0,4
Б3-Бк
324
87
2161,3 45,1
2106,6
44,0
27,7 0,6
220,6 4,6
254,4 5,3
18
0,4
4788,6 100
С3-Бк
379
89
214,9 80,5
51,9 19,5
266,8 100,0
Б2-Бк
220
84
152,8 57,1
82,6 30,9
32 1,2
78
2,9
21
7,9
267,4 100,0
Рис. Фактичний i потенцшний запас букових деревосташв у рЬних типах лщ
Розподш люосташв за типами деревосташв показав, що в райош досль джень переважають коршш деревостани, частка яких у вологш чистш бучиш, субучинi та свiжiй чистш бучиш становить 90, 100 та 89 % вщповщно. При цьому коршш деревостани е високо- та середньоповнотними, а частка низько-повнотних деревостанiв, залежно вiд типу люу, змшюеться в межах 0,7-1,2 %. Частка похiдних деревостанiв волого'' та свiжоí чистих бучин становить, вщпо-вiдно, 10 та 11 % (див. табл. 2). При цьому похщш деревостани також е високо-та середньоповнотними.
Похщш деревостани представлен в основному ялинниками (табл. 3).
Табл. 3. Розподш деревосташв заучастю бука за пашвними породами
Тип деревосташв
Розподш деревосташв за типами люу, га/%
Б3-Бк
С3-Бк
Б2-Бк
Коршш
4295,6/90
266,8/100
238,6/89
Похщш:
493/10
28,8/11
зокрема: - ялинники
401 9/8
28,8/11
- дуглаЫевики
46,2/1
- дубняки
16,7/0,3
- бере
13,7/0,3
- акащевики 4,4/0,1 -
-ясенняки 3,1/0,1 - -
- горшники 2,8/0,1 - -
- каштанники 2,7/0,05 - -
- явiрняки 1,4/0,05 - -
- грабняки 0,1/0,002 - -
Разом, га/% 4788,6/100,0 266,8/100 267,4/100
Так, у свiжiй чистiй бучинi трапляються тшьки ялинники (11 %); у воло-гiй чистiй бучинi частка ялинниюв становить 8 %, дугласieвикiв - 1 %, дубня-кгв, березняюв, акацieвикiв, ясеннякiв, горiшникiв, каштанникш, яырняюв та грабнякiв - 1 %.
Висновки. У пашвних типах лку НПП "Зачарований край" - вологш чистiй бучинi, вологiй чистiй субучиш та свiжiй чистiй бучинi, середнш фак-тичний запас деревосташв становить ввдповщно 324, 379 та 220 м3 га-1, а потен-цiйнi можливост лiсорослинних умов використовуються на 90, 89 та 84 %. У найбшьш поширеному типi лiсу, вологш чистш бучинi, середнiй фактичний запас деревосташв досягае максимально!' величини у вiцi 161-180 рокiв i становить 458 м3та-1.
Внаслвдок впливу на деревостани букових тишв лiсу низки природних та антропогенних чинникiв частина лiсостанiв е трансформованою. Це призвело до замiни коршних деревостанiв похiдними та знизило !х продуктивнiсть. У во-логiй чистш бучиш корiннi деревостани займають 87 % загально! площi, а у свь жiй чистiй бучинi - 89 %. На мiсцi чистих букових лiсостанiв сформувались по-хвдш деревостани з ялини, дугласи, дуба, берези, акацц та iнших порщ. Частка похiдних ялинникiв у свiжiй чистiй бучинi становить 11 %, а у вологiй чистiй бучинi 8 %, дугласiевикiв - 1 %, а дубняюв, березнякiв, акацiевикiв, ясшняюв, горiшникiв, каштанникiв, явiрнякiв та грабняюв - 1 %.
Лiтература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во Академии Наук УССР, 1953. - 441 с.
2. Герушинський З.Ю. Типологш лвдв Украхнських Карпат / З.Ю. Герушинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
3. Мазепа В.Г. Продуктившсть вологих бучин у верхш'ях басейну рiчки Латориця / В.Г. Мазепа, 1.Ф. Шишкянинець // Науковий вiсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украхни. - 2013. - Вип. 23.3. - С. 17-21.
4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. кол. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
5. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ лесов / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинский // Экология : журнал. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Надклано до редакцп 18.02.2016 р.
Шишканинец И. Ф., Мазепа В.Г., Мочан В.И. Продуктивность буковых древостоев в Национальном природном парке "Зачарованный край"
Приведены результаты типологического анализа буковых древостоев для преобладающих типов леса НПП "Зачарованный край". Установлено фактическую и потенциальную продуктивность, типы древостоев, а также лесоводческую эффективность использования лесорастительных условий лесными участками во влажной чистой бучине, влажной чистой субучине и свежей чистой бучине. Средний фактический запас древос-
тоев для вышеприведенных типов леса составляет около 324, 379, 220 м3-га-1 соответственно, а потенциальные возможности лесорастительных условий используются, соответственно, на 87, 89 и 84 %. Доля коренных древостоев во влажной чистой бучине, су-бучине и свежей чистой бучине составляет 90, 100 и 89 % соответственно.
Ключевые слова: продуктивность, буковый древостой, тип леса, запас, коренной древостой, группа возраста.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.G., Mochan V.I. The Productivity of Beech Stands in the Zacharovanyi Krai Natural Reserve (Transcarpathian Region)
The results of typological analysis of beech stands for predominant forest types of the Zacharovanyi krai Natural Reserve are presented. The actual and potential stand productivity, forest stand types, as well as efficiency of forest growing conditions utilization by the forest plots in the wet fairly fertile beech forest type, fertile beech forest type and fresh fairly fertile beech forest type is determined. The average actual stand volume of the mentioned above forest types is 324, 379, 220 m3-ha-1, respectively, and the potential of the used forest growing conditions is, respectively, 87 %, 89 % and 84 %. The proportion of primary stands in the wet fairly fertile beech forest type, fertile beech forest type and fresh fairly fertile beech forest type is 90 %, 100 % and 89 %, respectively.
Keywords: stand productivity, beech stand, forest type, stand volume, primary stand, age group.
УДК 58.036.5:674.031.772.224.2:(712.41)
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ КУЛЬТИВАРШ ACER PLATANOIDES L., ПЕРСПЕКТИВНЫХ ДЛЯ ВИСАДЖУВАННЯ У М1СЬКИХ УМОВАХ
М.В. Манько1, Н.О. Олексшченко2, О.1. Китаев3, В.А. Кривошапка4,
О.В. Соваков5
Визначено потенцшну морозостшюсть Acer platanoides L. i його культивар]в в умовах Киева та проведено пор]вняльну оцшку отриманих показниюв. Установлено, що найвищий ршенъ стшкост до низьких температур характерний для рослин A. p. 'Golden Globe', A. p. 'Princeton Gold' i A. p. 'Globosum'; найменш стшкнми е A. p. 'Cleveland' i A. p. 'Columnare'. yci дослщжеш культивари за сумарним рiвнем пошкодження рiзних частин пагона розташовано у послщовний ряд морозостшкосй. За результатами дослщжень, для використання у мiських насадженнях запропоновано культивари iз цшними декора-тивними властивостями та високим рiвнем стiйкостi до низьких температур.
Ключовi слова: клен гостролистий, культивар, морозостшюсть, низью температу-ри, лабораторне проморожування.
В УкраШ природно зростають 5 bhaíb клена: Acer platanoides L., А. pseu-doplatanus L., А. campestre L., А. stevenii Pojark. та А. tataricum L. Особливого поширення в KynbTypi набув A. platanoides, рослини якого характеризуются вщмшними декоративними якостями, досить швидким ростом, грунтополшшу-вальними властивостями та ш. [1]. Окpiм того, цей вид нараховуе значну кшь-кiсть кyльтиваpiв, що ставить його в один ряд з найщншшими у декоративному садiвництвi листяними деревними рослинами.
1 acnip. М.В. Манько - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки1в;
3 ст. наук. сп1вроб. О.1. Китаев, канд. бiол. наук - 1нститут сад1внидтва НААН Украши;
4 ст. наук. сп1вроб. В.А. Кривошапка, канд. с.-г. наук - 1нститут сад1внидтва НААН Украши;
5 дод. О.В. Соваков, канд. с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв;
