CC BY
72
The peculiarities of natural regeneration the of European and sessile oak, European beech, silver fir and European spruce are summarized. The natural regeneration of main forest-forming species in the Carpathian region and optimal structures of young stands are substantiated. It needs to focus of forestry point of view on natural way of reforestation. It should reproduction the indigenous forest cover.
Keywords: natural regeneration, contribution, European oak, sessile oak, European beech, silver fir, European spruce, quantity, quality, composition.
УДК 630 81 Проф. Ю.М. Дебринюк1, д-р с.-г. наук; здобувач Я.С. Форгть2;
наук. ствроб. В.В. Лести3
ЯЛИНА ЯК ОБ'еКТ ПЛАНТАЦ1ЙНОГО Л1СОВИРОЩУВАННЯ В ЯЛИЦЕВИХ ТИПАХ Л1СУ 1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ
На ochobí опрацювання повидшьно! таксацшно! бази даних станом на 1.01.2013 р. здшснено оцшювання сучасного поширення ялинових насаджень в ялицевих типах люу 1вано-Франювсько! области Проанатзовано також л^вничо-таксацшш по-казники - розподш за вщносними повнотами, запасами стовбурово! деревини, класа-ми та групами вжу насаджень, поширення за типами люу i складом деревосташв. На-голошено на перспективi створення плантацiйних лiсових культур ялини европейсь-ко! в умовах яличин i суяличин як промiжноi ланки у загальному циклi вирощування деревостанiв на принципах породозмiни.
Ключовг слова: ялина, площа, повнота, запас, групи вжу, вiкова структура, ти-пи лiсу, клас якостi культур, плантацшне лiсовирощування
Вирощування монокультур деяких порщ, яю не е коршними в певно-му тит люу, може забезпечити отримання значно бшьших обсяпв деревини i в значно коротш1 термши, шж у випадку продукування коршних насаджень [1, 5, 7]. Одшею з таких порщ вважаеться ялина европейська [Picea abies [L.] Karst.], яка е перспективним видом для використання як елемента породозмь ни при оргашзацп господарства з коротким оборотом рубки [7]. Висока ш-тенсившсть росту ялини в молодому вщ1 дае можливють рано починати про-м1жне користування (новор1чш ялинки, середньо- та др1бнотоварна деревина) i таким чином частково окупити витрати, пов'язаш з проведенням люокуль-турних робгг. Ц положення можна реал1зувати через створення плантацшних люових насаджень (ПЛН) у багатих та вщносно багатих типах люу.
У цьому аспект можна використати метод породозмши [6], ор1ентова-ний саме на штенсивне люовирощування 1з рацюнальним використанням природних потенцшних можливостей титв люорослинних умов. Породозмь на враховуе насамперед фактор взаемовпливу м1ж деревними породами, заходи з тдвищення едаф1чного потенщалу люорослинних умов та його як-найповшшого використання.
Об'екти дослщжень - насадження з перевагою в склад1 ялини евро-пейсько! у яличинах i суяличинах 1вано-Франювсько! область Для оцшки сучасного розповсюдження ялинових насаджень на теренах Укра!ни були про-
1 НЛТУ Укра!ни, м. Львiв;
2 111111 "Верховинський", смт. Верховина;
3 1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Ки!в
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
ведет роботи з опрацювання та анатзу повидшьно! таксацшно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" (станом на 1.01.2013 р.) люових насаджень у po3pi3i люгоств, як складових частин 1вано-Франювсько! областi. KpiM розповсю-дження насаджень з перевагою ялини, ми аналiзували iншi лiсiвничо-такса-цiйнi показники - розподiл за вщносними повнотами, запасами стовбурово1 деревини, класами та групами вiку насаджень, розповсюдження за типами ль су та складом деревосташв.
Походження дослщжуваних насаджень не викликае сумшву, оскшьки чистi ялинники в яличинах та суяличинах створювали лише штучним шляхом. 1х було закладено в 50-60-х роках минулого столiття. Оскшьки ялина в молодому вiцi росте швидше, нiж ялиця, продукуе значно бшьшу кiлькiсть насiння з високою схожютю, то вирощувати садивний матерiал ялини i впро-ваджувати його в лiсовi культури було значно простше, нiж ялицi. Це одна з основних причин утворення у ялицевих типах люу чистих похщних ялинни-кiв. Методика робiт е загальноприйнятою для лiсiвничих i таксацшних досль джень з використанням лiсiвничих i таксацiйних методiв, а також методiв узагальнення, логiстичного та юторичного пiдходу [4, 11].
Ялина европейська або смерека в Укра1нських Карпатах як головна ль сотвiрна порода культивуеться понад 130 рокiв [2]. Загальна площа ялинни-кiв Укра1ни становить близько 0,6 млн га - 20 % площi вшх хвойних лiсiв держави i 10 % - загально! вкрито1 люовою рослиннiстю земель [8].
Межi сучасного ареалу породи описано досить детально в багатьох наукових працях [3, 9 та ш.]. Про значне розширення територп зростання Picea abies свщчать данi В.Б. Логгшова [8]: у ХХ ст. у рiвниннiй частинi Укра-!ни створено понад 42000 га насаджень з перевагою ялини та значну кшькють мшаних насаджень. За даними М.1. Ониськiва та iн. [10], лiсовi культури ялини европейсько! (чистi або мшаш з домiнуванням породи) за межами природного ареалу займають близько 10000 га.
Лггературш данi щодо розповсюдження ялини у ялицевих типах люу на територп Укра!нських Карпат та Прикарпаття сьогодш практично вщсут-нi. За даними лiсовпорядкування станом на 1.01.2013 р., на територп 1вано-Франювсько! обл. налiчуеться 50237,5 га насаджень з перевагою в складi ялини европейсько! в умовах суяличин та яличин. Загальний запас стовбурово! деревини у цих насадженнях становить 15280,4 тис. м3 (табл. 1).
Для визначення площ i запасiв деревини ялини у яличинах та суяличинах було взято 10 титв люу - вс типи, якi трапляються на територп 1вано-Франювсько! обл. Отже, найбшьш поширеним типом лiсу, де переважають насадження ялини, е свiжа смереково-букова суяличина (С3-см-бкЯц), яка займае близько 66 % площi дослщжених типiв лiсу. Другим за поширенютю типом лiсу, де переважають ялиновi насадження, е сира смереково-букова суяличина (С4-см-бкЯц), яка займае 21 % ще! площi. На iншi ялицевi типи лiсу, де пашвною породою е ялина, припадае трохи бшьше нiж 13 %. У цих двох типах люу зосереджений найбшьший запас стовбурово! деревини ялини -62 % вщ загального запасу (табл. 1).
Табл. 1. Розповсюдження насаджень ялини европейськоЧ _у яличинах та суяличинах за типами :йсу_
№ з.п. 1ндекс типу лгсу Площа насаджень, га Запас стовбурово! деревини, тис. м3
1. С2-д-бкЯц 39,9 10,91
2. С2-см-бкЯц 14,5 5,29
3. С3-бкЯц 386,6 92,46
4. С3-бк-смЯц 32943,9 9531,32
5. С3-д-бкЯц 2346,1 437,86
6. С4-дЯц 85,1 19,0
7. С4-см-бкЯц 10587,1 4032,25
8. Б3-бкЯц 530,2 108,75
9. Б3-см-бкЯц 3122,9 997,22
10. Б3-г-бкЯц 181,2 45,3
Всього 50237,50 15280,36
Серед дослщжуваних тишв люу найменшi площi та запас притаманш насадженням ялини, яка росте у свiжих суяличинах (близько 0,1 %). Ми здiйснили також аналiз розподiлу насаджень з перевагою ялини за класами бонiтету. Загалом, насадження вiдзначаються високим бонiтетом (табл. 2). При цьому трапляються насадження, яю ростуть за 1а, 1ь, i навiть - за Iе та Iй класами бонiтету. Насадження тако! високо! продуктивностi ростуть як у яличинах (Б3-см-бкЯц), так i в суяличинах (С3-см-бкЯц, С3-д-бкЯц). Поряд з цим, у цих типах люу е насадження, якi ростуть за Ш-У класами бонiтету. Причина може полягати у низькш бюлопчнш стiйкостi таких насаджень, внаслiдок чого тут проводили саштарш рубки, а залишеш дерева можуть ма-ти невелику висоту. Проте таких насаджень облжовано досить мало.
Табл. 2. Розповсюдження насаджень з перевагою ялини европейськоЧ у ялицевих типах л1су за боштетами, площами та запасами стовбуровоЧ деревини
Боштет насаджень | Площа насаджень, га | Запас стовбурово! деревини, тис. м3
Тип л1су - св1жа дубово-букова суяличина (С2-д-бкЯц)
I 31,5 8,79
1а 4,3 1,34
II 4,1 0,78
Разом 39,9 10,91
Тип л1су - св1жа смереково-букова суяличина (С2-см-бкЯц)
I 9,8 3,32
II 4,7 1,97
Разом 14,5 5,29
Тип лгсу - волога букова суяличина (С3-бкЯц)
I 185,6 47,17
Iа [ вище 102,8 32,18
II 87,3 12,47
III 3,9 0,34
IV 7,0 0,30
Разом 386,6 92,46
Тип лгсу - волога смереково-букова суяличина (С3-см-бкЯц)
I 14977,6 4391,19
Г [ вище 9302,3 3559,68
II 7313,8 1405,58
III 1140,5 162,77
IV 185,6 10,58
V 24,1 1,52
Разом 32943,9G 9531,32
Тип nicy - вoлoга дyбoвo-бyкoва cyяличина (С3-д-бк-Яц)
I 1157,4 210,4
Г i вище 641,3 170,70
II 526,2 55,61
III 20,1 1,13
IV 1,1 0,02
Разом 2346,G 437,86
Тип nicy - дyбoвo-бyкoва яличин3 (С4-д-бк-Яц)
I 51,8 16,8
Ia 4,4 0,82
II 20,1 1,04
III 8,8 0,34
Разом S5,1G 19,GG
Тип nicy - cмеpекoвo-бyкoва cyяличина (C4-cм-бк-яц)
I 5094,3 1047,39
I3 i вище 3325,00 1531,84
II 1583,7 390,88
III 367,3 50,73
IV 200,1 11,09
V 3,1 0,12
V3 13,6 0,2
Разом 1G5S7,1G 4G32,25
Тип nicy - вoлoга дyбoвo-бyкoва яличиш (D3-д-бкЯц)
I 207,3 36,82
I3 i вище 269,3 66,12
II 18,2 1,89
III 34,2 3,79
IV 1,2 0,13
Разом 53G,2G 1GS,75
Тип nicy - вoлoга cмеpекoвo-бyкoва яличиш (D3-cм-бкЯц)
I 14,89 443,6
I3 i вище 1058,6 423,67
II 470,4 119,02
III 79,3 10,14
IV 25,6 0,79
Разом 3122,9G 997,22
Тип nicy - вoлoга гpабoвo-бyкoва яличим (D3-г-бкЯц)
I 56,6 13,26
Ia 119,4 3,12
II 5,2 0,92
Разом 1S1,2G 45,3G
Усього 5G237,5G 152SG,36
Якщo зд^нити poзпoдiл наcаджень ялини 33 клаcами бoнiтетy найбiльш poзпoвcюдженoгo типу люу (C3-cm-6e^), який займаe м3йже
33 тис. га на територп ^ано-Франювсько! обл., то насадження I класу боште-ту i вище займають 73,2 %, II - 21,7 %, III - 4,0 %, IV - 1,0 %, V - 0,1 % пло-щi. Отже, переважаючу площу типу лiсу займають високобоштетт насадження ялини европейсько!. Ми склали узагальнений реестр насаджень з перевагою ялини за класами бонiтету за всiма дослщженими нами десятьма типами люу (табл. 3).
Табл. 3. Розповсюдження насаджень з перевагою ялини европейськог за класами
Боштет Площа насаджень, га Запас стовбурово! деревини, тис. м3
I 23260,9 7218,74
та 13225,8 5129,3
ib 1530,2 653,77
Iе 61,0 30,38
Id 10,4 4,02
II 10033,7 1990,16
III 1654,1 229,24
IV 420,6 22,91
V 27,2 1,64
Va 13,6 0,2
Всього 50237,50 15280,36
Значну перевагу мають насадження ялини, як ростуть за I класом бо-нiтету - 46,3 % (поряд iз цим, за I3 - 26,3 %, Ib - 3,0 %, Iе - 0,1 %), за II класом - 20,0 % та III класом - 3,3 %. На iншi класи боштету припадае менше 1 % площ ялинових насаджень. У яличинах та суяличинах ^ано-Франювсь-ко! обл. ростуть як чисп, так i мшат насадження ялини. Вiдомо, що чист насадження е значно менш довговiчними, нiж мiшанi. Коли йдеться про вщ-творення корiнних насаджень у певному типi лiсу, то цей чинник повинен бути найважлившим. Тому юнують науковi працi, де акцентуеться увага саме на створенш i вирощувант мiшаних ялинових насаджень, як найбшьш бюло-гiчно стшких та довговiчних [2, 3].
Поряд iз цим, коли основним завданням е отримання значних обсяпв деревини за вщносно короткий перiод часу, доцшьно культивувати чистi насадження як бшьш продуктивнi, якi через 40-60 роюв будуть зрубанi, i на мю-цi яких буде вщновлено корiнний тип деревостану [6]. Аналiз складу ялинових насаджень у ялицевих типах лiсу Ьано-Франювщини показав перевагу мiшаних насаджень над чистими, що шдтверджуе наш попереднш висновок (табл. 4).
Табл. 4. Розповсюдження насаджень з перевагою ялини европейськог
за складом у ялицевих типах лису 1вано-Франшвсько'1 обл.
Склад насаджень Площа насаджень, га Запас стовбурово! деревини, тис. м3
Mimrni 27579,1 6773,67
Чиста 22658,4 8506,69
Всього 50237,5 15280,36
Отже, мшат насадження ялини займають 55 % за площею та 44 % за запасом у межах десяти дослщжуваних ялицевих типах люу. Поряд iз цим,
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
хоча чист ялинники займають меншу площу (лише 45 %), проте !хнш запас стовбурово! деревини iстотно вищий (56 %), нiж мiшаних ялинових наса-джень. Отже, чистi смеречники у ялицевих типах лiсу вiдзначаються бшь-шою продуктивнютю, нiж мiшанi.
Запас стовбурово! деревини ялинових насаджень, як i iншi таксацiйнi показники, значною мiрою залежить вiд повноти. Ми здшснили аналiз роз-повсюдження ялинових насаджень за дiапазонами вщносно! повноти, що та-кож вiдображаe штенсивнють ведення лiсового господарства у регюш (табл. 5). Як видно з наведених даних, найбшьшу площу займають високо-повнотнi насадження (0,7-0,8...0,8-0,9), вщповщно 30 та 24 %. Меншу площу займають середньоповнотш насадження (0,6-0,7 та 0,5-0,6) - 19 та 10,7 %. На низькоповнотш насадження припадае лише 8,7 % загально! площi.
Табл. 5. Розповсюдження насаджень з перевагою ялини европейськог за
повнотами у ялицевих типах л1су
№ з.п. Дiапазон вдаосно! повноти Площа насаджень, га Запас стовбурово! деревини, тис. м3
1. 0,21-0,30 729,2 148,42
2. 0,31-0,40 1569,7 373,1
3. 0,41-0,50 2814,1 791,82
4. 0,51-0,60 5397,9 1734,61
5. 0,61-0,70 9570,5 3056,94
6. 0,71-0,80 15148,2 4607,49
7. 0,81-0,90 12133,1 3727,27
8. 0,91-1,00 2874,8 840,69
Всього 50237,5 15280,34
Загалом ялиновi насадження (як чисп, так i мiшанi) в умовах яличин та суяличин вiдзначаються досить високою повнотою, що i визначае !хнш ви-сокий запас стовбурово! деревини (табл. 1-4).
Вщомо, що в ялицевих типах люу ялина е менш довговiчною, нiж у смерекових [1, 3]. Поряд з цим, аналiз матерiалiв лiсовпорядкування показав, що сьогодш у ялицевих типах люу ростуть насадження ялини найрiзноманiт-нiшого вiку. Так, аналiз даних показав, що на 1вано-Франювщиш трапляються як десятирiчнi насадження з перевагою ялини, як займають досить малу час-тку (0,6 %) вщ загально! площi, так i пралюи 300-рiчного вiку. Найбiльшу час-тину в Держлiсфондi з ялицевими типами люу займають насадження 60^ч-ного вжу (20,8 %), трохи меншу площу - 30, 40 та 50 роюв (вщповщно 15, 12 i 19 %). Менша кшькють чистих ялинникiв у яличинах i суяличинах зумовлена зниженою стiйкiстю монокультур ялини на сучасному етапi, через що лiсiвни-ки культивують переважно мшаш насадження, як бiльш бюлопчно стiйкi. Розподiл ялинникiв у ялицевих типах люу за класами вжу та площею, за кла-сами в^ та запасами стовбурово! деревини зображено на рис. 1 i 2.
Аналiз площ насаджень з перевагою ялини за групами вжу показав, що найбiльшу площу займають середньовiковi насадження (32,8 %), дещо меншу площу - пристигаючi (24,7 %), а стиглi - лише 21,8 %. Перестiйних насаджень з перевагою в !х складi ялини у ялицевих типах люу знаходиться
тiльки 10 %. Таким чином, ялина европейська е розповсюдженою породою у ялицевих типах люу 1вано-Франювсько1' обл., накопичуючи тут значнi запаси стовбурово!' деревини вже у вщ 50-70 роюв. Цю особливiсть ялини за певних умовах можна випдно використати для отримання значних обсяпв деревини за вщносно короткi термiни шляхом запровадження плантацшних лiсових на-саджень на принципах породозмши.
Рис. 1. Розподт насаджень ялини европейськог за класами вжу та площею
123456789 10 11 12 13 14 15 16 17 18 192021 2223 24 Рис. 2. Розподт насаджень ялини европейськог за класами вжу та запасами деревини
Лггература
1. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат / Н.Ю. Бигун. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 126 с.
2. Гаврусевич А.Н. Основные принципы создания биологически устойчивых лесных культур ели обыкновенной в Карпатах / А.Н. Гаврусевич // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1973. - Вып. 32. - С. 46-51.
3. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат : монография / М.А. Голубець. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 262 с.
4. Гром М.М. Люова таксащя : тдручник [для студ. ВНЗ] / М.М. Гром. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
5. Дебринюк Ю.М. Люов1 культури. Методи 1 способи 1'х створення у типах люу захщно-го регюну Укра'ни : навч. пос1бн. [для студ. ВНЗ] / Ю.М. Дебринюк. - К. : Вид-во 1СДОУ, 1994. - 168 с.
6. Дебринюк Ю.М. Породозмша як зааб пщвищення продуктивност люових насаджень / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. -С. 99-102.
7. Дебринюк Ю.М. Ялина европейська (смерека) як високопродуктивна порода Малого Полюся / Ю.М. Дебринюк Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лю1в-ницью дослщження в Укра'т. 1Х-т1 Погребняювсью читання. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. -2003. - Вип. 13.3. - С. 221-228.
8. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимизация лесных культурценозов / В.Б. Логги-нов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 164 с.
