CC BY
21
УДК 630*[64+23]
АНАЛ1З Л1СОВОГО ФОНДУ ТА ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА КОС1ВЩИН1
О. О. Погрiбний1, В.П. ЛосюК2, В.Я. Заячук3
Проаншизовано лковий фонд Косiвщини за породним складом. Оцшено середню продуктившсть деревостанiв регiону дослiджень. Зiбрано статистичш данi господарю-вання люогосподарських тдприемств Косiвського району за п'ятирiчний перюд. Про-аналiзовано рубки головного користування, рубки догляду та iншi види рубок форму-вання та оздоровления лiсiв у лiсовому фондi регюну дослiджень. Визначено обсяги ль созаготг^ та i'x влив на екосистему. Оцшено люовщновну справу в люах Коивщини. Встановлено причин погiршення саштарного стану лiсiв Косшського району.
Ключовi слова: лкостан, деревостан, тип люу, Косшський район, люовий фонд, саш-тарнi рубки, рубки головного користування, рубки догляду, лiсовi культури.
Вступ. Лiс - це найбiльше надбання та сенс всього життя гуцула. Станк-лав Вiнценз писав: "Нщо так не змiнило обличчя краю, його краевиду, нiщо в такш Mipi не позбавило його давньо'' неприступностi, не перевернуло госпо-дарських занять, звичок, потреб, видаткiв i всього характеру життя людей, нщо так не переорало всю'' гуцульсько'' самобутносп, як оте промислове рубання ль су..." [2]. Виходячи з того, що лiсове господарство Гуцульщини здiйснюеться досить iнтенсивно, доцiльно дати йому об'ективну оцiнку.
Косшський район розмщений на територй' Прикарпаття та Покутських Карпат, а тому лки е невiд'емною частиною його ландшафтов. Площа лiсового фонду Коавщини займае 43,5 тис га, що становить 44,1 % вiд загально'' плошд району [3]. Вiн розподлений мiж трьома користувачами, а саме НПП "Гуцульщина" (7,6 тис. га), ДП "Кутське ЛГ" (16,1 тис. га) та РП "Райагролк" (19,2 тис. га).
Результати дослвдження. Косшщина простягаеться iз передгiрськоí територй' до середньопр'я Карпат з перепадом висот ввд 270 до 1472 м н. р. м., а тому лковий фонд регюну дослвджень вiдзначаеться високою мiнливiстю за видо-вим складом, структурою та типами лкорослинних умов. Найпоширенiшими лками цього регiону е буковi лки (табл. 1), площа яких сягае 19944,5 га, що становить 46,6 % вщ всiеí площi лково'' територй' регiону.
Друге мiсце за площею займають лiси з переважанням смереки европейсь-ко!' (Picea abies Karst.) - 13271 га, тобто 31 % ввд площд всього лкового фонду. Значно меншу площу займають ялиця бiла Abies alba Mill. (7,5 %) та дуб зви-чайний Quercus robur L. (5,8 %). Порiвняно iз попередшми породами, ялицевi та дубовi лки займають значно меншi площi у зв'язку з особливiстю поширення тишв лiсорослинних умов на територй' шдприемств та штенсивнктю антропогенного впливу на них упродовж останнiх столиь. Вiзуальне уявлення про поширення цих деревних порiд на територй' регюну дослвджень дае рис. 1 [1].
Аналiзуючи данi рис. 1, можна зробити висновок, що дубовi лiси поширенi у передкарпатськiй частиш регiону. Вони поступово змiнюються буковими т-
1 наук. сп1вроб. О.О. Погр1бний, канд. с.-г. наук - НПП "Гуцульщина", м. Косгв;
2 наук. сп1вроб. В.П. Лосюк, канд. с.-г. наук - НПП "Гуцульщина", м. Кос1в;
3 доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
сами, котрi поширенi вiд передгiр,я до середньопр'я. Часто буковi лiси чергу-ються iз ялицевими лiсами, що пов'язано iз подiбними бiолого-екологiчними особливостями та вимогами цих деревних порiд. Найвище в гори проникають та домiнують смерековi лiси. Цi лiси е природними корiнними деревостанами. Проте iз наведеного рис. 1 можна вщзначити поширення смереки европейсько'1 в пояа дубових, букових та буково-ялицевих лЫв. Вказанi лiси е похiдними смеречниками, котрi було створено лiсокультурним шляхом у минулих стол№ тях. З лЫвничого погляду, цi деревостани iз застосуванням лiсогосподарських заходiв повиннi бути переформован в корiннi деревостани.
Табл. 1. Розподш л1с1в Кос1вщини за основними деревними породами (га)
Порода ДП "Кутське ЛГ" НПП "Гуцульщина" РП "Райагролю" Разом
Сме 4102,9 836 8332,1 13271,0
Яцб 1557,8 747 900,3 3205,1
Бкл 8861,8 4743 6339,7 19944,5
Гз 79,4 84 1096,1 1259,5
Дз 690,3 563 1239,2 2492,5
Дчр 48,4 68 160,9 277,3
Влч 0,0 15 185,1 200,1
Влс 0,0 39 889,1 928,1
Ос 0,0 6 138,8 144,8
Бп 0,0 16 306,0 322,0
Сз 98,1 53 173,0 324,1
Iншi 246,8 26 179,7 452,5
Разом 15685,5 7196 19940,0 42821,5
Рис. 1. Поширення деревних пор1д на територи л1сового фонду НПП "Гуцульщина" та ДП "КутськеЛГ"
Одними з основних показниюв продуктивностi деревостанiв люового фонду е вiдносна повнота деревостану та його бонiтет. Бшьшють деревостанiв Ко-сiвщини е високопродуктивними та середньоповнотними. Так, деревостани I боштету на усiх трьох тдприемствах регiону е панiвними, а розподш лiсiв за рештою класiв боштету мiж пiдприемствами вiдносно !х площ е рiвномiрно пропорцiйний iз спадаючою тенденцiею (рис. 2). __________забоштетом тдпп
КоЫвщини
Назва Пщпри- Одиниця Обсяг робгг
заходу емство вимфу 2011 2012 2013 2014 2015 Разом за 5 роюв
НПП га 1,7 4,9 9,5 5,5 2,1 23,7
3 м 14 88 161 64 35 362,0
Рубки догляду за люом ДП га 117 104 90 97 102 510,0
м 1506 1443 985 1163 1291 6388,0
РП га 128 151,9 86,7 128,2 113,7 608,5
м 1096 1376 815 1181 766 5234,0
Разом га 246,7 260,8 186,2 230,7 217,8 1142,2
м3 2616 2907 1961 2408 2092 11984
Iншi види НПП га 233,4 336,5 182,3 309,6 314,6 1376,4
рубок, пов'язаш м3 2761 3146 2792 4641 6139 19479,0
ДП га 352 286 452 475 438 2003,0
з веден- м3 9721 6953 9604 11186 13704 51168,0
основними лкокористувачами
У НПП "Гуцульщина" та ДП "Кутське ЛГ" домшують деревостани iз пов-нотами 0,61-0,8. Натомють у РП "Райагролю" переважають деревостани з вщ-носними повнотами 0,41-0,6, що пов'язано iз високою iнтенсивнiстю 1х експлу-атацп. Площа лiсового фонду Косiвщини займае 43,5 тис. га, а тому вщграе значну роль у соцiально-економiчному життi населення [1]. Аналiз господарю-вання нами здiйснено за останнш п,ятирiчний перiод з 2011 по 2015 р. на основi даних статистичних спостережень лiсогосподарських пiдприемств. Зведеш по-казники з лiсозаготiвлi наведено в табл. 2.
Табл. 2. РозподЫ основних виЫв рубок, здшснених на територП л^ового фонду
КоЫвщини
Назва заходу
Пщпри-емство
Одиниця вимiру
2011
2012
Обсяг робгг
2013
2014
2015
Разом за 5 роюв
НПП
га
—3
1,7
4,9
9,5
5,5
2,1
23,7
14
161
64
35
362,0
Рубки догляду за люом
ДП
га
—3
117
104
90
97
102
510,0
1506
1443
985
1163
1291
6388,0
РП
га
—3
128
151,9
86,7
128,2
113,7
608,5
1096
1376
815
1181
766
5234,0
Разом
га
—3
246,7
260 8
1862
230,7
217,8
11422
2616
2907
1961
2408
2092
11984
Iншi види
рубок, пов'язаш з веден-
НПП
га
—г
233 4
336 5
182 3
309 6
314 6
1376 4
2761
? 146
2792
4641
6139
19479,0
ДП
га
—3"
352
286
452
475
438
2003,0
9721
6953
9604
11186
13704
51168 0
ням Л1СО-вого гос-подарства РП га 621 804 1332,3 954,9 1204,9 4917,1
м3 4417 6028 6434 6244 5869 28992,0
Разом га 1206,4 1426,5 1966,6 1739,5 1957,5 8296,5
м3 16899 16127 18830 22071 25712 99639,0
Рубки головного користу-вання НПП га - - - - - -
м3 - - - - - -
ДП га 27 27 27 21 33 135
3 м 5993 6030 5580 4636 5000 27239
РП га - - - - - -
м3 - - - - - -
Разом га 27 27 27 21 33 135
м3 5993 6030 5580 4636 5000 27239,0
Разом за вс1ма видами рубок га 1480,1 1714,3 2179,8 1991,2 2208,3 9573,7
3 м 25508 25064 26371 29115 32804 138862
Рис. 3. Розподт доглядовихрубань м1ж л1сокористувачами Кос1вщини
180 160 140 120 100 80 60 40 20 О
PÎK
зозподш за площею (га)
I I_
1 Г 1 1Г 1Г 1
юсв
■ ПРЧ 1ПРЖ
■ ПРХ
2011
39,7 41 41 144
2012
33 45,9 45,9 162
2013
39,9 39,6
39.6
89.7
2014
11
68,6 68,6 136,8
2015
16 57,1 57,1 122
2000 -
1800 -
1600 -
„ 1400 S
и 1200 -
| 1000 -
800
600 -
400
200 -
О -PiK
розподш за запасом (м3)
■
— -- 4
_ _ 1 .1
Г ■ Р ■ II1II1II11 1 1 II "IF Р 1
юсв
1ПРЧ ■ ПРЖ 1ПРХ
2011
314 384 273 1645
2012
282 478 255 1892
2013
219 474 181 1087
2014
92 590 194 1532
2015
83 448 298 1263
Рис. 4. Розподт доглядових рубань у л1совому фонд1 Кос1вщини за роками
Збiрник науково-техшчних праць
За даними табл. 2 можна зробити висновок, що в люовому фондi Коавщи-ни застосовують всi види рубок. Проте на кожному mдприемствi е своя специ-фiка ведення лкового господарства та лiсозаготiвлi. Так, рубки догляду здшснюють в усiх трьох тдприемствах, проте на територи НПП "Гуцульщина" прорiдження та прохiднi рубки вщсутш у зв'язку iз вщсутшстю мети Гх здiйснення - тдготовки та покращення запасу деревостанiв на момент рубок головного користування. Освоения та прочищення проводять в усiх тд-приемствах (рис. 3 та 4).
Проанатувавши показники iнших рубок, пов'язаних з веденням лiсового господарства, можна ствердити, що санггарш i лiсовiдновнi рубки та очищення люу вiд захаращень проводять в уах лiсогосподарських пiдприемствах району. Детальнiший гх аналiз наведено на рис. 5 та 6.
Рис. 5. РозподЫ тших видiв рубок формування та оздоровлення лiсiв мiж л^окористувачами л^ового фонду Коавщини
Рис. 6. РозподЫ тших видiв рубок формування та оздоровлення лiсiв у лшовому фондi Коавщини за роками
Аналiзуючи даш з наведених вище рисункiв, можна стверджувати, що саш-тарний стан лiсiв Косiвщини погiршився, оскльки обсяги санiтарних рубок на територп ДП "Кутське ЛГ" та очищення лiсу вiд захаращень на територп РП мРайагролiсм щорiчно збшьшуються. О^м цього, вважаеться, що новi прогресив-нi види рубок використовують тшьки в НПП "Гуцульщина". Зокрема, тут вико-ристовують рубки переформування похщних ялинникiв на корiннi деревостани, котрих на територп Косiвщини е досить багато (бшьше 5 тис. га). Загалом НПП "Гуцульщина" за останш 5 рокiв було переформовано 25,7 га похдаих ялинникiв.
Окрiм рубок формування та оздоровлення лiсiв на землях люового фонду Косiвщини, здшснюють також рубки головного користування. Шд час аналiзу даних табл. 2 встановлено, що щ рубки застосовують тшьки в ДП "Кутське ЛГ". Детальшший анаиз рубок головного користування наведений на рис. 7.
зо
25
20
315
розподш за площею (га)
■ посту ■ сущ л пов1та ви эн1 рубки 61рков1 ру бки
1
-Г t 1 1
1111 1111
6000 5000 4000
2
ЙЗООО
с
гз
го
2000 1000
розподш за запасом (м)
■ пост ■ СУЦ|; упов1та 1 1ьнфубк ■ )иб1рков и рубки
V 1г 1 г
2011
2012
2013
2014
2015
2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 7. РозпоЫл рубок головного користування ДП "Кутське ЛГ" за п 'ятир1чний перюд
Анаизуючи даш рис. 7, можна стверджувати, що площа суцшьних рубок упродовж п'яти роюв зменшилася вдвiчi, натомють площа вибiркових та посту-пових рубок збiльшилася. З лiсiвничого, екологiчного та й господарського ас-пектiв, така тенденцiя е досить позитивним результатом, оскiльки за допомогою поступових та вибiркових рубок лiсовi дiлянки постiйно знаходяться пд лко-вим наметом, а тому вдаадае потреба в 1х затснеш, скорочуеться термiн виро-щування стиглих деревостанiв, а деревостани на вщповщних дiлянках постiйно виконують кориснi функцп лiсу: грунтозахисш, вiтрозахиснi та водорегулятив-нi. Обсяг заготовлено' деревини впродовж 2011-2015 рр. зменшився на 1000 м3, причому площi проведення рубок збшьшились на 30 %. Це означае, що серед-нiй запас деревини на гектар стиглого люу зменшився. Причиною такого явища насамперед е штенсивш санiтарно-вибiрковi рубки до вшу стиглосп лiсу, котрi знижують запаси деревосташв.
Загалом упродовж 2011-2015 рр. на територп люового фонду Косiвщини було заготовлено 138862 м3 [1]. Розподiл заготовлено'' деревини за люокористу-вачами району за п,ятирiчний перiод наведено на рис. 8.
/ %%\34226, 25 %
84795,61 % ( ЬЪъА
\ >Й&П9841, 14 %
Рис. 8. РозподЫ заготовлено^ деревини лкокористувачами за п 'ятир1чний
пер1од
Зпдно з даними рис. 8, встановлено, що у НПП "Гуцульщина" iз всiх ко-ристувачiв за останш п'ять рокiв вирубали найменше деревини (19841 м3), а у ДП "Кутське ЛГ" найбтьший обсяг деревини (84795 м3). Проте, проаналiзував-ши сшввщношення заготовлено!* деревини до площi пiдприeмств, можна ствер-джувати, що у РП "Райисгосп" в середньому за п'ять рокiв вирубували 0,36 м3/га деревини за один рж, НПП "Гуцульщина" - 0,52 м3/га, а ДП "Кутське ЛГ" - 1,06 м3/га. Пiд час детального аналiзу отриманих показникiв вiдзначено, що загалом лiсовий фонд зазнае помiрного впливу, адже в середньому вирубу-ють набагато меншу кiлькiсть деревини за рж, анiж приростае, осктьки в середньому в умовах Косiвщини прирiст деревини становить 2-3 м3/га за один рiк.
О^м заготiвлi деревини, ще одним вагомим показником господарювання на землях люового фонду е лiсовiдновлення. Так, за останш п'ять роюв у регют дослiджень було створено 170,5 га люових культур шляхом садiння с1яншв ос-новних лiсотвiрних порiд (табл. 3). У НПП "Гуцульщина" обсяги штучного ль совщновлення е найменшими, оскшьки площi **х суцiльних рубок е незначними, а в ДП "Кутське ЛГ" - найбшьшими. Частка залюнених зрубiв шляхом садiння люових культур в районi дослiджень становить 78 %. На рештi площ люовщ-новлення здiйснюeться природним шляхом, що дае можливють вiдновити ко-рiннi, стiйкiшi та продуктивнiшi деревостани.
Табл. 3. Динамжа створення лЬсових культур на землях л1сового фонду Коавщини
(га)
№ з/п Назва шдприемства Рк Разом
2011 2012 2013 2014 2015
1 НПП "Гуцульщина" 1,5 0 0,3 2,2 5 9
2 ДП "Кутське ЛГ" 24 34,1 13,7 6,8 13,8 92,4
3 РП "Райлюгосп" 8 14,5 5,1 22,5 19 69,1
Разом по району 33,5 48,6 19,1 31,5 37,8 170,5
Висновки. Загалом люовщновлення здшснюють на достатньо високому професшному рiвнi. Враховуючи активне впровадження поступових та вибiрко-вих рубок з отриманням дтянки iз достатнiм природним вщновленням пiсля кiнцевого прийому рубки, тенденшя лiсовiдновних процесiв е позитивна.
Шдбивши пiдсумки аналiзу лiсового господарювання на територн лiсового фонду Коавщини, можна стверджувати:
• найпоширенiшими люами е буковi лiси (46 %), другими за площею е люи з пере-важанням смереки европейсько'1 (31 %);
0 НПП □ ДП И рп
• бшьшстъ деревостанiв Косiвщини е високопродуктивними та середньоповнотни-ми;
• рубки догляду здшснюють в ycix трьох люогосподарських пiдприемствах perioHy;
• санiтарний стан лгав Коавщини за дослiджyваний перюд погiршився, оскiльки обсяг санiтарних рубок та очищення лiсy вiд захаращень на територп ДП "Кутське ЛГ" та РП "Райагролю" щорiчно збшьшуеться;
• новi прогресивнi види рубок (рубки переформування) здiйснюють тiльки в НПП "Гуцульщина";
• площа сущльних рубок упродовж п'яти рокiв зменшилася вдвiчi, натомiсть площа вибiркових та поступових рубок ютотно збiльшилася;
• обсяг заготовлено!' деревини упродовж 2011-2015 рр. зменшився на 1000 м3, при-чому площi збiльшились на 30 %, що свiдчить про зменшення середнього запасу на гектар стиглого люу, у зв'язку iз численними санiтарно-вибiрковими рубками до вшу стиглостц
• штучне лiсовiдновлення на Коавщит здiйснюють на достатньому професшному рiвнi, а природнi лiсовiдновнi процеси мають позитивну динамiкy.
Лiтература
1. Шпарика Ю.С. Вiдновлення коршних природных комплексов Косiвщини / за ред. Ю.С. Шпарика, Ю.П. Стефурака, В.П. Лосюка. - Kocíb : Вид-во "Писаний камшь", 2015. - 272 с.
2. Вшценз С. На високй полонинi / С. Вшценз. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Лшея-НВ". -
639 с.
3. Пророчука В.В. Нацiональний природний парк "Гуцульщина" / за ред. В.В. Пророчука, Ю.П. Стефурака, В.П. Брусака, Л.М. Держппшьського. - Льв1в-Кос1в : Вид-во НВФ "Карпати i Атласи", 2013. - 407 с.
Надтшла доредакцп 12.12.2016р.
Погрибный О.О., Лосюк В.П., Заячук В.Я. Анализ лесного фонда и ведения лесного хозяйства на Косовщине
Проанализирован лесной фонд Косовщины по породному составу. Дана оценка средней производительности древостоев региона исследований. Собраны статистические данные по оценке работы лесохозяйственных предприятий Косовского района за пятилетний период. Проанализированы рубки главного пользования, рубки ухода и другие виды рубок формирования и оздоровления лесов в лесном фонде региона исследований. Определены объемы лесозаготовок и их влияние на экосистемы. Дана оценка лесо-восстановительным процессам в лесах Косовщины. Установлены причины ухудшения санитарного состояния лесов Косовского района.
Ключевые слова: лесостой, древостой, тип леса, Косовский район, лесной фонд, санитарные рубки, рубки главного пользования, рубки ухода, лесные культуры.
Pogribnyj O.O., Losyuk V.P., Zayachuk V.Ya. The Analysis of the Forest Fund and Forestry of Kosiv Region
Forest fund of Kosiv region is analyzed according the species composition. The average performance of forest stands has been researched. Statistics of managing forest enterprises of Kosiv region have been collected for five year period. Felling, thinning and other logging-related forest management in stands of the region were analyzed. The value of logging and its impact on the ecosystem was defined. Forest regeneration has been assessed in Kosiv region. The causes of the deterioration of forest health condition of Kosoiv region have been estimated.
Keywords: forest stands, stands, forest type, Kosiv region, forest fund, sanitary felling, felling, thinning, forest planation.
УДК 630*5:231.1
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТОТИ СОСНОВОГО
ПЩРОСТУ ЗА ПОКАЗНИКОМ ТРАПЛЯННЯ В УМОВАХ СВ1ЖИХ
СУБОР1В
Ю.В. Срук1, Т.М. Чернюк2'4, СП. Печенюк3'4
Проведено поршняння способш облшу шдросту сосни звичайно! на майданчиках розм1ром 2x2, 1^1 та 0,5x0,5 м. Визначено, що для облшу др1бного шдросту, у раз1 густого його розмщення, за точшстю 1 швидюстю виконання роботи найбшьш придатни-ми е облшов1 майданчики площею 0,25 м2. У трьох дослщжуваних вар1антах облшу встановлено значения показника трапляння, за якого просторове розмщення природного поновлення можна вважати ршном1рним. Шдтверджено дуже йсний зв'язок м1ж по-казником трапляиия та густотою тдросту. Т1снота зв'язку залежить вщ розм1ру облшо-вого майданчика - чим вш менший, тим кореляцшне вщношення е бшьшим. Визначено достов1рну модель, яка дае змогу визначати густоту шдросту за вщсотком його трапляння шд час облжу на майданчиках площею 0,25 м .
Ключовi слова: природне поновлення, показник трапляння, густота шдросту, облшо-вий майданчик, р1вном1ршсть розташування.
Шд час таксацл пiдросту, окрiм густоти, досить важливим показником, який вказуе на рiвномiрнiсть розташування природного поновлення по плошд i береться до уваги в ощнюванш успiшностi лковвдновлення, е його трапляння [3]. Шд цим показником розумiють ймовiрнiсть знаходження пiдросту на обль ковому майданчику певно!' величини. Визначають цей показник як частку майданчитв iз шдростом вiд !х загально!' кiлькостi.
Зпдно з технiчними вказiвками [2], рiвномiрним вважають розмiшення iз показником трапляння тдросту на облжових майданчиках площею 10 м2 66 % i бiльше, нерiвномiрним - 40-65 %, куртинним - менше 40 %. Згiдно з 1нструк-цiею [3], шд час проведения облiку природного поновлення за першим класом якосп трапляння пiдросту головних порiд мае становити 85 % i бшьше ^вно-мiрне розмiшення), другим i третiм класами якостi - вiдповiдно 61-84 % i 5060 %. Якщо трапляння пiдросту мае показник менше шж 50 %, то стан природного поновлення вважають незадовшьним. Згiдно з чинною методикою облшу природного поновлення [7], перед тим, як проводити облш шдросту на майданчиках, окомiрно встановлюють приблизну густоту, що впливае на íхнiй розмiр (2x2, 5x2 або 5x4 м). Ввд густоти шдросту, власне кажучи, i залежить об'ем об-лiкових робiт (0,5 %, 1 %, чи 2 % ввд плошi обстежувано!' дшянки).
Проблемним питанням е таке: як ощнювати рiвномiрнiсть розмiшення шд-росту за показником трапляння на рiзних за плошею облiкових майданчиках? Наприклад, якшо за попереднього огляду оцшили, шо пiдрiст "середнiй" (3,110 тис. шт. га-1), то розмiр майданчика мае ввдповщати плошд 10 м2, а в разi "рiдкого" шдросту (до 3 тис. шт. га-1) розмiр облшового майданчика повинен вiдповiдати плошд 20 м2. Вiдомо, шо ймовiрнiсть потрапляння екземплярiв при-
1 ст. викл. Ю.В. Сiрук, канд. с.-г. наук;
2 асшр. Т.М. Чернюк;
3 асшр. €.П. Печенюк - Житомирський надiональний агроеколопчний ун1верситет
4 наук. кергвник - дод. В.М. Турко, канд. с.-г. наук
