CC BY
12
6. Горецкая З.А. Исследование условий формирования и разработка способов расчета характеристик твердого стока на малых и средних водосборах// Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда, т.Х. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - С. 195-200.
7. Горецкая З.А. О стоке взвешенных наносов малых водотоков Украины// Труды УкрНИГМИ, 1977, вып.153. - С. 58-65.
8. Кирилюк М.1. Водорегулююча роль люу Укра'шських Карпат// Наук. вюник Чер-твецького ун-ту: Зб. наук. праць: Географiя. - Чернiвцi: Вид-во ЧДУ, 1998, вип. 31. - С. 3-8.
9. Ковальчук 1.П. Регiональний еколого-геоморфолопчний аналiз. - Львiв: 1н-т Ук-рашознавства, 1997. - 440 с.
10. Ковальчук И.П. Геоморфологические исследования флювиальных систем Карпатского и Волыно -Подольского регионов// Эрозионные и русловые процессы. Под ред. проф. Ча-лова Р.С. - М.: Изд-во МГУ. - 2000, вып. 3. - С. 93-105.
11. Кубышкин Г.П. Водные ресурсы рек Карпат (в пределах УССР)// Информационный бюллетень: Метеорология и гидрология. - К.: Наук. думка, 1964, № 7.
12. Лютик П.М. Ливневые паводки на реках Карпат в июне 1969, мае 1970 гг.// Труды УкрНИГМИ. - 1971, вып. 108. - С. 75-85.
13. Мал1 р1чки Украши: Довщник (за ред. А.В. Яцика). - К.: Урожай, 1991. - 276 с.
14. Масловская Л.И. Карпатский водохозяйственный комплекс. - Черновцы: Изд-во Черновицкого ун-та, 1982. - 98 с.
15. Молдованов А.И., Туат Салиха. Сток взвешенных наносов северо-восточных склонов Карпат и Предкарпатья и его районирование методом множественной инверсии// Труды УкрРНИГМИ. - М.: Гидрометеоиздат. - 1985, вып. 201. - С. 132-143.
16. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6. (Украина и Молдавия). - Л.: Гидрометеоиздат. - 1969, вып.1. - 884 с.
17. Соседко М.Н. Зависимость характеристик максимальных расходов воды дождевых паводков в бассейне Днестра от ландшафтных условий// Труды УкрНИГМИ. - 1973, вып. 123. - С. 110-118.
18. Справочник по водным ресурсам (под ред. Б.И. Стрельца). - К.: Урожай, 1987. - 304 с.
19. Сусщко М.М., Лук'янець О.1. Можливосп ощнювання рiчкового стоку в Карпатах на найближчi роки з урахуванням його багаторiчних коливань// Науковi пращ НД1 М1. -1998, вип. 246. - С. 46-55.
20. Тепловой и водный режим Украинских Карпат (под ред. проф. Л.И. Сакали). -Л.: Гидрометеоиздат, 1985. - 366 с.
21. Швебс Г.И., Антонова С.А. Современные тенденции изменения режима наносов рек Украины// Труды V Всесоюзн. гидрол. съезда, т. 10. Кн. 2. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. -С. 155-160.
22. Шерешевский А.И., Вишневский П.Ф. Норма и изменчивость годового стока рек Украины// Гидробиол. Журнал. - 1997, т. 33, № 3. - С. 81-91.
УДК 630 %58.011.54 В. С. КУДРА, 1.Д. ГРИДЖУК - УкрНДЫрлк
ВПЛИВ ПЕРВИННОГО ТРАНСПОРТУ ДЕРЕВИНИ В ГОРАХ НА
Л1СОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Аналiзуються прояви негативного впливу застосовувано!' техшки для проведен-но люоачних роб^ на люове середовище. Подано пропозицп щодо реальних шляхiв запровадження принцитв сталого ведення люового господарства в Карпатах.
V.S. KUDRA, I.D. HRYDSHUK- UkrRIMF Impact of the timber primary transport on forest ecosystems in mountains
The manifestations of the negative impact on the forest ecosystems of the technical applied while conducting the felling activities are being analyzed. The suggestions as for the real ways of the implementation principles for the forestry stable management in the Carpathians have been given.
Застосування природозбережних технологш в Карпатському регюш, люи якого формують клiмат i водш ресурси не тiльки Укра!ни, а й сусщшх европейських держав, е вимогою часу та необхiдним елементом дiяльностi лiсопромислових пiдприемств. Однак, проведет дослщження показують, що застосовуванi в Карпатах технологи люозаго^вель вносять вщчутш змiни в лiсове середовище та напрямки люовщновних i лiсотвiрних процеЫв. Основ-ним способом рубання в регюш надалi залишаеться суцiльнолiсосiчний, яким здшснюють 72 % всiх обсяпв лiсозаготiвель. Поступовими рубаннями ос-воюеться 24 % розрахунково! лiсосiки i лише 4 % - вибiрковими.
Одним iз важливих лiсiвничо-екологiчних показниюв наслiдкiв рубання е, безумовно, пошкоджувашсть грунту. Вiд його величини значною мiрою залежить змiна люорослинних умов, що впливае на люовщновш процеси на зрубах, водний режим прських схилiв, розвиток ерозiйних явищ i продуктив-нiсть майбутнiх деревосташв. При цьому, ключовим чинником, причетним до змши стану поверхнi грунту при освоенш лiсосiк, е спошб первинного транспортування деревини, який в Карпатах переважно репрезентований гу-сеничними трелювальними тракторами. В останнi роки на !х базi освоюеться бiльше 80 % лiсосiчного фонду. Застосування ще! технiки характеризуеться високою актившстю контактування рушiя з поверхнею грунту, особливо шд час формування пакету деревини поза межами волоюв. Шдтрелювання деревини до транспортного мехашзму та його перемiщення у межах люово! дь лянки спричиняють до значних пошкоджень грунту i шдросту, а при несу-цiльних рубаннях - i ростучих дерев. Ще одним недолiком цього способу трелювання е необхщшсть влаштування первинних транспортних шляхiв-во-локiв, на яких формуються значш об'еми експлуатацшно! ерози (до 70 % вщ загально! на люошщ).
Волок як один з найважливших технологiчних елементiв рубки, що визначае схему розробки люосши, вщдаль трелювання i продуктивнiсть транспортного засобу, шсля закiнчення лiсосiчних робгг надовго стае для люовщ-новного процесу зоною вщчуження, залишаючись штучно створеним руслом поверхневого стоку. При цьому руйнуеться гумусово-акумулятивний горизонт грунту, вщновити який в первинному виглядi практично неможливо. За-лежно вщ внутршсоЫчно! оргашзаци робiт волоки займають вщ 3 до 8 % плошд дiлянки, а !х протяжнiсть коливаеться вiд 90 до 240 м/га (пересiчно 180 м/га - для кшцевого прийому поступового i 140 м/га - для вузьколюоЫч-ного рубань). На позаволокових дшянках, коли збiр пакетiв деревини проводиться трактором на волоку, величина знесеного з люосжи грунту, як правило, невелика i залежно вщ сезону лiсозаготiвель та умов рельефу може бути приблизно такою, як i при шших способах трелювання.
Тракторне трелювання деревини по люосжах та елементарно влашто-ваних волоках мае ютотт недолжи i при недотриманнi лiсiвничих вимог може призвести до того, що значна частина люово! площд перетвориться на неп-ридатну для подальшого повноцiнного лiсовирощування. Обсяг знесеного i перемiщеного грунту на люосжах, освоених тракторами, незалежно вiд спо-собiв рубань змiнюеться в досить широкому дiапазонi: вiд 130 до 520 м /га.
286
Лкова iнженерiя: технiка, технологiя i довкiлля
Це пояснюеться рiзною стрiмкiстю схилiв та неоднаковою насиченiстю люо-сiк тракторними волоками (рисунок).
Стр1мк1сть схилу, град
б) Площа волошв, %
Рис. Залежшсть об'ему л^оексплуатацшноХгрози на волоках вiд стрiмкостi схилу (а) та частки гх плош^ на лкосц (б)
К^м порушення грунтово! поверхш люосш, гусенична технiка ютотно впливае також на наявне вщновлення деревних видiв. В середньому при наземному способi трелювання сильно пошкоджуеться до 23 % шдросту, а з врахуванням ще ^е! частки пiдросту, який знищуеться шд час влаштування тракторних волокiв, цей вщсоток зростае до значно вищо! межi. Особливо не-гативнi еколопчш наслiдки характернi для безсистемного трелювання дере-вини в межах люошки.
Вiдносно найменший вплив на основш елементи лiсового середовища досягаеться при трелюванш стацiонарними та мобiльними канатними установками. Важливою перевагою останшх е можливiсть !х швидкого монтажу та демонтажу, що мае ютотне значення з економiчних позицiй. Результати дослщжень свiдчать про те, що при проведенш рубання вузькими люосжами, де можливе безпосередне пiдтрелювання деревини канатними установками, досягаеться мшмальна пошкоджувашсть грунту в межах 10-13 % вщ площi лiсосiки. Для прикладу, в таблиц подано порiвняльнi показники пошкоджен-ня грунту на окремих дшянках лiсосiки, освоених рiзними способами.
Найменша збереженiсть грунту (38,9 %), як i його найбiльша мшераль зацiя (46,2 %), спостерiгаються тд трасою канатно! установки. На цш смузi, особливо при напiвпiдвiсному трелюванш, штенсивно здираеться пiдстилка, глибина ж пошкоджень грунту, в основному, не перевищуе 5 см. Як правило,
такi дшянки вже на 2-3-й рiк шсля рубки заростають трав'яною та чагарнико-вою рослиннiстю i не створюють ютотно1 загрози для розвитку ерозшних процесiв. Винятком можуть бути лише дшянки у мюцях перегину рельефу, де деревина контактуе тд час 11 спуску з поверхнею грунту. При цьому утворю-ються коритоподiбнi заглиблення, якi пiсля завершення люоЫчних робiт не-обхiдно укрiплювати порубковими залишками.
Табл. Стан tрунтовоi поверхт л^оЫки за рiзних варiантiв _трелювання деревини_
Мшце проведения обстежень Стан поверхт грунту по категорiях, % Обсяг ерози грунту, м3/га
не порушено мше-ралiзо-вано Пошкоджено на глибину, см на-носи
до 5 6-10 бшьше 10
на дшянщ пiдтягуваиия дере-виии канатною установкою 77,8 17,5 1,5 - 0,7 2,5 17
тд трасою канатш^ установки 38,9 46,2 9,8 0,6 3,7 0,8 103
на д^нщ ручного спуску 42,0 37,0 8,5 - 7,8 4,7 177
на д^нщ пiдтрелюваиия деревини трактором до волоку 56,1 31,4 3,8 1,3 4,2 3,2 104 (364 з волоками)
За станом пошкодження грунту мало вiдрiзняеться вщ попередньо! дь лянка ручного спуску деревини, де на схилi 35-40° мiнералiзовано 37 % пло-шд поверхнi. У нижнiй 11 частит схилу утворилися наноси iз шдстилки, грунту та порубкових залишюв. Обсяг ерози на дiлянцi ручного спуску в 1,7 раза бшьший, тж пiд трасою канатно! установки. Можна передбачити, що при т-тенсивних опадах тут можливе формування поверхневого стоку.
У мюцях пiдтрелювання деревини трактором мiнералiзацiя грунту ста-новила 31,4 %, а обсяг ерози на позаволокових дшянках такий самий, як i на трасi канатно! установки. Основними ерозшно небезпечними мiсцями в зот застосування трактора стали волоки, середнш обсяг знесеного грунту на яких сягае 260 м /га.
На частит люосжи, де збiр та спуск деревини проводився канатною установкою, не порушено 77,8 % та мiнералiзовано 17,5 % плошд. Пошкодження грунту рiзних категорш тут сягають лише до 5 %, а обсяг ерози в 610 разiв менший, нiж при трелюваннi наземними способами.
Висока лiсiвничо-екологiчна ефективнiсть канатного трелювання, яке для прських умов Карпат мало б стати базовим у системi застосовуваних тех-нологiй люозаго^вель, пiдтверджуеться ступенем його впливу на тдрют. Во-но забезпечуе найвищу збереженiсть (до 83 %) природного вщновлення, особливо дрiбноl категори. Пошкоджений пiдрiст при цьому переважно зосе-реджуеться в мiсцях пiдтрелювання сортименпв, формування пакетiв деревини та 1х спуску. На таких дшянках, за необхщност^ пiсля завершення люоЫч-них робiт повинна проводитися часткова посадка люових культур.
Сталий економiчний розвиток Карпатського регiону безпосередньо за-лежить вiд ттенсифжацп лiсогосподарського виробництва та шдняття його на вищий технолопчний рiвень. Однiею з важливих складових цього процесу е збшьшення обсягiв рубань рiзного цiльового призначення за умови посту-
288
Лкова iнженерiя: технiка, технологiя i довкшля
пового i планомiрного переходу вiд переважного застосування суцшьно-люо-сiчних рубань до вибiркових методiв ведення лiсового господарства. При цьому вс рубання мають проводитись на екологiчних засадах iз застосуван-ням природозбережних технологiй люозаго^вель. Як засвiдчуе досвiд розви-нутих кра!н, дiйовим методом зменшення негативного впливу люозаго^вель на довкiлля е широке впровадження рiзних систем канатного транспорту ль су, в першу чергу, мобiльних канатних установок. Додатковою, але обов'яз-ковою умовою !х рацiонального застосування мае стати створення широко! мережi лiсових дорiг, що дасть змогу значно покращити продуктившсть пра-цi, пiдвищити культуру виробництва, а головне, застосовувати еколопчш принципи оргашзаци лiсозаготiвель. Для цього, на наш погляд, необхщно ви-ршити такi першочерговi завдання:
• оптим1зувати структуру л1сокористування, допуск тимчасових лшокористу-вач1в до роботи в л1с1 проводити на основ1 еколопчного аудиту;
• розробити 1 запровадити тльги та субсидй для люокористувач1в, що застосо-вують природозбережт технологи 1 будують л1сов1 дороги;
• вдосконалити систему вщшкодувань за л1соиорушеиия 1 нанесет збитки л1-совому середовищу тд час проведення рубань;
• зменшити податки 1 митт збори при кутвл1 ириродозбережиоi люозаготь вельно!' техтки зарубiжиого виробництва;
• запровадити сучаст методики оценки впливу способ1в рубань 1 систем люо-вих машин на довкшля.
УДК 630.33 Наук. ствроб. В.П. ЛОСЮК - Национальный природный
парк "Гуцульщина"
Л1СИ КОС1ВЩИНИ: СТАН ТА ПРИНЦИПИ СТАЛОГО
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Дана характеристика природних умов та люового фонду Коавщини, динамша лiсокористування. Особливу увагу придшено лiсам природно-заповiдного фонду, зокрема Нащональному природному парку "Гуцульщина". Наведенi результати мо-нiторингу лiсiв Косiвського району за европейською методикою "1СР Forest". Розгля-даються принципи сталого господарювання в лiсах Косiвщини через розвиток рекре-ащйноi шдустрп, туризму, народних промисшв тощо.
Ключов1 слова: люовий фонд, лiсокористування, природно-заповiдний фонд, мошторинг лiсiв, стале господарювання.
Research collaborator V.P. LOSYUK - National natural
park "Hutsul'shchyna"
Kosivshchyna's Forests: the State and the Principles of Steady Managing
The natural conditions and the forest fund of Kosivshchyny as well as dynamics of forest usage are characterized. Spesial attention is paid to the forests of naturel reservation fund, in particular, the National natural park "Hutsul'shchyna". According to the European method of the,, ICP Forest" are conducted the results of monitorinhu of the forests of the Kosiv district. The principles of the steady managing in the forests of Kosivshchyny are being examined through the development of the rekreational industry, tourism, domestic craft industry.
Keywords: forest fang, forest usage, natural reservational, monitorynh of the steady managing.
