CC BY
46
пового i планомiрного переходу вiд переважного застосування суцшьно-люо-сiчних рубань до вибiркових методiв ведення лiсового господарства. При цьому вс рубання мають проводитись на екологiчних засадах iз застосуван-ням природозбережних технологiй люозаго^вель. Як засвiдчуе досвiд розви-нутих краш, дiйовим методом зменшення негативного впливу люозаго^вель на довкiлля е широке впровадження рiзних систем канатного транспорту ль су, в першу чергу, мобшьних канатних установок. Додатковою, але обов'яз-ковою умовою !х рацiонального застосування мае стати створення широко! мережi лiсових дорiг, що дасть змогу значно покращити продуктившсть пра-цi, пiдвищити культуру виробництва, а головне, застосовувати еколопчш принципи оргашзаци лiсозаготiвель. Для цього, на наш погляд, необхщно ви-ршити такi першочерговi завдання:
• оптим1зувати структуру лшокористування, допуск тимчасових лшокористу-вач1в до роботи в л1с1 проводити на основ1 еколопчного аудиту;
• розробити 1 запровадити тльги та субсидй для люокористувач1в, що застосо-вують природозбережт технологи 1 будують л1сов1 дороги;
• вдосконалити систему вщшкодувань за люопорушення 1 нанесет збитки л1-совому середовищу тд час проведення рубань;
• зменшити податки 1 митт збори при кутвл1 природозбережно! люозаготь вельно! техтки зарубiжного виробництва;
• запровадити сучаст методики оценки впливу способ1в рубань 1 систем люо-вих машин на довкшля.
УДК 630.33 Наук. ствроб. В.П. ЛОСЮК - Национальный природный
парк "Гуцульщина"
Л1СИ КОС1ВЩИНИ: СТАН ТА ПРИНЦИПИ СТАЛОГО
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Дана характеристика природних умов та люового фонду Коавщини, динамша лiсокористування. Особливу увагу придшено лiсам природно-заповiдного фонду, зокрема Нащональному природному парку "Гуцульщина". Наведенi результати мо-нiторингу лiсiв Косiвського району за европейською методикою "1СР Forest". Розгля-даються принципи сталого господарювання в лiсах Косiвщини через розвиток рекре-ащйноi шдустрп, туризму, народних промисшв тощо.
Ключов1 слова: люовий фонд, лiсокористування, природно-заповiдний фонд, мошторинг лiсiв, стале господарювання.
Research collaborator V.P. LOSYUK - National natural
park "Hutsul'shchyna"
Kosivshchyna's Forests: the State and the Principles of Steady Managing
The natural conditions and the forest fund of Kosivshchyny as well as dynamics of forest usage are characterized. Spesial attention is paid to the forests of naturel reservation fund, in particular, the National natural park "Hutsul'shchyna". According to the European method of the,, ICP Forest" are conducted the results of monitorinhu of the forests of the Kosiv district. The principles of the steady managing in the forests of Kosivshchyny are being examined through the development of the rekreational industry, tourism, domestic craft industry.
Keywords: forest fang, forest usage, natural reservational, monitorynh of the steady managing.
Косiвський район розташований у схiднiй частинi 1вано-Франювсько! областi, його площа становить 986 км . Бшьшу частину району займае прсь-кий рельеф Покутських Карпат, хребти яких простягаються з швшчного заходу на швденний схiд. Рiвнинна частина району поступово переходить у пе-редпр'я з висотами 500-800 м н. р. м. Перший ряд хреб^в займають висоти вiд 800 до 1000 м н. р. м. i останнш ряд на межi Надвiрнянського та Верхо-винського райошв здiймаеться на висоту до 1000-1400 м н. р. м. з найвищою горою Греггг (1471 м н. р. м.).
Помiж та поперек прських хребтiв проклали русла найбiльшi рiчки району Черемош, Рибниця, Шстинька, Лючка, куди впадають численш рiчеч-ки та потоки.
Лiсовi масиви бiльшi та меншi за площею, перелiски, чагарники чер-гуються з полями (сiнокоси, пасовища) на яких розташоваш садиби гуцулiв. Це типовий пейзаж Кошвщини - один iз наймальовничiших куточкiв Карпат.
Значний перепад висот, мiж рiвниною та прською частиною регiону зумовлюе рiзницю клiматичних умов, де в рiвниннiй частинi середньорiчна температура дещо вища, нiж у гiрськiй мiсцевостi. Дерново-шдзолист^ лучнi, глейовi (у долинах рiчок) грунти в рiвниннiй зонi багатш^ бiднiшi в гiрськiй зонi, дерново-буроземш, гiрськолучнi, буроземнi гiрськолiсовi. Всi щ факто-ри спричинюють багате рiзноманiття флори та фауни Косiвщини.
Землi лiсового фонду Косiвського району займають площу 43461 га в т. ч. покрит лiсом 41317 га, де люове господарство ведуть Кутський держшс-госп на площi 16140 га, Кошвське районне пiдприемство "Райагролю" на пло-щi 19227 га. Нацюнальний природний парк "Гуцульщина" на плошд 7606 га та iншi користувачi 488 га. Лiсистiсть району становить 44 %.
Висота н.р.м., грунтово-кшматичш умови зумовлюють рiзноманiт-шсть типiв лiсорослинних умов та тишв лiсу. У рiвниннiй частинi району це дiброви, де переважають мшат дубово-буково-ялицевi лiси з основними ти-поутворювальними породами дубом черешковим та скельним, буком люовим та ялицею бшою.
На висотах 500-800 м н. р. м. переважають буковi та ялицево-буковi лiси з домшкою смереки, де основними лiсоутворювальними породами е бук та ялиця.
На висот 800-1000 м н.р.м. - це зона мшаних смереково-ялицево-бу-кових лiсiв, де основними лiсотвiрними породами е смерека, ялиця та бук. На висот 1000-1200 м н.р.м. переважають смерековi люи з невеликою домшкою бука та ялицi, з основною типоутворювальною породою - смерекою. На ви-сотi 1200-1400 м н.р.м. - це чист смерековi лiси, де основним типом люу е вологi високогiрнi сусмереччини.
Разом з основними лiсотвiрними породами в насадженнях трапляеться значна кшьюсть видiв супутнiх порiд дерев та кущдв. У рiвниннiй частинi це ясен, граб, липа, клени гостролистий та явiр, осика, береза, вшьха чорна, у шдлюку - лiщина, калина, бузина, горобина, верба та ш. У прськш частинi -це клен-явiр, в'яз гiрський, вiльха шра, а також граб, береза, осика, у шдшску -горобина, верба козяча, жимолость.
290
Лкова iнженерiя: технiка, технологiя i довкiлля
Серед основних люоутвоорюючих порiд найбiльшу площу займае бук (44 %), дат смерека (34 %), значно менше ялиця (7 %), та дуб (6 %) (табл. 1) [1].
Табл. 1. Розподт л1с1в Косьвського району за породами
№ з/п Порода Площа, га Запас, м
1 Сосна звичайна 293,7 57,68
2 Ялина европейська (смерека) 14118,0 3742,53
3 Ялиця бша 2846,0 883,36
4 Модрина европейська 22,9 5,57
5 Сосна прська 0,7 0,08
6 Дуглашя 5,0 0,87
7 Дуб звичайний 2538,7 439,75
8 Дуб червоний 108,7 20,01
9 Бук лшовий 18328,3 4781,61
10 Граб звичайний 1193,4 121,87
11 Ясен звичайний 21,4 3,22
12 Клен гостролистий 26,0 3,20
13 Яв1р 18,0 1,78
14 В'яз прський 1,0 0,05
15 Акащя бша 20,3 1,92
16 Черешня 4,3 0,51
17 Береза повисла 342,5 43,37
18 Осика 139,0 18,66
19 Вшьха чорна 1089,4 104,24
20 Вшьха с1ра 81,7 11,77
21 Липа др1бнолиста 10,0 0,98
22 Тополя 94,0 0,49
23 Верби деревовидт 14,0 0,70
Разом 41317,0 10244,22
По вжовш структурi найбшьшу площу (майже 54 %) займають се-редньовiковi насадження, стигш та перестiйнi насадження становлять лише бшя 6 %, молодняки займають площу бшя 29 %, пристигаючi деревостани 11 %. Все це говорить про те, що на КоЫвщиш проводилось штенсивне ве-дення лiсового господарства, особливо у повоенш роки про що свщчить знач-на площа молоднякiв та середньовжових насаджень. Стиглi i перестшш лiси залишились лише у важкодоступних мюцях. Така тенденцiя спостерiгаеться не тшьки на Косiвщинi, але загалом в Укра!нських Карпатах, де стиглi i пе-рестiйнi лiси займають площу 12,6 % (табл. 2) [1].
Табл. 2. Розподт л1с1в Косьвського району за групами вку
Групи вшу Площа, га Запас, м3
Молодняки 11870.4 1853.89
Середньовшов1 22216.5 5986.11
Пристигаюч1 4895.9 1513.02
Стигл1 1 перестшш 2334.2 679.52
Разом 41317.0 10032.54
Динамжа люокористування за останш 10 роюв св^ить про збшьшен-ня об'ему рубань з 1999 року у зв'язку зi збшьшенням розрахунково! лiсосiки
головного люокористування по Кутському держлiсгоспу. Розрахункова люо-сiка головного користування по Кошвському РП мРайагролiсм за останнi 6 ро-кiв освоена на 35 %. Починаючи з 2003 року, у зв'язку iз створенням на територи Косiвського району Нацюнального природного парку "Гуцульщина", об'еми рубань значно зменшились (табл. 3).
Табл. 3. Обсяги заготiвлi по Кос'шському району (тис. м3лiквiду)
Роки Кутський ДЛГ РГ "Райагролш" НПП "Гуцульщина" Всьо-го
Головне корис-тув. Рубання пов'язат з веден. л/г Разом Головне корис-тув. Рубання пов'язат з веден. л/г Разом
1995 4,7 17,9 22,6 -
1996 6,0 7,3 13,3 3,0 4,4 7,4 - 20,7
1997 6,3 7,7 14,0 1,1 4,5 5,6 - 19,6
1998 6,5 11,0 17,5 1,9 3,9 5,8 - 23,3
1999 16,3 9,1 25,4 1,6 2,9 4,5 - 29,9
2000 17,1 13,1 30,2 3,1 4,9 8,0 - 38,2
2001 14,5 10,4 24,9 1,5 2,6 4,1 - 29,0
2002 14,6 11,6 26,2 1,5 2,9 4,4 - 30,6
2003 2,1 7,8 9,9 1,2 4,2 5,4 5,2 20,5
Поряд з позитивною тенденщею зменшення об,емiв рубання, особливо по головному користуванню, необхiдно вiдмiтити значне зростання самовшь-них рубок за останнi роки. Так, за 2002-2003 роки пращвниками НПП "Гуцульщина" виявлено 402,2 м незаконних рубань. Самовшьне рубання здшснюеться в основному населенням району, чому сприяють густозаселе-нiсть територи та соцiально-економiчний фактор (безробiття, низький рiвень життя i т.п.)
Для збереження найбшьш цiнних природних екосистем, на територи району визначено 32 об'екти природно-заповiдного фонду [2]. Це пам'ятки природи загальнодержавного та мюцевого значення, регiональний ландшаф-тний парк та Нацюнальний природний парк "Гуцульщина" (НПП "Гуцульщина"), який створено у 2002 рощ на плошд 32271 га, в тому чи^ 7606 га земель, що надаш йому у постшне користування.
Метою створення парку е збереження, вщтворення та рацюнальне ви-користання типових i унiкальних природних комплекЫв та об,ектiв Покутсь-ких Карпат, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, юторико-куль-турну, наукову, освггню, рекреацiйну та естетичну цiннiсть.
Основними завданнями Парку е збереження цшних природних ком-плексiв, проведення науково-дослщницько! роботи, створення умов для орга-нiзованого туризму, вiдпочинку та шших видiв рекреацшно! дiяльностi, проведення еколого-освггньо! роботи.
На територи Парку видшяють такi зони: заповiдна зона, зона регульо-вано! рекреацп, зона стацюнарно! рекреаци, господарська зона. Для кожно! зони, з урахуванням И науково!, рекреацшно!, юторико-культурно! та шших цшностей природних комплексiв та об'ек^в, встановлюеться диференцшова-ний режим щодо !х охорони, вiдтворення та використання.
292
Лкова iнженерiя: технiка, технолопя i довкiлля
Покрита люом площа становить близько 95 % територи Парку, а у структурi деревостанiв 65 % займають листяш i 35 % хвойш породи. Основ-ними лiсотвiрними породами виступають бук, смерека, дуб, ялиця, рщше граб, липа, береза, осика, у заболочених мюцях i у долинах рiчок - вiльха чорна та Ыра, ясень звичайний.
Територiя парку мае протяжнiсть з швшчного заходу на пiвденний схiд близько 29 км, а з швшчного сходу на швденний захщ 20 км, яка характеризуемся рiзноманiтнiстю природноклiматичних умов. У низиннiй частит переважають листянi лiси, переважно дубовi з домiшкою граба, липи, рщше ясен, береза, в'яз. У шдшску трапляеться лiщина, глiд, крушина, бузина та шшь
Передгiр,я та прсью хребти з висотою до 800-1000 м. н.р.м. вкрит бу-ковими, ялицево-буковими, ялицево-смереково-буковими та похщними сме-рековими лiсами, де супутнiми породами виступають клен-явiр, в'яз гiрський, береза, осика, у заболочених мюцях вшьха Ыра, а у пiдлiску горобина, жимолость, бузина, верба козяча. На схилах найвищих хребтв переважають смере-ковi лiси з домшкою ялицi та бука. Пiд прськими хребтами Греготом та 1гре-цем збереглися смерековi пралiси, а на хребтах Союльський та Каменистий -природш буковi лiси, якi мають важливе екологiчне, науково-практичне та тзнавальне значення.
Флора i фауна НПП "Гуцульщина" вiдзначаеться багатством i значним рiзноманiттям, якi зумовленi висотною зональшстю, грунтово-кшматичними умовами, неоднорiднiстю рельефу i геолопчно! будови, тривалiстю i склад-нiстю iсторичного процесу. Встановлено наявшсть на територи Парку 586 видiв судинних рослин, 162 видiв мохiв, 78 видiв грибiв, де до Червоно! книги занесено 36 видiв судинних рослин та 11 рщюсних угрупувань занесено, зокрема: до Зелено! книги Укра!ни. Виявлено 137 видiв птахiв, в т.ч. 133 види гшздов^ 38 видiв ссавщв, 23 види риб, 10 земноводних, 6 видiв пла-зунiв, 183 види комах, де до Червоно! книги Украши занесено загалом 39 ви-дiв, з них шж!в - 9, ссавцiв - 10, риб - 3, плазушв i земноводних - 5, комах -12 видiв.
На сучасному етат розробляються та запроваджуються заходи щодо охорони i збереження цiнних та зникаючих видiв флори i фауни. Найбшьш цiннi лiсовi угрупування дуба скельного, модрини европейсько! та бука занесено до Зелено! книги Укра!ни. Це заповщне урочище "Каменець", де на пло-щi 3,0 га зростають мшаш культури дуба скельного, бука i смереки на висот 530 м н.р.м.
На КоЫвщиш два мюцезростання модрини европейсько!, якi знахо-дяться на територи Старокутського люництва НПП "Гуцульщина" i належать до ботанiчно! пам'ятки природи мюцевого значення у кв. 23 дшянки 47 пло-щею 1,1 га. Вш дерев понад 100 роюв, висоти понад 30 м, запас деревини на 1 га у квадрат 19 цього люництва. Вш дерев 100 роюв, висота 33 м, запас де-ревини на 1 га 340 м [2].
Заповщне урочище "Хоминське" - еталон букового насадження пло-щею 8,5 га. Насадження природного походження вжом 100 роюв на висот 490 м н.р.м. Заповщне урочище "Уторопи" знаходиться у кв. 14 видш 32 Кур-
yKpaiBcbKii .iC|)>kaBiiiiii лicoтeхнiчний унiвeрcитeт
cькoгo деpжлicгocпу, де на плoщi б,0 га у 1983 po^ авcтpiйцями була впеpше у Kаpпатах запpoваджена у культуpу cocна звичайна. Заpаз це цшне наcад-ження cocни звичайно!' з дoмiшкoю cмеpеки та ялищ.
Цiнне вiкoве наcадження дуба звичайного знаходш^я на теpитopiï Стаpoкутcькoгo люництва в уpoчищi "Цуханiвcьке" у кв. 19. видш 10 площею 150 га, та у кв. 19 видш 18 площею 3,3 га i e боташчними пам'ятками мюце-вого значення. Лicoвi заказники мюцевого значення "Теpнoшopи" - це мальо-вниче cмеpекoвo-ялицеве наcадження з багатим видовим кладом cфагнoвих мoхiв на отельних виходах пicкoвикiв вiкoм 80-90 po^; "Kаменець" - це piз-нoвiкoвi букoвi лicи вiкoм понад 90 po^ площею 184,0 га [3].
^жне лicoве наcадження, кожен люовий маcив та уpoчище мають cвoю цiннicть - у пеpшу чеpгу екoлoгiчну (вoдooхopoннi та вoдopегулюючi, cанiтаpнo-гiгieнiчнi функцiï лiciв), а також pекpеацiйну та еcтетичну.
Hацioнальним ^^одним паpкoм "Гуцульщина" cпiльнo iз Укpаïнcь-ким наукoвo-дocлiдним iнcтитутoм гipcькoгo лiciвництва iм. П.С. Гаcтеpнака (Укp. НД1 гipлic) у 2003 poцi opганiзoванo мoнiтopинг лiciв Kociвcькoгo pайoну. Мoнiтopинг пpoвoдитьcя за методикою пpoгpами "1СР Forest", яка беpе cвiй початок з 1985 poку, коли ^ашами Gвpoпи було пpийнятo Мiжна-poдну cпiльну пpoгpаму з oцiнки та мoнiтopингу впливу пoвiтpянoгo забpуд-нення на люи ("1СР Poгезi"). Як pезультат у 34 eвpoпейcьких ^ашах ^отя-гом 198б-1988 poкiв було cфopмoванo меpежу мoнiтopингу лiciв I-II piвнiв. На даний чаc меpежа I piвня (у кутах квадpатiв 1бх1б км.) в Gвpoпi cкла-даeтьcя бiльше, нiж iз 5700 об'еклв. У pегioнi Укpаïнcьких Kаpпат лабopатo-pieю екoлoгiï УкpHДIгipлic за ^о^амою "IСP РогезГ з 1989 по 1995 pp. за-кшчено фopмування меpежi I piвня (90 об'еклв) i завеpшуeтьcя фopмування меpежi II piвня.
Для кoнтpoлю о^емих pайoнiв дoбиpаютьcя бiльш гуcтi меpежi мош-тopингу. Так у ^Ыв^кому pайoнi об'екти мoнiтopингу лiciв I piвня були poз-ташoванi у кутах квадpатiв 8x8 км. Це дало можливють заклаcти тут 15 по^ тiйних пунктiв cпocтеpеження, а така ix кiлькicть дае змогу зpoбити дocтoвipнi заключення. Poзpаxoванi за pезультатами oбcтеження 2003 poку показники стану лiciв Kociвcькoгo pайoну наведено в таблиц 4 (пошкодження лiciв poз-pаxoванi, як cеpеднi величини о^емих видiв пошкоджень), (табл. 4) [1].
Отpиманi pезультати cвiдчать ^о те, що екoлoгiчний cтан лiciв Ko-ciвcькoгo pайoну задoвiльний i cпpиятливий для poзвитку pекpеацiйнoï шду^ тpiï. На теpитopiï pайoну poзташoванo чиcленнi туpиcтичнi бази, будинки вщ-починку, куpopти, cанатopiï. Меpежа туpиcтичниx та oздopoвчиx закладiв щopаз poзшиpюeтьcя, тому одне iз завдань НПП "Гуцульщина" poзpoбити умови pекpеацiйнoгo викopиcтання теpитopiй. НПП "Гуцульщина cтвopенo еколого-шзнавальш cтежки, облаштовано 18 нових мюць вiдпoчинку, ство-pюютьcя pекpеацiйнi мютечка, пpoвoдитьcя екoлoгo-ocвiтня poбoта шляхом пoпуляpизацiï екoлoгiчниx знань, та cтвopення rap^ramm умов для opram-зованого туpизму i вiдпoчинку, видаeтьcя дpукoвана ^одукщя екoлoгiчнoгo cпpямування.
Табл. 4. Показники мошторингу лшв КоЫвського району
№ ППС Пор°- да Д, с м Сух1 сучки, % Бал пло-доношен-ня Вк хво! Дефо- л1ащя % Дех-тома-щя % Клас пош-код-жен-ня Пошкодження
ентомо ф1то шш1
1 Д.зв 21,6 18,3 0,4 - 25,8 25,6 1,8 20,2 0,0 3,3
2 Бк 29,9 23,5 1,6 - 32,3 42,9 2,3 21,3 30,6 9,4
3 Бк 20,9 15,0 0,5 7,0 12,7 13,8 0,8 9,6 13,3 2,1
4 Бк 31,1 15,0 2,1 - 19,0 28,8 1,6 20,0 14,0 9,8
5 Бк 25,8 18,8 0,8 - 14,2 8,3 0,6 11,0 17,3 3,3
6 Бк 20,6 13,3 0,7 - 19,4 11,5 1,0 24,0 11,0 2,7
7 Ял 33,5 40,0 0,7 7,4 16,7 6,9 0,8 3,1 16,5 3,1
8 Бк 32,6 11,0 1,0 7,0 17,1 29,0 1,3 0,0 24,6 23,1
9 Бк 40,1 15,8 1,3 2,3 14,8 20,6 0,8 12,3 8,5 6,3
10 Бк 29,7 8,5 1,2 - 19,6 12,9 1,1 11,7 29,8 1,7
11 Д.зв 44,3 33,3 0,9 4,0 29,8 14,8 1,6 17,9 10,2 2,5
12 Ял 21,4 26,7 0,3 7,4 12,7 6,7 0,4 4,0 0,0 1,5
13 Ял 41,5 32,1 1,2 6,4 21,0 11,9 1,1 7,3 15,4 5,2
14 Ял 31,8 64,4 0,8 6,3 24,4 5,4 1,2 11,9 14,4 1,5
15 Ял 34,5 25,2 1,2 6,5 11,7 3,8 0,4 0,0 5,4 2,7
Поряд з охороною природного середовища, важливе значення мае збе-реження та вiдновлення багато! i ушкально! етнокультурно! спадщини регь ону у контекст сталого розвитку. НПП "Гуцульщина" е партнером у реалiза-ци наступного пiлотного проекту "Демонстрацшна модель сталого розвитку у Карпатах", що сприятиме зростанню економiчноl активност сiльського на-селення прсько! зони репону в галузi зеленого туризму.
Для забезпечення сталого розвитку репону розробляеться програма заходiв, яка забезпечила б збереження довкшля i пдне життя горян, зберiгши цiннi особливост побуту та культури. У цьому контекст важливе мiсце пось дае вщтворення "Гуцульського села" та будiвництво садиби Святого Мико-лая, як стали б iсторiею, музеем побуту Гуцульщини i водночас полiгоном для запровадження новггшх технологiй, школою еколопчно! освiти та культури, патрютичного виховання.
Кожний куточок природи, особливо лю, мае свою неповторну красу та чарiвнiсть, тому необхiдно дбайливо ставитись до найбшьшого даного нам природного багатства - люу.
Лгтература
1. Зв1т по мошторингу лю1в Коавського району. - Iвано-Франкiвськ, 2003 р.
2. Пам'ятки природи Коавщиш/ Упорядкування, вступ, тслямова, окрем1 статп I. Пелипейка. - Кос1в: Писаний камшь, 1997.
3. Природно-заповщш територи та об'екти Iвано-Франкiвщини. - 1вано-Франювськ, -
2000 р.
