CC BY
14
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630 31; 658.011.51 Проф. Н.1. Библюк, д-р техн. наук;
доц. О.А. Стиратвський, канд. техн. наук;
1НЖ. А.Я. Евтушенко - НЛТУ Украши, м. Львiв
СТАН ДОРОЖНЬОÏ МЕРЕЖ1 У Л1СОВОМУ ФОНД1 НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Подано шформащю про наявнють, технiчний стан i параметри люових дорiг Коавського лiсництва НПП "Гуцульщина", а також опрацьовано рекомендацп щодо вдосконалення наяв^' дорожньоï мережъ
Ключов1 слова: НПП "Гуцульщина", дорожня мережа, характеристика, параметри.
Prof. N.I. Byblyuk; assist. prof. O.A. Styranivsky; eng. A. Ya. Yevtushenko -NUFWTof Ukraine, L'viv
State of road network in the forest area of national natural park "Hutsulshchyna"
Information about presence, technical state and parameters of forest roads in the Ko-siv forestry unit of NNP "Hutsulshchyna" is given, and also recommendations for perfection of existing road network are worked.
Keywords: NNP "Hutsulshchyna", forest road network, characteristic, parameters.
Вступ. У 2002 р. на територи Кошвського району 1вано-Франювсь^' област створено Нащональний природний парк "Гуцульщина". Вш розташо-ваний у люистш частиш Покутсько-Буковинських Карпат, де досить виразно збереглися прадавш самобутш ремесла, промисли, традици та звичаï субет-носу гуцул1в. Ця територ1я вщзначаеться великою юторико-культурною щн-шстю, своерщшстю природи, багатством i р1зномашттям рекреацшних ресур-Ыв. Головними завданнями парку е збереження, вщтворення та ращональне використання ушкальних природних комплекЫв та об'еклв гуцульських Карпат, створення умов для оргашзованого туризму, вщпочинку та шших вид1в рекреацiйноï д1яльност1 [1].
Транспорт мае надзвичайно важливе значення у забезпеченнi сталого розвитку лiсового господарства гiрських репошв, де лiсовi площi розмiщенi на значних територiях i характеризуються складним рельефом та грунтово-гiдрологiчними особливостями. Лiсовi транспортнi шляхи мають важливе значення не тшьки для техшчного забезпечення процесiв лiсокористування, вiдновлення i охорони люу, а й для загального розвитку регiону, покращення умов проживання населення та активiзацiï рекреацiйноï дiяльностi.
Однак за останнi десяташття рiзко знизилися обсяги будiвництва люо-вих дорiг, що зумовлюе збшьшення собiвартостi та погiршення якостi вико-нання лiсогосподарських робiт. Таким чином, мета роботи полягае в обсте-
8
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
женн та оцiнцi стану дорожньо! мережi в НПП "Гуцульщина" i розробленш рекомендацiй щодо 11 розвитку та вдосконалення.
Об'ект досл1дження
Територiя НПП "Гуцульщина" охоплюе площу 32271 га, iз них 7606 га надаш парку у постiйне користування, а 24665 га включен до його складу без вилучення у землекористувачiв. Протяжшсть парку з пiвнiчного заходу на швденний схiд близько 29 км, а з швшчного сходу на твденний захiд -понад 20 км. Рельеф - складний i неоднорiдний. На територи парку видшя-ють двi геоморфологiчнi области
• покутське Передкарпаття (передпрська височинна область з висотами 350...500 м н.р.м.);
• зовтшш Карпати (висота хребт1в - 800.. .1000 м н.р.м., найвища вершина -г. Грепт, 1472 м н.р.м.).
Гiрськi хребти простягаються паралельними пасмами з широкими гре-бенями i пологими схилами. Мiж хребтами пролягають широкi улоговини iз чисельними гiрськими рiками i потоками, до яких тяжiе наявна мережа ав-тошляхiв. Такий характер рельефу сприяе зручност транспортного освоення територи парку.
Переважають грунти: дерново-шдзолисл, глейовi (у долинах рiчок); дерново-буроземш, буроземнi гiрськолiсовi (в гiрськiй зош). Клiмат помiрно континентальний з достатшм та надлишковим зволоженням е сприятливим для проростання лiсiв. Покрита люом площа становить 95 % вщ територи парку. У структурi деревосташв 65 % мають листянi (бук, дуб, рщше граб, липа, береза, осика) i 35 % хвойш породи (смерека, ялиця). Вiкова структура деревосташв (6 % - сти^ та перестшш, 54 % - середньовжов^ 11 % - прис-тигаючi насадження, 29 % - молодняки) вказуе на прюритетш напрямки дь яльностi парку: вiдновлення i охорона лiсу, а також розвиток туризму та рек-реаци. Тому на територи парку добре розвинена туристично-рекреацшна ш-фраструктура iз чисельними базами вщпочинку, курортами i санаторiями.
Методика досл1дження
Методика виконаних дослщжень базуеться на вимогах чинних норма-тивних документiв з паспортизаци люових автодорiг [2] та рекомендацiях УкрНДИрлю [3] i мiстить такi пункти:
• визначення загально! довжини та техтчного стану кожно! наявно! люово! дороги;
• встановлення мюцезнаходження пошкоджених дшянок та зам1ри !х головних параметр1в;
• виявлення наявност водовщведення, типу, головних параметр1в та техшчно-го стану штучних споруд;
• опрацювання отриманих даних з картограф1чним вщтворенням результатов у програмному середовишд Г1С;
• анал1з вислщв дослщження та розроблення пропозиций щодо вдосконалення 1 розвитку транспортно! мережа
Замiрювання здiйснювалося:
• довжина длянки дороги - далекомром чи м1рною сталевою стр1чкою, а в окремих випадках сп1дометром автомобтя УАЗ-469 з подальшим уточненням 11 на карт!;
1. Лкове та садово-паркове господарство
9
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
• ширини дороги - м1рною стр1чкою;
• кут повороту люово! дороги у плат - бусоллю;
• ухил д1лянки дороги - ухилом1ром.
Ус вислiди польових робiт фiксувалися у польових журналах обсте-ження дороги. Встановлення параметрiв елементiв лiсових дор^ та !х техшч-ного стану здшснювалося вiдповiдно до чинно! шструкци з паспортизаци ль сових автодор^. Пiсля завершення польових дослiджень отримаш матерiали було проаналiзовано, в окремих випадках проведено повторы обстеження та внесено уточнення i змiни.
Результати дослщжень
Натурнi обстеження мережi люових дорiг здiйснювалися у КоЫвсько-му люнищш НПП "Гуцульщина" у серпш-жовтш 2004 р. (рис. 1, 2). За результатами камерально! обробки встановлено реальну довжину i техшчш характеристики обстежених лiсових дорщ здiйснено аналiз транспортного ос-воення люового фонду нацiонального парку, а також побудовано модельну карту транспортно! мережi Косiвського лiсництва у середовишд Дге018 iз на-несенням уЫх наявних лiсових дорiг i рекреацшних об,ектiв (рис. 3). Загальну техшчну характеристику транспортно! мережi пiдприемства подано в табл. 1.
Як видно iз наведених матерiалiв, значна частина дор^ розташована в межах люового фонду (88 %) i водночас понад 35 % дшянок люотранспор-тних шляхiв прокладено iз ухилом вище нормативного понад 7° (140 %о). Густота лiсових дорiг становить близько 9 м/га. Для порiвняння в табл. 2 наведено значення середньо! густоти люових дор^ у деяких лiсових кра!нах Свропи [4, 5]. На заповiдних територiях густота мережi лiсових дорiг дещо нижча i коливаеться у дiапазонi 8-10 м/га, що спiврозмiрно iз величиною, ви-значеною нами для НПП "Гуцульщина" (табл. 1).
Висновки
Форма рельефу територи НПП "Гуцульщина" сприяе зручносл и транспортного освоення.
На даний час дорожня мережа парку е достатньо розвинутою. Середня и густота у КоЫвському люнищш становить 9,0 м/га (К12+К13+К+К11+ +К 14,18, див. рис. 3). У разi вщновлення дороги К 19,15 густота дор^ зросте до 10,9 м/га, а у разi вщновлення всiх дорiг - до 13,9 м/га.
Наявш лiсовi автодороги мають низький технiчний стан. Довжина дь лянок iз зруйнованим земляним полотном i дорожнiм покриттям становить понад 25 % вщ загально! довжини лiсових дорiг.
По сут всi штучнi споруди влаштовуються невисоко! капiтальностi i мають незадовiльний техшчний стан. Окрiм цього значна частина з них зна-ходиться в аваршному станi або зруйнована. Частка зруйнованих штучних споруд становить: мости - 16,6 %, труби - 20 %.
Спостер^аеться переважне застосування дерев'яних елемеипв i конструкцiй для будiвництва водопропускних споруд на люових автодорогах.
Лiсовi дороги, головно, придатш тiльки для використання спещально-го люотранспорту з усiма тяговими осями. Дшянки лiсових дорiг, на яких можливий про!зд неповноприводних автомобiлiв, е невелико! протяжность
10
Зб1рмик' науково-технiчних праць
^угавий вкник, 2007, вип. 17.1
Pue. 1. O^eMi дтянш лiсoвux дорк
1. Л^ве тa сaдoвo-пaркoве гoспoдaрствo
11
Нaцiонaльний лicотeхнiчний yнiвeрcитeт Укрэдни
Рис. 2. Штучш споруди
12
36i|)iiiiK нayково-тeхнiчних iipain»
Показники 1ндекс дороги Разом Частка,
К12 ЮЗ К К16 К16.1 К19.15 К11 К14Д8 К18 %
1. Довжина дороги:
- загальна, км 1,81 2,4 1,3 2,2 1,4 2,87 3,34 4,32 0,79 20,43
- в межах держшсфонду, км 1,81 2,4 — 1,88 1,22 2,87 3,03 4,12 0,79 18,15 88,7 %
2. Протяжшсть дыянок, км 0,906 0,587 1,785 0,74 1,124 0,136 5,28 35,3 %
- з ухилами >7°
- незадовшьний стан зем. полотна од — 0,51 0,69 2,11 0,49 0,944 0,45 5,29 25,9 %
- зруйноване зем. полотно 0,09 0,08 0,09 0,07 0,12 0,45 2,2 %
- повздовжнш водовщвщ незадов. 1,8 0,4 0,9 1,42 0,69 2,01 0.6 1,21 0,57 9,6 46,9 %
- з гравшним покриттям 1,5 0,4 1,9 9,3 %
- з асфальтовым покриттям 0,9 0,18 1,08 5,3 %
3. Штучш споруди: 0,58 км/сп, 35 шт.
- мости дерев'яш (пошкоджен1) 1 4 дер. 5 дер. (1) 2 дер.(1) 1,7 км/мют, 12 шт.
треба 1 треба 1 (2), треба 2
- труби (пошкоджен1) 1 з/б 8 з/б 2 7(1) 1,2 км/труба, 18 шт.
- дерев'яний настил треба 2 (1), треба 2
2 1 3
- щцтрш сини 2 2
- броди 1 1
Табл. 2. Густотал'юових дори в деяких краХнах Свропи, м/га
Геоморфолопчш умови Швейцар1я Австр1я Швещя Словаччина ЬПмеччина Украша
Р1внинн1 та горбист1 42-54 20,8 17,67 55/10 5-6
Передпрсью 16 33,3/8,6
TipcbKi 7 2,5-3,5
Примггка: в знаменнику наведена густота Aopir на заповщних територшх.
ф Церкви
□ Рекреацшш об'екти
Р ГПсництва
Л^^Догоги шосейн1 Ау" Дороги грунтов!
^^^^Дороги Л1СОВ1
y\^/MiCbKi дороги /\/ П о ст i й н i стежки /\/ Струмки /\/ Горизонтал1
Р1ЧКИ
2 Шеи
4 Kilometers
Рис. 3. Модельна карта mpancnopmnoiмереж1 Кос'шськогол'юництва
Науковий вкчшк', 2007, вип. 17.1
Лiтература
1. Нац1ональний природний парк "Гуцульщина". Рекламний проспект. - Kocïb: Геогра-фiка, 2003. - 8 с.
2. Инструкция по техническому учету и паспортизации лесных автомобильных дорог. - Утв. Минлесдревпромом Украины 23.01.85. - К., 1984. - 36 с.
3. Коржов В.Л., Роман Д.1. Параметри i техтчний стан дорожньо'1 мереж в лiсфондi Великобичювського ДЛГ// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 430-437.
4. Сабадырь А.И. О технической политике развития лесного сектора Украины. Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2004, № 3. - С. 2-6.
5. Dvorscak P. Ako dalej vo vystavbe lesnych ciest na Slovensku?// LES, 1997, № 7. - P. 25-27.
УДК 630*46/632.8 Acnip. I.I. Делеган -НЛТУ Украти, м. Львiв
ГАЛОВ1 ТА НЕКРОЗН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛИСТЯ БУКА Л1СОВОГО В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ НА РОЗТОЧЧ1
Наведено результати ощнки ступеня ураження галотвiрними комахами i гриб-ними некрозами географiчних культур бука лiсового (Fagus silvatica L.) на Розточчь
Ключов1 слова: бук люовий (Fagus silvatica L.), галотвiрнi комахи, ендофiтнi гриби.
Post-graduate I.I.Delegan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Gallic and nekroz disease of leaves of beech wood in geographical cultures on Roztochchi
The resulted results of an evaluation of a degree of a gall-fly and fungal necrosises of geographical cultures of beech (Fagus silvatica L.) on Roztochya.
Keywords: beech wood (Fagus silvatica L.), gall-fly, sensu side.
Вщомо, що гали (вщ лат., galla - чорнильний горшок), цециди, ло-кальш паразитичш новоутворення на органах рослин, що формуються внасль док видшення токсишв р1зними видами збудниюв або мехашчного подраз-нення рослинних клггин. Головними збудниками гал е комахи (гор1хотворки, галищ, пильщики, листоблшки), кругл1 черви-нематоди (зокрема галов1), кль щд (чотириноп) [1, 3, 7, 21]. Нарости типу гал можуть спричинювати деяк вь руси, бактерп, гриби. До прикладу, галов1 кшшд з роду Eriophyes - на листках берези, липи, клена, вшьхи та шших порщ, грабова галиця Oligotrophus carpi-ni - на листках граба, тля Chaphalodes strobilinus - на шпильках смереки, зви-чайна дубова гор1хотворка Diplolepis quercus-folii - на листках дуба; галов1 нематоди Meloidogyne sp., та шш1 уражують кореш Ыянщв у розсадниках. Bi-домо близько 15 тис. вид1в галотв1рних орган1зм1в. Серед них на особливу увагу заслуговують гор1хотворки (Cynipoidea) - надродина комах ряду пере-тинчастокрил1 (Hymenoptera). 1х тшо, 1-5 мм завдовжки, стиснуте з боюв. Бшьшють вид1в рослинощш. Яйця вщкладають у тканини рослин. Личинки бш, безноп, розвиваються у патолопчних розростаннях тканин, що утворю-ють гал, специф1чний для кожного виду. У цикл розвитку деяких вид1в мае м1сце чергування партеногенетичного i статевих поколшь, при цьому гали, спричинеш особинами р1зних поколшь, вщр1зняються м1ж собою. Формуван-ня гал вщбуваеться у кшька еташв i стимулюеться видшеннями слинних за-
1. Лкове та садово-паркове господарство
15
