CC BY
77
УДК 630*[22+6] Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук;
доц. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
СТАИ .ICOB^ РЕСУРСШ ТА BЕДЕННЯ .ICOBOrO ГOCПOДАPCTBА У ЗАХ1ДНОМУ ПОЛ1СС1
Переважання низькoпpoдyктивниx yмoв мicць зpocтання та нepiвнoмipна в^-ва cтpyктypа лicoвиx наcаджeнь Заxiднoгo Пoлiccя нecпpoмoжна забезпечити ста-лють, бeзпepepвнicть та piвнoмipнicть лicoкopиcтyвання. Heoôx^œ poзpoблeння ж>-виx cтpатeгiй ведення лicoвoгo гocпoдаpcтва на пpинципаx наближегого дo пpиpoди лiciвництва.
Ключoвi слова: Заxiднe Пoлiccя, лicoвi pecypcи, стан лiciв.
BcTyn. Упpoдoвж ocтаннix ci^rn на вciй тepитopiï Заxiднoгo Шл^я пocилилocя втручання людини в пpиpoднi структури, щo веде дo горушення фyнкцioнyвання i пiдтpимання вiднocнoï cтабiльнocтi eкocиcтeм. У минyлoмy за pаxyнoк збiльшeння плoщi ciльcькoгocпoдаpcькиx земель та здшшення не завжди дoцiльниx гiдpoтexнiчниx мeлiopацiй змeншилаcя плoща лiciв, rorip-шили ïx стан i пpиpoднe пoнoвлeння, а внаcлiдoк лicoгocпoдаpcькoï дiяльнoc-тi знизилаcь ïx cтiйкicть та opo^^^mcra. [3]. Тepитopiя Заxiднoгo Шл^я xаpактepизyeтьcя значним впливoм чинникiв антpoпoгeнeзy на кoмпoнeнти cepeдoвища.
У регюш вeдeтьcя iнтeнcивнe лicoвe гocпoдаpcтвo традицш^га типу, яке базyeтьcя на cyцiльнo-лicociчнiй cиcтeмi pyбoк i штyчнoмy л^вад^в-лeннi. Екoнoмiчнi переваги цieï лicoгocпoдаpcькoï cиcтeми значш, oднак збiльшeння частки штyчниx наcаджeнь ocнoвниx лicoyтвopювальниx горщ веде дo пopyшeння мexанiзмy пpиpoднoï cамopeгyляцiï лicoвиx бioгeoцeнoзiв, збiднeння ïx бiopiзнoманiття, зниження cтiйкocтi дepeвocтанiв дo нeгативниx чинникiв зoвнiшньoгo cepeдoвища [7].
Пpoтягoм дpyгoï пoлoвини XX ст. люистють тepитopiï Заxiднoгo Ш-люзя зpocла (Вoлинcька oбл. - з 17,2 в 1946 р. дo 31,2 % в 2002 р., Рiвнeнcька oбл. - вiдпoвiднo з 25,0 дo 36,5 %), але не e oптимальнoю [2], тобто такoю, за якoï cтвopюютьcя мoжливocтi для найбiльш пoвнoгo задoвoлeння racro-даpcькиx пoтpeб у дepeвинi, pecypcаx нeдepeвиннoгo пoxoджeння та забезпе-чення coцiальниx i eкoлoгiчниx фyнкцiй люу. Змeншyeтьcя заxиcна poль лicy тд чаc фopмyвання нecпpиятливиx пpиpoдниx i тexнoгeнниx явищ i пpoцeciв. Одшею з ocoбливocтeй лicoвoгo фoндy в регюш e значна частина плoщ бopiв i cyбopiв, Грунти якиx збiднeнi, а лicoва pocлиннicть уразлива дo нешриятли-виx чинникiв дoвкiлля та зpocтаючиx антpoпoгeнниx навантажень [S].
Л^ва гocпoдаpcька пoлiтика, яка cклалаcя пpoтягoм ocтаннix cтoлiть, була зopieнтoвана пepeважнo на викopиcтання cиpoвинниx pecypciв лicy - де-peвинниx i нeдepeвинниx. Це пpизвeлo дo нeгативниx eкoлoгiчниx та е^го-мiчниx наcлiдкiв, дeгpадацiï циx pecypciв i тдвищення цiн на ниx. З oглядy на це, актуальним видаетызя з'яcyвання ocнoвниx тeндeнцiй ведення лicoвoгo гocпoдаpcтва з пoзицiй pацioнальнoгo лicoкopиcтyвання та лicoвiднoвлeння.
Пpoгpамoю poбiт бyлo пepeдбачeнo здiйcнeння аналiзy структури ль coвoгo фoндy лicoгocпoдаpcькиx пiдпpиeмcтв та стану лicoвиx pecypciв з метою oцiнювання piвня ведення лicoвoгo гocпoдаpcтва.
Об'екти та методика дослщжень. Об'ектами дослiдження були: люо-вий фонд пiдприeмсгв Волинсько! i Рiвненськоl областей, лiсовi масиви га насадження. 1х оцiнку здшснювали на пiдсгавi магерiалiв лiсовпорядкування i натурних обстежень. Для Волинсько! та Рiвненськоl областей здiйснено ана-лiз та оцiнку обсягiв продукцп, робгт та послуг лiсового господарства дер-жавних пiдприeмсгв. Вихiднi магерiали оброблеш статистичними методами.
Результати досл1джень. Загальна площа лiсового фонду Захiдного Полюся сягае 1366 тис. га. Насадження хвойних займають понад 63,4 % люо-покрито! площi, твердих листяних порщ - 12,8 % i м'яких листяних - 23,8 %. У складi деревостанiв переважае сосна (61,5 %), береза (11,9 %), дуб (11,8 %), i вiльха (11,5 %); участь шших порiд (ялини, граба, ясена, осики) - незначна [2, 7]. Основна люоутворювальна порода - сосна характеризуемся тут висо-кою продуктивнютю i досягае 1-1а бонiтету.
Найбшьш представленими в Захiдному Полiссi е субори - у Волинсь-кш обл. вони займають 148,3 тис. га, або 39,0 % площi лiсiв, а у Рiвненськiй -273,6 тис. га, або 48,0 %, попм бори (28,6 %) i сугруди (21,4 %) з переважан-ням свiжих i вологих гiгротопiв. Грудовi типи лiсу трапляються рiдко (5,3 %) i здебшьшого вони зосередженi на пiвднi Волинсько! i Рiвненськоl областей. У комплекс типiв лiсу найпоширенiшi: свiжi, сухi та мокрi сосновi бори; сирi та мокрi березово-сосновi субори; волоп та свiжi дубово-сосжга субори; свiжi та вологi дубово-грабово-сосновi сугруди. Близько третини земель осушено.
Вжова структура люових насаджень неспроможна забезпечити ста-лiсть, безперервнiсть та рiвномiрнiсть люокористування, завдяки тому, що в нш переважають молодняки (26,9 %) та середньовiковi (45,3 %) деревостани, а пристигают, стиглi та перестиглi займають лише 18,1 i 9,7 % площi (оптимальна вiкова структура становить, вщповщно, 36 %, 26 %, 19 % i 19 %). Спостерiгаеться iстотне порушення вжово! структури деревостанiв i особливо - соснових, це провокуе активiзацiю процесiв ослаблення та всихання ль сiв, збiльшення частки малоцiнних та похщних деревостанiв, послаблення !х еколопчних функцiй.
Головне користування в регюш зорiентоване на проведення суцшьно-люоичних рубок. Водночас тут iснують об'ективш умови для використання поступових, вибiркових та комбiнованих рубок, ширшого застосування рубок переформування. 1х доцiльно проводити в рiзновiкових деревостанах хвойних i твердолистяних порiд, пiд наметом яких появляеться достатня кшь-кiсть тдросту цiнних порiд. За даними Державного комиету статистики Ук-ра!ни [5] обсяги продукцп, робiт та послуг люового господарства державних пiдприемств Захщного Полiсся у 2008 р. становили 461,6 млн грн (Волинська область - 152,8 млн грн, Рiвненська область - 308,8 млн грн) (табл.).
Сучасна заготавля деревини у регюш не перевищуе розрахунково! люо-сiки. Щорiчний прирiст деревини досить високий, а ступiнь !! використання не-обгрунтовано низький. Це пояснюеться переважанням молодняюв та середньо-вжових насаджень, високою часткою лiсiв з обмеженим режимом люокористування, неповним використанням лiмiту люоачного фонду [4, 9]. Останне приз-водить до скорочення обсягу надходжень лiсового прибутку у бюджет.
Табл. ЛИсовий фонд та показники ведення .йсового господарства в Полиса
Обласп крайни Площа земель люового фонду, тис. га Обсяги продукцй, роб1т та послуг люового госпо-дарства, млн грн Загствля л1кшдно! деревини, тис. м3 Площа рубок тсу, тис. га У тому числ1, тис. га
рубки головного ко-ристування рубки формування 1 оздо-ровлення лгав
Волинська 697,3 152,8 849,3 31,9 2,3 29,6
Р1вненська 845,9 308,8 1256,8 40,9 2,6 38,3
Житомирська 1089,5 436,8 2099,6 43,3 4,4 38,9
Ки'вська 746,0 231,9 999,5 17,6 1,8 15,8
Сумська 444,9 205,8 854,8 18,8 1,4 17,4
Чершпвська 713,4 179,0 1051,5 18,5 2,4 16,1
До особливостей лiсiв та люового господарства Захщного Псшсся вщ-носять [2-4, 7-9]:
• переважання низькопродуктивних тишв люорослинних умов (субор1в понад 1 бор1в) з домшуванням св1жих 1 вологих г1гротошв 1 невисокою часткою бага-тих люорослинних умов, що обумовлюе специф1чт особливост ведення ль сового господарства;
• здшснення не завжди доцшьних мелюрацш (насамперед пдротехтчних); ка-нави заросли \ замулет, навколо них знову почали утворюватись чагарники \ болота, попршуеться прохщтсть навколишшх територш, осушувальт сис-теми потребують очищення;
• близько третини земель осушено; лише у Волинському ОУЛМГ пдромель оративних канал1в е 3 тис. га, яю з 70-х рокв минулого стор1ччя не ремонту -вали. Внаслщок тдтоплення всихають л1сов1 насадження, унеможливлене ефективне використання лгсових ресурав, зокрема - заготавлю стигло! дере-вини у м'яколистяних насадженнях;
• диспропорцш розподшу площ деревосташв за вжом, значна перевага молод-някв [ середньовжових деревостатв, недостатня частка пристиглих [ стиг-лих [ перестиглих люосташв, що не забезпечуе сталого й безперервного лгсо-користування;
• переважання штучно створених деревостатв сосни, у яких спостерггаеться спрощення структури [ зменшення !х здатноста до природного поновлення, збшьшення ураження шюдниками [ хворобами лгсу, десшьватизащя [ збвд-нення бюр1зномашття лгсових фггоценоз1в;
• головне користування зор1ентоване на проведення суцшьнолюоичних рубок, а вщгворення - на садшня лгсових культур. Найпоширешшим способом ввд-новлення високопродуктивних насаджень е створення лгсових культур;
• тенденцш до зменшення середтх запас1в стиглих [ перестиглих деревостатв, пор1вняно з в1дпов1дним показником пристиглих, що св1дчить про зменшення стшкоста насаджень, збшьшення кшькоста ввдпаду, прискорення процесу всихання дерев. Основною причиною зниження запас1в у вщ1 головного користування е недотримання оптимального режиму доглядових рубань (зни-ження густоти культур);
• мехашзоваш методи доглядових рубань з суцшьною вирубкою ряд1в е не-ефективними в селекцшному вщношент [ значно завищують штенсившсть рубок;
• у найпоширешших типах люорослинних умов природне поновлення на зру-бах ослабле, а тд наметом материнських деревостатв - недостатне. Резуль-тативтсть вщновлення значною мрою залежить в1д едаф1чних умов), густоти деревостану та бюлопчних властивостей порвд (р1вень плодоношення, споиб
поширення та життездатшсть насшня), що вiдновлюються. Частка площ пристиглих, стиглих i перестиглих соснових деревосташв, у яких кшькють пiдросту е достатньою для ïх природного поновлення, не перевищуе 8 -12 %;
• збiльшення частки штучних насаджень основних лiсоутворювальних порвд та наявнiсть малоцiнних похiдних деревосташв грабияюв, осинников веде до порушення механiзму природноï саморегуляцiï люових бюгеоценозш, збiднення ïх бк^зномашття, зниження стшкоста деревостанiв до негативних чинникш зовншнього середовища.
Необхiдними е оргашзащя i покращення ведения лiсового господарства для шдвищення продуктивностi i бюлопчно1 стiйкостi деревостанiв та вщтворення корiнних насаджень на основi природного иасшиевого поновлення i лiсокористуваиия на принципах сталого розвитку. На територп Захвд-иого Полiсся е ушкальш в масштабi Свропи мюцевосп, де ще збереглися природиi люов^ водиi та водио-болотиi екосистеми, що зумовлюе опрацю-ваиия иово1 концепцп використаиия природи i охороии природного середовища [6]. Здшсиюеться низка заходiв щодо розширення iснуючоï мережi при-родно-заповiдного фонду та формування регiональноï екологiчноï мережi Рiвненськоï обл. як складовоï Нацiональноï екологiчноï мережi Украïни.
Для усунення дисбалансiв та подолання кризовоï ситуацiï у регюш не-обхiднi структурнi зрушення в оргашзацшно-господарському механiзмi люо-вирощування i використання люових ресуршв. Вирiшення проблеми потре-буе [1, 2, 6, 9]:
• невщкладного збiльшення площ люш за рахунок иостуиового вилучення 4 тис. га у Волинськш i 6 тис. га у Рiвненськiй областях неиродуктивних i непридатних для сiльського господарства низькопродуктивних земель i нев-пдь, на яких доцшьно створювати енергетичнi культури. Вирощування культур на деградованих та закинутих землях дасть змогу не лише вщновити по-зитивний баланс гумусу, а й ефективно використовувати ïх;
• реконструкцiï осушувальних систем та полшшення екологiчного стану осу-шених земель 26 тис. га у Волинськш i 23 тис. га у Ршненськш областях;
• обгрунтування заходш щодо збiльшення обсяпв лiсокористування за рахунок ефективного використання люш рiзних категорш захисностi, яю втрачають захиснi функцiï, а також здшснення реконструкцiï низькопродуктивних насаджень, розширення плантацшного лiсовирощування, уточнения вжу рубок лiсу, iнтенсифiкацiï лiсогосиодарського виробництва;
• збалансування обсягiв ексилуатацiï люових ресурав, ïх охорони i ввдтворен-ня на иiдставi екологiчних важелiв; розроблення науково обгрунтованих ль мтв використання лiсових ресурсiв; жорсткшого заощадження деревини у сферi споживання на основi удосконалення внутрiшньогалузевоï структури деревооброблення;
• здшснення реабiлiтацiï лiсiв вiд радюактивного забруднення.
Для усуиеиия иаявиих дисбаланшв щодо ресурсного потеицiалу, бь олопчного рiзиомаиiття та середовище-стабiлiзацiйиих фуикцiй лiсiв осиовиа увага мае бути зосереджеиа иа ведеиш лiсового господарства за принципами иаближеиого до природного лiсiвиицтва, збшьшеиш площ i оптимiзацiï структури лiсiв, впроваджеииi вибiркових та комбшованих способiв рубок iз застосуваииям прогресивних техиологiй, змеишеииi фрагмеитацiï лiсiв шля-
хом люорозведення [4, 9]. Сучасш погляди на роль лiсiв не лише як на джере-ло деревини та люово! продукцп, але й як на екосистему, об'ект рекреацшно-туристично! галузi та найвагомiший чинник забезпечення i покращення природного життевого середовища, потребують удосконалення iснуючих та роз-роблення нових методiв iз оргашзацп та ведення лiсового господарства на засадах сталого розвитку. Висновки:
1. Вiкова структура люових насаджень Захiдного Полiсся неспроможна забезпечити сталють, безперервнiсть та рiвномiрнiсть люокористуван-ня завдяки тому, що в нш переважають молодняки (26,9 %) та се-редньовiковi (45,3 %) деревостани.
2. Здшснення не завжди доцшьних мелюрацш [ незадовшьний стан пдро-мелюративних канал1в, збшьшення частки культур та наявшсть малоцш-них похщних деревостанiв веде до порушення мехашзму природно! са-морегуляцп люових бюгеоценоз1в, збщнення !х бюр1зномашття, знижен-ня стшкост деревосташв.
3. Необхщно ширше застосовувати принципи наближеного до природи ль мвництва, впроваджувати виб1рков1 та комбшоваш способи рубок, зба-лансовувати обсяги експлуатацп л1сових ресуршв, !х охорони [ вщтво-рення на шдстав1 еколопчних важел1в.
Л1тература
1. Концептуальш шдходи до удосконалення люокористування в Укра1ш. Аналггачна записка Укра!нського ш-ту дослщжень навколишнього середовища 1 ресурав при Рад1 нащ-онально! безпеки 1 оборони Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з gov.ua/news/18.html
2. Люове господарство Укра!ни : наук.-публщистичне видання. - К. : Вид. д1м "ЕКО-ш-форм", 2009. - 74 с.
3. Нейко 1.С. Стан та причини дигреси лгав Захщного Полюся / 1.С. Нейко // Науковий вюник НЛТУ Украни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.4. - С. 37-42.
4. Рибак В.О. Бюеколопчш та лю1внич1 основи управлшня продукцшним процесом в соснових фгшценозах Украшського Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук. - Харюв, 2004. - 38 с.
5. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2009 рж / Держкомстат Укра!ни / за ред. О.Г. Оса-уленка; вщп. за вип. Н.П. Павленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2010. - 567 с.
6. Три Полюся - стльна стратепя охорони 1 еколопчного використання природно! спад-щини терешв польсько-бшорусько-украшського прикордоння / за ред. С. Матюшна та П. Косьцелецького. - Брест, 2009. - 99 с.
7. Шадура М.В. Функцюнальна оцшка люового фонду Захщнополюького округу з огля-ду кормових 1 захисних умов для козул1 европейсько! / М.В. Шадура, 1.Т. Гулик // Лгавництво 1 агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА, 2008. - Вип. 114. - С. 216-277.
8. Шкудор В.Д. Пщвищення стшкосп 1 збереження рослинного бюр1зномашття соснових лю1в Захщного Полюся Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: спец. 06.03.03 - Люознавство 1 лгавництво. - Харюв, 2006. - 19 с.
9. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та не-законш рубки в люах Карпат 1 Захщного Полюся : монограф1я / М.В. Чернявський, 1.П. Соло-вш, Я.В. Геник, О.В. Геник, Л.1. Каспрук, М.П. Мельникович, Г.З. Герасим, В.С. Савка / за ред. М.В. Чернявського, 1.П. Солов1я, Я.В. Геника. - Льв1в : Вид-во "Зелений Хрест", Л1га-Прес. - 2011. - 256 с.
Чернявский Н.В., Каспрук О.И. Состояние лесных ресурсов и ведение лесного хозяйства в Западном Полесье
Преобладание низкопродуктивных условий мест произрастания и неравномерная возрастная структура лесных насаждений Западного Полесья не может обеспечить постоянство, непрерывность и равномерность лесопользования. Необходима разработка новых стратегий ведения лесного хозяйства на принципах приближенного к природе лесоводства.
Ключевые слова: Западное Полесье, лесные ресурсы, состояние лесов.
Chernyavskyy M.V., Kaspruk O.I. State of forest resources and forest management in West Polissya
The predominance of marginal soil conditions and uneven age structure of forests in the West Polissya make impossible ensuring the forest resource use sustainability, continuity and uniformity. The development of new forest management strategies on the basis of close to nature forestry principles is urgently needed.
Keywords: West Polissya, forest resources, state of forests.
УДК630*502.7 Acnip. В.-В.В. Цiхоцька1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИДОВЕ ТА ФОРМОВЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ PINOPSIDA В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ М1СТА ЛУЦЬКА
Здшснено таксономiчний аналiз видiв Pinopsida та !х культиварiв у зелених на-садженнях мюта Луцька.
Ключовг слова: Pinopsida, декоративш форми, озеленення.
Вступ. Представники класу Pinopsida набули широкого використання у зеленому буд1вництв1, оскшьки мають висок саштарно-гтешчш та декоративш властивостями. Особливою популярнютю та попитом в декоративному сад1вництв1 користуються р1зномаштш культивари хвойних, яю вщр1зняють-ся вщ вихщних вид1в кольором хво!, розгалуженими пагонами, формою кро-ни, темпами росту та шшими морфолопчними вщхиленнями.
Недостатне використання хвойних в озелененш мюта Луцька призво-дить до одномаштносп насаджень, однотиповосп композицш тощо. Водно-час, в об'ектах стихшно! штродукцп зростае значна кшьюсть Pinopsida, видо-вий склад яких потребуе узагальнення та дослщження життездатносп, впли-в1в у мюьких зелених насадженнях.
Мета дослщження - провести таксоном1чний анал1з вид1в Pinopsida та !х культивар1в у зелених насадженнях мюта Луцька.
Об'ект та методи досл1джень. Об'ектами дослщжень були види i культивари хвойних рослин, яю зростають у зелених насадженнях мюта (парку 900^ччя Луцька, культури та вiдпочинку iм. Лесi Укра!нки, скверах, ден-драрiях ЗОШ №15, Волинського обласного лщею-штернату, вуличних насадженнях). Використовували польовi (детально-маршрутних обстежень, стащ-онарний), камеральш (оброблення гербарного матерiалу), ботанiчнi, дендро-логiчнi, та фiтоценотичнi методи.
Результати дослщження. У процеш обстеження зелених насаджень Луцька ми виявили 30 видiв класу Pinopsida, серед яких 53 культивари (табл.). Вони належать до 4 родин та 14 родiв. Найчисленшшою за кшьюстю
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
