CC BY
42
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
6-10 жовтня 2008 року) / А.В. Ючура, В.П. Ючура. - Ужгород : Вид-во УжНУ "Говерла", 2008. - С. 162-165.
Кичура А.В. Пути охраны и сохранения ландшафтов в зоне деятельности урбанизационных процессов
Приведены пути предупреждения деградационных процессов в ландшафтах. Первый, который имеет широкое распространение, состоит в усовершенствовании подходов по предупреждению таких деградаций. Второй путь предусматривает возможность достичь сохранения и возобновления экологического каркаса окружающей среды через формирование экологической сети.
Ключевые слова: охрана природы, ландшафт, урбанизация, экологическая сеть.
Kichura A.V. Landscape protection and preservation in zone of urbanization processes
Ways of preventing of the degradation processes in landscapes are observed. The first one, that is widespread, consists in enhancement of approaches preventing the degradation. The second is to saving and rise of ecological fundament of environment from way of forming ecological network.
Keywords: environmental protection, landscape, urbanization, ecological network.
УДК 630*582.894 Проф. Л.1. Коти, д-р с.-г. наук;
астр. О.1. Озармв - НЛТУ Украши, м. Львiв
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НАДМ1РНО1 РЕКРЕАЦП НА Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ
Розкрито суть рекреацшного люокористування. Наведено основш види вико-ристання люу як рекреацшного ресурсу. Показано умови ращонального використан-ня, охорони i ведення господарства в рекреацшних люах.
Ключовг слова: рекреащя, лю, природа, навантаження, екосистема.
З усього р1зномашття сучасних проблем одшею з найскладшших е проблема наростання суперечностей м1ж природними процесами та процеса-ми сощально-економ1чного розвитку 1 використання природних ресуршв. Роз-виток промислового й аграрного виробництв, а також використання значно! кшькосп природних ресуршв, урбашзащя та шш1 складш антропогенш проце-си стали чинниками, як ютотно впливають на цЫснють природних екосис-тем 1 структурно-функцюнальну оргашзащю ландшафпв, зумовлюючи глибо-к змши у бюгеоценотичному покрив^ руйнування бюлопчного 1 ландшафтного р1зномашття, знижують стутнь бютично! модифжацп ландшафпв [2].
Лю - найважливша складова частина бюсфери нашо! планети 1 його роль визначаеться не тшьки величезним економ1чним, але й зростаючим сощ-альним значенням, яке випливае з1 здатност люу сприятливо впливати на навколишне середовище.
Рекреацшне використання природи, зокрема 1 люових екосистем, у сво!й сутносп е сощально зумовленим процесом. Однак сьогодш залишають-ся не збалансованими потреби людини з можливостями природи. Передушм це проявляеться в негативних змшах природи в найбшьш популярних 1 вщвь дуваних мюцях вщпочинку. За цим наступае скорочення реально використо-вуваних природних ресуршв для вщпочинку. При цьому звертае на себе ува-
140
Збiрник науково-технiчних праць
гу швидкють перебiгу цих процешв, тод^ як вс вiдновлювальнi заходи потре-бують тривалого часу, вкладення коштiв i працi [5]. Внаслiдок надмiрноl ур-башзацп мiст рекреацiйнi лiси набувають щораз актуальнiшого значення. Проблема 1х рацiонального використання е надзвичайно важливою i для за-хiдного регюну Укра1ни, зокрема м. Львова та його околиць. Власне через це шдвищену увагу потрiбно придiляти територiям, якi призначенi для замюько-го вщпочинку, насадженням зелених зон, люопаркам тощо.
Внаслiдок надмiрного рекреацiйного навантаження на лiсовi екосисте-ми значно порушуеться генетична цiлiснiсть, висотна диференщащя i струк-турно-функцiональна органiзацiя природних ландшафпв, якi функцiонували ранiше як саморегульоваш системи з високим порогом стшкосп. Рекреацiйне лiсокористування - це сукупнють явищ, що виникають через використання люу для туризму i вiдпочинку. Суть його полягае в двосторонньому зв'язку: впливу лiсу на вщпочивальниюв i навпаки. Вплив люу - пасивний, вплив вщ-почивальниюв - активний. У першому випадку е переважно позитивнi сощ-альш, а в другому - негативш екологiчнi результати вiдпочинку в лiсi [7].
Лiси займають провiдне мюце серед природних рекреацiйних ресур-ив. Основними видами використання лiсових ресуршв е:
• туризм [ спорт (масовий шшохщний [ лижний туризм, види лижного спорту, автотуризм, кшний спорт, спортивне та лщензшне мисливство, спортивне ор1ентування, радюор1ентування);
• загальнооздоровчий вщпочинок (пшохщт прогулянки, спортивш ггри, пж-н1ки, лижт прогулянки);
• любительсью промисли (зб1р грибш, япд, лжарських рослин, колекцюнуван-ня лгсових порвд дерев та кущш);
• лжування ктматичне, фгголжування, вщтворення ф1зичних [ моральних сил шляхом споглядання високо естетичних пейзажш [6].
Спостершаеться постiйне розширення лiсових територiй, пею чи ш-шою мiрою, охоплених рекреацшною дiяльнiстю. Ще бiльш швидкими темпами розвиваеться процес штенсифжацп використання люових масивiв, що веде до шдвищення рiвня впливу рекреанпв на природнi комплекси. Основ-ним видом навантаження в люових екосистемах е витоптування поверхш Грунту, яке проявляеться в двох варiантах - стежковому i площинному [1]. Основною формою впливу на живий Грунтовий покрив е його витоптування. Люова шдстилка, на вiдмiну вiд живого Грунтового покриву, е бшьш стшкою до витоптування. Надмiрний вплив рекреацшних навантажень на деревний ярус може призводити до зменшення дiаметра стовбура дерев, зниження про-дуктивностi деревостану, також може проявлятися здебiльшого в мехашчно-му знищеннi дерев, обламуванш гiлок, вирубуваннi пiдлiску, пiдросту тощо.
Важливою умовою рацiонального використання, охорони i ведення господарства в рекреацшних люах е 1х зонування. Щд час зонування варто подiляти единий рекреацшний фонд на особливо цшш природнi комплекси i саме - суть рекреацшш лiси за штенсивнютю рекреацiйного користування. Видiляють так! зони: зона штенсивного рекреацiйного користування, зона помiрного рекреацiйного користування, резервна зона [6]. До зони штенсивного рекреацшного користування належить дiлянки люу, де рекреацшш на-
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
вантаження перевищують максимально допустимi величини. Зона помiрного рекреацiйного користування об'еднуе дiлянки люу, де рекреацiйнi наванта-ження не перевищують максимально допустимих рiвнiв. До резервно! зони вщносять дiлянку люу i насадження, якi зараз не використовують або дуже мало використовують для вщпочинку i слугують резервом для рекреацшного використання в майбутньому.
В штенсивно вщвщуваних рекреацiйних лiсах вiдбуваються певнi еко-логiчнi зсуви у лiсових екосистемах, що називаеться рекреацiйною дигре-иею. Характерною особливiстю процесу рекреацшно! дигресп е постiйне по-гiршення люорослинних умов, що виражаеться передусiм через сукцесто ль сово! рослинностi.
Тимчасове вилучення сильно деградованих дiлянок люу з рекреацшного використання е необхщною умовою для успiшного проведення рiз-них лiсогосподарських заходiв iз вiдновлення первинного лiсового середови-ща (наприклад, огородження). Догляд за рекреацшним лiсом - це цiлий комплекс люогосподарських робгг, який охоплюе лiсову мелюращю, очищення вiд засмiченостi територш, посадку, проведення рубань люогосподарського призначення, благоустрiй тощо. Благоустрiй охоплюе створення дорiжково-стежково! мережi, обладнання мiсць для вiдпочинку та ночiвлi, пiдготовку майданчикiв i дров для вогнищ, притулкiв у разi негоди, нагромадження рiз-ного обладнання (кшочки для наметiв, iнвентар для прибирання мюця ночiв-лi), благоустрiй джерел i джерелець, екологiчних стежок, влаштування огля-дових майданчикiв, iгрових галявин, дитячих лiсових майданчикiв, автостоянок, мюць складування смiття та шше [1].
Таким чином, для збереження рекреацшних й шших корисних власти-востей лiсiв, що сприяють вщпочинку, та повнiшого використання !х потен-цiйних можливостей необхiдно [3]:
• обмежити заготшлю люу в рекреацшних люах;
• збшьшити частку рекреацшних лгсш за рахунок буд1вництва доргг, стежок й шшо! шфраструктури та охорони 1х;
• видшяти нов1 об'екти природо-заповщного фонду в лгсах та домогтися 1х оптимального використання для рекреацп;
• ршном1рно розподшяти рекреацшне навантаження на л1сов1 екосистеми, не допускаючи рекреацшно! дигресп;
• проводити в1дпов1дну виховну роботу серед туриспв та рекреантш з метою забезпечення збереження ушкальних рекреацшних природних комплексш;
• встановити плату за рекреацшне використання лгав [ кошти щ спрямовувати на вщновлення рекреацшних властивостей лгсш.
Л1тература
1. Бондаренко В. Д. Лю 1 рекреащя в л1с1 / В. Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Льв1в, 1994.
- 232 с.
2. Голубець М.А. Еколопчна ситуащя на швшчно-схщному макросхил1 Украшських Карпат / М.А. Голубець, О.Г. Марискевич, М.П. Козловський та ш. - Льв1в : Вид-во "Подш-ля", 2001. - 162 с.
3. Запоточний М.М. Шляхи запобшання рекреацшнш дигресп лгав / М.М. Запоточний // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006.
- Вип. 16.2. - С. 321-328.
142
Збiрник науково-техшчних праць
4. Козан Н.Н. Шляхи рекреацшного використання лгав / Н.Н. Козан // Велика Волинь: Минуле i сучасне : матер. Мiжнар. наук.-краезн. конф. - Хмельницький, 1994. - С. 40 -43.
5. Музиченько О.С. Рекреацшне навантаження на лiсовi екосистеми Шацького НПП / О.С. Музиченько // Науковий вюник Волинського державного ушверситету iM. Лесi Укра1нки. - Луцьк, 2007. - С. 254-259.
6. Павлов В.1. Рекреацшний комплекс: теорiя, практика, перспективи / В.1. Павлов, Л.М. Черчик. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 1998. - 122 с.
7. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Агропромиздат. -1986. - С. 177.
Копий Л.И., Озаркив О.И. Негативное влияние чрезмерной рекреации на лесные насаждения
Раскрыта сущность рекреационного лесопользования. Приведены основные виды использования леса как рекреационного ресурса. Представлены условия рационального использования, ведения хозяйства в рекреационных лесах. Ключевые слова: рекреация, лес, природа, нагрузки, экосистема.
Kopiy L.I., Ozarkiv O.I. Negative impact of excessive recreation on forest plantations
This paper examines the essence of recreational forest. The basic uses of the forests a recreational resource. Shown terms of rational use, protection and maintenance of recreational facilities in forests.
Keywords: recreation, forest, nature, load, ecosystem.
УДК 630*231 Астр. М.В. Заяць1 - НЛТУ Украгни, м. Львв
ЗНАЧЕННЯ ПРАЛ1С1В УЖАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ В УМОВАХ УРБАН1ЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено юторичш даш про ведення люового господарства в Ужанськш долиш (Закарпатська область). Проаналiзовано площу похщних деревосташв в Ужанському нацюнальному природному парку. Показано значення пралгав як еколопчних моделей для реконструкци похщних деревосташв.
Ключовг слова: буковi пралюи, Ужанський нащональний природний парк, швництво.
Багатовжова ютор1я люового господарства в Карпатах свщчить, що ставлення людини до люового середовища у р1зш перюди було неоднаковим. Воно залежало вщ сощально-економ1чно! ситуацп, розвитку природничих наук, розумшня багатогранного значення люосировинних ресуршв для життя людини. 1з збшьшенням кшькосп населення трансформащя л1с1в набувала дедал1 бшьших масштаб1в. Тому вже в 1769 р. в Австро-Угорщиш цюар1вна Мар1я-Терез1я видала так званий "Люовий порядок", в якому були регламен-товаш розм1ри рубок люу 1 наголошено на необхщносп закультивування ль сосж та охорони л1ив. Держава була тод1 основним власником л1ив [3].
Поступово, з розвитком урбашзацшних процешв у другш половит Х1Х ст. настав новий етап у ставленш людини до л1шв у Карпатах. У цей пе-рюд почали будувати мережу зал1зниць, шосейних дор1г, стала розвиватися
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
