CC BY
16
Из всего сказанного вытекает один главный вывод - необходимо готовить специалистов высшей квалификации - ландшафтных садоводов-художников природы, или ландшафтных садоводов, называя их по нашему, а не магистрами, бакалаврами и другими иностранными терминами, которые ничего не меняют. Наилучшим образом эту задачу может решать УНАУ, где этот факультет следует разделить на две специализации - садово-паркового хозяйства и ландшафтного садоводства. Для последних следует обеспечить должности в проектировании и на производстве [8].
Литература
1. Платон. Эстетический диалог ''Гиппий большой'', IV в. до н.э.
2. Буткевич О.В. Красота. - Л. : Изд-во "Художник РСФСР", 1983. - 346 с.
3. Баленок В.С. Эстетичне и природа''. - К. : Изд-во ''Мыстецтво'', 1973. - 262 с.
4. Залевский А.И. Газета ''Киевские ведомости'', 21/XI-06 г., 25/VII06 г.
5. Залевский А.И. Динамические связи ландшафтного искусства // Охорона, вывчення та збагачення рослинного свиту : научный сб. - К., 1991. - № 18. - 236 с.
6. Кучерявый В.П. Зеленая зона города. - К. : Наук. думка, 1981. - 434 с.
7. Абрамова З.А. Древнейшие формы изобразительного творчества // Ранние формы искусства : научный сб. - М. : Изд-во ''Искусство'', 1972. - 364 с.
8. Залевский А.И. Эстетические уровни ландшафтного искусства : научный сб. - Чебоксары, 1990. - Вып. 2. - 224 с. _
УДК 630*582.894 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
доц. В.1. Мокрий, канд. фiз.-мaт. наук; acnip. Н.А. Пщь - НЛТУ Украти, м. Rbeie
Г1С/ДЗЗ ТЕХНОЛОГИ ПРОЕКТУВАННЯ ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РАЙОН1В ШАЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО
ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати застосування сучасних шформацшних технологий для вивчення рекреацшного навантаження на територ^ Шацького нацюнального природного парку. Проаналiзовано можливосп використання Г1С/ДЗЗ-технологий для проектування ландшафтно-рекреацшних райошв Шацького НПП.
Ключовi слова: рекреацшне навантаження, шформацшш технологи, ландшаф-тно-рекреацшш райони, сталий розвиток.
Prof. V.P. Kucheryavyy; assoc. prof. V.I. Mokryy; post-graduateN.A. Pits -NUFWTof Ukraine, L'viv
GIS/RSE technologies projecting of landscape-recreational districts
of Shatsk National Natural Park
The results of application of modern information technologies are resulted for the study of the recreational loading on territory of Shatsk National Natural Park. Possibilities of the use of GIS/RSE-tekhnologiy are analysed for planning of landscape-recreational districts of Shatck NNP.
Keywords: recreation load, information technologies, landscape-recreational region, sustainable development.
Вступ. Для примноження i збереження бюлопчного i ландшафтного р1зномашття необхщно мати всебiчну шформащю про стан i динамшу змши
об'екта дослщжень, яким е певна локальна екосистема. Багато потрiбноl ш-формаци дають наземнi спостереження. Проте ще! шформацп практично зав-жди не вистачае для прийняття оптимальних рiшень, зокрема, стосовно важ-ливих, але недоступних для безпосереднього спостереження водно-болотних, люових та прських ландшафтiв. У плаш отримання додатково!, а нерiдко едино! та основно! шформацп, найбiльш перспективним i ефективним е впро-вадження нових сучасних шформацшних технологiй, а саме - геошформа-цiйних систем та дистанцшного зондування землi (Г1С/ДЗЗ-технологш).
Данi космiчних спостережень сукупно з наземними даними, станов-лять шформацшну базу географiчних iнформацiйних систем (Г1С) [1], вико-ристання яких для вивчення бюлопчного рiзноманiття та еколопчно! ситу-ацп бiорезерватiв, нацiональних парюв, та iнших локальних екосистем на те-ритори Украши на сьогодш набувае дедалi важливiшого значення.
З кожним роком неухильно збшьшуеться кшьюсть завдань, якi усшш-но виршують сучаснi iнформацiйнi технологи, зокрема - методи аерокосмiч-ного дистанцiйного зондування Землi (ДЗЗ) та геоiнформацiйнi технологи (Г1С). Серед них дослiдження природних явищ, оцiнка та передбачення результат господарсько! дiяльностi, спостереження i прогнозування стану довкiлля, екологiчне картографування.
Значення дистанцшного зондування Землi шдсилило виникнення про-тягом останнiх десятил^ь географiчних iнформацiйних систем (Г1С), як вть лили принципово новий шдхщ до роботи з просторовими даними. Таким чином, питання переходу до цифрових технологш в област дистанцшного зондування сьогодш можна вважати однозначно та позитивно виршеним. Вико-ристання цифрових технологш оброблення космiчних зтмюв дае змогу перейти до повшстю цифрового потоку ДЗЗ [1]. Загалом завдяки обставинам, зумовленим актуальшстю та набутим досвщом застосування, системи ДЗЗ характеризуються бшьш розвиненими засобами оброблення та дешифруван-ня зображень.
Перевага Г1С, побудовано! як iнформацiйна система, що мае множину входiв (виходiв) i яка дае змогу одночасно опрацьовувати низку шформацшних запш!в. Г1С - це сучасш комп,ютернi технологи для картування та аналiзу об,ектiв реального свггу, а також явищ, що вщбуваються на земнiй поверхнi. Г1С забезпечуе збiр, зберiгання, оброблення, вщображення i роз-повсюдження просторово-координованих даних. Основу Г1С становлять ав-томатизоваш картографiчнi системи, а головними джерелами даних е рiзно-манiтнi геозображення. Г1С призначенi для розв'язування наукових i прик-ладних задач швентаризацп, аналiзу, оцiнки та прогнозу змш навколишнього середовища та прийняття управлшських рiшень.
Результати виконаних робiт. Шацький нацiональний природний парк (Шацький НПП) загальною площею 48977 га, як складова нацюнально! екомережi природоохоронних територш Захiднополiського регiону Украши, е одшею з ключових природних екосистем. Вся дiяльнiсть нацiонального парку спрямована на охорону та збереження бiорiзноманiття, вщтворення природного стану екосистем Шацького поозер'я, а також збалансованого не-
1. Ландшафтна архiтектура в контекстi сталого розвитку
115
виснажливого використання ресурс1в природоохоронно! територи на основ1 принцитв сталого розвитку. Охорона природи 1 рекреацшно-господарське використання природних ресурЫв - це два аспекти проблеми ращонального використання природних багатств, тому розглядати !х потр1бно в комплекс^
Рис. 1. Використання шформацшних технологш в екологiчному моделюванш
Ушкальшсть природного середовища Шацького НПП дае змогу зро-бити масовий вщпочинок населення одним з вид1в господарського використання природоохоронно! територи. Проте, шд час рекреацшного використання природних комплекЫв стутнь !х стшкост1, визначаеться можливютю про-тистояння еколопчним навантаженням техногенного середовища.
Зокрема, безпосередньо на територи Шацького НПП дегреЫя спричи-нена рекреацшним 1 господарським використанням територи. З шшого боку, шд час рекреацшного використання природного середовища виникають деяк не сприятлив1 для не! змши, як за велико! кшькост вщпочивальниюв на пев-нш територи можуть виявитись небезпечними для продовження звичайного розвитку природних компонеипв ще! територи.
Головним завданням у плануванш зон масового вщпочинку е збере-ження природи { тих зон у продуктивному сташ, тобто в такому, за якого природш ресурси не втрачали б свое! спроможност до самовщновлення. Це завдання можна виршити насамперед методом визначення гранично допустимо! мюткост територи з точки зору збереження !! природних ресурЫв, ос-кшьки швидюсть дегреси залежить вщ зовшшнього втручання людини на природне середовище [2].
У межах зони регульовано! рекреаци було видшено "парк зони корот-кочасного вщпочинку", куди ввшшли л1си вздовж еколопчних стежок на пло-шд 4,4 га, решту люових насаджень вщнесено до ландшафту "Рекреацшного л1су" зпдно з функщональним зонуванням територи парку (рис. 2) [3]. У люах зони стащонарно! рекреаци видшено три ландшафти: "парк зони короткочас-
ного вщпочинку , куди ввшшли наявнi рекреацшш пункти та еколого-шзна-вальнi стежки, розташоваш на територи безпосереднього шдпорядкування ди-рекци парку на плошд 9,1 га; " лiсопаркм - зашснеш дiлянки територи закладiв вщпочинку з елементами благоустрою територи на площд 14,4 га; та вщповщ-но 608,5 га вкритих рослиншстю земель постiйного користування Шацького НПП вщнесено до ландшафту мрекреацiйного люу" згiдно з функцiональним зонуванням територй. До ландшафту млiс зелено! зони" господарсько! функщ-онально! зони парку вщнесет лiси в межах сш та селищ. До ландшафту "люо-парюв" вiднесено парки i сквери в межах сельбищно! забудови та перспектив-нi дiлянки лiсових насаджень у межах населених пунклв. "Парк зони корот-кочасного вiдпочинку" на площд 2,7 га - це наявш рекреацiйнi пункти в межах лiсiв Державного пiдприемства "Шацьке УДЛГ". Решту лiсiв за межами населених пунклв сiльських та селищно! Ради, лiсiв господарських зон Шацького навчально-дослщного пiдприемства лiсового господарства та нацюнального парку вiднесено до ландшафту "рекреацшний лiс".
Любомльський район Рис. 2. Функцюнальне зонування територи Шацького НПП
Аналiз сучасного стану рекреацшного використання природних ком-плексiв Шацького НПП свщчить про те, що переважаючим на територi! парку е загальнооздоровчий вiдпочинок у зош стацiонарно! та регульовано! рек-реацп. Саме тут, у зонi стацюнарно! рекреацi!, бiля озер Свiтять i Пiсочне, розмiщено 65 баз вщпочинку, пансiонат "Шацькi озера", санаторiй "Люова пiсня", дитячi оздоровчi табори, 6 стацiонарiв ВНЗ Львiвсько! та Волинсько! областей. Одночасно в цих закладах може вщпочивати близько 6,2 тис. чоло-вiк. Окрiм цього, в лггнш перiод вiдвiдують територiю парку приватним та громадським транспортом ще близько 3 тис. чоловж, яю розмiщуються на
1. Ландшафтна архггектура в контекстi сталого розвитку
117
вiдпочинок в приватному ceKTopi сiл Шацького району, а також на облашто-ваних наметових мютечках нацiонального парку.
Висновки. Нагальною проблемою, яку необхiдно виршувати адмшю-трацiï парку через щорiчне зростання кiлькостi вiдпочивальникiв, зали-шаеться координацiя потокiв туристiв у межах рекреацшних зон нацюналь-ного парку та встановлення контролю за рiвномiрним розподшом рекреантiв по його територи. Одшею з дiевих форм оргашзаци вiдпочинку та розбудови рекреацiйноï шдустри району на цьому етапi е шдтримка сталого розвитку зеленого та сшьського туризму, залучення мiсцевих громад i молодiжних ор-ганiзацiй до виршення природоохоронних та соцiально-економiчних проблем регюну. Локалiзацiя головних туристичних та оздоровчих осередюв лише на двох озерах - Свиязь та Шсочне призводить до пом1тного виснаження природних екосистем, особливо у найбшьш напружений лiтнiй перiод. Тому, якщо в минулому пасивне i часткове використання решти озер не виглядало рацiональним, то сьогоднi юнуе нагальна потреба розширення мережi туристичних осередюв, яю спроможнi виконати завдання еколого-осв1тнього та оз-доровчого характеру. Доцшьно використати екологозорiентованi шформа-цiйнi технологiï [4] у сферi рекреацiйного природокористування для подаль-шого проектування рекреацiйних комплексiв в поеднанш iз сощально-еконо-мiчним розвитком району, на засадах сталого розвитку.
Лггература
1. Лялько В.1. Стан i перспективи розвитку аерокосмiчних дослiджень Землi в Украïнi // Косм1чна наука i технология, 2002. - Т. 8, № 2/3. - С. 41-51.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.
3. Горун А. та ш. Проект оргашзаци, охорони, вщтворення та рекреацшного використання природних комплекав та об'екпв Шацького нацюнального природного парку. - К. : Лыбидь, 1999. - 432 с.
4. Мокрий В.1., Пщь Н.А. Геопросторовi шформацшш технологи еколопчного карто-графування ресурсiв Шацького нацiонального природного парку // Науковий вюник Волинсь-кого державного ушверситету iм. Лесi Украшки : матер. 1-о'1' Мгжнар. наук.-практ. конф. "Шацький нацiональний природний парк: регюнальш аспекти, шляхи та напрямки розвитку" (3-6 жовтня 2007 р., Луцьк). - Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ iм. Лесi Украшки. - 2007. - № 11 (Ч.1). - С. 216-220.
УДК 580 (477.43) Доц. Л. С. Юглiчек, канд. бюл. наук -
Хмельницький нащональний ушверситет
ШЛЯХИ ЗАРОСТАННЯ ШТУЧНИХ ОЗЕР, УТВОРЕНИХ ВНАСЛ1ДОК ТОРФОРОЗРОБОК У СХ1ДН1Й ЧАСТИН1
МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено шляхи заростання штучних водойм, утворених внаслщок торфо-розробок у схщнш частинi Малого Полiсся. Виявлено рщкюний для Украши твшч-ний тип заростання - з утворенням мохових onaBiB.
