CC BY
46
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
У той час середня тривалють вегетацй, тобто перюду вiд фенодати початку набубнявiння вегетативних бруньок до повно! осшньо! змiни кольору листя гшкго дволопатевого 182,78±5,70 днi, мае високий показник точност (3,12 %), що цiлком задовольняе необхiдну точшсть для дано! роботи, оскшь-ки вкладаеться в межу 5 %.
Табл. 2. Середня тривалксть окремих фенофаз сезонного розвитку г'шкго дволопатевого
№ з/п Фенофази Трива-лшть фено-фаз, дт Помилки середтх величин, дт Середт квадратич-m ввдхи-лення, дт Коефь щент варь ацй, % Точтсть середньо- го зна-чення, %
1. Набубнявшня вегетативних бруньок 17 2,21 6,64 38,81 12,94
2. Облиствлення паготв 39 8,98 26,94 68,30 22,77
3. Осшня змша кольору листя 30 5,18 15,54 51,80 17,27
4. Листопад 26 3,68 11,05 41.82 13,94
Висновки
Ритми росту i розвитку деревних рослин спадковi [4], проте за певних умов можуть змшюватись, i, як стверджують автори, устх штродукци рослин залежить вiд ампл^уди !х змiн. Чим бiльша можливють у термiнах наступання конкретно! фенолопчно! фази розвитку, тим вищi адаптивш можливостi виду. Здiйснений аналiз проходження фенодат у рiзнi роки спостережень дае шдста-ви твердити, що гшкго дволопатеве мае високо адаптивш можливост^ оскшь-ки амплiтуда проходження фенофаз у рiзнi роки досить широка. Термши проходження фенолопчних дат залежать вiд суми активних температур.
Лггература
1. Александрова Н.М., Булыгин Н.Е., Ворошилов В.Н. и др. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1985. - 27 с.
2. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями - Л.: ЛЛТА, 1979. - 98 с.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
4. Климаченко А.Ф., Встовская Т.Н.// Интродукция древесных растений в лесостепном Приобъе. - Новосибирск, 1982. - С. 160-210._
УДК 502.4:502.752(477.82) Н.А. Пщь -НЛТУ Укршни
ШАЦЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ ПАРК - ОКРАСА ПОЛ1ССЯ
Шацький нацюнальний природний парк е ушкальною екосистемою за своши пдролопчними, флористичними i фаунютичними особливостями, а також за природ-но-^матичними i рекреацiйними умовами, про що свщчить особливий штерес до Шацьких озер з боку вщпочиваючих.
Ключов1 слова: Шацький нацюнальний природний парк, ландшафт, рекреащя, функцюнальне зонування.
N.A Pics - NUFWT of Ukraine Shatsk national park is the decoration of Polissya
Shatsk national park is unique ecosistem after the hydrological, floristic and faunistic features, and also after naturally-climatic and rekriations terms, about, that testifies the special interest to Shatsk of lakes from the side of holiday-makers.
Keywords: Shatsk national natural park, landscape, recreation, functional division.
2. Деревна рослиншсть у фгтодизайш, ландшафтнш apxiTeKTypi та озелененш
243
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Шацький нащональний природний парк було створено одним iз перших в Укра!ш й юнуе вже понад 20 роюв. Його унiкальнiсть полягае, переду-сiм в тому, що тут збер1гаеться група найбiльших у нашш державi озер, якi утворюють единий природний комплекс у Захщному Полюс з типовими для нього екосистемами, своерщним рослинним i тваринним св1том, пдролопч-ним режимом тощо.
Шацький нащональний природний парк загальною площею 32820 га створений 28 грудня 1983 р. з метою збереження, вiдтворення та ефективного використання природних комплексiв i об,ектiв, як мають особливу природоохо-ронну, оздоровчу, юторико-культурну, наукову, освiтню та естетичну щншсть.
Шацький НПП розташований у твшчно-захщнш частинi Волинсько! обл., на територи Шацького адмiнiстративного району, протяжнiстю з твно-чi на пiвдень - 18 км, зi заходу на схщ - 29 км [1].
Зпдно з фiзико-географiчним районуванням Укра!ни територiя парку розташована в зош змiшаних лiсiв Волинського Полiсся у Верхньоприп'ятсько-му фiзико-географiчному районi. У геоморфолопчному планi територiя парку перебувае в межах Верхньоприп'ятсько! низини, в области Волинсько! акумуля-тивно! рiвнини, у Шацькому водороздшьному горбисто-впадистому райош.
На територи парку проходить головний Свропейський водороздiл, який роздiляе басейни р. Прип'ять i р. Захщний Буг. Низькi водороздiли зумовлю-ють слабке дренування територи. У пониженнях Грунтов1 води досягають земно! поверхш, i тим самим спричиняють постiйне заболочування територи.
Територiя парку зпдно з геоморфолопчним районуванням територи Укра!ни належить до геоморфолопчно! област Волинсько! акумулятивно! рiвнини, Шацького водороздшьно горбистого карстово-озерного геоморфо-логiчного району [1].
Територш парку подiлено на функщональш зони, вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про природно-заповiдний фонд". При цьому врахована стушнь збереження природних комплекЫв, характер ландшафту, традищйна госпо-дарська дiяльнiсть, стан об'ект1в рослинного i тваринного свiту, культурна та юторична цiннiсть об,ектiв. У видшених рекреацiйних зонах встановлено р1з-ний режим використання територi! [2]:
• запов1дна зона - призначена для охорони та ввдновлення найбшьш цшних природних комилекшв, режим яко!' визначаеться ввдиоввдно до вимог, вста-
• ' Т 7 • • О • ' и
новлених для природних заповщнишв. У заповщнш зот можна здшснювати доглядов1 рубання в молодняках з метою формування кор1нних деревостатв. Територ1я заиовiдиоi зони збшьшилась з ириеднанням державного ботатч-ного заказника "Втенське" площею 130 га та заказника мюцевого значення "Ростанський" площею 14,6 га [2];
• зона регульованог рекреацН - призначена для короткострокового вiдпочинку та оздоровлення населення, огляду особливо мальовничих i иам'ятних мiсць; у цш зот дозволено влаштування та вiдиовiдие обладнання туристських маршрутов й еколопчних стежок; тут заборонено рубання люу головного корис-тування, иромислове рибальство й мисливство, iнша дiялвнiств, яка може негативно вплинути на стан природних комплекшв та об'екпв заиовiдноi зони;
• зона стац1онарног рекреацН - призначена для розмщення готелiв, мотелiв, кемиiнгiв, iнших об'екпв обслуговування вiдвiдувачiв парку;
244
Символ дерева у свгговш культурi та художнш творчостi
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
• господарська зона - у й межах проводиться госиодарська дiялвнiств, спрямо-вана на виконання иокладених на иарк завдань, знаходяться населенi пункти, об'екти комунального призначення иарку, а також землi iнших землевласни-юв та землекористувачiв, включенi до складу иарку.
Шацьке поозер'я розташоване в межах захщно! частини Полюько! ни-зовини { належить до зони зм1шаних лшв Волинського Полюся. За схемою ландшафтного районування Волинсько! област К.1. Геренчука, територ1я належить до Шацького ландшафтного району { представлена ландшафтами з переважанням мюцевостей заболочених заплав, слабодернованих межир1ч з перевагою чорновшьхових { дубово-соснових лшв та орних земель на дерно-вих, лучних { дерново-середньошдзолистих грунтах.
Характерною { вщмшною особливютю ландшафтно! будови територи, що дае змогу видшити !! у окремий природний район, е природно-аквальш комплекси, як перебувають у тюному взаемозв'язку з природно-територ1аль-ними комплексами. Моза!чну будову { взаеморозташування аквальних та природно-територ1альних комплекЫв зумовили р1зномангтш ландшафтотвор-ч1 чинниюв.
Аквальш комплекси виступають тут шдикаторами всього природного середовища регюну { визначають значною м1рою його еколопчну ситуащю. Озера слугують як регулятори поверхневого стоку { нагромаджувач1 специ-ф1чних вщклад1в (сапропелю, глин, намулу тощо). Кр1м того, озера е мюцем проживання р1зномангтних рослин { тварин.
На територи парку розташовано 24 озера загальною площею 6354, 6 га (13 % вщ загально! площд парку), тому одним 1з основних завдань парку на сьогодш е збереження { вщновлення озерних екосистем [3].
Озера природного парку за походженням належать до р1зних генетич-них тишв. Наприклад, озера Свгтязь, Пулемецьке, Кримно-карстового поход-ження; Шсочне, Люцимер, Перемут належать до типу успадкованих котловин у крейдянш поверхш, ускладненш карстом, а Чорне Велике - до озер льодовикового походження, про що св1дчить залягання морени на його дш. Серед понижених масив1в виникли озера релжтового походження (наприклад, Озерце). Береги !х дуже заторфоваш, дно замулене. Так озера штенсив-но заростають { перетворюються в болото.
Значний вплив на режим р1вшв в озерах та !х чистоту мае господарська д1яльшсть людини (мелюращя, розорювання земель, внесення мшераль-них добрив, побутове, виробниче та рекреацшне забруднення).
Особливост природних умов зумовлюють { характер розподшу рос-линного покриву парку. За геоботашчним районуванням (Брадю, Андр1енко, 1977), його територ1я належить до Ратшвсько-Любеш1вського (Верхньоп-рип'ятського) району з переважанням соснових лшв чорницево-зеленомохо-вих та евтрофних осокових болгт. Вкрит люовою рослиншстю земл1 займа-ють 50 % загально! площ1 парку, луки - 14,3 %, болота - 4,0 %, води - 14,2 %. Решта площд знаходиться тд орними землями, садибами, трасами.
Л1си розподшеш пор1вняно р1вном1рно, проте !х суцшьш велик маси-ви зосереджеш на околиц парку. Серед люових формацш переважають сос-нов1 л1си, займаючи 69 % плошд парку, вкрито! л1совою рослиншстю. Серед
2. Деревна рослиншсть у фгтодизайш, ландшафтнш архiтектурi та озелененш
245
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраТни
них найбшьшу площу займають лiси чорницевi (54 %), меншу - сосновi люи зеленомоховi (13 %), ще меншу - сосновi лiси лишайниковi (2 %). Близько 8 % територй люових формацiй припадае на заболочеш сосновi лiси.
Дубово-сосновi лiси на територй парку трапляються зрщка, займають вони близько 2 % площ, вкритих люовою рослиннiстю. Невеликими дшянка-ми на територi! парку трапляються грабово-дубовi лiси (0,8 %), як зростають на незначних за площею пiдвищеннях, оточених вiльшняками, лiсовими сфагновими болотами або сосновими люами чорницевими. Вiльховi лiси займають 12,6 % плошд, вкрито! лiсовою рослиннiстю. 1х невеликi дiлянки вiдмiченi по всш територi! парку, проте трапляються i значнi за площею су-цшьш масиви цих лiсiв. Березовi люи з березою повислою, що займають 15 % площд, вкрито! люовою рослиннiстю, трапляються на мiсцi коршних соснових i дубово-соснових лiсiв.
Рослинний покрив територй парку в цшому характерний для Захщного Полiсся. Вш вiдзначаеться моза!чнiстю, що зумовлено особливостями геомор-фологiчно! будови територi! - наявшстю значно! кiлькостi озер та улоговин.
Отже, Шацький нацюнальний парк е ушкальним за сво!ми ландшаф-тними характеристиками. Вiн являе собою озерш, лiсовi та болотнi екосисте-ми захiднополiського типу, а за характером озерного комплексу, флористич-ними, фггоценотичними i геоморфологiчними особливостями, характером ор-нiтофауни - не мае аналопв в Укра!нi.
Тому, в штегральнш проблемi охорони природи i збереження лан-дшафтно! та бюлопчно! рiзноманiтностi, важливим завданням е вдосконален-ня системи природоохоронних територiй, зокрема оптимiзацiя мережi нащ-ональних природних парюв, на якi покладаеться виконання природоохоронних, еколого-просвггницьких та рекреацшних функцiй.
Лiтература
1. Шацький нацюнальний природний парк. Науков1 досл1дження 1983-1994рр. Св1тязь. 1983. - 220 с.
2. Проект оргатзаци територП, охорони, вщтворення та рекреац1йного використання природних комплекав 1 об'ект1в Шацького нацюнального природного парку. - К.: 1999. - 129 с.
3. Стойко С.М., Ященко П.Т., Жижин М.П. Шацький природний нацюнальний парк. - Л.: Каменяр, 1986. - 46 с.
УДК 582. 912 42 Ст. наук. ствроб. Г.В. Тимчишин, канд. бюл. наук -
Боташчний сад ЛНУ м. 1вана Франка
Б1ОЛОГ1ЧН1 ГРУПИ РОДОДЕНДРОН1В ТА IX ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ В УМОВАХ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Наведено результати тривалосп життя листюв 75 таксонiв рододендронiв, 1н-тродукованих в ботанiчному саду Льв1вського нацюнального ушверситету iменi 1ва-на Франка, та !х зимост1йк1сть.
Ключов1 слова: рододендрони в!чнозелеш, напiввiчнозеленi, листопаднi, зи-мост1йк1сть.
246
Символ дерева у свгговш культур1 та художн1й творчост1
