CC BY
16
них найбшьшу площу займають лiси чорницевi (54 %), меншу - сосновi люи зеленомоховi (13 %), ще меншу - сосновi лiси лишайниковi (2 %). Близько 8 % територи люових формацiй припадае на заболочеш сосновi лiси.
Дубово-сосновi лiси на територи парку трапляються зрiдка, займають вони близько 2 % площ, вкритих люовою рослиншстю. Невеликими дшянка-ми на територи парку трапляються грабово-дубовi лiси (0,8 %), як зростають на незначних за площею пiдвищеннях, оточених вiльшняками, лiсовими сфагновими болотами або сосновими люами чорницевими. Вiльховi лiси займають 12,6 % плошд, вкрито! лiсовою рослиннiстю. 1х невеликi дiлянки вiдмiченi по всш територи парку, проте трапляються i значнi за площею су-цшьт масиви цих лiсiв. Березовi люи з березою повислою, що займають 15 % плошд, вкрито! люовою рослиннiстю, трапляються на мiсцi коршних соснових i дубово-соснових лiсiв.
Рослинний покрив територи парку в цшому характерний для Захщного Полiсся. Вш вiдзначаеться мозашшстю, що зумовлено особливостями геомор-фолопчно1 будови територи - наявшстю значно! кiлькостi озер та улоговин.
Отже, Шацький нацiональний парк е ушкальним за своши ландшаф-тними характеристиками. Вiн являе собою озерш, лiсовi та болотнi екосисте-ми захiднополiського типу, а за характером озерного комплексу, флористич-ними, фггоценотичними i геоморфологiчними особливостями, характером ор-нiтофауни - не мае аналопв в Укршш.
Тому, в штегральнш проблемi охорони природи i збереження лан-дшафтно1 та бюлопчно1 рiзноманiтностi, важливим завданням е вдосконален-ня системи природоохоронних територiй, зокрема оптимiзацiя мережi нащ-ональних природних парюв, на якi покладаеться виконання природоохоронних, еколого-просвггницьких та рекреацшних функцiй.
Лiтература
1. Шацький нащональний природний парк. Науков1 дослщження 1983-1994рр. Свггязь. 1983. - 220 с.
2. Проект оргатзаци територи, охорони, вщтворення та рекреацшного використання природних комплекав 1 об'екпв Шацького нащонального природного парку. - К.: 1999. - 129 с.
3. Стойко С.М., Ященко П.Т., Жижин М.П. Шацький природний нащональний парк. - Л.: Каменяр, 1986. - 46 с.
УДК 582. 912 42 Ст. наук. ствроб. Г.В. Тимчишин, канд. бюл. наук -
Боташчний сад ЛНУ т. 1вана Франка
Б1ОЛОГ1ЧН1 ГРУПИ РОДОДЕНДРОН1В ТА IX ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ В УМОВАХ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Наведено результати тривалосп життя листав 75 таксошв рододендронiв, ш-тродукованих в ботанiчному саду Львiвського нащонального ушверситету iMeHi 1ва-на Франка, та l'x зимостiйкiсть.
Ключов1 слова: рододендрони вiчнозеленi, напiввiчнозеленi, листопаднi, зи-мостiйкiсть.
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.4
Senior research worker H.V. Tymchyshyn - Botanical Garden
of Lviv Ivan Franko National University
Biological groups of Rhododendron and their winter resistance under the conditions of Western Ukraine
Results of studying of leaves life permanence of 75 Rododendron taxons, being introduced in Botanical Garden of Lviv National University, were observed, as well as their winter resistance.
Keywords: rhododendron, evergreen, halfevergreen, decidions, winter resistance.
Характерною особливютю вищих рослин е тривалють життя листюв та перюдичшсть ïx листопаду, яке обумовлене еколого^зюлопчними та ге-нетичними причинами [7].
Мета ще1* роботи - дослщити тривалють життя листюв рододендрошв у зв'язку з ïx адаптащею до нових умов зростання.
Об'екти та методи дослщжень. Дослщжували 75 таксонiв роду Рододендрон, штродукованих у ботанiчному саду ЛНУ ïm. 1вана Франка. Роботу виконували за методичними розробками Г.В. Кулжова [3, 4].
Зимостiйкiсть рододендрошв вивчали методом фенологiчного аналiзу. Стушнь пошкодження рослини визначали щорiчно в травш - червнi за семи-бальною шкалою [5] з деякими змшами I.G. Ботяновського [1], де I - пошкод-жень немае; II - пошкоджуються квiтковi бруньки у листопадних, нашввiчно-зелених i вiчнозелениx або листки у вiчнозелениx; III - обмерзають кiнцi од-норiчниx пагонiв; IV - однорiчнi пагони повнiстю обмерзають; V - обмерзають одно-трирiчнi пагони; VI- обмерзае крона до рiвня сшгового покриву; VII - рослини вимерзають повнiстю.
За тривалiстю життя листюв дослщжеш види роздiленi на три групи: вiчнозеленi, напiввiчнозеленi, листопаднi. До вiчнозелениx належать рослини, в яких тривалють життя листкiв бшьше 12 мiсяцiв, напiввiчнозелениx -11 (12) мюящв [4, 7], листопадних - 6 (7) мюящв. У напiввiчнозелениx рослин видiляють двi спецiалiзованi генерацiï листкiв - лггш i зимовi, якi замь нюють одна одну протягом всього року. ^ïm цього, напiввiчнозеленi рослини подшяють на справжнi (типовi) i факультативш. До перших ми зарахува-ли: Rh. ledebourii Pojark., Rh. micranthum Turcz., Rh. sichotense Pojark., до других - Rh. dauricum L., Rh. yedoense Maxim., Rh. yedoense Maxim. var. poukha-nense (Livl.) Nakai, Rh. 'Labe'. У справжшх (типових) напiввiчнозелениx видiв на однорiчному пагонi бiльша частина листюв опадае, а друга частина, яка залишаеться, опадае шсля розпускання листюв новоï генерацiï. Тобто, у груш цих рослин безлистяний перюд вщсутнш. В окремi роки, за сприятливих умов зимiвлi, листопад бшьшо1" частини листкiв не спостерiгався. У факуль-тативних видiв на однорiчному пагонi всi, або майже вс листки опадають пiзно восени, а новi розпускаються навеснi. В сприятливi зими значна частина листюв не опадае. Отже, у факультативних видiв безлистяний перюд нет-ривалий або вiдсутнiй (Rh. kaemferi Planch., Rh. kiusianum Makino, Rh. mucro-nulatum Turcz.). Зимостшюсть цих рослин у киматичних умовах Львова ви-сока, ми оцiнили ïï балом I (пошкоджень немае), винятком був Rh. dauricum L. (бал I (II)) - пошкоджуються квiтковi бруньки [8, 9].
Бiологiчна група листопадних рододендрошв (16 таксошв) вжом 12-15 рокiв i3 Швшчно! Америки, Далекого Сходу, Свропи в умовах заходу Укра1ни вщзначаеться високою зимостшюстю (бал I), за винятком Rh. occidentale (Torr. et A. Gray) Gray та Rh. reticulatum D. Don ex G. Don.f. - бал I (II). У листопадних видiв листки поточно! генераци опадають восени, безлистя-ний перюд тривае 6-7 мiсяцiв. Це: Rh. albrechtii Maxim., Rh. calendulaceum (Michx.), Rh. сanadense (L.) Torr., Rh. canadense (L.) Torr. 'Albiflorum', Rh. ja-ponicum (A. Gray) Suringar, Rh. japonicum (A. Gray) Suringar 'Aureum', Rh. lu-teum Sweet, Rh. nudiflorum (L.) Torr., Rh. occidentale (Torr. et A. Gray) A. Gray, Rh. prinophyllum (Small) Milais, Rh. reticulatum D. Don ex G. Don, Rh. vaseyi A. Gray, Rh. schlippenbachii Maxim., Rh. 'Irene Koster', Rh. 'Glowing Embers'.
Анaлiз спостережень за тривалютю життя листюв 75 таксошв роду Rhododendron L., штродукованих в умовах заходу Украши, показав, що три-вaлiсть значною мiрою залежить вщ екологiчних умов i особливостей розвит-ку рослин. Листки вiчнозелених видiв протягом життя переживають теплi i холоднi перiоди. Тривaлiсть життя листюв у деяких видiв скоротилась внас-лiдок лгтньо! посухи 1995-96 рр. (максимум 24,9°С) i довготривалих морозiв (мiнiмум грудня - 19,6°С). Так, листки i кiнцi однорiчних пагошв були пош-кодженi у Rh. auriculatum Hemsl., Rh. decorum Franch., Rh. discolor Franch., Rh. fortunei Lindl., Rh. vernicosum Franch., Rh. concinnum Hemsl., Rh. carolini-anum Rehd.
Важливим чинником для життя вiчнозелених видiв е тривaлiсть перь оду росту i визрiвaння молодих листюв. Обмерзання молодих оргашв пов'язане з недостатшм !х визрiвaнням [6]. Встановлено, що листки вiчнозе-лених рододендрошв беруть участь у формуванш зимостшкосл, про що мож-на судити за нагромадженням у них цу^в [2]. За нашими спостереженнями, у рододендрошв, яю характеризуються високою зимостшюстю, життя листюв найбшьш тривале - 30-36 мюящв, а з низькою зимостшюстю - тривае тшьки 20-24 мюящ (Rh. auriculatum Hemsl., Rh. polylepis Franch., Rh. spicife-rum Franch.), що свщчить про безпосередню участь листюв у формуванш зи-мостшкосл рослин (див. табл.).
Табл. Тривалжть життя листтв вiчнозелених eudie рододендрона
та 1х зимостшшсть в умовах боташчного саду ЛНУ
Види, р1зновиди, форми, культивари Географ1чне походження Тривалшть життя листав, м1сящ Зимостш-юсть, бали
1 2 3 4
Rh. adenogynum Diels. Китай 36 I
Rh. ambiguum Hemsl. Китай, Т1бет 26 I (II)
Rh. amesiae Rehd.et Wils Китай 28 I (II)
Rh. alutaceum Bulf. f.et.W.W. Sm. Китай 30 I (II)
Rh. auriculatum Hemsl. Китай 24 IV (V)
Rh. brachycarpum D. Don.ex y. Don f. Япотя 36 I
Rh. calophytum Franch Китай 36 I
Rh. campanulatum D. Don Пмала! 24 I (II)
Rh. catawbiense Michx Швн.Америка 28 I
Науковий вк'мик, 2006, вип. 16.4
1 2 3 4
Rh. carolinianum Rehd. Швн.Америка 24 I (II)
Rh. citriniflorum Balf. f. Forrest Китай 24 III (II)
Rh. concinnum Hemsl. Китай 24-28 II (III)
Rh. decorum Franch. Китай 24 III (II)
Rh. decorum Franch. var. minor Китай 24 III (II)
Rh. degronianum Carr. Япотя 28 II (I)
Rh. discolor Franch. Китай 30 II (III)
Rh. fargesri Franch. Китай 24 I (II)
Rh. fauriei Franch. Корея, Япотя 28 I
Rh. ferrugineum L. Альпи - I
Rh. floribundum Franch. Китай 28 I (II)
Rh. fortunei Lindl. Китай 28 I (II)
Rh. houlstonii Hemsl.et.Wils. Китай 36 I
Rh. hirsutum L. Альпи 36 I
Rh. hyperythrum Hayata Тайвань 36 I (II)
Rh. insigne Hemsl.et.Wils. Китай 36 I (II)
Rh. x intermedium Tausch. Альпи 36 I
Rh. kotschyi Simonk Альпи 36 I
Rh. lacteum Franch. Китай 28 II (I)
Rh. lutescens Franch. Китай 28 I (II)
Rh. macrophyllum y. Don Швн. Америка 36 I
Rh. makinoi Tagg ex Nakai Япотя 30 I (II)
Rh. maximum L. Швн.Америка 36 I
Rh. orbiculare Done. Китай 24-28 I (II)
Rh. oreodoxa Franch. Китай 24 I (II)
Rh. oreotrephes W.W. Swith. Китай 24 II (I)
Rh. polylepis Franch. Зах. Китай 20 II (III)
Rh. ponticum L. Зона Пбралтар 24-28 I (II)
Rh. praevernum Hutch. Китай 28 II (III)
Rh. puralbum Balf. f. et W.W. Smith Китай 24-28 II (III)
Rh. searsiae Rehd. et Wils. Китай 24-28 II (I)
Rh. serotinum Hutch Китай 24-28 II (I)
Rh. smirnowii Trautv. Кавказ 36 I
Rh. souliei Franch Китай 28-30 II (I)
Rh. sutchuenense Franch. Китай 24-28 II (I)
Rh. spiciferum Franch. Китай 24 III
Rh. vernicosum Franch. Китай 28 II (I)
Rh. wardii W.W. Swith. Китай 30 I (II)
Rh. williamsianum Rehd. et Wils. Китай 28-30 II (III)
Rh. yunnanense Franch. Китай 28-30 I (II)
Rh. x intermedium Taush. Альпи 28-30 I
У кшматичних умовах Львова вiчнозеленi рододендрони терплять не стшьки вiд зимових морозiв, скiльки вiд зимово! посухи, тому що листкова поверхня безперервно випаровуе воду, поступлення яко! iз грунту в цей час практично припиняеться. У зимовий перiод, коли вода iз грунту в рослину не поступае, витрачаються внутрiшнi запаси води, як знаходяться в старих листках. Для зменшення трансшраци у бiльш зимостiйких вiчнозелених видiв вже за температури вiд -3°С листки скручуються в трубочку i притуляються
до пагона. Продихи, розташованг з нижнього боку листка, тд час морозу за-лишаються в серединi трубочки, тобто вони захищенг вiд дiï холодних вгтргв. Внаслiдок цього транспграцгя знижуеться. Через це пгзно восени до настання великих морозгв насадження рододендрошв варто рясно полити, щоб усг клг-тини рослин були повнгстю насиченг водою. Найбгльш небезпечною для рододендрошв видалась зима 1995-96 рр., яка характеризувалася ргзким перепадом температур та ожеледицею при найменшгй кглькостг опадгв - 608,3 мм. В результат вимерзли одно- та дворгчнг пагони у вгчнозелених видгв: Rh. aluta-ceum (1-ргчнг), Rh. auriculatum (1-ргчнг), Rh. decorum (1-2-ргчнг), Rh. decorum var. minor (1-2-ргчнг), Rh. fortunei (1-2-ргчнг), Rh. conccinum (1-ргчнг), Rh. lu-tescens (1-ргчнг), Rh. orbiculare (1-ргчнг), Rh. oreotrephes (1-2-ргчнг), Rh. ponti-cum (1-2-ргчнг), Rh. souliei (1-2-ргчнг), Rh. yakushimanum (1-ргчнг), Rh. verni-cosum (1-ргчш), Rh. wardii (1- ргчнг). На 90-100 % загинули квгтковг бруньки у всгх напгввгчнозелених видгв та у листопадних: Rh. albrechtii, Rh. occidentale; на 25 % у Rh. luteum, Rh. schlippenbahii; повнгстю вимерзли вгчнозеленг: Rh. basilicum, Rh. heliolepis.
Знадобилось три наступних сприятливих роки (1996-98 р.р.) та дбайливого догляду для вгдновлення рослин, якг постраждали. Можна ствер-джувати, що зимостгйкгсть рослин значно залежить вгд ретельного дотриму-вання агротехнгчних заходгв.
Отже, бгльшгсть дослгджуваних таксонгв (73,2 %) належить до зимос-тгйких (бал зимостгйкостг I, II), в тому числг: листопадних - 21,3 %, напгввгч-нозелених - 9,3 %, вгчнозелених - 42,6 %, решта (26,8 %) вгдносно зимостгйкг.
Л1тература
1. Ботяновский И.Е. Культура рододендронов в Белоруссии. - Минск: Наука и техника. - 1981-95 с.
2. Гертнере Д.Х. Физиологические особенности листьев разного возраста вечнозеленых рододендронов: Автореф. дис. канд. биол. наук/ Латв. ун-т/ - Рига, 1974. - 29 с.
3. Куликов Г.В. Продолжительность жизни листа вечнозеленых деревьев и кустарников в Крыму// Бюлл. ГБС АН СССР. - 1969, вып. 72. - С. 61-66.
4. Куликов Г.В. Биологические группы древесных растений по продолжительности жизни листа и периодичности листопада// Бюлл. ГБС АН СССР. -1988, вып. 147. - С. 66-71.
5. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по даным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М.: Высш. шк., Наука, 1973. - С. 7-68.
6. Сергеев Л.И., Сергеева К.А., Мельников В.К. Морфофизиологическая периодичность и зимостойкость древесных растений. Уфа, 1961. - 314 с.
7. Серебряков И.Г. Сравнительный анализ некоторых признаков ритма сезонного развития растений различных ботанико-географических зон СССР// Бюл. МОИП. Отд. биол. 1964, т. 69, № 5 С. 62-76.
8. Тимчишин Г.В. Стшкють рододендрошв до несприятливих фактор1в навколишнього середовища в умовах штродукци// Вюн. Льв1в. ун-ту. Сер. бюл. - 2004, вип. 36. - С. 288-293.
9. Тимчишин Г.В. Тривалють життя листюв рододендрошв в умовах штродукцп// Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищ1. Ф1зюлого-бюх1м1чш та еко-лопчш аспекти. Тези доповщей II Мжнародно'1 конференци (Льв1в, Украша, серпень, 18-21, 2004). - Льв1в: СПОЛОМ, 2004. - С. 96.
