CC BY
14
дження таких пiдходiв. Можливiсть використання гелiкоптерiв для трелюван-ня деревини дасть змогу здшснювати вибiр стратеги лiсозаготiвлi з повшшим врахуванням еколого-економiчних чинникiв.
Лггература
1. Браун Л. Стан свпу 2000. - К.: 1нтелсфера, 2000. - С 312.
2. Библюк Н.1. Люотранспорт в Украшських Карпатах: головш етапи i тенденцп розви-тку// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкiлля. - Львiв: УкрД-ЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 183-194.
3. Шкиря Т.М. Технология и машины лесосечных работ. - Львов: Выща шк.. Изд. Львов. ун-та, 1988. - С. 264.
4. Адамовський М.Г., Бакай Б.Я. Анашз i перспектива використання трелювальних тракторiв у лiсовому комплекс Украши// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiка, технологiя i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 175-182.
5. Библюк Н.1. Люотранспортш засоби: Теорiя: Пiдручник. - Львiв: Вид. дiм "Панорама", 2004. - 453 с.
6. Стирашвський О. Моделювання транспортного освоення гiрського люового масиву з врахуванням потенцiйних еколопчних ризикiв// Працi ЛАНУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 3. - С. 133-138.
7. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у лiсфондi як фактор еколопчно! ста-бiльностi та сталого природокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсова iнженерiя: техш-ка, технология i довкiлля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 201-207.
8. Mikles M. Riesenie Lesnych Lanovych Systemov v Sucasnosti. - In: Mobilne energeticke prostriedky - Hydraulika - Zivotne prostredie - Ergonomia Mobilnych Strojov. Zborn. medz.ved.konf. Zvolen, 20 sept.2007. - TU vo Zvolene. - P. 147-153.
9. Acar H. Acar T 750 Monorail System In Turkisz Forestry// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 58-64.
10. Messingerova V. Accessing Mountain Forests Based on Technological Planning. - In: Forest and Wood Processing Technology and the Environment. - 26-30 maj, Brno, Czech Republic. - Proc. of the 2-nd int. sci. conf. Fortechenvi. Mendel Univ. of Agr. and Forestry. 2004. - Brno. -Vol.1. - P. 259-268.
11. Stollmann V., Belanova K. Calamity Processing By Forest Cableway. - In: Logging and Wood Processing in Central Europe. Proceedings. Kostelec nad Cernymi Lesy. 20-21 June 2007. -CULS. Prague, 2007. - P. 101-104.
12. Hosseini S.M., Mirkalaci S.W.M. Helicopter Logging System in the Natural Broadleaf Forest in Iran// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i довкшля. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 145-148.
13. Стирашвський О.А., Стирашвський Ю.О. Обгрунтування способу транспортного освоення гирського люового масиву// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i дозвшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 371-380.
УДК 582.912.42 Ст. наук. ствроб. Г.В. Тимчишин, канд. бюл. наук -
Ботамчний сад ЛНУ т. 1вана Франка
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РОЗМНОЖЕННЯ РОДОДЕНДРОН1В 13 НАС1ННЯ
Подано коротю вщомосп з географп, екологп видiв роду Rhododendron L. та можливосп масового розмноження ïx насшням.
Ключов1 слова: рододендрони, насшня, розмноження, строки авби, субстрат, температура, догляд, культивування.
Senior research officer H.B. Tymchyshyn - Botanical Garden of
L 'viv Ivan Franko National University
The ecology-biological foundations of rhododendrons seeding reproduction
The brief popularities from geography and ecology of rhododendrons species and possibilities of its mass seeding reproduction were produced.
Keywords: rhododendrons, seed, reproduction, sowing times, substrate, temperature, care, cultivation.
Рщ Рододендрон (Rhododendron L.) - один Í3 найчисленшших у родит вересових (Ericaceae DC.). За л^ературними джерелами ïx чисельшсть змь нюеться в межах 1000-1300 видiв. O^ím цього, вщомо ще понад 12000 сор^в
[1-4].
Рододендроны - це чагарники рiзноï висоти: висою, середш, низью, карликовi, повзучi, рiдше дерева до 18 м. Вони служать окрасою пр Свропи, Ази i Пiвнiчноï Америки. У пiвнiчнiй пiвкулi рододендрони поширенi вiд Арктики до екватора. Велике рiзноманiття видiв виявлено в долинах трьох великих китайських рш, якi течуть Í3 Тiбетськоï височини через Захщно-Китайсь-ку височину, провiнцiï Сичуань i Юньнань. Звщси можна простежити поши-рення рододендронiв на заxiд аж до Кашмiру, а на швшч i сxiд через Японiю та Корею до Камчатки, на швдень - до Ново1' Гвiнеï i Швтчно1* Австралiï. Ба-гата за видовим складом рододендрошв Нова Гвшея, де зростае 157 видiв, з яких 155 - ендеми [4]. У Швшчно-Захщнш Ази рододендрони поширеш вiд долини рiчки Gнiсей i пр Алтаю до Пiвнiчного Льодовитого океану. В ар-ктичнiй зош рододендрони разом iз лишайниками межують з вiчною мерзлотою. Свропейсью ареали рододендронiв незначнi за розмiрами.
До Пiвнiчноï Америки рододендрони поширилися з Азiï, про що свщ-чить розiрваний ареал рододендрона камчатського - Rh. camtchaticum Pall. Часто трапляються рододендрони в горах захщно1" частини Пiвнiчноï Америки. Багатий листопадними видами рододендрошв схщ Швшчно1" Америки, а на пiвночi на болотистих мюцях росте рододендрон канадський - Rh. - cana-dense (L.) Torr. В арктичнш i субарктичнш Канадi поширенi дрiбнолистi види.
Рододендрони ростуть в областях з великою кшьюстю опадiв та по-мiрним i холодним клiматом. У природних мюцезростаннях вони займають натвзатшет або освiтленi дiлянки сxилiв швшчно1" експозицiï, де повiтря зволожене вщ танення снiгiв та частих тумашв. Висотнi межi поширення рододендрошв проходять вiд рiвня моря (Захщний Кавказ, о. Тайвань, Японiя) до висоти 5400 м н. р. м. (Пмалш), де нерщко панують вже льодовики [2, 3].
Переважна бшьшють рододендронiв зростае на пухких i кислих грунтах, багатих оргашкою. На коренях рододендрошв наявна мжориза. Мшот-рофне живлення допомагае зв'язувати вiльний азот, покращуючи азотне жив-лення верескових [5].
Розмножують рододендрони як генеративним, так i вегетативним методами. Генеративно розмножують переважно види рододендрошв, а культи-вари - вегетативно (живцюванням, щепленням, подшом кушдв та вщсадка-ми). На першочергову роль насшневого розмноження в iнтродукцiйнiй роботi
вказував В.1. Некрасов [5], оскiльки MacoBi посiви насiння дають можливiсть одерження зимостшких особин, що е неoбхiдним етапом акшматизаци рос-лин. Однак даних про насшневий cпociб розмноження та ефективш методи вирощування рoдoдендрoнiв у культурi на зaхoдi Украши не достатньо, i через це метою ще1 роботи е висвгглення цих питань.
Об'екти i методи дослвджень. Як об'ект дocлiдження було використа-но нaciння 54 таксошв роду Rhododendron L. родини вересових (Ericaceae DC.), зiбрaне з колекцшних рослин Бoтaнiчнoгo саду ЛНУ iм. 1вана Франка.
Нaciнневе розмноження вивчали шляхом закладання лабораторних i польових дослщв за методичними розробками [1-4, 7, 8].
Результати та обговорення
Даш наших дослщв свщчать, що штродуковаш види рoдoдендрoнiв продукують життездатне нaciння: високо1 якocтi зi схожютю понад 90 % -12 видiв, або 23 %; добро1 якocтi iз cхoжicтю 80-89 % - 12 видiв (27 %); задо-вiльнoï якocтi зi схожютю 50-79 % - 12 видiв (33 %); низько1 i незадовшьно1 якocтi iз cхoжicтю нижче 38 % - 11 видiв (22,9 %). Тривалють перioду вiд по-ciву нaciння до його проростання становить 8-14 дшв i залежить вiд виду рослин. Види рододендрошв перших трьох груп е перспективними для на-ciнневoгo розмноження, четвертoï та п,ятoï груп - мало придатними [9].
Склад cyôcmpamîe. Рододендрони - волого-, кислото- i гумусолюбш рослини. Оптимальна кислотшсть грунту, на якому добре розвиваються рододендрони, знаходиться в межах pH 4,0-5,5 [1-3], хоча можливе використання cумiшi з pH 5,8. До чинниюв, вiд яких залежить устх нaciнневoгo розмноження в конкретних умовах iнтрoдукцiï, е пiдбiр субстрату для ciвби, режиму зволоження, температури, свггла та догляд за Ыянцями.
Склад субстрату для Ывби може бути рiзний, але обов'язково пухкий, кислий, легкопроникний для повггря. Сфагновий верховий торф - найкращий компонент грунтocумiшей для пророщування насшня й вирощування ciянцiв рoдoдендрoнiв. Вш створюе сприятливе зволоження i повггряний режим, сприяе пiдтримувaнню неoбхiднoгo рiвня киcлoтнocтi. Низинний торф мю-тить бшьше лугу, азоту, фосфору й калш, pH 4,6-6,5. Перехiдний торф характеризуемся прoмiжними властивостями, бщний на пoживнi речовини, з pH 3,5-4,8 [1, 4]. Перевагу варто надавати верховому торфу (табл.).
Табл. Склад cyôcmpamîe для культивування сьянщврододендрошв
у Боташчному саду ЛНУ îm. 1вана Франка
Вар1ант Компоненти субстрат1в Ствввдношення pH
1 Верховий торф + хвойна тдстилка + тсок 1: 1: 0,3 5,2
2 Низинний або пром1жний торф + перепрш шпильки смереки + тсок 1: 3: 0,5 5,8
3 Верховий торф + соснова тдстилка + л1со-ва земля + тсок 1: 3: 1: 0,5 5,8
До вЫх субстра^в додавали 2 г гшсу або крейди на 1 л субстрату. Нашими багаторiчними дослщженнями встановлено, що оптимальним субстратом для швби насшня та культивування шянщв рододендрошв е варiант 1.
Однак в YKpaÏHÏ сфагновий торф добувають лише в Рожнятинському районi Ьано-Франювсь^' областi (мiж с. Верхнiй Струтень та м. Долиною). При вщсутност сфагновоï торфокришки ïï можна замшити вересовою землею. Осоково-очеретяна торфокришка мае слабокислу реакцiю середовища (pH 6,0-6,8) i не мае антисептичних властивостей. Тому поЫви на субстрат з ïï участю можуть вражатися цвшлю, що iнодi призводить до ïx загибелi [8].
Строки cîsôu. pïct i розвиток ыянщв рододендронiв залежить вiд строкiв Ывби. За нашими спостереженнями насiння рододендрошв можна ви-сiвати у рiзнi термiни: I варiант - листопад-грудень у теплищ з обiгрiвом; II варiант - сiчень-лютий у теплищ з обiгрiвом; III варiант - квггень-травень у теплицi без обiгрiву; IV варiант - червень-липень у вщкритому грунть Най-кращим термшом сiвби насiння рододендронiв у теплищ при температурi 18-24 °С е листопад - грудень. Рання Ывба випдна тим, що при цьому про-довжуеться перiод росту Ыянщв, i вони встигають бiльше тдрости за вегета-цiйний перiод.
Способи cîsôu. Оскшьки насiння рододендронiв дуже дрiбне i для проростання йому необхщне свiтло, то сiяли його в грунт без загортання, врозкид, прикриваючи ящики чи горщики склом. У нашiй практицi для прик-риття ми використовували подрiбнений сфагновий мох, при цьому одержува-ли ряст сходи i здоровi проростки.
Догляд. Як тшьки бiльшiсть насшня проросте, скло, яким накритi по-сiви, знiмали, мiсткостi з поЫвами переносили у проxолоднiше (15-17 °С) мь сце, де молодi Ыянщ загартовуються, змiцнюються i краще розвиваються. Полив повинен бути рясним, дощовою або вiдстояною та пiдкисленою водою. Щоб запобiгти виникненню шфекци, доцiльно використовувати 0,02 % розчин марганцевокислого калш для обприскування Ыянщв один раз на тиж-день та провггрювати примiщення.
Шкування. Листопадно-грудневi сiянцi у фазi 3-5 листочюв у берез-нi - квггш варто пiкувати у пiдготовлений, як i для Ывби, субстрат. Оянщ розмiщували на вiддалi 3*4 см, садили на глибину до Ым'ядольних листочюв, при цьому кiнчики шжних корiнцiв прищипували. Негативний вплив на розвиток Ыянщв мае ранне шкування - у фазi розвинутих Ым'ядолей.
Шдживлення. Пiсля укорiнення Ыянщ пiдживлювали повним мше-ральним добривом NPK у спiввiдношеннi 3:1:2, концентращя розчину -0,4 %. Такому стввщношенню елементiв i концентрацiï вщповщае склад мь неральних солей: сульфату амошю - 21,5 г, суперфосфату - 8,3 г, сульфату калш - 6,3 г на 10 л води [2, 3]. Шдживлення Ыянщв проводили один раз на мюяць. Взимку рослини потрiбно збер^ати у теплищ при температурi 5-10 °С. Сiянцi листопадних видiв (Rh. luteum Sweet, Rh. japonicum (Gray) Su-ring., Rh. canadense (L.) Torr., Rh. albrechtii Maxim., Rh. schlippenbachii Maxim.), напiввiчнозелениx (Rh. ledebourii Pojark., Rh. mucronulatum Turcz., Rh. sichotense Pojark., Rh. micranthum Turcz., Rh. dauricum L.) та вiчнозелениx (Rh. brachycarpum D. Don, Rh. fauriei Franch., Rh. catawbiense Michx.) добре переносять зими у парниках з накриттям.
Другий рж вирощування i подальший догляд за саджанцями. У кшщ травня - на початку червня рослини пересаджували у вщкритий грунт на заз-далегiдь пiдготовленi дiлянки або до контейнеpiв (гончаpнi або пластиковi горщики, мiсткiстю 1-3 л), залежно вщ ваpiанта вирощування.
I eapianm: 1-й рж - посiв i 2-разове пiкування; 2-й piк - пересадка у паpниковi блоки (повiльно pостучi види), або на розсадник (швидко pостучi види). За цим ваpiантом ми проводили масове вирощування саджанщв най-бiльш перспективних видiв, форм та гiбpидiв. При цьому цикл вирощування скорочувався на один вегетацшний перюд.
II eapianm: 1-й рж - посiв i 2-разове пжування; 2-й piк - пересадка до малих контейнеpiв; 3-й piк - пересадка у бiльшi контейнери й вирощування до висадки в експозицш. Цей ваpiант застосовували до видiв pододендpонiв iз низько зимостiйких у молодому вщ (Rh. auriculatum Hemsl., Rh. fortunei Lindl., Rh. williamsianum Rehd. et Wils., Rh. decorum Franch., Rh. discolor Franch.).
III eapianm: 1-й рж - поЫв i одноразове пiкування по кшька рослин до контейнера; 2-й рж - вирощування 'х у контейнерах; 3-й рж - пересадка ок-ремих рослин до бшьших контейнеpiв i вирощування ix до висадки в експозицш. На кшець другого року Ыянщ досягають висоти 12-15см (Rh. smirno-wii Trautv., Rh. schlippenbachii Maxim., Rh. ponticum L., Rh. canadense (L.) Torr., Rh. fauriei Franch. та ш.); 15-25см висоти (Rh. ledebourii Pojark., Rh. mucronulatum Turcz., Rh. sichotense Pojark., Rh. dauricum L. та ш.). На другому рощ вегетащйного перюду варто проводити прищипування пагошв для прис-корення галуження.
IV eapianm: 1-й piк - поЫв i дворазове пiкування; 2-й рж - пересадка 1,5-piчниx саджанщв в паpниковi блоки (кiнець травня - початок червня) у вщкритому грунтц доведення до 3-piчного вжу, або до пересадки у розсадник.
Шкшки та розсадники pододендpонiв розташовували серед насаджень дерев з глибокою кореневою системою (магноли, сосни, смереки, модрини, берези, дуба, фруктових дерев тощо), як створюють напiвтiнь i захищають вiд вiтpiв. Оптимальнi умови для росту й розвитку рододендрошв можна створити на свггло-Ырих ошдзолених грунтах, на лесових суглинках та шсках при внесенш верхового торфу, листково' землi, хвойно'' пiдстилки i перепрь лого коров'яку у сшввщношенш 1,5:1:1:0,5. Якщо немае достатньо'' кшькосп верхового торфу, його замiнювали хвойною тдстилкою. Мiнеpальнi добрива (суперфосфат, сульфат калш) вносили тд зиму з розрахунку 2,5-3кг на 100 м2. Дiлянку перекопували двiчi, пiд зиму i перед посадкою (травень - че-рвень), на глибину 30-40 см. Грядки можуть бути 1,5 м ширини i 3-5 м дов-жини, стежка мiж грядками шириною 0,5 м. Швидкоpостучi рододендрони висаджували у шкiлки на вщстат 15*20 см, через piк-два рослини варто роз-садити на вщстань 30*40 см у розсадник, де вони ростуть до 6-10^чного вь ку. Рододендрони з квiтня до червня тдживлювали повним мiнеpальним доб-ривом (NPK) та 1-2 рази за вегетацшний перюд гранульованим малохлорним калшним мiнеpальним добривом - калшно-магшевим концентратом. Добри-во вносили врозкид восени й навесш в дозах 3-4,5 кг на 100 м2 плошд. Ефек-тивнiсть цього добрива на 18-20 % вища, шж у iншиx калiйниx добрив.
Важливим екологiчним чинником, який впливае на життездатшсть ро-додендронiв, е реакщя грунту. PiBeHb кислотностi грунту в розсаднику i шкш-ках - слабко-кислий, pH 5,8-6,0. Цей показник вимiрюють iндикатором кис-лотностi грунту "ИКП- Дельта".
Як у шкшках, так i в розсаднику рослини варто рясно поливати, муль-чувати. Для мульчування використовували опале листя, хвою шпилькових рослин, подрiбнену соснову кору. Цим агротехшчним заходом запоб^аеться пересихання грунту, забезпечуеться додаткове живлення та утеплення взим-ку. З настанням морозiв саджанщ накривали сосновими гiлками (найкраще) або сухим опалим листям. Навесш, з настанням тепла, накриття знiмали.
Перезимiвля однорiчних сiянцiв у теплицi. Для утримання сiянцiв взимку температура в теплищ повинна не перевищувати 10 °С, можливе тим-часове зниження температури до мшус 3-5 °С. Поливали помiрно, не допус-каючи пересушування. Ближче до весни, перед початком росту, Ыянщ розса-джували вiльнiше, обережно розпушували грунт дерев'яним пiкульцем, при появi зеленого моху на поверхш грунту обережно його зшмали. Розсаджуван-ня сiянцiв навесш проходить задовшьно, коли сiянцi переносили з грудкою субстрату. Тодi ж пересаджували тi сiянцi, якi передбачено залишити на подальше шдрошування в теплицi (контейнерний варiант вирощування).
Висновки. Наш багаторiчний досвiд насшневого розмноження родо-дендронiв в умовах Боташчного саду Львiвського нацiонального ушверсите-ту iм. 1вана Франка св^ить, що метод е дуже ефективним i дае змогу одер-жати необмежену кшьюсть садивного матерiалу.
Для масового вирощування садивного матерiалу рододендрошв варто широко використовувати насiння мюцево1 репродукцiï. Ботанiчний сад ЛНУ iм. I. Франка мае достатню кшьюсть плодоносних рододендрошв i може за-безпечити насшням не тiльки аматорiв, але й для органiзацiï промислового вирощування садивного матерiалу рододендронiв.
Лггература
1. Ботяновский И.Е. Культура рододендронов в Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1981. - 95 с.
2. Кондратович Р.Я. Рододендроны в Латвийской ССР. Биологические особенности культуры. - Рига: Зинатне, 1981. - 332 с.
3. Berg J., Heft L. Rhododendron und imergrune Laubgeholze. - Stuttgart, 1979. - 303 s.
4. Dostalkova A. Rhododendrony. - Praha, 1981. - 155 p.
5. Жизнь Растений. Цветковые растения/ Под ред. акад. АН СССР А.Л. Тахтаджяна. -М.: Просвещение. - 1981, т. 5 (часть 2). - С. 88-95.
6. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции. - М. : Наука, 1973. - 279 с.
7. Тимчишин Г.В. Рододендрони (рщ Rhododendron L.) та 1'х вирощування (практичш рекомендацп). - К.: Фггосоцюцентр, 2003. - 16 с.
8. Зарубенко А.У., Тимчишин Г.В., Шумик М.1. Методичш рекомендацп з розмноження та культивування рододендрошв в Украшу - К.: Фггосоцюцентр, 2004. - 31 с.
9. Тимчишин Г.В. Бюлопчш особливост проростання насшня рододендрошв (Rhododendron L.) в умовах штродукцп// 1нтродукщя рослин. - Академперюдика. - 2006, № 3. - С. 66-70.
