CC BY
18
10. Pantu Z. Contributiuni noua la Orchidaceele din Romania. - Ac. Rom. Mem. Sect. St. - Ser. III, T. X., Mem. 2. - Bucuresti, 1934. - P. 15-46.
11. Procopianu-Procopovici A. Beitrag zur Kentnis der Orchidaceen der Bukowina. -Verh. der k. k. Zool. - bot. Ges. in Wien, 1890. - S. 186-196.
12. Rudolph K. Vegetationkizze der Umgebumg von Czernowitz// Verh. der k.k. zool. -botan. Gess. Wien. 1911. - P. 64-117.
13. Topa E. Exploatarea metodica si rationala a plantelor medicinale din Bucovina. - Cer-nauti: Gk Asachi., 1942. - 45 s.
14. Topa E. Fragmente floristice din Bucovina si Basarabia de Nord// Bul. Gradini Botanice si al Museului Botanic de la Univ. din Cluj. - 1936. - 15, № 1. - P.209-218.
УДК582.912.42:712.253 Наук. ствроб. Г.В. Тимчишин-
Боташчний сад Львiвського НУ т. 1вана Франка
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РОДОДЕНДРОН1В В ОЗЕЛЕНЕНН1 М. ЛЬВОВА
3i6paHa колекщя роду Rhododendron L. pi3Horo географiчного походження (Китай, Япошя, Коркя, Далекий Схщ, Свропа, Швшчна Америка). Аналiз оцшки життездатносп та перспективности штродукцп рододендрошв показав, що 81,7 % (67 таксошв) е перспективними у декоративному садiвництвi м. Львова.
G.V. Tymchyshyn
Prospects The Use Of Rhododendrons In Planting Greenery Of Lvov
Joining of family Rhododendron L. differently geographic origin (China, Japan, Far East, Europe, North America). Analisis of valuation of viablely and perspectively introduction of Rhododendron L. showed, that 81, 7 %o (67 of tacson species) are perspectively in decorative gardening of L'viv.
Роль ландшафтно1 арх1тектури зростае, розширюеться приватне сад1в-ництво, зростае потреба у постшному збагаченш асортименту оригшальними рослинами, до яких i вщносяться штродуценти - рододендрони. Як складова частина садово-паркового ландшафту, рододендрони е невичерпними для створення мальовничих пейзажiв.
У Боташчному саду Львiвського НУ iм. 1вана Франка зiбраний бага-тий у таксономiчному плат родовий комплекс Rhododendron L. За 29 роюв через первинне випробування, при створент колекци Rhododendron L. методом родових комплекЫв Ф.М. Русанова [11], пройшло бшьше 2,5 тисяч рос-лин 96 видiв, рiзновидiв, форм, гi6ридiв, культиварiв рiзного географiчного походження (Китай, Япошя, Корея, Далекий Схщ, Свропа, Швшчна Америка). На базi ще1 колекци вивчеш еколого6iологiчнi властивосп, виявленi адаптацiйнi та репродуктивнi здатносл, розро6ленi ефективнi способи масо-вого розмноження в умовах штродукцп [12].
Аналiз оцшки життездатносп та перспективной! iнтродукцiï рододен-дронiв в умовах Львова показав, що 81,7 % (67 таксошв) е перспективними у декоративному садiвництвi.
Рододендрони сьогодш квпують у садах i парках уЫх континенлв. Вони квiтують i там, де немае вщповщних природних умов для ïx росту i роз-витку (Австралiя, Африка, Пiвденна Америка) [14]. Це декоративно-квiтучi
чагарники рiзномаштноl висоти, iнодi - деревця, л^ньозелеш, зимозеленi, вiчнозеленi. Вони вiдрiзняються рiзноманiтнiстю забарвлення, величиною i формою листюв, строками квiтування та його тривалютю, довголiттям у культурi. У спекотну погоду вщ листкiв i кв^ок деяких видiв видшяеться духмяний запах, так як у них мютяться ефiрнi оли. Окрiм цього, рододендро-ни - газо - та зимостшю [13]. Рододендрони зберiгають висою декоративнi якостi понад 200 роюв [2, 7].
У зеленому будiвництвi у Захiднiй, Пiвнiчнiй, Центральнiй Сврош та США рододендрони вiдомi з 1670 року [15]. Свщченням цього е парки-ше-деври садово-паркового мистецтва, яю розташованi у Нiмеччинi (Вахвще, Кромлау, Сан-Сусi у Потсдамi, Тарандт, Дрездеш, Пильницi, Грюнгребхенi), Чехи i Словаччинi (Пругонице, арборетуми Новий Двор в Опавi, Млиняни). Чудовi насадження рододендрона прикрашають парки в Лiверпулi, Нессе, Манчестерi, Уейкфiльде, Харрогейте. Вш багатьох рослин перевищуе 100 роюв [1, 2, 4, 13, 15-18].
У даний час в Едшбургському королiвському боташчному саду створена найбшьша колекцiя у свт, яка нараховуе 450 таксонiв.В арборетумi Бенморе (Шотландiя), розташованому у зош дИ тепло! течи Гольфстрiм, де за рж випадае 2400 мм опадiв, успiшно культивуються i деревовидш рододендрони [15].
У Бремеш з 1936 р. функцiонуе знаменитий парк рододендрошв, роз-ташований на плошд 35 га - одна з найбшьших колекцiй свiту [7].
Професором Латвшського унiверситету iм. П. Стучки Р.Я. Кондратовичем створено дослщно-експериментальний розсадник рододендрошв пло-щею 12 га. Колекцiя рододендронiв нараховуе бшьше 100 видiв, 30 сор^в у вiдкритому грунт [7].
У Львовi рододендрони поки не знаходять широкого використання. Це можна пояснити вщсутшстю спещашзованих розсадникiв та вщповщних рекомендацiй про !х культуру.
При пiдборi асортименту рододендронiв для озеленення в умовах Львова враховувалися таю показники: усшшшсть зростання в регюш штро-дукци, швидкiсть росту, зимостшюсть, посухостiйкiсть, вибагливiсть до свгг-ла, довговiчнiсть, художньо-декоративнi ознаки та можливють отримання по-садкового матерiалу.
Формуючи ландшафтнi композици з участю рододендрошв необхщно керуватися такими принципами: систематичним, еколопчним, фггоценотич-ним, художньо-декоративним [5, 8, 10].
Систематичний принцип передбачае концентращю рослин одного роду i використовуеться при створеннi групових насаджень.
Еколопчний та фiтоценотичний принципи враховують взаемодш рослин при створент фiтоценозу. Оскшьки рододендрони ростуть в нашвтш, то !х з уст-хом можна використовувати у посадках старих паркiв мiж великими деревами (при цьому потрiбно уникати дерев з дабною поверхневою кореневою системою).
Художньо-декоративний принцип базуеться на ефективних показни-ках рослин: сезоннш та вжовш динамiках, !х розвитку, гармони кольорiв квь
400
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
ток та листюв, перiодах цвiтiння рододендрошв, !х габгтусь Правильний ви-6ip домiнуючого виду i добiр до нього субдомшанпв е фундаментом стшкос-Ti, довговiчностi та краси створюваних насаджень [9].
Табл. Використання чагарнишв eudie, форм, культи eapie роду Rhododendron L. _в основних композицшних елементах_
Види, р1зновиди, форми, культи вари Композицшт елементи озеленения Геритори промис-лових тдп-риемств 1н- тер'ер у контейнерах
Соль тери Групи Але! Декоративно-еколопч-m групи Кам'я-нист1 прки
В1чнозелеш
Rh. adenogynum Diels. + - + - - + -
Rh. alutaceum Balf. f. et W.W. Sm + + + - - - -
Rh. ambiguum Hemsl. + + + + - - -
Rh. auriculatum Hemsl. + - + - - - +
Rh. brachycarpum D. Don ex G. Dor + + + - - + -
Rh. calophytum Franch. + + + - - + -
Rh.carolinianum Rehd. - + - - - - -
Rh. catawbiense Michx. + + + - - + -
Rh. concinnum Hemsl. + + + - - - -
Rh.cuneatum - + + + - - -
Rh. decorum Franch. + - + - - - -
Rh. decorum Franch. var. minor + + + - - - +
Rh.degronianum Carr. + + + - - - -
Rh. discolor Franch. + + + - - - +
Rh.fargesii Franch. + + + - - + -
Rh.fauriei Franch. + + + + - + -
Rh.floribundum Franch. + + + - - + +
Rh.fortunei Lindl. + + + - + + +
Rh.hirsutum L. - + - + - - -
Rh. houlstonii Hemsl. et Wils. + + + - + + +
Rh. hyperythrum Hayata. + + + + - + +
Rh. insigne Hemsl. Et Wils. + + + - + - +
Rh. lacteum Franch. + + + - - - -
Rh. lutescens Franch. + + + - - + +
Rh. macrophyllum G. Don + + + - - + +
Rh. makinoi Tang ex Nakai + + + + - + +
Rh. maximum L + + + - - - +
Rh. m. f. alba + + + - - - +
Rh.oreodoxa Franch. + + + - - - +
Rh. ponticum L. + + + - - + +
Rh.searsiae Rehd. et Wils. + + + - - - -
Rh.smirnovii Trautv. + + + - - + +
Rh.souliei Franch. + + + - - - -
Rh.sutchuenense Franch. + + + - - - +
Rh.ungernii Trantv. + + + - - - +
Rh.wardii W.W. Smith + + + + - - -
Rh. williamsianum Rehd. et Wils + + + - - + -
Rh. jakushimanum Nakai - + + - - -
Rh. 'Cunningam's White' + + + - + +
Зимозелеш
Rh.dauricum L. + + + - + + +
Rh.kaempferi Planch. - + + - +
Rh.kinsianum Makino - + + + - +
Rh.ledebourii Pojark. + + + - + + +
Rh.yedoense Maxim. (Level) Naka - + + + - + -
Rh. yedoense Maxim. var. pouk-hanense (Levi.) Nakai - + + + - + -
Rh. 'Labe' - + + + - + -
Лтньозелеш
Rh. albrechtii Maxim. + + + - + + -
Rh. arborescens (Purch) Torr. + + + - + + -
Rh. c. f. albuflorum - + - - - - -
Rh. calendulaceum (Michx). Torr - - + - - - -
Rh. camtshaticum - - - + - - -
Rh.canadense (L.) Torr. - + - - - - -
Rh. japonicum (A. Gray) Suring + + + - + + -
Rh. japonicum (A. Gray) Suring f. aureum + + + - + + -
Rh.luteum Sweet + + + - + + -
Rh.molle (Bl.) G. Don + + + - + + -
Rh. occidentale (Torr. et A. Gray) A. Gray + + + - + + -
Rh. prinophyllum (Small) Mials + + + - + + -
Rh. schlippenbachii Maxim. + + + - - + -
Rh. vaseyi A. Gray + + + - - + -
Rh. 'Gloving Embers' + + + - + + -
Rh. 'Irene Koster' + + + - + + -
Прим1тка: "+" - доцiльне використання; "-" - не рекомендусться використовувати
Рододендрони в групових посадках. Групи з рододендрошв можна формувати у шдлюку, на узлюсях люових масив1в, у парках на фош масив1в з хвойних та листяних дерев, на схилах бшя р1чок, по берегах водоймищ та озер, коло фасад1в замкових буд1вель, адмшютративних та побутових корпу-Ыв промислових шдприемств, на присадибних дшянках, тощо. Групи можуть бути р1зних розм1р1в, залежно вщ масштабу територи, з одновидових рододендрошв, або з р1зновисоких рослин двох, або бшьше вид1в [8,10].
Алейш посадки краще створювати з одного виду, одного в1ку, одно! ви-соти. Живоплоти - р1зновид алейних посадок. Для одних i других елеменпв озеленення краще всього шдходять: Rh. sichotense, Rh. ledebourii, Rh. dauricum.
Солiтернi посадки. Один екземпляр рододендрону прекрасно дивиться на фош газону. Такий прийом часто використовуеться у придомових сму-гах житлових будинюв.
В ттер'ерах громадських будинюв, де температура повггря не переви-щуе 8-10° С тепла, рододендрони утримуються у контейнерах: Rh.odoriferum, Rh. taggianum, Rh. arboretum. Для створення зимових садiв - Rh.fortunei, Rh. ponticum, Rh. macrophyllum, Rh. decorum. Це чагарники висотою 1,5-3,0 м з красивими вiчнозеленими листками. Кв^ки у них запашнi, бш, свггло-роже-вi, темно-рожевi, лiлово-червонi.
402
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Рододендрони в алътнар1ях. Створення альпiнарiïв у даний час стало популярною формою садiвництва. Правильно облаштований i засаджений рос-линами альпiнарiй - це об'еднання окремих елементiв прекрасного в одну щлу ланку, на малш дiлянцi [9]. Найбiльш декоративш в насадженнях в альпiнарiях або кам'янистих дiлянках: вiчнозеленi - Rh.hirsutum, Rh. ferrugineum, Rh. x intermedium, лггньозелений Rh.camtschaticum; зимозелеш - Rh. yedoense, Rh. ye-doense var. poukhanense, Rh. kaempferi, Rh. kinsianum, Rh. 'Labe' (див. табл.).
Рододендрони на територ1ях промислових шдприемств.У ходi дослщ-жень видшено види рододендрошв для озеленення територш промислових шдприемств. Найбшьш стшкими виявилися: Rh. ledebourii, Rh. sichotense, Rh.luteum, Rh. japonicum. Так, наприклад, у 1989 р. рослини названих видiв, висаджеш на територи Львiвського заводу телеграфноï апаратури, якi протя-гом 6 роюв не втрачали своеï декоративность ïх високий естетичний вигляд позитивно впливае на емоци людини. Аналопчш посадки були проведенi на територи енергоцеху Львiвського автобусного заводу.
Кшматичт умови Львова сприяють культивуванню рододендрона, але необхiдною умовою е ретельне дотримування агротехшчних заходiв та знан-ня його екологобiологiчних особливостей.
Чи можна уявити соб1 бiльш декоративну рослину шд час р1знобар-вного кв1тування нiж рододендрон. Використання ïï в озелененнi значно зба-гатить зелене вбрання нашого чудового мюта.
Л1тература
1. Александрова М.С. Рододендрон. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 72 с.
2. Александрова М.С. Аристократы сада - красивоцветущие кустарники. - М. : ЗАО " Фитон + ", 1999. - 192 с.
3. Антипов В.Г. Устойчивость древесных растений к промышленным газам. -Минск, 1979. - 215 с.
4. Гнещак Г., Новак Т. 1сторична колекщя рододендрошв в арборетумi Войславще// Старовинш парки i проблеми ix збереження. - Умань, 1996. - С. 178.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
6. Комар-Темная Л.Д. Сравнительная оценка декоративности персика из коллекции Никитского ботанического сада// Материалы V Международной конференции "Проблемы дендрологии, садоводства, цветоводства, плодоводства". - Ялта, 1997. - С. 90-94.
7. Кондратович Р.Я. Рододендроны в Латвийской ССР: биологические особенности культуры. - Рига: Зинатне, 1981. - 332 с.
8. Кузнецов С.И., Клименко Ю.А., Миронова Г.А. и др. Формирование основных типов экспозиций у ботанических садах и дендропарках. - К.: Наук. думка, 1994. - 198 с.
9. Ландшафтные цветочные композиции (Альбом)// Научно-исследовательский конструкторско-технологический институт городского хозяйства. - К.: Будiвельник, 1973. - 326 с.
10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафной архитектуре. - К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
11. Русанов Ф.Н. Новые методы интродукции растений// Бюл. Гл. бот. сада, 1950, вып. 7. - С. 8-1.
12. Тимчишин Г.В. Оцшка устшносп iнтродукцiï та перспективной китайських рододендрошв в умовах Львова// Вюник Кшвського уиверситету iм. Т.Г. Шевченка 'Тнтродукщя та збереження рослинного рiзноманiття". - К.: ВЦ "Кшвський ушверситет", 2001, вип. 4. - С. 54-56.
13. Berg J. Der Rhododendronpark in Bremen und seine Pflanzen// DRG Jahrbuch. Bremen, 1964. - S. 9 - 36.
14. Berg J., Heft L. Rhododendron und imergrüne Laubgehölze. - Stuttgart, 1979. - 303 s.
15. Deni Bown. Royal Botanic garden Edinburgh, 1997. - 45 p.
16. Harri Günther. Schöne Blütengehölze. - Berlin, 1979. - 355 s.
17. Hofman Y., Motl V. Pruhonicky park Praze, 1981. - 126 s.
18. Schröter R. Der Rhododendron Park in Dresden Wachwitz. - Beitr. zur Gehölzkunde. Kulturband der DDR, Berlin, 1977. - S. 87-88.
УДК 504 Доц. Т.В. Виговська, канд. бюл. наук -
Технологiчний Ушверсишеш Подыля
ПРОБЛЕМИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Встановлено виршальну роль зелених рослин в урбоекосистемь Подана шфор-мащя про проблеми озеленення в Укршш в цшому i в м. Хмельницькому зокрема. Наведеш основш проблеми озеленення в м. Хмельницькому.
Doc. T. V. Vigovska - Technological University of Podillya Problems of Green Plants of City of Khmelnitsky
The considerable role of green plants has been determined in urboecosistem. The information on problems of greenary, in Ukraine and in the city of Khmelnitsky, in particular, has been given. The main problems of greenary in Khmelnitsky have been listed. Possible ways of solving these problems have been suggesyed.
Сучасне мгсто - це урбоекосистема, ютотним компонентом яко! е зе-леш насадження. Вони представлен деревною, чагарниковою i трав'янистою рослиншстю, що культивуеться в естетично цшних поеднаннях i створюють сприятливi умови для житдояльност в мюькш екосистемь Для того, щоб зе-ленi насадження ефективно виконували сво! функцiï по насиченню повiтря киснем, екзометаболггами, очищенню середовища вiд пилових i хiмiчних заб-рудникiв, по зниженню шуму, регулюванню клiмату, i, накшець, рекреацп населення, необхiдно дотримуватись певних мiстобудiвних правил та прин-ципiв ведення зеленого господарства.
Ситуащя з зеленими насадженнями в Укра].ш вiдображена в Наць ональнiй доповщ про стан навколишнього природного середовища за 2000 рж. [1, 62] Станом на 01.01.2001 р. площа зелених насаджень ушх видiв у межах територш мiст та шших населених пунктiв становить близько 500 тис.га, з них насаджень загального користування 170 тис.га.
Показники рiвня озеленення територiï забудови у населених пунктах та наявност зелених насаджень загального користування на одного мешканця за-галом в Украïнi залишаються близькими до 1991 року i вщповщають мютобудь вельним нормам, але у деяких областях мають все ж тенденцш до зменшення.
Протягом останшх рокiв благоустрiй населених пункпв Украïни пос-тупово погiршуеться. Обсяги робгг по озелененню територiй та догляду за гс-нуючими зеленими насадженнями щороку зменшуеться.
Так, обсяги робгг по створенню нових зелених насаджень уЫх видiв на територiях населених пункпв в Украïнi у 2000 р. проти 1990 р. зменши-лись у 30 разiв, а насаджень загального користування - у 9 разiв. Обсяги ро-6гт по ландшафтнiй реконструкцiï юнуючих насаджень всгх видгв у цшому по Украш також зменшились у 1,5 рази поргвняно з 1999 роком.
Належним доглядом у 2000 рощ загалом в Украïнi було охоплено 58 % плошд зелених насаджень.
404
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
