CC BY
19
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
нички iз наступних родин Ьаш1асеае, БаЬасеае, ЛБ1егасеае. Провiдними родинами серед флори травистих рослин е представники родин БаЬасеае, ЛБ1ега-сеае, Роасеае. Це е явищем закономiрним, оскiльки на територп табору пере-важають ксеро - i термофiльнi види. Список травистих видiв iлюструе пов-шстю трансформовану людиною дiлянку причорноморських стешв, а основною причиною цих змш е рекреацiйне антропогенне навантаження.
Перспективш напрямки дослiджень. Територiю ОСТ "Люотехшк" варто використовувати як швденну степову фiлiю Ботанiчний сад УкрДЛТУ. Штучно створений на нш фггоценоз пройшов випробування природною сти-хiею та часом.
1з метою збереження, збагачення та покращення iснуючих насаджень необхщно завершити 1х iнвентаризацiю виконанням дендролопчного плану територи табору. На основi матерiалiв швентаризацп необхiдно скласти проект i здiйснити реконструкщю iснуючих насаджень. Виконання таких завдань зробить честь ушверситетов^ його студентам i викладачам. Табiр мае стати вiзитною карткою УкрДЛТУ.
В умовах Степу це важливо ще й тим, що деревнi, чагарниковi та трав'янист види утворюють штучнi фггоценози, якi формують специфiчнi умови середовища, сприяють ефективному вiдпочинку та вщновленню здо-ров'я студентiв, працiвникiв ушверситету. На 1х прикладi студенти можуть поповнювати сво! знання з боташки, дендрологи, екологи, озеленення та ш-ших спецiальних навчальних дисциплiн.
Лггература
1. Генйрук С.А. Репональне природокористування: Навч. поабник. - Льв1в: Свт, 1992. - 336 с.
2. Логгинов Б.И. Агролесомелиоративное районирование УССР// Научн. тр. НИ-ИЛХ, вып. XVIII. - 1956. - С. 123-134.
3. Мильков Ф.Н. Природные зоны СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1977. - 293 с.
4. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Пятницкий С.С. Жизнестойкость, долговечность и возобновляемость лесных насаждений у степи// Зап. Харк. с.-х. ин-та, т.10. - 1955. - С. 89-96.
6. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
УДК 630.11 Ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Д.В. Артемовська; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - Ботатчний сад УкрДЛТУ
ШТРОДУКЦ1Я ВИД1В РОДУ RHODODENDRON В М1СЬКЕ
ТЕХНОГЕННЕ ДОВК1ЛЛЯ
Подаш результати штродукцп рщюсних видiв Rhododendron japonicum Suring., Rhododendron sichotense Pojark в умовах Львова. Приведена стшюсть видiв до навко-лишнього середовища.
M. G. Mazepa, D. V. Artemovska, T. V. Han - USUFWT
Introduction specials of genus Rhododendron in enviroment touns.
This results of introduction rare specials Rhododendron japonicum Suring., Rhododendron sichotense Pojark in Lviv conditions. Given persistence of specials for enviroment.
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
Рiд включае бiля 600 видiв i належить до родини вересових, що похо-дять з рiзних областей ^Mip^i' зони Пiвнiчноï пiвкулi. Вiчнозеленi, HaniBBi4-нозеленi i листопaднi кушд чи невеликi дерева. Листки прост^ значно змшю-ються за формою, розмiрaми, кольором, опушенням i шшими ознаками. Квь ти зiбрaнi у зонтики або щдтковидш суцвiття чи поодиною. Сильно рiзняться рододендрони i за термшом цвiтiння. Плiд - коробочка з дрiбним нaсiнням.
Багато видiв рододендронiв досить високо ощнюються у декоративному сaдiвництвi, як красиво квiтучi кушi або дерева, а вiчнозеленi види - за крaсивi листки. Особливо широке застосування в озелененш рододендрон от-римав у Захщнш Gвропi i США. Заслуговуе також на увагу використання ви-дiв роду в мюьких посадках м. Львова.
Бiльшiсть видiв роду для успiшного росту вимагае кислих грунлв з рН 4-5. Вимогливi вони також i до вологост грунту. На дiлянкaх з сухими грунтами вони швидко вщмирають. Бiльшiсть видiв тiневитривaлi i вимагають, особливо в молодому вщ^ незначного зaтiнення. Коренева система поверхне-ва, добре розвинена, компактна. Рослини добре переносять пересадження.
В озелененш рододендрони використовують для висадки великими групами по узлюсях, а також шд розрщженим пологом, невеликими групами i окремими рослинами на газонах. Шдбираючи види з рiзними термшами цвь тiння, можна створити композици, що цвiтуть тривалий термiн.
Вирощують рододендрони з нaсiння, яке виЫвають у спецiaльно тд-готовлену землю, що мае значну кшьюсть торфу. Деяк види добре черенку-ються. Хорошi результати одержaнi при розмноженш вiдводкaми.
Необхiдною умовою iнтродукцiï рододендрошв е нaсiнневе розмно-ження. Враховуючи бюлопчш особливостi рaннiх етaпiв росту i розвитку бо-тaнiки, розробили спещальну технологiю ïx розмноження. Використовуючи цю технологш у груднi мюящ в умовах теплицi, проводили пошви. Нaсiння використовували з рододендронiв репродукци Ботaнiчного саду УкрДЛТУ. Сiянцi з теплищ на початку лiтa висаджували у вiдкритий грунт.
На територи дендрaрiю Ботaнiчного саду зростае два види рододендрошв: Rhododendron japonicum Suring. i Rhododendron sichotense Pojark. Рододендрон японський розповсюджений у Середнш та Швтчнш Япони. Росте на со-нячних схилах пр серед трав та невисоких кущдв. Рододендрон сixотинський ендемiк Далекого Сходу, розповсюджений на схилах Охоте - Ашня та вздовж узбережжя Японського моря. Росте у шдшску прських хвойних лiсiв на ске-лях. Ц види добре aклiмaтизувaлись в умовах м. Львова. Щорiчно цв^уть i плодоносять в умовах дендрарш. Умови техногенного середовища висувають висок вимоги до асортименту порiд, що висаджуються в мiськиx посадках. Визначення стiйкостi до промислового середовища ми проводили в лаборатор-них умовах за допомогою рН - метра. Для aнaлiзiв вщбирали зеленi листочки з середини крони в трьох повторностях. Зважували 1г листочкiв i розтирали у фaрфоровiй ступцi з додаванням 10мл дистильовaновaноï води. Вимiрювaння рН - гомогенату проводили через добу. Добавивши 5 мл 0.1н НС1 знову через добу проводили вимiрювaння рН. За рiзницею цих значень вираховували по-казник АрН (табл. 1). Дослiдження деревних i чагарникових видiв з вiдомою
3. Ф^омелшращя
339
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
стiйкостю до техногенного довкшля показали, коли показник АрН найменший, то рослина характеризуемся найвищою здатнiстю протидiяти забрудненню довюлля[1, 2]. Дослiджуванi нами види рододендрошв мають досить високу стiйкiсть порiвняно з iншими iнтродуцентами дендрарiю. Це пояснюеться ви-сокою емкiстю поглинання i нейтралiзацiею газоподiбних токсикантiв, стшюс-тю до забруднювачiв атмосфери. Рододендрон японський i сiхотинський мають приблизно одинакову стшюсть, судячи по показнику АрН.
Табл. 1. Буфершсть гомогенату зелених листтв
№ Порода Дата проведення дослвджень Буфершсть гомогенату
рН АрН
1 Рододендрон японський 2.06.1999 3.86 1.94±0'021
27.08.1999 4.05±0021 2 07±0.008
8.09.1999 5.00±0015 2.85±0015
16.05.2000 4.08±0017 2 07±0.020
6.07.2000 4 37±0.00'/ 2 26±0'000
6.09.2000 5. ю±0035 2 80±0'060
10.06.2001 3 97±0.009 1.61±0010
2 Рододендрон шхотинський 2.06.1999 3.90±0009 2 01±0'025
27.08.1999 4 40±0 011 2 44±0Ш3
8.09.1999 4.30±0018 2.30±0'00/
16.05.2000 3.68±0'009 1 70±0.006
6.07.2000 4 21±0.009 2 18±0'003
6.09.2000 4.56±0037 2.42±0'049
10.06.2001 4 02±0 006 1 67±0.006
У перюд вегетаци шд впливом техногенного пресу стшюсть рододендрошв дещо знижуеться. У рододендрона японського показник АрН при пер-шому вiдборi - 1.94 i 2.07, при третьому - 2.85 i 2.80, а в рододендрона Ыхо-тинського при першому вiдборi - 2.01 i 1.70, при третьому - 2.30 i 2.42. На фiзiологiчну стшюсть видiв впливають також погоднi умови року. За перюд дослщжування найвища стiйкiсть спостерiгалась у рододендронiв у 2001 ро-цi. У цьому рощ показник АрН найменший i становить у рододендрона японського - 1.61, а у рододендрона Ыхотинського - 1.67. Показник АрН у рододендрона японського i шхотинського близький за величиною до показ-ниюв видiв, що характеризуються досить високою стшюстю до техногенно-деградованого довюлля. На нашу думку цi види рододендрошв можна висад-жувати не тшьки у парках i скверах, але й у вуличних посадках.
Лггература
1. Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Система рН (АрН) гомогенату зелених листюв, як показник стшкосп деревних рослин до техногенного довкшля// Наук. вюник. Вип. 9.9. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1999. - С. 141-144.
2. Гнат1в П.С., Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Буферш властивост живих листкiв деревних рослин в умовах еколопчно! деградаци довкiлля// Наук. вюник. Вип. 8-1. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998. - С. 8-12
