CC BY
17
тина яко1 розташована на piBHOMy narop6i, а решта - на схилi швденно! ек-спозици. Розмiщення дiлянок рубань з piзним нахилом рельефу вщносно сто-piH CBiTy дасть змогу nopiB^ra вплив температурного режиму на хщ природного вiднoвлення лiсiв, а piзнi схеми розташування дшянок на вiкнах та piзна густина ущшьнення жoлyдiв на них по^зному вплинуть на стан пiдpoстy дуба звичайного.
Лгтература
1. Вакулюк П.Г. Лiсoвiднoвлення та лiсopoзведення в р1внинних районах Украши / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоплавський. - Фаспв : Вид-во мПoлiфастм, 1998. - 15 с.
2. Дуб - порода третьего тысячелетия // Сборник научных трудов. - Гомель, 1998. -Вып. 48. - 260 с.
3. Мелехов И.С. Лесоводство. - М. : ВО Агропромиздат, 1989. - С. 163-174.
4. Молчанов А.А. Формирование и рост дуба на вырубках в лесостепи / А. А. Молчанов, В.А. Губарева. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 94 с.
5. Ткач В.П. Лiсoвi ресурси Укра1ни: стан, шляхи переходу на принципи невиснажли-вого люокористування, збереження ландшафтного бiopiзнoманiття / В.П. Ткач, В.М. Михал-юв // Збереження i невиснажливе використання бiopiзнoманiття в Укра1т: стан та перспекти-ви. - К. : Вид-во "Х1мджест", 2003. - С. 107-127.
Ваколюк В.Д., Дяченко В.Н. Внедрение группово-постепенных рубок в зрелых дубовых насаждениях ДП "Чечельницкое ЛГ"
Приведены результаты группово-постепенных рубок в зрелых дубовых насаждениях по разным схемам расположения окон на местности. Употреблен комплекс мероприятий по содействию естественному возобновлению древостоев с разной плотностью шпигования желудей дуба обыкновенного. Оставлены контрольные окна без содействия естественному возобновлению и для сравнения высажены однолетние сеянцы дуба обыкновенного также участками.
Ключевые слова: группово-постепенная рубка, окна, подрост, естественное возобновление.
Vakolyuk V.D., Dyachenko V.N. Introduction of group-gradual fells for the mature oak planting of SE "Chechel'nick forestry"
The results of lead through of group-gradual fells are resulted in the mature oak planting after different layout of windows charts on locality. The complex of measures is conducted on an assistance natural renewal of forests with the different closeness of occupied acorns of oak ordinary. Control windows are leave without an assistance natural renewal and for comparison it is conducted landing of one-year seedlings of oak ordinary also by grounds.
Keywords: group-gradual fell, windows, escape, natural renewal.
УДК 582.6.912.4 Ст. наук. ствроб. Л.В. Вегера, канд. бюл. наук -
Нащональний дендрологiчний парк "Софивка", НД1НАН Украти
СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД РОДУ RHODODENDRON L., П1ДСУМКИ ЙОГО СИСТЕМАТИЧНОГО АНАЛ1ЗУ У ДЕНДРОПАРКУ "СОФИВКА"
Розглянуто деяю b^omî на сьогодш системи класифшацп роду Rhododendron L., наведено тдсумки його систематичного аналiзу колекцп в дендропарку "Софпв-ка". Встановлено, що цей рщ належить до семи таксономiчних ранпв фшогенетично'1 системи А.Л. Тахтаджяна, представники роду колекцп дендропарку "Софпвка", сис-тематизоваш за А. Rehder, належать до двох пiдродiв та семи секцш. Однак вс ниш
iснуючi системи роду Rhododendron дають змогу орieнтуватися ученим, дендрологам у робот з великим pi3HOMarnTraM видiв i форм роду.
Ключов1 слова: рiд Rhododendron, тдсумки, систематичний аналiз, колекщя, дендропарк "Софпвка".
Питания систематики роду Rhododendron L., одного з багаточисель-них i пол1морфних род1в, у науковому свт залишаеться дос вщкритим. Ниш учет продовжують працювати над створенням едино1 загальновизнано1 системи роду, яка нараз1 до кшця не розроблена. На 1хнш погляд, виршенню ще1 проблеми перешкоджае постшне вщкриття нових вид1в, утворення нових природних пбрид1в, а також створення внаслщок селекцшно1 роботи г1брид1в i сорт1в з ознаками, характерними для вже вщомих вид1в [5].
Рщ Rhododendron - найчисельнiший у родит Ericaceae DC., об'еднуе листопадт, вiчнозеленi i напiввiчнозеленi кущi, iнодi дерева. Данi щодо кшь-юсного складу роду Rhododendron у л^ературних джерелах дещо суперечли-вi (вщ 400 до 1200 видiв) [1-6]. А. Engler вщзначае найбiльшу кшьюсть ви-дiв - 1300 [7].
Мета роботи. На основi опрацювання науково1 iнформацiï щодо пи-тань класифшаци роду Rhododendron [1-3, 8-13] дати характеристику деяким ниш системам роду. Навести тдсумки систематичного анашзу таксономiчно-го складу роду Rhododendron колекци Нацюнального дендропарку "Софив-ка". Нинi бiльшiсть ботанiкiв, вивчаючи систематичш ознаки роду Rhododendron, користуються фшогенетичною системою квiткових рослин, яку роз-робив А.Л. Тахтаджян [11]. За щею системою рiд Rhododendron належить до таких таксономiчних ранпв: вiддiл - Magnoliofita, клас - Magnoliopsida, шд-клас - Sympetalae, порядок - Ericales, родина - Ericaceae DC., тдродина -Rhododendroideae Drude, триба - Rhododendreae Spreng., рщ - Rhododendron L. Лшней К. (1753) був першим, хто спробував систематизувати ро-додендрони. Вчений виокремив два роди: Rhododendron L. (увшшли 3 вiчно-зелеш види) i Azalea L. (увшшли 6 листопадних види). Згодом щ роди було об'еднано в один рщ - Rhododendron L. [12].
Вщомо кшька систематичних подшв роду Rhododendron, в основу яких покладено морфолопчш ознаки рослин. Так, у 1930 р. англшський бота-тк J. Stevenson запропонував класифiкувати рщ на 43 серiï, а деяк з них - на шдсери [13]. Аналогiчноï системи подiлу рододендрошв дотримувались ш-мецькi ботанiки J. Berg i L. Heft [3]. Значно точшшу систему роду Rhododendron запропонував А. Rehder. У системi рщ подiляють на тдроди, секци, пiдсекцiï i серп, причому сери ще1 системи вiдповiдають серiям системи J. Stevenson. Згiдно зi системою А. Rehde,r вiдомi види рододендрона подшя-ють на чотири тдроди - Eurhododendron Endl., Azaleastrum Planch., Antho-dendron Endl., Therorhodion Maxim. yd вiчнозеленi види вщнесено до тдро-ду Eurhododendron, який роздшено на чотири секцiï' (Leiorhodium, Lepiphe-rum, Pogonanthum, Rhodorastrum). До перших трьох секцш увшшли лише ти-повi вiчнозеленi види, до четверто1 - види, у яких листки на зиму опадають. Листопадт види А. Rehder роздшив на тдроди Azaleastrum Planch., Antho-dendron Endl. (з секщями Tsutsutsi, Sciadorhodion, Rhodora, Pentanthera) i The-
rorhodion Maxim [1]. Система А. Rehder була доповнена i частково перероб-лена H. Sleumer i J. Cowan [9].
Hoff A., KpiM морфолопчних ознак видiв Rhododendron, також вико-ристала результати анатомiчних дослщжень. На основi вивчення опушення листюв, пагонiв, бруньок i бутонiв вона видшяе чотири основнi типи волос-кiв: жмутикоподiбнi, залозистi, щетинистi та лускоподiбнi. Виходячи з цього, вс види Rhododendron подiлено на три групи: жмутико-волосист^ лускатi i бахромчато-волосист [14].
Ботанiки колишнього СРСР, розробляючи систему роду Rhododendron, на основi морфологiчних ознак рослин подшили 56 вщомих видiв Rhododendron на 9 пiдродiв, причому шдроди вiдповiдають секцiям системи А. Rehder [2, 4]. Мiжвидовi пбриди в межах пiдроду розглядали у межах вщ-повiдних пiдродiв. Пбриди мiж видами, якi ввiйшли до рiзних пiдродiв i об'еднують вiчнозеленi та листопаднi рододендрони, видiлено в окремий шд-рiд x Azaleodendron. Ниш в Нацюнальному дендропарку "Софивка" в умовах Правобережного Лiсостепу Украши створено рiзновiкову колекцiю роду Rhododendron, яка нараховуе понад 70 видiв, форм i культиварiв рiзновiкових листопадних, вiчнозелених i напiввiчнозелених кущiв [15].
У таблицi наведено шдсумки систематичного аналiзу видiв i форм ро-додендронiв, що утворюють колекцiю роду Rhododendron в дендропарку "Софивка" проведеного за системою А. Rehder. Зпдно з отриманими результатами представники роду Rhododendron належать до пiдродiв Eurhododendron Endl. i Anthodendron Endl. та секцш Leiorhodium Rehd., Rhodorastrum Maxim., Lepipherum Don, Tsutsutsi Don, Sciadorhodion Rehd. & Wils., Rhodora Don, Pentanthera Don.
Табл. Систематична належшсть eudie i форм роду Rhododendron L., _штродукованиху дендропарк "Софивка" НАН Украгни_
« • ^ а « • ^ с Секщя Назва таксону Pîr введения в культуру [1] Pîr штродукци в дендропарку "Софивка"
1 2 3 4 5
Leiorhodium Rhododendron catawbiense Michx. 1809 1993 *
Rehd. Rh. x stanwellianum Methven — 1999 **
Rh. ponticum L. 1763 1992 *
тЗ Ö W к Rh. maximum L. 1736 1995 **
Rh. x cunninghami Moore 2003 **
Rh. metternichii Maxim. - 2000 **
о Rh. makinoi Tagg 1914 2000 **
к Rh. smirnowi Trautv. 1886 1992 *
"'s -S Rh. brachycarpum Don 1861 2001 **
о Rh. _ fortunei Lindl. 1859 1996 **
it Rh. catawbiense x smirnowi - 1992 *
bq Rh. decorum Franch. 1904 1995 *
Rh. fargesi Franch. 1901 1999 **
Rh. oreodoxa Franch. 1904 2005 ***
Rh. orbiculare Dcne. 1904 2005 ***
1 2 3 4 5
Rh. litiense Balf. 1913 2001 **
Rh. wardii W.W. 1913 2005 **
Rh. campanulatum Don 1825 1999 **
Rh. houlstonii Hemsl. 1900 2005 ***
Rhodorastrum Maxim. Rh. racemosum Franch. 1889 2001 ***
Rh dauricum L. 1780 1992 *
Rh. mucronulatum Turcz. 1882 1993 **
Rh. micrantum Turcz. 1900 1995 **
Lepipherum Rh. hirsutum L. 1685 2005 ***
Don Rh. concinnum Hemsl. 1901 2000 ***
Rh. kotschyi Simonk. 1846 2009 ****
Rh. obtusum (Lindl.) Planch. 1844 1993 **
Rh. obtusum 'Hinodegiri album' 1850 2003 **
Tsutsutsi Don Rh. kaempferi (Planch.) Wils. 1892 1996 **
Rh. yedoense Maxim. 1905 1993 **
Rh. poukhanense (Levl.) Nakai 1905 1993 **
Rh. kiusianum Mak. 1850 1996 **
Sciadorhodion Rh. schlippenbachii Maxim 1893 1992 **
Rehd. & Wils. Rh. reticulatum Don. 1865 1996 **
Rh. albrechti Maxim. 1892 2000 **
Й W Rhodora Don Rh. vaseyi Gray. 1880 1992 *
Rh. vaseyi 'Roseum' 1880 1993 **
к о Rh. canadense (L.) Torr. 1756 2006 **
Rh. japonicum (Gray) Suring. 1861 1992 *
Rh. japonicum 'Aureum' - 1992 *
о Rh. japonicum 'Alba-flavum' - 2004 **
К Rh. x kosterianum Schneid. - 2002 **
Rh. molle (Bl.) G. Don. 1823 1993 **
Pentanthera Don Rh. luteum Sweet 1792 1993 **• ****
Rh. luteum 'Glauca' мшцева репр.
Rh. x gandavense (K. Koch.) Rehd 1840 1996 **
Rh. occidentale Grey 1850 1993 **
Rh. calendulaceum (Michx.) Torr. 1800 1992 *
Rh. nudiflorum (L.) Torr 1730 2001 **
Rh. roseum (Loisel.) Rehd. 1812 1993 **
Rh. arborescens (Pursh) Torr. 1814 2001 **
Примiтка: завезено:* - з Мшського 6oTaHÏ4Horo саду, ** - з боташчного саду ïm. О.В. Фомiна (Кшв), *** - з боташчного саду ïm. I. Франка (Л^в), **** - з при-родних умов
Перелш таксошв, наведений у табл., не повшстю вщображуе нишшнш склад колекцн роду Rhododendron. Так види, як Rh. yakusimanum Nakai, Rh. insigne Hemsl. et Wils., Rh. fauriei Franch, Rh. wilsonae Hemsl. et Wils., Rh. rex, Rh. serotinum, Rh. ledebourii Pojark., Rh. sichotense Pojark., а також сорти Rh. 'Klonduce', Rh. 'Norma' Rustica, Rh. 'Firaball', Rh. 'Geisho Orange', Rh. 'Marouise de Brazais', Rh. repens 'Baden-baden' не можна класифжувати в межах системи А. Rehder. Тому наша робота в цьому напрямку буде продовжена i спрямова-на на використання новiтнiх систем роду, пропонованих H. Davidian (1987), M. Kneller (l995), P. Cox, E. Cox (1970) [16].
Таким чином, шдсумовуючи отримаш результати систематичного анашзу видiв i форм колекцiï роду Rhododendron, можна стверджувати, що рщ належить до семи таксономiчних рангiв фiлогенетичноï системи А. Л. Тахтаджяна [11], представники роду колекци Нащонального дендропар-ку мСофiïвка НД1 НАН Украïни, систематизованi за А. Rehder, належать до двох пiдродiв та семи секцш. Однак всi ниш iснуючi системи роду Rhododendron дають змогу орieнтуватися ученим, дендрологам у робот з великим рiзноманiттям видiв i форм роду.
Лггература
1. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. Hardy in North America / A. Rehder. -New-York : The Macmillan company, 1949. - 996 p.
2. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л., 1960. - Т. 5. - 544 с.
3. Berg J. Rhododendron und immergrüne Laubgeholze / J. Berg, L. Heft. - Stuttgart, 1969. -
288 s.
4. Флора СССР. - М.-Л., 1952 - Т. 18. - 802 с.
5. Кондратович Р.Я. Интродукция рода Rhododendron L. в Латвийской ССР / Р.Я. Кондратович // Исследования о природе древесных пород. - Рига, 1964. - С. 139-170.
6. Leach D.G. Rhododendrons of the world / D.G. Leach. - New-York, 1961. - 544 p.
7. Engler А. Syllabus der Pflanzenfamilien / А. Engler. - 11 Aufl. - Berlin, 1936. - 419 s.
8. Sleumer H. Der Gattungsname Azalea L / H. Sleumer // DRG Jahrbuch. - Bremen, 1961. -S. 82-88.
9. Sleumer H. Die systematische Gliederung der Gattung Rhododendron / H. Sleumer, J.M. Cowan // DRG Jahrbuch. - Bremen, 1952. - S. 74-80.
10. Hoff A. Zur Stammesentwicklung der Gattung Rhododendron / A. Hoff // DRG Jahrbuch. - Bremen, 1954. - S. 42-55.
11. Тахтаджян А.П. Система и филогения цветковых растений / А.П. Тахтаджян. - МЛ. : Изд-во "Наука", 1966. - 611 с.
12. Sleumer H. Der Gattung Azalea L / H. Sleumer // DRG Jahrbuch. - Bremen, 1961. -S. 82-88.
13. Stevenson J.B. The species of Rhododendron / J.B. Stevenson. - Edinburgh, 1947. -
861 p.
14. Hoff A. Zur Behaarung und Systematik der Gattung Rhododendron / A. Hoff // DRG Jahrbuch. - Bremen, 1953. - S. 58-71.
15. Вегера Л.В. Рододендрони - новi штродуценти у насадженнях дендропарку "Софпв-ка" НАН Украши / Л.В. Вегера // Проблеми збереження, вщновлення та збагачення бiорiзно-маштносп в умовах антропогенно-змшеного середовища. - Дншропетровськ : Вид-во "Проспект", 2005. - С. 166-168.
16. Тимчишин Г.В. Бюлопя та особливосп культури рододендрошв (Rhododendron L.) на Захщному Подiллi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / Г.В. Тимчишин. - К., 2003. - 25 с.
Вегера Л.В. Систематический обзор рода Rhododendron L., итоги его систематического анализа в дендропарке "Софиевка"
Рассмотрены некоторые известны на сегодня системы классификации рода Rhododendron L. Приведены итоги систематического анализа рода Rhododendron коллекции дендропарка "Софиевка". Установлено, что этот род принадлежит к семи таксономическим рангам филлогенетической системы А.Л. Тахтаджяна, представители рода коллекции дендропарка "Софиевка", систематизированные по А. Rehder, принадлежат к двум подродам и семи секциям. Однако вся в настоящее время существующая система рода Rhododendron дает возможность ориентироваться ученым, дендрологам, в работе с большим многообразием видов и формы рода.
Ключевые слова: Род Rhododendron, итоги, систематический анализ, коллекция, дендропарк "Софиевка".
Vegera L.V. Systematic review of the genus Rhododendron 1., resume of systematic analysis of this genus in the dendrological park "Sofiyivka"
Some of classification systems of the genus Rhododendron L. which are known today were considered. The resume of systematic analysis of the genus Rhododendron L. in the collection of dendrological park "Sofiyivka" are given. It is set that this family belongs to seven taxonomical grades of the phyllogenetic system A.L. Takhtadzhyana, representatives of sort of collection of dendrological park "Sofiivka", systematized after And. Rehder, to two subbirths belong and seven sections. However much all presently existent systems of sort of Rhododendron enable oriented scientists, dendrologies, in-process with a large variety kinds and forms of family.
Keywords, genus Rhododendron L., resume, systematic analysis, collection, dendrological park "Sofiyivka". _
УДК 630*548 Мол. наук. ствроб. Н.З. Кендзьора;
доц. В.К. Загка, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
НАГРОМАДЖЕННЯ Ф1ТОМАСИ I ЗОЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ДЕРЕВАМИ ХВОЙНИХ ПОР1Д У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Проведено порiвняльне дослщження особливостей росту, формування ф^ома-си та нагромадження зольних елеменпв молодими деревами рiзних хвойних порщ у люових культурах свiжоi грабово-сосново! судiброви Львiвського Розточчя. Досль дження грунтуються на загальноприйнятих методиках. Диференщащя дерев у молодому вщ е значною, а процеси формування оргашчно! маси закономiрнi. Залежшсть мiж фггомасою i зольнютю зумовлена генетично. Даш цього дослщження е стввщ-носними з даними щодо люових екосистем помiрного i пiвнiчного поясiв.
Ключов1 слова: ф^омаса, зольнi елементи, бюлопчна продуктивнiсть, хвойнi породи, сосна, ялина, модрина, Розточчя.
Люовий бюгеоценоз е складною динам1чною системою, в якш пос-тшно вщбуваються яюст та кшьюст змши. Сутшсть таких змш полягае у нагромадженш фггомаси деревними породами, вщпад1 окремих дерев у процес формування насаджень, щор1чному опад1 вщмерлих листюв \ пагошв то-що. Процес нагромадження рослинами оргашчно! маси тюно пов'язаний з асимшяцшно-дисимшяцшним балансом, оптимум якого досягаеться в раз1 за-безпечення оптимальних умов юнування. При створенш \ формуванш л1со-вих культур цей процес можна регулювати змшою породного складу \ густо-ти насаджень, покращенням грунтового \ свгглового живлення, регулюван-ням водного режиму.
Наш1 дослщження спрямоваш на вивчення законом1рностей функщ-онування рослинного оргашзму, а саме: нагромадження бюмаси \ зольних елеменпв, концентраци фотосинтезуючих тгменлв, структури фггомаси та ш. У цш робот особливу увагу звернули на вщмшност у процесах життедь яльност дерев р1зних хвойних порщ. Результати дослщження в цьому нап-рям1 наведено у низщ робгг [1, 3-5]. В них показано для умов тайги, особли-вост нагромадження оргашчно! маси в середньовжових хвойних насаджен-нях, зольний склад рослин, особливост бюлопчного кругооб1гу елеменпв живлення. Таю дослщження е актуальними \ повинш охоплювати вс етапи розвитку { формування насаджень.
