CC BY
37
УДК630*907.11 (477.82); 580:502.75:58 Доц. П.Т. Ященко - 1нститут
екологи Карпат НАНУ; А.А. Горун, В.1. Матейчик, В.В. Турич - Шацький нацюнальний природний парк
МЕЧ-ТРАВА БОЛОТНА (CLADIUMMARISCUS (L.) POHL.) ЯК Р1ДК1СНИЙ ВИД ФЛОРИ ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА РЕЗУЛЬТАТЕ МОН1ТОРИНГУ
ЗА ЙОГО ЛОКАЛ1ТЕТОМ
Представлено результати мониторингу за станом ценопопуляцп рщкюного, за-несеного у Червону книгу Украши, виду рослин - меч-трави болотно! (Cladium ma-riscus (L.) Pohl.) у межах Шацького нащонального природного парку. Вщображено змiну проекцiйного вкриття виду, його насiннeву продуктивнiсть. Охарактеризовано стан дослщжувано! ценопопуляци порiвняно з угрупованнями меч-трави в iнших ре-гiонах. Зроблено висновок про заносний характер появи виду у межах парку.
Ключов1 слова: меч-трава болотна, Шацький НИИ, фiтоценотична структура, ценопопуляцiя.
Assist. prof. P.T. Yashchenko - Institute ecology of the Carpathians NAS of Ukraine;
A.A. Gorun, V.V. Matejchyk, V.V. Turych - Shatsk National Nature Park
Grass of sword bog (Cladium mariscus (L.) Pohl.) as rare type of flora Shatsk National Natural Park but results of monitoring after his lokalitet
The results of monitoring are represented on the state cenopopulation of rare, added to the Red book of Ukraine, type of plants are sword-herbages of bog (Cladium mariscus (L.) Pohl.) within the limits of Shatsk National Natural Park. The change of the projection covering of kind, his seminal productivity, is represented. The state of explored сenopopulation comparatively with the groupments of grass of sword in other regions is described. A conclusion is done about adventives character of appearance of kind within the limits of park.
Keywords: the grass of sword a bog, Shatsk National Nature Park, phytocenotical structure, cenopopulation.
Одним is рщюсних представниюв родини Осокових у флор1 Шацького НПП е меч-трава болотна - Cladium mariscus (L.) Pohl. [5, 8, 17, 18]. У межах парку вид представлений тшьки двома локалгтетами, бшьший з яких е на шв-шчному узбережжi оз. Свгтязького, а другий невеликий - на схщному узбе-режжi оз. Пулемецького. До того ж меч-трава - единий представник роду, тому потреба збереження цих локалгге^в i боташчного контролю за ними е ду-же важливим аспектом природоохоронно! дiяльностi парку. З щею метою тут вже протягом 10 роюв здшснюеться мониторинг за станом та характером роз-витку св^язько! (бшьшо!) ценопопуляци меч-трави. Локалгтет на оз. Пуле-мецькому виявлено 20 червня 2002 р.; вш представлений тшьки двома невеликими (до 1 м у дiаметрi) парцелами меч-трави, для яких застосовуеться що-рiчний боташчний контроль за станом збереженосл.
За даними Т.В. Сгорово! [6], меч-трава мае видову назву "звичайна", причому вид представлений двома шдвидами: 1) subsp. mariscus, що напевно й вщповщае назвi "меч-трава звичайна" та 2) subsp. martii (Roem. et Schult.) Egor. comb.nov., названий "меч-трава розкидиста". Ареал першого тдвиду охоплюе твдень Скандинави, Середню та Атлантичну Свропу, i його можна вважати атлантично-европейським елементом флори. Подiбну оцшку робила
Г. Чечотт [20], яка зараховувала Cladium maríscus (L.) Pohl. до групи псевдо-атлантичних видiв. Другий шдвид поширений у ПричорноморЧ, на Кавказ^ у Cереднiй та Малiй Ази, у СередземноморЧ та Гiмалаях. Тому А.А. Гросгейм [4] розглядав меч-траву як середземно^рано-туранський вид. Вiдомi бшо-руськi флористи Н.В. Козловська та В.1. Парфенов [9], аналiзуючи поширен-ня меч-трави у цiй держав^ вказують, що тут вона досягае схщно! межi, трап-ляючись тшьки у Вiтебськiй областi, а за характером загального поширення також вважають 11 скорiше середземноморським, нiж атлантичним видом. Для територи Украши вказуеться наявшсть обох пiдвидiв [6]. Хоча на Захщ-ному Полюс меч-трава представлена типовим пiдвидом Cladium maríscus subsp. maríscus, проте ми застосовуемо узагальнену в Укрш'ш назву "меч-трава болотна" [14].
Поширення Cladium maríscus на територи Украши досить детально охарактеризував А.1. Барбарич [3], але бiльшiсть вказаних ним мюцезростань вважалися знищеними [2]. Проте подальшi детальнi дослiдження у регюнах Малого i Захiдного Полiсся та на Подшш [1, 7, 10-12, 15, 16] подтвердили ю-нування як окремих давшх мiсцезнаходжень цього виду, так i наявшсть но-вих локалпелв. Зокрема, для Волино-Подшля вказувались дев'ять мюцезрос-тань меч-трави [3], але точно було вщомо про юнування тiльки двох - побли-зу м. Броди Львiвськоl обл. та бiля с. Устенське Друге Здолбушвського р-ну Рiвненськоl обл. Новi ж локалiтети були виявлеш у верхiв,l р. Захiдний Буг, зокрема у Кол^вськш улоговинi, у долит р. Золочiвка (Золочiвський район Львiвськоl обл.), а також бшя м. Рогатина на Iвано-Франкiвщинi [10, 11, 13]. Таким чином, на цей час для Волино-Подшля достовiрно вiдомi п'ять мiсць трапляння меч-трави [16].
М1сця виростання виду у верхiв,l Захiдного Бугу вiдзначаються специ-фiчнiстю екологiчних умов. Тут меч-трава приурочена до сильно обводнених д^нок у долинах рiчок i формуе угруповання на малопотужних, сильно мше-ралiзованих осокових торфах, пiдстелених карбонатними породами крейдово-го перiоду. Шар торфу - вщ 0,8-1,5 до 3 м, шдстелений карбонатним тщаним алювiем. Вид утворюе як чист^ так i мiшанi полiдомiнантнi угруповання. Пер-шi приуроченi до найбшьш обводнених елементiв рельефу i мають проекцiйне вкриття травостою - 95 %, у тому чи^ меч-трави - 90 %. Поодиноко до Cladium mariscus домiшуються таю види трав, як Cirsium palustre, Lythrum salicaria, Phragmites australis, Epipactis palustris, а чагарники та дерева вщсутш. 1з змен-шенням обводненост участь меч-трави знижуеться до 20-25 %, а зазначених болотних видiв - збiльшуеться; посилюеться також роль болотного рiзнотрав,я та окремих лучних видiв, зокрема Ranunculus acris, R. repens, Succisa pratensis. Деколи формуе угруповання Molinia coerulea. [16].
Волино-Подшьським ценопопуляцiям меч-трави характерна висока щшьшсть розмiщення особин, що визнаеться типовим для кореневищних ве-гетативно-рухливих багаторiчникiв. Встановлено, що кiлькiсть особин тут досягае 100-120 особин на 1 м , тодi як середне значення для популяци - 2530 особин/м Проте генеративне поновлення практично вщсутне, i загальна генеративна актившсть виду у виявлених локалггетах понижена. Генератив-
них пагон1в утворюеться дуже мало, ix щшьшсть у межах популяци Mi-няеться з року в piK (розрахунокова середня чисельшсть - вщ 30 до 24 особин на 1000 м ) i дуже залежить вщ ступеня обводненостi. Насшнева продуктив-нiсть становить 35-120 насшин на генеративний пагiн (у середньому 78) при загальнш вpожайностi 23680-12980 насшин/га. Значення цих показникiв дуже Mianmi за роками i також залежать вiд piвня зволоженост екотопу. Незва-жаючи на досить велику насшневу пpодуктивнiсть, особин молодих вжових станiв у популяцiяx не виявлено, розмноження вщбуваеться винятково веге-тативним шляхом (Раритетний..., 2004).
У 1996 р. вщомий польський флорист Домшш Фiалковський разом iз завьючим Геpбаpiем Львiвського нацiонального унiвеpситету iM. 1вана Франка [Михайлом Загульським| виявили локал^ет меч-трави на Шацькому Поозер'1, зокрема на пiвнiчному беpезi озера Свiтязького, бiля урочища "То-полина". Про це професор Д. Фiялковський восени того ж року повщомив нам пiд час конфеpенцiï, яка вщбувалася у Польщi з приводу посилення ств-пpацi мiж Шацьким НПП та Полiським Парком Народовим.
Оскшьки пiд час флористичного обстеження ^eï дiлянки узбережжя оз. Свггязького (опис вiд 12.08.1980 р.) меч-трава як вид у флоpi Шацького НПП ми не зафiксували, то напрошувався висновок про заносний характер появи виду. Тим бшьше, що до 1996 р. меч-траву на територи парку та у межах Шацького поозер'я шхто не знаходив. Не виявлено цей вид у флоpi вер-xiв,я piчки Пpип,ятi [19], вiдсутня меч-трава i у прилеглих районах Бшорус [9] та у Полюькому Парку Народовому у Польшд [21], що також могло свщ-чити про алохтоншсть походження меч-трави та молодiсть виявленого у Шацькому НПП фггоценозу. Асощацш було охарактеризовано як Cladietum (marisci) phragmitetosum, i за наявностi двох кореневищних видiв необxiдно було чекати посилення конкурентних стосунюв мiж ними та витюнення одного виду другим. Поряд з тим меч-трава тут росте у специфiчниx, близьких до ïï еколопчного оптимуму умовах, як зpiдка трапляються в межах парку -це приозерш пониження з поверхневим заляганням крейди, що могло свщчи-ти як про ïï автохтоншсть, так i про легюсть виживання у випадку занесення.
Припущення щодо недавньоï появи виду у флоpi парку могло бути шдтверджене на основi аналiзу подальшого розвитку ценопопуляцiï виду. Тому влггку 1997 р. у цьому локалпеп було закладено пробну площу з метою фiксацiï початкового розмщення наявних куртин та окремих особин виду, проекцшного покриття та фiтоценотичноï структури угруповання з метою ощнки ix подальших змiн. Пробну площу pозмipом 100*300 м, яка фактично охопила весь локалггет, було розбито на квадрати 10*10 м, що дало змогу за-картувати розмщення i pозмipи куртин. Було також дослщжено особливостi поновлення меч-трави у локалпеп, моpфологiчнi параметри вегетативних i генеративних особин, характер ïx розташування у куртинах, насiннeву про-дуктившсть тощо.
М1сцевиростання меч-трави у Шацькому НПП за еколого-пдролопч-ними умовами дещо подiбне до Волино-Подiльськиx, оскшьки тут теж близь-ко до поверхш пiдxодять вiдклади крейди. Проте процес торфоутворення у
локалгге^ фактично вiдсyтнiй, а рiвень води деколи сягае 20-З0 см над повер-хнею грунту, часто спадаючи тiльки пiд осiнь, i то не щороку. За даними кар-тування було визначено площу парцел меч-трави по квадратах 10*10 м, яка становила у 1997 р. тшьки 2,4 % вщ плошд проби. Безпосередньо у парцелах меч-трави проекцшне покриття виду було в межах 40-90 %, i вид тут практично був монодомшантом. У центральнш частит пробно1' плошд, де щшь-нiсть парцел була бшьшою, загальне проекцiйне покриття меч-травою було вщ 7 до 1З %. У розрщжених (з покриттям до 40 %) парцелах меч-трави було виявлено також наявшсть таких болотних видiв, як Phragmites australis (до 40 %), Lysimachia vulgaris (+), Lythrum salicaria (+), Cirsium palustre (-). На вiльних вщ меч-трави дiлянках проби, окрiм вказаних видiв, росли також Triglochin maritimus (мiсцями до 20 % проективного покриття), Carex flacca (20 %), C. panicea (S %), C.flava (S %) C. appropinquata (+), C.rostrata (+), C.ela-ta (-), C. vulgaris (-), Agrostis stolonisans (S %), Juncus articulatus (+), J. atratus (+), а ближче до берега озера траплялися також монодомшантш парцели Schoenoplectus lacustris, Carex lasiocarpa, проекцiйне покриття в яких було до б0 %. Розмiри окремих парцел меч-трави сягали 10x7 м (див. схему 1), але значною була й кiлькiсть поодиноких облжових особин, але переважно вегетативного походження. Висота вегетативних стебел становила б0 см, тодi як репродуктивш сягали 120 см.
Проведет нами у 1997-9S рр. облжи чисельносл вегетативних та ге-неративних пагошв показали, що на 1 м2 окремих куртин налiчyвалося вщ б0 до 90 облiкових особин, з яких вщ 2S до 40 були насшненосними. Розмь щення генеративних пагонiв у куртинах було рiвномiрним. Усередненi сшв-вiдношення кшькост генеративних пагонiв рiзноï висоти у парцелах та кшь-костi бiчних сyцвiть вiдображаe табл. 1. Даш таблиц свiдчать, що розподiл особин за висотою вiдповiдаe функци нормального розподшу.
Табл. 1. Po3nodm гeнepаmuвнuх oco6uu мeч-mpавu за вuсomoю
Висота особин, см <SS <б0 <70 <S0 <90 <100 <10S <110 <11S <120 Разом
К1льк1сть особин 2 З S 10 19 З4 22 19 S З 12S
Середня к-сть б1чних суцв1ть б 7 7 7 S 12 10 10 12 12
Насшневу продуктившсть меч-трави в районi Шацьких озер вщобра-жае проведений нами облж насiння з 10 особин pi3HOÏ висоти (табл. 2). Ос-кiльки чисельнiсть бiчних суцвiть у плодоносних особин була рiзною, то для зютавлення результатiв ми обмежилися визначенням генеративного зусилля п'яти нижшх волотей. За даними таблицi можна зробити висновок, що порiв-няно з особинами Ï3 Волино-Подiлля, насшнева продуктивнiсть меч-трави на Шацьких озерах е набагато вищою i становить у середньому 220 насшин на одне 6Î4^ суцвiття. Загальна ж середня численшсть насiння на генеративному пагош - 1055 насшин.
Для ощнки динамiки генеративного зусилля меч-трави у 2006 р. було проведено повторш облжи чисельностi насшня, результати яких вiдображае табл. 3.
1. Л^ве Ta сaдoвo-пaркoве гoспoдaрствo
ЗЗ
Табл. 2. К1льк1сть насшину п'яти бiчних волотяхмеч-трави болотное
№ особини № суцв1ття ввд основи стебла 1 кшьшсть насшин у ньому Разом Середне
1 2 3 4 5
1 162 202 228 164 372 1128 226
2 14 235 347 216 — 812 203
3 79 85 124 76 15 379 76
4 220 285 237 271 382 1395 279
5 176 222 234 415 458 1505 301
6 146 244 256 162 265 1073 215
7 124 188 180 185 350 1027 205
8 144 183 183 145 — 655 164
9 121 193 244 153 354 1065 213
10 169 314 392 293 340 1508 302
Разом 1355 2151 2425 2080 2536 10547 220
Табл. 3. Чисельшсть настня на генеративних пагонах меч-трави
№ К-сть К-сть Загальна Мшмальна та мак- Середня к-сть Середня
осо- б1чних колос- к-сть нас1- симальна к-сть на- насшин у к-сть насшин
бин суцвгть к1в нин сшин у суцв1тт1 суцв1тт1 у колоску
1 10 110 1783 92-261 178 16
2 10 51 1342 80-264 134 26
3 8 37 724 37-127 91 21
4 8 50 1625 142-338 203 33
Отримаш дат фактично шдтверджують високий рiвень продукування насшня, але кiлькiсть плодоносних пагонiв у межах пробно! плошд дуже зменшилася.
Переважаючим типом розмноження виду i розширення парцел у 1997 р. був вегетативний, новi ж облiковi особини, що з'явилися поза межами пробно! плошд i виявленi пiд час картування 2005 р., мають переважно генера-тивне походження. Дослiджувана ценопопулящя меч-трави мае тенденцiю до подальшого розширення площi локалiтету у захщному напрямку, хоча темпи появи нових парцел генеративного походження поза межами проби повшьт. У центрi ж проби внаслщок злиття колишнiх окремих парцел сформувалася одна суцiльна куртина, в якш домiнування меч-трави сягае 100 %. 1нтенсив-нiсть змши проекцiйного покриття на п'яти центральних смугах пробно! площi (квадрати 2-17, площа смуги - 1600 м ), що характеризуе й процес захоплення ще! територи меч-травою, вщображають данi табл. 4 та рис. 1.
Табл. 4. Змши проекцшного вкриття меч-трави на облшових смугах _за перюд 1997-2005 рр._
Показник Проекцшне вкриття на центральних смугах по роках
а б в
1997 2005 1997 2005 1997 2005
Проекцшне вкриття меч-трави на пробних смугах, % 9,5 66,0 14,5 69,0 7,6 32,2
Приршт площ1 1з 100 % вкрит-тям меч-трави за 8 рошв % 56,5 54,5 24,6
Приршт площ1 щор1чний % 7,1 6,8 3,1
Рис. 1. Розмщення iрозм!ри куртин меч-трави станом на 1997р. i станом на 2005р.
Ще бшьш показовою е штенсившсть заселення меч-травою централь-них смуг у межах облжових квадра^в 4-13, загальна площа яких - 4500 м (50*90 м). У 1997 р. меч-трава домшувала на плошд 594 м (тобто 13 % цього
2
еталону), тодi як у 2005 р., тобто через 8 роюв, — вже на площд 3000 м . Що-рiчний мприрiст захоплення" становить 375 м2.
Як бачимо, темпи захоплення територи у межах пробно! площд е до-сить високими i вiдображають вiолентний тип стратегi! меч-трави. Вщбу-ваеться й часткова експаншя виду за межi проби вздовж узбережжя у захщно-му напрямку. Генеративш пагони тепер е нечисленними i трапляються пере-важно на перифери окремих невеликих куртин, що також розростаються. Добре вираженим е формування суцшьно! велико! куртини меч-трави практично без плодоносних пагошв у центральны частинi проби. Все це ми вва-жаемо свщченням молодостi дослiджуваного локалiтету i вiдповiдно пiдтвер-дженням заносного характеру меч-трави.
Стан збереженостi меч-трави у межах Шацького НПП на сьогодш за-довiльний, вона проявляе себе тут агресивно, щшьшсть куртин та площа су-цiльного домшування виду збiльшуеться. Проте вже проявляеться вщмиран-ня особин у центрi окремих куртин i прояв явища партикуляцп, витiснення генеративних пагонiв на периферш куртин i зменшення !х кiлькостi. Це свщ-чить про природний хщ розвитку популяцi! меч-трави у даному локал^ет^ але опосередковано може св^ити й про недавнш час появи виду на територи Шацького НПП, шдтверджувати його швазшний характер. Спостережен-ня за станом цього локалгтету продовжуються.
Лггература
1. Андриенко Т.Л., Попович С.Ю. Современное состояние и охрана редких сообществ С1а-ёшш тапБСШ и БсЬоепш Гепи^пеш на Украине// Укр. ботан. журн. — 1986, т. 71, № 4. — С. 557-561.
2. Балашов Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И., Григора И.М. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. — К.: Наук. думка, 1982. — 292 с.
3. Барбарич А.1. Меч-трава болотна — третинний релшт на твденнш меж Укра!нського Полюся// Укр. ботан. журн. — 1962, т. 19, № 4. — С. 71-78.
4. Гросгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку, 1940, т.2. — 654 с.
5. Данилик 1.М. Еколопчний анал1з вид1в родини Осокових (Сурегасеае) флори Шацького поозер'я// Шацький нащональний парк: науков1 дослщження 1994-2004 рр./ Матер. на-ук.-практ. конф. до 20-р1ччя парку (Св1тязь, 17-19 травня 2004 р.). — Луцьк: Волинська обл. друк., 2004. — С. 68-69.
6. Егорова Т.В. Сурегасеае 1ш8. — Осоковые/ Флора Европейской части СССР. — Л.: Наука, Ленингр. отделение, 1976, т.2. — С. 83-219.
7. Кагало О.О. Ф1тосозолопчна характеристика болотного масиву у верх1в'! р. Захщний Буг// Укр. ботан. журн. — 1990, т. 47, № 1. — С. 80-84.
8. Каталог раритетного бюр1зноматття заповщниюв 1 нацюнальних парюв Укра!ни// Ф1тогенетичний фонд, мшрогенетичний фонд, ф1тоценотичний фонд/ Пщ наук. ред. д-р бюл. наук. С.Ю. Поповича. — К.: Фгтосоцюлопчний центр, 2002. — 276 с.
9. Козловская Н.В., Парфенов В.И. Хорология флоры Белоруссии. — Минск: Наука и техника, 1972. — 312 с.
10. Кузярш О.Т. Раритетш рослини та ф1тоценози заплав Захщного Бугу// Наук. зап. Держ. природозн. музею. — Льв1в: Днютер. — 2001, т.16. — С. 87-102.
11. Кузярш О.Т. Синтаксоном1чний склад азонально! рослинносп класу РЬга§тке1еа Я. Тх.& Рге§. 1942 басейну Захщного Бугу// Наук. зап. Держ. природозн. музею. — Льв1в: Днютер. — 2003, т.18. — С. 53-76.
12. Макрофиты-индикаторы изменений природной среды. — К.: Наук. думка, 1993. — 436 с.
13. Наконечний О.Т. Карбонатш болота Захщного Опшля — рщюсш осередки рел1кто-во! флори// Актуальш проблеми флористики, систематики, еколоп! та збереження ф1тор1зно-машття: Мат. конф. молодих вчених-боташюв Укра!ни. — Льв1в: Днютер, 2002. — С. 222-224.
14. Определитель высших растений Украины. — К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
15. Раритетш фггоценози захщних репотв Укра!ни (Региональна "Зелена книга")/ Стойко С.М., Млюна Л.1., Ященко П.Т., Кагала О.О., Тасенкевич Л.О. - Льв1в: Паллi, 1998. - 190 с.
16. Раритетний фiтaгeнaфaнд захiдних репоив Укра!ни (созолопчна ацiнка й rny^Bi засади охорони)/ Стойко С.М., Ященко П.Т., Кагало О.О., Мшкша Л! - ^BiB: УкрДЛТУ, 1998. - 228 с.
17. Тасенкевич Л.О., Загульський М.М. Ф^осозолопчна характеристика хороших бо-лгг. - Львiв: Лiга-Пpeс, 2004. - 232 с.
18. Рщ 127. Cladium Patr. Br. - Меч-трава. - Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1940, т.2. - С. 441-442.
19. Червона книга Укра!нсько! РСР. - К.: Наук. думка, 1980. - 504 с.
20. Шевчик В.Л. Флора верховьев реки Припять в пределах Украинской ССР (Западное Полесье): Автореф. дисс.... канд. биол. наук. - Минск, 1991. - 17 с.
21. Czeczott H. The atlantic element in the flora of Poland. - Bull.Acad.Polon.Cl. sc. Math. et Nat. - Ser. B, ann.1926. - Cracovie, 1927.
22. Soltys M., Rozycki A. Rzadkie I zagrozone gatunki flory naczyniowej w Poleskim Parku Narodowym// Funkcjowanie ekosystemow wodno-blotnych w obszarach chronionych Polesia. -Lublin, wyd. UMCS, 1996. - S. 89-93._
УДК 630*.165.5 Здобувач O.I. Голубчак - Управлтня лкового господарства
в 1вано-Франтвськш област1
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ МОЛОДИХ ДЕРЕВОСТАН1В ГОРГАН
Протягом перших 50 роюв росту у деревостанах вщбуваються iнтeнсивнi процеси структурно! перебудови, зокрема - iстатна зменшуеться вiднасна участь в !х складi яли-щ та поступово розширюеться бука та ялини (смереки). Динамiчнi асабливастi розвитку складу дepeвaстанiв мають сво! ландшафтно-типолопчш та eдафiчнi вiдмiннастi.
Competitor O.I. Golubchak - A management of forestry
is in the Ivano-Francivsk area
Features of development of young forest stands in Gorgany mts.
During the first 50 years of growth in forest stands there are intensive processes of structural reorganization, in particular - relative participation in their structure of a fir sig-nifically decreases and gradually increases a beech and a fur-trees. Dynamic features of development of structure forest stands have landscape-typological and edaphic differences.
Анашз люовпорядних матер1ал1в друго! половини ХХ ст. показав, що у межах люового поясу центрально! частини Горган проявляеться тенденщя формування мшаних деревосташв за участю смереки, бука та ялищ [1, 14, 15], що е наслщком динам1чних тенденцш змши деревних порщ на швшчно-му мегасхил1 Карпат [4]. У низькопр'! особливо помггним е прогресуюче природне розширення представництва бука у молодих деревостанах [1, 8, 15]. Це переважно л1си, що виникли на зрубах початку та середини XX ст. (особливо у 50-60-х рр.), коли головна увага придшялась л1созагот1влям, а штучне люовщновлення вщбувалося головним чином у напрям1 створення монокультур смереки. Та незважаючи на таку практику штенсивного люогос-подарювання популящя бука природним чином зайняла пашвне положення у склад1 деревосташв майже на 10 % площд л1Ыв вщповщних груп вжу в умо-вах вологих сугруд1в i на 10 40 % в умовах вологих груд1в. Нажаль, щ явища зараз, здебшьшого, залишаються поза увагою учених. Щобшьше, зовс1м не враховуються у "Типологи лшв Укра!нських Карпат" [5]. Хоча, на думку акад. П.С. Погребняка, динам1чш аспекти формування люових угруповань,
