Научная статья на тему 'Стан популяції конвалії звичайної (Convallaria majalis L. ) в умовах Шацького учбово-дослідного лісокомбінату'

Стан популяції конвалії звичайної (Convallaria majalis L. ) в умовах Шацького учбово-дослідного лісокомбінату Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
58
66
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Н. Є. Горбенко, О. М. Переходько

Розглянуто проблему нераціонального використання рослинних ресурсів як результат діяльності людини. Подано аналіз наукової літератури з біоморфології та онтогенезу Convallaria majalis L. Проаналізовано стан популяції Convallaria majalis L. у Шацьку. Описано окремі морфологічні показники стану популяції.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Lily of the valley population state in Shatsk

The problem of the regular plant resources ecspuletation as a result of human activity is presented. An analysis of scientific literature about Convallaria majalis L. biomorphology and ontogenesis is given. The of lily of the valley population state in Shatsk has been analysed. Some morphological indicators of population state are described.

Текст научной работы на тему «Стан популяції конвалії звичайної (Convallaria majalis L. ) в умовах Шацького учбово-дослідного лісокомбінату»

Табл. 2. Порiвняльнi показники фiзико-механiчних властивостей деревини _PÎ3hux видiв Kapiï_

Показники Види кари

гола бах-ромча-та бша пекан овальна карiя серцеподiбна

за КТМ нашi результата

Щшьтсть, кг/м3 750 690 720 660 720 660 852

Усушка, %

тангенщальна 10,5 10,5 12,6 8,9 11,0 - 10,9

радiальна 7,2 7,0 7,6 4,9 7,7 - 7,3

об'емна 17,9 16,7 19,2 13,6 17,8 - 17,4

Мщтсть, МПа

на стиск 63,0 55,2 61,6 54,1 63,5 62,3 72,8

на вигин 139,0 125,0 132,0 94,0 139,0 118,0 138,3

на сколювання уздовж 14,8 14 ,5 12,0 - 16,8 - -

волокон

Модуль пружност!, ГПа 15,6 13,0 15,3 - 14,9 - -

Лггература

1. Щепотьев Ф.Л. Опыт интродукции и акклиматизации пекана на Украине// Труды Никитского ботсада, 1969, т.40. - С. 249-251.

2. Божок В.А. Физико-механические свойства древесины карии в условиях Украины// Материалы III Международного симпозиума "Строение, свойства и качество древесины" - Петрозаводск, 2000. - С. 118-121.

3. Яценко-Хмелевский А.А., Лебеденко Л.А., Никанорова Е.В. Строение древесины важнейших древесных пород, интродуцированных в СССР. - Л.: 1983. - С. 7-10.

4. Ворошилова Г.И., Снежкова С.А. Древесина лесообразующих и сопутствующих пород Дального Востока: Учебное пособие. - Владивосток: изд. Дальневосточного университета, 1984. - 155 с.

5. Katerine Esau. Anatomy of seed Plants. - 1977. P. 125-142.

6. Kollman F. 1951. Technologie des Holzen und der Holzwerstoffe// vyd. Zv. 1. Springer. Berlin.

УДК630*181 Асист. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук;

acnip. О.М. Переходько - УкрДЛТУ

СТАН ПОПУЛЯЦП КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1 (CONVALLARIA MAJALISL.) В УМОВАХ ШАЦЬКОГО УЧБОВО-ДОСЛ1ДНОГО

Л1СОКОМБ1НАТУ

Розглянуто проблему неращонального використання рослинних ресурав як результат дiяльностi людини. Подано аналiз науково'1 л^ератури з бюморфологл та онтогенезу Convallaria majalis L. Проаналiзовано стан популяцп Convallaria majalis L. у Шацьку. Описано окремi морфолопчш показники стану популяцп.

Assist. N.Ye. Horbenko; doctorate O.M. Perekhodko - USUFWT Lily of the valley population state in Shatsk

The problem of the regular plant resources ecspuletation as a result of human activity is presented. An analysis of scientific literature about Convallaria majalis L. biomorpho-logy and ontogenesis is given. The of lily of the valley population state in Shatsk has been analysed. Some morphological indicators of population state are described.

* Наук. KepiBHm: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ

Одшею з проблем довкшля е пошкодження рослинност^ що спричи-нене неправильним користуванням природними ресурсами. Багато популяцш зникають з лiсових бiогеоценозiв, що часто е антропогенно виснажеш. Отже, суттевим фактором впливу е неконтрольована дiяльнiсть людини, що призво-дить до масового зникання щнних трав'янистих рослин, як мають естетичне та ужитково-побутове значення. У несприятливих критичних умовах бюге-оценозу виживають лише конкурентоздатш види з iнтенсивним вiдтворенням та вщновленням запасаючих органiв. Конкуренцiя мiж особинами виду загос-трюеться в мiру ущiльнення популяцiй [11].

Необхщною передумовою конкурентно! здатностi е продуктившсть бiомаси рослини. Чим бiльше необхщних речовин нагромаджуеться в росли-ш, тим краще вона розвиваеться, рясшше плодоносить i, теоретично, повинна дати бшьш життездатне насiння [3]. Отже, бшьш висока продуктивнiсть, а са-ме показники успiшностi росту, можуть бути використаш для оцiнки конкурентно! здатность Але ця ощнка виправдана лише у випадку, коли середови-ще зростання рослини характеризуются сталими екологiчними умовами та зовшшшми впливами [8, 11]. Таким чином, у дослщженш мiжвидово! конкурентно! боротьби, де беруть участь практично вс види, важливо окреслити вс !! прояви, враховуючи вплив внутршшх чинникiв та умов зовнiшнього середовища.

Конвашя звичайна (СотаЫапа шщаШ Ь.) - це багаторiчна рослина, яка мае бшьш високу конкурентну здатшсть порiвняно з iншими одно- та дворiчниками. Всi !! надземнi органи восени вщмирають, накопиченi поживнi речовини вщкладаються в запасаючих органах (кореневищах з округлими квггковими бруньками). Кiлькiсть акумульованих речовин iз року в рш збшь-шуеться: покращуються передумови для розвитку нових пагошв; збшьшу-ються розмiри та бiомаса рослини i через декiлька рокiв вона починае цвюти i плодоносити. Одночасно проходить формування нових запасаючих оргашв. На наступний рш рослина знову утворюе пагони, а iз насiння вщтворюються новi особини. Вiк плагiотропних пагошв конвали може сягати 20 роюв i бшь-ше [5, 14]. Завдяки сво!й довговiчностi конвалiя шдвищуе свою конкурентоз-датнiсть та може витюняти зi складу трав'яного покриву iншi види. Але при постшному пошкодженнi !! вегетативних органiв зменшуеться потiк пожив-них речовин до кореневища, яке в свою чергу починае сповшьнювати свiй рiст та розвиток, що й призводить до зникнення !! з надгрунтового покриву люових угруповань [13, 14]. У лiтературi немае вiдомостей щодо мiжвидово! (пригнiчення конвалi! iншим видами) або ж внутршньовидово! конкурентно! боротьби конвали.

Для проведення дослщжень популяцi! конвали звичайно! в умовах Шацького учбово-дослщного лiсокомбiнату було використано загальноп-рийнят лiсiвничi та ботанiчнi методики [1, 2, 4, 6, 7, 12].

Зпдно з наведеними вище методиками для характеристики ценопопуля-цiй СотаНапа шцаШ закладали облiковi дiлянки розмiром 1 м2 з подальшим описом надгрунтового вкриття, облiком кiлькостi особин та переведенням на за-гальну площу розповсюдження, визначали вiдсоток проективного вкриття вшх

122

Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш

зростаючих рослинних угруповань на данiй илошд, а також детально вивчали параметри листово!" пластинки, плодiв та коренево!" системи популяцiй конвали звичайноь В описах зазначали плошу ценопопуляцiй. При встановленш загаль-но! плошi поширення Convallaria majalis використовували як матерiали влас-них польових дослiджень, так i таксацiйнi описи лiсництв. Феноспостереження проводились за методикою I. Бейдемана, де при позначенш кожно! дати фено-фази, використовувались цифри та лгтери вiдповiдно до початку чи закшчення т^е! чи iншоï фази росту та розвитку рослини. Ощнка шюдниюв була проведена в умовах Шацького учбово-дослiдного лiсокомбiнату.

Детальне обстеження популяцш конвали звичайноï в умовах Шацького навчально-виробничого лiсокомбiната протягом весни-лгта 2004 р. показало, що в даних люових угрупованнях за участю Pinus sylvestris L. nf Quercus robur L., де Convallaria majalis мае сировинну щнтсть, е промiжною ланкою мiж сосновими та дубовими лiсами i може конкурувати з бшьшою штенсив-шстю, нiж на територiях, де присутне антропогенне навантаження (Страд-чiвський навчально-виробничий лiсокомбiнат, смт. Янiв, Львiвська обл.). На територи Шацького навчально-виробничого люокомбшата кожного року спостерiгаеться рясне цвтння та плодоношення виду, проходить штенсивне вегетативне та генеративне вiдтворення. На територiях зростання конвалiï з меншим та бiльшим антропогенним навантаженням е дещо вiдмiннi умови мiсцезростання. Незначно вщмшт умови можуть обумовити деяку рiзницю у розвитку популяцiй. Але вид може швидше розвиватись та вщтворюватись (тобто насiннево i вегетативно) тод^ коли не зазнае великого антропогенного впливу. У даних умовах мюцезростання парцели конвали звичайноï вироста-ють дотично до заростей орляка звичайного Pteridium aquilinum Kuhn.(L.), характерного шдикатора сирих та вологих суборiв i борiв (рис. 1), поряд з яким зростае Festuca vulgaris, Pteridium agiilium, Vaccinium mirtilis та iншi види.

Папороть може створювати другий ярус (в даних умовах переважно вщсутнш пiдлiсок), на 30-45 % бшьша за висотою вiд конвалiï, що призво-дить до значного притшення виду. Шд наметом деревостана (повнота 0,7), за умови вщсутност ярусу орляк звичайний, конвалiя рясно плодоносить: на 1 м вщ 10 до 45 % рослин вступило у стадда цвтння. У фазi плодоношення (червень-серпень) ми спостершали лише 8-38 % генеративних особин порiв-няно iз фазою цвiтiння. Рiзниця сшввщношення квiтучих i плодоносних особин у люах примiських зон е менша, оскiльки загальна кiлькiсть квгтучих особин часто е незначною. Отже, дослщжуваш умови мiсцезростання е близькими до оптимальних для розвитку та плодоношення популяци виду. Плоди конвали звичайно!" мали бiльшi розмiри (рис. 2). Розмiри плодiв у дос-лiджуваних умовах (за дiаметром) були бiльшi за описанi в л^ературних дже-релах на 20-22 %, i становили 0,8-1,1 см.

У даних умовах мюцезростання у проекцшному вкриттi конвалiя займала 83-98 % плошд, кiлькiсть ортотропних пагонiв на 1 м становила 143. У результат чого можна припустити, що в даних умовах рiчний запас ль карсько-техшчно1" сировини знаходиться в розмiрi, близькому до норми, i не юнуе загрози зникання ïï зi складу надгрунтового покриву.

Рис. 1. Р^т конвали звичайно'1 тдрослинним наметом орляка звичайного

(Шацьк, Волинська обл.)

Рис. 2. Порiвняльнiрозм1ри настня на пагонах конвалПзвичайно'1

(Шацьк, Волинська обл.)

Дана популящя конвали звичайно! з огляду на морфометричш та кшь-юст показники, значний вщсоток проекцшного вкриття, сшввщношення ве-гетативних та генеративних особин i вiдсутнiсть мiжвидовоl конкуренцн зна-ходиться в задовiльному станi, не юнуе чинникiв, що загрожують и скорочен-ню або зникненню з даних умов мюцезростання. I в свою чергу, призводить до повного вщтворення заростей конвали в люових насадженнях, а також створюе взаемозв'язок мiж деревно-чагарниковими та трав'янистими росли-нами, не пошкоджуючи бiоритмiв бюгеоценозу.

124

Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш

Лггература

1. Бадейман И.Н. Изучение фенологии растений// Полевая геоботаника. - М.-Л.: АН СССР. - 1960, т. 2. - С. 333-366.

2. Бадейман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительних сообществ. - Новосибирск: Наука, 1974. - 155 с.

3. Вальтер Г. Растительность земного шара. Эколого-физиологическая характеристика. - М.: Прогресс, 1974. - 178 с.

4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.

5. Голубев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ лесостепи. - М.: Наука, 1965. - 287 с.

6. Голубев В.Н. Морфогенетический анализ структуры поликарпической системы побегов покрытосеменных в эволюционном ряду жизненных форм деревьев к травам// Бюлл. МОИП, отд. биол. - 1973, т. 78, вып. 5. - С. 90-106.

7. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана (на материалах исследований в равнинной части Запада Украины). - Львов: Выща школа, 1983. - 168 с.

8. Жиляев Г.Г. Життездатнють популяцш трав'янистих багаторiчникiв. Автореф. дис.... докт. бюл. наук. - Дншропетровськ, 2001. - 36 с.

9. Ивашин Д.С. и др. Охрана дикорастущих лекарственных растений - К.: Урожай, 1985. - 80 с.

10. Корчагин А.А., Строение растительных сообществ// Полевая геоботаника. Т.5. -М.-Л.: Наука, 1976 - С. 7-313.

11. Кучерявий В.П. Еколопя. - Львiв: Свгг, 2001. - 500 с.

12. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975. - 8 с.

13. Телишевский Д.А. Комплексное использование недревесной продукции леса. -М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 259 с.

14. Универсальная энциклопедия лекарственных растений/ Сост. Путырский И., Порохов В. - Минск-М.: Книжный Дом "Махаон", 2000. - 656 с.

УДК 630 44:674.038.19 Проф. M.I. ropdierno, д-р бюл. наук;

проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук; acnip. В.В. Розенфельд-Нацюнальний

аграрный ун-т

ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ПОНЯТ1ЙНОГО 1НСТРУМЕНТАР1Ю

У Л1СОВ1Й Ф1ТОПАТОЛОГ11

З еколопчно'1 точки зору пропонуються принципово HOBi тдходи до визначен-ня понять "хвороба рослини" в агроценозi i "хвороба деревно'1 рослини" - в люовому бюценоз^ який штегруе системну едшсть ycix його складових. Обгрунтовано необ-хщшсть ушфшацп понятшного шструментар^ в люовш ф^опатологп.

Ключов1 слова: хвороба рослин, класифшащя хвороб, типи хвороб, системна едшсть, бiорiзноманiття.

Prof. M.I. Gordienko; prof. A.F. Goychuk; doctorate V.V. Rosenfeld - NAU Ecological aspects of terms and notions in forest plant pathology

Fundamentally new approach to the perception of terms "plant disease" in agroceno-sis and "woody plant disease" in forest biocenosis, which integrates all their elements, are suggested. The necessity of term and notion coherence in forest plant pathology is shown.

Keywords: Plant disease, disease classification, disease types, system integration, bio diversity.

У сучаснш бюлопчнш наущ в1дчуваеться гостра потреба ушфжацн понятшного шструментарш. Певною м1рою це стосуеться i люово! ф1топатоло-гп, де вщсутшсть единого методолопчного i методичного шдходу шдходу до

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.