CC BY
17
13. Орлов М.М. Лесоустройство/ Изд. журн. "Лесное хозяйство, лесопромышленность и топливо". - М., 1927, т. 1: Элементы лесного хозяйства. - 428 с.
14. Тюрин А.В. Нормальная производительность лесонасаждений сосны, берёзы, осины и ели. - М.-Л.: Сельхозгиз, 1930. - 189 с.
15. Фелив А.А. Рост, строение и динамика товарности буковых древостоев северного мегасклона Украинских Карпат: Автореф. дисс. канд. с.-х. наук. - М.: Московский лесотехнический ин-т, 1978. - 24 с.
16. Швиденко А., Щепащенко Д.Г., Нльсон С., Булуй Ю.И. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России (таблицы хода роста)// Лесное хозяйство. - 2003, № 6. - С. 34-38.
УДК 630*181 Acnip. О.М. Переходько1 -НЛТУ Украти
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ВМ1СТУ Х1М1ЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В У КОР1НН1 ТА ЛИСТ1 РОСЛИН КОНВАЛП ЗВИЧАЙНОÏ (CONVALLARIA MAJALIS L.) В1Д Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ
Представлено дослiдження особливостей bmïcty хiмiчних елемент1в у KopiHHi та листi рослин конвалп звичайно'1' (Convallaria majalis L.) в умовах Заходу Украши тд впливом лiсiвничо-таксацiйних показникiв. Виявлено тенденцп змiни вмiсту пев-них хiмiчних елементiв у рiзних частинах рослини залежно вщ лювничо-такса-цiйних показниюв, зокрема освiтленостi рослин.
Post-graduate O.M. Perekchodko -NUFWTof Ukraine, L'viv
Research of dependences of maintenance of chemical elements in a root
and sheet of plants of Convallaria majalis L. from the forestry and taxations indexes of place of growing
Research of features of maintenance of chemical elements is represented in a root and sheet of plants of ordinary (Convallaria majalis L.) in the conditions of West of Ukraine from influencing of forestry and taxations indexes. The tendencies of change of maintenance of certain chemical elements are discovered in different parts of plant depending on forestry and taxations indexes, in particular luminosity of plants.
Дослщження х1м1чного складу конвали проводили в^чизняш та за-кордонш вчеш. Результати цих дослщжень, а також досвщ народно1 медици-ни дали змогу створити нов1 медичш препарати, до складу яких входить си-ровина конвали звичайноь Вся надземна частина та кореневище вмщуе у со-6i сердечш глжозиди (конваллатоксин, конваллозид), а також сапонши, еф1р-не масло, яблучну i лимонну кислоти, вггамш С [1, 2].
Найбшьше хiмiчний склад конвали звичайно1 дослiджували фармакологи, ïï потенцiйнi ресурси використовують в медициш для лiкування серце-во-судинних захворювань [4].
Наявнiсть рiзних видав хiмiчних речовин найбiльш повнощнно описуе [3].
Ми, своею чергою, провели дослiдження вмiсту визначених хiмiчних елементiв у сировинi конвалiï звичайноï в рiзнi вегетацiйнi перiоди та за рiз-них умов зростання, що дало змогу зробити низку висновюв щодо ïx вмiсту та змши в рiзнi перiоди вегетаци.
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши
Значення окремих мжроелеменлв неоднакове.
Мщь - це один з необхщних елементiв Грунтового живлення рослин. Розвиток рослини без мад неможливий. При недостачi мад в Грунтi листки рослин вкриваються плямами, бiлiють кiнчики листкiв, а при сильнш недос-тачi пагони не утворюються зовсiм. Унаслiдок чого зменшуеться продуктив-нiсть рослин. Мщь бере участь в окислювально-вiдновних процесах i входить до складу ферменпв оксидаз - полiфенолксидази, лаккази, аскорбшоксидази. Вона активуе дiю вiтамiнiв першо! групи i входить до и складу. Мщь шдви-щуе штенсившсть дихання та сприяе збiльшенню вуглеводiв у тiлi рослин. Вона тдвищуе стiйкiсть рослини проти грибних захворювань. Трапляеться у складi ферментiв, як беруть участь у бiосинтезi хлорофшу [2, 6].
Марганець як мжроелемент мае дуже важливе значення при диханш рослин i особливо впливае на шдвищення iнтенсивностi фотосинтезу, шдви-щуючи асимiляцiю СО2 зеленими рослинами. Поряд з тим, марганець бере участь у сиш^ вггамшу С та вщновленш нiтратiв, обмш залiза, активуваннi ферментiв.
Фiзiологiчне значення цинку полягае в тому, що вш бере активну участь у диханш рослинних кштин та обмт бшюв. Вiдсутнiсть або недостача цинку затримуе ростовi процеси та призводить до захворювань рослини.
Кобальт впливае на загальний розвиток рослин.
Дослщження вмюту мiкроелементiв у сировиш СотаПапа шщаШ Ь. визначали вщповщно до методики оцiнки вмiсту хiмiчних елементiв в органах рослини [7].
Розподш вмiсту мжроелеменпв у рослинi ми вiдобразили графiчно, що дае змогу реально зауважити таю показники (рис. 1-4):
1) початок вегетацшного перюду, поява сход1в на поверхт Грунту (5,010,0 мм вщ поверхт Грунту);
2) бутотзащя, початок цвтння;
3) кшець вегетацшного перюду популяцп, плодоношення - вмют мшроеле-
менив починае накопичуватись у кореневш систем1 рослини.
вмют, мг/кг 9,00п
8,00 7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
|~ш-1 Птп
И
вм1ст, мг/кг 9,00п
8,00 7,00 6,00 5,00
4,00 3,00
2,00 1,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
и~1 т-1
зола Cd Со
РЬ
а
Си N1
елементи Zn Мп
зола Cd Со
РЬ
б
Си N1
елементи Zn Мп
Рис. 1. Динамша середн1х даних хiмiчного складу кортня (а) i листя (б) конвалП
звичайноХ на ПП1
BMiCT, мг/кг 10,00
8,00 6,00 4,00 2,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
m
Г-^-. I ■ I
BMÎOT, мг/кг 8,00п
7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
I
,_□__r-rfn ПМ-i
m
елементи
зола Cd Co Pb Си Ni Zn Mn а
зола Cd Co Pb Си Ni
елементи Zn Mn
Рис. 2. Динамка cepeÔHÎx даних хiмiчного складу коршня (а) i листя (б) конвали
звичайно'1 на ПП2
вмют, мг/кг 8,00п
7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
_□__i-n-1 ГТШ-1
вмют, мг/кг 10,00
елементи
зола Cd Co Pb Си Ni Zn Mn а
8,00 6,00 4,00 2,00 0,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
tL
елементи
зола Cd Co Pb Си Ni Zn Mn
б
Рис. 3. Динамка сeрeднix даних xiмiчного складу коршня (а) i листя (б) конвали
звичайно'1 на ПП3
вмют, мг/кг 14,00
12,00-10,008,00
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
вмют, мг/кг 9,00-
елементи
зола Cd Co Pb Си Ni Zn Mn а
□ 02.09.2005
□ 02.05.2006
□ 18.05.2006
_ИП i-i-л Г-Д-1
зола Cd Co
Pb
б
Си
елементи Ni Zn Mn
Рис. 4. Динамжа сeрeднix даних xiмiчного складу коршня (а) i листя (б) конвали'
звичайно'1 на ПП4
Було дослщжено хiмiчний склад конвалп звичайно! за певними хiмiч-ними елементами в рiзних умовах зростання (див. табл.) на територп Страд-чiвського НВЛК у Львiвськiй областi. Пробна площа №1: вщкрита дiлянка на межi стиглого i молодого насадження (В2), пробна площа №2: лiсовi культу-ри сосни звичайно! у вщ 14 рокiв (В2), пробна площа №3: насадження складом 5Сзв5Бкл у вщ 83 рокiв (С2), пробна площа №4: лiсовi культури бука ль сового у вщ 23 рокiв (С2) ур.Ставки. м. Яшв.
Табл. Вмгст певних хьмьчних елементт у листках та корьннь конвали _звичайно'1, мг/кг_
Сировина Дата збору Х1м1чт елементи
зола Cd Со РЬ Си N1 Zn Мп
Пробна площа 1
коршня 02.09.2005 0,92 0,04 0,23 0,34 1,59 1,01 2,60 8,02
02.05.2006 0,98 0,05 0,24 0,24 2,85 1,39 3,86 7,00
18.05.2006 0,94 0,06 0,18 0,24 2,51 1,46 2,46 6,32
листя 02.09.2005 1,63 0,04 0,22 0,29 1,01 0,90 1,86 5,74
02.05.2006 1,20 0,24 0,13 0,54 2,56 1,18 2,45 5,25
18.05.2006 1,45 0,27 0,11 0,31 2,57 2,32 2,20 7,99
Пробна площа 2
коршня 02.09.2005 0,95 0,06 0,25 0,21 1,93 0,93 3,00 9,42
02.05.2006 0,99 0,12 0,19 0,21 3,11 2,74 2,30 9,42
18.05.2006 1,00 0,10 0,19 0,20 2,86 2,71 2,23 8,38
листя 02.09.2005 1,65 0,04 0,18 0,29 1,24 0,80 1,88 5,67
02.05.2006 1,45 0,35 0,12 0,30 2,41 2,60 1,95 6,95
18.05.2006 0,98 0,05 0,24 0,24 2,85 1,39 3,86 7,00
Пробна площа 3
коршня 02.09.2005 0,85 0,03 0,14 0,25 1,47 1,54 2,56 7,34
02.05.2006 1,00 0,28 0,20 0,24 1,62 1,57 3,57 7,09
18.05.2006 0,95 0,06 0,18 0,24 2,16 1,58 3,08 7,10
листя 02.09.2005 1,74 0,03 0,13 0,29 1,17 1,43 1,95 6,07
02.05.2006 1,23 0,29 0,15 0,54 2,74 1,42 1,86 6,01
18.05.2006 0,99 0,12 0,19 0,21 3,11 2,74 2,30 9,42
Пробна площа 3
коршня 02.09.2005 0,89 0,04 0,20 0,38 2,14 1,18 3,64 12,04
02.05.2006 1,01 0,05 0,20 0,26 3,03 2,87 2,89 11,91
18.05.2006 0,96 0,04 0,22 0,28 2,65 3,07 2,74 10,67
листя 02.09.2005 1,68 0,03 0,13 0,24 1,61 0,72 2,12 6,23
02.05.2006 1,45 0,27 0,11 0,31 2,57 2,32 2,20 7,99
18.05.2006 1,00 0,28 0,20 0,24 1,62 1,57 3,57 7,09
На пробнш площд 1 на вщкритш мюцевост в умовах В2 зольнi елемен-ти у процес вегетацп накопичуються в надземнш частинi рослини, в той час як у коршш вщбуваеться зменшення 1х вмiсту. Вмiст кадмда у складi листкiв зменшуеться поступово, але в абсолютних одиницях е значно вищим, порiв-няно зi вмiстом у корiннi. Вмiст кобальту збшьшуеться вiд початку вегетацп до часу бутошзацп i зменшуеться до кшця вегетацiйного перiоду. В абсолютних одиницях вмют кобальту у коршш е дещо бшьшим, порiвняно iз листками. Вмiст свинцю у процесi розвитку рослини збшьшуеться у коршш, в той час, як у лист спостер^аеться зворотна тенденщя. Вiдбуваеться перемiшення
свинцю Ï3 листя у корiння. Вмют мiдi впродовж вегетацiйного перюду шсля бyтoнiзацiï pi3KO зменшуеться у складi кopiння i листя до кшця вeгeтацiï. niK вмюту нiкeлю вщзначений у пepioд бyтoнiзацiï у коршш та листi, але абсо-лютш значення бiльшi у складi листя. Вмют цинку зменшуеться впродовж ве-гeтацiйнoгo пepioдy у складi листя. У складi кopiння стpибкoпoдiбнo зменшуеться його вмют до перюду бyтoнiзацiï, пiсля чого проходить зазначене накопичення. Тенденци до вмiстy марганцю у складi листя i коршня взаемно-oбepнeнi - на час бутошзаци вiдбyваеться piзкe накопичення його у складi листя, водночас piзкe зменшення у складi кopiння.
В умовах В2 пiд наметом люових культур сосни звичайнoï у вщ 14 ро-кiв вмiст зольних eлeмeнтiв у складi кopiння зазнае незначних коливань i дещо зменшуеться до кшця вегетацшного пepioдy, в той час як у лист! шсля зменшення 1'х вмюту у складi листя вiд початку вегетаци до часу бyтoнiзацiï, спосте-piгаеться накопичення на закiнчeння вегетаци накопичення. Вмют кадмiю пос-тупово зменшуеться у процес вeгeтацiï у складi кopiння, в той час як у складi листя вщслщковуеться стpибкoпoдiбнe зменшення вiд початку вегетаци до часу бутошзаци. Вмют кобальту у складi коршня поступово наростае впродовж вегетацшного перюду, а у складi листя спостерюаеться збшьшення його вмiстy на пepioд бутошзаци. Вмют свинцю у коршш в абсолютних одиницях у складi коршня е меншим, пopiвнянo iз участю у складi листя, i зазнае незначних коливань. Вмют свинцю в листках зменшуеться до кшця вегетаци. Вмют мщ мае обернену тенденцш до змши вмюту у листках i коршш. Вмют мщ збшь-шуеться в листках на перюд бyтoнiзацiï i в той сам час зменшуеться у складi коршня. Вмют шкелю в листках та коршш впродовж вегетацшного перюду зменшуеться. Вмют цинку у складi коршня piзкo збшьшуеться на кшець веге-тацiï. Пiк збiльшeння вмюту цинку в листках спостерюаеться на час бутошзаци. Вмют марганцю у коршш зазнае збшьшення за час вегетаци, але шсля бутошзаци залишаеться практично стабшьним. У лист! незначне збшьшення прослщ-ковуеться вщ часу початку вегетаци до бутошзаци, шсля чого зменшуеться.
Шд наметом пристигаючого мшаного сосново-букового деревостану в умовах С2 на пробнш плошд 3 вмiст зольних eлeмeнтiв у складi кopiння впродовж вeгeтацiï зменшуеться. У складi листя на час бутошзаци вмют зольних елемеш!в зменшуеться, шсля чого вщбуваеться значне ix накопичення. Вмiст мiдi стpибкoпoдiбнo зменшуеться на час бyтoнiзацiï як у лист!, так i у коршш, шсля чого прослщковуеться плавне зменшення до кшця вегетаци. Вмют кобальту у складi коршня плавно зменшуеться на кшець вегетаци, а у складi листя збшьшуеться на час бутошзаци. Вмют свинцю у складi коршня е практично в час динамiчнo сталим, в той час як у складi листя суттево зменшуеться на перюд бутошзаци. Вмют мщ як у складi листя, так i у складi коршня, збшьшуеться на перюд бутошзаци, але його вмют е ^piB^^ бшьшим у лист! Вмют шкелю у складi коршня мало змшюеться за час вегетаци, а у складi листя piзкo збшьшуеться на перюд бутошзаци. Вмют цинку у складi коршня за час вегетаци зменшуеться, а у складi листя збшьшуеться тшьки у перюд бутошзаци. Вмют марганцю у складi коршня зазнае незначних коливань, але дещо збшьшуеться на кшець вегетацшного перюду. У складi листя прослщковуеться piзкe збшьшення вмюту марганцю шд час бутошзаци.
Пiд наметом букового деревостану у вщ 23 роюв в умовах С2 вмют зольних елеменпв у складi коршня зменшуеться впродовж вегетацп, а у складi листя досягае мшмальних значень на час бутошзацп. Вмют кадмш динамiчно сталий впродовж вегетацiï у складi корiння i зменшуеться у складi листя. Вмiст кобальту у складi корiння практично сталий, але дещо збiльшуеться на кiнець вегетацп, в той час як у складi листя досягае шку на перюд бутонiзацiï. Вмiст свинцю у складi корiння збiльшуеться впродовж вегетацшного перiоду, а в листках - зменшуеться. Вмют мщ у складi корiння i листя зменшуеться впродовж вегетацшного перюду, але абсолютш значення вмiсту е вишi для коршня. Вмют шкелю у складi корiння збiльшуеться на час бутошзацп, а у складi листя поступово зменшуеться впродовж вегетацп. Вмют цинку у складi коршня е найменшим шд час бутонiзацiï, в той час як у складi листя в той сам перюд його вмют набувае максимального значення. Вмют марганцю у складi коршня зменшуеться на час бутошзацп, але значно збшьшуеться на кшець вегетацшного перюду. У складi листя вмют марганцю зменшуеться впродовж вегетацп.
Динамжа вмюту зольних елеменпв у складi коршня в ушх умовах, що дослiджувалися, практично однакова - вщбуваеться зменшення маси зольних елементiв впродовж всього перюду вегетацп. Меж змш е практично однакови-ми в ушх умовах. Тенденцiя змiни вмюту зольних елеменпв у складi листя шд наметом деревостану е також однаковою - вiд початку вегетацп до перюду бутошзацп прослщковуеться зменшення ïx вмiсту, а на закiнчення вегетацiï - рiз-ке збшьшення. Причому, iз зменшенням освгтленосп особин конвалiï пiд наметом деревостану прослщковуеться збiльшення вмiсту маси зольних елеменпв на кiнець вегетацшного перюду. Зменшення до мммуму вщбуваеться значень вмюту зольних елеменпв у складi листя на перiод бутошзацп шд наметом деревостану. Значення е близькими. Тшьки на вщкритш мiсцевостi прослщко-вуеться збiльшення вмюту зольних елеменпв у складi листя конвалп.
Зменшення осв^леносп пiд наметом деревостану вщ слабкоï до се-редньоï призводить до зменшення вмюту кобальту у складi корiння, але до збшьшення у складi листя. Подальше зменшення осв^леност - до збшьшення вмюту у складi коршня на час бутошзацп. Вмют кадмш на вщкритш мюцевос-т та тенденцп змiни його вмiсту е близькими для рослин на вщкритш мюце-вост та для рослин iз середнiм ступенем притiнення пщ наметом деревостану.
Вмiст кобальту у коршш та лист конвалп не залежно вщ умов освгт-лення е близьким для ушх зразюв, що дослiджувалися. Вмiст свинцю у корш-нi конвалiï також мало залежний вiд ступеня освiтленостi. Максимальний вмiст свинцю у складi листюв спостерiгаеться в особин на вщкритш мюце-востi та в особин шд наметом деревостану iз мшмальним освiтленням. Вмiст мiдi у коршш конвалп зазнае збшьшення вщ початку вегетацп до перюду бутошзацп iз подальшим зменшенням тiльки в особин у деревостанах iз найбшьшим притiненням. Маса мiдi у коршш таких особин е найменшою, порiвняно iз усiма iншими. Для решти особин - ri, що ростуть на вщкритш мюцевост та шд наметом деревостану iз середнiм та слабким коефщентом притiнення прослiдковуеться зменшення вмюту мщ у складi коршня конвалп. Максимальних значень вмют мад набувае в особин шд наметом дерево-
стану iз слабким ступенем пpитiнeння, а найменшим з трьох перерахованих вище - в особин iз вщкршш мюцевосл. Вмiст мiдi у складi листя для особин iз вщкрито1" мiсцeвoстi та з-пiд намету деревостану iз слабким та високим ступенем притшення тeндeнцiя змiни вмiстy е однаковою - збшьшення вмюту на перюд бутошзаци iз подальшим piзким зменшенням. Максимальнi зна-чення характерш для особин з-пiд намету iз високим ступенем пpитiнeння, мшмальш - для особин з вщкршо мiсцeвoстi. Для особин з тд деревостану iз сepeднiм ступенем притшення характерним е зменшення вмюту мад у складi листя впродовж вегетацшного перюду.
У динамшах змiни вмюту шкелю та марганцю у коршш конвали е по-дiбнoстi мiж особинами з вiдкpитoï мiсцeвoстi i з-шд деревостану iз макси-мальним ступенем пpитiнeння та для особин з-шд дepeвoстанiв iз слабким та середшм ступенем пpитiнeння. Близькими е i значення маси вмюту шкелю у коршш особин згаданих вище груп. Аналопчна пoдiбнiсть прослщковуеться у динамiчниx змiнаx вмiстy нiкeлю у складi листя конвали.
Тенденци динамши змiни вмiстy цинку у коршш та листя конвали е протилежними до тенденцш змши вмiстy шкелю та марганцю для вище згаданих груп.
Максимальний вмют за абсолютними показниками вмюту у складi коршня та листя вщзначеш для марганцю. Наступними у порядку спадання маси у складi коршня i листя е цинк, мщь, шкель, свинець, кобальт та кадмш. За вмютом маси у складi коршня та листя зольш елементи перебувають мiж мщ-дю та свинцем.
Отже, найвищий та найменший стушнь осв^лення для рослин конвали звичайнoï е причиною пoдiбнoстi пpoцeсiв змiни тeндeнцiй динамiки вмюту бшьшосп eлeмeнтiв у складi коршш та листя. Виявлено пpoпopцiйнe зменшення вмюту мщ i цинку та збшьшення вмюту шкелю i марганцю у складi коршня для рослин iз середшм та слабким ступенем освгтленост^ ropiBM^ iз рослинами з максимальним i мшмальним ступенем oсвiтлeнoстi. Вмiст цинку у складi кopiння е бiльшим, а вмют марганцю i свинцю е меншим для рослин конвали звичайнoï iз середшм та слабким ступенем освгтленост^ ^piB^^ iз рослинами з максимальним i мшмальним ступенем освгтленость
Л1тература
1. Боряев В.Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно - технического сырья: Учебник. - М.: Экономика, 1991. - 207 с.
2. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии: Учебное пособие. -Воронеж: ВГУ, 1987. - 256 с.
3. Леопольд А. Рост и развитие растений/ Пер. с англ. Бундель А.А. - М.: Мир, 1968. - 494 с.
4. Мшарченко В.М., Тимченко I.A. Атлас лшарських рослин Украши. - К. : Ф1тосощ-онер, 2002. - 172 с.
5. Починюк Х.Н. Методы биохимического анализа растений. - К.: Наук. думка, 1976. - 312 с.
6. Проценко Д.П. Ф1зюлопя рослин. - К.: Вища шк., 1978. - 353 с.
7. Руководство по анализам кормов. - М.: Колос, 1982. - 72 с.
